CC BY
17
К^Ш /ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК [616.33+616.361+616.441-006.5]-08-053.5
МАМЕНКО М.е, БУГАеНКО о.о.
АЗ «Луганський державний медичний унверситет»
вплив корекцп тиреотдного статусу на функцюнальнии стан системи травлення у д1теи ¡3 дифузним нетоксичним зобом
Резюме. Мета: вивчити вплив терапи дифузного нетоксичного зоба на функцюнальний стан системи травления в дтей. Матерiали та методи. Скриншгове до^дження на базi молодших клаав загальноос-втшх шкл (695 дтей вжом 5—11 рошв): анкетування амей, антропометрия та огляд дтей, визначення йодурп, пальпаця щитоподiбноiзалози. Поглиблене обстеження дтей iз зобом (п = 88): ультрасоногра-ф1я щитоnодiбноi залози та оргашв травлення, визначення рiвнiв тиреотропного гормону, тироксину вльного, серотоншу, мелатоншу, вазоштестинального пептиду. Результата. Установлено наявшсть у дтей шкльного вку високо1' частоти дифузного нетоксичного зоба (25,8 %), що супроводжуеться зниженням функцiонально'i активностi щитоnодiбноi залози дорiвня мшiмальноi тирео'iдно'i дисфункщ (42,0 %) та суб^шчного гтотиреозу (10,2 %). Наявшстьзоба призводить до статистичногозбльшення шанав нарозвиток порушень гз боку гастроштестинального тракту (вiдношення шанав 2,33,р = 0,000) переважно за рахунок гтокшетичних статв. Призначення nреnаратiв калт йодиду сприяе зменшенню частоти зоба за умов високо'1' комплайентностi до 27,3 % i нормалiзацii функцюнального стану гто-фiзарно-тиреоiдноi системи (тиреотропний гормон — 1,66мОд/л), що супроводжуеться тдвищенням рiвнiв серотошну (6,14нг/мл) i вазоштестинального пептиду (117,86нг/мл) та зниженням концентра-щ мелатошну (2,5пмоль/л). У дтей, як стабльно протягом твроку приймали препарати калт йодиду, поряд 1з нормалЬзащею тирео'1'дного статусу вiдбуваеться зменшення частоти скарг 1з боку системи травлення. Висновки. Тератя дифузного нетоксичного зоба препаратами калт йодиду дозволяе досягти зменшення тирео'1'дного об'ему та нормалiзацii функцшнально1' активностi гiпофiзарно-тиреоiдноi системи. Покращення функцшнального стану гinофiзарно-тиреоiдноi системи сприяе зменшенню частоти функцональних порушень 1з боку травного тракту. ОптимЬзащя тирео'1'дного синтезу супроводжуеться тдвищенням рiвнiв серотошну та вазоштестинального пептиду, зниженням продукци мелатошну. Ключовi слова: зоб, гinофiзарно-тиреоiдна система, функцшнальш гастроштестинальшрозлади, дти.
Захворювання щитоподiбноI залози (ЩЗ) займа-ють провщне мюце у структурi ендокринно! патологи в дггей та шдлггюв. Переважна кгльюсть звернень до дитячих ендокринолопв вщбуваеться з приводу дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ), розвиток яко-го пов'язують iз зниженням тирео!дного синтезу внаслщок йодного дефщиту [2, 5]. Гормони ЩЗ ре-гулюють процеси росту, розвитку, диференщюван-ня, обмшу речовин та енерги, функщональну актив-шсть мозку, серця, шлунково-кишкового тракту, шших оргашв та систем. За даними багатьох дослщ-ниюв, наявнють зоба в дггей значно пщвищуе ри-зик розвитку хрошчних захворювань. Забезпечення адекватного рiвня продукци тирео!дних гормошв не тгльки позитивно впливае на розмiри щитоподiбноI залози, але й дозволяе нормалiзувати функщональну активнють клгтин на перифери [7, 10, 13].
Мета дослдження: вивчити вплив терапи дифузного нетоксичного зоба на функщональний стан системи травлення в дггей.
Матер1али та методи
У дослщженш взяли участь 88 дггей вжом 5—11 ро-юв iз дифузним нетоксичним зобом, вщбраних пщ час скриншгового дослщження на базi молодших клаав загальноосвггагх шкгл. Дослщження передба-чало опитування, огляд, антропометрго, об'ективне обстеження дггей, визначення розмiрiв ЩЗ, вивчення функцiонального стану riпофiзарно-тиреощноI системи (ГТС) та шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
© Маменко М.6., Бугаенко О.О., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Визначення po3MipiB ЩЗ та ii структури проводили пальпаторно та за допомогою ультрасоногра-фп (апарат Aloka SSD-1400 i3 лiнiйним датчиком i3 частотою 7,5 мГц). Результати сшввщносилися з нормативними даними ВООЗ 2001 та 2007 роюв [2, 5, 11]. Функщональний стан гiпофiзарно-тиреоiдноi системи ощнювали за рiвнем тиреотропного гормону гiпофiза (ТТГ), вшьного тироксину (в.Т4). Для виключення автоiмунного характеру збгльшення ЩЗ визначали рiвень антитгл до тиреопероксидази. Дослщження проводили методом конкурентного твердофазного хемшюмшесцентного iмунофер-ментного аналiзу з використанням стандартних тест-наборiв Immulite 1000 Rapid TSN, Immulite 1000, Immulite 1000 Total T3 на автоматичному аналiзаторi Diagnostik Products Corporation (Лос-Анджелес, США) на базi Лугансь^ дiагностичноi лабораторп. Результати сшввщносилися з чинними стандартами надання допомоги дiтям iз захворю-ваннями ендокринно^ системи. Рiвень ТТГ у межах 0,4—2,0 мОд/л при нормальних показниках в.Т4 вва-жали за оптимальний функцiональний стан ГТС; рь вень ТТГ 2,0—4,0 мОд/л — за мшмальну тиреощну дисфункцiю (МТД); субклтчний гiпотиреоз (СГ) дiагностували при шдвищенш рiвня ТТГ вщ 4,0 до 10,0 мОд/л та зменшенш значень в.Т4 до нижньо^ меж1 нормальних [5].
Для верифжацп гастроентерологiчноi патологи проводилися ультразвукове дослiдження оргашв черевно^ порожнини, фiброезофагогастродуоде-носкопiя, копрограма, iригографiя за стандартними методиками [8]. Дiагноз функцiональних гастрош-тестинальних розладiв встановлювався вiдповiдно до чинних протоколiв надання допомоги дiтям за спещальшстю «дитяча гастроентеролопя» iз використанням Римських критерйв III (2006) [8, 12, 13].
Кшьюсне визначення мелатоншу, серотонiну та вазоiнтестинального пептиду (В1П) в сироватцi кро-вi проводили методом конкурентного твердофазного хемшюмшесцентного iмуноферментного аналiзу за допомогою дiагностичних тест-систем Melatonin ELISA, Serotonin ELISA (IBL Hamburg, Шмеччина) та набору фiрми EURO-Diagnostika (Швецiя) [1, 3]. Для мiнiмiзацii впливу сезонних та добових коли-вань продукцй гастроштестинальних гормонiв на результати дослщження забiр кровi здiйснювався у всiх пащенпв та у дiтей групи порiвняння в стандар-тизованих умовах [3, 4, 9].
Для корекцп тиреощного статусу дiтям iз ДНЗ призначали калш йодид у вiкових дозуваннях [2, 5]. Для проведення порiвняльноi оцiнки ефективностi лiкувальних заходiв дггей iз зобом було розподiлено на двi умовнi групи. До I групи увшшли 55 дiтей iз зобом, якi постiйно протягом 6 мюящв приймали калiю йодид (100 мкг на добу); до II групи — 33 школяра iз ДНЗ, яю не повшстю виконали л^вальш рекомендацп (нерегулярний або перерваний при-йом). Групи були однорщними за вихщними показ-никами стап, вiку, фiзичного розвитку. Контрольш дослiдження здiйснювали через 6 мюящв.
Як група порiвняння були обраш 39 дiтей анало-ri4Horo BiKy та статi без ознак rapeoi^Hoï патологИ, гострих та хpонiчних шфекцшних i соматичних за-хворювань.
Отримаш данi статистично обробляли з використанням пакета прикладних програм Statistica 7.0 та Microsoft Excel 2007 [6]. Ощнку нормальнос-тi розподшу проводили iз використанням критерИв Колмогорова — Смирнова i Шатро — Углка. Розра-ховували основн1 статистичш параметри ряду. Вра-ховуючи, що данi отриманих дослщжень не мали нормального характеру розпод1лу, вони наведет у вигляд! Ме [25-75 %], де Ме — мед!ана, [25-75 %] — штерквартильний розмах. В1ропдшсть показникiв мгж вибipками оцiнювали ¡з використанням крите-pïïв Манна — Уггш, Вальда — Вольфовiца та точного критерш Фiшеpа. При проведенш статистичноï об-робки як1сних змшних для пор1вняння р1вност1 час-ток використовували z-критерш та кpитеpiй %2 для чотиpипiльноï таблицi спpяженостi з корекщею на безпеpеpвнiсть за Йетсом. Для оц1нки шанав розвитку патолопчних станiв користувалися кpитеpiем X2. При пор1внянш двох величин р1зницю мгж ними вважали в1рог1дною при досягнутому р1вш р < 0,05.
Результати дослщження
П1д час поглибленого обстеження 88 дiтей ¡з збшь-шеною ЩЗ yльтpасоногpафiчно пiдтвеpджено наяв-н1сть зоба в 100 % випадов (нормативи ВООЗ 2007 р.). У 96,6 ± 1,9 % (85/88) дггей структура залози була од-норщною, у 3,4 ± 1,9 % (3/88) — неоднорщною, але без вузлових утворень. Рiвень ТТГ у межах оптималь-них значень мали 47,7 ± 5,5 % (42/88) дггей ¡з зобом, у 42,2 ± 5,3 % (37/88) встановлено ознаки мiнiмальноï тиpео'ïдноï дисфyнкцïï, а 10,2 ± 3,2 % (9/88) дггей зна-ходилися в станi су6кл1н1чного г1потирсозу.
За даними проведеного анкетування гастрош-тестинальш скарги мали мiсце у 92,0 ± 2,9 % (81/88) випадюв. Найчастiше скаржилися на 6ол1 в живой д1ти з су6кл1н1чним гшотиреозом — у 100,0 % (9/9) випадюв. В останнiх в1рог1дно частше 61ль мав ту-пий, ниючий характер (8/9, 88,9 ± 10,5 %, р = 0,001) та вщзначалися бшьш тpивалi скарги (понад 1 pix в 8/9, 88,9 ± 10,5 %, р = 0,001). В усх дiтей ¡з СГ (9/9, 100,0 %) та у бгльшосп з МТД (20/37, 54,1 ± 8,2 %) мали мюце запори, що статистично частше, нгж у дiтей з оптимальним тиреощним статусом.
Характер кл1н1чних прояв1в захворювання вщ-повiдав за Римськими критсрГями фyнкцiональним гастpоiнтестинальним захворюванням у 92,0 ± 2,9 % (81/88) випадюв. Симптоми фyнкцiональноï дис-пепсИ виявленi у 44,3 ± 5,3 % (39/88) обстежених, у тому числ1 постпpандiальний дистрес-синдром — у 61,5 ± 7,8 % (24/39) дггей, синдром етгастрально-го болю — у 38,5 ± 7,8 % (15/39). Дiагноз «синдром подразненого кишечника» (СПК) було встановлено 25,0 ± 4,6 % (22/88) обстежених. В абсолют-нш 6гльшост1 випадкiв СПК пеpебiгав ¡з запорами (86,4 ± 7,3 %, 19/22). Функщональш розлади бш-арного тракту спостерпалися в 68,2 ± 5,0 % (60/88)
дГтей: i3 них симптоми функцiонального розладу жовчного Mixypa (ФРЖМ) за гшокшетичним типом мали 65,0 ± 6,2 % (39/60) обстежених, ФРЖМ за ri-перкшетичним типом — 35,0 ± 6,2 % (21/60).
Призначення пaцieнтaм препaрaтiв кaлiю йодиду дозволило досягти зменшення частоти зоба за 6 мь сяцiв за умов високо! комплaйeнтностi в дiтей I гру-пи до 27,3 ± 6,0 % (15/55) проти 54,6 ± 8,7 % (18/33) у дггей II групи (р = 0,31). У дггей, якi не повшстю ви-конали лiкaрськi рекомендацГ!, у 27,3 ± 6,0 % (9/33) випадюв ЩЗ зберiгaлa сво! розмГри, а у 27,3 ± 6,0 % (9/33) нaвiть сталося збiльшення и об'емГв. У пер-шш груп вiдмiчaлaся нормaлiзaцiя тиреощного статусу (зниження рГвня ТТГ Гз 2,31 [1,47—3,19] мОд/л до 1,66 [1,30-1,92] мОд/л, р = 0,000), у той час як у пащенпв друго! групи вщмГчалося зростання рГвня тиреотротну з 1,75 [1,39-2,18] мОд/л до 2,94 [2,513,25] мОд/л, p = 0,01 (рис. 1).
Пщ час терапГ! спостерГгалося покращення само-почуття дней. Так, частота скарг на вщчуття кому при ковтаннГ у дней I групи зменшилася з 80,0 ± 5,4 % (44/55) до 32,73 ± 6,33 % (18/55, р = 0,000); на голо-вний бгль — Гз 60,0 ± 6,6 % (33/55) до 23,6 ± 5,7 % (13/55, р = 0,000); на втомлювашсть — Гз 50,9 ± 6,7 % (28/55) до 14,6 ± 4,8 % (8/55, р = 0,000); на драпвли-вГсть — Гз 45,5 ± 6,71% (25/55) до 16,4 ± 5,0 % (9/55, р = 0,002); на порушення пам'ятГ — Гз 74,6 ± 5,9 % (41/55) до 23,6 ± 5,7 % (13/55, р = 0,000); на болГ в серщ — Гз 12,7 ± 4,5 % (7/55) до 1,8 ± 1,8 % (1/55, р = 0,07); на емоцшну лабгльшсть — Гз 58,2 ± 6,7 % (32/55) до 14,6 ± 4,8 % (8/55, р = 0,000).
8 7 6 5 4 3 2 1 0
□
1 п
I група до лжування нн нн аа вв уу я о лд ■i g па ру р II □ Median 1 1 25-75 % ~Г Min-Max II група шсля лжування Група контролю
Рисунок 1. Динамка р1вня тиреотропного гормону
у групах спостереження пд час л1кування Примтки: тут i в рис. 2: Median — мед'ана; 2575 % — 25-й, 75-й перцентиль; Min-Max — розмах м'ж мiнiмальними та максимальними значеннями.
Шсля проведення адекватно! терапГ! статистично зменшилася частота гастроштестинальних скарг: на болГ в живот - з 94,6 ± 3,1 % (52/55) до 30,9 ± 6,2 % (17/55, р = 0,000); на нудоту - з 58,2 ± 6,7 % (32/55) до 25,5 ± 5,9 % (14/55, р = 0,001); на вщрижку - з 72,7 ± 6,0 % (40/55) до 45,5 ± 6,7 % (25/55, р = 0,007); на запори — Гз 52,7 ± 6,7 % (29/55) до 25,5 ± 5,9 % (14/55, р = 0,006). Частота гастроштестинальних скарг у дГтей II групи тд час контрольних досль джень не мала статистичних вщмшностей Гз базови-ми показниками.
Пд час лжування в дГтей I групи вщбувалося ста-тистичне зростання рГвня серотоншу з 4,58 [2,15— 5,89] нг/мл до 6,14 [2,13-9,97] нг/мл (р = 0,000), що вщповщало показникам групи контролю (рис. 2). У II груш спостереження шдвищення рГвня серотоншу було незначним: Гз 2,75 [1,82-4,18] нг/мл до 3,04 [2,01-5,21] нг/мл, р = 0,89.
Умют мелатоншу в сироватщ кровГ пГд час контрольного дослщження був статистично нижчим, н1ж на початку лжування: 2,51 [1,02-3,69] пмоль/л проти 23,84 [11,83-36,61] пмоль/л у дГтей I гру-пи (р = 0,000) та 2,38 [0,99-3,84] пмоль/л про-ти 15,86 [11,29-31,60] пмоль/л — у дГтей II групи (p = 0,03) (табл. 1). В обох групах вдалося досягти показниюв, що статистично не вщрГзнялися вщ даних групи порГвняння (2,91 [2,25-6,59] пмоль/л, р = 0,189). Однак слщ враховувати, що продукц1я мелатоншу значною мГрою залежить вщ пори року. ОскГльки первинне та контрольне дослщження згщ-но з дизайном проводилися в рГзш сезони, висновки щодо зв'язку змГн продукцГ! мелатонГну Гз нормаль зацГею тиреощного статусу потребують уточнення.
22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 -2
□
□
□
□ □
L
I група до лжування яя нн нн аа вв уу я о лд ■1 г? па ру уп г р II □ Median 1 125-75 % □Z Min-Max II група шсля лжування Група контролю
Рисунок 2. Змiни продукцИ серотоншу у д'ией i3 дифузним нетоксичним зобом пд час л'1кування
vo
о «
S
0
1
n
£ Q) X
e
о
X
£
s 4
ü те
.1
о
те *
.3
с §
8
0 §
1
Q
3 Q.
4
те
ig .g
0
ф
!
1
о
X
а те
о ,с
U
и «
£
0
с §
те
1
Ч
к
Ii
v§ .те
Група порiвняння (n = 39) а OiDOLO оо^о о" о" о" о" II II II II СЧ СО СРСРСРСР """" 7263 ," ,3 ," ,1 сэ о о сэ II II II II ^ CN СО ^ .... OOCNO OhOH о о о о II II II II ^ CN СО ^ .... """" OCNO^t ," ,3 ," ,1 О О О О II II II II ^ CN СО тТ .... Ягооо XCOOIM ° о о о" 11 II II II о CN СО ....
Ме [25-75%] 1,92 [1,62-2,55] 15,57 [14,82-16,99] 5,91 [2,17-9,53] Ю3,22 [59,83-167,62] 2,91 [2,25-6,59]
II група Шсля лiкування (n = 33) а оо Зон Поо ° сэ сэ 11 II II о СЧ СО 6 " " OCNICO ," ,2 ,3 о о о II II II ^ CN СО ... """ о^о о о о II II II ^ CN СО ... """ ото ," ,2 ," о" о" о" II II II ^ CN СО ... """ ООГО ООО о" о" о" II II II ^ CN СО ...
Ме [25-75 %] 2,94 [2,51-3,25] 16,13 [15,26-17,31] 3,"4 [2,"1-5,21] 128,33 [62,54-227,86] 2,38 [",99-3,84]
До лжування (n = 33) а о ю о о о о о" о" II II ^ CN Q. Q. 2" "1 ," ,1 о" о" II II ^ CN .. "" 5" II II ^ CN .. "" 6" ,3 ," о" о" и и ^ CN .. "" "7 ," ," о" о" II II ^ CN ..
Ме [25-75 %] 1,75 [1,39-2,18] 15,6Ü [14,7Q-16,33] 2,75 [1,82-4,18] 7,72 [",89-15,"7] 15,86 [11,29-31,6"]
Iгрупа Шсля лшування (n = 55) а " " ," о и . " 2 ," о и . " " ," о" и . " " ," о" и . " " ," о" и .
Ме [25-75 %] 1,66 [1,30-1,92] 15,72 [14,4Q-17,13] 6,14 [2,13-9,97] 117,86 [55,76-175,48] 2,51 [1^2-3,69]
До лшування (n = 55) Ме [25-75 %] 2,31 [1,47-3,19] 15,8Q [14,4"-17,36] 4,58 [2,15-5,89] 4,29 [",81-17,6"] 23,84 [11,83-36,61]
Показник ТТГ, мОд/л В'Т4, пмоль/л х" о Ф L^ О х В1П, нг/мл Мелатон1н, пмоль/л
Ц | Максимальний спектр шдивщу-
™ .£2 альних коливань значень як на початку дослiдження, так i шсля про-^ р ведення терапп спостерiгався при ■с || визначеннi вмiсту вазоштестиналь-те ного пептиду. Пщвищення середнiх показниюв В1П спостерiгалося у ™ всiхпащентiвiззобом:iз4,29[0,81— 17,60] нг/мл до 117,86 [55,76-§ 175,48] нг/мл (р = 0,000) у пер-шiй та з 7,72 [0,89-15,07] нг/мл ' до 128,33 [62,54-227,86] нг/мл
1 (р = 0,000) у другш групi спосте-^ ^ реження. Пiд час контрольних до-55 ч слiджень показники вмюту В1П || у сироватцi кровi в обох групах 55 ^ спостереження статистично не м г; вiдрiзнялися вщ аналогiчних у | групi порiвняння — 103,22 [59,83-с: .1: 167,62] нг/мл (р = 0,140 та р = 0,320
2 ^ вщповщно). | |
I | Висновки
^ * 1. Регулярний прийом препара-
2 тiв калго йодиду для терапп дифуз-
^ с: ного нетоксичного зоба дозволяе
С .2 в бiльшостi випадюв (87,3 ± 4,5 %)
§5 досягти нормалiзацГi тиреощного
™ об'ему та оптимiзувати функщо-нальну активнiсть щитоподiбноi
щенням загального самопочуття
; залози, що призводить до зниження
те 'х продукцГi ТТГ (1,66 мОд/л).
2. Нормалiзацiя тиреощного
Ь .а, статусу супроводжуеться покра-5
й1
те ^ пацiентiв та зниженням частоти д гастроiнтестинальних скарг. Шс-ля проведення адекватноi терапп Ц § статистично зменшилася частота 5 ^ скарг: на 6ол1 в живот — у 3 рази; | | на нудоту та запори — бшьше н1ж у
2 рази; на вщрижку — в 1,7 раза. ^ с. 3. Оптимiзацiя тиреощного гор-| ? моногенезу призводить до пщви-щення продукцп серотоншу (до 7 .1; 6,14 нг/мл) та вазоштестинального ^ пептиду (до 117,86 нг/мл), знижен-ц) ня вмюту мелатоншу в сироватцi ^ § кров1 (до 2,51 пмоль/л). ¡^Ц $ 4. Низький р!вень лжувально-го комплайенсу призводить до по-хм.1; дальшого збшьшення тиреощних с^^« об'емiв, зниження тиреощного син-| СЙ тезу та сприяе збереженню функщ-I ^ ональних порушень 1з боку ШКТ.
о, 5::$
< | 8 Список лператури
5 1. Баринов Э.Ф. Роль серотонина в фи-
зиологии и патологии желудочно-кишечного тракта / Баринов Э.Ф., Сулаева О.Н. // С РЖГГК. - 2012. - № 2. - С. 4-13. С'С <•>
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
2. Маменко М.€. Динамка тирогдних об 'eMie nid час лжування дифузного нетоксичного зоба у dimeü / Маменко М.6. // nedi-атры, акушерство та гiнeкологiя. — 2011. — № 3. — С. 49-53.
3. Плехова Е.Н. Мелатонин и его возможное участие в функционировании щитовидной железы в пубертатном периоде / Плехова Е.Н, Турчина С.И. // Проблеми ендокринног патологи. — 2011. — № 2. — С. 29-34.
4. Плехова Е.И. О роли мелатонина в формировании хронического гастродуоденита у потомков ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС/Плехова Е.И, Кашина В.Л, Калмыкова Н.В. // Проблеми ендокринно'1 патологи. — 2008. — № 2. — С. 13-17.
5. Протокол надання допомоги дтям хворим на зоб простий нетоксичний (eндeмiчний i спорадичний). Наказ МОЗ Украгни № 254 вiд 27.04.2006.
6. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / Реброва О.Ю. — М.: Медиа Сфера, 2002. — 312 с.
7. Тяжка О.В. Клтко-функцюнальне значення мелатоншу при хротчному гастродуодент у дтей / Тяжка О.В, Боброва В.1., Хомнська З.Б. // Пeдiатрiя, акушерство та гнеколо-гя. — 2011. — № 2. — С. 7-11.
8. Утфжоват клжчт протоколи медичног допомоги дтям i3 захворюваннями оргатв травления: Наказ МОЗ Украгни № 59 eid 29.01.2013.
9. Фадеенко Г.Д. Роль мелатоншу у патогенезi функцюналь-них розладiв травного каналу / Фадеенко Г.Д, Гапонова О.Г. // Лжи Украгни. — 2008. — № 4(120). — С. 98-100.
10. Michel W. King. Gastrointestinal hormons and peptides // Med. Biochemistry. — 2006. — Vol. 5. — P. 14-16.
11. Zimmermann M.B. et al. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodine-sufficient schoolchildren: a World Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Croup Report// American Journal of Clinical Nutrition. — 2005. — 82. — 388-392.
12. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome IIIprocess // Gastroenterol. — 2006. — 130(5). — 13771390.
13. Tack J., Talley N.J., Camilleri M. et al. Functional gastro-duodenal disordes //Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130. — 14661479.
Отримано 04.11.13 □
Маменко М.Е., Бугаенко O.A.
ГУ «Луганский государственный медицинский университет»»
ВЛИЯНИЕ КОРРЕКЦИИ ТИРЕОИДНОГО СТАТУСА
НА ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ПИЩЕВАРЕНИЯ У ДЕТЕЙ С ДИФФУЗНЫМ НЕТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ
Резюме. Цель: изучить влияние терапии диффузного нетоксического зоба на функциональное состояние системы пищеварения у детей. Материалы и методы. Скрининговое исследование на базе младших классов общеобразовательных школ (695 детей в возрасте 5—11 лет): анкетирование семей, антропометрия и осмотр детей, определение йодурии, пальпация щитовидной железы. Углубленное обследование детей с зобом (n = 88): ультрасонография щитовидной железы и органов пищеварения, определение уровней тиреотропного гормона, тироксина свободного, серотонина, мелатонина, вазоинтести-нального пептида. Результаты. Установлено наличие у детей школьного возраста высокой частоты диффузного нетоксического зоба (25,8 %), который сопровождается снижением функциональной активности щитовидной железы до уровня минимальной тиреоидной дисфункции (42,0 %) и субклинического гипотиреоза (10,2 %). Наличие зоба приводит к статистическому увеличению шансов на развитие нарушений со стороны гастроинтестинального тракта (отношение шансов 2,33, р = 0,000) преимущественно за счет гипокинетических состояний. Назначение препаратов калия йодида приводит к уменьшению частоты зоба при высокой комплайентности до 27,3 % и нормализации функционального состояния гипофизарно-ти-реоидной системы (тиреотропный гормон — 1,66 мЕд/л), что сопровождается повышением уровней серотонина (6,14 нг/мл) и вазоинтестинального пептида (117,86 нг/мл) и снижением концентрации мелатонина (2,5 пмоль/л). У детей, которые стабильно в течение полугода принимали препараты калия йоди-да, наряду с нормализацией тиреоидного статуса происходило уменьшение частоты жалоб со стороны системы пищеварения. Выводы. Терапия диффузного нетоксического зоба препаратами калия йодида позволяет достичь уменьшения тиреоидного объема и нормализовать функциональную активность гипо-физарно-тиреоидной системы. Повышение функциональной активности гипофизарно-тиреоидной системы способствует снижению частоты гастроинтестинальных жалоб. Оптимизация тиреоидного синтеза сопровождается повышением уровней серотонина и вазоинтестинального пептида, снижением продукции мелатонина.
Ключевые слова: зоб, гипофизарно-тиреоидная система, функциональные гастроинтестинальные расстройства, дети.
Mamenko M.Ye., Bugayenko O.O.
State Institution «Lugansk State Medical University», Lugansk, Ukraine
EFFECTS OF THE THYROID STATUS CORRECTION ON THE FUNCTIONAL STATE OF DIGESTIVE SYSTEM
IN CHILDREN WITH DIFFUSE NONTOXIC GOITER
Summary. Objective: to study the effects of the diffuse non-toxic goiter treatment on the functional state of the digestive system in children. Materials and methods. The screening survey was based on lunior comprehensive schools (695 children aged 5—11 years): questioning of families, anthropometry and examination of children, detection of ioduria, palpation of the thyroid gland. In-depth examination of children with goiter (n = 88): ultrasonography of the thyroid gland and the digestive system, determination of levels of thyroid stimulating hormone, free thyroxine, serotonin, melato-nin, vasoactive intestinal peptide. Results. The high incidence of non-toxic diffuse goiter (25.8 %), associated with a reduction in functional activity of the thyroid gland to the minimum thyroid dysfunction (42.0 %) and subclinical hypothyroidism (10.2 %), was detected in school-aged children. The presence of goiter leads to a static increase of the chances for functional gastrointestinal disorders developing (odds ratio 2.33, p = 0.000), mainly due to the hypokinetic conditions. The administration of potassium iodide preparations leads to the decreasing in goiter rate in high compliance up to the 27.3 % and to the normalization of the functional state of the pituitary-thyroid system (thyroid stimulating hormone — 1.66 mlU/L), that is associated with increased level of serotonin (6.14 ng/ml) and vasoactive intestinal peptide (117.86 ng/ml) and decreased melatonin concentration (2.5 pmol/l). In children who consistently for six months received preparations of potassium iodide, along with the normalization of thyroid status we noted the decrease of the frequency of complaints from the digestive system. Conclusions. The treatment of diffuse nontoxic goiter by potassium iodide preparations allows to achieve reduction of thyroid size and to normalize functional activity of thyroid-pituitary system. Increase in the functional activity of the pituitary-thyroid system helps reduce the frequency of gastrointestinal complaints. Optimization of thyroid synthesis is accompanied by increased levels of serotonin and vasoactive intestinal peptide, decreased production of melatonin.
Key words: goiter, pituitary-thyroid system, functional gastrointestinal disorders, children.
