CC BY
51
ребёнка ^^
и ъЯ^^Н
УДК 616.441-006.5-053.6+161.3
ТУРЧИНА C.I., ПЛеХОВА О.1., КОСОВЦОВА Г.В., ВАРОАОВА О.В., КОСТЕНКО Т.П., БАНН1КОВ Б.В. ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН Укра'/ни», м. Харюв
ЗАХВОРЮВАННЯ OPrAHiB ТРАВЛЕНИЯ В СТРУКТУР! СОМАТИЧНОТ ПАТОЛОГИ У niMiTKiB, ХВОРИХ НА ДИФУЗНИЙ НЕТОКСИЧНИЙ ЗОБ
Резюме. З метою визначення мсця захворювань оргашв травлення в структурi соматичноЧ патологи у тдлтшв 1з дифузним нетоксичним зобом обстежено 145 дiвчаток та 177 хлопчишв 10—17рошв 1з зобом. Проводили ультразвукове до^дження щитоподiбноiзалози, вивчали концентрацт тиреотрот-ну та вльних фракцш тирео1дних гормошв. Для дiагностики супутньоi соматичноi патологи проводили розширене комплексне обстеження з визначенням показнишв лтдного спектра кровi. Встановлено, що бльшсть тдлтшв (87,0 %) мали два та биьше супутшх соматичнихзахворювання. Хрошчну патологт травно1'системи визначили у 81,5% обстежених, серед яких переважали функцюнальш розлади жовчно-го мiхура за гтотошчним типом (76,3 %). У тдлтшв 1з зобом дiагностовано патологiчнi змти в лтд-ному спектрi вна^док збльшення концентраци бета-лiпопротеiдiв (51,9 %), загального холестерину (39,9 %) та холестерину лiпопротеiдiв низь^ щiльностi (23,7%), що були найбльш притамант хворим 1з несприятливим прогнозом переб^у тиреопати. Шдтверджують тсний зв'язок мiж показниками лi-тдного спектра та тиреоiдного профлю.
Ключовi слова: тдлтки, дифузний нетоксичний зоб, захворювання травноi системи.
Останшми роками з'явились новi дан про вза-емний вплив захворювань рiзних оргашв i систем, що спонукае до кардинально! змши тактики ведення хворих iз полюрганною патолопею. По-еднання найбшьш поширених захворювань може бути як випадковим, так i зумовленим причинно-наслщковим зв'язком, визначення якого е важли-вим для полшшення медичного обслуговування населення.
Сучасш науковi дослщження переконливо свщ-чать про тюний взаемозв'язок м1ж станом соматич-ного здоров'я дитини та патолопею щитоподiбноl залози (ЩЗ). За даними лггератури, у дггей iз збшь-шенням ЩЗ, пов'язаним з ендемiчним зобом, рее-струють бшьш високий рiвень хрошчно! патологи, н1ж у школярiв iз нормальним об'емом ЩЗ. Не-зважаючи на вщсутшсть специфiчних скарг, прове-дення поглибленого обстеження дозволяе виявити зниження адаптацшних можливостей i резистент-ностi органiзму до iнфекцiйних захворювань. У них частше реестрували хротчний тонзилiт, аденощн вегетаци, хронiчний фаринпт, синусит. Дiти з зобом нерщко мають змiни показникiв гемопоезу й ряду бiохiмiчних параметрiв кровi (анем1я, дефiцит заль за, дис- або рщше гiперлiпiдемiя) [2, 11].
Також доведено, що майже у 2,5 раза частше школярi з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) страждають вiд патологи оргашв травлення за ра-хунок хрошчно! гастродуоденально! патологи (гастрит, дуоденгг, дискiнезiя жовчних шляхiв), запаль-них захворювань сечостатево! системи [3, 6]. Саме тюним взаемозв'язком оргашв травно! системи з тирео!дними гормонами, !х гастроiнтестинальними ефектами зумовлюються порушення моторики й се-креци оргашв травлення на xni тирео!дно! дисфунк-ци [5]. У свою чергу, печГнка виконуе специфГчнГ функци, пов'язаш з транспортом i метаболГзмом тирео!дних гормошв [9], що свщчить про важливу роль гепатобшарно! системи в шдтримщ ендокрин-ного гомеостазу, а Г! захворювання сприяють вГд-хиленням у метаболГзмГ тиреощних гормошв [13] та негативно впливають на перебп ДНЗ протягом пу-
Адреса для листування з авторами:
Турчина СвГтлана 1горГвна E-mail: turchinas@bk.rui
© Турчина С.1., Плехова О.1., Косовцова Г.В.,
Вародова О.В., Костенко Т.П., Баншков Б.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
бертату [7]. Також доведено, що супутня патологiя травно! системи призводить до ютотно! дисрегуляцГi вiтамiнно-мiнерального обмiну: зниження вмiсту есенцiальних i збшьшення токсичних мжроелемен-тiв, дисбалансу вiтамiнiв, що е значущим фактором як формування зоба в умовах легкого йододефщиту, так i низько! ефективностi монотерапп препаратiв йодиду калiю [1].
Таким чином, поеднання тиреопатш iз захворю-ваннями травно! системи в одного пащента може впливати на особливосп клшчно! картини, пере-бiг та прогноз патолопчних процесiв, пiдходи до лжування. Зазначене свiдчить про актуальнють до-слщження, присвяченого вивченню соматичного здоров'я пiдлiткiв iз ДНЗ та мюцю захворювань ор-ганiв травления в структурi соматично! патологи.
Мета досЛдження: визначити мiсце захворювань оргашв травлення в структурi соматично! патологи у пщлигав, хворих на дифузний нетоксичний зоб.
Матер\али \ методи досл\дження
Пщ спостереженням знаходилося 145 дiвчаток та 177 хлопчик1в 10—17 роюв, хворих на ДНЗ. Вщ-повщно до мети дослiджения виконано комплексне обстеження пiдлiткiв у клшщ ДУ «1ОЗДП НАМН» (огляд ендокринолога, педiатра, психiатра, за необ-хщносп — кардiолога, гастроентеролога, невропатолога, дитячого пнеколога, отоларинголога, окулю-та). Для дiагностики супутньо! соматично! патологи пщлггки були оглянутi мультидисциплiнарною командою спещалюпв (педiатр, гастроентеролог, невропатолог, дитячий пнеколог, отоларинголог, окулют) iз подальшим проведенням розширеного комплексу обстежень. За потреби виконували елек-тро- та фонокардюграфго (ЕКГ, ФКГ), ультраз-вукове дослiджения (УЗД) серця, оргашв черевно! порожнини, фiброгастродуоденоскопiю. Проведено ретроспективний ан^з медично! документаци пщлигав iз ДНЗ.
Морфофункцiональний стан ЩЗ визначали вщ-повщно до Протоколiв надання медично! допомо-ги дням за спецiальнiстю «дитяча ендокринолопя» [8]. При проведенш УЗД оцiнювали структуру та розмiр ЩЗ за допомогою ультразвукового сканера «SLE-101 РС», лшшним датчиком 51 мм iз частотою 7,5 МГц. Концентраци тиреотропного гормона (ТТГ), вiльних фракцiй тиреощних гормонiв (fT4 i fT3) визначали методом iмуноферментного ана-лiзу на фотометрi Нишагеаёег (Нiмеччина) за допомогою комерцшних наборiв фiрми «Алкор Бю» (Санкт-Петербург). Ангитшоутворююча активнiсть ощнювалась за показниками антитш до тиреопер-оксидази й тиреоглобулiну, що визначались iмуно-ферментним методом за допомогою наборiв науко-во-виробничо! лабораторп «Гранум» (Харкiв).
Проводилося дослщження лiпiдного спектра кровк визначення триглiцеридiв (ТГ), загального холестерину (ЗХС), холестерину лшопротещв ви-соко! щiльностi (ХС ЛПВЩ), бета-лшопротещв (Р-ЛП) з використанням наборiв фiрми Согшау
Multi (Польща), розрахунок за стандартною методикою Фридвальда вмюту холестерину лшопроте-щв низько! щшьносп (ХС ЛПНЩ) та коефiцieнта атерогенносп (КА) [12]. Оцiнку рiвнiв лшщв у дiтей та пiдлiткiв проводили за адаптованими критер1ями NCEP/ATP III та IDF [14, 15].
На пiдставi розроблених ранiше прогностичних таблиць розраховувався шдивщуальний прогноз пе-ребиу ДНЗ [7].
Математичну обробку результата дослщжен-ня проведено за допомогою пакепв програм SPSS Statistics 17.0, Excel. Визначали основш статистичнi параметри ряду (M, m, ст). Для ощнки вiрогiдностi розб1жностей мж групами застосовувалися кри-терiй Стьюдента (t), критерiй Вшкоксона — Манна — У!тш (u) i кутового перетворення Фiшера (ф). Для уточнення взаемозв'язку мiж дослiджуваними параметрами був проведений факторний аналiз. Критичний рiвень значущостi при перевiрцi статис-тичних гiпотез приймався рiвним 0,05.
Результати досл1дження та IX обговорення
Пд час комплексного обстеження пiдлiткiв iз ДНЗ у бiльшостi хворих (87,0 %) було дiагностовано два i бiльше супутнiх захворювання. Так, половина (51,1 %) хворих на ДНЗ на момент обстеження мали хрошчну патолопю верхшх дихальних шляхiв, пе-реважно за рахунок хронiчного тонзилггу (21,2 %), 16,7 % шдлггюв страждали вiд рецидивуючого бронхiту. У 10,9 % обстежених реестрували алерпч-нi реакцп на харчовi продукти та/або лiкарськi пре-парати.
Патологiю серцево-судинно! системи дiагносто-вано майже у 2/3 пщлигав iз ДНЗ. Так, у 68,7 % обстежених на пiдставi скарг та за даними ЕКГ i ФКГ встановлена вторинна кардюмюпапя, частота яко! незалежно вiд статi переважала у хворих 10—12 роюв (77,6 %) порiвняно з пiдлiтками 13—16 рокiв (59,6 %, p < 0,05). При УЗД серця в 74,7 % обстежених визна-чеш малi структурш аномалп (поодинокi аберантнi хорди в порожниш лiвого шлуночка). У 24,3 % тд-лiткiв iз ДНЗ дiагностовано диспластичну кардю-патiю та симптом пролапсу морального клапана I—II ступеня. Привертае увагу те, що у пiдлiткiв iз ДНЗ вiдбуваеться тенденцiя до зниження насосно! функцп лiвого шлуночка, про що свщчать показ-ники фракцп викиду, що знаходяться в дiапазонi 61—65 %. Отриманi результати повною мiрою узго-джуються з даними лггератури про високу частоту проявiв сполучнотканинно! дисплазп серця у дггей iз захворюваннями ЩЗ та роль тирео!дно! патологи в генезi метабол!чно! кардюмюпати [10 ].
Проте найчастше у хворих на ДНЗ д!агностува-ли хвороби системи травлення (81,5 %), у структур! яких переважали функщональш розлади жовчного мiхура та сфшктера Одад. Частота функцiональних розладiв жовчного мiхура, переважно за гшото-н1чним типом, становила 76,3 %, що цшком узго-джуеться з даними лггератури [6, 9]. У поодиноких
випадках (4,4 %) дiагностували хрошчний холе-цистохолангiт. При проведеннi УЗД оргашв черев-hoï порожнини у чверт пацieнтiв визначали явища холестазу й незначне збшьшення розмiрiв печiнки. Зазначене обумовлено тим, що тиреощш гормони регулюють жовчовидiльну функцiю печiнки, про-никаючи через цитоплазматичну мембрану гепа-тоцита, вони зв'язуються зi специфiчними рецепторами бшково! природи, що локалiзованi в ядрi, i вибiрково активують клiтинний геном. Зниження функцИ ЩЗ впливае безпосередньо на структуру i функцго печiнки, сприяе зниженню екскрецИ бш-рубiну i жовч1, що обумовлюе холестатичну жовтя-ницю при гiпотиреозi. хрон1чний гастрит, переваж-но з нормальною кислотоутворюючою функщею, дiагностували у 13,7 % обстежених, гастродуодешт у стадИ нестш^ ремюИ — у 3,9 %. Функщональш захворювання шлунково-кишкового тракту визна-чено переважно у хлопчик1в (9,8 %) та в поодиноких випадках у д!вчаток (1,3 %).
Наведеш даш пiдтверджують висновок 1нших авторiв, що наявшсть тиреоïдноï патологИ та зниження функцiональноï активностi гiпофiзарно-ти-реоïдноï системи сприяють збшьшенню частоти
%
100 80 60 40 20 0
4,9
95,1
11,4 28,' 60,1
2,4
12,4
97,6
11,3
76,3
34,7
117,21 48,1
ТГ
ЗХС
ХС ЛПВЩ ХС ЛПНЩ
р-ЛП
□ Нормальн ■ Помiрно змшеш ■ Виражено змшеш
Рисунок 1. Частота патолопчних зм/н показниюв л1пщного спектра кров1 у пщл1тк1в ¡з ДНЗ
функщональних гастроштестинальних розлад!в у дггей переважно за рахунок гшокшетичних станiв (варiант функцiональноï диспепсИ — постпрандь альний дистрес-синдром; синдром подразненого кишечника 1з запорами, функщональш розлади жовчного мiхура за гшокшетичним типом тощо) [4], що навиъ при мiнiмальнiй тиреощнш недостат-ност1 супроводжуеться явищами холестазу, в!ропд-ним пiдвищенням загального холестерину та бета-лшопротещв.
1ндивщуальний аналiз патолопчних змш окре-мих показникiв лшщного спектра показав, що його найпоширешшою альтерацiею у дослiджуваних шд-лигав 1з ДНЗ було збiльшення концентраций ß-ЛП (51,9 %) та ЗХС (39,9 %). У 23,7 % обстежених д!а-гностовано пом!рне чи виражене пщвищення р1вня ХС ЛПНЩ (рис. 1). Суттеве збшьшення показниюв ТГ та зменшення ХС ЛПВЩ визначали лише в поодиноких випадках (4,9 та 2,4 % вщповщно).
Зазначеш змши в лшщному спектрi були най-61льш притаманш хворим 1з несприятливим прогнозом переб!гу ДНЗ (рис. 2), серед яких в!ропдно частiше дiагностували захворювання травноï системи (87,4 %), н1ж у п1дл1тк1в з1 сприятливим прогнозом перебiгу зоба (65,6 %, р < 0,05). Проте практично не вщр!знялись у пщлггюв 1з ДНЗ у станi еутиреозу та хворих з ознаками тиреоïдноï дисфункцИ. Не ви-ключено, що вщсутшсть вiдмiнностей у показниках лшщного спектра в означених групах обумовлена тим, що в пщлггюв 1з мiнiмальною тиреощною не-достатнiстю та субклтчним гiпотиреозом помiрне зменшення р!вня fT4 вщбувалось на тл1 нормальних чи, навпаки, збшьшених концентрацiй fT3, а саме цей гормон е найбшьш 61олог1чно активним та сут-тево впливае на о6м1н лшщв.
%
100
80
60
40
20
а)
100
65,8
100
100
25,1
59,8
ТГ
ЗХС
ХС ЛПВЩ
ХС ЛПНЩ
ß-ЛП
□ Нормальш
100
80
60
40
20
б)
18,8*
2,6
9,5*
42,2*
93,4
51,9
97,4
79,7
39,5
ТГ
ЗХС
ХС ЛПВЩ
ХС ЛПНЩ
ß-ЛП
noMipHO змнеш Q Виражено 3MiHeHi
Рисунок 2. Частота патолопчних змШ показниюв лШ'щного спектра кров1 у хворих на ДНЗ ¡з сприятливим (а) та несприятливим (б) перебгом захворювання Примтка: * — p < 0,05 — в1рогщн1сть в'щм'шностей показниюв у групах.
%
25
15,1
29,3
18,4
0
0
Зазначене припущення було пiдтверджено пiд час проведення факторного аналiзу. Так, вщповщ-но до факторно! моделi, що описуе 79,6 % диспер-с!! хворих на ДНЗ до I фактора з шформатившстю (1Ф) 57,2 % та значним факторним навантаженням, увшшли вiльний трийодтиронiн (П"3), ХС ЛПВЩ, Р-ЛП та коефiцiент атерогенность Саме структура I фактора вщображае вплив гормонiв ЩЗ на обмш лiпiдiв у пiдлiткiв iз ДНЗ, переважно завдяки д!! П"3, що прямо зв'язаний iз ХС ЛПВЩ та обернено — з Р-ЛП та КА. II фактор (1Ф 19,7 %) представлено ЗХС та Р-ЛП, вщхилення рiвня яких найчастше дiа-гностують у пiдлiткiв iз ДНЗ, особливо при неспри-ятливому переб^ зоба. До складу III та IV факторiв (сумарна 1Ф 28,9 %) увiйшли ТТГ та вшьний тироксин як основш гормони, що вiдображують функцiо-нальний стан тирео!дно! системи (рис. 3).
Рисунок 3. Структура факторно/ модел'1 вщношень м 'ж показниками тирео/дного профлю та лпщного спектра у хворих на ДНЗ
Таким чином, проведет дослщження свщчать, що в шдлитав iз ДНЗ, яю проживають у репош зi слабким йододефiцитом, рееструють високу частоту захворювань iз боку травно!, серцево-судинно! систем i оргашв верхнiх дихальних шляхiв. Найчастiше соматичну патологiю визначають у пiдлiткiв iз не-сприятливим прогнозом перебiгу ДНЗ.
Означене дозволяе зробити висновок, що наяв-шсть у дитини соматично'! патолоп! може стати тим фоном, на якому в умовах спадково! схильносп чи не-сприятливих умов навколишнього середовища фор-муеться зоб. У свою черту, тиреощна дисфункц1я у пiдлiткiв iз ДНЗ обтяжуе перебiг соматичних захворювань та сприяе формуванню метаболiчних порушень, що не тшьки негативно впливае на соматостатевий розвиток дитини, але й знижуе якiсть !! життя. Саме тому санацш соматично! патолоп!, особливо у дттей у препубертатi та ранньому пубертатi, мае бути необ-хщною частиною профшактичних i реабштацшних заходiв, що дозволить зменшити частоту формування несприятливого перебiгу ДНЗ у детей та пiдлiткiв.
Висновки
1. У пщлггюв iз ДНЗ, яю проживають у регiонi зi слабким йододефщитом, рееструють високу частоту
захворювань i3 боку травно! (81,5 %), серцево-су-динно! (68,7 %) систем i органiв верхнк дихальних шлях1в (51,1 %). Найчастiше соматичну патологго визначають у пiдлiткiв i3 несприятливим прогнозом nepe6iry ДНЗ.
2. У стрyктyрi хвороб системи травлення пере-важають фyнкцiональнi розлади жовчного мiхyра за гiпотонiчним типом (76,3 %).
3. Встановлено, що у шдлгтюв iз ДНЗ вщбува-ються патолопчш змiни в лiпiдномy спектрi завдяки збшьшенню концентрацiй р-ЛП (51,9 %), ЗХС (39,9 %) та ХС ЛПНЩ (23,7 %), що найбшьш при-таманнi пiдлiткам iз несприятливим прогнозом пе-ребiгy ДНЗ.
4. Результати факторного аналiзy пщтверджують тiсний взаемозв'язок мiж показниками лшщного спектра та тиреощного профiлю.
5. Санацiя соматично! патологи мае бути необ-хiдною частиною профiлактичних i реабiлiтацiйних заходiв, що дозволить зменшити частоту формування несприятливого перебпу ДНЗ у дттей та пщлттюв.
Список л1тератури
1. Дисбаланс микроэлементов и витаминов у подростков с диффузным нетоксическим зобом и сопутствующей дискинезией желчевыводящих путей [Текст]/Е.И. Плехова, Д.А. Кашкалда, Ю.В. Волкова, С.И. Турчина, А.В. Косовцова, Т.П. Костенко // Лкарська справа. — 2014. — № 11. — С. 138-141.
2. брохна О.1. Клтко-патогенетичт аспекти йододефщитних захворювань у дтей шкыьного вку в умовах легког йодног ендемИ [Текст]: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.10«Педiатрiя»/ О.1. брохша. — Х., 2008. — 21 с.
3. Колесникова Е.В. Эндокринные заболевания и патология органов пищеварения [Текст] / Е.В. Колесникова // Мистецтво лкування. — 2006. — № 8(34). — С. 71-75.
4. Маменко М.б. Функцюнальт гастроттестинальтрозлади у дтей iз дифузним нетоксичним зобом [Текст]/М.б. Маменко, О.О. Бугаенко // Междунар. журн. педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2012. — № 2 (2). — С. 45-51.
5. Особенности нарушений нейрогуморальной регуляции, ци-токинового и тиреоидного статуса у больных с функциональными расстройствами желудочно-кишечного тракта [Текст] / О.Н. Родионова [и др.]// Вестник Санкт-Петербургского университета. —2009. — Вып. 1. — С. 51-57.
6. Пархоменко Л.К. Патология пищеварительной системы у детей и подростков с заболеваниями щитовидной железы [Текст]/Л.К. Пархоменко, А.В. Ещенко // Здоровье ребенка. — 2010. — № 5 (26). — С. 107-112.
7. Прогноз перебщ дифузного нетоксичного зоба у тдлттв, що мешкають в умовах легкого йододефциту: Метод. рек. [Текст] / О.1. Плехова [та н.]// Укр. журн. дитячог ендокринологн. — 2013. — № 1. — С. 43-49.
8. Протоколи надання медичног допомоги дтям за спещаль-тстю «Дитяча ендокринологы» / За ред. Н.Б. Зелiнськог. — К. : МОЗ Украгни, 2006. — 94 с.
9. Состояние гепатобилиарной системы при эндокринной патологии [Текст]/Е.Б. Кравец [и др.]//Бюллетень сибирской медицины. — 2005. — Прил. 2. — С. 22-25.
10. Состояние сердечно-сосудистой системы у детей с диффузным нетоксическим зобом [Текст] / А. С. Сенаторо-ва [и др.] // Експериментальна та клнчна ендокринологы: вiд теори до практики (Шостi Данилевсьт читання): Мат-ли наук.-практ. конф. — Х., 2007. — С. 99-100.
11. Характер соматического здоровья детей с диффузным нетоксическим зобом [Текст] / Е.И. Плехова, С.И. Турчина, А.В. Косовцова, Т.П. Костенко, О.В. Вародова // Бъдещите из-следвания:материализаX междунар. науч.-практ. конф. — София, 2014. — Т. 36. — С. 46-48.
12. Friedewald W.T. Estimation of the concentration of Low-Density Lipoprotein Cholesterol in plasma without use of Preparative Ultracentrifuge [Text]/ W.T. Friedewald, P.I. Levy, D.S. Fredrick-son //Clinical Chemistry. — 1972. — Vol. 18, № 6. — P. 499-502.
13. Malik R. The relationship between the thyroid gland and the liver [Text] / R.. Malik, H. Hodgson // Quart. J. Med. — 2002. — Vol. 95, № 9. - P. 559-569.
14. Metabolic syndrome, dyslipidemia, hypertension and type 2 diabetes in youth: from diagnosis to treatment [Text] / A. Halpern,
M.C. Mancini, M.E. Magalhaes [et al.]//Diabetol. Metab. Syndr. — 2010. — Vol. 2. — P. 55-75.
15. Jolliffe C.J. Development of age-specific adolescent metabolic syndrome criteria that are linked to the Adult Treatment Panel III and International Diabetes Federation criteria [Text]/ C.J. Jolliffe, I. Janssen // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 49(8). — P. 891-898.
OTpuMaHO 08.01.15 ■
Турчина С.И., Плехова Е.И., Косовцова A.B., Вародова O.B., Костенко Т.П., Банников Б.В.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков HAMH Украины», г. Харьков
ЗАБОЛЕВАНИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ В СТРУКТУРЕ СОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ У ПОДРОСТКОВ С ДИФФУЗНЫМ НЕТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ
Резюме. С целью определения места заболеваний органов пищеварения в структуре соматической патологии у подростков с диффузным нетоксическим зобом обследовано 145 девочек и 177 мальчиков 10—17 лет с зобом. Проводили ультразвуковое исследование щитовидной железы, изучали концентрацию тиреотропина и свободных фракций тиреоидных гормонов. Для диагностики сопутствующей соматической патологии проводили расширенное комплексное обследование с определением показателей липидного спектра крови. Установлено, что большинство подростков (87,0 %) имели два и более сопутствующих соматических заболевания. Хроническую патологию пищеварительной системы диагностировали у 81,5 % обследованных, среди которых преобладали функциональные нарушения со стороны желчного пузыря по гипотоническому типу (76,3 %). У подростков с зобом диагностированы патологические изменения в липидном спектре за счет увеличения концентрации бета-липопро-теидов (51,9 %), общего холестерина (39,9 %) и холестерина липопротеидов низкой плотности (23,7 %), которые были наиболее характерны для больных с неблагоприятным прогнозом течения тиреопатии. Подтверждена тесная взаимосвязь между показателями липидного спектра и тиреоидного профиля.
Ключевые слова: подростки, диффузный нетоксический зоб, заболевания пищеварительной системы.
TurchinaS.I., Pliekhova O.I., Kosovtsova H.V., Varodova O.V., Kostenko T.P., Bannikov B.V.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
DIGESTIVE DISEASES IN THE STRUCTURE OF SOMATIC
PATHOLOGY IN ADOLESCENTS WITH NONTOXIC DIFFUSE GOITER
Summary. 145 girls and 177 boys aged 10—17 years were examined to determine a place of digestive diseases in the structure of somatic pathology in adolescents with nontoxic diffuse goiter. Thyroid ultrasound has been carried out, concentrations of thyroid-stimulating hormone and free fractions of thyroid hormones have been measured. To diagnose concomitant somatic pathology, the authors have performed an extensive complex examination with determination of blood lipids. It is found that most adolescents (87.0 %) had two or more concomitant somatic diseases. Chronic digestive pathology has been detected in 81.5 % of patients, with domination of functional disorders of the gallbladder by a hypotonic type (76.3 %). In adolescents with goiter, we have diagnosed pathological changes in blood lipids due to increased concentrations of beta-lipoproteins (51.9 %), total cholesterol (39.9 %) and low-density lipoprotein cholesterol (23.7 %), which are most characteristic of patients with unfavorable course of thyropathy. Our study has confirmed a close relationship between the blood lipids and thyroid profile.
Key words: adolescents, nontoxic diffuse goiter, digestive diseases.
