CC BY
20
К^Ш!ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.36-008.6-053.2:612.014.4
ЛУЧАКМ.В., ГНАТЕЙКО О.З., КЕЧ Н.Р., ЧАЙКОВСЬКА Г.С. Державна установа «1нститут спадково! патологи Нацюнально! академИ медичнихнаук Укра!ни», м. Львв
пор1вняльна оцнка стану гепатобшарноТ системи у л!тей, як! проживають в регюнах, забруднених р1зними за характером ксенобютиками
Резюме. Проведено nорiвняльнuй анал1з сонографiчних та бiохiмiчних показнитв стану гепатобiлiарно'i системи у 63 дтей, як проживають в екологiчно забруднених районах 1з рiзними шляхами надходжен-ня ксеноботишв в оргатзм, для оптим1заци ранньо'1 дiагностики екологiчно зумовлено'1' гепатобiлiарноi патологи. Выявлено, що екологiчно зумовлена патология в обстежених дтей мала полсистемний характер, провiдними нозологЬями були гепатобiлiарна патология, патолог1я нирок та щитоподiбноi залози. Встановлено, що у дтей 1з харчовим шляхом надходження ксенобштишв порушення перебрали у бльш тяжкт формi i крiм бохШчних ознак синдрому холестазу спостерШлося незначне тдвищення гепато-целюлярних ферментiв на вiдмiну вгд дтей з тгаляцшним шляхом надходження ксеноботишв, причому мали мсце лише рант лабораторш ознаки синдрому холестазу. Ключовi слова: гепатобiлiарна патология, дти, екологiчно зумовлена патология.
Вступ
1нтенсивний розвиток промисловосп, роз-ширення асортименту хiмiчних речовин, що ви-користовуються у сшьському господарств^ при-звели до забруднення довкшля щлим комплексом хiмiчних чинниюв, що е факторами ризику роз-витку багатьох еколопчно залежних захворювань. Проблема дослвдження патологш, розвиток яких викликаний комбшованою дiею на оргашзм ксе-нобютиюв рiзноманiтноl природи, мае важливе значення, оскшьки результуючий ввдгук бюлопч-но! системи за комбiнованого впливу чинниюв не можна передбачати з огляду тшьки на шформа-щю про ефекти 1х окремо! дп [10].
У вузькому розумiннi термш «еколопчно зумовлена патолопя» означае патолопчш проце-си, якi виникають в органiзмi людини пiд впли-вом малих доз низько! штенсивносп агресивних чинникiв довкiлля, що переважно дшть стереотипно i зазвичай без залежност «доза — ефект» [2, 8]. Незважаючи на те, що ксенобютики мало! iнтенсивностi не вщповвдають класичнiй лiнiйнiй залежностi «доза — ефект», вони можуть виступа-ти в ролi факторiв схильносп, модифiкуючих та посилюючих чинникiв, що здатш до кумуляцп, та обирають ареною свого патогенного впливу най-
бшьш вразливi верстви населення, з одного боку, та найбшьш сенситивнi системи оргашзму — з ш-шого. Через наявнiсть критичних перiодiв росту i розвитку, особливого обмiну дитячий оргашзм е найбшьш чутливим до дп токсичних чинниюв, що, в свою чергу, тдвищуе ризик формування рiзних захворювань на фонi недосконалих адап-тацiйних механiзмiв дитячого оргашзму [4, 12].
З огляду на це проблему виявлення екозумов-лених донозолопчних змiн та проведення мо-нiторингу по групах дiтей тдвищеного ризику слiд визнати актуальною та перспективною. И вирiшення шляхом розробки та впровадження лжувально-профшактичних заходiв дозволить досягти контролю за еколопчною компонентою дитячого здоров'я.
Найбшьшо! агресп з боку еколопчних хiмiч-них чинниюв зазнае гепатобiлiарна система, яка, з одного боку, бере участь у регуляцп практично вих видiв обмшу речовин та робить свiй ваго-мий внесок у пiдтримку сталост внутрiшнього
© Лучак М.В., Гнатейко О.З., Кеч Н.Р.,
Чайковська Г.С., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
середовища органiзму, а з iншого — бере участь у бютрансформацп ксенобютиюв, забезпечуючи гiдролiтичну та кон'югацiйну фази детоксика-Ц11 токсичних сполук, i виведеннi ксенобiотикiв велико! молекулярно! маси (> 300 кДа) та тдви-щено! гiдрофобностi [1, 9, 11]. Ввдповщно, можна припустити, що ввд функцiонального стану гепа-тобтарно! системи залежить стШкгсть органiзму або, навпаки, шдвищена чутливiсть до пошко-джуючих агентiв.
Гепатобiлiарна система, в якш вiдбуваються процеси метаболiчних перетворень токсичних ре-човин, е й одшею з мiшеней дп ксенобiотикiв на оргашзм. Проте завдяки великому функцюналь-ному резерву печiнки порушення, що спричиня-ють ксенобiотики, можуть не супроводжуватися клжчними проявами, що утруднюе ранню дia-гностику екологiчно зумовлено! гепатобтарно! патологи [8, 9]. З огляду на це перед клшщистами постае питання про удосконалення дiагностики таких сташв iз метою розробки ефективних лжу-вально-реабiлiтацiйних заходiв.
Для вивчення екологiчно зумовлених захворю-вань у дггей обрано Рогатинський та Богородчан-ський райони 1вано-Франювсько! область Даний вибiр викликаний невiдповiднiстю стану навко-лишнього природного середовища област сучас-ним вимогам до якост довкiлля та середовища проживання населення. На територп Рогатин-ського району розташований один з основних за-бруднювачiв атмосферного повггря областi — Ро-гатинська компресорна станцiя, частка викидiв забруднюючих речовин яко! становить 2543,7 тис. т на рж, iз них метан — 1981,6 тис. т, сполуки азоту — 305,1 тис. т, дюксид азоту — 302,7 тис. т, оксид вуг-лецю — 302,7 тис. т на рж. Крiм того, на цю тери-торiю вiдбуваеться розсiювання виквддв шкiдливих речовин вiд Бурштинсько! ТЕС [3].
Об'ектами тдвищено! небезпеки на територп Богородчанського району е розташоваш тут старi нелiквiдованi нафтогазовi промисли, яю е причиною безперешкодно! мпрацп нафти i газу у вертикальному та латеральному напрямку з забруднен-ням поверхневих вод та Грунлв [3, 6].
Отже, Рогатинський район належить до еко-лопчно несприятливого регюну (ЕНР) iз забруд-ненням територп в основному шгаляцшними ксенобiотиками, тодi як у Богородчанському ра-йонi переважають ксенобютики з харчовим шляхом надходження в органiзм.
Мета роботи: оптимiзувати ранню дiагностику екологiчно зумовлено! гепатобтарно! патологи у дiтей, якi проживають в екологiчно забруднених регiонах (ЕЗР), на основi визначення маркерiв раннього ушкодження печiнки.
Матер1али та методи досл1дження
Для реaлiзaцli мети обстежено 63 дитини вжом 7—16 роюв, якi з народження проживали в еколо-гiчно забруднених районах !вано-Франювсько!
областi. Було сформовано двi групи: I група — 31 дитина з Рогатинського району, де наявне забруд-нення територп в основному шгаляцшними ксе-нобютиками (I-ЕНР-ДШ); до II групи увшшли 32 дитини з Богородчанського району, де Грунт, вода забруднеш продуктами нафтопереробки, що обумовлюе хiмiчне забруднення територп! з пере-важним надходженням ксенобiотикiв в оргашзм через шлунково-кишковий тракт (II-ЕНР-ШКТ). Отриманi данi обстеження дiтей з ЕНР порГвню-вали з даними 34 дггей вiком вiд 7 до 16 роюв (III група — III-ЕЧР)), якi з народження проживають в умовно еколопчно чистому регюш (ЕЧР) — м. Городенка, вибраних за методом випадково! вибiрки.
Усiм дiтям проводилось загальноклiнiчне обстеження, що включало збiр анамнезу (у тому числГ генеалогiчного), вивчення первинно! документации (медично! форми 112/у), клiнiчний огляд, вимiрювання артерiального тиску, уль-тразвукове дослiдження внутршшх органiв, щи-топодГ6но! залози i лабораторнi дослiдження.
Вiдповiдно до вимог з бюетики «Про про-ведення лабораторних дослвджень бiологiчного матерiалу» вщ батькiв кожно! дитини отримана письмова згода на дослвдження бiологiчного ма-терiалу.
Для проведення бiохiмiчного аналiзу кровi ви-користовували загальноприйнятi методики. З метою визначення гепатоспецифiчного ферменту сорбгтолдепдрогенази використовували методику Пиркова, яка полягала в тому, що в результат каталгшчно! ди дегiдрогеназ НАДН2 за наявнос-т фруктози переходить iз виновно! в окиснену форму [7].
Статистична обробка результапв дослщження проводилась за загальноприйнятою методикою iз застосуванням персонального комп'ютера та пакета програм Statistica. Для статистично! характеристики отриманих даних розраховували середш арифметичнi величини, вщносш величи-ни й похибки середшх арифметичних i вiдносних величин. Оцшку вiрогiдностi рiзницi середнiх та ввдносних величин проводили за критерiем Стью-дента з урахуванням числа спостережень.
Результати дocлiджeння та ix обговорення
Пiд час огляду вс дiти перебували у задовшь-ному сташ. Проведений аналiз ультрасоногра-фiчних параметрiв у дiтей з ЕНР показав високу частоту патологи щитоподГ6но! залози (I-ЕНР-ДШ — 74 %, II-ЕНР-ШКТ — 37 % обстежених), жовчного мiхура (I-ЕНР-ДШ — 19 %, II-ЕНР-ШКТ — 21 %) та нирок (I-ЕНР-ДШ — 26 %, II-ЕНР-ШКТ — 61 %). 1х частота була вiрогiдно ви-щою порiвняно з даними дией iз III-ЕЧР, у яких патолопю щитоподГ6но! залози дiагностовано лише у 31 % дггей, патолопю жовчного мiхура — у 3 % обстежених, нирок — у 4 % дп"ей (р < 0,01).
Слщ вiдзначити, що у дiтей 11-ЕНР-ШКТ, якi проживали на територи, Грунт та поверхневi води яко! забруднеш продуктами нафтоперероб-ки, було виявлено вiрогiдно вищу частоту ехо-графiчних ознак патологи печiнки, збiльшення и розмiрiв зафiксовано у 42 % обстежених, що було вiрогiдно в 14 разiв частiше, нiж у дггей групи контролю (3 % обстежених Ш-ЕЧР), та в 1,6 раза частше, нгж у дiтей, яю проживають в районi, за-брудненому шгалящйними ксенобiотиками (26 % д^ей 1-ЕНР-ДШ).
Така висока частота ультрасонографiчних ознак патологи печiнки, жовчного мiхура, щи-топодiбноi залози та нирок дае можливiсть зат-дозрити проввдну роль саме цих нозологiй у клжчних проявах екологiчно детермшовано! патологи у дггей обстежуваних райошв. Отже, еко-патологiя у дггей, що проживають в ЕНР, пере-бiгае iз залученням рiзних систем оргашзму i мае полiсистемний характер.
З метою виявлення раншх маркерiв ушко-дження печiнки у дггей з ЕНР iз рiзними шляхами надходження ксенобiотикiв в оргашзм було визначено рiвень гепатоцелюлярних ензимiв. Проведене дослiдження показало, що середня концентрацiя трансамiназ у сироватцi кровi дiтей 1-ЕНР-ДШ не вiдрiзнялась ввд показникiв дiтей iз Ш-ЕЧР, тодi як рiвень аланшамшотрансфера-зи (АлАТ) сироватки кровi дiтей 11-ЕНР-ШКТ -групи вiрогiдно вiдрiзнявся вiд показникiв у д^ей контрольно! групи. Серед обстежених дггей, якi проживали на територи, забрудненiй продуктами нафтопереробки, в 11 пащеипв, що становило 34,4 % дггей дослщно! групи, виявлено незначне тдвищення АлАТ у сироватцi кровi, що було вь рогiдно вище порiвняно з результатами Ш-ЕЧР-групи (табл. 1).
До гепатоспецифiчних ферментiв печiнки на-лежить сорбгтолдепдрогеназа, яка е маркером
гепатотоксичностi [13, 14], тому вважалось за до-цгльне визначити концентрацiю цього ферменту в сироватщ кровi дiтей в умовах забруднення до-вкiлля.
Результати дослщження показали, що в обох групах д^ей з ЕНР, незалежно вщ шляху надходження ксенобютиюв в органiзм, середня актив-шсть сорбiтолдегiдрогенази була вiрогiдно вищою ввд показникiв дiтей з ЕЧР (табл. 1). Слад зазначи-ти, що в уих дiтей iз тдвищеною концентрацiею АлАТ виявлено пiдвищення сорбгтолдепдрогена-зи, що пiдтверджуе наявнiсть ушкодження парен-хiми печiнки внаслiдок систематичного метабо-лiчного навантаження на гепатоцити.
Ыдвищення активностi сорбiтолдегiдрогенази в сироватщ кровi виявлено у 9 дггей (29 %) 1-ЕНР-ДШ-групи та у 24 дп-ей (75 %) 11-ЕНР-ШКТ, що вiрогiдно вiдрiзнялось вщ частоти пiдвищення даного фермента в сироватщ кровi дiтей Ш-ЕЧР (3 %) (табл. 1).
Для дiагностики синдрому холестазу проводилось визначення таких маркерiв, як бЫрубш та його фракци, активнiсть лужно! фосфатази, гаммаглутамiлтрансферази (ГГТ), загальний холестерин. У вих дiтей дослщно! групи рiвень бь лiрубiну, його фракцш та загального холестерину в сироватщ кровi не вiдрiзнявся вщ вiдповiдних показникiв у дiтей з ЕЧР (табл. 1).
На ввдмшу ввд цього показника середня актив-нiсть лужно! фосфатази у сироватщ кровi дiтей обох дослiдних груп була вiрогiдно вищою по-рiвняно з показниками дiтей з ЕЧР. Пперфосфа-таземiя спостерiгалась у 22 пащеипв 1-ЕНР-ДШ та у 14 дггей 11-ЕНР-ШКТ, що становило 70,9 та 43,7 % обстежених ввдповвдно (табл. 1).
Оскгльки тдвищення рiвня загально! лужно! фосфатази може свщчити не лише про патоло-пю гепатобтарно! системи, а й про порушення метаболiзму юстково! тканини, то вважалось за
Таблиця 1. Активнсть б1ох1м1чних показниюв у сироватц кров1 дтей, як проживають в еколог'мно забруднених районах
Показник Актившсть показнимв та частота !х вщхилення вщ норми
1-ЕНР-ДШ, п = 31 11-ЕНР-ШКТ, п = 32 Ш-ЕЧР, п = 34
М ± т Ч, % М ± т Ч, % М ± т Ч, %
Загальний бЫрубш, ммоль/л 12,1 ± 0,6 0 15,1 ± 1,2 0 11,8 ± 1,4 0
АлАТ, ммоль/л 0,12 ± 0,01* 6* 0,20 ± 0,02*, ** 34*, ** 0,12 ± 0,01 6
АсАТ, ммоль/л 0,11 ± 0,01 6 0,17 ± 0,01 9 0,14 ± 0,01 6
Сорбтолдегщро-геназа, мкмоль/мл/хв 0,009 ± 0,003** 29*, ** 0,027 ± 0,003** 75*, ** 0,003 ± 0,001 3
Лужна фосфатаза, нмоль / (с «л) 8681,8 ± 482,5** 71*, ** 6286 ± 528,0** 44*, ** 4135,9 ± 432,9 9
ГГТ, мккат/л 0,36 ± 0,06 48** 0,58 ± 0,07** 62** 0,27 ± 0,05 3
Холестерин, ммоль/л 2,80 ± 0,21 0 3,00 ± 0,21 12 3,20 ± 0,21 0
Примтки: * — в1рогщна р1зниця показника м'ж двома групами дтей з ЕЗР Iз р/'зними шляхами надходження ксенобютиюв в оргашзм; р < 0,01; ** — в1рогщна р'зниця показника м'жданими дтей ¡з забруднених районiв та контрольноI групи з ЕЧР; р < 0,01.
дощльне вивчити концентрацiю бiльш специфiч-ного маркера холестазу — ГГТ, тдвищення кон-центрацп якого не спостерпаеться при захворю-ваннях кiсток [5].
Середня актившсть ГГТ у дггей iз району з харчовим шляхом надходження ксенобютиюв статистично вiдрiзнялася вщ показникiв у дь тей контрольно! групи, тдвищення активносл цього ферменту в сироватщ кровi дiтей 11-ЕНР-ШКТ дiагностовано у 20 випадках (62,5 %). На вщмшу ввд результатiв дослiдження пацiентiв 11-ЕНР-ШКТ у дггей 1-ЕНР-ДШ-групи середня активнiсть ГГТ у сироватщ кровi не була вiрогiд-но вищою вiд результата обстежених Ш-ЕЧР-групи, тодi як частка оиб iз гiперферментемiею вiрогiдно вiдрiзнялася вiд дiтей з ЕЧР (48 проти 3 % у контроле (табл. 1). Наведеш даш вказують на те, що можливим раннiм проявом порушення функцп печшки у дiтей з ЕНР е початок розви-тку синдрому холестазу, раншм проявом якого е шдвищення активностi ГГТ та лужно! фосфатази в сироватщ кровi дiтей.
Отже, результати проведеного дослвдження вказують на те, що у дгтей з шгалящйним шляхом надходження ксенобютиюв в органiзм еко-логiчно зумовлена гепатобтарна патологiя мала бiльш м'який характер i проявлялася раннiми лабораторними ознаками синдрому холестазу, тодi як у дiтей iз харчовим шляхом надходження ксенобютиюв — перебрала у бiльш тяжкiй фор-мi i крiм бiохiмiчних ознак синдрому холестазу спостерпалося незначне пiдвищення ферменпв цитолiзу.
Висновки
Аналiз результатiв ультразвукового огляду вказуе на те, що еколопчно зумовлена патолопя в обстежених дгтей мала полiсистемний характер, проввдними нозологiями були гепатобiлiарна па-толопя, патологiя нирок та щитоподiбноI залози.
Виявлено, що раншм проявом порушення функцп печшки у дгтей, яю проживали в еколо-гiчно забруднених районах, незалежно ввд шляху надходження ксенобютиюв в органiзм, був роз-виток синдрому холестазу, раннiми маркерами якого було пщвищення активностi гаммаглута-мiлтрансферази та лужно! фосфатази в сироватщ кровi дiтей.
Екологiчно зумовлена гепатобтарна патоло-гiя у дгтей iз харчовим шляхом надходження ксе-нобiотикiв перебiгала у бiльш тяжкш формi, i крiм бiохiмiчних ознак синдрому холестазу спостерпа-лось незначне пщвищення ферментiв цитолiзу на вщмшу вiд дiтей з iнгаляцiйним шляхом надходження ксенобютиюв, причому мали мюце лише раннi лабораторнi ознаки синдрому холестазу.
Перспективи подальших досл1джень
Вивчення рaннiх бiохiмiчних показникiв ушкодження печiнки дозволить провести ранню
дiагностику екологiчно детермшовано! патологи та вчасне лжування патологiчних сташв гепатобь лiаpноI системи, а визначення генетичних марке-piB схильностi — встановити спадково обумовлену схильшсть кожно! конкретно! дитини до легшого або тяжчого перебпу захворювання та видiлити групи ризику дгтей, якi пiдлягають обов'язковому проведенню медикаментозное корекцп та профь лактичних заходiв.
Список л1тератури
1. Гнатейко О.З. Екогенетичт аспекти патологи лю-дини, спричиненог впливом шкiдливих факторiв зовншнього середовища / О.З. Гнатейко, Н.С. Лук'яненко // Здоровье ребенка. - 2007. - Т. 6, № 9. - С. 28-33.
2. Зербто Д.Д. Екологiчна патологiя: проблема превентивног медицини / Д.Д. Зербшо // Превентивна медицина. - 2010. - № 1(67). - С. 87-90.
3. Iвано-Франкiвська область. Екологiчний паспорт регiону / Мнктерство охорони навколишнього природного середовища Украгни. Державне управлтня охорони навколишнього природного середовища в 1вано-Франтвськш областi. - 2011. - 169 с.
4. Колоскова О.К. Стан здоров'я дтей, якi проживають в зонах поеднаного забруднення грунту малими дозами солей важких металiв та техногенних радюнуклШв (клтжо-епiдемiологiчний аналiз, лкування, профыактика): автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.10/ О.К. Колоскова; Буко-винський держ. мед. ун-т. - Чертвщ, 2006. - 36 с.
5. Методичт вказiвки до практичних занять з дисциплни «КлЫжо-лабораторна дiагностика». Ензимодiагностика за-хворювань внутрштх оргатв/укладачi: 1.В. Чорна, 1.Ю. Ви-соцький. - Суми: Сумський державний утверситет, 2011. -130 с.
6. Основт принципи оргатзаци системи екологiчного монторингу довкыля в межах територи нафтогазо-вих проми^в Богородчанського району / Я. О. Адаменко,
0.М. Мандрик, Я.1. Лопушняк [та т.] // Екологiчна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2010. - № 1. -С. 5-11.
7. Пырков Л.М. Быстрое определение активности сор-битолдегидрогеназы в сыроватке крови / Л.М. Пырков, Т.А. Соколова, И.И. Малкина //Лаб. дело. - 1983. - № 3. -С. 30-31.
8. Прояви i дiагносmика змненого переб^ захворювань у потерпыих вiд чорнобильськог катастрофи / В. Терещенко, В. Пщиков, Л. Дегтярьова [та iн.] // Вкн. НАН Украти. -
2011. - № 4. - С. 24-34.
9. Роль печшки у тдтримант гомеостазу оргатзму лю-дини за фiзiологiчних та паmологiчних умов / Б.Г. Макар, Т.В. Процак, Н.1. Гагна [та iн.] // Вiсник проблем бюлоги i медицини. - 2012. - Т. 1(94). - С. 15-17.
10. Acute Effects of Ambient Particulate Matter on Mortality in Europe and North America: Results from the APHENA Study / E. Samoli, R. Peng, K. Katsouyanni [et al.] // Environ Health Perspect. - 2008. - Vol. 116(11). - P. 1480-1486.
11. Tujios S. Mechanisms of drug-induced liver injury: from bedside to bench / S. Tujios, J. Robert // Nature Reviews Gastroenterology and Hepatology. - 2011. - № 8. - P. 202-211.
12. Schell L. M. Pollution and human biology / L.M. Schell, K.K. Burnits, P.W. Lathrop //Ann. Hum. Biol. - 2010. -Vol. 37, № 3. - P. 347-366.
13. The current state of serum biomarkers of hepatotoxicity / J. Ozer, M. Ratner, M. Shaw [et al.] // Toxicology. - 2008. -Vol. 245, № 3. - P. 194-205.
14. Metushi I.G. Direct bioactivation and covalent binding of isoniazid in the liver of mice and in human hepatic microsomes /
1.G. Metushi, T. Nakagawa, J. Uetrecht// Chem. Res. Toxicol. -
2012. - Vol. 20, № 3. - P. 455-462.
Отримано 05.02.14 ■
ЛучакМ.В., Гнатейко О.З., Кеч Н.Р., Чайковская Г.С. Государственное учреждение «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ГЕПАТОБИЛИАРНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ
ПРОЖИВАЮТ В РАЙОНАХ, ЗАГРЯЗНЕННЫХ РАЗЛИЧНЫМИ ПО ХАРАКТЕРУ КСЕНОБИОТИКАМИ
Резюме. Проведен сравнительный анализ сонографиче-ских и биохимических показателей состояния гепатоби-лиарной системы у 63 детей, которые проживают в экологически загрязненных районах с различными путями поступления ксенобиотиков в организм, для оптимизации ранней диагностики экологически обусловленной гепа-тобилиарной патологии. Обнаружено, что экопатология у обследованных детей носила полисистемный характер, ведущими нозологиями были гепатобилиарная патология, патология почек и щитовидной железы. Установлено, что у детей с пищевым путем поступления ксенобиотиков в организм нарушения протекали в более тяжелой форме и кроме биохимических признаков синдрома холестаза наблюдалось незначительное повышение гепатоцелюляр-ных ферментов в отличие от детей с ингаляционным путем поступления ксенобиотиков в организм, причем имели место лишь ранние лабораторные признаки синдрома холестаза.
Ключевые слова: гепатобилиарная патология, дети, экологически обусловленная патология.
LuchakM.V., Gnateyko O.Z., Kech N.R., Chaykovska G.S. State Institution «Institute of Hereditary Disease of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Lviv, Ukraine
COMPARATIVE ANALYSIS OF THE STATE OF HEPATOBILIARY SYSTEM IN CHILDREN
WHO LIVE IN THE REGIONS POLLUTED WITH DIFFERENT TYPES OF XENOBIOTICS
Summary. It has been carried out a comparative analysis of sonographic and biochemical parameters of the hepatobiliary system state in 63 children living in environmentally unfriendly regions with different route of xenoiotic enter to the body in order to optimize early diagnosis of environmental hepatobiliary disease. It has been found that environmental disease in examined children was of multisystem nature, the leading nosologies of which were hepatobiliary, renal and thyroid pathologies. It was found that in children with xenobiotics, intaked with the food, disorders had more severe clinical course and besides the biochemical signs of cholestasis we detected slight increase of hepatocellular enzymes unlike the children with inhalation way of xenobiotics exposure, and early laboratory signs of cholesta-sis syndrome only occurred.
Key words: hepatobiliary pathology, children, environmental disease.
