CC BY
19
Ктшчна пед1атр1я
УДК 616.36-008.6-053.2:612.014.4
ЛУЧАКМ.В., ГНАТЕЙКО О.З., ЛУК'ЯНЕНКО Н.С., КЕЧ Н.Р. Державна установа «1нститут спадково! патологи Нацюнально! академИ медичнихнаук Укра!ни», м. Львв
ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСП ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНИХ МАРКЕР|В СИРОВАТКИ КРОВ1 У Д1ТЕЙ, ЯК! ПРОЖИВАЮТЬ В ЕКОЛОПЧНО НЕСПРИЯТЛИВОМУ район!
Резюме. Проведений анал1зрезульmаmiв ^тчного обстеження та активностi гепатоцелюлярнихмар-керiв сироватки кровi для ранньог дiагностики ушкодження печнки у дтей, як проживають на тери-торп з комбтованим хiмiчним тарадоактивним забрудненням. Выявлено, що екопатологЬя в обстеже-них дтей мае полкистемний характер, проявляючись синдромами дезадаптацп, nровiдними з яких е гепатобiлiарна патолог1я, патология нирок та щитоподiбноiзалози. Доведено, що сорбiтолдегiдрогеназа е бльш чутливим та бльш специфiчним маркером дiагностики ушкодження клтин печтки у дтей, як проживають в екологiчно несприятливому регшш, шж трансамшази сироватки кровi. Ключовi слова: дти, екопатолог1я, сорбiтолдегiдрогеназа, трансамшази.
Вступ
У а види техногенно! дяльносп людини призвели до пгантського хишчного та фiзичного пресингу на уса живi оргатзми на Землг З'явилися не лише професшт захво-рювання, але й еколопчна патолопя та еколопчт хвороби. За умови систематичного надходження ксенобiотикiв в ор-ганiзм протягом тривалого часу вони навпъ у вщносно невеликих концентращях здатнi запускати патолопчт змiни в органах i системах [5].
В основному ва реакцй бiотрансформацii ксенобюти-юв перебiгають у мшросомальнт фракцй бтюв печ1нки. Отже, печ1нка — основний орган знешкодження токсич-них речовин, що бере участь у вск трьох фазах детоксикацй ксенобiотикiв, тому вщ И функцюнального стану залежить стiйкiсть органзму або, навпаки, пщвищена чутливiсть до пошкоджуючих агент1в [3].
З шшого боку, печ1нка, у якш вщбуваються процеси метаболiчних перетворень токсичних речовин, висгупае одтею з м1шеней да ксенобiотикiв на органiзм. Проведен дослiдження в США виявили, що майже 40 % дорослих, як! проживають на територ!ях iз пдвищенням р1вн1в важких метал1в, пестицидв ! ртуп, мають висок! показники аланш-амшотрансферази (АлАТ) сироватки кров! [8]. Тому вивчен-ня маркер1в ушкодження печшки дозволить провести ранню диагностику еколопчно детермшовано! патолог!! та вчасне ль кування патолопчних станв гепатобшарно! системи у детей.
На даний момент ушкодження гепатоцигiв контролю-еться ферментами аланшамшотрансферазою, аспартатамь нотрансферазою (АсАТ). Недолшом цих маркер!в е те, що вони розподтет нер!вномрно в печшцг концентрац!я в пе-рипортальнт зон! е вищою, нж у центр! часток. До гепато-
специф!чних ферменпв вщносять орнетинкарбамлтрансфе-разу, 97 % яко! мктиться в печшщ, та горбетолдегщрогеназу (СДГ) — фермент, який катал!зуе реакцш окислення сорбпу з утворенням фруктози. СДГ мктиться переважно в цитоплазм! гепатоципв, тому пщвищення активност ферменту специф!чно вщображае ураження печшки [10].
Для вивчення еколопчно детерм!нованих захворювань у дней обрано Рогатинський район 1вано-Франювсько! обласп. За даними Державного управлшня охорони на-вколишнього природного середовища в 1вано-Франюв-ськш обласп (2009 р.) на територй цього району розташо-ван! Рогатинська компресорна станц!я та птахофабрика «Авангард» (м. Рогатин), що е основними забруднювачами атмосферного повиря. Ця територ!я належить до еколопч-но небезпечних ще й тому, що на цей район вщбуваеться розсшвання викидв шкщливих речовин вщ Бурштинсько! ТЕС. Крш того, з даних летератури вщомо про наявшсть радону у питнш вод! [2, 4]. Радон ! його радюактивт продукти розпаду е проблемою для здоров'я, осыльки доведено, що при тривалт шгаляцй вони викликають рак легень, а питна вода, забруднена газом радоном, потрапляючи в орган!зм, опромшюе клетини шлунка, кишечника та, проникаючи у кров'яне русло, — шш органи. 1отзуюче випромшювання альфа-частинками радону шщше ряд молекулярних та кль тинних процеав, як! призводять до пошкодження клетин, змши в структур! ДНК, апоптоз, мутацй гетв, хромосомш змши та нестабтьшсть геному [9].
Отже, дана територ!я належить до еколопчно неспри-ятливих райощв (ЕНР), де е комбшоване х!мчне та радю-активне забруднення, тому цей репон був обраний для вивчення еколопчно детерм!новано1 патолог!! у дтей.
Клтт'чна педтатр!я
3(38) • 2012
Мета роботи — вивчити активнiсть гепатоцелюляр-них MapKepiB сироватки KpoBi для ранньо! диагностики синдрому цитолiзу гепатоцитав: активнiсть aMiHorpaHC-фераз сироватки кpoвi та гепaтoспецифiчнoгo маркера ушкодження печiнки сopбiтoлдегiдpoгенaзи у дтей, яю з народження проживають в екoлoгiчнo несприятливому за paдiaцiйним та хiмiчним навантаженням район 1вано-Франювсько! oблaстi.
Матер1али та методи дослщження
Для ре^зацй мети обстежено 31 дитину вшом 7—14 роив, як! з народження проживають в еколопчно несприятливому Рогатинському район! Ьано-Франивсько! об-ласп, зокрема з с. Черче. Ц дти становили основну групу спостереження — I група. Кр!м того, обстежено 30 здорових дтей вшэм вщ 6 до 16 роив, як! з народження проживають в умовно еколопчно чистому репот (ЕЧР) — м. Льв!в, як! перебували на стацюнарному лкувант в травматолопчно-му вщдтенш Комунального закладу «Льв!вська обласна ди-тяча клМчна лшарня «ОХМАТДИТ», вибраних за методом випадково'1 виб!рки — II група спостереження — загально-популяц1йна група контролю (ЗПГК), та з результатами об-стеження яких були пор!внянн1 дат дтей з ЕНР.
Вам дням проводилось загальноклМчне обстеження, що включало зб!р анамнезу, вивчення первинно'1 документации (медично'1 форми 112/о), клМчний огляд, вимь рювання артер!ального тиску, ультразвукове дослщження внугршнх оргашв, щитопощбно! залози i бюхмчн досль дження кров!.
Згщно з вимогами з бюетики «Про проведення лабо-раторних дослщжень бюлопчного мaтеpiaлу» вщ батьюв кожно! дитини отримана письмова згода на дослщження бюлопчного мaтеpiaлу.
Визначення АлАт та АсАт проводили за методом Рай-тмана — Френкеля застосуванням дагностичних на-6ор!в Ф!рми Simko LTD. Загальний бшрубш визначали за модифшованим методом Вальтерса — Жерарда та прямий бшрубш за pеaкцieю Ehrlich, використовуючи бюх1мчт набори Ф!рми Global scientific, США. З метою визначення гепaтoспецифiчнoгo ферменту сopбiтoлдегiдpoгенaзи ви-користовували методику Пиркова [6]. Чутливкть та специ-ф!чн1сть лабораторного тесту обчислювали за допомогою чотиришльних таблиць за Р. Флетчером [7].
Статистична обробка pезультaтiв дослщження проводилась за загальноприйнятою методикою застосуванням персонального комп'ютера в пaкетi програм Statistica. Для статистично! характеристики отриманих даних розрахо-вували середн apифметичнi величини, вщност величини й похибки середнк арифметичних та вщносних величин. Ощнку в!рогщносп р!знищ сеpеднiх та вщносних величин проводили за кpитеpieм Стьюдента з урахуванням числа спостережень [1].
Результати дослщження та |'х обговорення
При обстеженн д1ти з ЕНР предъявляли значну кшь-юсть piзнoмaнiтних скарг. Анaлiз даних показав, що вь рогщно част1ше д1тей I групи дослщження турбували зни-ження апетиту (49 %), загальна втомлюватсть (39 %), чaстi 6ол! в живот (39 %), головн 6ол! (23 %) пор!вняно з даними
дтей iз ЗПГК (8; 9; 20 та 15 % обстежених дней вщповщ-но), тобто неспецифiчнi прояви загально! штоксикацй, що можна розц1нити як наявнiсть в обстежених дней синдрому еколопчно! дезадаптаци (р < 0,05).
Виявлено, що у дней, як проживають в умовах рада-цiйного та хiмiчного забруднення, екопатолог1я проявля-лася симптомами, характерними для ураження шлунково-кишкового тракту, на що вказуе вiрогiдно бтьша частота у них скарг на болi в животi (39 % дней), гiркий присмак у рота (19 % пащенпв) та нудоту (16 % обстежених) пор1вня-но з результатами дней з ЕЧР, де дат скарги зустрiчалися з частотою 20; 6 та 6 % вщповщно (р < 0,05).
При огляди ва дти знаходились у задовтьному станi. У дггей, як! проживають в ЕНР, вiрогiдно част1ше спостерь галися болктсть при пальпаид еп1гастр1ю (39 %) та живота (39 %), частота яких в1рогщно рiзнилась вщ даних дтей ЗПГК (8 та 8 % обстежених вщповщно (р < 0,05)).
Проведений аналiз ультрасонографiчних показникв у дтей 1з дослщжуваних регюнш показав високу частоту па-тологй щитопощбно! залози (62 %), жовчного мiхура (19 %) та нирок (26 %) у длей з ЕНР поршняно з результатами обстеження дней з умовно ЕЧР (27; 4 та 0 % вщповщно), що дае можливкть запщозрити мажортсть саме цих нозолог1й у клМчних проявах екопатолоп!.
Отже, екопатолопя у дггей, як! проживають у райот, де е комбiноване хишчне та радюактивне забруднення, пере-б1гае 1з залученням р1зних систем оргатзму i мае полюис-темний характер, що проявляеться синдромами еколопчно! дезадаптаци та ксеногенно! штоксикацй, провщними синдромами яких е патологiя шлунково-кишкового тракту, нирок та щитопощбно! залози.
З метою виявлення раннiх маркерю ушкодження печiнки у дтей з ЕНР 1з комбiнованим характером забруднення було проведено визначення р1вня гепатоцелюлярних ензимiв.
Виявлено, що середня концентращя АлАТ сироватки кров1 дтей 1з дослщжуваного регiону становила 0,12 ± 0,01 ммоль/л, рiвень АсАТ у сироватцi кров1 — 0,11 ± 0,01 ммоль/л, що не вщр1знялось вщ показникв дтей 1з ЗПГК (0,12 та 0,15 ммоль/л вщповщно). Проте з обстежених I групи спостереження у 2 пащенпв, що стано-вило 6,4 % дтей дослщно! групи, виявлено незначне пщви-щення амшотрансфераз: концентрацгя АлАТ в сироватщ кров1 пих пащенпв становила 0,22—0,26 ммоль/л, АсАТ — 0,22—0,25 ммоль/л при референтних значеннях загального 61Л1РУ61НУ.
До гепатоспепифiчних ферменпв печiнки зарахову-ють СДГ, що кш^зуе оборотне перетворення сор61толу на фруктозу. Концентращя його при вщсутносп патологй печiнки та жовчовивщних шляив дорiвнюе чи близька до нуля. З даних лгтератури вщомо, що поява цього ферменту в сироватщ кров1 свщчить про ушкодження пареними пе-чшки [10].
Проведене дослщження виявило, що у I груш обстежених дтей середня актившсть СДГ становила 0,009 ± 0,003 мкмоль/мл/хв i була в1рогщно вищою, н1ж у дтей контрольно! групи — 0,003 ± 0,001 мкмоль/мл/хв (р < 0,05).
Серед пащенпв з ЕНР у 13 дтей (41,9 %) виявлено кон-центращю СДГ в межах 0,005—0,07 мкмоль/мл/хв, з них лише в одте! дитини була пщвищена концентращя АлАТ.
3(38) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
Наведет дат можуть св!дчити про те, що СДГ е бтьш рантм маркером ушкодження паренхти печ1нки у дней, як! проживають в ЕНР, тж трансамiнази сироватки кровi.
Для пщтвердження цього проведено визначення чутли-востi та специфiчностi обох дагностичних тестiв. Виявле-но, що чутлив^ь визначення СДГ у д1тей, як! проживають в ЕНР, становить 43 % на вщмшу в!д амшотрансфераз, де чутливiсть тесту становила 7 %. Специф!чн!сть тесту на СДГ становить 93 %, що дещо вище порiвняно 3i специфiчнiстю АлАТ (90 %).
Отже, гепатоспецифiчний фермент СДГ е значно чут-лившим маркером диагностики ушкодження клiтин пе-чiнки, нiж трансам1нази сироватки кров!, у д1тей, як! проживають в еколопчно несприятливому за радацшним та х!мчним навантаженням район!.
Висновки
Анал!з результатiв клМчного та ультразвукового огля-ду вказуе на те, що екопатолопя у д1тей, як! з народження проживають в еколопчно несприятливому регют з рад!а-цтним навантаженням, носить неспецифiчний полюис-темний характер, проявляючись синдромами дезадаптацiï, провщними з яких е гепатобiлiарна патолопя, патолог!я ни-рок та щитопод!бно! залози.
Виявлено функцiональнi зм1ни печ!нки, що характери-зуються пщвищенням умсту у сироватщ кров! сорб!голде-гщрогенази у д!тей, як! проживають на територ!!, де питна вода забруднена радюактивним газом радоном, пор1вняно з результатами дней з умовно еколопчно чистого регюну.
Сорб!голдегщрогеназа е бтьш чутливим та бтьш спе-циф!чним маркером диагностики ушкодження клгтин пе-чшки у д!тей, як! проживають в еколопчно несприятливому регют, н!ж амшотрансфераза сироватки кров!.
Перспективи подальших дослiджень. Вивчення раннх бюх!мчних показникзв ушкодження печ1нки дозволить провести ранню диагностику еколопчно детерм!новано!
патолог]! та вчасне лкування патолог1чних стан1в гепатобь л1арно1 системи, а визначення генетичних маркерш схиль-ност1 дозволить встановити спадково обумовлену схиль-н1сть кожно! конкретно! дитини до легшого або тяжчого перебиу захворювання та видтити групи ризику д1тей, як! пщлягають обов'язковому проведенню медикаментозно! корекцй та профтактичних заход!в.
Список лггератури
1. Боровиков В. Statistica: исскуство анализа данных на компьютере. Для професионалов /В. Боровиков. — СПб.: Питер, 2001. — 656с.
2. Бузинний М.Г. Природна радтактивтсть питног води сверд-ловин на територи Украгни / М.Г. Бузинний // Мат-ли XIVз !зду гi-гкнитв Украгни. — Днтропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. II. — С. 308-310.
3. Гнатейко О.З. Екогенетичт аспекты патологи людини, спричиненог впливом шюдливих факторiв зовншнього середовища / О.З. Гнатейко, Н.С. Лук 'яненко // Здоровье ребенка. — 2007. — Т. 6, № 9. — С. 28-33.
4. Еколоячний паспорт 1вано-Франтвськог облат // Мшстерство охорони навколишнього природного середовища Украгни. Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в 1вано-Франювськш облат. — 2007. — 70с.
5. ЗербиюДД. Еколоячна патологя: проблема превентивно!меди-цини / Д.Д. Зербшо// Превентивна медицина. — 2010. — № 1 (67). — С. 87-90.
6. Пырков Л.М. Быстрое определение активности сорбит -дегидрогеназы в сыворотке крови / Л.М. Пырков, Т.А. Соколова, И.И. Малкина//Лаб. дело. —1983. — № 3. — С. 30-31.
7. Флетчер Р., Флетчер С, Вагнер Е. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины: Пер. с англ. /Под общ. ред. С.Е. Ба-шинского, С.Ю. Варшавского. — М.:Медиа Сфера, 1998. — 347с.
8. Fraser A Prevalence of elevated alanine aminotransferase among US adolescents and associated factors: NHANES 1999-2004/ A Fraser, M.P. Longnecker, DA. Lawlor // Gastroenterology. — 2007. — V. 133, № 6. — Р. 1814-1820.
9. National Research Council. Risk Assessment of Radon in Drinking Water / National Research Council. Committee on Risk Assessment of Exposure to Radon in Drinking Water. —1999. — 296с.
10. Nikoll D. Poket guide to diagnostic tests, 3rd edition / D. Nikoll, S. McPhee, M. Pignone and others. — New York: Lange Medical Books/ McGraw-Hill, 2004. — 511p.
Отримано 14.02.12 □
ЛучакМ.В., Гнатейко О.З., Лукьяненко Н.С., Кеч Н.Р. Государственное учреждение «Институт наследственной патологии Национальной академии медицинских наук Украины», г. Львов
ИЗУЧЕНИЕ АКТИВНОСТИ ГЕПАТОЦЕЛЛЮЛЯРНЫХ МАРКЕРОВ СЫВОРОТКИ КРОВИ У ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ В ЭКОЛОГИЧЕСКИ НЕБЛАГОПРИЯТНОМ РАЙОНЕ
Резюме. Проведен анализ результатов клинического обследования и активности гепатоцеллюлярных маркеров сыворотки крови для ранней диагностики повреждений печени у детей, проживающих на территории с комбинированным химическим и радиоактивным загрязнением. Обнаружено, что экопатология у обследованных детей носит полисистемный характер, проявляясь синдромами дезадаптации, ведущими из которых являются гепатобилиарная патология, патология почек и щитовидной железы. Доказано, что сорбитолдегидрогеназа — более чувствительный и наиболее специфический маркер диагностики повреждений печени у детей, проживающих в экологически неблагоприятном регионе, чем трансаминазы сыворотки крови.
Ключевые слова: дети, экопатология, сорбитолдегидро-геназа, трансаминазы.
LuchakM.V., Gnateyko O.Z., Lukyanenko N.S., Kech N.R. State Institution «Institute of Hereditary Pathology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Lviv, Ukraine
STUDY OF HEPATOCELLULAR MARKERS ACTIVITY IN BLOOD SERUM OF CHILDREN FROM ENVIRONMENTALLY UNFRIENDLY REGION
Summary. There was carried out the analysis of clinical examination and activity of hepatocellular markers in blood serum for early diagnosis of liver lesions in children from the region with combined chemical and radioactive contaminations. It was found that environmental pathology had multisystem character in examined children and manifested with deconditioning syndromes, leading of them are hepatobiliary dysfunction, kidney and thyroid pathologies. It was proved that sorbitol dehydrogenase — more sensitive and most specific marker of diagnosis of liver lesions in children from environmentally unfriendly region than blood serum trans-aminases.
Key words: children, environmental pathology, sorbitol de-hydrogenase, transaminases.
