CC BY
17
С.Й. Рибаков, О.С. Ларш
ЗГАДУЮЧИ 1ГОРЯ ВАСИЛЬОВИЧА КОМ1САРЕНКА...
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
Важко, майже неможливо, говорити та писати у минулому час про людину, поруч ¡з якою плiч-о-плiч довелося працювати, дшити уcпixи, рaдощi та труднощi впродовж 50 роюв. Але, на жаль, такими е cуворi реaлií буття. Люди народжуються, живуть, працюють, творять i йдуть. На землi залишаеться те, що вони створили, - дома, книги, дороги, корабле музика, вилкуваы xворi та врятовaнi життя. Що красивее та лiпше це було зроблено,то довше зберiгaeтьcя пам'ять про ix творцяiвя. До öiei кaтегорií особистостей, якi безумовно мають право на довгу вдячну пам'ять нащадюв, нале-жить 1гор Васильович Комюаренко - таланови-тий xiрург-ендокринолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Нацюнально)' ака-демп медичних наук Укра'ши, Заслужений дiяч науки i теxнiки Укрaíни, двiчi лауреат Державно)' премп Укра'ши у гaлузi науки i теxнiки, вчений, чи) досягнення дозволяють поставити його на один рiвень ¡з видатними дiячaми в^чизняно) xiрургií.
У перiодичнiй печaтi вже вийшли публiкaцií з детальним описом бюграфп 1.В. Комicaренкa, перелiком його праць, звань, досягнень, як це зазвичай прийнято писати в офiцiйниx некро-логax, коли людина йде з життя. У цм статт зроблено спробу вiдiйти вiд подiбного тради-цiйного викладення та розповюти про роль i дiяльнicть 1горя Васильовича, зв'язавши i'x ¡з про-гресом ендокринноí xiрургií в Укра'(ы, з розвит-ком оcновниx нaпрямiв дiяльноcтi xiрургiчноí клiнiки ДУ Институт ендокринологп та обмiну речовин ¡м. В.П. Комicaренкa НАМН Укра'ши", яку вЫ створив i якою беззмнно керував впродовж 48 роюв. Цей часопис, звicно, був би не-повним без згадки про деяю його бiогрaфiчнi дaнi та особистюы xaрaктериcтики.
Науково-практична дiяльнicть 1.В. Комюарен-ка розпочиналася 50-60-ми роками минулого cторiччя, коли ендокринна xiрургiя щойно починала формуватися як самостмна гiлкa клiнiчноí xiрургií. Як астрант кафедри зaгaльноí xiрургií
Кш'вського медичного ¡нституту, керовaноí ви-датним укра'шським xiрургом, професором Ми-xaйлом 1сидоровичем Коломийченком, 1гор Васильович устшно виконав цiкaве диcертaцiйне дослщження, присвячене взаеминам щитоподiб-но'( та нaднирковиx залоз за тиреотоксичного зоба. Воно стало певним внеском у розумння патогенезу тиреотоксичного зоба, сприяло усвщом-ленню ролi нaднирковиx залоз у цьому процеci, а рекомендацп використовувати гормони кори нaднирковиx залоз за тиреотоксикозу дозволили значно пщвищити ефективнicть лiкувaння xвороби. Ця праця визначила його подальол ¡н-тереси та напрями дiяльноcтi у бiк ендокринно!' xiрургii, що збереглися на все життя.
Вертаючись до початку його життевого шля-xу, cлiд згадати, що 1гор Васильович з'явився на св^ 15 грудня 1933 року у Xaрковi у родинi видатного укра'шського вченого-ендокриноло-га Василя Павловича Комюаренка та його жiнки Любовi 1ларюывни, що певною мiрою також впли-нуло на вибiр ним професи. Безxмaрне дитинст-во було перервано вмною, потiм евaкуaцieю, звiдки 1944 року ^м'я повернулася до Киева. Дaлi було навчання у школ^ медичному ¡нститу-тi, зaкiнченому з вщзнакою, робота ciльcьким лiкaрем за призначенням, астрантура. По за-xиcтi кaндидaтcькоí диcертaцií 1гор Васильович впродовж двоx рокiв працював асистентом кафедри загально'( xiрургií Киíвcького медичного
Кл1ычна ендокринолог1я та ендокринна xipyp™ 4(45) 2013
77
¡нституту. Невеликого зросту, мщно'Т статури, з каштановим волоссям копицею, чимось нага-дуючи одного популярного актора, 1гор Васи-льович ¡з перших хвилин знайомства привертав до себе стврозмовника своею в¡дкрит¡стю, до-брозичлив¡стю, енерг¡eю. В¡н багато та устшно оперував, в¡в з¡ студентами практичн заняття, як¡ в¡др¡знялися живютю, насичен¡стю клЫнни-ми матер¡алами, були динамнними та яскрави-ми за формою. Загальнох^урпчний фундамент знань зкрав важливу роль у наступному форму-ванн¡ 1горя Васильовича як грамотного клшщис-та, см¡ливого, р¡шучого, мислячого х^урга, здат-ного до прийняття вщповщальних р¡шень.
У жовтн¡ 1965 року у Kиeв¡ було створено Науково-дослщний ¡нститут ендокринолог¡Т та обмшу речовин, у якому 32-р¡чний кандидат медичних наук 1гор Васильович Комюаренко зайняв пост кер¡вника х¡рург¡чного вщдшу. Ма-ючи 20 л¡жок у клЫц свого Вчителя - професо-ра М.1. Коломийченка, в¡н ¡з перших дн¡в почав закладати пщфунтя передовоТ спец¡ал¡зованоТ кл¡н¡ки ендокринолог¡чного профтю. Насампе-ред було значно розширено д¡апазон оператив-них втручань за патологи ендокринних залоз -крм щитоподЮноТ', почали виконуватися операци на надниркових, статевих, прищитопод^них залозах. Було створено гормональну лаборато-р¡ю, закладено засади спец^лЬовано'Т служби анестез¡олог¡Т та ¡нтенсивноТ терап¡Т, у штат введено квалфкованих терапевта-ендокринолога, рентгенолога-рад¡олога, залучено до ствробп"-ництва досв¡дчених морфолопв. У повному об-сяз¡ ц плани знайшли вт¡лення у щойно вщкри-т¡й 1977 року клшщ 1нституту. 1гор Васильович брав найдтльышу участь у ТТ проектуванн¡, бу-д¡вництв¡, оснащенн¡ , вникаючи у найменом дрб ниц¡ та деталк Показовою у цьому стосунку е ¡стор¡я створення операц¡йного блоку. Прагну-чи зробити його максимально сучасним, фун-кц¡онально високо ефективним та естетично привабливим, вш обрав серед багатьох зару-б¡жних зразк¡в найцкавший, вн¡с до нього деяк¡ доповнення та вдосконалення. Надзвичайних зусиль коштувало переконати проектувальниюв в¡д¡йти в¡д прийнятих офМйних стандарт¡в ¡ регламента, домогтися перепланування частини хи рурпчного вщдтення, натом¡сть у результат¡ було створено орипнальний операц¡йний блок, який дотепер продовжуе дивувати ус¡х, хто з ним зна-йомиться.
1нтенсивно займаючись тиреоТдною х^ур-
г¡eю, 1гор Васильович ¡з середини 1960-х роюв почав дедал¡ б¡льше уваги придшяти х¡рург¡Т надниркових залоз, яка наступними роками стала основним напрямом науково-практичноТ дтльност кл¡н¡ки та висунула ТТ у число провщ-них не лише в Укра'Ты, але й на теренах СРСР. 1966 року у клн^ було виконано першу тоталь-ну адреналектом¡ю з приводу хвороби 1ценка-Кушинга, видалено першу гормонально- актив-ну пухлину корковоТ речовини наднирковоТ залози, першу феохромоцитому. Слщ зазначи-ти, що на той час цшеспрямовано адреналовою х^урпею займалася лише кл¡н¡ка професора О.В. Н¡колаeва у Москв¡. Oкрем¡ аспекти ц¡eТ про-блеми розроблялися у Львову Лен¡нград¡, Куй-бишев^ Саратов¡. У кл¡н¡ц¡, керован¡й 1.В. Kом¡-саренком, вивчення патолог¡Т надниркових залоз велося широким фронтом. Об'ектами до-сл¡дження були питання патогенезу хвороби 1ценка-Кушинга та пухлин кори надниркових залоз ¡ хромаф¡нноТ тканини, взаемини надниркових залоз з ¡ншими залозами внутр¡шньоТ се-крецп, механ¡зми порушення функц¡й орган¡в ¡ систем на тл¡ г¡перкортицизму. У практичному аспект зусилля було сконцентровано на вив-ченн¡ кл¡н¡чних характеристик р^них форм ад-реналовоТ патологи, розроб^ метод¡в д¡агнос-тики ти л^вання, насамперед х¡рург¡чного.
У низ^ пр¡оритетних досл¡джень ¡ досягнень за цими напрямами слщ в¡дзначити розробку методу лкування хвороби 1ценка-Кушинга та пухлин кори надниркових залоз ¡з використан-ням першого в¡тчизняного ¡нпбтору функц¡Т кори надниркових залоз - хлодитану, синтезованого в 1нститутк Пщ кер¡вництвом 1горя Васильовича було проведено детальну клннну апробац¡ю препарату, вивчено його лкувальы властивост¡ та доведено високу ефективн¡сть. Було розроб-лено комбЫоваы схеми л¡кування захворюван-ня, що включали, кр^ використання хлодитану, х^урпчы втручання на надниркових залозах об-меженого обсягу, променев¡ та медикаментозы засоби впливу на центральы ланки патогенезу. Зазначен¡ методики дозволили значно пщвищити ефективн¡сть л¡кування цих тяжких форм патологи. Устхи у цм царин¡ 1976 року було вщзна-чено присудженням 1горю Васильовичу разом ¡з групою ствробп"ниюв 1нституту Держано'Т пре-м¡Т УРСР у галуз¡ науки ¡ технки. А пот¡м, 1977 року, у Мос^ в¡дбувся блискучий захист до-кторськоТ дисертац¡Т "Л¡кування хвороби та синдрому 1ценка-Кушинга х¡рург¡чним методом та
78
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 4(45) 201 3
¡з застосуванням ¡нпбтору функци кори наднир-кових залоз хлодитану (о,п'-ДДД)", у як¡й було узагальнено ункальний досв¡д ¡з даноТ пробле-ми. Результати цих досл¡джень висунули клнку у число пров¡дних в СРСР наукових установ, що займаються патолопею надниркових залоз. Сюди ст¡калися хвор¡ з ус¡х республ¡к. Повщом-лення та допов^д 1горя Васильовича та ствро-б¡тник¡в кл¡н¡ки на рюних форумах завжди привертали увагу та сприймалися з великою за-цкавленютю.
До 1970-х рок¡в гострою залишалася проблема топ¡чноí д¡агностики патологи надниркових залоз, яка здмснювалася головним чином пнев-морентгенолог¡чними способами та вщрюняла-ся низькою ефективн¡стю. 3 ¡нщативи 1горя Васильовича у клЫщ було впроваджено та значно вдосконалено методики анпографнного дослд ження надниркових залоз, що дозволило значно пщвищити результативнють д¡агностики адреналовоТ патолог¡í. 1з впровадженням анп-ографп з'явилася можлив¡сть ч¡тко виявляти пперплазю надниркових залоз, пухлини до 0,81,0 см, вивчати тонку структуру залоз ¡ пох¡дних утворень, здмснювати розд¡льне забирання кро-в^ що в¡дт¡каe в¡д кожноТ ¡з залоз, для визна-чення вмюту гормон¡в у них. Результати понад 1200 виконаних ангюграфнних дослщжень стали ц¡нним внеском у вдосконалення метода д¡агностики захворювань надниркових залоз. Tод¡ ж було розроблено метод черезкатетер-ноТ, черезвенозноТ деструкцп надниркових залоз, який позитивно зарекомендував себе у клЫМ як спо^б пригн¡чення Тх надм¡рноТ фун-кцюнальноТ активност¡ за хвороби 1ценка-Кушин-га. Це був один ¡з перших варюнтш малонва-з¡йних втручань на надниркових залозах, яю щойно починали застосовуватись у клшншй практиц¡.
Ще одним п¡онерським напрямом науково-практичних дослщжень, виконуваних у клшщ з початку 1980-х роюв, була розробка метода ли кування р¡зних форм ендокринноТ недостатнос-т¡ шляхом трансплантацп органних ¡ кл¡тинних культур, отримуваних ¡з в¡дпов¡дних залоз пло-дщ людини та новонароджених поросят. Було отримано добр¡ кл¡н¡чн¡ результати у лкуваны хворих на цукровий д^бет у вигляд¡ стаб¡л¡зац¡Т його переб^у, зниження доз ¡нсул¡ну, зменшен-ня частоти судинних ¡ невролог¡чних ускладнень. Використання цих методик дозволяло забезпе-чувати ч¡тку компенсац¡ю г¡покортицизму, пара-
тиреоТдноТ недостатност¡, г¡потиреозу на ™ значного зниження обсяг¡в зам¡сноТ гормонально)' терапп та уникати небажаних наслщюв прий-мання надм¡рних доз гормональних препарата. П¡д кер¡вництвом 1горя Васильовича було розроблено показання до застосування, методики трансплантацп, вивчалися клшнш ефекти, по-казники метаболюму на етапах л¡кування. 3а устхи у розробц¡ та впровадженн¡ у клшнну практику метод¡в д¡агностики та л^вання х^ур-г¡чних захворювань ендокринних залоз 1988 року 1.В. Комюаренка ¡з групою сп¡вроб¡тник¡в було вдруге удостоено ДержавноТ прем¡Т УРСР у га-луз¡ науки ¡ технки.
Важко визначити, що було прюритетним для 1горя Васильовича - наукова та оргаызацмна д¡яльн¡сть або х^урпя. Проте можна констату-вати, що подеколи остання займала провщы позицп. Мало сказати, що в¡н був талановитим хфургом. Талант без вщповщного розвитку швидко згасае та втрачаеться. 3 ранньоТ моло-дост¡ 1гор Васильович невтомно розвивав ¡ вдос-коналював своТ х¡рург¡чн¡ зд¡бност¡ та навички -це були ¡ несюнчены студентськ¡ чергування у х^урпчному вщдтены ЖовтневоТ (нин¡ Олексан-др^ськоТ) л¡карн¡, ¡ робота асистента у загаль-нох¡рург¡чн¡й кл¡н¡ц¡, ¡ щорны поТздки-стажування до х¡рург¡чноТ кл¡н¡ки Московського ¡нституту ендокринологГТ, керованоТ засновником радянсь-коТ ендокринноТ х¡рург¡Т, професором О.В. Нко-лаевим. Працюючи кер¡вником х^урпчноТ клни ки КиТвського ¡нституту ендокринологГТ, 1гор Васильович не пропускав жодного операцмного дня, виконуючи щодня щонайменше 2-4 опера-ц¡Т. Можна лише уявити сумарну юльюсть опе-рацш, зроблених ним за понад 50-рнний пер¡од активноТ х¡рург¡чноТ д¡яльност¡. 3а цюю цифрою стоять багато тисяч вилкуваних па-ц¡eнт¡в ¡ врятованих житлв. Як х¡рурга його вщрюняло поеднання розумноТ см¡ливост¡ з чу-довою х¡рург¡чною техн¡кою. Глибок¡ знання ана-том¡Т, ендокринноТ патолог¡Т дозволяли йому устшно знаходити вих¡д з¡ складних, нестан-дартних ситуац¡й, приймати в^ш р¡шення ¡з застосуванням оптимальних прийомю ¡ засоб¡в, що забезпечувало устшне завершення х^урпчно-го втручання. Ще одним ¡з тих, що заслуговують бути згаданими, моментом е той факт, що 1гор Васильович вкрай зрщка в¡дмовляв тяжким хво-рим в операц¡Т, за виключенням вочевидь не-операбельних випадюв. В¡н вважав, що ретель-на подготовка, квал¡ф¡ковано виконана операц¡я
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 4(45) 2013
79
та ¡нтенсивний пооперацмний догляд можуть за-безпечити збереження життя та одужання на-в¡ть найтяжчим хворим, ¡ це в¡н неодноразово подтвердив на практиц¡.
Тяжким випробуванням для здоров'я наци та економки Укра'ши стала Чорнобильська катастрофа. Офщмна пропаганда та багато фа-х^щв намагалися применшити ii насл¡дки та перспективи. 1гор Васильович був одним ¡з перших, хто припускав можливють зростання частоти раку щитопод^но'' залози внасл¡док опром¡нення, надто серед дтей. На жаль, ц¡ про-гнози справдилися. 3 початку 1990-х роюв спо-стер¡галося р¡зке збшьшення частоти тирео'д-ного раку серед дтей ¡ п¡дл¡тк¡в, як¡ мешкали у зонах рад^цмного забруднення в Укра'ы, Бто-рус¡ та Роси. P¡шенням МО3 Укра'ши х¡рург¡чну клшку 1нституту було призначено головною з надання допомоги цим категортм хворих. 1.В. Kом¡саренко очолив цей новий невивчений напрям тиреощно'' х¡рург¡i. Треба було розро-бити стратег¡ю лкування тирео'дного раку у д¡тей ¡ п¡дл¡тк¡в, розробити та впровадити ефек-тивн¡ методи д¡агностики, тактико-техн¡чн¡ принципи х^урпчних втручань, способи комби нованого лкування з використанням радюактив-ного йоду, гормоыв, реаб¡л¡тац¡i хворих. Знач-на частина ц¡ei програми виконувалася пщ кер¡вництвом 1горя Васильовича. У результат було створено сучасну концепцю комплексного л¡кування раку щитопод^но'' залози у д¡тей ¡ пщл™в. Накопичений кл¡н¡кою досв¡д, один ¡з найб¡льших у св¡т¡, св¡дчить про в^нють ¡ висо-ку ефективысть розроблених метод¡в л¡кування рад¡ац¡йно ¡ндукованого раку щитопод¡бноi залози. Б¡льшу частину цих пщход^ збережено наступними роками, ¡ вони з усп¡хом застосову-ються для л¡кування дорослих хворих, як зазнали опром¡нення у дитячому вц
Займаючись ¡нтенсивною хфурпчною та науковою д¡яльн¡стю, 1гор Васильович паралель-но виконував великий обсяг виховально-педа-гог¡чноi та орган¡зац¡йноi роботи. Х^урпчна кли н¡ка 1нституту вже впродовж багатьох роюв е одним ¡з пров¡дних спец¡ал¡зованих центр¡в, де у повному обсяз¡ та з високою ефективнютю на-дають ус види х¡рург¡чноi допомоги хворим ¡з р¡зними формами ендокринноi патолог¡i, вико-нуються актуальн¡ передов¡ науков¡ дослщжен-ня, ведеться п¡дготовка висококвал¡ф¡кованих х^урпв-ендокринолопв ¡ наукових прац¡вник¡в. Б¡льш¡сть ii ствроб^ниюв стали досв¡дченими,
грамотними фах^цями, захистили кандидатськ¡ та докторськ¡ дисертаци, досконало опанува-ли вс¡ види операцш на ендокринних залозах за ргёних форм патолог¡i. У клшщ пройшли п¡дготовку численн¡ х¡рурги, як з усп¡хом пра-цюють в ¡нших л¡кувальних установах Украiни та з гордютю вважають себе учнями 1горя Васильовича. По праву можна вважати, що в Укра'ш створена та ¡снуе школа х^урпв-ен-докринолог¡в, засновником яко'' е 1гор Васильович Kом¡саренко.
Окремо) згадки заслуговуе створення 1994 року за ¡нщативою 1горя Васильовича Укра'нсь-кого науково-практичного центру ендокринно) х¡рург¡i, трансплантаци ендокринних орган¡в ¡ тканин МОЗ Укра'ши, якм в¡н очолював впродовж декшькох рок¡в. Нараз¡ Центр е сучасною, укомплектованою квал¡ф¡кованими кадрами установою, де працюють ¡ його учнк Тут на су-часному р^ш усп¡шно вир¡шуюeться б¡льш¡сть науково-практичних проблем ендокринологп взагал¡ та ендокринно' х¡рург¡i зокрема. За пщ-тримки 1горя Васильовича було орган¡зовано Укра'нську асоц¡ац¡ю ендокринних х¡рург¡в, По-чесним Президентом яко' в¡н був. Особистий науковий внесок 1.В. Kом¡саренка в розвиток ен-докринно' х¡рург¡i налнуе понад 500 опублко-ваних наукових праць, кшька десятк¡в патент¡в на винаходи. 1м п¡дготовлено 8 доктор^ та¡ 10 кандидат¡в медичних наук.
Сумарно оц¡нюючи пл¡дну науково-практич-ну дтльысть 1горя Васильовича Kом¡саренка, слщ констатувати, що йому належить велика роль у формуванш ендокринно' хфурги як самост¡йноi г¡лки кл¡н¡чноi х^урги. Якщо до 5060-х роюв минулого стор¡ччя х¡рург¡чне л^ван-ня захворювань ендокринних залоз обмежува-лося в основному операцтми на щитоподЮнм залоз¡, то з цього перюду спостер¡гаeться знач-ний прогрес у цм царин¡, що характеризуеться розширенням д¡апазону оперативних втручань, включаючи наднирков^ прищитопод¡бн¡, стате-в¡, п¡дшлункову залози, розробкою специфнних метод¡в д¡агностики, тактико-техннних принци-п¡в втручань на вщповщних органах. Ство-рюються спец¡ал¡зован¡ х^урпчы кл¡н¡ки з пщ-розд¡лами анестезюлоги та ¡нтенсивно' терап¡i, гормональними лаборатортми та, що е надто суттевим, ведеться п¡дготовка квал¡ф¡кованих хи рурпв, як¡ досконало волод¡ють вс¡ма видами операцм на ендокринних залозах. 3 огляду на результати дтльност 1горя Васильовича за вси
80
Клшнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 4(45) 201 3
мa пepepaxoвaними нaпpямaми вiн бeззaпepe-чнo мoжe ввaжaтиcя oдним iз зacнoвникiв нoвo-гo фaxy клiнiчнoï xipypnï - eндoкpиннoï xipyprïi.
Bepтaючиcь дo ocoбиcтicниx xapaктepиcтик Iгopя Bacильoвичa, зaзнaчити, щo вiн 6УВ дyжe вiдкpитoю, кoнтaктнoю людинoю, зaвжди нaпoгoтoвi нaдaти дoпoмoгy cлoвoм i cпpaвoю oтoчyючим. Biн нe нaлeжaв дo чиcлa пpoфeco-piв-зaтвopникiв, дo якиx вaжкo бyлo пpoбитиcя нa пpийoм, oтpимaти кoнcyльтaцiю aбo згoдy oпepyвaти xвopoгo. Бiля йoгo кaбiнeтy пocтiйнo мoжнa бyлo бaчити щoнaймeншe дeкiлькox пa-цieнтiв, i вiн пpaктичнo нiкoмy нe вiдмoвляв y дoпoмoзi. У cтocyнкax зi cпiвpoбiтникaми вн ы-кoли нe пiдкpecлювaв cвoeï poлi як кepiвникa. Maючи пaлкий тeмпepaмeнт, aктивнo бpaв yчacть в ycix пoдiяx y клiнiцi тa зa ïï мeжaми, зaвжди був нaпoгoтoвi пiдтpимaти дoбpe зaчинaння, виcлyxaти будь-яку пpoпoзицiю, вiд кoгo б вoнa нe йшлa. Ha клiнiчниx кoнфepeнцiяx вимaгaв, aби кoжeн пpиcyтнiй виcлoвлювaв i вiдcтoювaв cвoю
думку. Oднieю з йoгo нaйцiннiшиx якocтeй бyлa нeздaтнicть пiдтpимyвaти пoгaнi cтocyнки, cep-дитиcя, кoпичити злoбy нa oтoчyючиx. Iз ним мoжнa бyлo ввiйти y кoнфлiкт iз того чи iншoгo питaння, aлe вжe зa кiлькa гoдин вiн пepшим poбив кpoки нaзycтpiч, дo пpимиpeння. I щe oднa pиca Iгopя Bacильoвичa, якa зacлyгoвye нa oкpeмy згaдкy, - йoгo нaдзвичaйнa лю^в дo життя. Дoля нeoднopaзoвo випpoбoвyвaлa йoгo, нaмaгaючиcь пoзбaвити здopoв'я, мoжливocтi зaймaтиcя yлюблeнoю xipypгieю тa нaвiть зaгpo-жуючи життю, aлe кoжнoгo paзy вiн виxoдив пe-peмoжцeм i пoвepтaвcя дo cтpoю. Irop Bacиль-oвич Koмicapeнкo пiшoв iз життя 23 cepпня 2013 po^, нe дoживши тpoxи бiльшe зa тpи мicяцi дo cвoгo 80-piчнoгo ювiлeю. Äo ocтaннix днiв вн пpoдoвжyвaв кepyвaти клiнiкoю, oпepyвaв, cклaдaв плaни, дививcя yпepeд. Taким вн зa-лишитьcя y пaм'ятi йoгo дpyзiв, кoлeг, cпiвpo-бiтникiв, учыв, бaгaтьox тиcяч вpятoвaниx i ви-лiкyвaниx пaцieнтiв.
Дата надходження до редакцп 24.11.2013 p. Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyprá 4(45) 2013
