CC BY
41
ЛЕКЦИ
С.Й. Рибаков
IСТOPIЯ XIPyPriï ПУХЛИН KOPKOBOrO ШAPУ НAДНИPKOBИX ЗAЛOЗ (частина 2)
У Pociï xipypгiя нaдниpкoвиx зaлoз (HЗ) poз-вивaлacя вщ oпиcy oкpeмиx кaзyïcтичниx випaд-юв aдpeнaлoвиx пyxлин, виявлeниx пiд чac нe-чиcлeнниx oпepaцiй aбo aвтoпciй, дo нaкoпи-чeння, cпoчaткy нeвeликиx, cтaтиcтичниx бaз з oпиcoм cимптoмiв зaxвopювaння, мopфoлoгiï, peзyльтaтiв лiкyвaння. У нaвeдeнoмy 1906 poкy B.Ë. Бoгoлюбoвим [1] oглядi зiбpaнo пoвiдoм-лeння y зapyбiжнiй i вiтчизнянiй лiтepaтypi пpo 29 oпepaцiй з пpивoдy пyxлин HЗ, 18 з якиx зa-вepшилиcя лeтaльним кiнцeм нeвдoвзi пicля втpyчaння. У тoмy ж oглядi згaдyeтьcя oпepaцiя, здiйcнeнa пpoфecopoм B.I. Poзyмoвcьким. Biн видaлив пyxлинy HЗ мacoю 4,5 кг, яш зa pe-зyльтaтaми мiкpocкoпiчнoгo дocлiджeння вияви-лacя дoбpoякicнoю aдeнoмoю. У ^й œe пepioд з'являютьcя пpaцi H.I. Бpюxaнoвa (1899) [2], B.r. Штeфкo (1914) [3], в якиx виcвiтлюютьcя питaння poлi HЗ в opгaнiзмi, poзглядaютьcя icni-нiкo-мopфoлoгiчнi ocoбливocтi ïx пyxлинниx ypa-жeнь. У диcepтaцiï H.I. Бpюxaнoвa [2] нa пiдcтa-вi мiкpocкoпiчнoгo вивчeння 33 piзниx пyxлин HЗ oпиcaнo ïx xapa^eprn oзнaки тa пoкaзaнo, щo зa cвoeю cтpyктypoю вoни вiдpiзняютьcя вiд пyx-лин ниpoк, тому викopиcтoвyвaти для ïx визнa-чeння тepмiн "гiпepнeфpoмa" нeдoцiльнo. Увaгy дocлiдникiв пpивepтaли змiни бyдoви тiлa й CTa-тeвoгo aпapaтy, cпoлyчeнi з пyxлинaми тa mep-плaзieю HЗ. Peзyльтaти пoдiбнoгo дocлiджeння oпyблiкoвaнo y пpaцi A.Ô. Bepeщинcькoгo "Haд-пoчeчнo-пoлoвoй cиндpoм" (1924) [4]. Biн тa-кoж пoвiдoмив пpo ycпiшнe видaлeння пyxлини кopи HЗ y 29-piчнoï жiнки з вipильним cиндpo-мoм. Öe бyлo пepшe тaкe втpyчaння в CPCP. Oдecький тepaпeвт пpoфecop A.A. Oкc 1926 poкy [5] впepшe вcтaнoвив пpижиттeвий дiaгнoз пyx-лини HЗ y двox xвopиx, пpo щo бyлo згaдaнo y дoпoвiдi нa Пepшoмy Bceyкpaïнcькoмy з'ïздi то-paпeвтiв y Xapкoвi. Peзyльтaти вивчeння кл^ч-нoï кapтини зa piзниx видiв пyxлин HЗ y дopo-cлиx i дiтeй cтaли пiдвaлинaми для poзpoбки oднieï з пepшиx клacифiкaцiй, зaпpoпoнoвaнoï B.Ë. Бeдepoм [6].
Beликe знaчeння для poзвиткy eндoкpиннoï xipypгiï мaли пpaцi видaтнoгo pociйcькoгo xipyp-гa, пpoфecopa B.A. Oппeля [7-9]. Пpoтягoм po-юв вiн вивчaв пaтoфiзioлoгiчнi зcyви в opгaнiзмi
нa тлi piзниx фopм eндoкpиннoï пaтoлoгiï, y пep-шу чepгy зaxвopювaнь HЗ - зoкpeмa, змiни, пoв'язaнi з гiпo- тa гiпepфyнкцieю oкpeмиx зa-лoз, poзлaди y кicткoвo-cyглoбoвiй cиcтeмi, кpo-в^ шлyнкoвo-кишкoвoмy тpaктi тoщo. Йoмy нa-лeжить iдeя, щo гiпepфyнкцiя HЗ cпpичинюe oблiтepyючий eндapтepiïт нижнix кiнцiвoк - нaд-ниpкoвий apтepioз, зa йoгo визнaчeнням, i пpo-пoзицiя викoнyвaти aдpeнaлeктoмiю зa цьoгo зaxвopювaння. Дaнa кoнцeпцiя пpoicнyвaлa мaй-жe 50 poкiв, бyлo викoнaнo бaгaтo тиcяч oпepa-цiй, щoпpaвдa, бшьшють - iз нeпeвним тa чac-ткoвим eфeктoм. B.A. Oппeль poзpoбив ocнoвнi тaктикo-тexнiчнi пpинципи викoнaння aдpeнaлeк-тoмiï, oбcтeжeння xвopиx, вeдeння пooпepaцiй-нoгo пepioдy. Цiкaвивcя вiн зв'язшм пeвниx пopyшeнь cтaтeвoгo aпapaтy з пyxлинaми HЗ. Пpипycкaючи нaявнicть пyxлини y дiвчинки п'яти poкiв з oзнaкaми aдpeнo-гeнiтaльнoгo cиндpo-му, вЫ пpoвiв люмбoтoмiю, пpoтe нoвoyтвopeн-ня нe виявив.
He мeнш знaчнa poль y poзвиткy eндoкpин-нoï xipypгiï y нaшiй кpaïнi нaлeжить видaтнoмy xipypгy пpoфecopy B.H. Шaмoвy, який пpoтягoм 1923-1939 pp. пpaцювaв y Xapкoвi. Kpiм фyндa-мeнтaльниx дocлiджeнь i нoвaтopcькиx poзpo-бoк y цapинi зaгaльнoï, aбдoмiнaльнoï, вoeннo-пoльoвoï xipypгiï, ypoлoгiï, тpaнcфyзioлoгiï, нeйpoxipypгiï, тpaвмaтoлoгiï, тpaнcплaнтoлoгiï, вiн вiдoмий cвoïми poбoтaми, пpиcвячeними eндoкpинним пyxлинaм, взaeмoзaлeжнocтi пaтo-лoгiчниx пpoцeciв y цeнтpaльнiй нepвoвiй ^c-тeмi тa пщшлуншвм зaлoзi, aнoмaлiям cтaтe-вoгo poзвиткy. У мoнoгpaфiï "Злoкaчecтвeнныe oпyxoли" (1934) йoгo пepy нaлeжaть poздiли з пyxлин щитoпoдiбнoï, пpищитoпoдiбниx зaлoз, тимycy. Зoкpeмa, B.H. Шaмoв нaвoдить дaнi 115 влacниx cпocтepeжeнь тиpeoïднoгo pa^, пpo-пoнye клacифiкaцiю пyxлин, фopмyлюe пpинци-пи лiкyвaння. У пpaцi "O лeчeнии нeкoтopыx pac-cтpoйcтв гoлoвнoгo мoзгa, зaвиcящиx oт нapy-шeний пoджeлyдoчнoй жeлeзы" знaчнy yвaгy пpидiлeнo opгaнiчнoмy гiпepiнcyлiнiзмy. Пiд œ-piвництвoм B.H. Шaмoвa пpoтягoм po^ oпpa-цьoвyвaлиcя питaння тpaнcплaнтaцiï opгaнiв i ткaнин, y тoмy чи^ HЗ. Ha ocoбливy yвaгy зa-cлyгoвye йoгo пpaця "K клиник пepвичныx oпy-
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 4(45) 2013
47
холей надпочечников", опублкована 1929-1930 роками у Журнале современной хирургии [10]. Вона фактично започаткувала спрямоване вив-чення цього роздшу адреналовоТ патологи. Автор нав1в зб1рну статистику, яка включала 27 спостережень i власне спостереження випад-ку вiрилiзуючоï злояюсно)' пухлини кори НЗ у жнки 32 рокiв. Xiрургiчне лiкування ïï було ус-пiшним, настала ремюя захворювання. Але через рк хвора померла вiд рецидиву пухлини та метастазiв. Згадана праця практично була невеликою монографieю, викладеною на 65 сто-рiнках. У ый iз вичерпною повнотою наведено лтературу з розглянутого питання, системати-зовано й описано симптоми рiзних видiв пух-лин НЗ, запропоновано Тх класифiкацiю, розгля-нуто можливост дiагностики, описано загальнi розлади, що спостерiгаються за цieï патологiï, процеси метастазування. Ця праця широко циту-еться у вiтчизнянiй лiтературi до тепер0нього часу.
Систематизований i поглиблений розвиток хiрургiï НЗ в СРСР пов'язано з iм'ям i дiяльнiс-тю фундатора вiтчизняноï ендокринноï хiрургiï, професора О.В. Нiколаeва, який 1931-1974 роками керував хiрургiчною клнкою московсько-го 1нституту експериментальноï ендокринологи та хiмiï гормонiв АМН СРСР. Питаннями клiнiки, дiагностики та хiрургiчного лiкування пухлин НЗ О.В. Нколаев i його спiвробiтники почали цка-витися з 1934 р. 1948 року вш повiдомив про 7 устшно оперованих хворих, описав клнку та запропонував класифiкацiю пухлин [11]. До 1956 р. кшьюсть устшних хiрургiчних втручань зросла до 51. Даючи опис ^eï серiï хворих, автор докладно зупинився на показаннях до опе-рацп, питаннях вибору оперативного доступу, полтшення результат лiкування пiсля призна-чення у пооперацмний перiод препаратiв кори НЗ [12]. В опублковаый О.В. Нколаевим спшь-но з G.I. Таракановим монографiï "Гормонально-активные опухоли коры надпочечника" (1963) повщомляеться про 77 хворих [13]. Автори з пе-редових позицм того часу докладно описали морфолопю, фiзiологiю та бiохiмiю кори НЗ, навели детальну кл^чну характеристику та кла-сифiкацiю рiзних видiв пухлин, виклали методи дiагностики та диференцiйноï дiагностики й основы принципи хiрургiчного лiкування. Це була перша втизняна монографiя такого плану. Слщ назвати монографiï О.В. Нколаева "Хирургия эндокринной системы" (1952), О.В. Нколаева та В.1. Керцмана "Кортикостерома" (1970), В.1. Керцмана "Клиника и лечение гормонопро-дуцирующих опухолей коры надпочечника" (1977), М.А. Жуковського i ствавт. "Гиперкор-
тицизм у детей", як також осв^люють питання пухлинноТ патологи НЗ. До 1977 р. клнка 1нсти-туту мала досвщ х^урпчного л1кування 300 хворих ¡з гормонпродукуючими пухлинами кори НЗ [14]. Досвщ клЫки московського 1нституту ен-докринолог¡ï у вивчены пухлин кори НЗ воображено у к¡лькох монограф¡ях, дисертацтх, а також численних публ¡кац¡ях, авторами яких були О.В. Нколаев, B.I. Керцман, А.П. Kал¡н¡н, K.I. Казеев, Н.Т. Старкова, G.I. Марова, М.А. Жу-ковський, П.В. Сударев, В.Б. Зайратьянц, G.Ë. Килинський та ¡ншк
У цей пер¡од почали з'являтися досить числены прац з ¡нших кл¡н¡к, присвячен¡ пухлинам кори НЗ. У бтьшост з них повщомлялося про 10-15, зр¡дка понад 20 спостережень, що не дивно, враховуючи рщюсысть даноТ патолог¡ï. Автори анал^ували кл¡н¡чн¡ прояви р¡зних вид^ пухлин, використан¡ д¡агностичн¡ п¡дходи, резуль-тати х¡рург¡чного л¡кування. Широкого вжитку набули методи досл¡дження у кров¡ й сеч¡ кор-тикостероïд¡в та Тх метабол¡т¡в (дегщроетан-дростерон, 17-ОКС, 17-КС). З¡ способ¡в топ¡чноï д^гностики майже повсюди використовували методи оглядовоТ рентгенограф¡ï та томограф¡ï на ™ прескарального пневморетроперитонеу-ма або пневморетроперинефроса, рщше уро-граф¡ю. З х^урпчних доступ¡в перевагу надавали лапаротомним ¡ люмботомним без розтину черевно!' та плевральноï порожнин. Обов'язко-вою було визнано необхщысть призначення препарат^ стероïдних гормон¡в у перед- и пооперацмний перюди для профтактики та л^-вання гостроï наднирково)' недостатност¡ п¡сля видалення пухлин ¡з кл¡н¡кою синдрому Кушинга.
Жваву дискусю викликали тактико-техн¡чн¡ аспекти л¡кування пухлин кори НЗ. Вони стосу-валися насамперед вибору оптимальних досту-тв, з урахуванням статури хворого та глибини розташування НЗ, нер¡дко - великих розмрв новоутворень, характеру |'х гормональноï сек-рец¡ï, не завжди наявноï в¡рог¡дноï ¡нформацй' про |'х локал¡зац¡ю тощо. Починаючи з 1920-х рр. було розроблено понад 50 вид^ х^урпчних доступ¡в до НЗ, автори кожного з них доводили переваги й зручност запропонованих пщход^ пороняно з ¡ншими. B¡дом¡ нараз¡ вар¡анти мож-на об'еднати у юлька груп: лапаротомн¡, транс-торакальы, транслюмбальн¡, комб¡нован¡. Ре-зультати каттальних досл¡джень ¡з цих питань наведено у монографтх 1.П. Шаповалова "Самопроизвольная гангрена как эндокринно-ве-гетативный облитерирующий артериоз", А.С. Когана ¡ сп¡вавт. "Удаление и аутотран-сплантация надпочечников в портальную сис-
48
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 4(45) 201 3
тему" (1982) i "Гиперфункция надпочечников: принципы и методы коррекции" (1988), а також в опублкованм 2003 року книзi Л.К. Kулiкова i cniBaBT. "Доступы к надпочечникам". Зазнала суттевих змiн i продовжувала вдосконалювати-ся технiкa виконання aдренaлектомií з пухлиною. Значною мiрою вона залежала вщ характеру гор-монaльноí секреци пухлини, ii розмiрiв, вихщ-ного стану хворого, наявност ускладнень. Не менш актуальними були питання ефективного знеболювання, ведення перед- i пооперацмно-го перiодiв.
З кiнця 1950-х - початку 1960-х рр. нaуковi дослщження aдренaловоí пaтологií та хiрургiч-не лiкувaння захворювань НЗ, зокрема пухлин, набули поширення у наукових центрах Укра'ши, Ленiнгрaдa, Куйбишева, Новоcибiрcькa. Увагу доcлiдникiв протягом довгого часу привертав зв'язок патологи НЗ iз порушеннями гемодина-мiки, зокрема, наявнють aртерiaльноí ппертен-зií за пухлин як коркового, так i мозкового шару. 1нтерес надто посилився пюля вiдкриття альдо-стерону й опису первинного пперальдостеро-нiзму. У деяких клЫках проводилися поглибле-нi дослщження причин i мехaнiзмiв розвитку aртерiaльноí гiпертензií залежно вiд характеру патологи НЗ, розроблялися засоби и корекци. Нaйчiткiший зв'язок cпоcтерiгaвcя на ™i пухлин НЗ; íх видалення часто приводило до зникнен-ня або пом'якшення перебiгу ппертензи. Резуль-тати цих дослщжень знайшли вiдобрaження у моногрaфiях Н.А. Ратнера i ствавт. "Гипераль-достеронизм" (1968) i "Хирургическое лечение симптоматических гипертоний" (1973), Я.М. Милославського i cпiвaвт. "Надпочечники и артериальная гипертония" (1971), I.K. Шхва-цабая i Н.М. Чихладзе "Гиперальдостеронизм и артериальная гипертония" (1984).
Леынградська школа ендокринологiв, очо-лювана академком В.Г. Барановим, виконала цiкaвi дослщження патогенезу гiперкортизолiз-му з урахуванням морфологiчних змiн у НЗ [15]. На пiдcтaвi отриманих даних розроблено орип-нальний пiдхiд до вибору характеру та об'ему хiрургiчного втручання. Автори висловили при-пущення, пiдтверджене власними спостере-женнями, що гiперплaзiя - аденома - рак кори НЗ - е по сут етапами еволюцií пaтологiчного процесу, що якось виник у зaлозi не без впливу гiпотaлaмо-гiпофiзaрних структур. Анaлiз кл^ч-ноí картини та переб^ захворювання у зютав-ленн з характером морфологiчних змiн у НЗ дав можливють припускати, як саме з них вщпови дають за розвиток патологи. Пропонуеться також уыф^вати номенклатуру пперкортизо-
лiзму, залишивши едину назву - синдром 1цен-ка-Кушинга. Значний доcвiд дiaгноcтики та хiрургiчного лiкувaння пухлин НЗ мае клнка aбдомiнaльноí хiрургií Воeнно-медичноí акаде-мií, очолювана професором Н.А. Майстренком. Тут виконано цiкaвi топогрaфоaнaтомiчнi дослщження, як обфунтовують вибiр рацюнальних доcтупiв до НЗ, удосконалено методи ендоско-пiчних оперaцiй, розроблено алгоритми дiaгноc-тики aдренaловоí пaтологií, схеми анестезюло-гiчного забезпечення та нтенсивно( терaпií пiд час хiрургiчних втручань [16].
Значних уcпiхiв у розвитку хiрургií НЗ досяг-ли медики Укра'ши. 1964 року у Kиeвi було захищено першу в Укра(ы кандидатську дисер-тaцiю П.А. Сажеына "Клиника, диагностика и лечение опухолей коры надпочечников", виконану в Тернополi пщ керiвництвом професора О.В. Нiколaeвa [17]. Пiд спостереженням автора перебували 25 хворих, у 14 з яких виявили пух-лину НЗ. У прац детально описано кл^чну картину рiзних видiв пухлин, результати дiaгноcтич-них дослщжень (17-КС у cечi, функцiонaльнi проби, пневморетроперитонеогрaфiя). Нacлiдки оперaцiй з приводу вiрилiзуючих (7) й альдосте-ронпродукуючих (2) пухлин були благополучни-ми. Пюля видалення пухлин у 5 хворих iз синдромом Кушинга четверо померли вщ гостро( наднирково( недоcтaтноcтi, оcкiльки препарати для замюно( терaпií ще не були широко доступ-ними. Увага придiлялacя тактико-техычним принципам хiрургiчного лiкувaння, питанням знебо-лення. Майже iдентичнi питання обговорювались у кшькох рaнiше опублкованих працях киíвcьких хiрургiв А.К. Горчакова та В.Н. Пархоменка [18, 19], де наведено даы про 12 хворих iз пухлина-ми кори НЗ, оперованих протягом 6 роюв. Автори теж звертали увагу на питання гормонально!' та тотчно1' дiaгноcтики, а також вщзначили до-цiльнicть застосування у пооперaцiйний перюд препарату кортикотонину, запропонованого ака-демком В.П. Kомicaренком.
Великi заслуги у розвитку вчення про гор-монпродукуючi пухлини кори НЗ належать львiвcькiй школi хiрургiв, очолювaнiй професором Г.Г. Каравановим, а тзыше академком М.П. Павловським. Хiрургiчне лiкувaння хворих з ендокринною патолопею НЗ у Львовi почало-ся з квтя 1959 р. До 1970 р. клнка мала до-cвiд 169 хiрургiчних втручань на НЗ, 79 з яких було виконано з приводу пухлин. До 1988 р. за-гальна кшькють операцм з приводу пухлин НЗ, включаючи феохромоцитому, зросла до 367, до 2005 р. - до 698. У працях львiвcьких вчених було детaлiзовaно кл^чы характеристики рiз-
Kлiнiчнa ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4(45) 2013
49
них вид1в адренокортикальних пухлин, вдоско-налено класифкацю, оцнено д1агностичну зна-чущють функцюнальних проб, модифковано методи топнноТ д^гностики. Було розроблено орипнальний доступ до НЗ, удосконалено техычы детал1 виконання адреналектоми, запро-поновано низку заходю ¡з забезпечення безпеч-ност х¡рург¡чних втручань, проф¡лактики поопе-рац¡йноí наднирковоТ недостатност¡, реаб^та-ци оперованих хворих [20-23].
1965 року з ¡нщативи академ¡ка В.П. Коми саренка б¡ло в¡дкрито КиТвський науково-дослд ний ¡нститут ендокринолог¡í та обмЫу речовин, в якому вже майже 50 рок¡в широким фронтом ведеться вивчення проблем фЫологи, патофи зюлогп та патолог¡í НЗ. У лаборатортх п¡д ке-р¡вництвом академ¡ка В.П. Комюаренка, профе-сор¡в В.М. Гордюнка, A.I. Хомазюка, Ю.М. Зур-наджи, К.П. Зака, А.Г. Pезн¡кова, В.М. Славнова, е.В. Епштейна, Т.К. ВалуевоТ, В.Ф. Чеботарьо-ва, I.C. Турчина, Я.Г. Бальона поглиблено вив-чалися питання бюсинтезу, регуляц¡Т секрец¡Т кортикостеро'Тд^, механ¡зм¡в д¡Т гормон¡в, Тх вплив на серцево-судинну, нервову системи, ¡муытет, процеси метабол¡зму, систему кров¡, морфолопчы характеристики орган¡в ¡ тканин тощо. Паралельно виршувалася низка приклад-них питань: вивчення характеру наднирковоТ секрецп за ргёних вид¡в патолог¡Т, розробка нових ¡ вдосконалення в¡домих метода визна-чення гормон¡в й оцнка можливостей Тх вико-ристання для д^гностичних ц¡лей, отримання нових сполук ¡ препарат¡в для д¡агностики та ли кування захворювань НЗ. Одыею з таких розро-бок став синтез першого в¡тчизняного ¡нпбто-ру функцп кори НЗ - хлодитану, який тсля ек-спериментальноТ апробаци було впроваджено у кл¡н¡чну практику для лкування хвороби 1ценка-Кушинга та пухлин кори НЗ. Результати цього досл¡дження п¡дсумовано у монографп В.П. Ко-м¡саренка та А.Г. Резнкова "Ингибиторы функции коры надпочечных желез" (1972), ¡ групу ствроб^ниюв 1нституту, окр¡м названих, -Я.Г. Бальона, В.М. Гордюнка, 1.В. Ком¡саренка, -удостоено ДержавноТ премп УкраТни в галуз¡ науки ¡ техн¡ки (1977).
Науково-практична розробка питань д^гнос-тики та л¡кування захворювань НЗ здмснюва-лась у х^урпчному вщдш^ яким керував кандидат медичних наук, а згодом член-кореспондент НАМН УкраТни, професор 1.В. Комюаренко, ¡ в дитячому в¡дд¡ленн¡, яке очолювала професор О.А. Бенкова. 1966 року у х^урпчнм кл¡н¡ц¡ було виконано першу двобнну тотальну адреналек-
том¡ю з приводу хвороби 1ценка-Кушинга ¡ того ж року - першу устшну адреналектом¡ю з пух-линою з приводу гормонально активноТ адено-ми з кл¡н¡кою синдрому Кушинга. У подальшому х¡рург¡чна активысть кл¡н¡ки прогресивно зрос-тала. До 2010 р. було виконано понад 2300 адреналектоми з приводу хвороби 1ценка-Кушинга, пухлин кори та мозкового шару НЗ. У процес накопичення клннного досв¡ду було вдоскона-лено наявн¡ та запропоновано низку нових ме-тод¡в д¡агностики та вар^н^в х¡рург¡чних втручань, багато з яких пщтверджено авторськими свщоцтвами й патентами. Серед значних досяг-нень можна назвати розробку та впровадження у практику метода комбЫованого л¡кування хвороби 1ценка-Кушинга та пухлин кори НЗ ¡з вико-ристанням першого в¡тчизняного ¡нг¡б¡тору фун-кц¡Т кори надниркових залоз - хлодитану, ендо-васкулярн¡ втручання на НЗ, анпографнш методи д¡агностики наднирковоТ патологи, трансплантацмы методи л¡кування ендокринноТ недостатност¡ тощо. Cп¡вроб¡тники кл¡н¡ки опуб-л¡кували к¡лькасот статей, стали авторами роз-д¡л¡в у к¡лькох монографтх ¡ кер¡вництвах, за-хистили кандидатсью та докторськ¡ дисертац¡Т з питань адренокортикальноТ патолог¡Т [24-26]. Досягнення у розвитку ендокринноТ х¡рург¡Т було вщзначено присудженням груп¡ украТнських хи рурпв, серед яких були сп¡вроб¡тники 1нституту 1.В. Ком¡саренко, С.Й. Рибаков, Н.В. Ромашкан, ДержавноТ прем¡Т УкраТни в галуз¡ науки ¡ техы-ки (1988). Сьогодш кл¡н¡ка е одним ¡з пров¡дних центр¡в ендокринноТ х^урги м¡жнародного р¡вня. 1994 року з ¡нщативи професора 1.В. Комюа-ренка у Киeв¡ в¡дкрито УкраТнський науково-практичний центр ендокринноТ х¡рург¡Т, транс-плантац¡Т ендокринних орган¡в ¡ тканин МОЗ УкраТни, де устшно виршуються проблеми д¡агностики й л¡кування пухлин НЗ.
Останшми десятир¡ччями спостер¡гаeться значний прогрес х^ургп НЗ не лише за кордоном, але й в УкраТн та Росп. Широкого вжитку набули рюш вар¡анти ендоскопнних адреналек-том¡й. В УкраТн¡ таю операцп вперше почали виконувати в Одеа, у кл¡н¡ц¡, очолюван¡й про-фесором В.В. Грубником. У Роси п¡онерами ен-доскоп¡чних ¡ мнынвазмних операц¡й на НЗ е професори Н.А. Майстренко, П.С. Ветшев, В.А. Привалов. Слщ в¡дзначити, що останшм де-сятир¡ччям вийшли з друку к¡лька монограф¡й ¡ кер¡вництв, як ¡з сучасних позиц¡й висв¡тлюють стан проблеми пухлин НЗ: А.П. Калшш, Н.А. Майстренко, П.С. Ветшев (ред.) "Хирургическая эндокринология" (2004), В.В. Щетинин ¡
50
КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х^урпя 4(45) 201 3
cniBaBT. "Лучевая диагностика патологи надпочечников" (2001), "Новообразования надпочечников" (2002), А.П. Калшш i Н.А. Майстренко (ред.) "Хирургия надпочечников" (2000).
Незважаючи на уcпixи у вивченн пухлин коркового шару НЗ, залишаються нез'ясованими питання походження цього виду патологи, деякi зaкономiрноcтi метaболiзму гормонiв, причини появи або вщсутност гормонально)' aктивноcтi. На поглиблене вивчення заслуговуе проблема Ыци-денталом НЗ: частота випадмв цих пухлин остан-нiми роками невпинно зростае. У прикладнм cферi актуальними залишаються питання ранньо'( дiaг-ностики, xiрургiчного та медикаментозного л^-вання злоякicниx пухлин, розробка й вдоскона-лення мЫынвазмних втручань i низка iншиx.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боголюбов В.Л. К патологической анатомии и клинике гипернефромы // Русский хирургический архив. - 1906. - №3. - С. 445-474.
2. Брюханов Н.И. О первичных опухолях надпочечников: Дис. - М., 1914.
3. Штефко В.Г. Надпочечные железы и их значение для организма. - М.: 1914.
4. ВерещинскийА.Ф. Надпочечно-половой синдром // Вестник хирургии и пограничных областей. - 1924. - Т. 3. - №4. - С. 207-219.
5. Окс А.А. Диагностика и клиника опухолей надпочечников. - В кн.: Опухоли надпочечников (Acta medica): Харьков, 1926. - Т. 10. - С. 45-52.
6. Бедер В.Л. К вопросу о генитосупраренальном синдроме. - В кн.: Труды клиники нервных болезней Киевского государственного института усовершенствования врачей. - Киев, 1928. -Т. 1. - С. 214-236.
7. Оппель В.А. Самопроизволная гангрена как гиперадреналинемия. - Л.: Практическая медицина, 1928. - 282 с.
8. Оппель В.А. Хирургическая патология и терапия. - Л.: Практическая медицина, 1928. - 432 с.
9. Оппель В.А. Эпинефрэктомия (Обзор) // Центральный медицинский журнал. 1928. - Т. 1. -
3. - С. 463-486.
10. Шамов В.Н. К клинике первичных опухолей надпочечника // Журнал современной хирургии. -1929. - Т.4. - Вып. 25-26. - С. 1485-1500; 1930. -Т. 5. - Вып. 1. - С. 3-25; Вып. 28. - С. 369-395.
11. Николаев О.В. Клиника и хирургическое лечение опухолей коры надпочечника // Советская медицина. - 1948. - №7. - С. 22-24.
12. Николаев О.В. К хирургии заболеваний надпочечников // Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. - 1956. - Т. 2. - №5. - С. 83-89.
13. Николаев О.В., Тараканов Е.И. Гормонально-активные опухоли коры надпочечника. - М.: Госмедиздат, 1963. - 339 с.
14. Керцман В.И. Клиника и лечение гормонопро-дуцирующих опухолей коры надпочечника. -Ереван: Айсатан, 1977. - 319 с.
Дата надходження до редакцП 12.09.2013 р.
15. Синдром Иценко-Кушинга / В.Г. Баранов, А.И. Нечай (ред.). - Л.: Медицина, 1988. - 224 с.
16. Щетинин В.В., Майстренко Н.А., Егиев В.Н. Новообразования надпочечников. - М.: Мед-практика-М, 2002. - 195 с.
17. Саженин П.А. Клиника, диагностика и лечение опухолей коры надпочечников. Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. - К., 1964. - 20 с.
18. Горчаков А.К., Пархоменко В.Н. Опухоли коркового слоя надпочечников и их лечение // Врачебное дело. - 1959. - №1. - С. 51-56.
19. Горчаков А.К., Пархоменко В.Н. Клиника, диагностика и лечение больных с опухолями надпочечников // Труды IX съезда хирургов УССР, 26.6-1.7.1958, Днепропетровск. - К., 1960. -С. 533-537.
20. Караванов Г.Г., Павловский М.П. Хирургическое лечение опухолей надпочечных желез // Клиническая хирургия. - 1969. - №11. - С. 4-10.
21. Павловский М.П. Материалы к хирургии надпочечных желез: Автореф. дисс. ... д-ра. мед. наук. - Львов, 1970. - 40 с.
22. Павловский М.П., Бойко Н.И. Опухоли надпочечных желез у детей // Вестник хирургии. -
1988. - №6. - С. 70-74.
23. Бойко Н.1., Довгань Ю.П., Павловський М.П. Ре-зультати х1рурпчного л1кування хворих з пухлина-ми надниркових залоз // Современные аспекты хирургического лечения эндокринной патологии. Материалы Первого Украинско-Российского симпозиума по эндокринной хирургии, Киев, 13-14 октября 2006 г.: К., 2006. - С. 124-125.
24. Комиссаренко И.В. Лечение болезни и синдрома Иценко-Кушинга хирургическим методом и с применением ингибитора функции коры надпочечных желез хлодитана (о,п?ДДД): Автореф. дисс. ... д-ра. мед. наук. - Киев, 1976. - 40 с.
25. Югринов О.Г. Ангиография и рентгенэндовас-кулярная хирургия при заболеваниях надпочечников: Автореф. дисс. ... д-ра. мед. наук: Киев,
1989. - 40 с.
26. Рыбаков С.И. Клиника, диагностика и лечение гормонально-активных опухолей коркового вещества надпочечных желез: Автореф. дисс. ... д-ра. мед. наук: Киев, 1990. - 40 с.
РЕЗЮМЕ
История хирургии опухолей коркового слоя
надпочечников
С.И. Рыбаков
В лекции описана история развития подходов к лечению опухолей коркового слоя надпочечников.
Ключевые слова: надпочечники, опухоли, хирургическое лечение.
SUMMARY History of adrenal cortex tumor surgery S. Rybakov
The lecture describes the history of the development of approaches to the treatment of tumors of adrenal cortex.
Key words: adrenal tumors, surgical treatment.
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xiрургiя 4(45) 2013
51
