CC BY
34
УДК 331.556:339.92 Юрш Петрович Гуменюк,
канд. екон. наук, доцент Тернопшьський нащональний економiчний унiверситет
ВСЕБ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК ТА М1ЖНАРОДНА М1ГРАЦ1Я РОБОЧО1 СИЛИ: ПРОБЛЕМИ ВЗАСМОВПЛИВУ
Щц впливом духовно! шерци ютори-цизму з'являються довол! песимютичш теори стосовно майбутнього людсько! цившзацп. Вщ теолопчного «армагедону», утошчних погляд!в Мальтуса до цшком прагматично! концепцп «золотого мшьярду», яю за авторським задумом мали б призначатися для вузького кола ос1б (вищого класу) I бути !м своерщною magna сЬайа. На початку 60-х роюв минулого стол1ття великого резонансу набула концепщя А. Пече! щодо границь зростання. У перюд св1тового системного протистояння спроба згладити його антагошзм теор1ею конвергенци пашвних економ1ч-
них систем заклала шдвалини св1тового м1жел1тного порозумшня. Уперше думка про можливють зближення двох систем двох систем була сформульована американським соцюлогом П. Сорокiним. Розпад св1тово! системи сощал!зму поклав !й край, проте ще! пост1ндустр1ального розвитку виявилися со-щально атрактивними. В однополярному сучасному свт сформувалася потреба теори, яка б доводила необхвдшсть контрольованого розвитку людства через небезпеку техногума-штарно! катастрофи. У результат! загальне схвалення отримав толерантн!ший ст!йкий розвиток Г. Дейт, системно висв!тлений у монограф!! «Поза зростанням: економ!чна теор!я сталого розвитку» [3].
Разом ¿з тим простежуеться скорочення м!жнародних трудом!грац!йних процешв, ви-кликане протид!ею м!грац!! з боку законодавства атрактивних для шоземних роб!тник!в кра!н, що дае шдстави поеднати зазначен! процеси та дослщити !х взаемовпливи.
Генеральна Асамблея ООН заснувала в 1992 р. Ком!с!ю з! сталого розвитку, на 11 сес!! ООН у Нью-Йорку у 2003 р. прийнято тематичну програму заход!в для забезпечення сталого розвитку на перюд до 2017 року, яка базуеться на двор!чних
«циклах виконання» окремих завдань. Ряд теоретик!в ! прихильниюв теор!! сталого розвитку вважають !! найперспективн!шою щеолопею не лише ХХ1 ст., а й загалом третього тисячол!ття, яка, з поглибленням науково! обгрунтованост!, вит!снить ус! юнуюч! свтоглядш щеологи як так!, що е фрагментарними, неспроможними
забезпечити збалансований розвиток людсько! цившзацп.
Серед численних дослщниюв процесу впливу всеб!чно збалансованого розвитку на р!зш сторони буття укра!нського сусп!льства хот!лося б в!дзначити академшв НАНУ О. Амошу, М. Згуровського, М Дол!шнього, В. Семиноженка, а також проф. В. Трегоб-чука, як! у сво!х працях грунтовно досл!дили вплив концепц!! на Укра!ну. Проте питання !! взаемод!! з майбутшми обсягами м!жнарод-ного переливу робочо! сили не вв!йшли до кола наукових штерешв зазначених учених.
Метою статп е теоретичне обгрунту-вання можливост! розвитку людсько! цившзаци за р!зними темпами в розр!з! груп кра!н ! можливост! !х доступу до св!тових енерго-ресурс!в. Спростувати антагон!зм сталого (нульового) розвитку з мотивами м!жнарод-но! м!грац!! робочо! сили, а отже, економ!ч-ного поступу кра!н, що розвиваються.
Появу терм!на «сталий розвиток» пов'язують з ¿м'ям прем'ер-м!н!стра Норвеги Г.Х. Брундланд, яка сформулювала його в звт «Наше сп!льне майбутне», шдготова-ного для ООН у 1987 р.
Нишшне посилення взаемоповязаносп св!ту через взаемопроникнення просторових, демограф!чних, мовних, культурних, пол> тичних ! економ!чних фрагмент!в складае поки що не результат, а швидше вектор розвитку глобал!заци. За об'ективно! едност! св!ту його фрагментащя - в!д еколог!чно! та етшчно! до цив!л!зац!йно! та сощально-класово! - усе ще зберйаеться, а подекуди,
©Ю.П. Гуменюк, 2011
через залучення до глобального контексту, загострюеться.
У загальних рисах глобалiзацiю можна вважати становленням единого свiту -цшсного як за сво!ми загальними контурами, так i за внутршньою взаемопов'язанiстю компонентiв, що пронизують одне одного. Стосовно правил, за якими протшатиме глобатзащя, поки що не досягнуто консенсусу, рiзнi за рiвнем розвитку краши пропонують свое бачення, яке не виходить за межi групових штерешв.
Стiйкий розвиток (англ. Sustainable development) - загальна концепцiя стосовно необхщност встановлення балансу мiж задоволенням сучасних потреб i захистом iнтересiв майбутшх поколiнь, включаючи ix потребу в безпечному та здоровому довкшль
Термш «сталий розвиток» е офiцiйним украшським вiдповiдником англiйського термiна (sustainable development), до^вний переклад якого з урахуванням контексту може бути «життездатний розвиток», а розширене його тлумачення - всебiчно збалансований розвиток. За визначенням Комюи ООН зi сталого розвитку, його мета -
задовольняти потреби сучасного суспiльства, не ставлячи тд загрозу здатнiсть майбутнix поколiнь задовольняти своi потреби. Теорiя сталого розвитку е альтернативою парадиз економiчного зростання, яка iгноруе еколо-гiчну загрозу вщ розвитку за екстенсивною моделлю [17]. Автором iнновацiйноi еконо-мiчноi теорп сталого розвитку вважаеться провщний дослiдник економiчниx аспектiв забруднення довкшля, колишнiй економiст Всесвiтнього банку Герман Дейт. Спираючись на визначення Комюи ООН i науковий аналiз, вш логiчно тлумачить термiн «сталий розвиток» як гармоншний, збалансований, безконфлiктний прогрес земноi цившзаци, груп краш, а також окремо взятих краш св^у за науково обгрунтованими планами. Основою керованост всебiчно збалансованим розвитком е системний пiдxiд (див. рисунок) та сучасш iнформацiйнi технологи, якi дозволяють миттево моделювати рiзнi варiанти векторiв розвитку, з високою точнiстю прогнозувати i^ результати та вибрати найоптимальшший.
Рисунок. Концепт стШкого розвитку [17]
Парадигма сталого розвитку включае вимоги до захисту довкшля, соцiальноi справедливост та вiдсутностi расовоi й нацiональноi дискримшацп, що визначило його концепщю, основану на п'яти головних принципах:
1. Людство дшсно може надати розвитку сталого й довготривалого характеру, для того щоб вш вiдповiдав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливосп майбутнiм поколiнням задовольняти своi потреби.
2. Обмеження, яю iснують у галузi експлуатаци природних ресурсiв, вiдноснi. Вони пов'язаш iз сучасним рiвнем техшки й сощально! оргашзацн, а також зi здатнiстю бiосфери до самовщновлення.
3. Необхiдно задовольнити елементар-ш потреби всiх людей i вшм надати можли-вiсть реалiзувати сво! нади на благополуч-нiше життя. Без цього сталий i довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологiчних та шших катастроф - злиднi, яю стали у свiтi звичним явищем.
4. Необхiдно узгодити спосiб життя тих, хто користусться надмiрними засобами (грошовими i матерiальними), з еколопч-ними можливостями планети, зокрема щодо використання енерги.
5. Розмiри та темпи приросту населення мають бути погоджеш з виробничим потенцiалом глобально! екосистеми Землi, що постiйно змшюеться [1].
Для першо! половини XXI ст. одним з найгострших виклиюв людству е стрiмке зменшення надрових запасiв органiчних ви-дiв палива на тлi !х зростаючого споживання, перш за все Iндiею та Китаем. Уже на початку 20-х роюв нишшнього столiття станеться перетин кривих споживання й виробництва енерги, отримано! з нафти [1]. 1ншими словами, баланс «виробництво-споживання» енергн, отримано! з нафти, змшить свое значення з позитивного на негативне. Аналопчш явища матимуть мiсце для баланшв «виробництво-споживання» енергi!, отримано! з газу, на початку 30-х роюв, i з урану-235 - на початку 50-х роюв [1].
Отже, поки людство не винайшло джерел енерги, якi могли б повноцiнно замшити органiчнi види палива i енергда ядра атома, енергетична безпека як окремо взято! кра!ни, так i св^у в цiлому, буде знижуватися. Разом iз тим сучасна захiдна цившзащя залежить не тiльки вiд енергоноснв, але й вiд рiдкiсних елеменпв: iнертних газiв, лiтiю, берилiя, гашю, iндiю, германiю, ванадiю, титану, молiбдену, вольфраму та iнших рiдкiсних метатв, без яких неможливе сучасне машинобудування.
Хоча багато з цих елементiв мiститься в земнiй корi у великих кiлькостяx, ix видобуток на територп Свропи i США ускладнений, оскiльки вони рiдко утворюють родовища. Особливо цiнними з таких розс> яних елементiв е тербш, лантан i неодим. До 97% вщомих родовищ цих цiнниx металiв знаходиться на територii Китаю. За повщом-ленням британського видання «Independent», до 2012 р. уряд КНР плануе припинити експорт рщюсних елеменпв, що видобуваються на його територп, повшстю залишаючи ix для власних потреб. Для заxiдного свiту це означатиме неможливють виробництва електротоварiв i повну економiчну залежнiсть вiд Китаю. Ниш загальносв^ова потреба в рщюсних металах становить 120 тис. т на рш, проте уряд КНР щорiчно експортуе не бiльше 30 тис. т рщюсних металiв [12].
Станом на листопад 2009 р. чисельшсть населення планети становила 6 818 284 690 ошб, яю проживають на загальнш територii 510 072 000 км2. Щоденний прирiст населення становить 217 096 оаб [6]. Якщо керуватись методом лiнiйноi екстраполяцп, то до 2050 р. населення Землi досягне 9,75 млрд. оаб. Тому виникае перша iз загроз, пов'язана з тим, що на планет житиме бшьше людей, шж вона зможе утримувати, виходячи з наявних природних ресурсiв. На думку експерив Пентагону, уже до 2020 р. людство може з^кнутися з реальними проблемами, пов'язаними з катастрофiчною нестачею води, енергii, продуктiв харчування, що ймовiрно спричинить новi конфлшти на Землi [12].
Допоки людська господарська актив-нiсть не виходить за межi поновлюваноi здатносп бiосфери планети, природа у сташ задовольняти ii потреби. Обчислення еколо-гiчно порушеноi площi (Ecological Footprint) [1] дае змогу отримати певний еталон, вщповщно до якого екологiчнi вимоги до свiтовоi економiки залишаються в межах або перевершують можливостi бюсфери з огляду на забезпечення людини товарами й послугами. Цей еталон орiентуе мiжнароднi органiзацii та уряди на створення стратеги розвитку, визначае цш та забезпечуе прогрес зпдно з вимогами сталого розвитку.
Еколопчно порушена TeprnopiH (Ecological Footprint) визначае, яка i'i' частина по-Tpi6Ha для утримання наявного населення, згiдно з поточним рiвнем споживання, рiвнем технологiчного розвитку й ефектившстю використання (ККД) природних багатств. Одиницею вимiрювання цього показника е усереднений (глобальний) гектар. Найсуттевiшими складовими Ecological Footprint е територiя землi, яка використовуеться для виробництва продуктiв харчування, площа лiсiв, кiлькiсть бiопалива, територiя океанiв (морiв), на якiй виловлюеться риба, i найважливiшим елементом е площа земл^ необхiдноi для шдтримки життя рослин, якi поглинають викиди СО2 у результатi спалювання органiчного палива.
Ecological Footprint враховуе, що у свiтовiй економiцi люди споживають ресурси й екологiчнi послуги звщусшь. У зв'язку iз цим показник для краГни може перевищувати ii фактичнi бiоможливостi. Отже, суттю Ecological Footprint для краши е мiра ii споживання i глобального впливу на навколишне середовище. Така ж методолопя може використовуватися для розрахунку (у тих же одиницях) бюможливостей Землi, ii бiопродуктивноi територп. Так, 2001 р. бю-можливосп Землi становили приблизно 11,2 млрд. га, або 1,8 глобальних гектарiв на людину. У цей час потреба людства в бю-сфер^ тобто його глобальний Ecological Footprint становить 14,1 млрд. глобальних гектарiв, або 2,12 глобальних гектарiв на людину. Ця загроза мае значний стушнь кореляцii зi змшою демографiчноi структури населення планети. Наприклад, найбiльший прирiст населення протягом найближчих 50 рокiв очiкуеться в найбщшших регiонах свiту: в Африцi воно подвоГться, у Латинськiй Америцi й Карибському басейш - зросте в 1,5 раза, у той час як у Сврош очшуеться його зменшення в 0,8 раза. 1стотну загрозу становить також неконтрольоване зростання мiського населення у слаборозвинених краГнах свiту. До 2050 р. воно подвоггься й наблизиться до 7 млрд. оаб [1, 21-24]. 70% населення краГн, що розвиваються, практично повшстю залежать вiд продуктивностi природного
середовища: 90% Гх побутових потреб задовольняеться природою. Бiльше 3 млрд. ошб повнiстю залежать вiд бюлопчно" рiзноманiтностi водних ресурсiв; 1,6 млрд. користуються дарами люу; близько 1 млрд. ошб живуть у пустелях i посушливих районах. Господарська дiяльнiсть
розвинених краГн призводить до зниження бюлопчно" рiзноманiтностi на територiях краГн, що розвиваються. Швидкiсть зник-нення вцщв живо' природи нинi в 1000 разiв перевищуе природну. Якщо не вжити заходiв iз скорочення шкiдливого впливу на навколишне середовище, до 2100 р. зникне до 30% видiв рослин i тварин [6].
Усе витримано в душ сучасного соцюгумашзму, проте концепцiя сталого розвитку консервуе стан св^овоГ економши, з ii поляризацiею соцiально-економiчного розвитку груп краГн. Ii' втiлення не гарантуватиме швидкого зростання добробуту людей, натомють потребуватиме напружено' роботи й консолщованих зусиль пол^июв, управлiнцiв, учених. Економiчний пiдхiд полягае в оптимальному використанш обмежених ресуршв та застосуваннi природо-, енерго- i матерiалозберiгаючих технологiй для створення потоку сукупного доходу, який би забезпечував принаймш збереження (не зменшення) сукупного катталу (фiзичного, природного, або людського), з використанням якого цей сукупний дохвд створюеться. Водночас перехщ до iнформацiйного суспiльства приводить до змши структури сукупного (органiчноi будови) катталу на користь людського, збшьшуючи нематерiальнi потоки фiнансiв, iнформацii та штелек-туальноГ власностi. Розвиток ново', «неваго-моГ» економiки стимулюеться не лише дефь цитом природних ресуршв, а й наростанням обсягiв шформаци та знань, що набувають значення запитаного товару. Стале, по суп нульове, економiчне зростання не потребуе додаткового залучення робочо' сили як у межах окремоГ краГни, так i свiтового сшв-товариства в цшому, а «не зменшення» сукупного катталу означатиме, що його св^ового перерозподшу на користь бiднiших краГн не вiдбуватиметься. Економiчно розви-неш постiндустрiальнi краГни хотiли б щоб
весь св^ розвивaвся зa ïx плaном рiвномiр-ностi, a крaïни, що розвивaються, i нaдaлi знaxодилися m пристойнiй вiддaлi. Концеп-цiя просякнyтa фiлософieю дiяльностi Все-свiтнього бaнкy тa МВФ: що, як, кому, де i коли виробляти.
^бто збyвaються зaстереження ряду aвторiв, що зa термшом «золотий мшьярд» стшть визнaченa, цшста геополiтичнa, еко-номiчнa тa культурш концепцiя: розвиненi крaïни, зберiгaючи для свого шселення високий рiвень споживaння, будуть пол^ич-ними, вiйськовими й економiчними зaxодaми тримaти решту св^у у промислово недорозвиненому стaнi як резервyaри сировини тa мaйдaнчики збертання шкiдливиx вiдxодiв. Ця концепцiя припyскae мaнiпyлювaння свiтовою сyспiльною свiдомiстю, для збереження «стшкого розвитку» у ^arnax «золотого мiльярдy» i позбaвлення «сировиннж придaткiв» можливостi незaлежного розвитку, сaмостiйного проникнення нa кaпiтaлiс-тичний ринок, iнформaцiйниx, теxнологiчниx i фiнaнсовиx ресуршв «цивiлiзовaного свiтy». ïï софт-версiя, yрaxовyючи реaлiï нинiшньоï свiтовоï демогрaфiчноï ситyaцiï,
деклaрaтивно визнae можливiсть досягнення св^ового пaритетy, по сyтi, вистyпaючи шструментом зaзнaченого мaнiпyлювaння сyспiльною свiдомiстю.
Другий основний принцип дae нaдiю, що НГР змiнить не лише промисловi теxно-логiï, aле i вкaже, якi поки що непридaтнi до економiчного освоeння природнi ресурси споживaти в мaйбyтньомy. Рiвень споживaння, досягнутий крaïнaми ОЕСР, цiлком влaштовye великий бiзнес, який потерпaючи вiд швидкоплинносп
впровaджень досягнення НГ'П, перш зa все зaцiкaвлений в окyпностi тa прибyтковостi aктyaльниx iнвестицiйниx проектiв. Нишшж сповiльнення темпiв НИ! - резyльтaт чaсовоï корекцiï великим бiзнесом yпровaдження його досягнень. Нayково обrрyнтовaнi плaни iнновaцiйно-iнтенсивного економiчного розвитку, роблять його не прийнятним у фiнaнсовомy вимiрi для крaïн, що розвивaються. Ниш сaмотyжки здiйснити iндyстрiaлiзaцiю, зa цивiлiзовaними природооxоронними вимогaми, не до œara
жоднiй крaïнi зaзнaченоï групи. Taким чином, TНK отримують можливiсть m цiлком легiтимнiй основi диктyвaти крaïнaм, що розвивaються, умови фyнкцiонyвaння ïx економши. Визнaння стaлого розвитку aльтернaтивою екстенсивному економiчномy зростaнню стaвить обмеження та зaлyченнi додaтковоï робочо1' сили, вщносний нaдлишок яко1' зосереджений у ^ai'mx, що розвивaються, ситyaцiю поглиблюe те, що признaчення НTП зaмiнити людську прaцю нa меxaнiзовaнy. ^ чaсi стоть зaвдaння меxaнiзyвaти прaцю обслуговуючого персонaлy (домогосподaрок, двiрникiв, прибирaльниць тощо), що зведе нaнiвець потребу в неквaлiфiковaнiй робочiй силi, яку m ринок економiчно розвинениx ^afe постaчaють трyдомiгрaнти.
ВВП 28 нaйрозвиненiшиx крaïн свiтy, що вxодять до Оргaнiзaцiï економiчного спiвробiтництвa тa розвитку (OECD), скоротився в третьому квaртaлi 2008 р. m 0,i% порiвняно з попереднiми трьомa мiсяцями. Kвaртaльне скорочення обсягу економiки OECD стaлося вперше з 200i р.
У США ВВП втв порiвняно з попе-реднiм квaртaлом нa 0,i% (-0,3% у рiчномy обчисленнi). Taким же виявився економiчний спaд у Япони, a у Gврозонi вш стaновив -0,2%. Нaйбiльше зниження вщбулося в нiмецькiй економiцi, нa 0,5%. Сдиною крaïною G7, якiй вдaлося уникнути спaдy, стaлa Фрaнцiя. У трьоx провiдниx крaïнax OECD - Имеччиш, Iтaлiï тa Японiï - ВВП пaдaв протягом двоx квaртaлiв, що зaгрожyвaло теxнiчною рецесieю.
Скорочення ВВП у розвиненж крaïнax вщбулося через глобaльнy кредитну кризу, ята yсклaднилa доступ компaнiям до позичковиx коштiв, yнaслiдок чого вони були змушеш знижyвaти виробництво тa лiквiдyвaти робочi мiсця. Зокремa, Сврокомiсiя оцiнилa вiдновлення економiки СС у i30 млрд. eвро.
Анaлiтики Fitch консгатують, що кредитнa кризa нa Зaxодi, пaдiння цiн нa сировиннi товaри i скорочення припливу кaпiтaлy приведуть до рiзкого yповiльнення зростaння економш, що розвивaються. Однaк рецесiя бшьшосп з ниx не зaгрожye. Ta^ нaприклaд, зростaння економiк крaïн БР1К
скоротилося з 7,9% 2008 р. до 5,7% у 2009 р. Саме це дозволило втримати вщ спаду св^ову економшу, темпи зростання якоГ, проте, скоротяться iз середнього за останш п'ять рокiв значення з 3,5 до 1%.
З краГн БР1К максимального уповшь-нення 2009 р. зазнала Бразилiя - з 5 до 2,3%. Зростання Китаю в 2009 р. було мшмальним з 1990 р. - 7,2 проти 9,5% у 2008 р., а ¡ндя збшьшить ВВП на 6% шсля зростання на 6,8% за тдсумками 2009 р. [2].
Загалом же уповшьнення св^овоГ економiки наштовхуе на кiлька важливих висновкiв. По-перше, невизначенiсть iз цша-ми на нафту i диспропорцii у зростанш еко-номiк, що розвиваються, залишають за США статус каталiзатора глобально' економши. По-друге, очiкування зростання протекц-iонiзму змушуе краГни, що розвиваються, придшяти бiльше уваги внутрiшньому попиту, шж розширенню експорту. По-трете, посилюеться конкуренцiя мiж emerging markets - у перспективi зростання збережуть не так краГни, що зумiли залучити iнвестицii у високотехнологiчнi сектори, як ri, хто зумiе грамотно розпорядитися природними ресурсами [2], що в цшому узгоджуеться iз нашим передбаченням необхiдностi рацiонального використання наявних факторiв виробництва вiдповiдними нацюнальними економiками. Тобто основнi потоки мiжнародноi мiграцii робочо' сили найближчого майбутнього протшатимуть мiж однорiвневими за розвитком краГнами третього свiту.
Третiй основний принцип - не бшьше шж економiчний романтизм. G дослiдження, як доводять, якщо наявне свiтове багатство рiвномiрно розподiлити помiж населенням земно' кулi, то на кожного жителя планети припало б трохи бшьше 20 тис. дол. активiв. Тобто весь свгт юнував би в умовах наближених до побуту населення краГн, що розвиваються на межi бiдностi. За таких умов m про який ефективний попит, глобалiзацiю, демократiю, сферу послуг та iншi досягнення i вигоди цивiлiзацii не йшлося б.
Економiчно розвиненi краГни зосередили i продовжують нарощувати на своГй територii концентрацiю дiяльностi щодо продукування й надання знань.
Цшшсть знання визначаеться законами цiн монопольних благ, i його творцi - окремi особи або цiлi ствтовариства - щодо iнших опиняються у винятковому становищi. У цьому контекст особливо' уваги заслуговуе той факт, що окремi iндивiди, соцiальнi групи i цiлi нацii, що користуються сьогодш всiма перевагами технологiчного прогресу, розпоряджаються багатством, яке вони не привласнили у процесi експлуатацii пригноблюваних класiв чи народiв, а швидше створили самi своею творчою дiяльнiстю, не вiдiбрали силомiць, а отримали в результатi ринкового обмiну. Разом iз тим саме в технолопчному домiнуваннi полягае можливiсть отримання надприбутюв.
Соцiальнi тенденцii останнiх десяти-лиъ свiдчать, що суспiльство, яке сповщуе свободу наукового пошуку та ефективно використовуе результати технолопчного прогресу, породжуе наростання майновоГ нерiвностi в масштабах, яких не знала iсторiя. Даний парадокс цшком з'ясовний логiкою розвитку сощальних систем, а природа такоГ нерiвностi та i'i поглиблення криеться у невикорiнених вiдмiнностях людей за рiвнем Гх здiбностей i таланов, отже, i за потенцiйною можливютю досягнення успiхiв у сферi виробництва, основаного на засвоенш й використанш нових знань. Таким чином, торжество принцишв свободи не може забезпечити рiвнiсть, яку протягом сторiч було прийнято вважати Гх наслiдком. Саме тому економша КНР розвиваеться через точки зростання в зонах експортного виробництва, де зосереджений не лише економiчний потенцiал краГни, але й формуеться подушовий дохщ спiвставний iз рiвнем економiчно розвинених iндустрiалiзованих краГн.
Дотримання четвертого основного принципу, який достатньо розмитий, ще бiльша соцiально-економiчна утопiя. Сконцентрувавши сощально-пол^ичну
владу у своГх руках, великий каштал способом свого iснування довiв, що його представники не вщчувають жодних докорiв сумлiння стосовно використання надмiрних коштiв.
Каттал став таким, що приносить власнику додану вартють у процес замши людсько' працi на механiзовану, у цьому контекст вiн лише дублшат робiтника. По сутi, спiввiдношення мiж факторами виробництва праця i каттал на мiкрорiвнi в реальному секторi економiки показуе мiру технiчного прогресу, який замшяе людську працю на мехашзовану. З цього аспекту рабовласник також був капiталiстом, привласнюючи результати чужо1 працi. Саме здорожчання робочо' сили викликало потребу та широке застосування мехашзовано', а згодом автоматизовано' працi. Цiна працi автомата - витрата енерги на його функцюнування, тобто капiталiст отримуе цшком справедливе право привласнити повнiстю результати його роботи. У такому разi постае запитання, хто буде споживати щ результати (товари)? Просто так розподшити дохiд серед населення, щоб було кому продавати, а ще потрiбно сплатити податок для утримання держави, тобто все це непродуктивш витрати для бiзнесу, закон якого однозначний -намагатися ïx мiнiмiзувати.
1деальний варiант для капiталiста в даному випадку продавати за кордон, а кшь-кiсть державних структур, якi б могли втручатися у його дiяльнiсть, звести до мшмуму. Гiпотетично таке можливо на незаселенш територiï, яка охороняеться автоматизованими системами: не така вже й фантастична ситуащя. Основною цшшстю такого мегакластера стае не людина, а енергiя, яка вичерпна i якоï надовго наявному населенню земноï кулi не вистачить. Нинi глобальний Ecological Footprint перевищуе бiологiчнi можливост Землi на 0,32 глобальних гектари на людину, або на 20%. Це означае, що жип^ запаси планети виснажуються швидше, нiж природа може ïx вщновити [1, 23]. Розмiрковуючи в такий спосiб, реальних обрисiв набирае застереження щодо юнування планiв стимулювання зменшення населення планети.
П'ятий, головний принцип, розглянуто].' концепцiï можна трактувати в рiзнi способи: нинi виробничий потенцiал глобальноï екосистеми Землi прямо залежить вщ чисель-
ностi населення планети, а отже, не може визначати темпи його зростання i розмiри. Якщо ж визнати основною залежшстю виробничого потенщалу вiд обсягiв корисних копалин, то в довгостроковiй перспективi населення планети мусить зменшитися, якщо вщ НТП - то уявi немае меж.
Разом iз тим реальна картина розвитку свiтовоï спiльноти засвщчуе рiзновекторнi демографiчно-економiчнi тенденцiï. Бюлопч-ний вид на високу смертшсть вщповщае високою народжуванiстю. Населення Африки у 2009 р. перевищило 1 млрд. оаб i зростатиме надалi, уряд КНР припинив жорстко контролювати дотримання принципу «одна шмя - одна дитина», населення 1нди наздоганяе за чисельнiстю Китай тощо. З iншого боку, складна демографiчна ситуацiя у крашах GC не викликае в них серйозного занепокоення, оскшьки в результатi екстенсивного розширення його населення збiльшилося до понад пiв мiльярда осiб.
Розширення сфери зайнятост - це вiдповiдь на економiчний розвиток, коли вiн проткае в межах i за концепщею всебiчно збалансованого розвитку, ринок пращ зазда-легiдь формуе умови змши кон'юнктури. Якщо найближчого майбутнього узгодити чисельшсть населення планети з виробничим потенцiалом ïï екосистеми, воно мусить зменшитись, оскiльки сам потенцiал буде зменшуватися, використання якого ми вже перевершили. Проте, навт за iснуючоï чисельностi й щiльностi населення, на земнш кулi е доволi незаселених мiсць, коли ж народонаселення скорочуватиметься, таю територи лише розширюватимуться. Парадоксально, але единий спосiб, у який може вщбутися ненасильницьке скорочення народжуваност в крашах третього свiту, це -зростання добробуту населення, яке в свою чергу е наслщком економiчного зростання. Замкнуте коло, яке розiрвати не так важко, як видаеться на перший погляд.
Укра1на дублюе демографiчну ситу-ацiю кра1н ОЕСР без досягнення ïï населенням рiвня споживання цих краïн. Скорочення ïï населення - наслщок недобровiльноï вщмови вiд видового вiдтворення на користь кар'ери,
насолодження свободою тощо, а швидше сощальний протест проти умов юнування та зневiра в майбутньому. Приклад Укра!ни -це застереження того, що може статися з постiндустрiальними кра!нами, якщо в них продовжуватиметься деградацiя структури реального сектору економши (де-iндустрiалiзацiя).
Стае зрозумшим, чому «неправильне» трактування сталого розвитку дратуе науковi кола Заходу. Проте не юнуе жодних достовiрних доказiв того, що людська виробнича дiяльнiсть спричинила парниковий ефект та глобальне потеплшня. Кiлькiсть вуглекислого газу, який видшяе Свiтовий океан, у рази перевищуе його викиди в атмосферу, спричинеш функцiонуванням промисловосп, а температура пiдвищуеться не лише на Земл^ але й на шших планетах сонячно! системи, що е наслщком посилення сонячно! активность
Ниш великий бiзнес поспндус^аль-них кра!н виносить за кордон реальний сектор економши (аутсорсинг), оголошуючи виробництва шкщливими для
навколишнього середовища. Насправдi населення цих кра!н позбавляеться економiчно! бази свого iснування. У рядi регiонiв свiту пiдприемства, якi експортують свою продукцiю, протягом останнiх десятилггь виконували повнiстю або частково замовлення виробничого чи науково-дослiдного характеру для шоземних компанiй. Пiсля завершення виробництва готовий вирiб або його частина передавався замовнику. Хоча аутсорсинг не нова дiяль-шсть, ниш його масштаби збiльшуються, охоплюючи все новi продукти i географiчнi регюни. Виробництво стало мобiльним, не потребуючи при цьому мобiльностi робочо! сили.
Цей процес ще паралельно зi скороченням (даунсайзингом), компашя знижуючи надмiрно висок витрати виробництва звiльняе частину сво!х робiтникiв у кра!нi походження, оскшьки !х висока заробiтна плата складае значну частину витрат. Незавершене виробництво передаеться на iнше шдприемство у кра!нi, що розвиваеться, з низькою вартiстю робочо!
сили. Пюля виконання конкретного виробничого завдання продукщя знову транспортуеться для подальшо! обробки або вщвантаження в готовому виглядi на ринок чи на головну базу.
Роб^ники, якi пiдпали шд скорочення, мусять шукати роботу в шшш компани, iншiй сферi дiяльностi або iншiй краïнi. Хоча у США за розширення практики скорочень i аутсорсингу економша ще спроможна шд-тримувати стабiльну тенденцiю зниження рiвня безробiття, який до недавнього часу становив близько 5%, проте св^ова фшансо-ва криза оголила й загострила ситуацiю, при-звiвши до 10% рiвня безробiття, що, безсум-нiвно, е наслiдком зазначених процесiв, яку нинi не може полшшити навiть найбiльше за останш сiм рокiв зростання кiлькостi робочих мiсць.
Класичнiй полiтекономiï вiдомо три джерела ВВП - праця, каттал i земля. Проте нинi не можна ч^ко й вичерпно пояснити зростання ВВП лише використовуючи щ фактори, перш за все в iндустрiально розвинених краïнах. Значна частка ВВП, iнодi понад половину, створюеться з використанням якогось iншого, четвертого фактора (або групи факг^в). В економiчнiй лiтературi останнiх рокiв вш дiстав назву загального фактора виробництва (total factor productivity). Його внесок до результату економiчноï дiяльностi достатньо високий, проте лише в шдус^ально розвинених крашах. У краïнах, що розвиваються, вiн мало помiтний. У результат фiнансовi потоки спрямовуються ниш переважно в швшчноатлантичний ареал, де, незважаючи на порiвняно високi витрати виробництва, 1'м гарантована висока норма прибутку.
Можна сформулювати декiлька моделей даного фактора. Частково ним е науково-техшчний прогрес, високi технологи, ноу-хау, новi зразки технiки, весь комплекс наукових дослiджень i дослщно-конструкторських розробок (НДДКР). Але в такому разi четвертий фактор мав би охоплювати своею дiею весь свщ його значення, помiтно зростаючи разом з експортом технологiй, мало б значною мiрою проявитися у крашах БР1К, проте тут воно незначне.
Iншa, iмовipнiшa, вepciя ототожнюe чeтвepтий фaктоp зi cпpиятливим впливом нaцiонaльноï iнфpacтpyктypи нa eкономiчний пpоцec. У зaгaльниx pиcax цe - виcокий pi-вeнь cоцiaльно-полiтичного тa eкономiчного зaxиcтy вiд piзномaнiтниx pизикiв, pозвинeнa œ^amm i виpобничa iнфpacтpyктypa, cyчacнa комуштащя, eфeктивнa дepжaвнa пiдтpимкa нaцiонaльного в^обнита, a тaкож cпpияння дepжaви y пpоcyвaннi товapiв зa коpдоном, зaxиcтy вiд дeмпiнгy, cyчacнa iндycтpiя постуг, опepaтивний i лeгкий доcтyп до piзномaнiтниx допомiжниx виpобництв i стужб, iншими cловaми, yce тe, що cклaдae cпeцифiкy пiвнiчноaтлaнтичного гeоeкономiчного apeaлy. Дepжaви дaного apeaлy в paмкax нaцiонaльноï eкономiки зa допомогою подaткiв тa iншиx зaxодiв здiйcнюють опepaтивний пepepозподiл доxодy: мiж piзними дугами нaceлeння, мiж гоcподapcькими cyб'eктaми тa мiж виpобничими фaктоpaми.
Рaзом iз тим y cyчacномy глобaлiзо-вaномy cвiтi cклaдaeтьcя новa конcтpyкцiя -мeтaiнфpacтpyктypa, якa пeвними pиcaми paзючe нaгaдye зaзнaчeний мexaнiзм. Пpотe мacштaб ïï нeвимipно шиpшe: пepepозподi-ляeтьcя вecь cyкyпний cвiтовий доxiд мiж гeоeкономiчними cyб'eктaми, тicно повязa-ними з piзними видaми гоcподapcькоï дiяльноcтi, нaпpиклaд видобутком i пepepобкою коpиcниx копaлин, виcокими тexнологiями, виpобництвом товapiв мacового cпоживaння чи iнфоpмaцiйниx тa фiнaнcовиx поcлyг. Сaмe нa бaзi оcтaннього виду тexнологiй фоpмyeтьcя домiнyючa глобaльнa iнфpacтpyктypa, cyть якоï ж виpобництво, a pозподiл i пepepозподiл pecypciв, доxодy i пpибyткy.
«Ic^e обмeжeння зaгaльного мaтepi-aльного в^обнищга, якe можe пiдтpимyвaти eкоcиcтeмa, i що було б ютовно нecпpaвeдливим, якби 99% обмeжeного зaгaльного ^одукту йшло тiльки нa одну ошбу. Tомy я pоблю виcновок, що, бeзyмовно, повинeн бути якийcь мaкcимaльний оcобиcтий доxод. /.../ Дecятикpaтний коeфiцieнт нepiвноcтi був би випpaвдaним як ш^док peaльноï piзницi в зycилляx i cтapaнноcтi й cтвоpив би доcтaтнiй cтимyл для пpоявy цж якоcтeй.
Пpи конcepвaтивномy пiдxодi можш вcтaновити двaдцятикpaтний коeфiцieнт. Aлe коли коeфiцieнт нaближaeтьcя дecь до оттш, узи cпiльноти pозpивaютьcя. /.../ ^инциповим e пepexiд вiд нeобмeжeноï до обмeжeноï нepiвноcтi. /.../ Отжe, шй^остший i нaйочeвиднiший iнcтитyт обмeжeння нepiвноcтi e тaкож i нaйкpaщим iнcтитyтом, a caмe: вcтaновлeння мaкcимaльного тa мiнiмaльного piвнiв доxодy» [3, 239-268]. 3a дaними Вcecвiтнього бaнкy, 1973 p. вщмшнють y пpибyткax мiж нaйбaгaтшими й нaйбiднiшими кpaïнaми визнaчaлacя cпiввiдношeнням 44:1, a нинi -72:1. Tpоe нaйзaможнiшиx людeй Зeмлi мaють кaпiтaли, якi пepeвищyють cтaток 47 бiдниx кpaïн cвiтy, 475 нaйзaможнiшиx оciб контpолюють кaпiтaли половини людcтвa. 3окpeмa, кaпiтaл 50 нaйзaможнiшиx людeй Укpaïни pозмipом y 64,4 млpд. дол. 2007 p. пepeвищив двa дepжaвниx бюджeти кpaïни [7]. Спiввiдношeння мiж однieю п'ятою нaйбaгaтшоï й однieï п'ятою нaйбiднiшоï чacтинaми нaceлeння Зeмлi доcягло 1:75. Блaгa цивiлiзaцiï для нaйбiднiшоï гpyпи зaлишaютьcя нeдоcяжними. ïï пpeдcтaвники живуть мeнш нiж нa 2 дол. m дeнь, 700 млн. з нж пpоживaють в Aзiï, 400 млн. - в Aфpицi, 25 150 млн. - y Лaтинcькiй Aмepицi. Розpив мiж нaйзaможнiшою й шйбщшшою гpyпaми людeй нa Зeмлi зa piвнeм життя пpотягом оcтaннix 20 pокiв зpic мaйжe в дecять paзiв [8]. Якщо eкcтpaполювaти пepeбiг pоздyмiв Г. Дeйлi нa cвiтовy eкономiкy, швидшe зa вce, отpимaeмо вiдповiдь, як вонa мycить pозвивaтиcя.
Hинi нaйпошиpeнiшою фоpмою подолaння бщност! e мiжнapоднa допомогa, якa нeзвaжaючи нa доcтaтньо тpивaлe icнyвaння ж виpiшye питaння. Допомогу нaдaють дaними Вcecвiтнiй бaнк (ВБ) i Miжнapодний вaлютний фонд (МВФ), пpaво yxвaлeння piшeнь y якиx визнaчaeтьcя фiнaнcовим внecком кpaïни. Пepeдбaчaeтьcя, що ВБ i МВФ мaють допомaгaти кpaïнaм y ïx pозвиткy. Hacпpaвдi вiдбyвaeтьcя тaкe: бiднa кpaïнa позичae y ВБ, щоб учтите пeвний cercrop cвоeï eкономiки. Якщо чepeз ^œp^ramy змiнy cвiтовоï кон'юнктypи, вонa ж зможe обcлyговyвaти боpг, тодi вот змyшeнa пepeпозичaти y МВФ. Пpотe МВФ
уже нав'язуе «програму структурних перетворень», за якою кра!на-боржник мусить знизити податки на ТНК, зменшити зарплати в бюджетнш сферi i не робити жодних зусиль iз захисту мюцевих пiдприемств вiд iмпорту або взяття пiд контроль фiлiй ТНК. На кра!ни-боржники чинять тиск, щоб вони провели приватиза-цiю, продаючи за низькими цшами сво! державнi шдприемства приватним корпора-цiям. Допомога, яку отримують уряди третього свiту, часто мусить бути витрачена на американсью продукти, що змiщуе споживання з вироблених у кра!нi товарiв i продуктiв на iмпортованi, породжуючи ще бiльшi залежнiсть, голод i заборговашсть.
У ВБ впевненi, що в Укра!ш тарифи на енергоносi! необидно шдвищувати не поступово, а одразу на 100%, оскшьки ютот-ного шдвищення тарифiв в Укра!нi на газ, опалення та електроенергiю не було, починаючи з 2006 р., у 2009 р. ВБ рекомендував поступово шдвищувати тарифи, але 2010 р. уже необхщне одноразове ютотне збiльшення тарифiв. ВБ також пропонуе Укра!ш скоротити максимальнi пенсi! до 6 тис. грн., урiзати доходи працюючих пенсiонерiв i ввести податок на прибуток iз пенсiй [15]. €С готовий надати Укра!нi додаткову макроф> нансову допомогу в розмiрi 610 млн. евро як тшьки вона повернеться до спiвпрацi з МВФ щодо кредиту стенд-бай.
«Аналопчно, якщо Укра!на досягне прогресу в реформах газового сектору, комюя буде працювати над тим, щоб досягти подальшого прогресу з газового пакета шдтримки», сказав европейський комюар з питань розширення та Свропейсько! полiтики сусiдства Ш. Фюле. У такий же спосiб описана й тдтримка секторальних реформ. «Якщо Укра!на досягне прогресу у проведенш секторальних реформ, СС буде готовий вщповюти за допомогою нашо! техшчно! та фiнансово! пiдтримки в рамках Свропейсько! пол^ики сусiдства та додатково ресурсами Схщного партнерства» [13].
Тшьки у квггш 2010 р. на обслуговування внутршнього та
зовнiшнього боргу Укра!ни було спрямовано 5,7 млрд. грн., притому, що Державна
податкова адмшютращя до загального фонду держбюджету в кв^ш зiбрала лише 5,6 млрд. грн. Ниш кожен укра!нець, незалежно вiд вiку, заборгував через урядовi запозичення 8 тис. грн. [14].
Кра!ни-боржники зобов'язанi
скоротити субсидп на охорону здоров'я, освiту, транспорт i сiльське господарство, щоб спрямовувати бiльше грошей на виплату боргу. Коли !х примушують вирощувати товарш культури на експорт, вони стають усе менше здатш прогодувати власне населення. Тому всiм третiм св^ом реальнi зарплати знижуються, а нацюнальний борг росте до тако! мiри, що його виплата поглинае велику частину експортного прибутку бiдних кра!н, що створюе подальше зубожшня, оскшьки у кра!ни-боржника залишаеться все менше можливостей забезпечити потреби власного населення.
Позики, швестици та бшьшють форм допомоги розробленi не для боротьби з бщ-нiстю, а для збшьшення багатства трансна-цюнальних iнвесторiв за рахунок мiсцевого населення. Насправд^ немае жодного просочування, а е лише перерозподш валового св^ового доходу.
Завдання, що стоять за такими швести-цiями, позиками i програмами допомоги, -служити штересам глобального накопичення капiталу, ставити в залежшсть локальнi економiки народiв третього св^у, монопол> зувати !х ринки, знизити !х зарплати, зв'язати !х працю величезним боргом, приватизувати !х суспiльний сектор i запобiгти торговш конкуренцi! з боку цих кра!н, не даючи !м нормально розвиватися [10].
Мiжнароднi трудомiграцiйнi потоки це - ще один аспект св^ово! економiчно! iнтеграцi!. Проте тут спостериаемо зворотну тенденцiю: сьогоднi емiгрують iз метою працевлаштуватися не так активно, як у минулому, хоча стали значно бшьше подорожувати заради вiдпочинку i розваг. Якщо в перiод 1870-1910 рр. постшно мiгрувало близько 10% населення планети, то за останш 25 роюв частка мiгрантiв скоротилася до 1-2% [4], що цшком узгоджуеться з концепцiею сталого розвитку.
Висновки групи з тдготовки «Зв^у про розвиток людини 2009» переконують, що фактор нинiшньо! хвилi глобалiзацi! -м^ащя з бiдних кра!н, ми би стати вагомим внеском до боротьби з бщнютю. Щороку
населення планети збшьшуеться на 83 млн., з них 82 доводяться на краГни, що розвиваються. Водночас у €С та Япони наростае процес старшня населення, яке призводить до скорочення трудових ресурсiв. Таким чином, мйращя неквалiфiкованих робiтникiв iз швдня на пiвнiч економiчно стане взаемовипдною: пiднiмаегься життевий рiвень мiгранта, а батьювщина отримуе потрiйну вигоду. По-перше, мйращя скорочуе величину пропозицii пращ на швдш, що навiть за незмшного попиту призведе до зростання винагороди наявних трудових ресурсiв. По-друге, мйранти переказують на батькiвщину кошти у вшьно конвертованiй валютi. По-трете, мйращя сприяе активiзацii транснацiональноi торгiвлi та iнвестицiй. Так, наприклад, 10% громадян Мексики живуть i працюють у США, тим самим у них на батьювщиш знiмаегься напруга на ринку працi i шдвищуються зарплати. Грошовими переказами Iндiя отримуе вщ своГх громадян, якi працюють за кордоном, у 6 разiв бшьше, шж вiд iноземноi допомоги.
На вiдмiну вiд торгiвлi мiграцiя всшяко стримуеться, навколо неГ точиться жвава суперечка. Окремi критики пiдкреслюють i'i деструктивну дiю на приймаюче суспшьство, його культуру, висловлюючи побоювання, що вона негативно вiдiб'еться на рiвнi зарплати i стимулюватиме зростання безроботя в iндустрiальних крашах. При цьому антшммйрацшне лобi iгноруе той факт, що нерiвнiсть, пов'язана з умовами економiчноi географii, настiльки значна, що жодна обмежувальна пол^ика не завадить нелегальнiй iммiграцii. За iронiею долi, несприйняття глобалiзацii багато в чому обумовлене саме тим, що ii вплив недостатньо розповсюджуеться на таю ключовi сфери економiки, як мiжнароднi потоки робочо' сили. Перемiщення людей стало високоприбутковим,
неконтрольованим бiзнесом, унаслiдок чого нелегальш трудомiгранти стають об'ектом жорстокоГ експлуатацп.
Поки що жодна з постiндустрiальних краГн не готова узаконити вшьну iммiграцiю. Проте полiтика вiдносно iммiгрантiв мае бути переглянута. У деяких державах м^а-цiйнi правила вщдають перевагу висококва-лiфiкованим працiвникам, що стимулюе процес витоку штелекту з краГн, що
розвиваються. У результат такоГ полiтики потiк неквалiфiкованоi робочо' сили не зупиняеться; навпаки, багато пращвниюв виштовхуються в категорiю «нелегалiв». Тому, якщо iндустрiальнi краГни на законних шдставах прийматимуть бiльше
неквалiфiкованих працiвникiв, то це компенсуе брак власноГ робочо' сили, полiпшить життевий рiвень у крашах, що розвиваються, i зменшить приплив нелегальних iммiгрантiв.
Отже, за останнi два десятатття штег-рацiя економiк краГн, що розвиваються, та iндустрiальних надала бiдному населенню чимало можливостей для полшшення життя. Отримувати користь iз глобалiзацii вже навчилися мексиканськi мйранти, китайськi робiтники, в'егнамськi селяни i угандiйськi фермери. Глобалiзацiя вигiдна й заможним верствам населення у крашах, що розвиваються, i вже iндустрiалiзованих. Пюля того, як стихне риторика навколо глобалiзацii, у свiтовому порядку денному зi всiею очевиднiстю позначиться питання, наскiльки iндустрiальнi держави готовi прискорити процес iнтеграцii до св^овоГ економiки. Бiднi краГни, що прагнуть цього, значною мiрою зацiкавленi, якою буде вщповщь багатих краГн [9].
З одного боку, юнуюча пол^ична iде-ологема, у рамках якоГ пiд глобалiзацiею розумiегься формування певних наднацiо-нальних структур, яю отримують все бiль-ший контроль за господарськими i полiтич-ними процесами сучасного свiту. З шшого боку, нинi розгортаються реальнi процеси, якi хоч i пiдкрiплюють на перший погляд зазначену щеологему, мають iз нею вiдносно мало спшьного. Перше трактування глоба-лiзацii заслуговуе лише на критику, шше потребуе глибокого й неупередженого ана-лiзу.
Домiнування традицiйних поглядiв обумовлюе поширешсть уявлень, згiдно з якими глобальна керовашсть припускае формування певного центру, який здшснюва-тиме функци держави у планетарному масш-табг Подiбна точка зору грунтуеться на принциш управлiння свiтом з боку певного керiвного суб'екта. Проте керовашсть св^у (global governance) не адекватна управлшню свiтом (world government). Керовашсть св^у це - контрольований або керований розвиток, а не регламентащя способiв
функцюнування мiжнародних iнститутiв чи поведiнки окремих iндивiдiв або соцiальних груп.
Визнання керованостi як основного критерiю глобашзаци зовсiм не означае !! змщення до виключно полiтично! проблематики. Керовашсть присутня в усiх сферах людського буття тiею мiрою, якою досягши поставлених полiтичних цiлей враховуеться економiчна, культурна специфiка. Разом iз тим для кожно! з решти проекцш можуть бути видiленi сво! iмперативи i пiдстави розвитку. Так, для сощетальност це формування нових спшьнот, включаючи багатоукладнi мережнi утворення, а головне поява нового типу суб'ектностi. Для культури - це становлення мультикультуратзму i формування загально! iнтегрально! рамки, так звано! культури св^у як найважлившого засобу культурного розвитку. Для економши - це використання нових ресуршв розвитку знань або, ширше, неординарних здiбностей i умiнь.
Нове тисячолотя вiдкривае для людства багато варiантiв вирiшення глобальних проблем. Отр вестернiзацi! в цьому контекстi може й мае полягати не в тому, щоб протистояти !й, а в тому, щоб запропонувати мегасуспшьству - шш, привабливiшi й ефективнiшi форми вирiшення. Саме тому народам Свразп, необхiдно активiзувати свою цивiлiзацiйну творчiсть, що грунтуеться на !х iсторичнiй пам'ятi та ушкальному культурному досвiдi, поеднуючи досягнуте Заходом та надбане Сходом. Свого часу елшзм привiв до розкв^у науки, проте базуючись на вшськовш силi не набув подальшого розвитку. Конвергенщя мае стосуватися всiх сторш буття, введення обмежень на розюш сприяло б реiнвестуванню прибуткiв та дифузи свiтового виробництва, а отже, прискорило свiтове економiчне зростання, без збитюв навколишньому середовищу.
Сьогоднi треба усвщомити, що в умовах глобатзацп одночасне використання декiлькох точок зору стае нагальною потребою, створивши адекватну методологiю аналiзу цих якiсно нових сощально-економiчних процесiв i явищ людство не лише обере вектор розвитку, але й осягне його перспективи.
Висновки. Актуальними для сьогодення е слова Г. Форда: «Сотш роюв люди
говорили про брак шаншв i про настирливу потребу передшити iснуючi блага. Але з кожним роком народжувалася i розвивалася якась нова щея, а разом з нею виникали i новi можливостi застосування працi; в даний час ми маемо в своему розпорядженш достатню кiлькiсть випробуваних щей i якщо !х застосувати на практищ, то свiт позбавиться вшх сво!х нетрiв, усуне злидш й дасть можливiсть жити вшм, хто хоче працювати. ...Не тдлягае сумнiву, що лише одне поколшня тому для тисячi людей був один шанс, тодi як ниш на одну людину доводиться тисяча шаншв, i до цiе! змши привiв промисловий розвиток нашо! кра!ни» [16].
Лiтература
1. Аналiз сталого розвитку -глобальний i репональний контексти: у 2 ч. / Мiжнар. рада з науки (ICSU) [та ш.]; наук. кер. М.З. Згуровський. - К.: НТУУ «КП1», 2009. - Ч. 1. Глобальний анатз якост та безпеки життя людей. - 280 с.
2. Велика рецеая накрила всi розви-ненi кра!ни [Електронний ресурс[. - Режим доступу: http: //www .narodnapravda.com .ua/ economics/491d8d0002020/.
3. Дейлi Г. Поза зростанням: еконо-мiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейлц пер. з англ. - К., 2002.
4. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / пер. с англ. - М.: Весь мир, 2009. - 232 с.
5. Дубогриз €. Глобальне охолодження / G. Дубогриз [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //kontrakty. com.ua/ show/ ukr/print_article/3 0/4120056225 .html.
6. Життя 70% населення кра!н, що роз-виваються, пiд загрозою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pogoda. mail. ru/article.html?id=4216922.01.2010.
7. Згуровський М. Укра!на у глобальних вимiрах сталого розвитку / М. Згуровський [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.dt.ua/3000/3100/53397/
8. Киселев И. Хозяева мира / И. Киселев // Взгляд. - 07.12.2006 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gipp.ru/ openarticle.php? id=15403.
9. Клейн Л. Глобализация: вызов национальным экономикам / Л. Клейн // Проблемы теории и практики управления. -1998.-№6. -С. 45-49.
10. Паренти М. Тайна: как богатство создает бедность во всем мире / М. Паренти // Россия в глобальной политике. - 2004.
11. Свгговий банк радить Укра!ш вдв1ч1 тдвищити тарифи ЖКГ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eprav-da.com.ua/news/4ba8b88e05449/.
12. У 2012 рощ заюнчаться запаси рщюсних елементв [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://pogoda.mail.ru/article. html?id=4216922.01.2010.
13. У Сврот сказали, коли допоможуть Укра!ш [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http://www.pravda.com.ua/news/2010/ 03/23/4885416/.
14. У казначейств кажуть, що кожен укра!нець через Тимошенко винен тисячi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2010/03/25/48 90068/.
15. Ющенко заважав Тимошенко домовлятися з МВФ?_[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.epravda.com.ua/news/ 4bb43ee4493c5
16. Форд Г. Сегодня и завтра / Г. Форд [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.koob.ru/ford/.
17. Вiкiпедiя - вшьна енциклопедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.
Надшшла до редакцИ 07.09.2011 р.
