CC BY
11
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 330.1: 339.9
докт. екон. н., доц. С.М.Макуха
РОЛЬ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ЗВ'ЯЗК1В УКРА1НИ В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ
Стаття присвячена анал1зу суперечливого впливу зовн1шньоеконом1чних зв 'язк1в Украгни на забезпечення достатнього ргвня життя I необх1дного сощального обслуговування населення. Автором пропонуються заходи тдвищення ефективност1 зовн1шньоеконом1чних зв 'язк1в з метою гхнього спрямування на забезпечення основоположних прав людини.
КлючовЛ слова: р1вень життя, економ1чна глобал1зац1я, Iмпорт, ¡ноземт гнвестицИ, м1жнародна мгграцгя.
Зпдно зi ст. 25 "Загально! декларацп прав людини", кожна людина мае право на такий життевий рiвень, включаючи !жу, одяг, житло, медичний догляд та необхщне сощальне обслуговування, який е необхщним для шдтримання здоров'я i добробуту и само! та и шм'1, i право на забезпечення в разi безробiття, хвороби, iнвалiдностi, вдiвства, старост чи iншого випадку втрати засобiв до iснування через незалежнi вщ не! обставини [1, с. 8].
Конститущя Укра!ни проголошуе рiвнi права кожно! людини на достатнiй рiвень життя, медичну допомогу, безпечне для життя й здоров'я навколишне середовище тощо. Однак реалiзацiя проголошених прав ускладнюеться багатьма факторами iсторичного, економiчного, психологiчного, органiзацiйного характеру. У сучасних умовах надзвичайно важливе значення мае економiчна ситуащя, в якiй перебувае Укра!на. Складнiсть соцiально-економiчного становища Укра!ни значною мiрою визначаеться особливостями и мiжнародних економiчних зв'язкiв.
Окремi аспекти включення Укра!ни у свiтовий економiчний простiр дослiджувались в роботах Б.Гаврилишина, В.Гейця, О.Бiлоруса, 1.Бураковського, А.Задо!, В.Новицького, О.Носово!, В.Ю.Пахомова, А.Семенова, С.Соколенка, Дж. Олглщя, А.Фiлiпенка, в.Черняка та ш. Однак впливу мiжнародного спiвробiтництва на забезпечення пдного
рiвня життя громадян Укра!ни не придшялось належно! уваги. Саме тому, враховуючи специфiку сучасного етапу розвитку соцiально-економiчних вiдносин Украши, акmуалiзуemься аналiз ступеня впливу мiжнародних економiчних вiдносин на розвиток головно! продуктивно! сили в умовах глобалiзащL
Отже, метою статтi е визначення ролi мiжнародних економiчних зв'язкiв у процес вiдтворення робочо! сили, шдвищенш соцiального захисту громадян Укра!ни.
Вщомо, що затримання зростання багатьох форм та ввддв iндивiдуального споживання звужуе можливост пiдвищення продуктивностi працi та !! мотивацп. Штучне обмеження споживання громадян заважае !м залучитися до свщомого полiтичного життя, що збщнюе творчий потенцiал суспiльства, оскiльки бщшсть несумiсна зi свободою i демокрапею. Вона не дозволяе збудувати громадянське суспшьство, породжуючи правовий нiгiлiзм. Зазначена проблема набувае для кра!н молодо! демократа та перехщно! економiки особливе сощально-полiтичне звучання. Усвiдомлюючи необхщшсть забезпечення достойного рiвня життя народу, останшм часом економiчна теорiя й практика все бшьшою мiрою зосереджують увагу на соцiальнiй складовiй конкурентоспроможност укра!нсько! економiки.
Вiдомо, що нащональний суверенiтет, перехiд до ринково! економши громадяни перехiдних кра!н пов'язували насамперед з перспективами зростання добробуту. I дшсно за перюд з 1998-1999 по 2005-2006 роки кра!ни Схщно! ввропи i колишнього Радянського Союзу вивели з абсолютно! вбогост 50 з 400 мшьйошв людей (з рiвнем доходiв нижче 2,15 долара США в день iз урахуванням паритету кушвельно! спроможностi). Якщо в 1998/99 рощ в бщност жив один з кожних п'яти чоловш - або 85 мшьйошв у цшому, то в 2005/06 нижче порогу бщност залишався один iз кожних дванадцяти чоловiк - або всього 35 мшьйошв [2].
Протягом перюду незалежностi Укра!на також здшснила значнi кроки в напрямку шдвищення рiвня життя населення. Рiвень бщност в кра!ш знизився вдвiчi - з бшьш як 47,2% у 2003 р. до близько 24,5% - у 2006-му (якщо межею бщност вважати 5 дол. США на день за паритетом кушвельно! спроможносп).
Держава витрачае на сощальну допомогу 2,5% ВВП, що вщповщае рiвню кра!н ОЕСР, 70% ще! допомоги одержують найуразливiшi групи населення, що свщчить про ефективнiсть програми сощально! допомоги. Вiце-президент свiтового банку (регюн ввропи та Середньо! Азп) Шигео Катцу зауважуе, що зазначена програма могла бути досконалшою в разi !! належного фiнансування та шдвищення рiвня адресностi [3, с.6].
Однак протягом 2005-2006 рр. у бшьшост випадкiв зросло вiдставання укра!нських зарплат вiд рiвня кра!н - нових члешв вС. У 2007 р. середня зарплата в Укра!ш складала 1351 грн., Чехи - 805 евро,
Польшд - 740 евро, Угорщини - 710 евро, Румунп - 400 евро, Болгарп -216 евро [4, с.5]. Украша перебувае на передостанньому мкщ за рiвнем життя в Gвропi, випередивши за цим показником тшьки Молдову.
Виникае природне питання, чому кра!на з величезними можливостями щодо динамiчного соцiально-економiчного розвитку так важко здшснюе перехiд до ринкових вщносин? Чим пояснити непередбачуваний стушнь вразливостi держави, викликаний впливом св^ово! фшансово! та економiчноl кризи, яка призвела до суттевого попршення матерiального становища населення? Вiдповiдi на поставлен запитання доцiльно шукати, аналiзуючи не тшьки внутршню економiчну полiтику, але й особливост зовшшньо!.
Загальновiдомо, що рiвень життя громадян кра!ни визначаеться динамшою, кiлькiсними та якiсними характеристиками виробництва. Зазначеш параметри залежать не тшьки вщ внутршньо!, але й вщ особливостей зовшшньо! полiтики держави. Але наскшьки остання була оптимальною в контекст забезпечення основоположних прав громадян Украши?
Участь кожно! держави в процес економiчноl глобалiзацil здшснюеться в таких основних напрямах: свггова торгiвля, мiжнародний рух капiталiв, спещальш економiчнi зони, валютнi вiдносини, мiжнародна мiграцiя робочо! сили, взаемодiя яких створюе економiчну цiлiснiсть свiту. Кожна складова глобалiзацiйного процесу зробила свш суперечливий внесок у вирiшення проблеми забезпечення належного рiвня життя громадян Укра!ни.
Вiдомо, що наповнення внутршнього ринку iмпортною продукцiею дозволяе збшьшити пропозицiю товарiв та знизити шфляцшний тиск на рiвень внутрiшнiх щн. Так, ще на початку 90-х роюв проблема пiдвищення рiвня споживання значною мiрою вирiшувалась за рахунок iмпорту. Наприклад, наприкiнцi 1992 р. в Укра!ш були введенi високе експортне мито i майже нульове iмпортне. Низьке iмпортне мито вщкрило внутрiшнiй ринок Укра!ни для неяюсних продовольчих i промислових товарiв польського й турецького виробництва. Укра!нський споживач за умов низьких доходiв вщдавав перевагу хоча i неякiсним, але дешевшим iмпортним товарам порiвняно з вггчизняними. Така полiтика була спрямована на задоволення потреб людини в умовах обмежених доходiв, була сощально спрямованою i здавалася абсолютно виправданою.
Однак яюсть життя громадян кра!ни визначаеться в першу чергу станом нащонального виробництва товарiв i послуг, бо саме вiтчизняне виробництво створюе можлив^ть зростання кiлькостi зайнятого населення та його доходiв. Зелене свггло, вiдкрите для iноземних товарiв, поглибило критичний стан вiтчизняних виробниюв. Скорочення попиту на !хню продукщю призвело до падiння виробництва. Недосконала зовшшньоторговельна полiтика негативно позначилась на розвитку саме
тих галузей вггчизняно! промисловостi, якi безпосередньо працюють на задоволення потреб людини.
Таким чином, заходи держави, спрямоваш на зростання споживчого iMnopTy з метою послаблення негативiв трансформацiйного перюду, спровокували iншу бiльш серйозну проблему, фактично загостривши суперечностi мiж виробництвом i споживанням. З плином часу державою застосовувались протекщошстсью заходи, однак i наразi структура зовшшньо! торгiвлi Украши та iнших краш СНД залишаеться неоптимальною, що позначаеться як на якост споживання, так i на ефективност виробництва.
Так, з метою скорочення шфляцп за умов недостатньо! внутршньо1" пропозицiï окремих споживчих товарiв зростае ïхнiй iмпорт. Обсяг iмпорту товарiв та послуг Украши за ^чень-вересень 2008 р. склав 72690,2 млн. дол., перевищивши експорт на 10284,1 млн. дол. Порiвняно з вщповщним перiодом попереднього року iмпорт зрiс на 58,7%. Вщ'емне сальдо зовнiшньоï торгiвлi товарами становило 14283,1 млн. дол. США [5, с.6].
Держкомстат повщомляе, що негативне сальдо зовнiшньоï торгiвлi продемонстрували три товарнi групи: енергетичш матерiали, автомобiлi i мехашчне обладнання. Зазначена тенденцiя зумовлена значним збшьшенням споживчого попиту украшського населення внаслщок пiдвищення реальних доходiв, реконструкщею та модернiзацiею багатьох пiдприемств, як потребують iмпорту машин i обладнання. Тобто iмпорт орiентуеться на антшнфляцшш та iнвестицiйнi потреби.
Одночасно подiбна практика при ïï тривалому застосуванш становить загрозу вiтчизняному бiзнесу, бо скорочуе конкурентоспроможшсть украшських товарiв, внаслщок чого падае попит на них. А зниження попиту скорочуе виробництво. Отже, збшьшення iмпорту товарiв, якими краша здатна забезпечити власне населення, мае бути обмеженим у чась За цей час необхщно створити вс умови для розвитку iмпортозамiнного типу економiчного зростання. Актуальнiсть цього завдання зумовлена ^ею обставиною, що в 2007 р. в структурi украшського iмпорту 30, 4% припадало на продукщю машинобудування. Зазначена величина вперше перевищила питому вагу енергоноспв в iмпортi краши [6, с.7 ].
Норми i правила СОТ створили для Украши нове оргашзацшно-правове середовище функцiонування, яке також матиме неоднозначш соцiально-економiчнi наслiдки. СОТ забезпечуе рiвнi та сприятливi умови для комерцшно1" дiяльностi в шоземних державах в обмiн на вщкриття ïхнiх ринкiв для мiжнародноï конкуренцп. Як позначиться ця конкуренцiя насамперед на експорт та iмпортi Украши? Щодо iмпорту, то вступ до Св^ово1" торгово1' органiзацiï, створення зони вшьно1* торгiвлi може призвести до серйозних проблем в електроннш, автомобшьнш, авiацiйнiй, легкiй промисловостi, суднобудуваннi, АПК, низщ iнших галузей. Може попршитись становище банкiв, транспортних, страхових
та швестицшних компанш, що також не сприятиме покращенню матерiального становища працюючих.
Зазначеш негативнi обставини значно посилюються в умовах сучасно! свггово! фшансово! кризи i викликають загострення суперечност мiж соцiальними та економiчними сторонами суспiльного життя. Так, лише за три останш роки рiвень приватного споживання в Укра!ш зр^ у 3,5 разу бiльше, нiж створений для цього споживання продукт. Нестача споживчих товарiв поповнювалась iмпортом. А кушвельна спроможнiсть населення пiдтримувалась значною мiрою масштабним кредитуванням.
Зростання споживчих кредитв було б логiчним i виправданим тiльки в разi шновацшно-швестицшного спрямування банкiвських активiв, коли кошти використовуються на розвиток альтернативних енергетичних джерел, енергозбер^аючих технологiй, генерацiю нових технологш, модернiзацiю обладнання.
Саме таке застосування кредитних ресур^в симулюе розвиток в^чизняно! економiки, дозволяе збiльшити зайнятiсть населення, на основi випереджаючого росту продуктивност працi порiвняно з зарплатою забезпечити вищд доходи, достойнi темпи зростання як засобiв виробництва, так i споживчих товарiв, пiдвищивши !хню яюсть. Така ситуацiя дала б змогу стимулювати тдвищеним попитом виробництво в^чизняних товарiв i з меншими втратами пережити сучасну свггову економiчну кризу.
Однак 80% кредитв, якi надаються укра!нському населенню, розчиняються в iмпортi [7, с.22]. Це свiдчить про вкрай небезпечне явище для укра!нсько! економши: iноземнi кредитнi ресурси в^чизняш банки спрямовують не на розвиток шновацшно-швестицшного процесу, а орiентуються на кредитування споживання населення, тобто ми кредитуемо чужу економшу, що сповшьнюе розвиток в^чизняно!. Зазначена небезпека посилюеться тим, що значш кошти були запозичеш укра!нськими банками за кордоном. Третина нащонального зовнiшнього боргу Украши - банкiвський борг. Якщо зютавити цi кредити з позиками, наданими фiзичним особам, то цi показники майже повшстю збiгаються.
Таким чином, один iз найважливiших факторiв забезпечення позитивно! економiчно! динамiки - банювський кредит, сформований значною мiрою за рахунок зовшшшх джерел, використовуеться на стимулювання споживчого попиту на шоземш товари замють iнвестування iмпортозамiнних нащональних виробництв.
Вiдомо, що швидкий прорив на мiжнароднi ринки, високi темпи економiчного зростання, та пiдвищення добробуту громадян багатьох кра!н свiту зумовлеш залученням капiталу у формi прямих шоземних iнвестицiй. У ролi прямого швестора частiше виступають транснацiональнi корпорацп, якi використовують ресурси та конкурентш переваги багатьох кра!н свiту i стрiмко поширюються. Значна частина
трансграничних швестицш здшснюеться приватними
транснащональними корпоращями. Наразi ТНК контролюють майже половину св^ового промислового виробництва, бiльш шж 50% мiжнародноï торгiвлi, близько 80% св^ового банку патентiв i лщензш на нову технiку й ноу-хау.
Слщ зауважити, що на св^ових ринках капiталу вiдбуваеться суттеве збшьшення попиту на шоземний капiтал, особливо з боку транзитивних держав та краш, що розвиваються, що призводить до надзвичайного загострення мiжнародноï конкуренцп за шоземш швестицп. Переможцями в цш боротьбi стають краши зi стабiльною полiтичною ситуацiею та сприятливим швестицшним клiматом. Масштаби залучення шоземного капiталу в ту чи шшу крашу залежать вiд того, наскшьки ця проблема стала прiоритетною в економiчнiй полiтицi держави.
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу, на 1 жовтня 2008 р. становив 37,6 млрд. дол., що на 27,3% бшьше обсяпв швестицш на початок року та в розрахунку на одну особу становить 812,1 дол. США [8, с.6]. Однак це набагато меншi величини, шж у Чехи, Словаччиш, Угорщиш, крашах Прибалтики.
Однак навггь прямi шоземш швестицп, що надходять в Украшу, не сприяють розв'язанню суперечност мiж сощальними потребами та економiчними можливостями суспшьства. Прямi шоземш швестицп (П11) мають неефективну структуру, бо 1'х переважна бiльшiсть спрямована на розвиток галузей з коротким перюдом обiгу капiталу у той час, коли краша потребуе довгострокових швестицш у наукомютю та кашталом^тю виробництва. Прямi iноземнi iнвестицiï спрямовуються насамперед у невиробничi сфери: фшансову, торговельну, банкiвську дiяльнiсть, операцiï на ринку нерухомость
При цьому прирют iнвестицiй, спрямованих на виробництво продук^в споживання був набагато бiльшим, шж на розвиток iнновацiй. Так, у машинобудуванш прирiст П11 у 2007 р. був на 43,1% менший, шж у 2006 р. Таким чином, прямi iноземнi iнвестицiï поглиблюють структурш диспропорцiï, стимулюючи споживання, а не високотехнолопчне виробництво, адекватне сучасним свгговим стандартам.
З метою розв'язання суперечнос^ мiж соцiальними та суто економiчними напрямами економiчноï полiтики i як за^б подолання рецесiï в Укра].ш необхiдно застосовувати стимулюючi заходи щодо залучення шоземних швестицш, спрямовувати насамперед на розвиток прюритетних галузей: електронно1', авiакосмiчноï промисловостi, аграрно-промислового комплексу.
У цьому контекст заслуговуе на увагу i запозичення досвщу Польшд, яка побудувала потужну шфраструктуру, спрямовану на залучення iноземних iнвесторiв. Так, у 2003 р. Державне агентство шоземних швестицш, об'еднавшись iз Польським шформацшним агентством, проголосило мету - "створення позитивного образу краши i протягом
десяти роюв виведення кра1ни в число '^рмових держав (Brended countries)". Для стимулювання iноземних iнвесторiв Польща розробила стратегiю та методику, яка дозволяе створити позитивний економiчний, полггичний та культурний iмiдж кра1ни, який визнаеться мiжнародною спiльнотою [ 9, с.6].
Пiсля фшансово! кризи 1997 р. успiшнi азiйськi кра1ни вжили додаткових заходiв з метою залучення довгострокових шоземних iнвестицiй. Створення сприятливого швестицшного клiмату в зазначених крашах дозволило досить швидко подолати наслщки кризи. Це усунення перепон iнофiрмам, юридичний захист капiталовкладень, режим найбшьшого сприяння, вiльний переказ прибуткiв, репатрiацiя капiталу та справедливiсть у виршенш спорiв. Велике значення при цьому мае законодавче забезпечення розвитку ринкових вщносин, особливо антимонопольне законодавство.
Низка кра1н лiбералiзувала iммiграцiйне законодавство у частиш використання iноземних фахiвцiв для керiвництва й роботи у фтях закордонних компанiй. Широко застосовуеться також i лiбералiзацiя валютного регулювання при збереженш багатьма кра1нами деяких валютних обмежень за умов несприятливого стану платжного балансу. Крiм того, зменшуються, а часто й зовсiм скасовуються вимоги щодо мiнiмального обсягу швестицш. Це дозволяе малим та середшм фiрмам брати участь у загальносв^овому процесi глобаизаци.
Сувора система видачi дозволiв на пiдприемницьку дiяльнiсть замшяеться спрощеними процедурними реестрацiями, якi включають мiнiмальний набiр типових для в^х господарюючих суб'ектiв вимог. Контроль збер^аеться тiльки в окремих, найбiльш важливих для нащонально! економiки галузях або в тих випадках, коли П11 здшснюються шляхом злиття й поглинань. У багатьох крашах, що розвиваються, а також iз перехiдною економшою необхiднi змiни режиму регулювання П11 вiдбиваються у змiнах i доповненнях до правових актв загального характеру, дiя яких поширюеться на вс господарчi суб'екти незалежно вiд 1хнього громадянства.
Активiзацiя шновацшно! дiяльностi в Укра!ш може бути результативною у разi включення держави у свгговий науковий простiр. Останнiми роками держави активiзували свою дiяльнiсть щодо розвитку довгострокових науково-техшчних програм, спрямованих на стимулювання шновацшного бiзнесу. При цьому визначаються загальш напрями дослiдницьких робщ здiйснюеться 1хня координацiя та фшансування.
Наразi не викликае сумнiву та обставина, що вс складовi частини процесу вщтворення робочо! сили: шдтримка й безперервне вiдновлення працездатностi людей, кшьюсний й якiсний рiст пращвниюв, використання в процесi працi набувають мiждержавного, глобального характеру. Свiдченням ще! тези е iнтенсифiкацiя зовшшньо! м^раци.
Украша е активним учасником м^рацшних проце^в, що розвиваються в межах свггового господарства, ввдграе не останню роль у формуванш мiжнародного ринку пращ. Серед краïн-донорiв пострадянського простору Украша поставляе найбшьшу кiлькiсть мiгрантiв (1'хне число перевищуе 10% вiд загального обсягу св^ово1" мiграцiï). Незважаючи на неоднозначшсть оцiнок масштабiв трудово1' м^рацп, всi вони пiдтверджують, що по1'здки на заробiтки за кордон значно поширились, стали типовим для багатьох украшщв джерелом доходiв i мають велике суспшьно-пол^ичне значення.
За шдрахунками украшського економiста А. Гайдуцького, обсяг м^рацшного капiталу, який щорiчно надходить в Украшу, становить 21,3 млрд. дол. Це майже чверть ВВП держави [10, с.8]. Ем^ранти мають можливють матерiального утримання на батьювщиш сiмей, зокрема дiтей, фiнансування 1'хнього навчання, покращення житлових умов, купiвлi товарiв довготривалого використання, оздоровлення родичiв тощо.
Маючи на увазi ту обставину, що традицшно емiгранти направляються з менш розвинених краш у багат^ вони розширюють св^огляд, набувають свщомост та розумiння реальних умов ринково1' економiки розвинутих краш, вивчають шоземш мови, мають вищу квалiфiкацiю, досвщ роботи в умовах цивтзованого ринку i високо1' культури виробництва, як можна застосовувати в рщнш краïнi, розвиваючи малий бiзнес.
Однак у краïнi-донорi гальмуеться економiчне зростання й шдвищення продуктивност суспiльноï пращ, вщбуваеться послаблення управлiнських аспектiв суспшьного розвитку, зменшення кiлькостi людей, здатних ефективно керувати розвитком рiзноманiтних сфер суспшьного життя. Значно скорочуються можливост розвитку освгги, культури, охорони здоров'я. Ем^ращя висококвалiфiкованих кадрiв мае i суттевi соцiальнi наслiдки. Це скорочення числа представниюв iнтелектуальноï елiти, здатно1' бути носiем нацiональноï культури i прогресивних тенденцш. Пiд впливом цих обставин ускладнюються й гальмуються процеси демократизацп суспшьства, становлення, розбудови незалежних держав.
Слщ зазначити, що у реальному житт соцiальнi та економiчнi наслiдки вiдпливу нацiональних кадрiв т^но пов'язанi одне з одним. ïхнiй вплив i значення проявляються неоднаково в рiзних крашах свiту. Але спшьним е те, що завжди щ краши втрачають сво1' кращд кадри, значення яких особливо зростае в умовах сучасного постiндустрiального типу економiчного зростання, де домiнуе людський чинник.
Вщплив наукових та квалiфiкованих кадрiв тягне за собою певш соцiально-психологiчнi наслiдки. Це виявляеться у невпевненост в особистих долях людей, у життевих переконаннях, породжуе сумшв у необхщност оволодiння знаннями. Падшня курсу моральних цiнностей
призводить до кар'еризму, корупцп, утриманського ставлення до життя. Ус щ моменти значно ускладнюють формування патрютичних тенденцш серед громадян, виховання штелйенцп, здатно! реалiзувати нацiональнi iнтереси батьювщини.
Дослiдження показують, що головною причиною вщтоку робочо! сили останнiми роками була не стшьщ вiдсутнiсть належно! роботи, скiльки низька запропонована зароб^на плата, на яку неможливо прожити, тим бшьше вирiшити життево важливi матерiальнi проблеми. Такий рiвень матерiального забезпечення не дозволяе виконувати в межах кра!ни вiдтворювальну функцiю головно! продуктивно! сили суспiльства й спонукае до розвитку "роздшьного" iнтернацiонального формування доходiв родини, коли основним джерелом забезпечення матерiальних умов !! ^нування й часто можливостей утримання д^ей стають заробiтки за кордоном.
Таким чином, така форма мiжнародних економiчних зв'язкiв, як зовнiшня мiграцiя в сучасних умовах виконуе активну роль у формуванш доходiв значно! кшькост населення Укра!ни. Значнi масштаби вщпливу укра!нсько! робочо! сили за кордон свщчать насамперед про недостатнi обсяги та продуктившсть внутрiшнього виробництва, як обмежують можливостi зростання доходiв пращвниюв.
Висновки. Отже, для вирiшення найгостршо! проблеми сучасностi -забезпечення прав громадян Укра!ни на достойний рiвень життя -необхiдно:
- термшово визначити прiоритетнi галузi й при активнш пiдтримцi держави забезпечити !хню конкурентоспроможнiсть на зовнiшнiх ринках на основi iнновацiйного розвитку. Там, де обмежуеться експорт товарiв i послуг, починаеться штенсивний експорт працiвникiв;
- розробити програми розвитку iмпортозамiнних шдприемств, що дасть можливiсть суттево збшьшити зайнятiсть населення;
- забезпечити шновацшне спрямування iмпорту з метою впровадження матерiало- й енергозаощаджувальних технологiй;
- посилити контроль за залученням шоземного катталу, забезпечуючи його використання для науково-техшчного розвитку кра!ни;
- застосувати методи стимулювання банювсько! дiяльностi, спрямованi на зростання швестицш та iнновацiй;
- одночасно зi зниженням податкового навантаження на тдприемства застосувати систему заходiв, що обмежують тiньовий сектор економши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальна декларац1я прав людини // Урядовий кур'ер. - 2008. - № 232.
2. Новый доклад Всемирного банка "От реформ переходного периода к сближению экономических институтов в странах Восточной Европы и бывшего
183
Советского Союза с институтами в развитых странах": www. uabanker. net/daily/ 2008/_13 OO.shtml.
3. Катцу Ш. Долаючи кризу / Катцу Ш. // Дзеркало тижня. - 2008. - №45. -С.1, 6.
4. У Польщi росте добробут // Урядовий кур'ер. - 2007. - №213.
5. Економша Украши за Ычень-жовтень 2008 року // Урядовий кур'ер. - 2008.
- №224. - С.6-7.
6. Литвицький В. Торговельний баланс потребуе вщновлення / Литвицький В. // Урядовий кур'ер. - 2007. - №97.
7. Янцова К., Гриценко К. Кредитувати економшу, а не населення / Янцова К., Гриценко К. // Урядовий кур'ер. - 2008. - №30.
8. Економша Украши за Ычень-жовтень 2008 року // Урядовий кур'ер. - 2008.
- №224. - С.6-7.
9. Брыль Р. Инвесторы выбирают Польшу / Брыль Р. // Инвестгазета. - 2006. -№18-19.
10. Гайдуцкий А. Миграционный капитал в Украине: скрытая реальность / Гайдуцкий А. // Зеркало недели. - 2007. - №15. - С.1, 8.
РОЛЬ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ УКРАИНЫ В ОБЕСПЕЧЕНИИ ПРАВ И СВОБОД ЧЕЛОВЕКА
Макуха С.Н.
Статья посвящена анализу противоречивого влияния внешнеэкономических связей Украины на обеспечение достаточного уровня жизни и необходимого социального обслуживания населения. Автором предлагаются средства повышения эффективности внешнеэкономических связей с целью их использования на обеспечение основополагающих прав человека.
Ключевые слова: уровень жизни, экономическая глобализация, импорт, иностранные инвестиции, международная миграция.
ROLE OF EXTERNAL ECONOMC CONNEKTIONS OF UKRAINE IN PROVIDING RIGHT FREEDOMS OF MAN
Maku^a S.N.
The article is devoted the analysis of the contradictory influencing of external economic connections of Ukraine on providing of sufficient standard of living and necessary social support population. The author offers the means of increase of efficiency of external economic connections for the purpose of their use for providing of basic human rights.
Key words: standard of living, economic globalization, import, foreign investments, international migration.
юта
УДК 316: 340.13
канд. фтос. н., доц. В.Д.ВоднiK
СОЦ1ОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО АНАЛ1ЗУ ПРОБЛЕМ ПРАВОТВОРЧОСТ1
