CC BY
28
1.М. Миценко, д.е.н.
ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ В УМОВАХ АСИМЕТРИЧНОСТ1 ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
У нишшшх умовах практично вс краши свiту е суб'ектами глоб^заци. Проте !х суб'ектнiсть мае асиметричний характер, розподiляючи краши на розвинеш i краши, що розвиваються. Роз-виненi краши генерують велику частину глобалiзацiйних процесiв та отримують вщ них найбiльше зиску. Пасивнi суб'екти гло-балiзащl, тобто краши, що розвиваються, в тому чи^ й Украша, мають залежне становище в глобатзацшному просторi, вiдчуваючи тиск розвинених краш, i значно меншi зиски вщ глобалiзацil; а в разi економiчних криз вiдчувають бiльш негативш 11 наслiдки. Це свщ-чить про те, що поглиблення процешв глобалiзацil характеризуеться асинхроннiстю та стрибкоподiбнiстю розвитку економiчноl сис-теми.
Поряд iз цим глобальний етап свiтогосподарського розвитку характеризуеться прискореними темпами науково-техшчного про-гресу та зростаючою iнтелектуалiзацiею основних факторiв вироб-ництва. При цьому штелектуальш ресурси у поеднаннi з нов^шми технологiями не тiльки визначають перспективи господарського зростання, а й використовуються як показник рiвня економiчноl не-залежностi, добробуту краши та И нащонального статусу.
Залучення цих ресуршв до системи глобальних економiчних процесiв перетворюються в найважливiшi фактори, що визначають конкурентоспроможшсть нацiональних економш, двигуном яких стае iнновацiйне середовище. Результатом цього процесу е ство-рення iнновацiйного механiзму, який вщповщав би структурним змiнам та системному оновленню виробництва i збалансованого розвитку вшх галузей нацюнально1 економiки.
Оскшьки Украша е активним учасником глобального розвитку i прагне розширювати i пiдвищувати сво! конкурентнi переваги, то питання дано1 проблематики залишаеться актуальним.
Дослiдженню теоретичних та практичних основ iнновацiй та шновацшного розвитку, його механiзмам i принципам в умовах аси-метричностi глобального розвитку присвячеш працi таких учених: Й. Шумпетера, М. Хучека, Л. Портера, О. Амош^ В. Антонюк,
© 1.М. Миценко, 2015
I. Артьомова, А. Гальчинського, В. Гейця, О. Бшоруса, С. Мешка, Н. Кравчука, В. Семиноженка, Я. Столярчук, В. Федулово1 та ш.
Проте виршення цих проблем потребуе подальшого ви-вчення тих закономiрностей, що обумовленi сучасними особли-востями синергетично! взаемоди регуляторних важелiв, здатних за-безпечувати розвиток шновацшно1 економiки.
Метою статт1 е обгрунтування та розробка теоретичних по-ложень i науково-практичних рекомендацiй щодо удосконалення iнновацiйного мехашзму Украши в умовах асиметричностi глобального розвитку.
Поштовхом для прискореного розвитку шновацшно! еко-номiки став розпад наприкшщ ХХ столiття Св^ово1 сощалютично1 системи господарювання. У цих умовах ринковий тип економши набув ушверсально1 форми оргашзаци свiтових зв'язкiв, а селектив-ний характер дИ головних регуляторiв ринкового господарства - закону вартосп i закону конкуренци. Таю процеси спричинили аси-метричнiсть економiчного потенцiалу: з одного боку, посилили еко-номiчну потужнiсть розвинутих кра1н, а з iншого - значно послабили конкурентш позици кра1н, що розвиваються.
Як зазначае Я. Столярчук, «... прояв непропорцiйностi розвитку тдсистем i елементiв св^ового господарства в силу об'ек-тивно юнуючих суперечностей мiж ними призводить до розвитку транснацюнальних державно-монополiстичних об'еднань галузе-вого типу, виробничих кластерiв у межах глобального вщтво-рювального процесу» [1].
Бiльшiсть дослiдникiв асиметрда розглядають як нерiвно-мiрнiсть та диспропорцшшсть розвитку будь-яких економiчних систем. Асиметричшсть глобального розвитку аналiзуеться ними практично в ушх напрямках економiчноl науки, починаючи вiд кла-сично1 полтекономи до сучасних економiчних концепцш, якi розглядають нерiвномiрнiсть розподiлу природних ресурсiв, нагро-мадження капiталу, розвитку ТНК, соцiально-економiчного, шно-вацiйно-технологiчного розвитку та ш.
Прискорення цьому процесу, завдяки шформацшному сере-довищу, надала iнновацiйна модель економiчного розвитку. Су-часна iнновацiйна теорiя сформувалася на основi накопичення на-укових здобутюв, що сприяли iнтенсивному розвитку продуктив-ностi факторiв виробництва [2].
Пов'язаш з розвитком науки i технологш процеси глобалiзацil й штеграци стали проривними нововведеннями у сферах мшроелек-тронiки, iнформатики, космiчних дослiджень та ш. При цьому го-
ловна увага придшяегься збшьшенню обсягiв фшансування науко-вих дослiджень i розробок, здатних забезпечувати конкурен-тоздатнiсть товарiв та послуг.
Процес всебiчного зближення у сферi виробництва, науково-техшчно1 дiяльностi i послуг обумовлений посиленням процешв глобалiзацil. Цей етап грунтуеться на удосконаленнi структури еко-номши, забезпечуючи якiснi змiни в оновленш основного капiталу та прискорюючи накопичення штелектуального потенцiалу як основного шновацшного розвитку.
Iнновацiйний розвиток слщ розглядати як констатацiю, що пов'язана iз прогресом науково-технiчного потенцiалу та мо-дернiзацiею економiки кра1ни.
Суть цього процесу полягае у всебiчностi розвитку вщ само-реалiзацil особистосп до загальнолюдських якостей, здатних ото-тожнювати iнновацiйний продукт у матерiальний добробут. Разом з тим дос залишаеться досить чiтким розподiл кра1н свiту на центр i периферда.
Як вiдзначав В. Новицький, «у нишшшх умовах за групою найбшьш розвинутих кра1н закрiпилось «панiвне економiчне право», з одного боку, використовувати шновацшно-штелектуальш ресурси для виробництва i реалiзацil iнновацiйних товарiв та послуг. А з шшого боку, у зв'язку зi змiцненням дано1 «шновацшно1» монополи розвинутi кра1ни «спецiалiзуються» на оргашзаци пере-розподiлу i привласнення свiтового збагачення, перш за все через мехашзм цiноутворення. Зокрема, реалiзацiя шновацшно1 продукцil здiйснюегься за монопольними цшами, до яких включено не тшьки вартiсть iнтелектуальних ресуршв, а i вартiсть соцiального добробуту у виглядi витрат цих держав на осв^у, охорону здоров'я, пенсшне забезпечення та iншi рiзноманiтнi пiльговi виплати. Купу-ючи високотехнологiчну продукщю кра1ни, що розвиваються, опла-чують сво1ми коштами високi «соцiальнi досягнення» передовим кра1нам свiту. За рахунок цього вщбуваеться не лише покращення способiв i засобiв задоволення юнуючих потреб, але i прояв нових цшностей i критерilв добробуту i прогресу» [3].
Глобалiзацiя як геоекономiчний фактор розвитку ринково1 економiки за своею природою визначае процес розширення госпо-дарсько1 дiяльностi, який виходить за рамки окремих нацiональних економш у виглядi багатостороннiх кооперацiйних зв'язюв з метою пiдвищення продуктивностi та ефективносп нацiонального виробництва. Проте глобальш процеси створюють i певш небезпеки, особливо це стосуеться кра1н, що розвиваються, економiка яких 82
грyнтyeться на природних ресyрсaх та видо6увних гaлyзях еко-номiки.
Не стала виключенням цього явища i Украша, яка е частиною цього процесу, стаючи вiдкритою i поеднуючись зi свiтовою еко-номiкою та входячи y единий св^овий ринок. Але глобaлiзaцiя здiйснюe неоднозначний вплив на ïï економiчний та iнновaцiйний розвиток. В економiчномy напрямку це обумовлено значною мiрою ïï специфiкою соцiaльно-економiчного розвитку на пострадян-ському еташ, а саме: вiдсyтнiсть розвиненоï ринковоï економiки; досвiдy мiжнaродного спiвробiтництвa в умовах глобaльноï конку-ренцiï; невелика кшьюсть конкурентоспроможних пiдприeмств, нaслiдки глибо^' економiчноï кризи 90-х рокiв ХХ столотя та 2008-2009 рр. - все це накладае свiй вщбиток на мiсце i роль Украши в глобaльнiй геоекономiчнiй системi [4]. До цього слщ до-дати пол^ичну та економiчнy нестaбiльнiсть, а також вшськове протистояння на сходi Укрaïни (рис. 1).
За даних умов Украша, яка вщноситься до краш, що розвива-ються, мае сировинно-видобувний характер економiки i на вщмшу вiд розвинутих крaïн базуеться на експортi природних ресyрсiв, продукци видобувних галузей. Бiльш того, юнуючий вектор еко-номiки мае хибну i нестiйкy економiчнy систему, що обмежуе ïï вихiд за рамки нацюнальних кордонiв. На це y своïх теоретичних дослiдженнях y свш час звертав увагу aнглiйський фшософ, еко-номiст та полiтичний дiяч Дж. С. Miлль, який зазначав, що при спецiaлiзaцiï крaïни на виробницга товaрiв, якi мають недостатнш попит, ïï становище на св^ових ринках знаходиться в обмежених, несприятливих умовах, а можливостi крaïни отримати дохщ вiд зовнiшньоï торгiвлi обмежеш [5].
Особливоï гостроти тaкi застереження набули пiд час еко-номiчноï кризи 2008-2009 рр. Maючи левову частку сировинноï про-дyкцiï - 70% y стрyктyрi вiтчизняноï промисловосп проти 14,6% то-вaрiв швестицшного призначення - економiкa втратила свою кон-кyрентоздaтнiсть. Експорт Укрaïни y щ роки скоротився на 40,7%, зокрема: чорних метaлiв на 53,3%, продукпв хiмiчноï промисло-востi - на 57,1% [6]. У той же час краши Свропейського Союзу мали стiйкi позицiï до кризовоï ситyaцiï, а економiкa Польщi, навпаки, мала зростання ВВП на 2,8%. Це свщчить про те, що саме в рамках цих процешв Свропейський Союз сьогоднi пропонуе сощальну ар-хiтектyрy сучасного сyспiльствa, а вaрiaнти його розвитку повною мiрою вiдповiдaють викликам ХХ1 столiття. Щ крaïни виявили
i >1 1
d
=
í , ä
найбшьшу стшюсть до викликiв глобально1 економiчноl кризи. Основою антикризово1 полггики цих кра1н стала iнновацiйна модель розвитку, оскшьки вiд 70 до 80% приросту ВВП забезпечуеться но-вими знаннями, якi знаходять свое втшення у виробничих техно-лопях та устаткуваннi. 1нноваци е основою технолопчних та еко-номiчних переваг, а також мiжнародноl конкурентоспроможностi в обсязi експорту високотехнологiчних товарiв.
Варто вщзначити, що сучасний свiт е високодинамiчною швидкозмiнною глобальною системою, розвиток яко! грунтуеться на потужних штеграцшних процесах, де головною детермiнантою е науковi досягнення, орiентованi на високу актившсть iнновацiйного виробництва. Навiть пропри те що з 2007 по 2013 рш краши пере-бували у фiнансово-економiчнiй кризi, витрати на науку у свт зросли на 30,7%, випередивши зростання глобального ВВП на 20%. Особливо1 ваги у цьому напрямку останшми роками набули краши Ивденно-Схщно1 Ази, де порiвняно з 2007 р. фiнансування ще1 сфери в 2013 р. зросло до 37%. Розвиваючи конкурентоспроможну економшу, яка е продуктом штелектуально1 дiяльностi, в 2013 р. у свт працювало 7,8 млн вчених, що на 20% бшьше, нiж у 2007 р. [7]. Таю тенденцп свщчать про те, що сьогодш в конкурентнiй боротьбi на св^овому ринку перевагу будуть мати т кра1ни, якi здатнi швидше i якiснiше виробляти iнновацiйний продукт.
Нова яюсть економiчного розвитку в крашах «золотого мшьярда» базуеться на знаннях науково-техшчного прогресу як ос-нови шновацшного потенцiалу. Це стосуеться таких краш, як Швейцарiя, Сiнгапур, США, Шмеччина, Пiвденна Корея, Японiя, Нщерланди, Великобританiя. Впродовж багатьох рокiв щ кра1ни очолюють рейтинг найконкурентоспроможнiших краш, тримаючи шрамщу соцiально-економiчних потреб та добробут суспшьства. Наукоемнiсть цих краш, наприклад Японil, становить 3,8%, США -майже 3%, найвища наукоемшсть в 2013 р. була у Фшлянди -3,31%, Швеци - 3,3%, Дани - 3,06% у ВВП (табл. 1).
Оцшка даних держав-члешв СС 28 також тдтверджуе, що в кра1нах з найвищим рiвнем наукоемностi ВВП (2,59% i вище) був досить високий рiвень витрат на дослiдницькi роботи тдприем-ницького сектору (у Фiнляндil, Швеци, Дани, Словени, Австрil та Шмеччиш). Крiм Словенil i меншою мiрою Нiмеччини у цих кра1нах був найнижчий рiвень витрат у секторi вищо1 освiти. Най-вищий рiвень витрат державного сектору був у Кмеччиш, ЧехИ, СловенИ, Фiнляндil, Франци та Люксембурзi. Для Укра1ни в 2014 р. сшввщношення витрат шдприемницького сектору, сектору вищо1
освгги i державного сектору становило 56:6:38, або 0,37%, 0,04% i 0,25% вщповщного сектору вiд ВВП.
Кшьюсть дослiдникiв у кра1нах СС 28 останшми роками збiльшуеться i в 2013 р. становила 1730,0 тис. ошб (в екываленп повно1 зайнятосп), що на 41,0% бiльше, шж у 2013 р. Загальна кшь-кiсть виконавцiв наукових та науково-техшчних робiт у 2013 р. у середньому склала 1,1% робочо1 сили СС 28. При цьому найвищою (близько 2,0%) ця частка була в Дани, Фшлянди i Люксембурзь
Аналiз персоналу дослiджень i розробок у крашах СС 28 за секторами в 2013 р. показуе, що 48% дослщниюв зосереджено у тдприемницькому сектор^ 39% - у секторi вищо1 освiти, 12% - у державному сектора У тдприемницькому секторi працювало три п'ятих i бiльше усiх дослiдникiв Швецп, Мальти, Австрп, 1рландп, Дани, Францп та Нiдерландiв [11].
На фонi цих кра1н, де домiнують технологи 5-6 укладiв, Укра1на мае недосконалу шновацшну полiтику, про що свiдчить ди-намiка основних показникiв iнновацiйного розвитку промисловост (табл. 2).
Аналiзуючи статистичш данi, слiд вiдзначити, що економша Укра1ни розвиваеться за теорiями А. Смга i Д. Рiкардо, яю вважали, що основою розвитку мiжнародного обмiну е вiдмiннiсть в абсо-лютних i вiдносних витратах, надаючи при цьому особливе зна-чення природним ресурсам [8].
В Украш сформувалася модель, яка не сприяе розвитку ште-лектуального потенцiалу. Бшьшють фахiвцiв вважають, що головна причина несприйняття iнновацiй полягае у вщсутност належних стимулiв у власникiв шдприемств. «Перешкода iнновацiйнiй дiяль-ностi - пол^ичш й економiчнi iнститути украшського суспiльства, асиметрiя економiчноl влади i господарський устрiй, що виростае на И основЬ>, - зазначають В. Дементьев i В. Вишневський [9]. Подiбноl думки дотримуеться й О. Валевський, який зазначае: «У розвинутих крашах суб'ектами шновацш, як правило, виступають корпорацп, що працюють у наукоемних галузях, а також середо-вище iнтелектуалiв, в якому формуються новi технологil. Однак в Укра1ш великi корпорацil спецiалiзуються головним чином на про-дукцil з низьким рiвнем обробки або на експорп сировини. Укра1н-ськi корпорацil належать ол^архл, яка мало зацiкавлена у техно-логiчних iнновацiях» [10]. Так, за даними Державно1 служби статистики та Свростату, кшьюсть оргашзацш, якi виконували науковi дослiдження i розробки, зменшилася з 1344 у 1991 р. до 1278 тис. у 2014 р. Пропорцшно до цього зменшуеться кшьюсть дослiдникiв,
Таблщя 1
Наукоеммстъ ВВП крат СС, %_
Краша Роки |
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
ес-28 1,8 1,76 1,76 1,78 1,78 1,85 1,94 1,93 1,97 2,01 2,01
Сврозона-19 1,81 1,78 1,78 1,8 1,81 1,89 1,99 1,99 2,04 2,09 2,09
Бельпя 1,83 1,81 1,78 1,81 1,84 1,92 1,97 2,05 2,15 2,24 2,28
Чеыя 1,15 1,15 1,17 1,23 1,31 1,24 1,3 1,34 1,56 1,79 1,91
Дашя 2,51 2,42 2,39 2,4 2,51 2,78 3,07 2,94 2,97 3,02 3,06
Шмеччина 2,46 2,42 2,43 2,46 2,45 2,6 2,73 2,72 2,8 2,88 2,85
Естошя 0,77 0,85 0,92 1,12 1,07 1,26 1,4 1,58 2,34 2,16 1,74
1рланд1я 1,13 1,18 1,2 1,21 1,24 1,39 1,63 1,62 1,53 1,58
1спашя 1,02 1,04 1,1 1,17 1,23 1,32 1,35 1,35 1,32 1,27 1,24
Франщя 2,11 2,09 2,04 2,05 2,02 2,06 2,21 2,18 2,19 2,23 2,23
1тал1я 1,06 1,05 1,05 1,09 1,13 1,16 1,22 1,22 1,21 1,27 1,26
Люксембург 1,65 1,63 1,59 1,69 1,65 1,65 1,72 1,5 1,41 1,16 1,16
Угорщина 0,92 0,87 0,93 0,99 0,97 0,99 1,14 1,15 1,2 1,27 1,41
Шдерланди 1,81 1,82 1,81 1,77 1,7 1,65 1,69 1,72 1,89 1,97 1,98
Австр1я 2,18 2,17 2,38 2,37 2,43 2,59 2,61 2,74 2,68 2,81 2,81
Польща 0,54 0,56 0,57 0,55 0,56 0,6 0,67 0,72 0,75 0,89 0,87
Португал1я 0,7 0,73 0,76 0,95 1,12 1,45 1,58 1,53 1,46 1,37 1,36
Словешя 1,25 1,37 1,41 1,53 1,42 1,63 1,82 2,06 2,43 2,58 2,59
Фшляндш 3,3 3,31 3,33 3,34 3,35 3,55 3,75 3,73 3,64 3,42 3,31
Швещя 3,61 3,39 3,39 3,5 3,26 3,5 3,42 3,22 3,22 3,28 3,3
Великобриташя 1,67 1,61 1,63 1,65 1,69 1,69 1,75 1,69 1,69 1,63 1,63
1слащця 2,73 2,69 2,91 2,56 2,53 2,66 2,49
Норвепя 1,68 1,55 1,48 1,46 1,56 1,56 1,72 1,65 1,63 1,62 1,66
Швейцар1я 2,68 2,73 2,96
Украша 0,99 0,91 0,85 0,85 0,86 0,83 0,74 0,75 0,7
оо Джерело: www.ec.europa.eu/eurostat/statistics.
Таблщя 2
Динамжа показниюв гнновацтног дгяльностг у промисловостг Украши_
Показники 2010 2011 2012 2013 2014
Кшыасть ¡нно- одиниць 1462 1679 1758 1715 1609
вацшно -активних шдприемств у % до загально! шлькосп 13,8 16,2 17,4 16,8 16,1
Кшыасть одиниць 1217 1327 1371 1312 1208
шдприемств, що впроваджують ¡н- у % до загально! юлькосп 11,5 12,8 13,6 12,9 12,1
новаци
Загальний обсяг
фшансування ¡нно- млн грн 8045,5 14333,9 11480,6 9562,6 7695,9
вац1ино1 д1яльност1
Освоено вироб- найменувань 2408 3238 3403 3138 3661
ництво ¡нновацш-них вид1в продукц11 з них нових вид1в техшки 663 897 942 809 1314
Обсяг реал1зовано1 млн грн 33697,6 42386,7 36157,7 35862,7 25669,0
¡нновац1йно1 про- у % до загаль-
дукци у промисло- ного обсягу 3,8 3,8 3,3 3,3 2,5
в0ст1
Обсяг рсалповансп млн грн 13713 12630,6 13354,9 16053,4 7500,0
¡нновац1йно1 про- у % до загаль-
дукци за меж! УкраУни ного обсягу 40,7 29,8 36,9 44,8 29,1
Складено автором на основа Державный компет статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org.
y 2014 p. ïx кшьюсть становила 5S,7 тис. осiб. Бiльше половини ïx пpaцювaло в деpжaвномy œ^ropi (55,3%), понад тpетинy - y ¿д^^мни^^му сектоpi (34,5%) i 10,2% - y ^rcropi вищо1' освгти. Питома вага виконaвцiв нayковиx та нayково-теxнiчниx pобiт y кiлькостi зайнятого населення становила 0,5% [11]. Чеpез постшне недофiнaнсyвaння нayковиx та нayково-теxнiчниx pобiт сyттeво зменшyeться нayкомiсткiсть ВВП - iз 1,36% y 1996 p. до 0,66% y 2014 p. Доводиться констaтyвaти, що yявлення пpо високий штелек-тyaльний потенщал Укpaïни, який дiстaвся вiд минулж чaсiв, де-дaлi видаеться за бажане вщ pеaльного стану.
Останшми pокaми в Укpaïнi частка iнновaцiйно-aктивниx пiдпpиeмств у зaгaльнiй кiлькостi пpомисловиx пiдпpиeмств не може досягнути навт piвня 2000 p. У 2014 p. питома вага pеaлiзо-вано1' iнновaцiйноï пpодyкцiï у загальному обсязi пpомисловостi знизилась бiльше нiж у два paзи - з 6,S% у 2000 p. до 2,5% у 2014 p. [12].
Це свщчить ^о те, що актившсть вiтчизняниx пpомисловиx пiдпpиeмств надто низька. У^аша поступово втpaчae сво1' конку-pентнi пеpевaги пеpш за все з ^ичин зносу виpобничиx фоцщв, що сягнув 83,5%. До цього слщ додати високу енеpгоeмнiсть ВВП, яка бшьше нiж у два paзи пеpевищye сеpеднiй piвень енеpгоeмностi pозвинyтиx кpaïн свiтy.
Укpaïнi необидш стpyктypнi змiни, якi б забезпечили шно-вaцiйний пpоpив в основнж гaлyзяx нaцiонaльноï економiки. Пеpш за все пеpеxiд вiд тpyдомiсткиx галузей до науково- та теxно-логiчно-мiсткиx, в основi якиx лежить pозвиток людського кaпiтaлy. Але поки що вщбуваетъся звоpотний пpоцес, з 2006 по 2014 p. частка пpомисловостi у ВВП скоpотилaся з 2S до 20%. Особливо!' гостpоти щ пpоцеси набули в гaлyзяx машинобудування, де в основному сконцентpовaний нaйбiльш кpеaтивний людський кaпiтaл, здатний в^оваджувати i виpобляти пpодyкцiю з високою доданою вapтiстю. Починаючи з 1991 p. частка машинобудування в обсязi ^омислового виpобництвa Укpaïни постшно знижувалась, досягнувши 14-15% [12]. ^оте в pозвинyтиx кpaïнax цей показник становить у межax вiд 30 до 50%. Питома вага машинобудування у ВВП У^аши в^одовж остaннix pокiв не пеpевищye 11-12%, тодi як у кpaïнax GC цей показник становить 36%, а такж ^arnax, як Фpaнцiя, Hiмеччинa, Великобpитaнiя, досягае майже 50% [11].
Питома вага витpaт мaшинобyдiвниx пiдпpиeмств на НДДКР у pозвинениx кpaïнax складае S-10%, тодi як в Укpaïнi цей показник ледь досягае 1%. Якщо, нaпpиклaд, у США на нayковi дослiдження
у сферi машинобудування щорiчно витрачаеться 2,0-2,5% ВВП, а в кра!нах СС майже 3%, то в Укра!ш вш ледь сягае 0,1% ВВП [11]. До цього слщ додати, що окремi галузi економiки взагалi поставлено пiд загрозу знищення, особливо це стосуеться машинобудування, суднобудування та космiчно! галузi. Однак саме щ галузi та пов'язанi з ними шфраструктури дають можливiсть розвивати на-уковий та виробничий потенцiал, i навпаки, занепад цих галузей через скорочення робочих мiсць змушуе людський та iнтелектуальний капiтал (як основи стшкого економiчного розвитку) мтрувати за кордон, змiнювати свiй вид дiяльностi на нижчий рiвень квал> фшаци та iнше. А головне - здобуття освiти i набуття професiйних знань - втрачае свою цшшсть, вiдповiдно знижуеться мотивацiя до навчання. Це свiдчить про те, що сучасна промисловiсть, як правило, слабко прив'язана до природних ресурсiв, але чутлива до якост людського капiталу й iнформацiйного середовища.
Як свщчить зарубiжний досвiд, значну роль у розвитку наукоемних галузей вщграють технопарки i аналогiчнi об'екти ш-новацшно! iнфраструктури, якi створеш i функцiонують за допомо-гою державно! тдтримки. В Укра!нi хоч i прийнята урядом цiльова програма про «Створення в Укра!нi iнновацiйно! iнфраструктури на 2009-2013 рр.», якою передбачалося створення бшьше 20 бiзнес-iнкубаторiв, але поки що ця програма, як i ряд шших, не ре-алiзуеться. Хоча в кра!нах СС у кластерах беруть участь бшьше шж 24% шдприемщв, тим самим створюючи новi шновацшш робочi мiсця.
Низька iнновацiйна актившсть пiдприемств викликана вщ-сутнiстю ефективно! державно! полiтики, яка б стимулювала нацю-нальних товаровиробникiв здiйснювати технолопчну модершза-цiю. Так званi реформи, яю проводилися останнiми роками при-звели до домiнування прiоритету власних iнтересiв у сферi добу-вання i переробки мiнерально-сировинних ресурсiв над суспшь-ними. Пiдтвердженням цього е те, що за iндексом глобально! кон-курентоспроможностi Укра!на порiвняно з попередшми роками втратила сво! позици (табл. 3).
Таблиця 3
Динам1ка зм1н позицш Украгни в рейтингу за 1ндексом _глобальног конкурентоспроможност1_
2010-2011 (з1 139 кра!н) 2011-2012 (з1 142 кра!н) 2012-2013 (з1 144 кра!н) 2013-2014 (з1 148 кра!н)
89 82 73 84
Не кращi показники за цим рейтингом Укра!на займае вiдносно технолопчно! готовносп в iнновацiйнiй дiяльностi (табл. 4).
Таблиця 4
Динамгка змт позицШ Украгни в рейтингу за фактором технологгчног готовностг та гнновацШним 1ндексу глобальног кон_курентоспроможност1__
Фактори технолопчно! готовност та шновацшний 1ндекс глобально! конкурентоспроможност 2014 р. (серед 144 кра!н)
Технолопчна готовшсть 85
Технолопчш запозичення 114
Наявшсть нов1тшх технологш 113
Освоення технологш на р1вш ф1рм 100
Прям1 зовшшш швестищ! та передача технологш 127
Використання шформацшно-телекомушкацшних технологш 69
1нтернет користувач1, % населення 82
Абоненти фжсованого широкосмугового 1нтернету / на 100 жител1в 68
Пропускна здатшсть 1нтернету, кб/с/на 1 користувача 50
Активш абоненти мобшьного широкосмугового зв'язку / на 100 жител1в 107
1нноващ! 81
Здатшсть до шновацш 82
Яюсть науково-дослщних шститут1в 67
Витрати компанш на дослщження 1 розробки 66
Ствпраця ушверситеив та промисловост у дослщженнях та розробщ 74
Державш закушвл1 високотехнолопчно! продукци 123
Наявшсть вчених та шженер1в 48
В умовах технолопчно! вщсталосп мiж Укра!ною i про-мислово розвинутими кра!нами виникае гостра, невщкладна проблема активного використання шновацш як засобу розвитку i адап-таци до процесу глобалiзацп.
За таких умов виникае необхщшсть визначення основних ш-новацiйних прiоритетiв, а також шституцшних чинникiв, здатних позитивно вплинути на економiчний розвиток кра!ни, враховуючи особливостi прояву глобальних процеав. У першу чергу це сто-суеться залучення фiнансових ресурсiв та створення позитивного iмiджу iнвестицiйного ктмату.
У 2014 р. витрати на шноваци в основному здiйснювались за рахунок власних кошлв (понад 90% загального обсягу фшансу-вання), кредитов (3,6%) та бюджетних коштiв (2,6%).
Св^овий досвщ засвiдчуе, що для досягнення приросту конкурентного виробництва лише на 5% необхщно швестувати шно-вацiйний процес, науково-технiчне дослiдження та розробки техно-логiй 25% ВВП [13].
Проте, як свщчить динамша показникiв розвитку економiки Укра!ни в 2010-2014 рр. у контекст швестицшного забезпечення, швидше за все Укра!на у свiтовiй економiцi виступае нетто-креди-тором, втрачаючи реальний iнвестицiйний ресурс, який мае забез-печувати шновацшну модель економiчного зростання. Хоча в нишшшх умовах спостерiгаеться значний перерозподш ринкiв мiжнародного iнвестування. Незважаючи на те, що лщерство дже-рел швестицшного потенщалу досi зберiгаеться за розвинутими кра!нами, але значно змшилась географiя прямих iноземних ш-вестицш (П11) на користь кра!н, що розвиваються (табл. 5).
Таблиця 5
Приплив прямих ¡ноземних ШвестицШ в Украгну
в 2006-2014 рр......
Показ-ники/роки 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Приплив ПП, млн дол. 5604 9891 10913 4816 6495 7207 8401 4499 410
Питома вага
П11 у ВВП
Укра!ни 5,01 6,65 5,8 3,96 4,6 4,26 4,6 2,39 0,3
Питома вага
П11 у ВВП
кра:н з пере-
х1дною еко-ном1кою 4,33 4,93 5,09 4,07 3,56 3,74 3,08 3,43 1,84
Розраховано автором за даними http://ukrstat.org.
Таю змши пов'язаш з поширенням глобальних процешв та за-лученням до них кра!н, що розвиваються, осюльки iнвестицi! спри-яють прискоренню темпiв зростання економiки цих кра!н, !! струк-турнiй диверсифiкацi! та технолопчному оновленню. З огляду на це за результатами дослщжень ЮНКТАД зроблено висновки, що iснуе прямий взаемозв'язок мiж обсягами припливу П11 та обсягами виробництва шновацшно! продукцi!.
В Укра!нi спостерiгаеться негативна тенденщя щодо залу-чення швестицшних ресурсiв. Це вiдбуваеться внаслiдок пол^ич-них та макроекономiчних дисбалансiв, що попршують iнвестицiй-
ний кшмат. За результатами мошторингового обстеження Свропей-сько! бiзнес-асоцiацi! Укра!на за 1ндексом iнвестицiйно! привабли-востi залишаеться в негативнш зонi. 1з визначеною п'ятибальною системою iз середнiм балом 3,4 Укра!на в 2009 р. отримала 2,49; 2010 - 3,2; 2011 - 2,88; 2012 - 2,15; 2013 - 2,12; 2014 р. - 2,65 бала [11].
Безперечно, реформування економши Укра!ни на шновацш-ному шдгрунп повинно мати не лише задеклароваш поттичн чи економiчнi гасла, а й реальн механiзми реалiзацi! розвитку тих про-цесiв, якi здатнi забезпечити шновацшний прорив. При цьому, на думку бшьшосп дослiдникiв, трансформацiйний процес на основi iнновацiй вимагае докорiнно! змши органiзацiйно-економiчного механiзму, внаслiдок якого здшснюеться фундаментальна перебу-дова економiчно! та науково-техшчно! системи. Разом з тим для бшьш ефективного проведення економiчно! трансформацi! на ос-новi шновацш необхiдна виважена, едина концептуальна державна полпика. Якщо ж така концепщя вiдсутня, то це суттево гальмуе процеси трансформацп або робить взагалi неможливим !х здшс-нення. Треба враховувати i те, що тд час цих змiн деякi сектори економiки, з одного боку, опиняються у вакуумному станi i не здатш сприймати нову модель економiчно! полiтики, з iншого -вщбуваеться «перезавантаження» як старо!, так i ново! економiчно! системи. Таким змшам характерна нестабiльнiсть, i в разi набуття загрозливого стану вони можуть набути зворотного руху. Тому цей ризикований шлях, вщомий у бшьшосп випадкiв як «шокова тера-шя», потрiбно пройти як найшвидше, наближаючи перехiдну еко-номiку до шновацшно! моделi розвитку, до зони переважаючого тя-жiння ново! економiчно! системи. Лише за таких умов економiчна система набувае власно! динамiки i процес трансформацi! стае не-зворотним.
Це об'ективний процес, обумовлений шновацшним розвит-ком свiтово! системи господарювання. Проте через нестабшьшсть свiтово! економiки, прояв циклiчних економiчних криз, асиметрич-них проявiв глобальних процесiв, а також затяжний економiчний спад нашо! економши зумовлюе посилення функцiй органiзацiйно-економiчного механiзму iнновацiйно! дiяльностi.
За таких умов виникае необхiднiсть визначення основних тен-денцiй, що посилюють розвиток iнновацiйного процесу, а також чин-ник1в, здатних позитивно вплинути на економiчний розвиток кра!ни, враховуючи особливосп прояву глобальних процесiв. Для бшьш активного процесу розвитку шновацшно! дiяльностi необхвдно визна-
чити основш детермiнанти цих заходiв, направлених на модернiзацiю та полiпшення стану шфраструктури. Основнi напрямки ц^е! дiяль-ностi повиннi сприяти створенню нових можливостей використання технiко-технологiчних факторiв виробництва та пiдвищення якостi управлiння розвитком (табл. 6).
Таблиця 6
Основм напрями ШновацШног д1ялъност1 у сфер1 виробництва _ г у сфер1 управлшня_
Напрямки шновацшно! д1яльност1 Сфери реал1зацп досягнень шновацш
Об'екти шновацш у сфер1 виробництва Об'екти шновацш у сфер1 управлшня
1. Пщвищення якосп та розширення асорти-менту продукцн 1нвестицшш проекти, то-вари 1 послуги Управлшсью ршення, продукування нових щей, шновацшна вмо-тивовашсть ршень, за-ход1в та ш.
2. Створення комфорт-них та безпечних умов пращ Машини 1 мехашзми, ко-мушкацшне обладнання, транспорт та ш. Засоби електронно-об-числювально! техшки, засоби зв'язку, оргаш-зацшна техшка (ТЗУ -техшчш засоби управлшня)
3. Модершзащя ма-тер1ально-техшчно! бази Матер1али, конструкцп, вироби, шженерне 1 тех-нолопчне обладнання та ш. 1нформацшш системи, носн шформацн та ш.
4. Удосконалення ви-робничого процесу (ви-користання нових за-соб1в та метод1в виробництва) Методи комплексно! ме-хашзацп 1 автоматизацп виробничих процеав, за-стосування нанотехно-логш Технолопя 1 оргашзащя управлшня, методи 1 структури, координащя роб1т з1 створення 1 роз-витку наукових систем управлшня, ушфкацн 1 оптим1зацп проектних ршень та нововведень
Розроблено автором.
Органiзацiйно-економiчнi заходи через взаемозв'язок i сшв-вщношення елементiв економiчно! системи сприяють пiдвищенню рiвня виробництва на шновацшнш основi. Формування шновацш-ного мехашзму в умовах глобалiзацi! вимагае постшного реагу-вання на прискорений розвиток кооперацп та iнтеграцiйних проце-шв, що сприяе пiдвищенню конкурентоздатностi та якосп продук-
иД!.
^и цьому pозвиток нaцiонaльноï iнновaцiйноï ^стеми ви-знaчaeтьcя детеpмiнaнтaми конкypентоcпpоможноcтi економши кpaïни. Tpивaлий чac нayковцi намагалжя доcлiдити i визначити фaктоpи, що пов'язaнi з цим пpоцеcом. Уна^док цього виникали piзномaнiтнi теоpiï: вщ концепци cпецiaлiзaцiï i pозподiлy npau;i, pозpобленоï Адамом Смiтом, до ^^pm^mc^ iнвеcтицiй y фiзич-ний каттал та iнфpacтpyктypy в економicтiв ^о^а^чно!' школи
[14].
Ocтaннi теоpетичнi достщження cпиpaютьcя на тaкi фaктоpи, що впливають на фоpмyвaння iнновaцiйного меxaнiзмy, як оcвiтa, наука, мaкpоекономiчнa стабшьнють, виcокий piвень бiзнеc-acоцi-aцiй i pинковa ефективнicть. Безпеpечно, yci зазначеш фaктоpи лише доповнюють один одного, поcилюючи фyнкцiï iнновaцiйного меxaнiзмy, тим caмим пiдвищyючи piвень конкypентоcпpоможноcтi ^аши. Концепцiя конкypентоcпpоможноcтi як iнcтpyмент ощню-вання мiкpо- i мaкpопокaзникiв включае до cклaдy cтaтиcтичнi й ди-нaмiчнi cклaдовi, якi визначають piвень iнновaцiйного pозвиткy. Bодночac iнновaцiйний меxaнiзм з позицiï pеaлiзaцiï iнвеcтицiйноï полпики на piзниx piвняx економiчноï ^стеми е зacобом pегyлю-вання фiнaнcовиx вiдноcин, що вiдобpaжae взаемозалежний зв'язок iнновaцiйниx пpоцеciв i конкypентоcпpоможнicть та ïx цiлеcпpямо-вану взaeмодiю.
Цшком зpозyмiло, що iнвеcтицiйнi pеcypcи дають можливicть cтимyлювaти pозвиток нayковиx достщжень, теxнологiчного онов-лення, зaцiкaвленоcтi нayково-теxнiчного потенцiaлy та зpоcтaння пpодyктивноcтi npauj. Taкi пpiоpитети пpиcкоpюють pозвиток шно-вaцiйноï cиcтеми, взаемопов'язуючи викоpиcтaння внyтpiшнix i зовнiшнix pеcypciв, що cпpияють cтвоpенню pинкy виcокотеxно-логiчноï та конкypентоcпpоможноï пpодyкцiï.
Як зазначае В.Нижник, «...меxaнiзм cтимyлювaння шно-вaцiйноï cпpоможноcтi пpомиcловиx пiдпpиeмcтв rpyнтyeтьcя на пpинципax: динaмiчноcтi, вiдкpитоcтi, iнвеcтицiйноcтi, пpозоpоcтi, iнтегpaцiйноcтi, гнyчкоcтi, пpогнозовaноcтi, iepapxiчноcтi та iншиx покaзникax цieï otot^»» [15, c. 176].
Безумовно, мотивaцiйнi ознаки е одними iз головниx фaктоpiв фоpмyвaння iнновaцiйного меxaнiзмy. Резyльтaтивнicть цього ^о-цеcy полягае y мaтеpiaльнiй защкавленоеп доcягнення макотмаль-ниx економiчниx i нayково-теxнiчниx pезyльтaтiв, що тpaнcфоpмy-ютьcя в ефективний iнновaцiйний pозвиток.
Разом з тим формування шновацшного мехашзму вщбу-ваеться пiд впливом ддачих внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв та про-явом асиметричностi глобальних процешв, пов'язаних з iерархiею розвитку економiчно! системи (рис. 2).
У таких умовах шновацшний механiзм слiд розглядати як розвиток економшо-виробничих систем, як процес переходу у якiсно новий стан за рахунок накопичення науково-техшчного по-тенцiалу, змiни та удосконалення технологiчних процесiв, онов-лення й розширення виробничого капiталу. З ще! позицi! оргашза-цiйнi функцi! дають можливють прискорювати запровадження но-вовведень на !х основi, формувати стшю конкурентнi переваги як на макрорiвнi, так i на мiкрорiвнi через модершзащю економiки та ефективнiсть важелiв управлiння.
При цьому формування шновацшного мехашзму передбачае поетапне узгодження вшх факторiв та елементiв системи управ-лiння з визначеною стратегiею шновацшного розвитку, що шдтри-муе цю стратепю.
Реалiзацiя кожного етапу в розробщ збалансовано! системи показникiв е досить важливою функцiею, тому що в цшому система не взмозi нормально функцiонувати, якщо навiть один iз етапiв буде реалiзовано неяюсно. По-перше, вони повиннi бути комплексними, рiзнобiчно охоплюючи дiю всiх елеменлв впроваджуючо! системи. По-друге, показники повинш бути взаемоузгодженими. По-трете, вони повинш мати гнучку корегуючи форму, що здатна реагувати на змiнюючi процеси системи. По-четверте, показники повиннi бути достовiрними i пiдтвердженими проведеним аналiзом. I насамкiнець, система показникiв повинна мати збалансовану цшес-прямовану мотивацшну ефективнiсть, що вказуе на достовiрнiсть обрано! стратегi!.
Iнновацiйний механiзм формуе у единий ланцюг сукупшсть окремих елеменив та пiдсистем, вiддзеркалюючи динамiчний стан системи управлiння, обумовлюючи при цьому стушнь !! ефектив-ност i здатностi протистояти впливу глобальним змiнам. Крiм цього, в умовах асиметричносп саморегулюючо! економiки вiдбу-ваються постшш як зовнiшнi, так i внутрiшнi факторнi впливи, якi можуть як обмежувати, так i сприяти розвитку шновацшному по-тенцiалу. Завдяки узгодженим дiям iнновацiйного механiзму влас-тивiсть дi! економiчно! системи прагне зберегти свою структуру, а також впорядкувати внутршш та зовнiшнi фактори впливу i на цiй основi здiйснювати подальше удосконалення та цшеспрямований
Фактори ¡нновацшного мехашзму
и 2 н
и л и
к §
S л J¿
Вщкритгсть економпси
Законодавч1 та нацю-нальш програми
¿Искальна полггика
Сощальна полтлса
Стимулююч1 шновацшш складов!
Оргашзащя íhho-вацшно! д!яль-
hoctí
Розробка i впро-вадження íhho-вацш
Мехашзм штелек-туально! власносп
Мехашзм техно-
лог1чного транс-
ферту
Л1берал1защя та прива-тизащя
Ekohomíhhí можливосп
Наявшсть людського
кашталу
1нвестщшний юимат
1нновацша д1яльшсть ТНК
Píbhí функщонування ¡нновацшного мехашзму
о M ft ►в ft
и
s
M
Рис. 2. Взаемозв 'язок складових iнновацшного мехашзму Розроблено автором.
розвиток. У сучасних умовах шновацшш чинники як невщ'емний атрибут регулюючих механiзмiв трансформуються в ефективний зашб переходу до ново! економши.
Безумовно, активiзувати iнновацiйний розвиток можливо, але для цього потрiбна, у першу чергу, пол^ична воля влади i дiева пiдтримка великого бiзнесу. Затяжнi економiчнi кризи змушують вiтчизняних товаровиробникiв до зростання шновацшно! актив-ностi, що дедалi сильнiше зумовлюеться необхiднiстю структурно! перебудови економши Укра!ни та шдвищення !! глобально! конку-рентоспроможностi.
У цих умовах посилення функцш державного регулювання повинно спрямовуватися на удосконалення оргашзацшно-еко-номiчного механiзму управлшня iнновацiйним розвитком галузей промисловостi. Зокрема, запроваджувати стимулюючi важелi опо-даткування та надавати пiльговi кредити, що вкладають iнвестицi! у модернiзацiю технологш, освоення наукоемно! продукцi!, направ-лених на розвиток шновацш. Як свщчить досвiд европейських кра!н, держава повинна вщгравати роль посередника iнновацiйно! дiяльностi, головна задача яко! полягае у створенш сприятливих умов для !! реалiзацi!.
Висновки та перспективи подалъших наукових досл1дженъ. Су-часнi глобальш трансформацi! та !х вплив на стшюсть свiтового гос-подарства ч^ко визначають перевагу i лiдерство тих кра!н, еко-номiка яких знаходиться на постiндустрiальнiй стадi! розвитку. I навпаки, посилюються диспропорцп та створюються загрози, особливо шд час економiчних криз, для тих кра!н, економiка яких мае сировинно-видобувний характер та низьку шновацшну активнiсть.
Таю процеси е характерними i для економши Укра!ни, яка мае низьку технолопчшсть виробництв та як наслщок низьку конкурен-тоспроможнiсть економiки. Це спонукае до удосконалення ме-хашзму iнновацiйно-орiентовано! конкурентоспроможно! економi-ки, яка б оргашчно залучалася до глобальних економiчних процесiв та посiла в них пдне мiсце.
Серед основних прiоритетiв удосконалення iнновацiйних ме-ханiзмiв з огляду на гостроту проблем в економщ Укра!ни слiд: по-перше, диверсифiкувати переважно сировинну економшу, мо-дернiзуючи при цьому прискореними темпами !! реальний сектор; по-друге, здшснити прискорений перехiд на модель шновацшного розвитку. Особливо важливо, щоб в авангардi ново! технологiчно! революци знаходився базисний для економiки машинобудiвний комплекс; по-трете, створити нацiональну шновацшну систему, що 98
включае генеращю нових знань, компетенци та шноваци, а також iнфраструктуру, що забезпечуе швидке впровадження iнновацiй у виробництво товарiв та послуг.
Одшею з найважливiших складових механiзму переходу еко-номiки на iнновацiйний шлях розвитку повинно стати створення в державi вщповщно! шновацшно! структури, яка була б здатна за-безпечити ефективне впровадження шновацш у виробництво. За умови обмеженосп iнвестицiйних ресуршв цiлком обгрунтованим було б 1х зосередження на двох-трьох загальнонацiональних шно-вацiйних програмах, розробка, пiдготовка i реалiзацiя яких дали б потужний поштовх розвитку вше! економiки, виведенню li на шлях сталого яюсного зростання i наближенню до стандарт постш-дустрiального етапу економiчного розвитку.
Державна шновацшна полiтика повинна стати найваж-ливiшим фактором виведення економши Украши з кризи i забезпе-чення ii динамiчного зростання.
Л^ература
1. Столярчук Я.М. Глобальнi асиметри економiчного розвитку: моногр. / Я.М. Столярчук. - К.: КНЕУ, 2009. - 302 с.
2. Шумпетер И.А. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер. с нем. / И.А. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1982. - 445 с.
3. Новицкий В. Национальные интересы Украины в контексте цивилизационных детерминант и экономической глобализации / В. Новицкий // Экономика Украины. - 2003. - №7. -С. 12-18.
4. Миценко I. Глобальш виклики i трансформащя геоеко-номiчноl пол^ики Украши / I. Миценко // Науковi пращ Юрово-градського нацюнального техшчного ушверситету. Економiчнi науки, вип. 20, ч.1. - Кiровоград: КНТУ, 2011. - С. 20.
5. Милль Дж.С. Основы политической экономии / Дж.С. Милль. - М.: Прогресс, 1980. - Т.11. - 410 с.
6. Офщшний сайт Нацюнального банку Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.ua.
7. World Economic Forum, 2013. The Global Competitiveness Report 2013-2014.
8. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А.Смит. - М.: Наука, 1962. - 350 с.
9. Дементьев В. Почему Украина не инновационная держава: институциональный анализ [Электронный ресурс] / В. Дементьев,
В. Вишневский // Журнал институциональных исследований. -2010. - Т. 2. - №2. - С. 81-95. - Режим доступа: Ьйр://ес80с-man.hse.ru/data/2010/12/25/1214866252/JJS2/2-8.pdf.
10. Валевський О. Архетипи укра!нських реформ: вщ адмшютративно-командно! до адмiнiстративно-олiгархiчно! моделi / О. Валевський // Публiчне управлшня: теорiя та практика: Збiрник наукових праць / Асоцiацiя докторiв наук з державного управлiння: спец. вип. - Х.: Вид-во «ДокНаукДерж.Упр.», 2012. - С. 39-49.
11. Офщшний сайт ЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ec.europa.eu/eurostat/statistics.
12. Державний компет статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org.
13. Павловский М.А. Стратегия развития общества: Украина и свет (экономика, политология, социология) / М.А. Павловский. -К.: Техника, 2001. - 312 с.
14. Анакин А.В. Шотландский мудрец: Адам Смит / А.В. Ана-кин // Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2009. - 960 с.
15. Нижник В. Мехашзм стимулювання шновацшно! спро-можност промислових шдприемств / В. Нижник, В. Лещук // Акту-альш проблеми економши. - 2015. - №1. - С. 171-179.
Надшшла до редакцИ 26.09.2015 р.
К. В. Павлов, д.э.н.
ИННОВАЦИОННАЯ ЭКОЛОГИЯ КАК НАУЧНО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКАЯ ОСНОВА МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ИНТЕНСИВНОГО ТИПА
Опыт стран с развитой рыночной экономикой свидетельствует о том, что в последнее время инновации стали основой повышения конкурентоспособности этих стран, а также базовым элементом их общественной структуры. По оценкам доля инновационно-информационного сектора за последние годы многократно возросла и составляет в развитых государствах 45-65% [6]. Кроме этого, данный сектор стал важнейшей основой, генерирующей современное социально-экономические развитие, ключевым фактором динамики и роста экономики развитых стран.
© К.В. Павлов, 2015
