CC BY
86
18. Титов К. О. Региональная промышленная политика: цели, задачи, приоритеты [Электронный ресурс] / К.О. Титов // Регионы: управление и развитие: научн.журн. - 2002. - №5. - Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru/9_5_02.htm.
19. Украшський малий та середнш 6i3^c отримае шдтримку на розвиток за програмою EU SURE [Електронний ресурс] // Сайт прес-служби Мшютерства економiчного розвитку та торпвт. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/ Print?lang=uk-UA&id=70949378-8f63-4681-ada1-983925a1bb69.
20. Харювська область у 2012 роцi: статистичний щорiчник. - Харкiв: Державна служба статистики Украши, 2013. - 535 с.
21. Perroux F.A. Note of the concept of Growth Poles In Regional Economics: Theory and Practice / F.A. Perroux. - New York, The Free Press, 1994. - 560 р.
Представлена в редакцию 04.12.2015 г.
А.1. Школаснко
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1 НА ЕФЕКТИВШСТЬ РЕГУЛЮВАННЯ ШНОВАЦШНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ
В епоху глобалiзащi шновацшний розвиток набув стратепч-ного напрямку не лише для розвинутих краш, але i краiн, що стали на економiчний шлях розвитку. Прозорють нацiональних ринкiв не залишае учасникам конкурентноi боротьби iншоi альтернативи, ^м постiйного оновлення i пiдвищення якосп товарiв i послуг. Здатнiсть пропонувати споживачу яюсну та сучасну продукщю стала головним засобом виживання i перевагою над конкурентами на св^овому ринку.
Теоретичним та практичним аспектам оргашзаци i регулю-вання iнновацiйноi дiяльностi присвячено дослiдження О. Амош^ А. Антонюк, В. Гейця, В. Ляшенка, Ю. Макогона, А. Поручника, Л. Федуловоi, А. Чухна, Д. Медоуза, Й. Шумпетера та ш.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування активiзацii глоба-лiзацiйних процесiв i використання технiко-економiчних факторiв впливу на мехашзм iнновацiйноi моделi та розвитку.
Один iз головних критерiiв, що визначають науково-техшч-ний i економiчний потенцiал тiеi чи iншоi краши, - це можливiсть
© А.1. Школаенко, 2015
зростання його конкурентоздатносп, а також сприяння пiдвищенню рiвня добробуту суспiльства. Значна увага при цьому придшяеться шновацшним ресурсам машинобудiвноl галузi, як основи розвитку економши, а також фшансуванню освiти i науки для розробки i впровадження нових iдей. У розвинутих крашах, зокрема в США, Великобритании на розвиток машинобудiвноl галузi витрачаеться понад 17% загальних швестицш, але найбiльший обсяг, майже 80% цих ресурсiв, використовуе Японiя.
Надаючи iнновацiям прiоритетностi, в 2010 р. комтетом з економiчного планування Япони було визначено 101 напрямок най-бiльш прогресивних технологiй. За прогнозами до 2015 р. для 17 найбшьш прюритетних буде видiлено по 6,2 млрд дол., на iншi 54 напрямки - по 625 млн дол. США. Пюля освоення цих технологш японськi фiрми очшують 80% комерцiйного успiху. Свiдченням ви-сокого рiвня науково-технiчного потенцiалу ще1 краши е i те, що на И частку припадае 21,1% св^ових патентiв, тодi як у Великобрита-ни i США вона становить 3,2% [1]. Стае очевидним, що для еконо-мши розвинутих кра!н сприятливою е прогресивна роль науки, шновацш i технологiй, через те що екстенсивш фактори зростання (збшьшення кiлькостi зайнятих у виробнищи та масштабiв видо-бутку i освоення невiдновлюваних ресурсiв i енергоносив, можли-востей залучення нових територш родючих земель, запасiв прюно1 води тощо) у свiтовому масштабi наближаються до максимального рiвня використання.
Саме таким чином вже бшьше 50 роюв проявляеться меха-нiзм, сформульований професором Гарвардського унiверситету Й. Шумпетером, коли завдяки творчим «руйнуванням» i постiйним накопиченням знань вiдбуваеться збшьшення продуктивност фак-торiв виробництва, що сприяють довгостроковому економiчному зростанню [2].
Завдяки цим процесам шноваци можуть набувати рiзнома-нiтних форм: зниження витрат; створення нових продуктiв i послуг; удосконалення оргашзаци працi та шше. Кожнiй iз визначених форм притаманна iнновацiйна модель розвитку.
1нновацшна модель розвитку - це складна економiчна система, що формуеться iз рiзноманiтних факторiв регулюючого меха-нiзму, який здатний розвивати функци ринково1 економiки. Стш-кiсть ще1 системи залежить вiд форми економiчного розвитку, на-явностi необхiдного потенщалу, здатного протистояти як внутрш-шм, так i зовнiшнiм факторам впливу. Наскшьки тривалим буде пе-рюд стiйкостi системи, залежить вiд шновацшно1 потужностi, що
здатна протистояти дестабшзуючим факторам впливу. При цьому провщна роль належить системоутворюючим, за яких зростае кшь-юсть i iнтенсивнiсть взаeмодiючих елементiв. Викликаш цими про-цесами змiни сприяють розвитку iнновацiй i якiсним трансформа-цiям iснуючого середовища. Разом з цим вони мають бути науково обгрунтованими i базуватися на теоретичних положеннях, що вра-ховують загальш основи iснуючих, а також i змiнюючих концепцiй шновацшно! моделi розвитку (див. рисунок).
Рисунок. Формування г розвиток гнновацШно! модели в економ!чтй системг
Слщ зазначити, що у процес глобалiзацil бiльшiсть шнова-цiйних процесiв вiдбуваeться у прискореному режимi з максимальною штенсившстю. Бiльш того, в рiзних сферах «впровадження нового» вiдбуваeться по^зному i мае сво! властивостi i способи (жорсткi, м'якi, рiзкi, насильницью, добровiльнi) як за формою (за-кономiрнi, випадковi, стохастичнi, катастрофiчнi), так i змiстом впровадження нововведень. 1нноваци у бiзнесi - завоювання ринку, шновацп в економiцi - модершзащя, шновацп у полiтичнiм устро! -револющя, шновацп в управлiнських структурах - реформа та ш. Тобто шновацшшсть як властивiсть i характеристика атрибу^в людського iсторичного процесу, що перманентно актуалiзувалась то його руйнуючою, то творчою стороною. У цьому протиборсга завжди iснуе конфлiкт мiж розвитком i стiйкiстю, мiж творцями i чиновниками, мiж iнститутами громадського суспшьства i структурами держави. Результатом трансформацп механiзму стають змши сфери виробничо! дiяльностi. Наприклад, у виробничш сферi кра!н,
де юнують «висою технологи», вiдбуваються змши технологiчних парадигм, надаючи перевагу суто шновацшнш моделi розвитку, а для краш, яю вiдстають вiд визначених лiдерiв cbîtoboï економiки, перехiд до шновацшного розвитку часто ототожнюеться з модерш-зацieю застарiлих структур i технологiчних процесiв нацiональноï економiки. Як свщчить досвiд, шлях «наздоганяючого розвитку» для бшьшосп постсоцiалiстичних краïн, що розвиваються (щоб не залишатися на задвiрках свiтовоï економiки), став базовим аргументом для ïx економiчного розвитку. Вiн дозволяе цим крашам значно скоротити термiн для модершзаци свое].' економiки до сучас-них науково-техшчних вимог не за столотя, якi витратив на це ш-дустрiально розвинутий заxiд, а всього за два-три десятирiччя.
Проте вс цi задачi не можуть бути виршеш без найактивш-шо1' ролi держави i пiдконтрольниx ш економiчниx, теxнiчниx, ф> нансових, освiтнix та науково-дослщницьких структур. Врахову-ючи юторичний розвиток, слiд зазначити, що краши з низьким тех-нологiчним рiвнем здiйснювали модернiзацiйний прорив i наздога-няли свiтовиx лiдерiв завдяки активнш, ретельно продуманiй ролi держави в шновацшнш полчищ.
У сучасних умовах регулюючий меxанiзм у тандемi «ринок-держава» поступово переходить з нащональних територiй у мiжна-родний економiчний простiр. При цьому «сила» держави дещо зменшуеться, а «сила» колективного регулювання - зростае. Для ок-ремо1' держави у певних ситуащях це може бути невигiдно, але для штеграцшного середовища е бажаним i корисним. У зв'язку з поси-ленням процесiв глобалiзацiï в шновацшнш стратеги економiчного розвитку виникае необхщшсть у передачi сво1'х нащональних пов-новажень крашами та створенш сприятливих умов для ix вход-ження в наднацiональнi структури. Це пояснюеться тим, що в умовах взаемозалежносп економiк рiзниx краш виникае об'ективна не-обxiднiсть функщонування наднацiонального меxанiзму.
Провiдну роль у цьому процес посiдають мiжнароднi компа-ни, якi завдяки iнтеграцiйному розвитку, а також сво].'м стратепч-ним намiрам з розмiщення виробництва, перемщення капiталу, оп-тимiзацiï оподаткування i використання iнвестицiйниx ресурсiв та ïx прибутку, набули наднацiонального характеру.
Економiчне регулювання набувае наднацiональниx рис лише тод^ коли наддержавнi структури приймають рiшення, керуючись мiжнародними нормами права, а виконання i контроль над прий-няттям ïx рiшень стае обов'язковою умовою для меxанiзму реалiза-ци. Таким чином, економiчна пол^ика стае наднацiональною лише
тод^ коли наднацюнальний i сам метод ïï сприйняття, а також ви-значений спосiб ïï реалiзацiï [3]. Отже, наднацюнальний мехашзм у ^CT^i мiждержавноï взаемоди можна визначити за сукупшстю правил i процедур, переданих суверенними державами наднацюна-льним органам влади. Слщ вiдзначити, що саме в рамках €С сфор-мувався наднацiональний меxанiзм економiчноï iнтеграцiï як феномен мiжнародного регулювання i новий фактор розвитку свiтовоï економши.
Стае очевидним, що чим гострiшi проблеми, тим бiльша потреба в наднацюнальному ïx регулюваннi. Подолання наслщюв св> товоï фiнансовоï економiчноï кризи - яскравий приклад даного про-цесу. Порушення дисбалансiв у глобальних економiчниx вщноси-нах стае доказом того, що необхщна координащя нацiональниx еко-номiчниx систем. Сьогодш на практицi це спостерiгаеться в крашах GC, де через функци наддержавного регулювання та узгодження на-цiональноï макроекономiчноï полiтики можна шдтримувати стаб> льний економiчний рiвень розвитку краш. Наприклад, формування крашами €С фонду для тдтримки тих краш, що мають дефщитний бюджет.
Першою цим скористалася Грецiя, якiй було видшено 110 млн евро, а поим ряд шших проблемних краш, на розвиток яких теж було видшено спшьно з МВФ 750 млн евро. Але для реатзацп цього мехашзму необxiднi були додатковi наднацiональнi компенсаци (повноваження). Для цього на засщанш Свропейського Союзу 16.12.2010 р. у Брюсселi було досягнуто домовленосп про ство-рення постшно дiючого Свропейського стабiлiзацiйного меxанiзму та надання вiдповiдниx повноважень наднацiональним органам союзу [4].
Таким чином, сьогодш найбшьш перспективним прикладом для створення i реатзацп, що вщповщае сучасним вимогам iннова-цiйноï пол^ики, е iнновацiйна полiтика Свропейського Союзу, яка будуеться вiдповiдно до европейськоï iнновацiйноï моделi i транс-формуеться залежно вiд вимог часу i виклиюв ХХ1 столiття. Такi вимоги стосуються i Украши, де активна шновацшна полiтика держави сприяла би науково-теxнiчнiй, iнновацiйно-екологiчнiй дiяль-носп суб'ектiв господарювання. Стаючи вiдкритою i поеднуючись iз свiтовою економiкою, глобалiзацiя здiйснюе неоднозначний вплив на економiчний розвиток Украïни. В економiчному напрямку це обумовлено значною мiрою ïï специфшою соцiально-економiч-ного розвитку на пострадянському етапi, а саме: вщсутшсть розви-неноï ринковоï економiки; досвщу мiжнародного спiвробiтництва в 212
умовах глобально! конкуренци; незначна кшьюсть конкурентоспро-можних пiдприемств, наслiдки тривалих економiчних реформ, по-лiтична нестабiльнiсть - все це накладае свш вщбиток на мiсце i роль Укра!ни в глобальнiй економiчнiй системi. В умовах ринково! економiки найбiльш дiездатним механiзмом переведення 11 на шлях шновацшного розвитку е державно-приватне партнерство, яке до-зволяе органiчно поеднувати здатнють держави здiйснювати управ-лшня природними, матерiальними i людськими ресурсами. Такий розвиток подш вимагае вщ Укра!ни, яка е частиною цього процесу, ново! пол^ично! та економiчно! стратеги в iнтеграцiйних процесах глобально! економши. Враховуючи те, що захщш кра!ни е головним носiем шновацшно! пол^ики, зберегти прогрес можна лише через посилення сшвпращ з цими кра!нами в науково-технiчнiй сферi.
Очевидно i те, що виникаючi кризи менше вражають кра!ни з бшьш збалансованою (або як !! ще називають, автономною) еконо-мiкою, яка орiентуеться у першу чергу на виробництво внутрш-нього ринку, емшсть i глибина якого одночасно е базою для усшш-но! зовшшньо! експансi!. У Gвропi до ще! категорi! кра!н можна вiднести Шмеччину, Францiю, частково Швецiю, в Ази - Китай i Iндiю, у Латинськш Америцi - Бразилiю. На жаль, Укра!на, яка допустила за останш два десятирiччя прорахунки в структурi свое! економiки i практично втратила контроль за транскордонним пере-мiщенням капiталу, втратила сво! позици за роки кризи значно б> льше, нiж будь-яка шша iз кра!н Свропи, що розвиваються.
Напередодш кризи частка сировинно! продукци у структурi вiтчизняно! промисловостi становила 70% проти 14,6% товарiв ш-вестицiйного призначення. Аналогiчнi спiввiдношення спостер^а-лися й у структурi товарного експорту. Якщо у 80-х роках у ньому домiнувала продукцiя машинобудування - приблизно 37%, а частка чорно! металургi! була вдвiчi меншою (18%), то в 2005-2008 рр. вже спостер^алися прямо протилежнi пропорцп: машинобудування -15%, чорна металурпя - 40% [5].
Те, що Укра!на мае продукцiю з низькою доданою вартютю, суттево впливае на обмежений потенщал експорту i в кризових си-туацiях не витримуе конкурентоспроможность На фонi постiндуст-рiального розвитку, де домiнують 5-6 технолопчш уклади, поглиб-лення сировинного виробництва вкрай небезпечне. Так, саме шд час кризи 2008-2009 рр. експорт Укра!ни скоротився на 40,7%, зокрема: чорних металiв на 55,3%, виробiв iз чорних металiв - 44,9, енерге-тичних металiв - 48,1, добрив - 57,3, продукпв хiмiчно! промисло-востi на 57,1% [6]. У той же час кра!ни Свропейського Союзу мали
стшю позици до кризовоï ситуаци, а економша Польщi, навпаки, мала зростання ВВП на 2,8%.
Розвиваючи конкурентоспроможну економiку, яка здатна протистояти глобальним викликам, високорозвинут краши iз сощ-ально орiентованою ринковою економiкою активно тдтримують розвиток малого та середнього бiзнесу. Вiдомо, що саме малий i се-реднiй бiзнес у розвинутих крашах створюе до 60% ВВП (Велико-британiя - 50%, Кмеччина - 50-53, Францiя - 55-62, США - 5052%), а головне - забезпечуе новi робочi мiсця та формування шно-вацiйноï економiки. В Украïнi вш становить лише 10-12% вiд ВВП, а iснуючi фонди пiдтримки малого бiзнесу малочисельнi i не мають достатшх засобiв порiвняно з розвинутими крашами [7].
Саме в рамках цих процесiв Свропейський Союз сьогодш пропонуе сощальну арxiтектуру сучасного суспшьства, а варiанти його розвитку певною мiрою вiдповiдають викликам ХХ1 столотя. Цi краши виявили найбiльшу стшюсть до викликiв глобальноï еко-номiчноï кризи. Основою антикризовоï полiтики цих краш стала шновацшна модель розвитку, оскшьки вiд 70 до 85% приросту ВВП забезпечуеться новими знаннями, яю знаходять свое втiлення у ви-робничих теxнологiяx та устаткуванш. 1нноваци е основою техно-лопчних та економiчниx переваг, а також мiжнародноï конкуренто-спроможностi в обсязi експорту високотеxнологiчниx товарiв. У таких крашах, як 1рлацщя, вш становить 42% вiд загального експорту краши, США - 30%, Фшлянди - 22, крашах СС - 15-20, в Украш лише 1,2% [8].
Враховуючи домшуючий iнновацiйний розвиток економши, комiсiя СС прийняла ршення про перерозподiл частини засобiв структурного фонду в розмiрi 86 млрд евро, спрямувавши ïx на сти-мулювання iнновацiйноï дiяльностi. Таким чином, загальний обсяг витрат на шновацшну i науково-теxнiчну дiяльнiсть iз бюджету СС у 2007-2013 рр. може досягнув суми 140 млрд евро [9]. Про прюри-тетшсть даного напрямку свщчить i те, що криза хоча i торкнулася економши Свросоюзу, але вона мае стшку позищю.
Складна дiалектика iнновацiйного розвитку не обмежуеться лише економiчними аспектами. Гос^ дискус^ ведуться з шститу-цiональниx проблем упровадження iнновацiй у тих крашах, яю зна-ходяться на рiзниx стадiяx свого розвитку. Основою виршення цих проблем е зростання ролi науки, освiти, соцiальноï сфери, що у су-часнш лiтературi отримало назву «людський фактор економiчного зростання». Цi процеси набули незворотного глобального характеру. У сучасних умовах шбито нixто вщкрито не виступае проти
заохочення науки, освгти та захисту сощальних ÎHTepecÎB. Проте дискусiйний характер щ питання носять тодi, коли мова йде про стушнь впливу застосування тих або iнших важелiв у виршенш цих проблем. У цьому i проявляеться рiзниця, а тдчас протилежнiсть у пiдходах до використання таких важелiв крашами. До цього слщ до-дати, що не повною мiрою залишаються вирiшеними питання шновацшного розвитку, а також формування i функцюнування еконо-мiчних систем теоретико-методологiчного i методико-практичного характеру. Використання цих пiдходiв дае можливють визначити роль пiдприемств i держави в шновацшному розвитку, уточнити i обгрунтувати фактори, якi здiйснюють вплив на ix економiчну ак-тивнiсть, зокрема на макроекономiчному рiвнi, де ендогенним фактором е техшчний прогрес як результат iнновацiйниx ршень, прийнятих економiчними агентами.
Наприклад, якщо у США, GC, Японiï та деяких крашах «золотого мшьярда» великi корпорацiï успiшного вирiшують проблеми впровадження iнновацiй, державi достатньо лише запровадити у цш сферi ефективний регулюючий меxанiзм. Цей меxанiзм стосуеться захисту стратегiчниx галузей, вмiлого розподшення держзамовлень i допомоги з боку шоземно].' експансiï ТНК. Проте в крашах так званого «наздоганяючого розвитку» спостертаетъся надмiрне вщсто-ронення держави вiд участi в економiчниx процесах, що негативно на них впливае.
Вмiло використовуючи досвiд передових краïн, а також збе-рiгаючи керiвнi позицiï держави у фiнансово-економiчнiй системi, такi краши, як Китай, Iндiя, Бразилiя, досягли найбшьш динамiч-ного розвитку. Завдяки такш полiтицi вони вражають сво1ми уст-хами як у темпах зростання, так i в захист економiк вiд зовнiшнix шокiв, при одночасному змщненш сво1'х позицiй на св^овш аренi. Саме цi держави, як справедливо вщзначають аналiтики ВТБ, стали «головними двигунами» глобально!' економши, що забезпечили в 2010 р. близько 50% приросту ïï обсяпв.
Швидкi темпи економiчного зростання цих держав визнача-лись у першу чергу внутршшми факторами - активним розширен-ням споживчого попиту, збшьшенням iнвестицiй в основний кат-тал i державнi ресурси. Важливу роль у цьому процесi вiдiграв бан-кiвський сектор провiдниx краш з формуючими ринками. Завдяки низькому рiвню глобалiзацiï бiзнесу нацiональнi кредитнi шститути практично не постраждали вiд кризи, продовживши активно креди-тувати економшу. Темпи зростання банкiвського кредиту в 2009-
2010 рр. становили в Кита! близько 25% на рш, у Бразили - 19, в 1нди - 18% [10].
Ц фактори дають можливють забезпечувати як формування, так i ефективну реалiзацiю потенцiалу до пошуку нових iдей i вина-xодiв в iнтересаx теxнологiчного прогресу. Водночас позитивний вплив цих факторiв сприяе економiчному зростанню i тдвищенню якостi життя. До цих факторiв слiд вiднести:
потенцiал сфери наукових дослщжень i розробки, включаючи фундаментальш дослiдження;
обrрунтованi i перiодично кореговаш прiоритети науково-теxнiчного розвитку i розроблений на ïx основi перелш теxнологiй, якi потребують удосконалення;
гнучю адаптивнi органiзацiйнi форми i економiчнi меxанiзми, що сприяють iнновацiям, а також розробщ i освоення нових техно-логiй;
впровадження ефективних матерiальниx стимулiв, якi сприяють економiчному зростанню на основi використання шновацш i нових теxнологiй.
Аналiзуючи еволюцшний шлях iнновацiйно-теxнологiчного розвитку розвинених краш, необидно вщзначити, що вiн грунту-еться на стратегiчниx галузях, водночас надаючи й шшим взаемо-обумовлюючих властивостей прюритетного напрямку. Це свщчить про те, що не юнуе единого шаблону, за яким рухаються всi краïни, щоб досягти успixiв на основi впровадження iнновацiй. Скорше, навпаки, тому що iнновацiï створюються i впроваджуються вщпо-вiдно з потребами споживачiв конкретного ринку. Це у свою чергу пов'язано з нащональними, юторичними, сощально-психолопч-ними та ментальними звичаями, якi сприймаються в рiзниx краïнаx по-рiзному навiть в однш краïнi. Яскравий приклад цьому США, де суспшьство i держава сформувалися з iммiгрантiв рiзниx нащона-льностей i етичного походження. Але виходячи iз ментальних особливостей, перевага у бiзнесi надавалася приватнiй шщативь Проте у бiльшостi краïн св^у до цих пiр дiють рiзнi форми функцi-онування i розвитку нащональних економш.
При всiй рiзноманiтностi форм i методiв дiючиx економш бiльшiсть iз них стали на шлях шновацшного розвитку. Мова йде перш за все про створення сприятливих умов для нагромадження катталу й iнвестування його в найбшьш високотеxнологiчнi i сис-темоутворюючi галузi виробництва. Для цього необxiдна яюсна пiд-готовка iнженерно-теxнiчниx кадрiв i висококватфшованих пра-цiвникiв, здатних поеднати науку з виробництвом, розширенням i 216
поглибленням мiжнародно! сшвпращ, що вiдкривае доступ до пере-дових досягнень у виробничш i пiдприемницькiй дiяльностi.
Реатзащя iнновацiйно! моделi економiчного розвитку для Укра!ни визначае необхiднiсть глибокого розумшня сутностi шно-вацiйного пiдприемництва. Адже нинiшне глобальне середовище змушуе удосконалювати ддачу iнновацiйну систему, реформувати !! iнституцiйнi структури, змiнювати механiзми взаемоди наукових i дослiдно-впроваджуючих органiзацiй, а також сприяти приско-ренню адаптаци науково-технiчного розвитку до вимог ринково! економiки. Вiдомо, що iнновацiйний розвиток - це доволi складний, багаторiвневий механiзм економiчно! структури. Функцiонування цього мехашзму залежить не тiльки вщ внутрiшнiх факторiв, таких як наявшсть достатнiх капiтальних ресурсiв; оптимальна еконо-мiчна та вiдповiдна мотивацiя господарюючих суб'екпв; здатнiсть i бажання модершзацп та реалiзацi! iнновацiйного оновлення; ф> нансовi ресурси та науково-технiчний i людський потенцiал. Але не менш важливе значення мають i зовшшш умови функцiонування нацiонально! економiки, характер !! участi у мiжнародних фшан-сово-економiчних i науково-технiчних обмiнах, можливост бiльш тiсно взаемодiяти мiж корпоративними i державними структурами в глобалiзованому свiтi. У цьому контекстi шновацшний розвиток окремих держав, у тому чи^ й Укра!ни, стае не тшьки iмператив-ним, але й отримуе стимули, додатковi можливостi для свое! реал> зацi!.
Необхiднiсть переходу до шновацшно! економши дасть можливють, з одного боку, забезпечити виробництво товарiв широкого вжитку, що виробляються в кра!ш, а з шшого - скоротити залеж-шсть вiд iмпорту стратегiчно важливих товарiв i технологiй. Низь-кий рiвень iнновацiйно! продукцi! у загальному обсязi промислово! продукцi! та тенденцiя щодо його зниження призвели до посилення iмпортозалежностi кра!ни вiд наукоемних товарiв. Також необхiдно враховувати фактор нестабшьност свiтових нацiональних еконо-мiк, яю час вiд часу провокують фiнансово-економiчнi кризи.
Разом iз цим, на думку бшьшосп науковцiв, переходу на шновацшний шлях розвитку заважають не лише технолопчш можливо-сп, а й економiчнi причини. Перш за все це стосуеться вщповщносп науково-техшчного потенцiалу новим вимогам у зв'язку з тривалим недофшансуванням втизняно! науки i помилками при формуванш !! галузевого сектору. При цьому необидно враховувати те, що прюритетними повинш бути галузi, якi складають основу «еконо-
мши знань», а саме: розвиток комп'ютерних мереж; створення нових поколшь мшросхем; виникнення телебачення з високим ступе-нем можливостей екрана; новi лiки i засоби захисту рослин; створення нових матерiалiв; розробка автомобшя та лiтака нового поко-лiння; кардинальна модернiзацiя залiзничного транспорту; розвиток природоохоронних технологш; винайдення нових функцюналь-них бiоматерiалiв та нових джерел енерги; створення нового поко-лiння ядерних реакторiв i засобiв контролю та iн.
Для технолопчного прориву саме за цими стратепчно важли-вими напрямами в нашш краïнi е матерiальнi, штелектуальш та ви-робничi ресурси, проте iснуе брак фiнансовоï пiдтримки цих проек-тiв [11]. Залишаеться також незмшним сприйняття украшською економiкою втизняних iнновацiй при одночасному зростаннi iм-порту зарубiжниx iнновацiй у виглядi теxнiки i теxнологiй.
Такi дп не лише знижують нацiональну шновацшну актив-нiсть, а й створюють реальш передумови виникнення загроз та не-безпек. Зокрема, частка тдприемств, що впроваджувала iнновацiï за перюд з 2007 по 2011 р., знаходились у межах 10-11%, що тд-тверджуе катастрофiчний науково-iнновацiйний стан в Укршш. Не-гативний стан характерний i для iншиx iндикаторiв науково-техно-логiчноï дiяльностi (див. таблицю) [12].
Поряд iз цим для вiтчизняноï економiки подiбнi катаклiзми несуть у собi не тiльки неминучi втрати, але i можливостi здшснити теxнологiчний прорив, вийти на траекторда випереджаючого еко-номiчного зростання.
На вщмшу вiд промислово розвинутих краш, де шновацшна ефективнiсть е невщдшьною складовою економiчноï полiтики, для Украши - це питання виживання в ринкових умовах та нарiжний камшь входження на европейськi та свiтовi ринки. Крiм того, при-ватний каттал, спрямований у новi технологи, набувае особливоï ваги. Саме таю швестици дають пiдвищений рiвень доданоï варто-стi i рухають економшу вперед.
Висновки. У нинiшнix умовах в Укра1ш необxiдна диверсифi-кащя джерел зростання i переорiентацiя економши з експорту на внутрiшнi фактори розвитку. Необхщш пропорцiйнi змiни мiж спо-живанням i заощадженням, перш за все стимулювання до цих дш населення. Для iнновацiйноï економши прiоритетним напрямком е розвиток фшансового ринку, здатного трансформувати заощад-ження в швестици, а також стимулювати виробництво товарiв з ви-сокою доданою вартютю.
Таблиця
1ндикатори наукоео-техтчног безпеки Украти_
№ 1ндикатор Порогов! значения Динамжа стану шдикатор!в, роки
2007 2008 2009 2010 2011
1 Питома вага видатюв державного бюджету на науку у ВВП, % не менше 1,7-2 0,93 0,9 0,95 0,9 0,9
2 Кшыасть сиещалютав, яю виконують науково-техшчш роботи, оаб на 1000 оаб не менше 9 4,63 4,49 4,58 4,42 4,4
3 Частка шдириемств, що впроваджують шновацп, у загальнш кшькосп промислових тдприемств, % не менше 50 11,5 10,8 10,7 11,5 11,7
4 Коефкцент винахщницько! активносп (юль-юсть отриманих патентав на 1 млн оаб) не менше 400 175 179 167 175 182
5 В1дношення кшькост1 впровадження об'екпв промислово! власност1 до зареестрованих, % не менше 90 97,8 97,6 97,4 97,8 97,2
6 Частка реал1зовано1 шновац1йно1 продукци у за-гальному обсяз1 промислово! продукци, % не менше 50 6,7 5,9 4,8 3,8 4,0
7 1ндекс змши активносп створення зразк1в ново1 техн1ки, % не менше 100 112,1 86 84,6 103,4 102,4
8 1ндекс змши активносп створення зразк1в ново1 продукци, % не менше 100 104,9 96,8 109,8 89,7 88,3
9 Сшвв1дношення частки фундаментальних до-слщжень, прикладних дослщжень, науково-тех-шчних розробок [ науково-техн1чних послуг, виконаних власними силами у загальному об-сяз1, % 15/25/60 22/17/61 23/18/59 22/16/62 22/16/62 22/16/62
Безперечним е той факт, що майбутнш розвиток економши Украши як самодостатнього суб'екта мiжнародного спiвтовариства залежить вщ того, наскiльки ефективною буде реалiзацiя державноï iнновацiйноï полiтики. Ця пол^ика повинна базуватися на концеп-туальних засадах розвитку високотеxнологiчниx виробництв, здат-них виробляти наукоемну продукцiю.
У довготривалш перспективi виграють тi шдприемства i ком-пани, динамiка яких пов'язана з iнтенсивним розвитком шновацш-ноï продукцп.
Разом з тим при розробщ системи державноï шдтримки шно-вацiйноï моделi розвитку в умовах обмеженосп фiнансовиx ресур-шв необхвдний вiдбiр галузей i шдприемств, якi потребують цiеï шд-тримки. У зв'язку з цим необидно розробити систему першочерго-вих критерив вщбору таких галузей i виробництв. До числа цих критерий, що визначають прюритетшсть виробництва i нововведень конкретних вцщв продукцп, слщ вiднести: ступiнь наукоемностi продукцп (шновацшний фактор); динамiку попиту на продукщю на свiтовому ринку; мультиплiкативний ефект вщ нарощування виробництв, продукщя яких експортуеться; економiчну ефективнiсть експортноï продукцп. Важливим фактором при цьому е шдвищення наукоемноï продукц^ i конкурентоздатшсть вiтчизняниx товарiв, захист внутршнього ринку вiд недоброякiсноï конкуренц^ шших кра1н, створення сприятливих умов для розширення внутрiшнього виробництва та обмеження вивозу капiталу за кордон.
Л^ература
1. World Development Indicators & Global Development Finance. - The World Bank, 2011.
2. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер. - М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. - 400 с.
3. Consolidated version of the Treaty on European Union, Articles 21-46. Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union and the Chartr of Fundamental Rights of the European Union. 6655/2/08. REV.
4. Intermediary joint press conference with Herman Van Rompuy, President of the European Councie, Europe, Rapid Press releases, Reference: SPEECH/10/763, Date: 16/12/2010. - P. 1.
5. Кораблш С. Украша постшдус^альна / С. Кораблш // Дзеркало тижня. - 2010. - №4. - С. 7.
6.Офщшний сайт Нацюнального банку Украши [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.ua.
7. Domain Sponsor Legal Policies [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.pravda.com.ua/columns/2010/11/24/5606 933/.
8. Денисенко М.П. Активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi про-мислових пiдприемств / М.П. Денисенко, Т.С. Воронкова // Проб-леми науки. - 2011. - №2. - C. 16-17.
9. European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu.
10. Вектор // Экспертно-аналитический журнал ВТБ. - 2011. -№10. - С. 3.
11. Активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi: оргашзацшно-еконо-мiчне забезпечення: моногр. / О.1. Амоша, В.П. Антонюк, А.1. Землянкiн та ш.; НАН Украши, 1н-т економши пром-стi. - До-нецьк, 2007. - С. 16-17.
12. Федотов О.О. Концепщя забезпечення економiчноï без-пеки держави як цiльовоï функци державного регулювання струк-турних процешв / О.О. Федотов, С.1. Нштч // Вiсник Донецького нацiонального ушверситету. Серiя В. Економiка i право. - 2013. -№1. - С. 178.
Надшшла доредакци 27.02.2015р.
1.П. Петрова
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЯК КАТАЛ1ЗАТОРА ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
В умовах попршення економiчноï ситуаци та загострення фь нансовоï кризи в Укра1ш забезпечення високих i стiйкиx темшв розвитку кра1ни, досягнення стратегiчниx цшей держави немож-ливо без взаемоди держави та бiзнесу. Дефiцит бюджету, скоро-чення доxодiв та видатюв державного бюджету на реалiзацiю масштабних проекпв, неможливiсть повноцiнного використання власних коштiв пiдприемствами породжують проблему низькоï iн-вестицiйноï активностi в Укра1ш i пошуку прiоритетниx форм шве-стицiйноï дiяльностi. Такою формою е державно-приватне партнер© 1.П. Петрова, 2015 221
