CC BY
36
Т.О. Пожуева
канд. екон. наук, м. Запор1жжя
1ННОВАЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я ШДПРИСМСГВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Мета роботи: висвпдення сутностi iнновацiйних стратегiй пiдприeмств та 1х застосування в умовах кри-зового стану пiдприeмства.
Завдання роботи: для досягнення ще1 мети е досл-iдження iснуючих поглядiв та концепцш з дано1 пробле-ми, розкриття сутностi шновацшно1 стратеги та прин-ципiв 11 розробки на пщприемствах в сучасних умовах.
Головною ознакою процесiв, що вiдбуваються у сучас-ному свiтi, е глобальна штегращя економки, политики, науково-технолопчно1 сфери, природоохоронно1 д1яль-ностi i сощального добробуту. Укра1на як незалежна держава живе у взаемопов'язаному та взаемозалежному свiтi.
У сучасних умовах глобалiзацií економiчного жит-тя розвинуп кра'ши, де наука виконуе роль головного економшо-вщтворювального фактора, забезпечують свш розвиток за рахунок вдосконалення кнуючих техно-логiй, технiки та використання принципово нових нау-кових досягнень. М1жнародний технологiчний та науко-вий обмш, трансфер iнтелектуального потенцiалу — одна з ознак нашого часу. Приеднання Украши до евро-пейських та свггових iнтеграцiйних процесiв неможли-ве без врахування геополiтичного чинника, що значною мiрою визначаеться сьогодшшшм станом економiки Украши та и подальшим розвитком [3].
Перехiд до ринково'1 системи господарювання заго-стрив необхiднiсть активiзацil iнновацiйних процесiв в економщ Украши. Складний етап реформування еко-номiки потребуе посилення шновацшно! активностi i нового пiдходу до шновацш, що поеднують знання i технiку з ринком. 1нноваци визначають основш показ-ники виробничо-господарсько'1 д1яльноста пiдприeмства, напрямок змiн на довгостроковий перюд, забезпечують конкурентоспроможнiсть пiдприeмства в майбутньому.
Значення шновацшно1 дiяльностi для промислових пщприемств у сучасних умовах постшно зростае. Тим часом статистичш данi останнiх рокiв пщтверджують той факт, що промисловi пщприемства зазнають серйозно'1 кризи в шновацшнш сферi i, якщо не починати активних заходiв для його подолання, як з боку держави, так i кер-iвництва промислових пщприемств, несприятливi наслщки будуть мати мюце в найближчому майбутньому [3].
Ниш бшьшють украшських пiдприeмств усвщоми-ла, що необхщш iнновацiйнi, принципово новi методи управлiння персоналом та оргашзащею в цiлому, впро-вадження шновацшних проектiв у виробництво. 1нно-вацй необхiднi в органiзацiйнiй, виробничiй, фшансовш, науковiй сферах, оскiльки саме в комплекс вони при-носять найефективнший результат.
На сучасному етапi загострюеться конкуренщя i пiдвищуються вимоги споживачiв, тому постiйнi ново-введення можуть стати одним iз факторiв отримання конкурентних переваг [6, с. 39].
Як переконуе сватова та украшська практика, вмiле використання всього потенщалу п!дприемства, рацiональ-на органiзацiя та управлшня ним мають вирiшальну роль, особливо в кризових умовах. На сучасному етат загост-
рюеться конкуренцiя i п1двищуються вимоги споживачiв, тому постiйнi нововведення можуть стати одним iз фак-торiв отримання конкурентних переваг. Пошук ефектив-них оргашзацшних форм управлiння нововведеннями, створення мехашзму iнтеграцlí та координац11' дiяльностi в процеш розробки й впровадження нововведень вимага-ють п!двищення уваги до шновацшного менеджменту як сукупност1 оргашзацшно-економ!чних методiв та форм управлiння у р!зних ланках i насамперед на р!вш первин-но1 ланки — пщприемства. В економ!чнш лiтературi, стат-тях розглядаються принципи сучасного маркетингового мислення та актуальш проблеми стосовно впровадження новгтшх технологiй виробництва перспективних товар!в, нового продуктивного обладнання (Назарчук Л. М., Се-фаненко А. П., Новицький В., Дггер I. Г., Семиноженко В. П. та ш.) [6, с. 39].
На 1х думку, можливост1 Укра1ни у сфер! неоеконом-1ки можна i потр16но шукати в проблемному пол1 постшду-стрiальноl економiки, а саме тих потенцшних «точках зро-стання», де украшська наука вже володie такими виперед-жаючими конкурентними перевагами. Накопичеш знання плюс «людський каштал», помножений на пол1тичну волю реформованих 1нститут1в влади, — ось формула ви-переджаючого iнновацiйного розвитку Украши в XXI столгти. Iнновацiйна переорieнтацiя — це основа основ евро штеграцшного вибору Укра1ни. Претендувати на гщне мiсце в 6вроп1 i св1т1 наша кра1на може лише за умови становлення iнновацiйноl дороги розвитку, основи якого мають бути реатзоваш в процеш структурно1 перебудови економ^ вже на стартi ниншнього стабiлiзацiйного ета-пу. Укра1на повинна ставити перед собою самi амбита ц1л1, бо лише рух до вищих стандартiв може привести до про-гресу на дороз1 прискореного зростання конкурентоспро-можност1 нацiональноí' економши i здiйснення заявленого нашою державою европейського вибору [6, с. 40].
На 1х погляд, до тепершнього часу закшчився перший етап в розвитку шновацшно! пол1тики — так би мовити, етап первинного накопичення шновацшно-полггачного капiталу, головним позитивним результатом якого можна вважати прийняття в державi i сусшльств1 iнновацiйноí' доктрини, усвiдомлення необхiдностi i прiоритетностi цього напряму [6, с. 41].
Наступний етап розвитку шновацшно! полггаки в Украíнi мае бути яюсно !ншим. Необхiдна на первин-ному етапi позиц1я декларування i впровадження на загальнодержавному р1вн1 основних принцитв iннова-ц1йно! доктрини зобов'язана змшитися вивiреною стра-тегieю запуску дieвих 1нституц1йних механiзмiв 11 реал-iзацil. На жаль, на сьогодншнш день «великi пол1тичн1 !нститути» (Верховна Рада, Кабшет М1н1стр1в i ш.) про-довжують оцiнювати iнновацiйну полггаку в одному ряду з шшими напрямами державно! пол1тики, такими як розвиток промисловоста, соцiальна сфера i тому подiбне, тод1 як в шновацшного сектора шша, вiдмiнна вщ вс1х !нших, функц1я — бути вектором i прискорювачем розвитку вс1х !нших сфер суспiльства i держави [8, с. 40].
Виходячи з цього, можна видшити декшька ключо-вих проблем нового етапу розвитку шновацшно! политики УкраГ'ни.
По-перше, це впровадження шновацшно'! щеологи на вс1х поверхах i сферах соцуму. 1сторичний парадокс поля-гае в тому, що до останнього часу iснуюча шновацшна доктрина придтяла порiвняно мало уваги необхiдностi форму-вання середовища iнновацiйного мислення, сустльно! куль-тури iнновацiй. У основi такого мислення лежить, як вщо-мо, по-перше, критичний спошб оцiнки себе i навколиш-нього свiту i, по-друге, перехщ в!д засвоення накопиченого до створення нового. Сусп1льну думку необидно пщштов-хнути до усвщомлення того факту, що наука i новi технологи е найважливiшими чинниками економiчного зростан-ня в умовах сучасно! та пост сучасно! неоекономки. 1на-кше, без широко! сощально! бази, iнновацiйний розвиток буде практично неможливим. Додамо, що сама по со61 проблема формування ново! щеологи в сусп1льств1 — зав-дання, що вимагае вщ держави не меншо! концентраци зусиль, чим в питанш пошуку засобiв на фшансування науки i осв1ти.
По-друге, це запуск ефективних 1нституц1йних ме-ханiзмiв стратегiчного iнновацiйного прогнозування, яю могли б адекватно вписати дороги нацюнального розвитку УкраГ'ни в контекст глобал!зацшних процешв i структу-ри нового св1тового геоекономiчного порядку. Прогнозування i «проектування» дор!г розвитку великих цившзац-1йних систем взагал! е одним з найскладнших завдань XXI стол1ття. У цих умовах при формуваннi стратеги розвитку необхщно враховувати можлив1 сценарй «вщкритого май-бутнього», усвiдомлювати Гх нелшшний i синергетичний характер i виявляти домшукш чинники впливу. Без Г'х врахування р1зн1 прогнозн1 сценарй' втрачають характер системностi i схиляються до одного з двох полюшв: або редукци у 61к приватних (спещальних, галузевих) про-гноз1в, або розповзання у 61к «футурологи без берепв», що на практицi обертаеться утошчним прожектерством.
По-трете, це активiзацiя соцюкультурного ресурсу в створеннi нацюнально! шновацшно! економши. Глобал-iзацiя усе бшьш наполегливо ставить питання про введен-ня в масштабi св1тово! сшльноти нових класифiкаторiв i параметрiв сощального розвитку — геополiтичних, гео-культурних i цивiлiзацiйних. Вочевидь, що вгтчизняна стратегiя iннова-цiйного розвитку не буде устшною без врахування унiкальних параметрiв накопиченого нацю-нального соц1окультурного кашталу [5, с. 41].
Таким чином, новий етап у формуванш нацюналь-но! iнновацiйно! пол1тики вiдображае об'ективш потреби чергового етапу розвитку укра'Гнського суспiльства i держави. Вихщ з пострадянського перехiдного перiоду 1990-х об'ективно перетворюе iнновацiйну пол1тику на едино можливий стержень нацiонального проекту Ук-ра!ни в XXI столгт.
Сама по со61 iдея перспективной iнновацiйного розвитку в1тчизняно! економiки з1 вшма Г! очевидними позитивними ефектами не нова. 1нновацшна економь ка сьогодш заявлена як один з прюритетних напрямiв розвитку, а ГГ потенцiал усвiдомлений на загальнодержав-ному р1вш [3].
Концептуальною основою забезпечення стабшь-ност1 функцiонування пiдприемств в умовах ди^м1чно-го економiчного середовища мае стати науково обГрун-
164
тована шновацшна стратепя пiдприемства. Якщо розу-м1ти п1д стратегiею довгострокове планування, то шно-вацiйна стратепя мае вщношення до вае! тривалосп процесу — в1д дослiджень, виробництва i збуту до вико-ристання. Вона визначае темп пщвищення технолопч-ного р1вня i пов'язаних з ним затрат розумово! працi.
Досвщ промислово розвинутих кра'Гн е вз1р^м того, як !х пiдприемства проводять шновацшну стратегiю, з61льшуючи обсяг виробництва, реалiзацil та прибутку, п1двищуючи продуктившсть працi, прискорюючи обо-ротн1сть вкладеного капiталу, освоюючи i поставляючи на ринок яюсно нов1 види продукци з метою пщвищен-ня норми прибутку. Потреба в постшному оновленш асортименту продукцн та технологи ГГ виготовлення змушуе вводити науковi й проектш розробки в систему д1яльност1 пiдприемств, орiентуючи !х на прискорення шновацшних процешв. Так вiдбуваеться злиття науки, технiки i виробництва в едине цше, що породжуе но-ваци та прискорюе !х. Так, своечасно затверджена шно-вацiйна стратепя, сприяння д1яльност1 у сферi науки й техшки як органiчнiй частиш технологiчного та шнова-ц1йного процесу, надання першочерговосп розвитку i вдосконаленню технологiй перетворили Япон1ю в одну з найрозвинутших держав св1ту [7, с. 47].
Функцюнування безвщплатно! системи державного фшансування не вимагае вiддачi вщ проiнвестованих НДДКР кошт1в, а це, в свою чергу, не дае можливосл дер-жавi вщчути революцiйнi технологiчнi зм1ни у виробництвГ Статистичнi данi за 1991—2000 роки (коли УкраГ'на стала на шлях розвитку як самостшна держава) свщчать про те, що за цей перюд мала мюце тенденщя вщставання технiчного р1вня нових вид1в техшки i технолог!! в!д '!! свгтового р1вня, вiдставання в галузi впровадження новгтшх технологiй i освоення на Гх базi виробництва принципово нових вид1в наукоемно! продукцй, скорочення р1вня реалiзацi! досягнень науки i техшки на зовншньому ринку, скорочення масш-таб!в реалiзацi! досягнень науки i технiки. В 1999 роц1 лише 13,5 % промислових пiдприемств УкраГ'ни займались шно-вацiйною дГяльнютю. В 2000 ця частка дещо пщвищилась до 14,8 %, а в 2001 рощ знову знизилась до 13,9 % [6, с. 42].
Бшьшють шдприемств УкраГ'ни усвiдомлюе не-о6х1дн1сть здiйснення iнновацiйно! пол1тики, але уст-шне !! здiйснення повинно Грунтуватися на в1дпов1дн1й нормативно-правовiй базь Правовi передумови державно! шновацшно! полгтики закладенi в Конституци УкраГ'ни, в якш стаття 54 гарантуе громадянам свободу науково!, техшчно! та шших вид1в творчо! дГяльноста, захист iнтелектуально! власностi, авторських прав. Стаття 116 зобов'язуе Кабшет Мш1стр1в УкраГ'ни забезпечу-вати здшснення економiчно! пол1тики у сферi освгги, науки i культури. Зг1дно з пунктом 4 ще! ж статп Кабмiн розробляе i здiйснюе загальнодержавш програми еконо-м1чного, науково-технiчного i культурного розвитку УкраГ'ни [1]. Законодавче забезпечення науково-техшч-но! та шновацшно! дГяльноста в Укра!нi започатковане Законом УкраГ'ни «Про основи державно! политики у сферi науки i науково-техшчно! д1яльност1». Цей закон з часом зазнав змш, i в 1998 рощ був прийнятий новий закон «Про наукову i науково-технiчну дГяльшсть» [2].
Це сприяло тому, що в УкраГ'ш поступово стала ак-тивiзуватися iнновацiйна д1яльн1сть. Держкомстат УкраГ'ни оприлюднив статистичну iнформацiю щодо шновац-
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
шно! активност пiдприeмств у 2007 рощ. За цими дани-ми, порiвняно з попередшм роком частка пщпржмств, що займалися iнновацiями, збiльшилася на 3 вщсоткових пункти i склала 14,2 %. На 78 % зросли шноващйт вит-рати (до 10 850,9 млн. грн.), а витрати на придбання машин та обладнання, пов'язан з упровадженням шно-вацiй, — ушчь На 25 % збшьшилися витрати на пщго-товку виробництва для впровадження iнновацiй та ш.
Разом iз тим, частка витрат на дослщження i розроб-ки у загальнiй сумi iнновацiйних витрат зменшилася з 16 % до 9 %. Як i в попереднi роки, основним джерелом техно-логiчних шновацш залишилися власнi кошти пхдприемств: 1х частка склала 74 %. Крiм того, удвiчi збiльшились обся-ги шоземних iнвестицiй, залучених на фшансування тех-нологiчних iнновацiй, однак !х частка невелика — 3 %.
На рiвнi 2006 року залишились обсяги видшених на iнновацiйний розвиток бюджетних коштiв. Частка цьо-го джерела зменшилась проти 2006 року з 1,8 % до 1,3 %.
За 2007 рк: на 1,5 вщсоткових пункти (до 11,5 %) збшьшилася частка промислових пiдприeмств, що впро-ваджували iнновацií. На 24 % зросла кшьюсть впровад-жених нових технологiчних процесiв, освоено виробниц-тво 2 526 нових видiв продукцп, з яких 881 — новi види технiки. У цшому результати 2007 року свiдчать про зак-рiплення позитивно! динамiки зростання шновацшно! активностi вiтчизняних пiдприeмств [5, с. 42].
Аналiз динамiки шновацшно активних пщпржмств за 2000—2008 рр. свщчить, що, всупереч зменшенню кшькосп пiдприeмств, якi впроваджували шновацп в загальнш кiлькостi промислових пiдприeмств, з 2007 р. спостерталося полiпшення ситуацп, а зазначенi показ-ники почали зростати (таблиця 1). Проте в 2008 р. !х кшьюсть значно зменшилась та стала найменшою за весь аналiзований перюд. Разом з тим, кшьюсть засвоeних нових видiв технiки, впроваджених нових технологiчних процеав почала збiльшуватися [7, с. 46].
Практично eдиною можливою державною формою тдтримки e спецiальний режим шновацшно! д1яльноста, передбачений законом «Про технопарки» i законом «Про iнновацiйну дiяльнiсть». Проте i вони забезпечу-ють компенсацiю не бiльше 10—12 % витрат п^р^мств на виконання шновацшних проектiв, але фiнансування шновацшно! дiяльностi тiльки з держбюджету неефек-тивно. Укра!на вже маe негативний досвщ фшансуван-ня шновацшно! дiяльностi [3].
В цих умовах розвиток шновацшно! д1яльносп на mдприeмствах маe бути фшансованим в основному за кошти mдприeмства. Все це спонукаe mдприeмства пе-редивитися свою роботу в напрямку розробки стратепч-них плашв, зокрема в розробцi шновацшно! стратеги. У зв'язку з цим досить гострою e проблема своeчасного просування шновацшних можливостей, концентраций ресурсiв, оперативного управлшня iнновацiйним проце-сом при мшмальному ризику вiд неправильного вибору шновацшного напрямку. Стратегiя управлiння шноващ-ями маe бути складовою заглавною у стратеги управлш-ня розвитком mдприeмства, а саме питання вибору та оцшки iнновацiйних стратегiй маe бути центральним у проблемi тривалого розвитку пiдприeмства [7, с.48].
Бшьш конкретно суть шновацшно! стратеги розк-риваeться у тих функцiях, яю виконуe iнновацiйне уп-равлiння. До них можна вщнести:
Таблиця 1
1нновацшна активнiсть щдприемств УкраКни за перюд 2000-2008 рр., млн. грн.
Рш Питома вага шдирисмсгв, що займалися ¡нновап1ями, % Загальпа сума витрат у юму [пс.|| ча паирямами
дослщжен- 11Я 1 розробки1 придбання 110ВИХ тсхноло-пй2 пщготов-ка виробництва 1.1'А впровадження шновацш'1 придбання маптин та обладнання пов'язаш з упровадженням пшовацш шип витрати
2000 18,0 1760,1 266.2 72,8 163.9 1074.5 182.7
2001 16.5 1979.4 171.4 125.0 183.8 1249.4 249.8
2002 18,0 3018,3 270.1 149,7 325.2 1865.6 407.7
2003 15,1 3059,8 312.9 95,9 527.3 1873.7 250.0
2004 13.7 4534.6 445.3 143.5 808.5 2717.5 419.8
2005 11,9 5751,6 612.3 243,4 991.7 3149.6 754.6
2006 11,2 6160,0 992.9 159,5 954.7 3489.2 563.7
2007 14,2 10850.9 986,5 328,4 X 7471,1 2064,9
2008 13,0 11994,2 1243,6 421,8 X 7664,8 2664,0
1 з 2007 року сума внутрштх та зовтшшх НДР;
2 з 2007 року придбання шших зовшштх знань;
3 з 2007 року показник ввднесено до шших витрат;
4 з 2007 року придбання машин обладнання та програмного забезпечення
— управлшня процесами створення нових знань;
— управлшня творчим потенщалом тих, хто ство-рк^ новi знання;
— управлшня освоeнням нововведень;
— управлшня сощальними та психолопчними аспектами нововведень.
Теор1я iнноватики та !! суттeвi концепцй включають знання про дiловi цикли, технологiчнi уклади, життeвi цикли продукц1! та технологи виробництва. Вщповщно формування знань з шноватики надаe можливiсть перед-бачати перспективу довготривалого технiко-економiчного розвитку суспшьного виробництва, впливати на змiни в фазах дшових циклiв, а за рахунок iнновацiй — зменшува-ти перюди спаду виробництва та сприяти пщйому д1лово! активностi пiдприeмств. В центрi уваги iнновацiйного менеджменту як складово! загально! системи управлiння пiдприeмством повинен бути потенцiал органiзацlí як го-ловний критерiй доц1льност1 !! iснування. Розвиток орган-iзацi! слщ розглядати як реакцiю на змши зовн1шнього середовища, тобто враховувати стратепчний аспект. Звхдси потенцiал органiзацi! маe дв1 складовi: готовн1сть до стабильно! виробничо! д1яльност1, тактовнiсть до шновацш. Вщ стану iнновацiйного потенщалу залежить ви61р iнновац-1йно! стратег!!. А и оцiнка — необхщний етап процесу розробки стратегй'. Таким чином, шновацшний потенцiал органiзацi! — це стушнь готовност1 виконати завдання, що забезпечують досягнення поставлено! шновацшно! мети, тобто стушнь готовносл до реатзаци проекту чи програ-ми шновацшних стратепчних iнновацiйних зм1н [4, с. 147].
Таким чином, стратепчне планування спрямоване на те, щоб забезпечити усп1х пiдприeмства, закрiпити завой-ованi ним позицй на ринку збуту, визначити перспекти-ви для подальшого росту. Стратегiчний iнновацiйний план, з одного боку, зорieнтований на вщдалену перспективу, а з шшого боку — повинний бути досить гнучким, щоб при необидноста можна було внести в нього змши. Практично це програма д1яльност1 пiдприeмства протя-гом тривалого часу; и необххдно пристосовувати до пост-!йно м1нливо! д1лово! i сощально! обстановки.
Iнновацiйна стратегiя — один !з засобiв досягнення цшей пiдприeмства, який вiдрiзняeться в1д шших засобiв своeю новизною, передуем для даного пiдприe-
мства, для галуз! ринку, споживач!в, кра!ни в цiлому. Сл!д зазначити, що будь-якi CTpaTeri4Hi кроки оргашзацй' мають iнновaцiйний характер, оскшьки вони так чи iнaкше Грунтуються на нововведеннях в економiчнiй, виробничш, збутовiй чи упрaвлiнськiй сферах. Наприк-лад, одна з характерних для ринкового господарювання стрaтегiй — продуктова — спрямована на розвиток нових видiв продукцй' та технологш, сфер i методiв збуту, тобто базуеться виключно на iнновaцiях. Це стосуеться й iнших типiв стратегш. Так, стрaтегiя розвитку пщприе-мства передбачае забезпечення сталих темпiв il зростан-ня та функцiонувaння в перспективi i Грунтуеться на використанш нaуково-технiчних досягнень у сферi техшки, оргашзацй', технологй', упрaвлiннi, тобто на комплекс iнновaцiй. Проте з метою планування шновацш-них процешв доцшьно стратеги' iнновaцiй розглядати окремо. Стратепя нововведень (шновацшна полггика) передбачае об'еднання цщей технiчноï полггаки та пол-iтики кaпiтaловклaдень i спрямована на впровадження нових технологш i видiв продукцй', послуг. У цьому ро-зумшш стрaтегiчне управлшня iнновaцiями ор!ентуеть-ся на досягнення майбутшх результaтiв безпосередньо через шновацшний процес. За сво'!м змiстом шновацшна стратепя враховуе основш базисш процеси в орган-iзaцiï i в il зовнiшньому середовищi, можливост зрос-тання iнновaцiйного потенцiaлу оргашзацй' [4, с. 150].
Вибiр конкретно! стратеги' шновацй' здiйснюеться з облшом внутрiшньо фiрмових i зовнiшнiх умов функцюнування пщприемства, виходячи iз системи взаемоза-лежних критерй'в. Саме шновацшш стратег!! е основою сучасного управлшня шновацшною д!яльшстю в умовах постшних змш навколишнього середовища. В основ! розробки шновацшно! стратег!! мають лежати стратепчш управлшсьт ршення, як!:
— ор!ентоваш на майбутне i на постшш змши середовища;
— пов'язаш з залученням значних матер!альних ресуршв, широким використанням штелектуального потенщалу;
— характеризуються гнучтстю, здатшстю адаптува-тися до змш ринкових умов;
— ураховують неконтрольоваш оргашзащею зовншш чинники [5, с. 43].
Висновки: на сучасному еташ загострюеться конкурен-ц!я i пщвищуються вимоги споживач!в, тому постшш ново-введення можуть стати одним !з фактор!в отримання кон-курентних переваг. Пошук ефективних оргашзацшних форм управлшня нововведеннями, створення мехашзму штеграц!! та координации д!яльносл в процес! розробки й впровадження нововведень вимагають пщвищення уваги до шновацш-ного менеджменту як сукупноста оргашзацшно-економ!ч-них методов та форм управлшня у р!зних ланках i насампе-ред на р!вш первинно! ланки — пщприемства.
В економ!чнш лггератур! та наукових статтях багато прид1ляеться уваги питанням розробц та впровадженню нових технологш, нових тишв товар!в та шш. На думку цих автор!в можливост Укра!ни у сфер! неоеконом!ки можна i потр!бно шукати в проблемному пол! постщдустрГально! економши, а саме тих потенцшних «точках зростання», де укра!нська наука вже волод!е такими випереджаючими конкурентними перевагами. Головний шлях випереджаю-чого шновацшного розвитку в Укра'!ш нового столптя
повинен мютитися в накопичеш знання та людському капиат, а також в полггачнш вол! реформованих шсти-тулв влади. 1нновацшна переор!ентац!я — це основа основ евро штеграцшного вибору Украши. На !х погляд, до тепершнього часу закшчився перший етап в розвитку шновацшно! полижи — етап первинного накопичення шновацшно-полггачного кашталу, головним позитивним результатом якого можна вважати прийняття в держав! i суспщьст шновацшно'! доктрини, усвщомлення необхщ-ност i прюритетност цього напряму [6, с. 41].
Наступний етап розвитку шновацшно! полпики в Укра!ш мае бути яюсно шшим. Необхщна на первин-ному етап! позиц!я декларування i впровадження на за-гальнодержавному р!вш основних принцишв шновацшно'! доктрини зобов'язана змшитися вив!реною стра-тепею запуску д!евих шституцшних мехашзм!в !! реал-!зацй'. Однак цей етап мае декщька ключових проблем розвитку шновацшно! полггаки Укра!ни:
1) впровадження шновацшно'! щеологи' на вс!х по-верхах i сферах сощуму;
2) запуск ефективних шституцшних мехашзм!в стратепчного шновацшного прогнозування,
3) актив!зац!я соцюкультурного ресурсу в створенш нацюнально! шновацшно'! економки [4, с. 148].
Кр!м того, при цьому також встае i проблема фшансування шновацшно! д!яльность Певна частина шнова-цшних проекпв фшансуеться за рахунок швестицш. Однак, це не може в достатнш м!р! забезпечити розвиток шновацшного процесу на пщприемствах. Головне фшансування цього напрямку повинне здшснюватися за рахунок кошпв самого пщприемства. Тому перед пщприемствами постае завдання розробки нових стратегш з урахуванням шновацшного розвитку.
1нновацшна стратепя — один !з засоб!в досягнення цщей пщприемства, який вщр!зняеться в!д шших засоб!в своею новизною, передусш для даного пщприемства, для галуз! ринку, споживач!в, кра!ни в цщому. Тобто стратепя розвитку пщприемства передбачае забезпечення сталих темшв il зростання та функцюнування в перспектив! i Грунтуеться на використанш науково-техшчних досягнень у сфер! техшки, оргашзацй', технолог!!, управлшш, тобто на комплекс! шновацш [4, с. 150].
Виб!р конкретно'! стратеги' шновацй' здшснюеться з облшом внутршньо-ф!рмових i зовншшх умов функцюнування пщприемства, виходячи !з системи взае-мозалежних критерй'в. В основ! розробки шновацшно'! стратегй' мають лежати стратепчш управлшсью ршення, як! вщображають урахування всгх питань з ïï здшснення.
Практичне значення роботи полягае в подальшому теоретичному вивченш проблеми розвитку !нновац!йно! д!яльноста на п!дприемствах Укра'!ни, що дозволить роз-глянути можливост! розробки методичних п!дход!в до розробки !нновац!йно! стратег!!.
Лггература
1. Конституц!я Укра!ни. — К. : Преса Украши, 1997.
2. Закон Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про наукову та науково-техшчну д!яльнють» // Голос Украши. — 2000. — 16 травня.
3. Концепця науково-технолопчного та шновацшного розвитку Украши // Голос Украши. — 1999 — З серпня.
166
В1СНИК ЕКОНОМГЧНО НАУКИ УКРАШИ
4. Дитер И. Г. Маркетинг технологий и высокотехнологичных товаров производственного назначения. Учебное пособие для студентов инженерных и экономических специальностей, слушателей послевузовской системы образования, аспирантов и специалистов / И. Г. Дитер, Шнайдер ; Русск. изд-во под ред. А. И. Грабченко — Харьков, НТУ «ХПИ», 2005. — с. 454.
5. Макаренко I. П. Проблеми шновацшно! полгтики УкраГ'ни в умовах реформування економши // Еко-номют. — № 4 — 2005. — С. 40-44.
6. Михальченко Г. Г. Фшансування швестицшно! дгяльностк сучасний стан та напрямки активiзацlГ в УкраГ'ш / Г. Г. Михальченко, О. В. Черняева // Економ-ка, № 8 — 2006. — С. 38-45.
7. Новицький В. 1мперативи шновацшного розвитку / Новицький В. // Економша УкраГ'ни. — № 1 — 2007. — С. 45-48.
8 . Якубовський М. 1нфраструктура — фактор прискорен-ня шновацшного розвитку промисловосп / Якубовський М., ШукГн В. // Економжа Украши, № 1 — 2007. — С. 36-42.
