CC BY
14
8. Directive 2000/76/ec of the European parliament and of the council of 4 December 2000 on the incineration of waste / Official Journal. - 2000. - L 332/103. - Р. 1-72. [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.central2013.eu/fileadmin/user_upload/Downloads/Document_Centre / 0P_Resources/Incineration_Directive_2000_76.pdf - Last access: 2010. - Title from the screen.
9. Dragon K. Application of factor analysis to study contamination of a semi-confined aquifer (Wielkopolska Buried Valley aquifer, Poland) / K. Dragon // Journal of Hydrology. - 2006. - № 331. - Р. 272-279.
10. Хруник С. Математико-статистична ощнка викидiв вщ ствспалювання альтернативного палива в цементнш промисловосп / С. Хруник, М. Саницький, А. Гроховальський // Вюник Нащонального утверситету "Львiвська полггехтка". - Сер.: Теорiя i практика будiвництва. - 2010. - № 664. - С. 293-301.
Мазурак О.Т., Лозовицка Т.М., Хруник С.Я., Марущак У.Д. Исследование выбросов цементных производств при использовании естественных и альтернативных топлив
Обоснованно необходимость исследований выбросов техногенных загрязнителей при использовании естественных и альтернативных топлив в цементной промышленности. Установлена зависимость между величиной выбросов и природой топлив, минералогическим составом сырья, технологическим процессом выжигания клинкера.
Ключевые слова: выбросы, цементная промышленность, естественное и альтернативное топливо, тяжелые металлы, органические загрязнители.
Матгак О. Т., Lozovitska Т.М., Khrunyk S.Ya., Marushchak U.D. Research of emission of cement productions is at the utillizing natural and alternative fuels
The necessity of emission researches of the technogenic pollution using natural and alternative fuel in cement industry is grounded in the article. It should be noted that dependence between emission size and fuels nature, mineralogical composition of raw material, technological process of clinker-burning is set.
Keywords: emission, cement industry, natural and alternative fuel, heavy metals, organic pollution. _
УДК338.48 (477.8) Викл. М.Ю. Грицюк, магктр -Львiвський ДУБЖД;
доц. Л.1. Максимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВРАХУВАННЯ РИЗИК1В У ЗАДАЧ1 УПРАВЛ1ННЯ ПОРТФЕЛЯМИ ПРОЕКТ1В РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 РЕГ1ОНУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто особливосп управлшня портфелями проекпв розвитку туристично'! галузi в Карпатському репону, специфша ведення господарсько'! дiяльнiсть якого пов'язана з ризиками. Запропоновано в туристичному бiзнесi використовувати тривимiрну модель ризиюв, яка характеризуе: ризик як небезпеку зазнати втрат; ризик як невизначетсть, тобто частковш або повнш вщсутносп шформацп; ризик як можлив^ть отримати дохщ. Наведено конкретш приклади формування портфелiв проекпв з врахуванням ризиюв, проаналiзовано масштаби змш при переходi вщ одше'1 альтернативи до шшо'!, а також проведено детальний аналiз портфелiв проек-■пв щодо очшуваних ефекпв вщ !х реалiзащi при рiзних обсягах фшансування та надшносп.
Ключов1 слова: туристична галузь, репон Укра'нських Карпат, економiчний розвиток, формування портфелю проекпв з врахуванням ризиюв, понесенi витрати, очiкуваний ефект, прийняття управлiнських рiшень.
Актуальшсть проблеми. Оскшьки ймовiрнiсть швидкого промисло-вого розвитку в Укра1ш е мiзерною [5; 7, ст. 34], тому продуктившсть працi та конкурентоспроможнiсть власно! продукци ще довго залишатимуться низькими. Водночас робити ставку на реашмащю у Карпатському регюш промислового виробництва навряд чи виправдае себе - при його зростанш попршуватиметься еколопчна ситуацiя, що значною мiрою вдаякуватиме як внутрiшнi, так зовнiшнi швестицй. Розвиток туристичного бiзнесу в цьому регiонi мае стимулювати прогресивнi змши в його економiчному життi [6, 10-12].
Перелж видiв туризму, як можна успiшно розвивати в регюш Укра-!нських Карпат, дуже великий [6]. Проблема тшьки за техшчно та економiчно обгрунтованими портфелями проек^в, адмiнiстративному сприяннi для !х ре-^заци внутрiшнiм i зовнiшнiм швестицшним потокам, а також зваженою державною пол^икою, спрямованою на покращення як полггично!, так i еко-номiчноl ситуаци загалом.
На сьогоднi кшьюсш та якiснi характеристики туристично! галузi Ук-ра!ни [11-12], !хня шфраструктура не дають змоги повною мiрою i ефективно вирiшувати ключовi завдання економжи Карпатського регiону, яка мае тен-денцiю у найближчому майбутнього до певного зростання. Взаемодiя турис-тично! галузi з iншими галузями економiки мае двоякий характер. З одного боку, розвиток ключових виробничих галузей регiону, збiльшення або зни-ження обсягiв промислового виробництва i товарообiгу приводить до деяких змш в туристичному секторi, вимагае i зумовлюе вiдповiдне зростання або спад обсяпв i якостi надання туристичних послуг. З шшого боку, недостатнш розвиток туристично! галузi Укра!ни обмежуе зростання економжи Карпатського регюну, стримуе розвиток дiяльностi промислових, будiвельних, торгь вельних i iнших оргашзацш у зв'язку з обмеженими можливостями об,ектiв туристичного бiзнесу. У сукупност це вимагае значно! перебудови регь онального туристичного бiзнесу, подальший розвиток якого пов'язаний з ри-зиками та невизначеностями [1, 14].
1. Ризики у туристичному б1знес1
Для вщпочинкового туризму поняття ризику найчастше розгля-даеться як вiдносна безпека туристичних маршру^в залежно вiд !х склад-ностi або травматизм екстремальних видiв туризму - гiрського, водного та лижного [7, ст. 163]. Проте у сферi туристичного бiзнесу ризики пов'язаш, насамперед, з наданням нових видiв послуг, сприятливими погодними умова-ми для зимового та лггнього вiдпочинку, розвитком iнфраструктури, еконо-мiчною невизначенiстю та кризами, полггичними негараздами тощо, якi в су-купностi безпосередньо чи опосередковано впливають на обсяги отриманих прибуткiв.
У процес дiяльностi будь-яких туристичних фiрм i органiзацiй завжди iснуе небезпека втрат, пов'язаних iз специфiкою ведення господарських опе-рацiй. Небезпека таких втрат називаеться ризиком, який характеризуеться ймовiрнiстю появи негативних чинниюв, що перешкоджатимуть веденню
господарських операцш, та обсягом збиткiв вiд !х негативно! дд!. Ризик у еко-номiчнiй дiяльностi мае сповна самостшне теоретичне i прикладне значення як важлива категорiя теорп та практики управлшня, особливо якщо врахува-ти чимаш досягнення у вивчення ще! проблеми [4, 8, 9, 16, 17]. Не дивлячись на часте використання цього термшу, поняття ризику у туристичному бiзнесi немае однозначного трактування. Це пов'язано, насамперед, з багатоаспек-тнiстю даного явища, його складшстю i практично повним його шноруван-ням у iснуючому господарському законодавств^ недостатнiм використанням в реальнш економiчнiй практицi.
Часто поняття ризику тюно пов'язане з невизначенiстю. У економiчнiй лiтературi iснуе ряд пiдходiв до роздiлення цих категорiй. Так, А. А. Кудрявцев i Г.В. Чернова видiляють такi пiдходи [17]:
а) шформацшний тдхщ, основою якого е уявлення про те, що вщмшносп м1ж ризиком { невизначетстю загалом зводяться до наявност обсягу доступно! шформацй про дослщжувану ситуащю;
б) оцшний тдхвд, у рамках якого передбачаеться, що невизначетсть пов'язана з багатовар1анттстю майбутнього розвитку подш, тобто з не-однозначтстю оч1куваного результату, а ризик - за вщношенням до нес-приятливих результата (наприклад, до виникнення збитку). Науковщ часто розглядають невизначенiсть як один з елеменлв, характеристик або умов прояву ризику [4, 13]. У рамках теорй прийняття рь шень видiляють умови визначеностi, ризику i невизначеностi [2, 3, 15]. В умовах прояву ризику вхщш дат можна описати за допомогою ймовiрнiсних розподiлiв, а в умовах невизначеност - вхiдним даним не можна приписати вщност ваги (ваговi коефiцiенти), якi представляли б мiру !х значущостi в процесi прийняття ршень. Отож, ризик можна трактувати як рiзновид невиз-наченостi, коли настання подш вiрогiдне i може бути визначено.
У економiчному розумшт поняття "ризик" може мати абсолютно рiз-нi трактування. На сьогодш можна видiлити такi пiдходи до його визначення:
• ризик як можлившть або в1рогвдтсть настання подш, що роблять негативний вплив на економ1чний об'ект, як призводять до втрат [2, 4, 13];
• ризик як небезпека виникнення втрат [1, 16];
• ризик як результат д1яльност1, найчастше у вигляд1 втрат 1 збитшв [3, 17];
• ризик як д1яльтсть суб'екта господарського життя, пов'язана з подоланням невизначеност в ситуаци неминучого вибору [2, 4, 8, 13].
О^м вказаних пiдходiв, часто ризик розглядаеться з позицй його нас-лiдкiв. Найчастiше автори акцентують увагу на негативних проявах ризику [1, 4, 14, 16]. Але за останш роки посилилася тенденщя до комплексного ос-мислення даного поняття: вивчаються не лише негативш наслщки прояву ри-зикiв, але й позитивнi результати, отриманi внаслщок перебiгу подiй. Все час-тше ризик розглядаеться як тривимiрна модель: ризик як небезпека (зазнати втрат), ризик як невизначетсть (часткова або повна вщсутшсть шформацй), ризик як можлив^ть (отримати дохщ) [1, 8, 17]. Таке розумшня ризику е найповшшим i найточнiшим як на сьогодшшнш день.
Управлiння ризиком у туристичнш галузi Карпатського регiону вимагае, насамперед, класифжацй його видiв. Здебiльшого вона здiйснюеться за
значною кшьюстю не зв'язаних м1ж собою критерив (так звана фасетна система класифжаци) [13, ст. 124]. Под1бний шдхщ, з одного боку, дае змогу врахувати множину аспекпв { особливостей явища у кожному конкретному випадку, а з шшого боку, не дае змоги сформувати чггку систему, що вщоб-ражае структуру сукупност ризиюв, як можуть виникнути у туристичному б1знеЫ. Окр1м цього, в таких випадках класифжацшш ознаки часто перетина-ються, вносячи певну частку хаотичност при !'х анал1з1 та синтез^ У цш ситу-аци угрупування вид1в ризику вимагае використання системного тдходу, по-будови 1ерарх1чно!' структури залежно вщ сфери застосування.
Для прийняття стратепчних ршень щодо розвитку в Карпатському ре-гюш туристично!' галуз1 потр1бно: сформувати множину портфел1в проекпв за залежшстю "витрати - ефект", а також можлив1стю залучення додаткових фь нансових ресурЫв - узяття кредиту [5]; проанашзувати масштаби змш при переход! вщ одше!' альтернативи до шшо!' з врахуванням ризиюв при реал1заци того чи шшого портфелю; провести детальний анал1з портфел1в проекпв щодо очжуваних ефекпв вщ !'х реал1заци при р1зних обсягах фшансування та на-дшностц зробити власний принциповий виб1р { обгрунтувати його.
2. Оц1нка ризику при реал1заци портфелю проект1в
Позаяк поняття ризику тюно пов'язане з частою невизначешстю у туристичному б1знес1, то спробуемо дати оцшку ризику при реал1заци портфелю проектов. Як зазначалося вище, використання такого тдходу передбачае, що невиз-начетсть пов'язана з багатовар1антшстю майбутнього розвитку подш, тобто з неоднозначшстю оч1куваного результату, а ризик при цьому призводить до по-яви несприятливих результатов, тобто виникнення збитюв.
Як було зазначено в робот [5], окр1м необхщних витрат { очжуваного ефекту важливою характеристикою портфелю проекпв е ризик, тд яким по-ки що розумгтимемо ймов1ршсть того, що портфель не буде реал1зовано в повному обсяз1, тобто хоча б один з проекпв не виконуеться [3, ст. 11]. Для оцшки р1вня ризику необхщно спочатку визначити ймов1ршсть усшшно!' ре-ал1заци 7-го проекту (р-, - е И). Проводиться це, за звичай, експертним шляхом [2, ст. 83] з урахуванням пол1тичних, оргашзацшних, фшансових, тех-шчних, природних, техногенних \ шших ризиюв. Наприклад, полпичш чвари породжують не здоров1 плгтки, внаслщок чого спостер1гаеться малий наплив турислв з центральних, схщних \ швденних регюшв Укра'ни. Тепла зима не сприяе розвитку лижного б1знесу та вщзначення новор1чних свят. А, наприклад, техногенна авар1я на зал1зничнш коли бшя с. Ожидова влгтку 2007 р. значною м1рою налякала як туриспв, так \ вщпочивальниюв на лжувальних базах у Карпатському регюш. Одш, послухавши деяк коментар1 через ЗМ1, передчасно вщ''хали, а шш1 - взагал1 не при'хали.
Знаючи р1вень ризику 7-го проекту (г, = 1 - р-) \ припускаючи, що ус-шшна його реал1защя е випадковою под1ею, не залежною вщ шших проекпв, можна оцшити загальний ризик портфелю проекпв за такою формулою:
N
Я(Р) = 1 -П Р7 , (1)
7=1
де Р = {р,,} = 1,N} - ймовiрнiсть устшно! реалiзацil j-го проекту. Водночас,
величину Н = {к, = 1 - г,, , = 1, N} назвемо надшшстю реашзацп ,-го проекту.
Розглянемо задачу формування портфелiв проектiв, реалiзацiя яких може забезпечити максимальний ефект при наявних обсягах фшансових ре-сурсiв i рiвнi ризику не бiльше задано! величини. Для розв'язання ще! задачi використовуються так зваш РЕВ-дiаграми (Ризик, Ефектившсть, Вартiсть) [3, ст. 13]. При побудовi РЕВ-дiаграми використовуеться так звана вщносна шкала ризику. Ця К-шкала пов'язана з початковою Я-шкалою таким сшв-вiдношенням:
(Г-) = г/£ п , , = . (2)
З цього виразу видно, що К-шкала е монотонним лiнiйним перетво-ренням Я-шкали. Функцiя У-(г-) монотонно зростае залежно вiд значення г-, зокрема при г- = 0 (нульовий ризик) значення vj■(Гj) також дорiвнюе 0, а при г-= 1 (стовщсотковий ризик, що трапляеться надзвичайно рщно) значення vj(Гj) дорiвнюе частцi вiд 1. Основна перевага К-шкали в тому, що К-ризик набору усiх проекпв дорiвнюе одиницi, тобто ^ V, = 1.
Табл. 1. Набiр проектiв '1 Ххш характеристики з врахуванням У-ризишв
Проекти П! П2 Пз П4 П5 Сума
Витрати, я, 460 1280 390 610 550 3290
Ефект, 1260 2910 710 1020 640 6540
Я-ризик, г, 0,05 0,07 0,10 0,12 0,15 0,490
Н-надштсть, к, 0,95 0,93 0,90 0,88 0,85 0,595
К-ризик, V, 0,102 0,143 0,204 0,245 0,306 1,000
Для побудови РЕВ^аграми використовуеться система координат, вюь абсцис яко! вiдповiдае К-ризику, а вiсь ординат - понесеним витратам (5). У табл. 1 наведено набiр проекпв i !хш характеристики з врахуванням ¥-ризиюв. Спочатку вiзьмемо перший проект i побудуемо точку ¿1;1 з координатами (VI; я1), де v1 = 0,102 - його величина К-ризику, а 5*1 = 460 ум. од. - витра-ти на його реалiзацiю. Бiля точки ¿1;1 пишемо позначку [0; 0] точки, з яко! во-на отримана, i очiкуваний ефект 4 = 1260 ум. од. вщ успiшно! реалiзацi! пер-шого проекту. Далi розглядаемо другий проект. Тепер будуемо двi точки -одну з координатами я2), а шшу з координатами (v1 + V2; + 52). Бшя точки ¿2д пишемо позначку [0; 0] i ефект д2 = 2910 ум. од., а бшя точки ¿2,2 пишемо позначку [0.102; 460] i величину ефекту + д2 = 4170 ум. од. На третьому крощ розглядаемо третiй проект i будуемо вже чотири точки: точку ¿3;1 з координатами 53) i позначкою [0; 0], д3; точку ¿3,2 з координатами ^ + v3; 5 + я3) i позначкою [v1; я1], + д3; точку ¿3,3 з координатами (v2 + v3; я2 + я3) i позначкою я2], д2 + д3; точку ¿3,4 з координатами ^ + v2 + v3; 5 + я2 + я3) i позначкою [Vl + V2; 51 + S2], 41 + 42 + 43.
Продовжуючи далi аналогiчнi дi!, отримуемо мережу розв'язюв задачi про ранець [5, розд. 2] з врахуванням К-ризиюв реалiзацi! портфелiв проектiв,
У (Я) = {
результати розрахунку значень показниюв яких наведено в табл. 2, а графiч-на штерпретащя, тобто побудована за щею схемою РЕВ^аграма - на рис. 1.
Табл. 2. Результати розрахунку значень показникв реалiзацu портфелiв
Проекти П, П2 Пз П4 П5 Координата Позначення
Витрати, э,- 460 1280 390 610 550 точки точки
Ефект, Ц] 1260 2910 710 1020 640 г £ ]=1 г £ ]=1 г-1 £ V] ]=1 г-1 £ ]=1 г £ ч, ]=1
К-ризик, V] 0,102 0,143 0,204 0,245 0,306
Точка, ^ Матриця вщповщносп Значення показниюв
1 к портфел1в наборам проекпв портфел1в проекпв
0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 1 1 0 0 0 0 0,102 460 0 0 1260
2 1 0 1 0 0 0 0,143 1280 0 0 2910
2 1 1 0 0 0 0,245 1740 0,102 460 4170
1 0 0 1 0 0 0,204 390 0 0 710
3 2 1 0 1 0 0 0,306 850 0,102 460 1970
3 0 1 1 0 0 0,347 1670 0,143 1280 3620
4 1 1 1 0 0 0,449 2130 0,245 1740 4880
1 0 0 0 1 0 0,245 610 0 0 1020
2 1 0 0 1 0 0,347 1070 0,102 460 2280
3 0 1 0 1 0 0,388 1890 0,143 1280 3930
4 4 0 0 1 1 0 0,449 1000 0,204 390 1730
5 1 1 0 1 0 0,490 2350 0,245 1740 5190
6 1 0 1 1 0 0,551 1460 0,306 850 2990
7 0 1 1 1 0 0,592 2280 0,347 1670 4640
8 1 1 1 1 0 0,694 2740 0,449 2130 5900
1 0 0 0 0 1 0,306 550 0 0 640
2 1 0 0 0 1 0,408 1010 0,102 460 1900
3 0 1 0 0 1 0,449 1830 0,143 1280 3550
4 0 0 1 0 1 0,510 940 0,204 390 1350
5 0 0 0 1 1 0,551 1160 0,245 610 1660
6 1 1 0 0 1 0,551 2290 0,245 1740 4810
7 1 0 1 0 1 0,612 1400 0,306 850 2610
5 8 1 0 0 1 1 0,653 1620 0,347 1070 2920
9 0 1 1 0 1 0,653 2220 0,347 1670 4260
10 0 1 0 1 1 0,694 2440 0,388 1890 4570
11 0 0 1 1 1 0,755 1550 0,449 1000 2370
12 1 1 1 0 1 0,755 2680 0,449 2130 5520
13 1 1 0 1 1 0,796 2900 0,490 2350 5830
14 1 0 1 1 1 0,857 2010 0,551 1460 3630
15 0 1 1 1 1 0,898 2830 0,592 2280 5280
16 1 1 1 1 1 1,000 3290 0,694 2740 6540
Анашз РЕВ^аграми дае змогу вилучити деяк точки з подальшого аналiзу як явно неоптимальш. Розглянемо, наприклад, точку ¿4д з координатами (0,245; 610). Вона вщповщае набору з чотирьох проекпв, що мiстить тшь-ки четвертий з них, i очiкуваним ефектом 1020 ум. од. Проте, юнуе точка ¿1;1 з координатами (0,102; 460), яка вщповщае портфелю також з одним проектом - першим, причому цей портфель дае при меншому ризику i менших витра-тах бiльший ефект - 1260 ум. од. Очевидно, як б проекти далi не додавалися
2. Екологiя довкiлля
53
до четвертого проекту (точка ¿4д), завжди можна отримати кращий портфель, замшюючи четвертий проект на перший (точка ¿1;1). Ця ж сама точка t1>1 е та-кож набагато кращою за точку з координатами (0,306; 550). Зрозумшо, що таю точки необхщно вилучити з подалыпого розгляду.
Проаналiзувавши табл. 2 i рис. 1, а, можна аналопчно вилучити з по-дальшого розгляду ще таю додатковi точки: точка ¿2д видаляе точки ¿5,7 i ?511;
точка Ь,2 ^ ?4,3, ¿5,3 i ¿5,14; точка ¿3,2 ^ ¿4,4, ¿5,2, t5,4 i ¿5,5; точка ¿3,4 ^ ¿4,7, ¿5,6, ¿5,9 i ¿5д0; точка ¿4,6 ^ ¿5,8; точка ¿4,8 ^ ¿5,13 i ¿5,15. На рис. 1, а точки, як необхiдно вилучити, показано штрих-пунктирною рискою. Таю точки називаються до-мшованими. За визначенням [3, ст. 15], точка з координатами я1) домшуе точку з координатами я2), якщо:
1) юльюсть проектiв, розглянутих при побудовi 1-о! точки, е не бшь-шою вiд кiлькостi проектiв, розглянутих при побудовi 2-о! точки:
Е П,
< Е п
x2(v2; Я2)
2) мають мiсце таю умови реашзацй 1-го i 2-го портфелiв проектiв:
Vl < V2; 51 < 52; 41 > 42, де: v1, v2 - величини К-ризиюв; я1, я2 - величини витрат; 41, 42 - величини от-риманих ефектiв. ВЫ домшоваш точки можна вилучити i надалi не врахову-вати при розглядi наступних проектiв.
Якщо перша умова не виконуеться, тобто юльюсть проекпв, розглянутих при побудовi 1-о! точки, е бiльшою вщ кiлькостi проектiв, розглянутих при побудовi 2-о! точки, то вважаеться, що 1-ша точка умовно домiнуе 2-гу. Таку точку можна вилучати з РЕВ^аграми тiльки пiсля того, якщо на !! ос-новi побудована наступна точка. Легко перевiрити, що вс точки, вiдзначенi на РЕВ-дiаграмi (рис. 1, а) свiтлим кольором, е домшованими. На рис. 1, б наведена РЕВ^аграма без домшованих точок.
Отриманi оптимальнi варiанти портфелiв проектiв з максимальними значеннями очшуваних ефектiв, мiнiмальними значеннями К-ризиюв !х ре-алiзацi! i при рiзних обсягах фiнансування записано в табл. 3. Якщо порiвня-ти !х з табл. 5 [5, розд. 2], бачимо, що портфелi проекпв повнiстю ствпада-ють мiж собою, тобто вписуються до ще! закономiрностi.
Табл. 3. Оптимальш варiанти очжуваних ефектiв вiдреалiзацiiпортфелiв
Портфел1 проекпв 3,1 1,1 3,2 4,2 2,1 4,6 3,3 2,2 3,4 4,5 5,12 4,8 5,16
Ризик реаль зацп, ¥ 0,204 0,102 0,306 0,347 0,143 0,551 0,347 0,245 0,449 0,490 0,755 0,694 1,00
Обсяг фшан-сування, 5 390 460 850 1070 1280 1460 1670 1740 2130 2350 2680 2740 3290
Оч1куваний ефект, Q 710 1260 1970 2280 2910 2990 3620 4170 4880 5190 5520 5900 6540
Маючи РЕВ^аграму з характеристиками портфелiв проектiв неважко прийняти управлiнське ршення про вибiр оптимального з них при обмежен-нях на величину понесених витрат i рiвень ризику. Достатньо у середин допустимо! област визначити точку з максимальним ефектом. Так, при величи-т К-ризику не бiльше 0,3 i обсягу витрат не бiльше 2000 ум. од. з РЕВ^агра-ми вщразу отримуемо оптимальний портфель проекпв, якому вщповщае точка 122 з координатами (0,245; 1740) i ефектом 4170 ум. од.
Проекти, яю входять в портфель, також легко визначити на основi позначок, що знаходяться бшя точок. Наприклад, точка ¿2,2 з'еднана дугою з
точкою а вона з початком координат. Проанашзувавши точку ¿1;1 з координатами (0,102; 460), бачимо, що !й вщповщае проект з К-ризиком на рiвнi 0,102, витратами 460 ум. од. i ефектом 1260 ум. од., тобто е першим проектом. Тепер анашзуемо точку з координатами (0,245; 1740). Бачимо, що цей проект мае таю характеристики: рiвень ризику 0,245 - 0,102 = 0,143; понесет витрати 1740 - 460 = 1280 ум. од.; очжуваний ефект 4170 - 1260 = 2910 ум. од. Отже - це другий проект.
Отож РЕВ^аграми дають змогу ефективно розв'язувати задачу фор-мування портфелiв проекпв за такими критерiями: величиною витрат, рiвнем ризику i очiкуваним ефектом.
3. Детальний анал1з портфел1в проект1в
Часто трапляються випадки, коли iнвесторiв цiкавить детальний ана-лiз портфелiв проектiв стосовно очшуваних ефектiв вiд 1х реалiзацil [3, ст. 16]. Такий аналiз можна провести за допомогою пстограми ефекту, за якою визначають ймовiрнiсть його отримання залежно вiд надшност реалiзацil проектiв. Для побудови тако! гiстограми використовуеться метод (див. розд. 2 [5]), який застосовувався при формувант портфелiв проектiв з врахуван-ням обмежених витрат (без урахування ризику), змшивши дещо спосiб побудови мережi розв,язкiв задачi про ранець. А саме, на ос абсцис вщзначаемо номери проектiв (рис. 2), а на ос ординат - очжуваний ефект. Дещо мшяемо i спосiб визначення чисел бшя вершин мережi розв,язкiв. Покроковий опис алгоритму розв'язання задачi розглянемо на прикладi даних з табл. 4 для набору з п'яти проекпв.
Табл. 4. Набiр проектiв I Ххш характеристики
Проекти П2 Пз П4 П5
Ефект, qi 1260 2910 710 1020 640
Ризик, ri 0,05 0,07 0,10 0,12 0,15
Надштсть, ^ 0,95 0,93 0,90 0,88 0,85
Крок 1-ий. Для першого проекту проводимо з початку координат двi дуги - одну до точки з координатами (1; 0), а шшу - до точки (1; 1260). Бшя юнця першо! дуги пишемо [0,05], а бшя юнця друго! - [0,95]. Похила дуга вщповщае усшшнш реалiзацil проекту i отриманню ефекту 1260 ум. од. (на-дшшсть реалiзацil проекту становить 0,95), а друга, горизонтальна дуга, вщ-повщае за нереалiзованiсть проекту i за не отриманий ефект ^вень його ри-зику становить 0,05).
Крок 2-ий. Розглядаемо другий проект. З кожно! точки, яю мають ко-ординати (1; 0) i (1; 1260), проводимо по двi дуги, отримуючи при цьому чо-тири точки з координатами (2; 0), (2; 2910), (2; 1260), (2; 4170), що вщповща-ють кшькост можливих варiантiв реалiзацil цих двох проектiв. Бiля кожно! точки пишемо iмовiрнiсть появи вщповщно1 поди. Так бiля точки (2; 2910) пишемо число 0,93 (ймовiрнiсть рiвня надiйностi), яке вiдповiдае тому, що другий проект реалiзовано i отримано ефект 2910 ум. од.; бшя точки (2; 0) пишемо число 0,07 (ймовiрнiсть рiвня ризику), яке вщповщае ймовiрностi
його не реалiзацiï. Бшя точки (2; 4170) пишемо число h1-h2 = 0.95-0.93 = 0,884, яке вщповщае ймовiрностi реалiзацiï двох проектiв i отриманню ефекту в су-Mi 4170 ум. од., а бшя точки (2; 1260) пишемо число 1 - 0.884 = 0.116, яке вщ-повщае ймовiрностi ïx не реалiзацiï.
Рис. 2. Мережарозрахунку очЫуваних ефектiв eid реалЬаци портфелiв npoeumîe при рiзних обсягах фтансування та ïx надiйностi
Крок 3-iü. Розглядаемо третш проект. З кожноï з чотирьох точок, от-риманих на другому крощ, проводимо також по двi дуги, яю вщповщають невдачi (горизонтальна дуга) або устху (дуга похила) в реалiзацiï третього проекту разом з попереднiми двома проектами. До ординат точок, отриманих на другому крощ, додаеться очжувана величина ефекту. Бачимо, що тут от-римуемо вiсiм точок з координатами (3; 0), (3; 710), (3; 1260), (3; 1970), (3; 2910), (3; 3620), (3; 4170) i (3; 4880). Бшя кожно!' з них пишемо iмовiрнiсть появи вщповщних подш аналопчно, як i в попередшх випадках.
Остаточш результати розрахунку ймовiрностi отримання вщповщних ефеклв вiд реалiзацiï портфелiв проектiв при рiзниx обсягах фiнансування та надшност проектiв наведено в табл. 5 i на рис. 2.
Табл. 5. Результати розрахунку ймовiрностi отримання ефектiв вiдреалiзацii _портфелiв проектiв при рiзних фтансах та Их надiйностi_
Позначення Набори проеклв, П Сума, Сума ефекту, Щ На- дшшст ь портфелю, Пц, Р1вень ризику, 1 - Пц- Сума ефекту з вра-хуван-ням на-дшнос-
1 2 3 4 5
Витрати, э,- 460 3290 390 610 550 3290
Ефект, 1260 2910 710 1020 640 6540
Над-сть, И, 0,95 0,93 0,90 0,88 0,85 0,595
Ризик, Г, 0,05 0,07 0,10 0,12 0,15 0,405 л
Точки, Матриця вщповщносл пор-тфел1в наборам проеклв Значення показниюв
1 к порте )ел1в проеклв
0 1 0 0 0 0 0 0 0 0,000 1,000 0,0
1 1 1 0 0 0 0 460 1260 0,950 0,050 1197,0
2 1 0 1 0 0 0 1280 2910 0,930 0,070 2706,3
2 1 1 0 0 0 1740 4170 0,884 0,116 3686,3
3 1 0 0 1 0 0 390 710 0,900 0,100 639,0
2 1 0 1 0 0 850 1970 0,855 0,145 1684,4
3 0 1 1 0 0 1670 3620 0,837 0,163 3029,9
4 1 1 1 0 0 2130 4880 0,795 0,205 3879,6
4 1 0 0 0 1 0 610 1020 0,880 0,120 897,6
2 1 0 0 1 0 1070 2280 0,836 0,164 1906,1
3 0 1 0 1 0 1890 3930 0,818 0,182 3214,7
4 0 0 1 1 0 1000 1730 0,792 0,208 1370,2
5 1 1 0 1 0 2350 5190 0,777 0,223 4032,6
6 1 0 1 1 0 1460 2990 0,752 0,248 2248,5
7 0 1 1 1 0 2280 4640 0,737 0,263 3419,7
8 1 1 1 1 0 2740 5900 0,700 0,300 4130,0
5 1 0 0 0 0 1 550 640 0,850 0,150 544,0
2 1 0 0 0 1 1010 1900 0,808 0,192 1535,2
3 0 1 0 0 1 1830 3550 0,791 0,209 2808,1
4 0 0 1 0 1 940 1350 0,765 0,235 1032,8
5 0 0 0 1 1 1160 1660 0,748 0,252 1241,7
6 1 1 0 0 1 2290 4810 0,751 0,249 3612,3
7 1 0 1 0 1 1400 2610 0,727 0,273 1897,5
8 1 0 0 1 1 1620 2920 0,711 0,289 2076,1
9 0 1 1 0 1 2220 4260 0,711 0,289 3028,9
10 0 1 0 1 1 2440 4570 0,696 0,304 3180,7
11 0 0 1 1 1 1550 2370 0,673 0,327 1595,0
12 1 1 1 0 1 2680 5520 0,676 0,324 3731,5
13 1 1 0 1 1 2900 5830 0,661 0,339 3853,6
14 1 0 1 1 1 2010 3630 0,640 0,360 2323,2
15 0 1 1 1 1 2830 5280 0,626 0,374 3305,3
16 1 1 1 1 1 3290 6540 0,595 0,405 3891,3
Очевидно, що будь-який шлях, позначений у мережi розв'язюв дугами, наприклад, з початково! точки (0; 0) в кшцеву (5; 0.751), вщповщае де-якому портфелю проеклв (у нашому випадку це № 5.6), ймовiрнiсть отримання ефекту в сумi 4810 ум. од. якого становить 0.751. I навпаки, будь-яко-му портфелю проеклв вщповщае певний шлях у мережi розв,язкiв, що
з'еднуе початкову вершину з юнцевою. Числа у квадратних дужках бшя точок координат вщповщають надшносл реаизаци кожного портфелю проек-тiв, яка, згщно з [13, ст. 142], вказуе на мшмально допустиму частку вщ очь куваного ефекту. Наприклад, внаслщок реалiзацiï портфелю проектов № 5.6 мь нiмальний ефект мае становити всього 4810-0.751 = 3612,3 ум. од., що е на 25,2 % менше вщ оч^ваного. У табл. 5 щ цифри наведено у останньому стовпщ. Виходячи iз цих чисел iнвестори якраз i приймають рiшення стосовно вибору тiеï чи iншоï стратеги сво1х подальших дш.
Аналiзуючи наведену множину очжуваних ефектiв вiд реалiзацiï порт-фелiв проектiв з врахуванням ix надшносл (табл. 5), можна побачити таю щ-кавi моменти. При наявносл фiнансування, наприклад, в обсязi 1280 ум. од., отримуемо ефект у розмiрi 2706,3 ум. од., а при збшьшенш обсягу фшансу-вання на 120 ум. од. ефект становить всього 1897,5 ум. од., тобто на 808,8 ум. од. менше. Аналопчна ситуащя спостер^аеться внаслщок порiвняння ефек-тiв при обсягах фтансування 1070 i 1160 ум. од., 1740 i 1830, 2130 i 2220, 2680 i 2830 i т.д. Варiанти, яю порушують монотоншсть (на рис. 2 вони нуме-руються звичайним шрифтом), в мережi розв'язкiв задачi про ранець не бе-руться до уваги. Отримаш оптимальнi варiанти портфелiв проекпв (на рис. 2 вони пронумероваш жирним шрифтом) з максимальними значеннями очшу-ваних ефектiв при рiзниx обсягах фiнансування записано в табл. 6. Якщо по-рiвняти ïx з табл. 3, бачимо, що портфелi проектiв пiд № 4.6 i 5.12 не впису-ються до цiеï закономiрностi.
Рис. 3. Пстограма розподшу очжуваних ефектiв вiд реалiзащi nортфелiв проектiв при рiзних обсягах фтансування та Их надiйностi
Пстограму розподшу очжуваних ефеклв вщ реалiзацi! портфелiв про-ектiв рiзно! вартостi та надiйностi наведено на рис. 3. Загалом РЕВ-дiаграми разом з описаним методом побудови пстограм розподшу ефеклв дають дос-татнш набiр засобiв для прийняття управлшських рiшень про формування портфелiв проекпв, якi забезпечують досягнення поставлено! мети.
Табл. 6. Оптимальш eapiaHmu очжуваних ефектiв eidpea^isa^i' портф^в npoeKmie при pi3Hux обсягах фшансування та ix надшностц ум. од.
Портфелi проекпв 3.1 1.1 3.2 4.2 2.1 4.6 3.3 2.2 3.4 4.5 5.12 4.8 5.16
Обсяг фшансування, S 390 460 850 1070 1280 1460 1570 1740 2130 2350 2680 2740 3290
Очшуваний ефект, Q 710 1260 1970 2280 2910 2990 3620 4170 4880 5190 5520 5900 6540
Надшнють, H 0,900 0,950 0,855 0,836 0,930 0,752 0,837 0,884 0,795 0,777 0,627 0,700 0,595
QH, ум. од. 639 1197 1684 1906 2706 2248 3030 3686 3880 4033 3732 4130 3891
Висновки
1. Встановлено, що недостатнш розвиток туристично! rany3i Укра!ни обмежуе зростання економiки Карпатського регюну, стримуе розвиток дiяль-ност промислових, будiвельних, торгiвельних i шших органiзацiй у зв'язку з обмеженими можливостями об,ектiв туристичного бiзнесу, специфжа веден-ня якого тiсно пов'язана з ризиками та невизначеностями.
2. З'ясовано, що у процесi господарсько! дiяльностi будь-яких турис-тичних фiрм i органiзацiй завжди iснуе проблема ризиюв, тривимiрна модель яких характеризуе: ризик як небезпека - зазнати втрати; ризик як невизначе-nicmb - часткова або повна вщсутшсть шформацй; ризик як можлив^тъ -отримати дохщ, школи чималий.
3. На конкретних прикладах наведено особливост формування порт-фелiв проектiв з врахуванням ризиюв, проаналiзовано масштаби змш при пе-реходi вiд одте! альтернативи до шшо!, а також проведено детальний аналiз портфелiв проекпв щодо очiкуваних ефектiв вiд !х реалiзацil при рiзних обсягах фiнансування та надiйностi.
Л1тература
1. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент / И.Т. Балабанов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1996. - 192 с.
2. Бешелев С.Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Д. Беше-лев, Ф.Г. Гурвич. - 2-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Статистика", 1980. - 263 с.
3. Бурков В.Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В.Н. Бурков, Г.С. Джавахадзе. - М. : ИПУ РАН, 1997. - 64 с.
4. Гранатуров B.M. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения : учебн. пособие / B.M. Гранатуров. - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело и Сервис", 2002. - 112 с.
5. Грицюк М.Ю. Задачi стратепчного управлшня портфелями проекпв у туристичнш галузi Карпатського регюну / М.Ю. Грицюк, Л.1. Максимiв // Науковий вюник НлТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лыав : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 20.9. - С. 88-99. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_9/88_Gryciuk _NV_20_9.pdf
6. Гук Н.А. Перспективы напрямки розвитку туризму в регюш Украшських Карпат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourlib.net/statti_ukr/guk4.htm
7. Дядечко Л.П. Економша туристичного бiзнесу. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007. - 224 с.
8. Качалов P.M. Управление хозяйственным риском / P.M. Качалов. - М. : Изд-во "Наука", 2002. - 192 с.
9. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, P.M. Качалов / под общ. ред. C.A. Панова. - М. : ОАО Изд-во "Экономика", 1997. - 286 с.
10. Кравщв В.С. Рекреацшна полiтика Карпатського регюну / В.С. Кравцiв, В.К. Свдо-кименко, М.М. Габрель. - Чершвщ : Вид-во "Прут", 1995. - 68 с.
11. Мазур Ф.Ф. Соцiально-економiчнi умови розвитку рекреацшноi шдустрп (на при-кладi Карпатського регюну) : навч. поабн. / Ф.Ф. Мазур. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - 96 с.
12. Медяник А.М. Фактори стшкого розвитку пщприемств у сегмент мiжнародного туризму Карпатського регюну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_3/statti/1_8.htm.
13. Рыхтикова П.А. Анализ и управление рисками организации / П. А. Рыхтикова. - М. : Изд-во ФОРУМ; ИНФРА-М, 2007. - 240 с. - (Высшее образование).
14. Рогов M.A. Риск-менеджмент / M.A. Рогов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 68 с.
15. Таха Хемди А. Введение в исследование операций / Хемди А. Таха : пер. с англ. -М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 912 с.
16. Чернова Г.В. Практика управления рисками на уровне предприятия / Г.В. Чернова. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 176 с.
17. Чернова Г.В. Управление рисками / А. А. Кудрявцев, Г.В. Чернова. - М. : ТК "Вел-би"; "Проспект", 2005. - 160 с.
Грыцюк М.Ю., Максымив Л.И. Учет рисков в задаче управления портфелями проектов развития туристической отрасли региона Украинских Карпат
Рассмотрены особенности управления портфелями проектов развития туристической отрасли в Карпатском регионе, специфика ведения хозяйственной деятельность которого связана с рисками. Предложено в туристическом бизнесе использовать трехмерную модель рисков, которая характеризует: риск как опасность испытать потери; риск как неопределенность, то есть в частичном или полном отсутствии информации; риск как возможность получить доход. Приведены конкретные примеры формирования портфелей проектов с учетом рисков, проанализированы масштабы изменений при переходе от одной альтернативы к другой, а также проведен детальный анализ портфелей проектов относительно ожидаемых эффектов от их реализации при разных объемах финансирования и надежности.
Ключевые слова: туристическая отрасль, регион Украинских Карпат, экономическое развитие, формирование портфелей проектов с учетом рисков, понесенные расходы, ожидаемый эффект, принятие управленческих решений.
Grycyuk M.Yu., Maksymiv L.I. An account of risks in the task of management the projects brief-cases of tourist industry development in Ukrainian Carpathians region
The features of management the projects brief-cases of tourist industry development are considered in the Carpathians region, specific of conduct economic activity which is related to the risks. It is suggested in tourist business to use the three-dimensional model of risks, which characterizes: risk as danger to test losses; risk as vagueness, that in partial or complete null information; risk as possibility to get a profit. The concrete examples of forming of projects brief-cases are resulted taking into risks account, the scales of changes are analysed in transition from one alternative to other, and also the detailed analysis of projects brief-cases is conducted in relation to the expected effects from their realization at the different volumes of financing and reliability.
Keywords: tourist industry, Ukrainian Carpathians region, economic development, forming of brief-cases projects, account risks, incurred charges, expected effect, acceptance of administrative decisions.
