CC BY
15
3. Офщшний сайт Державного ком^ету статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
4. Яворська О.М. Удосконалення eкономiчного мeханiзмy забезпечення охорони та якост атмосферного повiтря : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 "Економша природокористування i охорони навколишнього середовища" / О.М. Яворська. - Львiв, 2009. - 20 с.
Яворская О.М., Иконников О.В. Статистический анализ качества атмосферного воздуха в Украине
Проанализировано качество атмосферного воздуха в Украине на основании статистических данных. Осуществлены расчеты относительно выбросов вредных веществ в атмосферный воздух от стационарных источников загрязнения в расчете на душу населения и на квадратный километр. Установлено, что статистика очень важна в охране окружающей среды, в том числе и атмосферного воздуха. Она дает возможность упорядочить, правильно понять и правильно воспользоваться данными, которые нам известны, этим самым обеспечивая эффективность борьбы с источниками загрязнения.
Ключевые слова: качество, атмосферный воздух, статистический анализ, источники загрязнения.
Yavorska O.M., Ikonnikov O.V. Statistical analysis of atmospheric air quality in Ukraine
Analysis of atmospheric air quality in Ukraine on the basis of statistical data is given. Harmful substances emissions in atmospheric air from stationary sources per capita and per square kilometre are calculated. It is set that statistics are very important in the guard of environment, including atmospheric air. It enables to put in an order, correctly to understand and correctly take advantage of information which known us, providing efficiency of fight against the sources of contamination this same.
Keywords: quality, atmospheric air, statistical analysis, sources of pollution.
УДК338.48 (477.8) Магктр М.Ю. Грицюк;
доц. Л.1. Максимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЗАДАЧ1 СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПОРТФЕЛЯМИ ПРОЕКТ1В У ТУРИСТИЧН1Й ГАЛУЗ1 КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто загальш поняття стратепчного управлшня туристичною галуззю в регюш Украшських Карпат, на конкретних прикладах наведено особливост форму-вання портфелю проектсв за залежшстю "витрати - ефект", а також залучення додат-кових фшансових ресурав - узяття кредиту. Встановлено, що стратепчна мета перспективного розвитку Карпатського репону базусться на оптимальному використан-ш природних, матерiально-технiчних, трудових i штелектуальних ресурав.
Ключов1 слова: туристична галузь, репон Украшських Карпат, економiчний розвиток Карпатського репону, формування портфелю проекпв, понесеш витрати, очшуваний ефект, прийняття управлшських ршень, залежнють "витрати - ефект".
Актуальшсть проблеми. Туристичний б1знес е прибутковою галуззю для багатьох кра1н свггу. Наприклад [6], в 1спани вш кожного року приносить 17 млрд. дол., що становить 30 % доход1в вщ щор1чного 11 експорту, в Ггали -11 %, в Дани { в Австрп - по 8 %. Економ1чш показники украшського туризму набагато менш1 вщ заруб1жних, проте в Карпатах е окрем1 територп, в гос-подарськш структур1 яких домшуе туристична галузь. На сьогодш Карпатсь-
кий perioH займае друге мiсце в Укршш за обсягом доходiв вiд туристичного 6i3Hecy (22 % вiд сумарного показника по Укршш) i поступаеться тшьки Кри-му (вiдповiдно 42 %), випереджаючи Причорномор'я (17 %) i Приазов'я (13 %) [10].
Поточний стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регь от достатньо грунтовно проаналiзовано у наукових працях Л.1. Гонтаржевсь-ко!, Н.А. Гук [5], Ю.П. Гуменюк, О.В. Колотуха, А.Г. Охрiменко, Л.М. Тома-невич, 1.В. Чернiна, В.В. Шмагша, В.С. Кравцiва [10], П.В. Жука, Ф.Ф. Мазу-ра [11], Медяник А.М. [12] та ш. Зпдно з !хшми дослiдженнями, функцюну-вання туристичного бiзнесу е надзвичайно складною проблемою, яка вимагае постшного анашзу та всебiчного вивчення. Насамперед ця проблема полягае у формулюванш задач та розробленш стратегiй розвитку туристично! галузi в регiонi Укра!нських Карпат.
Стратепчна мета перспективного розвитку Карпатського регюну ба-зуеться на оптимальному використанш природних, матерiально-технiчних, трудових i iнтелектуальних ресурсiв, а також на його юторичних i географiч-них особливостях створення ефективно! туристично! галуз^ яка забезпечить матерiальний добробут населення i екологiчну безпеку територп [12]. Ос-воення природного, економiчного, наукового i технiчного потенцiалу е найбшьш прiоритетними напрямками для розвитку Карпатського регюну [8, 9]. Шдгрунтям для цього е таю основш аргументи:
• наявна природно-ресурсна база, яка нал1чуе понад 800 джерел i свердловин з л1кувальними мшеральними водами, багато з них - уткальт [4];
• юнують перспективи розвитку р1зних вид1в туризму, вишукат потреби яких задовольнять мальовнич1 ландшафти, прськ вершини, пам'ятки старовини;
• випдне географ1чне положения регюну сприяе залученню туриспв не тшьки з колиштх кра!н СНД, але й з Центрально! Свропи;
• територ1альний подш пращ, який забезпечуе суспшьт потреби в рекре-ацшних послугах, не перешкоджае розвитку Причорномор'я та Приазов'я;
• ввдносно висока еколопчна безпека регюну, природа якого в багатьох мшцях зберегла свш первюний стан, сприяе розвитку шфраструктури туристичного б1знесу, залучаючи до вщпочинку i мшцеве мюьке населення;
• сощально-економ1чна специфша прських райотв, де проживае близько 1,3 млн. населення, створюе важк умови для землеробства [8], проте сприяе розвитку туристично!' галузц
• економ1чна конкурентоздаттсть рекреацшно! сфери, яка з часом приносити-ме значт прибутки ввд й розвитку.
Позаяк розвиток туризму в регюш Укра!нських Карпат не викликае сумнiву, але досягти вщразу необхiдних результатiв неможливо, стимулю-ючи тiльки економiчнi процеси в цьому напрямi [6]. Для цього потрiбно прийняти важливi стратепчш рiшення та розробити продуманi тактичш ди на довготривалий перiод. Тому розвиток туризму в Карпатському регюш до-цшьно розглядати як одну iз складових перебудови його господарського комплексу, в стратепчнш моделi якого ця галузь повинна домшувати. Саме ту-ристичний бiзнес мае значно поповнити мюцевий бюджет.
1. Загальш положения стратег1чного управл1ння туристичною галуззю
Для прийняття стратегiчних рiшень щодо розвитку в Карпатському регiонi туристично1 галузi потрiбно [3]: сформувати портфелi проектiв рiзноl вартостi з альтернативними варiантами !х реалiзацп; проаналiзувати масшта-би змiн при переходi вщ одте1 альтернативи до шшоц сшвставити i комплексно оцiнити рiзнi чинники та критери, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибiр i обгрунтувати його. Якщо стратегiчний вибiр зроблено, то далi залишаеться конкретизувати програму дiй i контролювати !х реалiза-цiю так, щоб досягти очiкуваного результату. Цi, так зваш, тактичнi завдання за характером реалiзацп не надто масштабнi, не вимагають принципових рь шень, здебшьшого вони легко вирiшуються в повсякденнш роботi [2].
Функцiонування туристично1 галузi як окремо1 ланки економжи - щ-лiсний процес господарсько1 дiяльностi, направлений на задоволення певних потреб сусшльства в наданнi вщповщних послуг [11]. Ця дiяльнiсть мае таю основш областi застосування:
• зв'язки 1з зовтштм середовищем: ринок надання послуг - конкуренти; ри-нок споживання послуг - туристи та ввдпочиваючц ринок постачальнишв ту-ристичного спорядження - виробники; ринок пращ - мшцеве населення; ринок фшансш - внутршт та зовтшт швестици; ринок взаемоди - стосунки з мшцевими 1 регюнальними властями 1 ш.;
• управлшня власною д1яльтстю: забезпечення туристичних об'екпв послуга-ми в потр1бних обсягах 1 належно1 якостц управлшня фшансами; координация роботи м1ж туристичними об'ектами 1 ш.
Важливими елементами стратепчного управлiння туристичною галуззю (наприклад, протягом року чи декшькох рокiв) е встановлення категорiй цшей та визначення критерив !х реалiзацil [12]. Чiтке формулювання цiлей i критерив дае змогу управляти туристичним бiзнесом залежно вiд досягнутих результата, створювати систему мотиваци персоналу, сшвставляти та оцшю-вати варiанти вироблених ршень i зосереджувати сили на прюритетних нап-рямах дiяльностi, як забезпечують успiх туристично1 галузi загалом. В табл. 1 наведено найважливiшi категори цiлей та критери !х реалiзацil, якi найкраще вписуються в господарську дiяльнiсть Карпатського регiону [5].
Табл. 1. Елементи стратегiчного управлшня туристичною галуззю
№ п/п Категори цшей Критери реатзаци Типов1 цшьов1 установки
1 2 3 4
1. Ринков1 цш - р1вень ризику; - види та обсяг на-дання послуг; - змша програми дш; - прюритети у турис-тичнш пол1тищ - збшьшити обсяг надання послуг у 1,5 рази за рахунок залучення нових пращвнишв; - облаштування вщпочинкових зон замшть буд1вництва туристичних притулмв; - сприяння еколопчному туризму, пасивне ввдношення до сшьського зеленого туризму тощо.
2. Виробнич1 цш - обсяг незавершено-го та каттального - забезпечити своечасне введення в експлу-атащю об'екпв туристичного б1знесу до
1 2 3 4
буд1вництва; - техтко-економ1чт показники; - поточт та катталь-т ремонти; - показники якост такого-то термшу; - збшьшити буд1вництво туристичних ком-плекшв загалом у 1.2 рази; - покращити якшть надання послуг згщно з рекомендащями маркетингових досль джень тощо.
3. Фшансо-во-еконо-м1чт цш - обсяг обпових кош-т1в; - соб1варт1сть надан-ня послуг; - прибуток; - рентабельтсть; - фшансова стшшсть; - приршт власност!; - л1кв1дтсть основ-них фонд1в 1 ш. - стабшьне забезпечення фшансовими ресурсами прюритетних напрям1в розвитку туристичного б1знесу; - збшьшення прибутку на 10 %, зростання рентабельност на 20 %; - збшьшення основних фонд1в за рахунок буд1вництва нових туристичних баз 1 ре-конструкцп наявних у 1.2 рази; - збшьшення обпових кошт1в на 30 % за рахунок шоземних швестицш тощо.
4. Сощальт цш - зарплата пращвни-к1в; - р1вень життя пра-щвнишв; - сощальна захище-тсть 1 ш. - тдвищення середньо! зарплати на 25 % за рахунок виконання додаткових робгт чи надання послуг; - покращення р1вня життя на 15 % за рахунок газифшацп та водопостачання; - надання оплачуваних вщпусток, оплата л1-карняних тощо.
5. 1иш1 цш, пов'язат з виршенням першочергових проблем 1 розвитком пр1-оритетних напрям1в туристичного б1знесу, що приводять до стратепчно важ-ливих змш, як повинт контролюватися кер1вництвом туристично! галуз1
Для досягнення поставлених цшей формуються портфелi проекпв (комплекс проектiв, пакет проектiв, програма дш - назви бувають рiзнi), ощ-нюються наявнi та необхщт ресурси, а також термiни !х реалiзацil. Окрiм цього, кожен проект оцшюеться за ефектом, який плануеться отримати при досягненнi поставлених цшей.
2. Формування портфел1в проект1в за залежшстю
"витрати - ефект"
Для оцшки потенцiалу туристично! галузi ^ тим самим, потенцшно1 можливостi досягнення поставлених цшей формуються портфелi проекпв, на пiдставi яких будуеться залежшсть "витрати - ефект", пiсля чого проводиться детальний аналiз проектiв за вщповщними критерiями 1х реалiзацil. Розгляне-мо спочатку на конкретному прикладi особливостi формування одного портфелю проекпв, а попм - 1хньо! множини рiзноl вартостi [2, 3].
Нехай визначена множина потенцшно можливих проектiв, данi про якi наведено в табл. 2. Критерiями 1х реалiзацil нехай будуть такi показники: понесет витрати та очшуваний ефект, очжувана ефективнiсть.
Для наповнення портфелю проектами необхщно змiнити !х номери так, щоб, наприклад, найефективнiший з них отримав номер 1, наступний за ним - номер 2 i т.д. При новiй нумерацй проектiв будуемо табл. 3, в якш до-повнюемо стовпцi з витратами i ефектом у наростаючому пiдсумку.
Табл. 2. Набiр проектiв, реалiзацiя яких сприятимерозвитку _туристично'1 галузц ум. од._
Проекти Понесет витрати, £ Оч1куваний ефект, 0 Ефективтсть, Е = б/£>
П1 390 710 1,82
П2 1280 2910 2,27
П3 550 640 1,16
П4 460 1260 2,74
П5 610 1020 1,67
Табл. 3. Набори проектiв зi змшеною Их нумеращею та наростаючим тдсумком _витрат i ефектiв залежно вiд критерив впорядкування, ум. од._
Номери проекпв Поиесеиi витрати, £ Очшуваний ефект, 0 Ефектившсть, Е = 0/£
одиничш наростаючий тдсумок одиничш наростаючий тдсумок
Впорядкування за критер1ем зменшення ефективносп, £1(0)
П1(4) 460 460 1260 1260 2,74
П2(2) 1280 1740 2910 4170 2,27
П3(1) 390 2130 710 4880 1,82
П4(5) 610 2740 1020 5900 1,67
П5(3) 550 3290 640 6540 1,16
Впорядкування за критер1ем зменшення витрат, £2(0)
П1(2) 1280 1280 2910 2910 2,27
П2(5) 610 1890 1020 3930 1,67
П3(3) 550 2440 640 4570 1,16
П4(4) 460 2900 1260 5830 2,74
П5(1) 390 3290 710 6540 1,82
Впорядкування за критер1ем збшьшення ефекту, £з(0)
П1(3) 550 550 640 640 1,16
П2(1) 390 940 710 1350 1,82
П3(5) 610 1550 1020 2370 1,67
П4(4) 460 2010 1260 3630 2,74
П5(2) 1280 3290 2910 6540 2,27
Таблиця можливих витрат i очжуваного ефекту, у якш проекти прону-мероваш в порядку зменшення 1х ефективност^ i е залежнiстю "витрати -ефект" за вiдповiдним критерiем, а 11 геометрична iнтерпретацiя показана на рис. 1. Зокрема, крива 51(0) вказуе на очшуваний ефект, який можна отрима-ти вiд реашзацй портфелю проектiв залежно вiд понесених витрат. Фактич-ний ефект е дещо меншим за рахунок умови дискретност реалiзацil проектiв. Дiйсно, якщо маемо 1700 ум. од. фшансового ресурсу, то не можемо реалiзу-вати першi два проекти, як вимагають 1740 ум. од. Реальний варiант - реаль зувати другий i третiй проекти (1280 + 390 = 1670 ум. од.), як дають сумар-ний ефект 2910 + 710 = 3620 ум. од., що загалом вистачае з надлишком для реалiзацil уЫх решти проектiв: 460 + 610 + 550 = 1620 ум. од. Звичайно, якби кожен проект можна було реалiзувати частково, тобто з пропорцшним змен-шенням поточних витрат i очiкуваним ефектом, то залежшсть 5^(0) вщповь дала б реальному ефекту при будь-якому обсягу витрат. На рис. 1 наведено й iншi кривi - Б2(б) i 53(0), якi вказують на очiкуваний ефект за iншими крите-рiями 1х впорядкування.
Рис. 1. Графти залежностей кування: Sj(Q)
витрати — ефект " за pi3HUMU критерiями впоряд-
за зменшенням ефективност1; S2(Q) - за зменшенням витрат;
S3(Q) - за збыъшенням ефекту
Для формування портфелiв проекпв pi3HOÏ вартосп, збер^аючи при цьому залежшсть "витрати - ефект", необхщно розв'язати так звану задачу про ранець [1], задаючи рiзнi обсяги фшансування, на яю можна надiятися в процес Ïx реалiзацiï. Наведемо математичне формулювання ще'' задачi.
Позначимо через xt = 1, якщо i-ий проект реалiзуеться, i через xt = 0 -його реалiзацiя е недоцiльною. Нехай обсяг фшансування становить G ум. од. Необхщно вибрати таю номери проекпв, реалiзацiя яких забезпечить отри-мання максимального ефекту:
Qz = 1260x1 + 2910х2 + 710х3 + 1020х4 + 640х5 ^ max при обмеженш на наявнi обсяги фшансування:
460x1 + 1280х2 + 390х3 + 610х4 + 550х5 < G.
Для розв'язання цiеï задачi при рiзниx значеннях G використаемо метод динамiчного програмування [7]. Його реалiзацiя передбачае побудову системи координат (рис. 2), вюь абсцис яко'' вiдповiдае набору проектiв, а вюь ординат - наявному обсягу фшансування. З початку системи координат (точки t0) проводимо двi дуги - одну горизонтальну до точки з координатами (1; 0), а шшу похилу - до точки t1 з координатами (1; 460), де 1 - номер проекту, а 460 - обсяг його фшансування. Перша дуга вщповщае випадку, коли
проект не фшансуеться, а друга - коли на його реашзащю видiлено кошти. З кожно1 отримано1 точки ((1; 0) i (1; 460)) проводимо також по двi дуги для другого проекту. Отримуемо вже чотири точки - (2; 0) i ^ - (2; 1280), (2; 460) i ¿3 - (2; 1740), як вiдповiдають чотирьом можливим варiантам реалiзацil для двох перших проекпв (якби обидва проекти вимагали однакового фшансу-вання, то отримали б три точки). Продовжуючи далi аналогiчнi ди, отримуемо мережу розв'язюв задачi про ранець, результати розрахунку значень показниюв яко! наведено в табл. 4, а графiчна штерпретащя - на рис. 2.
Табл. 4. Результати розрахунку задачi про ранець методом _динамiчного програмування_
Позначення Набо ри проекпв, П/ Сума вит-рат, Сума ефекту,
1 2 3 4 5
Витрати, si 460 1280 390 610 550 3290
Ефект, д 1260 2910 710 1020 640 6540
Точки, и Матриця вщповщносп Значення показниюв
0 0 0 0 0 0 0 0
1 1 0 0 0 0 460 1260
2 0 1 0 0 0 1280 2910
3 1 1 0 0 0 1740 4170
4 0 0 1 0 0 390 710
5 1 0 1 0 0 850 1970
6 0 1 1 0 0 1670 3620
7 1 1 1 0 0 2130 4880
8 0 0 0 1 0 610 1020
9 1 0 0 1 0 1070 2280
10 0 1 0 1 0 1890 3930
11 0 0 1 1 0 1000 1730
12 1 1 0 1 0 2350 5190
13 1 0 1 1 0 1460 2990
14 0 1 1 1 0 2280 4640
15 1 1 1 1 0 2740 5900
16 0 0 0 0 1 550 640
17 1 0 0 0 1 1010 1900
18 0 1 0 0 1 1830 3550
19 0 0 1 0 1 940 1350
20 0 0 0 1 1 1160 1660
21 1 1 0 0 1 2290 4810
22 1 0 1 0 1 1400 2610
23 1 0 0 1 1 1620 2920
24 0 1 1 0 1 2220 4260
25 0 1 0 1 1 2440 4570
26 0 0 1 1 1 1550 2370
27 1 1 1 0 1 2680 5520
28 1 1 0 1 1 2900 5830
29 1 0 1 1 1 2010 3630
30 0 1 1 1 1 2830 5280
31 1 1 1 1 1 3290 6540
Наб1р проекпв, П,
Рис. 2. Мережарозв'язшв задачi про ранець методом динамiчного програмування
Очевидно, що будь-який шлях, позначений у мережi розв'язюв дугами, наприклад, з початково! вершини (0; 0) в кшцеву (5; 3630), вщповщае де-якому портфелю проекта. I навпаки, будь-якому портфелю проекта вщповь дае цiлком певний шлях у мережi розв,язкiв, що з'еднуе початкову вершину з кшцевою. Значення координат вiдповiдають потрiбному обсягу фшансування вiдповiдного портфелю проектiв.
Вважатимемо, що довжини горизонтальних дуг дорiвнюють 0, а дов-жини похилих дуг - очшуваному ефекту вщ ре^заци вiдповiдного проекту (числа у квадратних дужках). У цьому випадку довжина шляху, що з'еднуе початкову вершину з одшею з кшцевих, буде дорiвнювати сумарному очжу-ваному ефекту вщ ре^заци портфелю проекта, як вiдповiдають цьому шляху. Отже, шлях максимально! довжини, що з'еднуе початок координат i точку (5; G), вщповщатиме портфелю проекта, який дае максимальний ефект за умови реаизаци вiдповiдного набору проекта при наявному обсягу фшансування у сумi G ум. од. Таким чином, внаслщок виконання зазначених дш от-римуемо допустимi портфелi проектiв при будь-яких обсягах фшансування (у нашому випадку !х отримано 32 варiанти, включаючи i нульовий варiант, тобто не реалiзацiю жодного проекту).
Аналiзуючи наведену мережу розв'язюв задачi про ранець (рис. 2), можна побачити деяю цiкавi моменти. При наявностi фшансування, наприк-лад, в обсязi 1280 ум. од., отримуемо ефект у розмiрi 2910 ум. од., а при збшьшенш обсягу фiнансування на 120 ум. од. ефект становить всього 2610 ум. од., тобто на 300 ум. од. менше. Аналопчна ситуащя спостер^аеться внаслiдок порiвняння ефектiв при обсягах фiнансування 1000 i 1010 ум. од., 1740 i 1830, 2130 i 2220, 2680 i 2830 i т.д. Здебшьшого на просте запитання, в якому випадку буде бшьший ефект - при фшансуванш в 1280 чи 1400 ум. од., толковий економют вщповють: за бiльшого обсягу фшансування можна очжувати дещо бшьший економiчний ефект при визначеннi оптимального набору проекпв. У нашому випадку таю моменти виникають через умову дискретност реалiзацil проектiв. Тому варiанти, якi порушують монотоннiсть (на рис. 2 вони нумеруються звичайним шрифтом), в мережi розв'язкiв задачi про ранець не беруться до уваги.
Рис. 3. Очжуват максимальт значення ефекту при рЬних обсягах фшансування
Отримаш оптимальш варiанти портфелiв проеклв (на рис. 2 вони про-нумерованi жирним шрифтом) з максимальними значеннями очiкуваного ефекту при рiзних обсягах фiнансування записано в табл. 5. Графж ще! за-лежност наведено на рис. 3, на якому тонкою лшею 51(0 показано поперед-нiй графiк "витрати - ефект" (див. рис. 1). Очевидно впорядкування набору
проеклв за KpnrepieM зменшення ефективностi е виправданим, позаяк ближ-че до завершення планового перiоду бажано реалiзовувати малоефективш проекти. З рис. 3 видно, що у випадку наявностi фшансування вiд 850 до 1280 ум. од. при реашзаци портфелю проеклв № 2 отримаемо значення максимального ефекту в сумi 1970 ум. од. Аналопчна ситуацiя спостер^аеться i для iнших обсягiв фшансування.
Табл. 5. Оптимальт eapiaHmu очшуваного ефекту eidpea^isa^i' портфелiв про_eKmie при pisHux обсягах фшансування, ум. од._
Портфелi проектов 4 1 5 9 2 13 6 3 7 12 27 15 31
Обсяг фшан-сування, S 390 460 850 1070 1280 1460 1570 1740 2130 2350 2680 2740 3290
Очiкуваний ефект, Q 710 1260 1970 2280 2910 2990 3620 4170 4880 5190 5520 5900 6540
3. Залучення додаткових фшансових ресурсiв - узяття кредиту
Часто у реальному бiзнесi, в тому чист i туристичному, виникае потреба залучення додаткових фшансових ресурЫв, зокрема, узяття кредиту. Маючи залежшсть "витрати - ефект", цю задачу легко розв'язати. Розглянемо механiзм И ре^заци на конкретному прикладi [6].
Нехай, наприклад, видшено So = 1000 ум. од. фшансового ресурсу, а кредит можна узяти шд 50 % на рж. Необхiдно взнати, як будуть фiнансовi втрати при ре^заци кожного набору проектiв?
З графжа на рис. 3 видно, що портфелi проектiв пiд номерами 4, 1 i 5 можна реалiзувати i при наявному обсягу фшансування. Реалiзацiя ж усiх решти портфелiв проектiв вимагае кредитування. У нашому випадку потрiб-но розглянути 10 варiантiв узяття кредиту: 1070 - 1000 = 70, 1280 - 1000 = 280, 1460 - 1000 = 460 ум. од. i т.д. Наприклад, при узятл кредиту в сумi 280 ум. од. з часом необхщно повернути 250-(1+0.5) = 420 ум. од., тобто отрима-ний ефект становитиме 2910 - 420 = 2490 ум. од. Якщо узяти кредит у розмь рi 1130 ум. од., то сума повернення кредиту становить 4880 - 1695 = 3185 ум. од. i т.д. У табл. 6 показано розрахунок фшансових втрат при реалiзаци 10-ти портфелiв проеклв, а також очшуваш i отримаш при цьому ефективность
Табл. 6. Розрахунок фшансових втрат при peaлisaцii 9-ти поpтфeлiв npoeKmie
Портфель проеклв Обсяг фь нансуван-ня Очiкува-ний ефект Сума взятого кредиту Сума повернутого кредиту Отрима-ний ефект Ефективтсть
очiкува-на отрима-на
9 1070 2280 70 105 2175 2,13 2,03
2 1280 2910 280 420 2490 2,27 1,95
13 1460 2990 460 690 2300 2,05 1,58
6 1670 3620 670 1005 2490 2,17 1,49
13 1740 4170 740 1110 3060 2,40 1,76
7 2130 4880 1130 1695 3185 2,29 1,50
12 2350 5190 1350 2025 3165 2,21 1,35
27 2680 5520 1680 2520 3000 2,06 1,12
15 2740 5900 1740 2610 3290 2,15 1,20
31 3290 6540 2290 3435 3105 1,99 0,94
Залежнiсть "витрати - ефект" (рис. 3) характеризуе потенщал турис-тично! галузi за вщповщним критерiем. Знаючи цю залежшсть, можна визна-чити мiнiмальний обсяг фшансування, достатнш для досягнення поставлених цшей. I навпаки, при обмежених фшансах визначаеться максимальний ефект, який можна досягти за даним критерiем. Так, наприклад, якщо поставлено мету забезпечити за даним критерiем ефект у розмiрi 5000 ум. од., то при портфелi проектiв № 12 для цього потрiбно не менше 2350 ум. од. фшансо-вих ресурЫв. З графiка видно, що очшуваний ефект становитиме 5190 ум. од., але при зменшенш обсягу фiнансування вiн вiдразу спадае до 4880 ум. од., тобто поставлена мета не досягаеться. Якщо ж е всього 2000 ум. од. фь нансового ресурсу, то максимальний ефект, який можна досягти, становитиме 4170 ум. од. при реалiзацi! портфелю проеклв № 7. У цьому випадку дос-татньо для досягнення поставлено! мети всього 1740 ум. од. ресурсу. З таких мiркувань якраз i потрiбно виходити при взятл кредиту, розраховуючи на той чи шший очжуваний ефект.
Висновки
1. Встановлено, що стратепчна мета перспективного розвитку Кар-патського регюну базуеться на оптимальному використанш природних, мате-рiально-технiчних, трудових i штелектуальних ресурсiв. Освоення природного, економiчного, наукового i технiчного потенцiалу е найбiльш прюритетни-ми напрямками для розвитку Карпатського регюну.
2. Для прийняття стратепчних рiшень щодо розвитку в Карпатському регюш туристично! галузi потрiбно: сформувати портфелi проектiв рiзно! вартостi з альтернативними варiантами !х реалiзацi!; проаналiзувати масшта-би змiн при переходi вiд однiе! альтернативи до шшо!; спiвставити i комплексно ощнити рiзнi чинники та критерi!, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибiр i обгрунтувати його.
3. Розглянуто загальнi поняття стратегiчного управлшня туристичною галуззю в регiонi Укра!нських Карпат, на конкретних прикладах наведено особливост формування портфелю проектiв за залежшстю "витрати -ефект", а також залучення додаткових фiнансових ресурЫв - узяття кредиту.
Л1тература
1. Беллман Р. Прикладные задачи динамического программирования : пер. с англ. / под ред. А. А. Первозванского / Р. Беллман, С. Дрейфус. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 457 с.
2. Бурков В.Н. Модели и методы управления организационными системами / В.Н. Бурков, В. А. Ириков. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 270 с.
3. Бурков В.Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В.Н. Бурков, Г.С. Джавахадзе. - М. : ИПУ РАН, 1997. - 64 с.
4. Вачевський М.В. Розвиток рекреацшно! сфери в Карпатському регюш / М.В. Ва-чевський, О.М. Свшцов, В.Ф. Кузнецов // Укра!нський бальнеолопчний журнал. - 2001. - № 1. - С. 99-104.
5. Гук Н.А. Перспекгивш напрямки розвитку туризму в регюш Укра!нських Карпат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourlib.net/statti_ukr/guk4.htm
6. Дядечко Л.П. Економша туристичного бiзнесу. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007. - 224 с.
7. Калихман И.Л. Динамическое программирования в примерах и задачах / И. Л. Ка-лихман, М. А. Войтенко. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 268 с.
8. Коробов В.Б. Бальные классификации в геоэкологии: преимущества и недостатки / В.Б. Коробов, Б.И. Кочуров // Проблемы региональной экологии. - 2007. - № 1. - С. 66-70.
9. Коробов В.Б. Экологический туризм. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecogender.narod.ru/.
10. Кравщв В.С. Рекреацшна полiтика Карпатського регюну / В.С. Кравщв, В.К. Свдо-кименко, М.М. Габрель. - Чершвщ : Вид-во "Прут", 1995. - 68 с.
11. Мазур Ф.Ф. Соцiально-економiчнi умови розвитку рекреацшно'1 шдустрп (на прик-ладi Карпатського регюну) : навч. поабник / Ф.Ф. Мазур. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 96 с.
12. Медяник А.М. Фактори стшкого розвитку пщприемств У сегмент мiжнародного туризму Карпатського регюну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_3/statti/1_8.htm.
Грыцюк М.Ю., Максымив Л.И. Задачи стратегического управления портфелями проектов в туристической отрасли Карпатского региона
Рассмотрены общие понятия стратегического управления туристической отраслью в регионе Украинских Карпат, на конкретных примерах приведены особенности формирования портфеля проектов по зависимости "затраты - эффект", а также привлечение дополнительных финансовых ресурсов - взятие кредита. Установлено, что стратегическая цель перспективного развития Карпатского региона базируется на оптимальном использовании природных, материально-технических, трудовых и интеллектуальных ресурсов.
Ключевые слова: туристическая отрасль, регион Украинских Карпат, экономическое развитие Карпатского региона, формирования портфеля проектов, понесенные расходы, ожидаемый эффект, принятие управленческих решений, зависимость "затраты - эффект".
Grytsyuk M.Yu., Maksymiv L.I. Strategic management tasks of projects brief-cases are in tourist industry of Carpathians region
The general concepts of strategic management tourist industry are considered in the region of Ukrainian Carpathians, on concrete examples the features of forming the briefcase of projects are resulted after dependence of "expense is an effect", and also bringing in of additional financial resources is taking of credit. Described that the strategic purpose of perspective development of region of Carpathians is based on the optimum use of natural, material and technical, labour and intellectual resources.
Keywords: tourist industry, region of Ukrainian Carpathians, economic development of region of Carpathians, forming the brief-case of projects, incurred charges, expected effect, acceptance of administrative decisions, dependence of "expense, is an effect".
