CC BY
52
--Економiчна теорiя -
УДК 338.24(477)
Ю. С. Залознова,
доктор економ!чних наук,
H. В. Бутенко, доктор економ!чних наук,
I. П. Петрова,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРА1Н1: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. В умовах попршення економiчно! ситуащ! та загострення фшансово! кри-зи в Укра!ш, забезпечення стiйких темпiв розвитку та досягнення стратегiчних цiлей держави немож-ливе без взаемодп органiв державно! влади та бiз-несу. Дефiцит бюджету, скорочення доходiв та ви-датшв державного бюджету на реалiзацiю масштаб-них проектiв, неможливiсть повноцiнного викорис-тання власних кошт^в пiдприeмствами призводить до зниження рiвня iнвестицiйно! активности в Укра-!ш i вимагае, у свою чергу, пошуку прюритетних форм швестицшно! дiяльностi. Своерiдним шститу-щйним та органiзацiйним альянсом державно! влади i приватного бiзнесу, створеним задля реалiзацi! су-спiльно значущих проектов розвитку стратегiчно важливих видiв економiчно! дiяльностi, е публiчно-приватне партнерство (ППП). Воно засноване на ви-користаннi моделi державного регулювання, де держава створюе умови i стимули для розвитку бiзнесу на засадах партнерства, тобто рiвноправного дiало-гу, i одночасно виконуе сво! традицiйнi обов'язки у процес суспiльного вiдтворення.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Вагомий внесок у розвиток теорi! та практики парт-нерсько! взаемодi! держави i бiзнесу внесли такi вченi: В. Варнавський [1], М. Вiлiсов [2], М. Деря-бiна [3], I. Запатрша [4], В. Ляшенко [5], К. Павлюк [6], С. Павлюк [6], Л. Тараш [7], П. Шилепницький [8] та iншi дослiдники. Проте, незважаючи на досить грунтовнi до^дження вчених з дано! проблематики, в !х роботах недостатньо придшено уваги су-часним реалiям розвитку публiчно-приватного партнерства.
В Укра!нi актуальнють використання публiчно-приватного партнерства зумовлена багатьма чинни-ками. По-перше, у свiтлi реформаторських тенден-цш, ям простежуються останнiм часом, е тдстава говорити про привабливiсть i перспективнють ППП у кра!нi. У довгостроковш перспективi публiчно-приватне партнерство може стати затребуваною формою реалiзацi! проектов через вiдсутнiсть яшс-них механiзмiв залучення приватних iнвестицiй та обмеженють бюджетних кошт^в для !х реалiзацi!. По-друге, ППП е дiевим важелем активiзацi! та сти-
мулювання економiчного зростання, забезпечення технологiчного оновлення й розвитку галузей реального сектору економiки.
Метою статт1 е аналiз сучасного стану розвитку публiчно-приватного партнерства, виявлення ос-новних проблем та визначення напрямiв його пода-льшого розвитку.
Виклад основного матер1алу досл1дження. У науковш лiтературi вживаються термiни «державно-приватне партнерство», «приватно-державне партнерство», «публiчно-приватне партнерство», «пуб-лiчно-державна кооперащя» тощо. Бiльш усталеним е поняття «державно-приватне партнерство». У За-кош Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» використовуеться саме термiн «державно-приватне партнерство», що традищйно пов'язане з роллю держави у суспшьних ввдносинах.
Разом з тим у сучасних умовах господарювання бiльш коректним е термш «публiчно-приватне партнерство», що найбшьш точно вiдтворюе змiст концепций осшльки в зарубiжнiй практищ у вiдносинах з приватним сектором активно приймають участь як органи державно! влади, так i органи мiсцевого са-моврядування, громадськi оргашзацп, благодiйнi фонди.
Публiчно-приватне партнерство е сукупнютю вiдносин права власностi, фiнансово-економiчних, органiзацiйно-управлiнських i правових вiдносин, ям складаються мiж державою i приватним партнером у межах моделей фшансування, ввдносин влас-ност i управлiння з приводу участ в системi узго-джених видiв дiяльностi зi створення цiнностi, що утворюють множину форм публiчно-приватного партнерства i е основою для обрання конкретно! схеми взаемоввдносин мiж партнерами для реа-лiзацi! окремого проекту [7, с. 99].
Партнерство вважаеться одшею з форм угоди мiж оргашзащею державного, приватного та пуб-лiчного секторiв економiки, вимагае якюно нових iнвестицiйних ресурсiв вiд приватного партнера (кошти, технологi!, досвiд, репутащя тощо) та пере-дае ключовi ризики приватному партнеру (проекту-вання, будiвництво тощо). Основнi детермiнанти ви-значення ППП наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основт детермшанти публiчно-приватного партнерства [9]_
Елемент Зм^т та сутшсть формату сшвпращ у контекста провадження ППП
Змют Система вiдносин мiж державним та приватним партнерами, при реалiзаци яких ресурси обох партнерiв об'еднуються iз вiдповiдним розподiлом ризиюв, вiдповiдальностi та винагород (вщ-шкодувань) мiж ними, для взаемовигщно! сшвпращ на довгостроковiй основi у створенш нових або модершзацп дгочих об'еклв, якi потребують залучення iнвестицiй, та користуванш такими об'ектами; конструктивну взаемодто держави, приватного сектору, громадянських шститулв в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй, гумаштарнш та iнших сферах сустльно! дiяльностi; кон-структивне спiвробiтництво держави, суб'еклв тдприемницько! дiяльностi i громадянських ш-ститутiв в економiчнiй, полiтичнiй, сощальнш, гуманiтарнiй та iнших сферах дiяльностi для ре-алiзацil суспiльно значимих проектiв на засадах прiоритетностi штерешв держави, 1! полгтично! пiдтримки, консолщацп ресурсiв сторiн, ефективного розподiлу ризиюв мiж ними, рiвноправностi i прозорост вiдносин для забезпечення поступального розвитку сустльства
Суб'екти Органи мiсцевого самоврядування; регюнальш органи виконавчо! влади; консультативнi дора^ органи; конкурснi комюп; державнi та приватш партнери
Переваги для державного партнера Скорочення витрат на надання послуг; активiзацiя швестицшно! дiяльностi; ефективне управ-лiння майном; економiя фiнансових ресурсiв держави; використання досв^ приватних компанiй; оптимiзацiя розподiлу ризиюв; тдвищення ефективностi iнфраструктури; розвиток форм проектного фшансування; стимулювання тдприемницького мислення; рiвний дiалог мiж владою та бiзнесом; збереження та створення робочих мiсць
Переваги для приватного партнера Залучення бюджетних кошпв до проекту; доступ до рашше закритих сфер економiки (ЖКГ, ш-фраструктура тощо); розширення можливостей отримання пiльгових кредитiв пiд державнi; гарант вiд мiжнародних та вггчизняних фiнансових установ на довгий термш; полiпшення роботи з державними дозвшьними органами; пiдвищення статусу проекту через участь у проеклв державного партнера; позитивний iмiдж у сусшльствц оптимiзацiя розподiлiв ризикiв проекту
Характерш ознаки ППП Визначеш строки ди угод про партнерство (проекти, як правило, створюють тд конкретний об'ект (порт, дорога, об'ект сощально! iнфраструктури), який мають завершити у встановлений термш); зазвичай орiентованi на довготривалiсть вiдносин (вiд 5 до 50 роюв); розподiл вщповь дальностi мiж партнерами - держава визначае мету проекту з позицп сустльних iнтересiв i визна-чае варпсш та якiснi параметри, здшснюе монiторинг реалiзацil проектiв; приватний партнер ви-конуе розробку, фiнансування, будiвництво й експлуатацiю, управлiння, практичну реалiзацiю проекту; фiнансування проектiв (за рахунок приватних швестицш, державних фiнансових ресур-сiв, спiльне iнвестування декiлькох учасниюв, внесення приватним партнером iнвестицiй в об'екти партнерства iз джерел, не заборонених законодавством); забезпечення кращих техшко-економiчних показникiв ефективностi дiяльностi, тж при здiйсненнi дiяльностi без залучення приватного партнера; подш ризикiв мiж учасниками угоди на основi вщповщних домовленостей
Рiзноманiтнiсть форм публiчно-приватного партнерства дозволяе широко використовувати можливост приватного катталу у вирiшеннi державою багатьох проблем у сферах виробництва суст-льних благ i надання публiчних послуг, виробництва природно-монопольних галузей. У названих сферах держава не може ввдмовитися вiд свое! присутносп i для вирiшення суперечностей мiж обмеженими можливостями державного бюджету та потребою у вкладеннi капiталу для забезпечення вiдтворення та розвитку об'ектiв стратепчио! i сощально! значущо-ст цих сфер використовуе публiчно-приватне партнерство.
У переважнш бiльшостi зарубiжних кра!н, ям мають позитивний досвiд реалiзацil проектов на засадах ППП, одшею з визначальних ознак такого партнерства е те, що зазначений мехашзм застосо-вуеться з метою впровадження масштабних, нащо-нальних та м1жнародних суспiльно значущих проектов. Свгтовий досвiд переконуе, що взаемодiя мiж державою та приватним бiзнесом мае найбшьший
ефект передусiм в шфраструктурних галузях, де ic-торично склалися передумови, потреба та можливо-ст для тако1 cпiвпрацi при реалiзащï масштабних cоцiально-економiчних завдань.
Сьогоднi юнуе безлiч прикладiв ефективноï взаeмодiï державного i приватного cекторiв. Парт-нерська взаемодiя держави i бiзнеcу поширена в кра-ïнах Свропейського Союзу, Центральноï i Латин-cькоï Америки, в Азп, Океанiï, а також у Схвднш Св-рот та СНД.
В Свропейському Союзi, за ощнками European PPP Expertise Centre, у 2010-2015 рр. реалiзовуетьcя 473 угоди iз загальним обсягом фшансування понад 98,5 млрд евро [10-15] (рис. 1). Найбшьша частка ППП серед краш СС у цей перюд реалiзовуетьcя у Великобританiï, Францп, Нiмеччинi, Icпанiï, Iталiï, Нiдерландах.
Прюритетними сферами публiчно-приватного партнерства у 2010-2015 рр. е: за обсягом фшансування - транспортна шфраструктура, за шльшстю угод - оcвiта. Роль сфери освгти i науки у забезпе-
ченш стшкого економiчного зростання i модершза-щ! економiки у кра!нах з розвиненою економшою значно зростае. Сфери застосування публiчно-при-
ватного партнерства поступово розширюються - вiд реалiзацi! iнфраструктурних проекпв до сфери НДДКР та впровадження iнновацiй.
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
112
49
120
100
80
60
40
20
2010 2011 2012 2013 2014 2015
кчччччт Обсяг iнвестицiй, млрд евро —с^Ктьккть проекпв, од.
Рис. 1. К1льк1сть угод та обсяг швестицш у ППП за 2010-2015 рр.
0
Крiм кра!н Свропейського Союзу, найбiльш активно форми ППП практикуються у Латинськш Америцi й Азiатсько-Тихоокеанському регiонi (рис. 2). На щ регiони припадае понад третини всiх проектов ППП i майже половина всiх iнвестицiй. Бь
льша частина проектов ППП реалiзовуеться у Кита! (18,7% угод та 2,1% свгтових iнвестицiй у проекти ППП) та Iндi! (12,8% угод i 13,4% свiтових ^ести-цш у проекти ППП) [16].
2500
1200
2155
2000
1500
1000
500
Латинська Схщна Азiя i Швденна Азiя
Америка та Тихоокеанський
Карибський репон басейн
1000
800
600
400
200
Европа та Африка на Близький Схщ i Центральна Азiя пiвдень в^д Пiвнiчна Африка Сахари
1 Обсяг швестицй млн дол. США ^^Ктьккть проектiв, од.
Рис. 2. Кшьюсть угод та обсяг швестицш у ППП за регшнами за 1990-2015 рр.
0
0
У Латинськш Америщ найактившше форми публiчно-приватного партнерства застосовуються у Бразилi! - 11,6% угод i 20% залучених iнвестицiй у ППП, Мексищ - 3,8% i 5,6%, Аргентинi - 3,2% i 3,8%, вiдповiдно. Найменше проектiв публiчно-при-
ватного партнерства реалiзовуеться у регюш Близь-кого Сходу i Швшчно! Африки - 2,5% угод i 16,6% залучених iнвестицiй у ППП. До регюну «Свропа та Центральна Аз1я» вiднесено 22 кра!ни, серед них кра!ни СНД, кра!ни колишньо! Югославi! i Ту-
реччина. Левова частка реалiзацil проектов публiч-но-приватного партнерства у цьому регiонi припа-дае на Росiйську Федерацто (5% угод та 6,1% свгто-вих iнвестицiй в проекти ППП) та Туреччину (2,6% угод та 6,3% свгтових iнвестицiй в проекти ППП) [16].
За кшьшсним критерiем проекти ППП най-бiльш iнтенсивно реалiзуються у сферi енергетики -
Партнерство ввдбуваеться у найрiзноманiтнi-ших формах: ввд контрактiв на управлiння ддачими об'ектами до передачi приватним компашям пов-ного циклу будiвництва та експлуатаци нового об'екта iнфраструктури (табл. 3).
За експертними оцiнками, реалiзацiя проектов у сферi водопостачання та каналiзацil на засадах ППП у США та Канадi сприяла скороченню витрат на 1040%; у Шотландп - на 20%; в 1рландп - на 25-30%. У сферi транспорту, за даними Свропейсько! Комь сн, зниження рiвня операщйних витрат складало 1017%. У Великобританп в рiзних сферах економiчноl дiяльностi ця економiя становила в середньому 17%.
Таким чином, для украшсько! практики важли-вим е застосування передового зарубiжного досвiду при реалiзацil iнновацiйних проектов на засадах
48,9%, а також у транспортнш iнфраструктурi -24,7%. Переважну частку у загальному обсязi фшан-сування спрямовано на сфери шформащйно-комуш-кацшних технологiй (40,9%) та енергетики (34,3%), а найменшу - на сферу водопостачання та водоввд-ведення (3,3%). Транспортна шфраструктура, за критерiем вартосп, становить 21,5% загального об-сягу фiнансування (табл. 2).
Таблиця 2
ППП. Позитивний зарубiжний досвiд застосування публiчно-приватного партнерства в iнновацiйному розвитку економiки, недостатня iнновацiйна актив-шсть i дефiцит коштiв на шновацшну дiяльнiсть в Укра1ш, актуалiзуе застосування ППП як альтернативного мехашзму фшансування iнновацiйних проектов для здшснення i прискорення модернiзацiйних перетворень у нащональнш економiцi.
У результат! реалiзацil ППП можна одержати синергетичний ефект, який сприятиме пiдвищенню ефективност дiяльностi держави i бiзнесу шляхом !х об'еднання. При цьому ефект ввд партнерства пе-ревищуе суму ефекпв дiяльностi кожного суб'екту дiяльностi окремо. Можна видiлити 3 складовi си-нергетичного ефекту: економiчна, сощальна та еко-логiчна.
Кiлькiсть та обсяги швестицш у проекти ППП за 1990-2015 рр., млн дол. США [17]
Види економ1ч-но1 д1яльност1 Рег1он Обсяг швестицш, млн дол. США Питома вага, % Кшьмсть ироск-мв Питома вага, %
Iнформацiйно -ко -мунiкацiйнi тех-нологil Схщна Азiя та Тихоокеанський рег1он 120,859 4,7 83 1,2
Свропа та Центральна Азiя 200,064 7,9 293 4,3
Латинська Америка та Карибський басейн 401,348 15,8 153 2,2
Близький Схщ та Швшчна Африка 69,934 2,7 52 0,7
Пiвденна Азiя 132,897 5,2 77 1,1
Африка на пiвдень вiд Сахари 114,30 4,5 208 3,1
Разом 1039,402 40,9 866 12,6
Енергетика Сх^на Азiя та Тихоокеанський регюн 176,61 6,9 971 14,2
Свропа та Центральна Азiя 140,184 5,5 462 6,7
Латинська Америка та Карибський басейн 328,574 12,9 1068 15,6
Близький Схщ та Пiвнiчна Африка 29,590 1,2 59 0,9
Швденна Азiя 165,835 6,5 590 8,6
Африка на твдень вiд Сахари 32,278 1,3 203 2,9
Разом 873,071 34,3 3353 48,9
Транспорт Схiдна Азiя та Тихоокеанський регiон 96,918 3,8 392 5,7
Свропа та Центральна Азiя 81,11 3,2 84 1,2
Латинська Америка та Карибський басейн 243,077 9,6 617 8,9
Близький Схщ та Швшчна Африка 7,291 0,3 35 0,5
Швденна Азiя 99,4 3,9 460 0,8
Африка на твдень вщ Сахари 18,387 0,7 104 1,6
Разом 546,183 21,5 1692 24,7
Водопостачання та водоввдведення Сх^на Азiя та Тихоокеанський регюн 31,730 1,2 509 7,4
Свропа та Центральна Азiя 5,115 0,2 47 0,7
Латинська Америка та Карибський басейн 41,100 1,6 318 4,6
Близький Схщ та Швшчна Африка 4,078 0,2 27 0,4
Швденна Азiя 0,624 0,03 17 0,3
Африка на твдень вщ Сахари 0,392 0,02 28 0,4
Разом 83,039 3,3 946 13,8
Складовими економiчного ефекту е зростання надiйностi державних iнвестицiй та пiдвищення ймовiрностi одержання очiкуваного економiчного результату; полiпшення iнвестицiйного клiмату; пiдвищення якостi надання послуг; ефективнiсть ви-користання державних кошлв за рахунок змен-шення собiвартостi проекту; скорочення рiвня ризи-шв при здiйсненнi господарсько! дiяльностi; доступ
До складових сощального ефекту слад ввднести активiзацiю розвитку пiдприемницько! шщативи та пiдвищення корпоративно! соцiально! ввдповвдаль-ностц сприяння iнтеграцi! «держава-громадянське суспшьство^знес» (розвиток вiдповiдного шститу-цiонального середовища); пiдвищення якост сощ-ально значущих послуг; пiдвищення якост життя населення за рахунок розвитку територiй та форму-вання (реконструкщя) об'ект^в шфраструктури, створення та збереження робочих мюць.
Елементами екологiчного ефекту е мiнiмiзацiя впливу на навколишне природне середовище за рахунок впровадження новгтшх технологiй у сферi економiки природокористування; енергозбереження та енергоефективнiсть; утилiзацiя та поводження з промисловими та побутовими ввдходами; зниження екологiчного навантаження на територп та тдви-щення рiвня екологiчно! безпеки на основi впровадження еколопчно чистих iнновацiйних технологш.
Отже, можна стверджувати, що синергетичний ефект вiд реалiзацi! публiчно-приватного партнерства складаеться iз поеднання економiчного, сощ-ального та екологiчного ефекпв, якi у сукупностi сприятимуть досягненню значних результатiв.
Незважаючи на великий потенщал, публiчно-приватне партнерство не набуло широкого застосу-вання в Укра!ш. Публiчно-приватне партнерство
до iнновацiйних та сучасних шформащйно-комуш-кацшних технологш; дерегулящя завдяки змен-шенню кшькост проектов, що реалiзовувалися пiд контролем державних оргашв; оптимальний розпо-дш повноважень щодо контролю над спшьною ре-алiзацiею проекту; розширення можливостей одержання пiльгових кредитiв тд державнi гарантл вiд мiжнародних фшансових установ.
здiйснюеться в основному у формi концесi! та спшь-но! дiяльностi без залучення бюджетних кошлв. За даними Мiнiстерства економiчного розвитку i тор-гiвлi Укра!ни, за три квартали 2013 р. функцюну-вало 227 проектов, на кшець 2014 р. - 243, станом на 1 ачня 2016 р. - 177. Даш за 2015 р. показують, що кшьшсть проекпв публiчно-приватного партнерства зменшилася на 27% порiвняно з попереднiм роком. Основними причинами, що вплинули на показ-ники реалiзацi! публiчно-приватного партнерства у 2015 р. е несприятливий iнвестицiйний клiмат, який зумовлений полiтичною та макроекономiчною не-стабшьнютю; недосконалiсть нормативно-правового регулювання вщносин публiчно-приватного партнерства; вiдсутнiсть ефективних механiзмiв державно! пiдтримки. Показано, що бшьшють проектов публiчно-приватного партнерства використо-вуються у сферах виробництва суспшьних благ i надання публiчних послуг, виробництва природно-мо-нопольних галузей (табл. 4).
Але, як зазначила голова Укра!нського центру сприяння публiчно-приватного партнерства I. За-патрiна, реалiзованi проекти лише за назвою можна ввднести до ППП, оск1льки фактично всi вони сфор-мованi за вдеолопею державних закупiвель i не пе-редбачають будь-яких серйозних iнвестицiйних вкладень [4].
Таблиця 3
Практичш приклади застосування р1зних форм публ1чно-приватного партнерства в заруб1жних кра'1'нах [18-19]_
Проекти Кра!ни
Реалгзацгя тфраструктурних проект1в
Будiвництво автомобшьних дорiг, шкiл i лiкарень Великобриташя, Iспанiя, Фiнляндiя, Канада
Будiвництво швидкiсних автомобiльних i залiзничних дорщ метропо-лiтену та аеропортiв, стадюшв Францiя, Австрiя, Португалiя, Туреччина, Грецiя
Будiвництво поромних переправ Румунiя, Болгарiя, Грецiя
Побудова нових та реконструкцiя зношених мiських транспортних систем та об'еклв житлово-комунального господарства Австралiя, Нiдерланди, Iрландiя
Проекти в сферi залiзничного транспорту Великобриташя, Нщерланди, Дан1я, Швецiя
Реалгзацгя гумантарних проект1в
Проекти з тдвищення якосп освiти та охорони здоров'я США, Канада
Проведення наукових дослiджень Шмеччина
Реалгзацгя проект1в у сфер1 сгльського господарства
Будiвництво, експлуатащя та управлiння iригацiйними проектами Бразилiя, Iндiя, Перу, Марокко, Иордашя
Будiвництво та управлiння мережами компанп «холодного ланцюгу» Фiлiппiни, Iндiя, Мексика
Будiвництво, обслуговування та управлiння ринками збуту м^цево! сiльськогосподарськоl продукцil Фшшшни, Иорданiя
Будiвництво та експлуатащя зернових термiналiв у морських портах Фiлiппiни
Переробка вiдходiв сiльського господарства Молдова, Словенiя, Бразктя
Таблиця 4
Сфери застосування публiчнo-пpиватнoгo партнерства в УкраУш [20-22]
Cфepa зacтоcyвaння Юльюсть пpоeктiв, од.
пyблiчно-пpивaтного 2013 piR 2014 2015 prn
пapтнepcтвa 2 квapтaли 3 квapтaли pix (craroi^ m 01.01.2016 p.)
Збip, очищeння тa pозподiлeння води 71 56 79 30
Bиpобництво, тpaнcпоpтyвaння i поcтa- 32 - 7 6
чaння тeплa
Бyдiвництво тa/aбо eкcплyaтaцiя aвтоcтpaд, 16 14 17 16
доpiг, зaлiзниць, злiтно-поcaдковиx cмyг нa
aepодpомax, моcтiв, шляxовиx ecтaкaд, ту-
нeлiв i мeтpополiтeнiв, моpcькиx i piчковиx поpтiв тa ïx iнфpacтpyктypи
Typmiw, вiдпочинок, peкpeaцiя, кyльтypa тa 9 - 1 1
cпоpт
Пошук, pозвiдкa pодовищ коpиcниx кош- 8 - 3 1
лин тa ïx видобyвaння
Oбpоблeння вiдxодiв 7 117 116 112
Oxоpонa здоpов'я 3 - - -
Bиpобництво, pозподiлeння тa поcтaчaння 3 - 5 5
eлeктpичноl eнepгil
Упpaвлiння нepyxомicтю - - 2 2
Зaбeзпeчeння фyнкцiонyвaння зpошyвaль- - - 1 -
нж i оcyшyвaльниx cиcтeм
Iншi 11 40 12 4
У^ого 160 227 243 177
Oцiнкa динaмiки тa гaлyзeвоï дифepeндiaцiï ш-вecтyвaння в пpоeкти пyблiчно-пpивaтного rapraep-cтвa доводить нaявнicть cyттeвого вiдcтaвaння pоз-витку ППП в Укpaïнi вiд eвpопeйcькиx тa cвiтовиx pинкiв. Taкий cтaн обyмовлeно пepeвaжно icнyвaн-ням пpоблeмниx питaнь в iнcтитyцiонaльномy зaбeз-пeчeннi пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa [23].
Aнaлiз iнcтитyцiонaльного зaбeзпeчeння пуб-лiчно-пpивaтного пapтнepcтвa mRasye, що оcнови зaконодaвчоï бaзи ППП m cьогоднiшнiй дeнь в Ук-païrn тiльки фоpмyютьcя. Ocновнi положeння зaко-нодaвчоï бaзи cпiвpобiтництвa мiж дepжaвою тa бiз-нecом ш cтaли кaтaлiзaтоpом pозвиткy нeзaвepшe-носп, aлe й нeдоcконaлоcтi. Cиcтeмa iнcтитyцiонa-льноï iнфpacтpyктypи ППП нa cьогоднi в Укpaïнi вiдcyтня. Цe e щe одн1ею з оcновниx ^инин, що cтpимyють pозвиток ППП в Rpaïm. До пpоблeм pоз-витку iнcтитyцiонaльного cepeдовищa cлiд вiднecти i кaдpовy cклaдовy. Для eфeктивного yпpaвлiння у cфepi ППП вaжливим e зaлyчeння виcококвaлiфiко-вaниx фaxiвцiв. До пpоблeмниx cфep pозвиткy ППП у Rparni cлiд додaти yпpaвлiння й оpгaнiзaцiю ППП, мexaнiзм фоpмyвaння i peaлiзaцiï пpоeктiв. Oтжe, pозвиток iнcтитyцiонaльного зaбeзпeчeння ППП мae здiйcнювaтиcя зa тpьомa оcновними нaпpямaми: pозвиток зaконодaвcтвa; pозвиток iнcтитyцiонaль-ного cepeдовищa для pозpобки i peaлiзaцiï rapraep-^кж пpоeктiв; pозвиток yпpaвлiння i оpгaнiзaцiï ППП, мexaнiзмy yпpaвлiння фоpмyвaнням тa peaлi-зaцieю.
Висновки. Зaпpовaджeння пyблiчно-пpивaт-ного пapтнepcтвa потpeбye викошння оpгaнiзa-цiйно-yпpaвлiнcькиx, eкономiчниx, гaлyзeвиx тa ш-фоpмaцiйниx зaxодiв, як бiльшою мipою c^^ra-муть його pозвиткy в yкpaïнcькiй пpaктицi.
В оcновi оргатзацШно-управлтсъких 3axodie стад виокpeмити нacтyпнi eлeмeнти: yтвоpeння фь нaнcовиx iнcтитyтiв pозвиткy пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa для iнвecтyвaння i гapaнтyвaння ^и-вaтниx iнвecтицiй; yтвоpeння нeфiнaнcовиx ■пв pозвиткy пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa; pоз-pобкa cиcтeми yпpaвлiння; mдвищeння квaлiфiкaцiï дepжaвниx cлyжбовцiв; впpовaджeння пpоблeмa-тики пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa у пpогpaми aкaдeмiчноï пiдготовки фaxiвцiв для оpгaнiв дep-жaвного yпpaвлiння тa мicцeвого caмовpядyвaння; оpгaнiзaцiя тpeнiнгiв, ceмiнapiв, кpyглиx cтолiв з пи-тaнь ППП.
В оcновi економiчниx зaxодiв вaжливими e: ввд-шкодyвaння вт^т нa пpоeктyвaння, бyдiвництво, модepнiзaцiю, yчacть у конкypcниx пpоцeдypax; yпpовaджeння мexaнiзмiв дepжaвного кpeдитyвaння тa cтpaxyвaння iмпоpтy iнвecтицiйного облaднaння; нaдaння дepжaвниx Tapamm по кpeдитax; вiдшкодy-вaння втpaт внacлiдок коливaнь обмiнного кypcy; викоpиcтaння cyчacниx pинковиx iнcтpyмeнтiв фi-нaнcyвaння (цiнниx пaпepiв); знижeння подaтковиx ставок, звiльнeння вiд чacтини подaткiв i збоpiв, вiд-тepмiнyвaння cплaти окpeмиx подaткiв i збоpiв тощо; нaдaння cyбвeндiй тa cyбcидiй.
В основi галузевих заходгв слiд видiлити: упро-вадження пiлотних проектiв публiчно-приватного партнерства iз урахуванням галузево! специфiки; розробка програми розвитку публiчно-приватного партнерства у рiзних галузях економiки; розробка пакета методичних документов щодо впровадження публiчно-приватного партнерства у рiзних галузях економши; правова регламентацiя стимулювання та тдтримка публiчно-приватного партнерства; упро-вадження в окремих галузях змiшаних форм власно-сп, кооперащ! державних та приватних компанiй.
В основi тформацшних заходгв можна назвати: пропаганда серед суспшьства позитивно! практики публiчно-приватного партнерства; утворення освгг-нiх програм в учбових закладах для пiдготовки ви-сококвалiфiкованих державних службовщв у сферi публiчно-приватного партнерства; проведення ш-формацiйно! компанп серед представнишв бiзнесу про переваги публiчно-приватного партнерства та створення позитивного iмiджу держави як сумлш-ного партнера; розробка шформащйно! стратеги, поширення буклетiв, проведення конференцш, круглих столiв, семiнарiв, короткострокових курсiв з питань публiчно-приватного партнерства; адапта-щя мiжнародного досвiду успiшно! реалiзацi! проект ППП.
У даний час використання публiчно-приват-ного партнерства для модершзацп економiки ввдбу-ваеться не дуже активно. Iстотним обмеженням ре-алiзацi! публiчно-приватного партнерства е недо-статня вiдпрацьованiсть методичних рекомендацш з оргашзащ! проектов ППП. Розробка рекомендацш щодо застосування окремих аспектов публiчно-при-ватного партнерства стимулюватиме бiльш активне використання ППП у практичнш дiяльностi.
Л1тература
1. Варнавский В. Новые подходы к финансированию инфраструктуры в Великобритании / В. Варнавский // Мировая экономика и международные отношения. - 2012. - № 9. - С. 67-74. 2. Вилисов М.В. Государственно-частное партнерство: политико-правовой аспект [Електронний ресурс] / М.В. Вилисов // Власть. - 2006. - №7. - С.4-6. - Режим доступу: http://www.rusrand.ru/public/public_7.html. 3. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теория и практика [Електронний ресурс] / М. Дерябина. - Режим доступу: http://institutiones. com/general/1079-gosudarstvenno-chastnoe-partnerst vo.html. 4. Запатрина И. Ускорение публично-частного партнерства в Украине пока не вызывает интереса у власти [Електронний ресурс] / И. Запатрина // Бизнес. - 2015. - 24 квгтня. - Режим доступу: http://www.business.ua/successful_country/Uskorenie-publichnochastnogo-partnerstva-v-Ukraine-poka-ne-vy zyvaet-interesa-u-vlasti-Irina-Zapatrin-234415/. 5. Ля-шенко В.И. Механизмы государственно-частного
партнерства как инструмент активизации инновационной деятельности Украины: региональный аспект / В.И. Ляшенко, Я.И. Тульку // Современное состояние, тенденции и перспективы развития стран СНГ: экономический, социальный и экологический аспекты: моногр.: в 2-х ч. / под науч. ред. К.В. Павлова. - Ижевск: Изд-во института компьютерных исследований, 2014. - Ч. II. - С. 100-113. - (Серия: Экономическое славяноведение). 6. Павлюк К.В. Сутнють i роль державно-приватного партнерства в соцiально-економiчному розвитку держави [Електронний ресурс] / К.В. Павлюк, С.М. Павлюк // Нау-ковi пращ Юровоградського нацюнального техшч-ного ушверситету. Економiчнi науки. - 2010. -Вип. 17. - Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/ doc/zb_17_ekon/stat_17/02.pdf. 7. Тараш Л.1. Уза-гальнення практики використання форм державно-приватного партнерства / Л. I. Тараш, I. П. Петрова // Вюник економiчноï науки Украши. - 2015. - № 2 (29). - С. 97-103. 8. Шилепницький П.1. Державно-приватне партнерство: теоргя i практика: моногр. / П.1. Шилепницький; 1н-т регюнальних дослвджень НАН Украши. - Чершвщ, 2011. - 455 с. 9. Бутенко Н.В. Розвиток партнерства в нащональнш еко-номщ: монографiя / Н. В. Бутенко; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. - Ки'в, 2015. - 358 с. 10. Market Update Review of the European PPP Market in 2010 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 12 p. - Mode of access: http://www.eib.org/epec/resources/epec-market-update -2010-public.pdf. 11. Market Update Review of the European PPP Market in 2011 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 11 p. - Mode of access: http://www.eib.org/epec/resources/epec_market_updat e_2011_en_web.pdf. 12. Market Update Review of the European PPP Market in 2012 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 10 p. - Mode of access : http : //www. eib. org/epec/resources/Market%20U pdate%202012.pdf. 13. Market Update Review of the European PPP Market in 2013 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 10 p. - Mode of access: http://www.eib.org/epec/resources/publications/ epec_market_update_2013_en.pdf. 14. Market Update Review of the European PPP Market in 2014 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 8 p. -Mode of access: http://www.eib.org/epec/epec_market_ update_2014_en.pdf. 15. Market Update Review of the European PPP Market in 2015 [Electronic Resource] / European PPP Expertise Centre. - 10 p. - Mode of access: http://www.eib.org/epec/library/epec_market_up date_2015_en2. 16. Featured Rankings, 1990 to 2015 [Electronic Resource] / Private Participation in Infrastructure Database. - Mode of access: http://ppi.worldbank.org/snapshots/rankings. 17. Sector Snapshots [Electronic Resource] / Private Participation in Infrastructure Database. - Mode of access: http://ppi.worldbank.org/ppinew/snapshots/sector/ elec-
tricity. 18. Methodology Private Participation in Infrastructure Database [Electronic Resource]. - Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/methodology/ppi-methodology. 19. A new approach to public private partnerships [Electronic Resource] / HM Treasure, December 2012. - 106 p. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploa ds/attachment_data/file/205112/pf2_infrastructure_new _approach_to_public_private_parnerships_051212.pdf. 20. На кшець вересня 2013 року в Украш реалiзо-вувались бшьше 220 проектов на засадах державно-приватного партнерства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/pub lish/ article /main?art_id= 224783&cat_id=38461& search_param=%E4%EF%EF&searchDocarch=1&sea rchPublishing=1. 21. Iнформацiя щодо стану здшс-нення державно-приватного партнерства (станом на 06.01.2015) [Електронний ресурс] / Департамент ш-вестицшно-шноващйно1 полгтики та розвитку державно-приватного партнерства. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang= uk-UA&id=fc354c59-cb8f-4660-b7d51acdf35f0ab7&title =InformatsiiaSchodoStanuZdiisnenniaDerzhavnoprivat nogoPartnerstva. 22. Довщка щодо стану здiйснення державно-приватного партнерства (станом на 1 «ч-ня 2016 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang= uk-UA&id=6b08c354-a6fd-4ace-8c57-41829defda5c& title=DovidkaSchodoStanuZdiisnennia. 23. Тараш Л.1. Iнституцiональне забезпечення державно-приватного партнерства: проблеми та напрями розвитку / Л.1. Тараш, 1.П. Петрова // Економiчний вiсник Донбасу. - 2016. - № 1 (43). - С. 35-43.
Залознова Ю. С., Бутенко Н. В., Петрова I. П. Публiчно-приватне партнерство в Украшк стан, проблеми та перспективи розвитку
У статп дослвджено сучасний стан розвитку публiчно-приватного партнерства. Проаналiзовано динамiку i галузеву структуру реалiзацiï публiчно-приватного партнерства. Запропоновано складовi синергетичного ефекту вiд реалiзацiï публiчно-при-ватного партнерства. Розглянуто практику реалiза-ujï публiчно-приватного партнерства в Украш та виявлено проблеми iнституцiонального забезпе-
чення. Запропоновано оргашзацшно-управлшсьш, eKOHOMÎ4HÎ, галузевi та iнформацiйнi заходи для розвитку публiчно-приватного партнерства в Украшт
Ключовi слова: публiчно-приватне партнерство, галузева структура, синергетичний ефект, еко-номiчний ефект, екологiчний ефект, сощальний ефект, напрями розвитку.
Залознова Ю. С., Бутенко Н. В., Петрова И. П. Публично-частное партнерство в Украине: состояние, проблемы и перспективы развития
В статье исследовано современное состояние развития публично-частного партнерства. Проанализирована динамика и отраслевая структура реализации публично-частного партнерства. Предложены составляющие синергетического эффекта от реализации публично-частного партнерства. Рассмотрена практика реализации публично-частного партнерства в Украине и выявлены проблемы институционального обеспечения. Предложены организационно-управленческие, экономические, отраслевые и информационные мероприятия для развития публично-частного партнерства в Украине.
Ключевые слова: публично-частное партнерство, отраслевая структура, синергетический эффект, экономический эффект, экологический эффект, социальный эффект, направления развития.
Zaloznova Yu., Butenko N., Petrova I. Public-private partnership in Ukraine: state, problems and prospects of the development
The modern state of the development of the public-private partnerships is studies. Dynamics and structure of realization of public-private partnerships are analyses. Components of the synergetic effect of the implementation of public-private partnerships are proposed. The authors analyze the practice of implementation of PPP in Ukraine and problems of institutional support. Administrative, economic, sectoral and information measures to foster the development of public-private partnerships in Ukraine are proposed.
Keywords: public-private partnership, sectoral structure, synergies, economic effect, environmental effect, social effect, directions of development.
Стаття надшшла до редакци 14.05.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
