CC BY
18
НЛТУ
ы КРАЖИ
Hl/IVB
Науковий в1сник НЛТУУкраши Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270532
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 004.056:65.012.2:338.48(477.8)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
El Correspondence author Yu. I. Gryciuk yurii.i.hrytsiuk@lpnu.ua
М. Ю. Грицюк1, Ю. I. Грицюк2
1 Нащональний лiсотехнiчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша 2Нащональнийутверситет "Львiвська полтехтка", м. Львiв, Украша
АНАЛ1З РИЗИК1В ПРИ УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Комплексш заходи державно! та регионально! туристично! полижи, тдкршлеш належним фшансуванням i узгоджетс-тю проеклв сталого розвитку туризму в Карпатському регiонi Укра!ни з проектами шших вiдомств i мшстерств, а також з мiжнародними нормативно-правовими актами з регулювання туристично! дiяльностi створюють передумови для устшного та перспективного розвитку туристично! галузг При цьому мае значно збiльшитися обсяг надання туристичних послуг як на внутршньому, так i мiжнародному туристичних ринках, а також буде сформовано на мiжнароднiй ареш позитивний турис-тичний iмiдж Укра!ни загалом i Карпатського регюну зокрема. Як i в будь-якш сферi бiзнес-дiяльностi, так i в туристичнш галузi iснують ризики реалiзацi! проеклв сталого розвитку, як би там вони не були тдкршлеш фшансово, нормативно-пра-вовими актами i тдтримкою мiсцево! влади. Управлiння ризиками - невiд'емна частина ефективного управлшня будь-яким проектом. При цьому менеджер проекту, як особа, що плануе, управляе та здiйснюе постiйний контроль за вама етапами виконання проекту, повинен чгтко i ефективно управляти ризиками його реалiзацi!. Вiн також мае оцшювати можливiсть втрат ввд реалiзацi! того чи iншого заходу i прагнути до мiнiмiзацi! збитшв при настаннi ризикованих подiй. Впровадження мiжнародних стандартiв у процес управлшня ризиками може дати можливють керiвникам проеклв сталого розвитку туризму в Карпатському регюш зробити це управлшня бшьш ефективним i максимiзувати потенцiйнi можливостi та мiнiмiзувати затрати в ходi досягнення стратегiчних цшей проектiв. Успiшна реалiзацiя проектiв сталого розвитку туризму в Карпатському регюш потребуе наукових розробок щодо вдосконалення методiв, прийомiв, стандартiв управлшня ризиками та !хнього аналiзу, яю б спиралися на мiжнародний досввд, а також враховували особливостi економiчно! та соцiально-полiтично! ситу-ацi! в Укра!т. В роботi запропоновано шдхвд до кiлькiсного оцшювання ризикiв реалiзацi! проектiв сталого розвитку туризму i на !хнiй основi визначення якiсного стану реалiзацi! проекту та можливих дiй щодо усунення негативних наолдюв вiд впливу цих ризиюв.
Ключовi слова Карпатський регiон Укра!ни; стратегiя сталого розвитку туризму; управлшня проектами сталого розвитку туризму; аналiз ризиюв; управлiння ризиками реалiзацi! проекту; стратегiчнi цiлi проектiв сталого розвитку туризму.
Вступ. Комплексне та скоординоване сощально-eKOHOMÍ4He забезпечення будь-якого виду eкономiчно! дiяльностi визначае ефектившсть li функцiонування як на нацюнальному, так i регiональному, транскордонному та мiжнародному рiвнях (Pavlov, 2002; Zlupko, 2002). Саме комплекснiсть заходiв державно! та peri-онально! туристично! политики, пiдкpiплeнi належним фiнансуванням i узгоджешстю програм сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Укра!ни з програма-ми iнших ведомств i мшстерств, а також з мiжнаpодни-ми нормативно-правовими актами з регулювання туристично! дiяльностi, створюють передумови для устшного та перспективного розвитку туристично! галу-з^ збшьшення обсягiв надання туристичних послуг на внутршньому та мiжнаpодному туристичних ринках, формують позитивний туристичний iмiдж як Карпатського peгiону, так i Укра!ни на мiжнаpодному piвнi (Bratiuk, 2013; Hall, 1998, October; Hughes, & Allen, 2005, April; Soroka, 2010; Pavlov, 2002).
Карпатський регюн Укра!ни володiе унiкальними
туристично-рекреацшними та природними ресурсами, а також багатою екосистемою, проте наявний ресурсний потенщал для сталого розвитку туризму й курортно-peкpeацiйно! сфери досi використовуеться неефективно (Hall, 1998, October; Hughes, & Allen, 2005, April). Головною проблемою та основною причиною низько! ефективносп використання туристичного потeнцiалу Карпатського регюну е:
• недосконалють i слабюсть соцiально-eкономiчного та нормативно-правового забезпечення сталого розвитку туризму, що проявляеться у вщсутност науково-обгрун-тованого супроводу туристично! галузi, комплексно! державно! та й регюнальних програм просування туристичного продукту та шформацшного !! супроводу;
• комплексних статистичних дослвджень обсягiв туристичних потокiв потенцшних клiентiв, !хньо! структури, спpямованостi, тривалост вiзитiв, обсягiв i структури !х-нiх витрат.
Понад це, актуальною також е потреба в peалiзацi! мeханiзмiв державно! та регюнально! политики, спрямо-
1нформащя про aBTopiB:
Грицюк Мар'яна Юрпвна, acnipaHT кафедри екологiчноí економти, мапстр. Email: mariana.grytsiuk@gmail.com Грицюк Юрм 1ванович, д-р техн. наук, професор кафедри програмного забезпечення. Email: yurii.i.hrytsiuk@lpnu.ua Цитування за ДСТУ: Грицюк М. Ю., Грицюк Ю. I. Анaлiз pизикiв при упpaвлiннi проектами сталого розвитку туризму в
Карпатському репоы Украши. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 164-174. Citation APA: Grytsyuk, M. Yu., & Gryciuk, Yu. I. (2017). The risks analysis in projects management of sustainable tourism development in the Carpathian region of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 164-174. https://doi.org/10.15421/40270532
ваних на формування ефективного соцiально-економiч-ного забезпечення для реал1зацп та розвитку туристич-но-рекреацiйного потенцiалу Карпатського репону (Berdanova, O., & Vakulenko, 2012; Bratiuk, 2013; Makovei, 2015; Voloshenko, 2014; Bilorus, Maceyko, 2002). Ц механiзми мають створювати дieвi можливос-тi для його динамiчного розвитку, зростання дшово! ак-тивностi та тдприемницько! iнiцiативи, розвитку ту-ристично! галуз^ транспортно! та комушкацшно! ш-фраструктури, збiльшення зайнятостi мiсцевого населения, тдвищення рiвня та якосп !хнього життя та, як наслщок, надходжень до мiсцевих бюджетiв (Poliakova, & Kulieshova, 2010; Rotan, 2014).
Адже тiльки спiльними зусиллями мюцево! влади, бiзнесових структур, громадських оргашзацш та всього населення Карпатського репону можна перетворити край вщкритим для iнвесторiв i туристiв як з Укра!ни, так i з £вропейського Союзу, позаяк характеризуеться сталим розвитком мюцевих громад, гармонiйним поед-нанням iнновацiй у промисловому виробництвi, еколо-гiчного ведення сiльського господарства i, як наслвдок, пропагування та впровадження оздоровчого та рекре-ацiйного туризму (Berdanova, O., & Vakulenko, 2012; Soroka, 2010; Rotan, 2014).
Водночас, як i в будь-яшй сферi бiзнес-дiяльностi, так i в туристичнiй галузi iснують ризики реал1зацп проектiв сталого розвитку, в т.ч. i туризму в Карпатсь-кому регiонi, як би там вони не були шдкршлеш фшан-сово, нормативно-правовими актами i тдтримкою мю-цево! влади (Artto, Hawk, 1999; Gracheva, Ljapina, 2010; Kuzminykh, Khaustov, & Korostelov, 2010; Netyksha, Oksana, 2004; Stamatelatos, & Dezfuli, 2011). Управлiння ризиками - невiд'емна частина ефективного управлiння будь-яким проектом. При цьому менеджер проекту, як особа, що плануе, управляе та здiйснюе постiйний контроль за вама етапами виконання проекту, повинен чгт-ко i ефективно управляти ризиками його реатзаци. Вiн також мае оцiнювати можливють втрат вiд реал1зацп того чи шшого заходу i прагнути до мiнiмiзацil збитк1в при настаннi ризикованих подiй. Впровадження мiжна-родних стандарпв у процес управлiння ризиками дасть змогу керiвникам проектiв сталого розвитку туризму в Карпатському регiонi зробити це управлшня бiльш ефективним i максимiзувати потенцiйнi можливостi та мiнiмiзувати затрати в ходi досягнення як тактичних, так i стратегiчних цшей проектiв (Berdanova, O., & Vakulenko, 2012; Makovei, 2015; Rotan, 2014; Bredin, & Söderlund, 2013; Diprouz, 2008; Pandremmenou, Sirakoulis, & Blanas, 2013; Project Management, 2008).
Анaлiз останшх досл1джень та публiкацiй. Ваго-мий внесок у дослвдження ефективносп туризму та по-силення його конкурентоспроможносп на репонально-му ринку надання туристичних послуг здiйснили вгг-чизнянi й iноземнi науковцi, наприклад А. Азар, А. Александрова, М. Бiржаков, В. Свдокименко, М. Жукова, В. Квартальнов, Т. Ткаченко, I. Школа. Формування механiзмiв реал1зацп державно! туристично! полiтики висвiтлили у сво!х працях I. Винниченко, I. Валентюк,
A. Дурович, В. Кафарський, В. Федорченко, В. Цибух,
B. Кифяк й rnmi. Водночас, у цих працях, як на нашу думку, недостатньо уваги придшено недолшам i питан-ню вiдсутностi вщомчо! узгодженостi державного та ре-понального регулювання туристичною галуззю в Укра-1н1, у т.ч. в и Карпатському регiонi.
Одним з найважливших завдань, яке n0Tpi6H0 нагально виршити, так це проблема забезпечення сталого розвитку як кожного репону зокрема, так i вае1 держави загалом. Наприклад, вiдомi науковцi Н. В. Па-хомова, А. Ендрес, К. Рiхтер зазначають, що "проблема полягае в тому, щоб знайти таку мапстраль економiч-ного розвитку, яка б не призвела до зниження добробу-ту майбутшх поколiнь людей" (Pahomova, Jendres, & Rihter, 2003). Втiм концепцiя сталого розвитку не е новою. В лiтературi можна натрапити на рiзнi думки бага-тьох вчених, як дослiджували проблему сталого розвитку репошв i держави, в т.ч. й туризму. Серед них заслуговують уваги дослщження Б. Буркинського, В. Гееця, М. Долiшнього, С. Дорогунцова, В. £вдокимен-ка, С. Злупко (Zlupko, 2002), М. Козорiза, В. Кравцiва, Е. Лiбанова, М. Мальського, В. Павлова, С. Пирожкова, С. Писаренка, Л. Шевчука та iншi.
Таю автори, як М. В. Грачова, С. Ю. Лятна (Gracheva, Ljapina, 2010), О. £. Куликова, А. Т. Каржаев, В. Л. Попов (Popov, 2009), С. В. Валдайцев, Ю. В. Верта-кова, £. С. Омоненко, Р. А. Фахрутдiнов i т.д., яш дос-лвджують проблему щентифшацп ризик1в iнновацiйно-го пiдприемництва (в т.ч. й шновацш в туристичному бiзнесi), згуртовують ризики в деяку тдмножину ризи-к1в проектування шновацш. Формальш ж пiдходи, як1, зазвичай, використовуються при побудовi класифшато-ра ризишв, при яких ризики, в основному, подiляються тiльки за ознакою об'екта ризику, призводять до того, що ризики рiзного ступеня агрегацп й рiзноí природи розглядаються як рiвнозначнi (Bilorus, Maceyko, 2002; Pandremmenou, Sirakoulis, & Blanas, 2013).
Однак, незважаючи на наявнi теоретичнi та практич-нi напрацювання в сферi управлiння ризиками, 1х ефек-тивному використанню в туристичнiй галузi як на реп-ональному, так i нацiональному рiвнях за наявних укра-шських реалiй заважають деяк1 обставини. Насамперед це стосуеться стандарпв, яш розробленi закордонними органiзацiями та призначеш для застосування у великих туристичних компашях, досввдчеш фахiвцi яких пройшли вщповвдну пiдготовку та володiють сучасни-ми методами ризик-менеджменту. Також розробники цих стандарпв, здебiльшого, прямо вказують на те, що "щентифшащю ризишв бiзнес-дiяльностi оргашзацп, як правило, мають проводити незалежнi експерти". Тому вичизняш проектно-орiентованi туристичнi тдприем-ства потребують певно! адаптацп змiсту цих докуменпв до 1хньо1 бiзнес-дiяльностi.
Окрiм цього, устшна реалiзацiя проектiв сталого розвитку туризму в Карпатському репош потребуе на-укових розробок щодо вдосконалення методiв i засобiв, а також вщповщних механiзмiв для запровадження мiжнародних стандартiв управлiння ризиками та 1хньо-го детального аналiзу, як1 б спиралися на мiжнародний досвiд, а також враховували особливостi економiчноl та сощально-полггично! ситуацп в Украíнi, що i становить актуальнiсть цього дослвдження.
Метою досл^ження е розроблення тдходу до к1льк1сного оцiнювання ризик1в реалiзацií проекту сталого розвитку туризму в Карпатському репош Украши i на 1'хнш основi визначення яшсного стану результуту реалiзацií запланованих завдань проекту i можливих дiй щодо усунення негативних наслвдшв вiд впливу рiзних ризикових подiй.
1. Управлшня проектами сталого розвитку туризму та ризиками i'x реал1зацп
Управлiння проектами сталого розвитку туризму -це певний Ha6ip дiй, що мiстить методологiю управлш-ня проектами, методи виршення окремих завдань, ви-моги до продукту проекту (очшуваного результату), iнструменти, регламенти та процедури. Цей набiр та-кож мютить компоненти оргашзацшно! структури, як1 об'еднаш в едину цiлеспрямовану систему, що викорис-товуеться для управлiння як окремими проектами, так i 1хньою сукупнiстю (Diprouz, 2008; Gil, & Tether, 2011; Hendrickson, 2008; Project Management, 2008).
Управлiння проектами сталого розвитку туризму визначае системний падхад до самого процесу управлшня, який застосовують до вах проекпв побудови турис-тичних пiдприемств чи компанш, рекреацшно-оздоров-чих комплексiв чи притулив для вадпочивальнишв i мац^внишв, а також знання, навики, шструментальш засоби, як1 використовуються в процесах i процедурах управлiнця проектами (Voloshenko, 2014).
Управлiнця проектами сталого розвитку туризму е сукупшстю взаемно пов'язаних компонент (Kuzminykh, Khaustov, & Korostelov, 2010; Bredin, & Söderlund, 2013), таких як:
1) моделi, методи i засоби системи управлшня проектами, яю дають змогу 1хшм керiвникам здiйснювати тдго-товку проектних ршень, науково аналiзувати 1хш аль-тернативи та обгрунтовано приймати рiшення у вста-новленi термiни i з достатньою точшстю;
2) персонал - група фахiвцiв-менеджерiв, що мають вщ-повiдну пiдготовку з управлiння проектами, дж>ть зпд-но з единими правилами виршення вiдповiдних зав-дань, яю регламентованi чинними нормативно-право-вими документами в галузi туризму - стандартами, постановами, наказами, ршеннями тощо;
3) ÍHcmpyMeHmmbHÍ засоби - автоматизована шформа-цшна система, що створюе единий шформацшний простiр для учасниюв проектiв i забезпечуе реалiзацiю методологи управлшня проектами в галузi туризму як регюнально, так i в краШ загалом;
4) ресурси - людсью, матерiальнi й фiнансовi, що забезпе-чують реалiзацiю проектiв сталого розвитку туризму, максимальна ефектившсть використання яких дасть змогу дотримуватись встановлених термшв i дос-татньо! точност для приймально-експлуатацiйного контролю.
Реалiзацil проекпв сталого розвитку туризму в Кар-патському регiонi Украши, особливо швестицшних, -не е достатньо чггко визначеним i, що найважливiше, детермшованим процесом (Poliakova, & Kulieshova, 2010). Використання новишх технологiй, складшсть виршуваних завдань, часта вiдсутнiсть як у розробника проекту, так i його виконавшв необхадно! квалiфiкацil -це основш чинники, що визначають неоднозначшсть можливих ситуацiй у виконаннi проекту та невизначе-нiсть очiкувацих результапв. Завдяки цим i багатьом шшим чинникам х1д реалiзацil етапiв проекту i кiнцевi його результати часто вiдрiзняються вiд попередньо встановлених плашв. Одним iз заходiв, що за таких умов шдвищуе ймовiрнiсть усшшного завершення проекту, - е використання методiв управлiнця ризиками ре-алiзацil проектiв (Netyksha, Oksana, 2004). Пад управ-лiнцям ризиками розумшть процедури адентифшацп та аналiзу подш як запланованих, так i випадкових, а та-
Тбб
кож насладив вiд !хнього настання як позитивних, так i негативних. При цьому ставиться за мету максимiзува-ти ймовiрнiсть появи сприятливих подiй та 1хшх позитивних результатiв i мiнiмiзувати ймовiрнiсть виник-нення несприятливих подiй i негативнi насладки !хнього прояву. Однак, досить часто керiвники проектiв обме-жуються тiльки роботою з несприятливими подiями та негативними насладками 1хнього прояву.
Зрозумiло, ризики реалiзацil iснують в усiх проектах, але не завжди вони вадбуваються (Hendrickson, 2008). Ризик, що вадбувся, зазвичай, перетворюеться на проблему як поточну, так i майбутню. Реалiзацiя проектних ризик1в у багатьох випадках - це деяш ризиковi поди, що, як правило, негативно впливають на хiд ре-алiзацil поточного i подальших еташв реалiзацil проекту сталого розвитку туризму та на його остаточш результати. У такому контексп ризик реалiзацil проекту розглядаетьсь як виникнення деяко1' випадково! поди, яка мае ймовiрнiсний характер.
Вплив ризишв на реалiзацiю проекту сталого розвитку туризму, як правило, стосуеться його майбутньо! вартосп, графiка виконання поточних завдань проекту, технiчних чи експлуатацшних характеристик продукту проекту (Gracheva, Ljapina, 2010). Цей вплив може призвести до того, що туристичний продукт чи надана послуга тiею чи iншою мiрою перестане задовольняти його замовника чи ктента. Вплив ризику часто мае пе-рiод дп вiд моменту настання несприятливих подш та 1'х прояву на подальший хiд реалiзацil етапiв проекту до 1'х дiевого усунення чи самостiйного зникнення, що трап-ляеться вкрай рiдко.
Для ошнювання впливу ризик1в на хад реалiзацil ета-пiв проекту, зазвичай, використовують деяк1 умовнi одиницi або яшсну шкалу (наприклад, малий, середнш, великий та iн.). Iмовiрнiсть появи ризику - ймовiрнiсть того, що даний ризик стане несприятливою подiею, яка за сво!м впливом на подальший хад реалiзацil проекту перетвориться на проблему, яку керiвнику проекту до-ведеться вирiшити чи пнорувати (Millerman, 2005). Тут, зазвичай, застосовують конкретну к1льк1сну шкалу, що пов'язана з числовими значеннями, позаяк йдеться про реальнi збитки вiд прояву то! чи шшо! поди, а також збшьшення, як наслiдок, тривалосп та вартостi реалiза-цп проекту. Управлшня ризиками в системi управлiння проектами сталого розвитку туризму - це набiр процедур та дп, як1 дають змогу керiвнику проекту передба-чати потенцiйнi ризиковi подп, 1'х виявляти та адентифь кувати, як1сно та к1льк1сно ошнювати, вiдстежувати й усувати 1'х як до появи несприятливих подш, так i пад час виникнення проблем, а також л^адувати насладки вад !хнього негативного прояву на подальший хад реаль зацп проекту.
Ризики реалiзацil проектiв сталого розвитку туризму потрiбно передбачати та виявляти ще до того, поки вони не перетворилися на проблему як локальну, так i глобальну, що найчастiше трапляеться за умов сучасно-го нестабiльного економiчного та сошально-полггично-го розвитку Украши (Pavlikha, 2005; Yingbin Feng, 2013). Шсля виявлення ризику необхадно прийняти рь шення про запровадження вадповадних дп як локальних, так i глобальних. Завдання керiвника проекту сталого розвитку туризму вибрати так дп, яш дадуть змогу зменшити ймовiрнiсть виникнення несприятливих подш або пом'якшити негативш наслiдки вiд !хнього про-
яву на подальший хвд реалiзацi! проекту. При цьому ба-жано, щоб витрати ресурсiв на !х локалiзацiю та лшвь дацiю у рамках уае! системи управлiння проектами були мiнiмальними.
При обраннi певного напряму боротьби з ризиками тд час управлiння проектами сталого розвитку туризму (табл. 1) потрiбно прийняти до уваги, що наслiдки про-яву несприятливих подiй i заходав щодо !хнього уник-нення, переадресування чи пом'якшення для одного з проекпв можуть значною мiрою вплинути на хiд реаль
защ! 1нших проекпв як безпосередньо, так i опосеред-ковано (Singaevskaja, 2008; NPG 7120.5А, 2012; Gultjaev, 2008; Futrell, Shafer, & Shafer, 2002). Це особливо важливо при розглядi комплексних проектов, пов'язаних спiльними ресурсами - людськими, матерь альними чи фшансовими, 1'хн1ми замовниками чи Несторами, що е основою процесу управлiння проектами сталого розвитку туризму в будь-якому регiонi Укра-1ни.
Табл. 1. ochobhí напрями боротьби з ризиками рсалпаци проект1в сталого розвитку туризму
Напрями боротьби Вар!анти запровадження заход!в Ивень загрози ризику
Пом'якшення Зменшення ймов!рност! виникнення ризикових под1й та (або) величини можливих втрат в1д настання негативно! ситуаци, що сприяе мiнiмiзацil р1вня впливу ризик1в на х1д реалiзацil проекту. При цьому джерело появи ризику не усуваеться. Виправданий ризик
Прийняття Пщтвердження можливост1 настання негативжй ситуапц, свщоме рiшення прийняти ll наслiдки i компенсувати збиток за рахунок власних кошт1в. Прийнятний ризик
Ухилення Повне усунення визначеноl загрози або джерела ризику через вилучення потенпiйноl можливост1 настання негативноl ситуацп Неприпустимий ризик
Передача Перенесення вдаовщальност за управлiння ризиком на 1нших учасникiв проекту без усунення джерела виникнення ризику Виправданий ризик
2. Завдання управлшня ризиками реалiзацil проекпв сталого розвитку туризму
Найголовнiше завдання в управлiннi ризиками ре-алiзацil пiд час управлiння проектами сталого розвитку туризму в Карпатському регiонi Украши е передбачен-ня появи несприятливих подш, як1 вимагають попе-редньо! тдготовки до !хнього настання (Netyksha, Oksana, 2004; Gil, & Tether, 2011). Така тдготовка мае вiдображатися в процедурах розроблення заходiв реагу-вання на так поди ще до початку виникнення потен-цiйних проблем у рамках вае! системи управлiння проектами сталого розвитку туризму. Перелш прояву ризи-кових подш, що вимагають розроблення заходав реагу-вання на них, доцiльно документувати у паспорт проекту, як первинному документа, що описуе основш дан-нi щодо його реалiзацil, та використовувати в мiру ви-явлення цих под1й, 1'х щентифшацл та аналiзу.
Розроблення заходiв реагування на потенцiйнi проб-леми зводиться до визначенням певного набору дай, як1 варто зробити для того, щоб тдсилити позитивнi ре-
зультати прояву ризикових подiй i послабити негативнi Ихи наслiдки (Diprouz, 2008). Сукупшсть таких заходiв реагування е основою процесу управлiння ризиками. У паспорт! проекту, окрiм заходiв реагування на ризиковi поди, також доцшьно передбачати вiдповiдальних осiб для 1'х вiдстеження, виявлення, локалiзацil та л^щацл, термiни виконання та перiодичнiсть мониторингу ризикових подiй.
Можливi ризики реалiзацil проектiв сталого розвитку туризму мають досить розвинуту iерархiчну структуру (рис. 1), яка показуе, що бшьшють iз них може бути ■пею чи шшою мiрою врахована ще до початку стадн планування процесу реалiзацil проекту. Метою попе-реднього планування ризишв е ретельне ощнювання впливу прояву ризикових подш на термiни i вартють реалiзацil проекту сталого розвитку туризму. На стадн попереднього планування проекту проводять аналiз можливих ризишв, як1 е дуже важливими для ощнюван-ня показнишв реалiзацil проекту (Artto, Hawk, 1999; Gultjaev, 2008; Millerman, 2005).
Рис. 1. Структура ризиюв реалiзацil проектiв сталого розвитку туризму i джерела 1хньо1 появи
Найбшьш поширеними е так категорп ризиюв ре-алiзацil проектiв сталого розвитку туризму, як1 визнача-
ють кlнцевi термiни та вартiсть виконання завдань проекту (Kuzminykh, Khaustov, & Korostelov, 2010), а саме:
• ризик перевищення витрат - збшьшення непередбачу-ваних додаткових обсяпв виконання завдань проекту чи 'хньо' додатково' вартостц
• ризик затримок виконання завдань проекту - збшьшення тривалосл виконуваних завдань проекту чи перене-сення термшш 'хнього виконання;
• ризик несвоечасност1 постачання обладнання та ком-плектуючих - збшьшення чи перенесення термш1в виконання завдань проекту через вщсутнють виробничих за-собш;
• ризик затримок платежгв в\д ¡нвесторгв проекту чи його кредиторгв - в1дкладання початку чи продовження термш1в виконання завдань проекту через вщсутнють фшансування.
На термши та вартють реашзацп проекпв сталого розвитку туризму можуть впливати ризики, яю належать до майбутшх умов (наприклад, фшансових) або обставин (природних чи сощально-пол1тичних), що зна-ходяться за межами контролю кер1вника проекту тд час управлшня ним. Хоча 1хне виникнення зовс1м не обов'язкове, але при появ1 вони можуть негативно впли-нути на термши та вартють реашзацп проекпв сталого розвитку туризму. Поява ознак настання несприятливих подш, як передбачених, так i таких, що не були попе-редньо враховаш при складанш попередшх плашв реашзацп проекту, е безумовним сигналом до анашзу 'хнього можливого впливу на поточний стан проекту та до виконання дш з компенсаци 1хшх негативних наслщ-юв (Pavlikha, 2005; Yingbin Feng, 2013).
Ризик появи несприятливих подш е потенцшною проблемою проекту, виникнення яко'' не обов'язкове, але можливе у найбшьш неочшуваний момент реашзацп проекту. Хоча не вс проблеми можна заздалегщь усунути й навпъ передбачати, але багато проблем можна переадресувати чи пом'якшити, i це дае можливють кер1внику проекту здшснювати управлшня ризиками реашзацп проекту. За вщношенням до самого проекту сталого розвитку туризму потенцшш ризики можна роздшити на внутршш та зовшшш. Внутр1шшми ризиками вважають таю поди, на яю кер1вник проекту i гру-па управлшня проектом здатш вплинути. Зовшшш ризики не залежать ш вщ кер1вника проекту, ш вщ групи управлшня проектом сталого розвитку туризму, але як кер1вник, так i персонал управлшня мають бути об1зна-m з 'хшми проявами, а також мають мати навики реагу-вання на них i запроваджувати вщповщш заходи для лквщацп негативних наслщюв (Gultjaev, 2008; Hendrickson, 2008).
Планування ризиюв складаеться з таких кроюв: щентифкацп ризиюв; ощнювання ризиюв; розроблення заход1в реагування на т ризики, якi цього вимагають.
¡дентифжащя ризиюв чи настання ризикових подш полягае у визначенш того, яю ризики здатш вплинути на конкретш етапи реашзацп проекту та шш1 проекти, пов'язаш з ним у рамках портфел1в чи програм проекпв. ¡дентифжащя ризиюв це не разова д1я, вона мае проводитися протягом всього життевого циклу реашзацп проекту, тобто мае проводитися регулярно. Мета щентифжацп ризиюв - скласти перелж ризикових подш, яю можуть вплинути на етапи реашзацп проекту сталого розвитку туризму.
Оцшювання ризикових подш виконуеться з точки зору "хнього впливу на хщ i результати реашзацп проекту. Метою такого анашзу е визначення того, яю ризи-ков1 поди вимагають розроблення заход1в реагування
на них, а яю - ш. Для того, щоб обгрунтовано виршу-вати такi питання, варто пов'язати з кожним iз проек-тних ризикiв оцiнку ймовiрностi 'хньо' появи i наслщ-кiв на хщ реалiзацii проекту та шших проектiв, пов'яза-них з ним портфелiв i програм. Оцiнювання ризикових подш може виконуватися за допомогою яюсних рiвнiв або кiлькiсних показниюв (NPG 7120.5А, 2012; Singaevskaja, 2008; Stamatelatos, & Dezfuli, 2011).
1дентифкащю ризикових подiй мають проводити вщповщальш особи групи управлiння проектом сталого розвитку туризму на пiдставi своiх знань i досвiду. При цьому визначаються основнi ризики, ступiнь ймовiр-ностi iхньоi появи та величини втрат вщ iхнього впливу на подальшi результати реалiзацii проекту на поточний момент оцшювання впливу ризиюв.
Значення ймовiрностi появи ризикiв i величину по-тенцiйних втрат можна оцшити як деякi дискретнi величини, значення яких визначаються вщповщно до по-рушень термiнiв виконання завдань проекту на рiзних етапах реашзацп проекту на дату оцшювання його стану, що можна визначити таким параметром як шдекс ризику ^и^ае^ 2008; FutreП, Shafer, & Shafer, 2002; Stamatelatos, & Dezfuli, 2011).
3. Оцшювання ризиюв реал1зацп проект1в сталого розвитку туризму
Для висвгглення цього питання зупинимося на таких двох показниках, як ймовiрностi появи ризиюв i вели-чинi можливих втрат вiд 'х негативних наслiдкiв (Kuzminykh, Khaustov, & Korostelov, 2010).
Ймовiрнiсть появи ризитв мае вщображати сукупт усереднем вiдноснi порушення термiнiв виконання уЫх завдань проекту (у %), якi реашзуються на момент ощ-нювання впливу цих ризиюв. Ця ймовiрнiсть може бути оцшена через показник, який визначае вщношення по-рушених термшв виконання завдань проекту до 'х зап-ланованих термiнiв, де виявлеш такi порушення, серед тих, що мають виконуватися на поточний момент.
Рис. 2. Визначення частки виконання завдання проекту за прогнозами плану його реатзаци (1) та за фактичними даними на дату ощнювання впливу ризикiв (2)
Для розумшня зазначеного вище, розглянемо рис. 2, на якому введено таю позначення:
• п - кшьюсть завдань, що виконуються на момент оцшювання впливу ризиюв;
• Гп = {^п, I = 1, п} - дата початку виконання ¿-го завдання проекту на момент оцшювання впливу ризиюв;
• Г3 = i = 1, п} - дата завершення виконання г-го завдання проекту на момент оцшювання впливу ризиюв;
• ЁЁв = г = 1, п} - дата внесения даних про стан вико-нання г-го завдання проекту на момент оцшювашя впливу ризикiв;
• ЁЁ0 = г = 1,п} - дата оцшювання впливу ризику на стан виконання ¿-го завдання проекту. Вважатимемо, що на дату виесеиня даних (d°) на
сам стан виконання г-го завдання ще не виявлено шяко-го впливу ризишв, тобто, це завдання до ще!' дати вико-нувалось рiвномiрно за встановленим планом (див. рис. 2, промiжок d^^ + dB). Тому частку виконання г-го завдання проекту на дату внесення даних про його стан можна визначити за такою формулою dB - dП . —1
Pв =1 Pi
d3 - d"
, i = 1, n
(1)
P"
Pi = „-„, i = 1, П
(2)
1 „
x = -Z(Pi" -Pi°)-
n i=i
(4)
Имов1ршсть появи ризику (T), бали Стан виконання завдань проекту (x), %
Слабо-ймов1рна 1 0 < х < 10
Малоймов1рна 2 10 < х < 30
Имов1рна 3 30 < х < 60
Вельми ймов1рна 4 60 < х < 90
Майже можлива 5 90 < х < 100
Оск1льки
dO
^, i = й • d3
ТОД1
P"
P'
1 - Pi - Pi) ■ i=^
(5)
(6)
Також з цього рисунку видно, що прогнозовану фак-тичну дату завершення виконання г-го завдання проекту (d'¡3) на момент ощнювання впливу ризикiв з враху-ванням негативних иаслiдкiв !х впливу, можна встано-вити, виходячи з таких мiркувань.
Оск1льки
ТОД1
PL di
1 . 1-
= —, i = 1, n ,
d'r ' di . —
D'3 = \d'3 , i Pi
1, n
(7)
(8)
Водночас, прогнозовану за планом частку виконання г-го завдання проекту на дату ощнювання впливу ризишв (див. рис. 2, пром1жок d° + d°), можна визначити за такою формулою
dз - <
Фактичну ж частку виконання г-го завдання проекту на дату ощнювання впливу ризишв, яка враховуе нега-тивш иаслiдки !х впливу, можна встановити тшьки ек-спериментально, однак !! значення не мае перевищува-ти розрахованого за прогнозами плану, а саме
Р° = {Р°: Р < р', г = Ц. (3)
Тодi сукупнI усередненI в1дност порушення термтгв виконання уах завдань проекту, як реалiзуються на момент ощнювання впливу ризишв, можна визначити за такою формулою
Нижче спробуемо показати на реальному приклад1 мехашзм виконання вщповвдних розрахунк1в за наведе-ними вище формулами.
Величина можливих втрат в1д негативних наслщ-к1в прояву ризишв мае ввдображати загальне вгдносне порушення термгнгв виконання проекту загалом. Ощнювання величини втрат можна виконати шляхом вста-новлення значення найбшьшого з можливих прояв1в ризик1в на окрем1 завдання проекту на момент ощнювання цього впливу, яш загалом позначаються на шнце-вому термш виконання усього проекту.
Отже, ощнку величини можливих втрат (у %) на шдстав1 анал1зу результапв стану виконання завдань проекту на момент ощнювання впливу ризишв можна визначити за такою формулою
y = -1 • max {(Pi- - до) • (d° - d-), i = 1, n} .
(9)
Ощнювання ризишв за ймовiрнiстю !х появи можна здiйсиити на пiдставi подiлу яшсно! шкали на п'ять рiв-иiв, що досить детально вщображае рiзиi можливi ситу-ацп пiд час аиалiзу ризишв. Приклад такого подшу наведено в табл. 2, де визначено як яшсну, так i шльшсну шкали оцiиюваиня ймовiриостi появи ризишв за результатами ощнювання шформацп про стан виконання зав-дань проекту.
Табл. 2. Ощнювання ймовiрностi появи ризиюв
де dп = max{di3, i = 1,n} -min{di", i = 1,n} - планова трива-лють реал1зацп усього проекту.
Тепер, на шдстав1 встановленого значення показни-ка (у) можна виконати бальне ощнювання величини можливих втрат (B) в1д негативних наслщшв прояву ризишв на стан виконання всього проекту за даними табл. 3, де показано як шльшсш, так i яшсш шкали ощнюван-ня цих втрат.
Табл. 3. Ощнювання величини можливих втрат ввд нега-
Величина можливих втрат (В), бали Стан виконання проекту (у), %
Мшмальна 1 0 < у < 10
Низька 2 10 < у < 30
Середня 3 30 < у < 60
Висока 4 60 < у < 90
Максимальна 5 90 < у < 100
Проведемо ще деяк додатковi розрахунки. З рис. 2 видно, що на дату завершення виконання г-го завдання проекту на момент ощнювання впливу ризишв з враху-ванням негативних !х наслщшв, прогнозовану фактичну частку !х виконання (р'°) можна встановити, виходячи з таких мiркувань.
Р' - Р°
Приклад. Спробуемо на реальному приклащ проде-монструвати мехашзм виконання вiдповiдиих розра-хуикiв за наведеними вище показниками. В табл. 4 внесено даш про виконання п=10 завдань проекту на момент ощнювання впливу ризишв. Для спрощення розра-хуикiв дати виконання завдань показано по мюяцях поточного року (до 12-го мюяця), а якщо значення стано-вить бiльше 12, то щ дати стосуються мiсяцiв иаступио-го року. Вважатимемо, що дата внесення даних про стан виконання г-го завдання проекту (dB) може бути рiзною (що цшком ймовiрно) i проводиться ближче до завершення поточного року. Водночас, дата ощнювання впливу ризику на стан виконання г-го завдання проекту (d°) е постшною, позаяк на цю дату певною службою може бути встановлена деяка тдозра про настання несприятливих ситуацш. Усi iишi значення стовпщв табл. 4 визначено за наведеними вище формулами.
Табл. 4. Розрахунок частки виконання завдань проекту (х) та величини можливих втрат (у) шсля потенцшного настання негативних наслщюв
Завдання d" d* d° d; df - d" P P- рп - P d3 - d° Ay, P? d'3
1 3 10 14 20 7 0,4118 0,6471 0,4809 0,1662 6 0,9970 0,7626 26,23
2 4 11 14 16 7 0,5833 0,8333 0,7476 0,0858 2 0,1715 0,9020 17,74
3 9 10 14 21 1 0,0833 0,4167 0,3979 0,0187 7 0,1311 0,9719 21,61
4 6 11 14 19 5 0,3846 0,6154 0,4431 0,1723 5 0,8616 0,7661 24,80
5 2 12 14 15 10 0,7692 0,9231 0,7478 0,1753 1 0,1753 0,8122 18,47
6 4 10 14 16 6 0,5000 0,8333 0,6682 0,1651 2 0,3303 0,8113 19,72
7 7 11 14 20 4 0,3077 0,5385 0,3961 0,1423 6 0,8539 0,7967 25,10
8 2 10 14 15 8 0,6154 0,9231 0,9026 0,0205 1 0,0205 0,9780 15,34
9 5 10 14 22 5 0,2941 0,5294 0,3758 0,1536 8 1,2290 0,7586 29,00
10 9 10 14 21 1 0,0833 0,4167 0,4103 0,0064 7 0,0449 0,9904 21,20
min= 2 15 E= 1,1064 E= 1,2290 max= 29,00
max= 9 12 dm= 22 cF= 20 x= 0,1106 y= 0,0615 max/dn= 1,3183
де: Ау = (р - р°) • (й3 - I = 1, п; й'п = тах{<й\1 = 1, п} - запланована дата завершення виконання завдань проекту.
З таблиц видно, що сукупнi усередненi ввдносш по-рушення термiнiв виконання уЫх завдань проекту, якi реалiзуються на момент ощнювання впливу ризикiв, становитимуть х = 11,06 %. Це сввдчить про те, що ймо-вiрнiсть появи ризику (I) ощнюватиметься в 2 бали (див. табл. 2), тобто буде малоймовiрною, а стан виконання завдань проекту зменшиться не ютотно. Водно-час, величина можливих втрат (В) ощнюватиметься в 1 бал (див. табл. 3), тобто буде мшмальною, а стан виконання проекту загалом попршиться в середньому на у = 6,15 %. О^м цього, прогнозована фактична частка виконання (р') завдань проекту на дату 'х завершення буде рiзною, тобто нi одне завдання не виконаеться вчасно. Аналопчно прогнозована фактична дата завершення кожного завдання проекту (й'3) також дещо збшь-шиться, а максимальне И перевищення ввдносно запла-новано'' дати становитиме 29/22 - 1 = 0,3183 = 31,83 %.
4. Ощнювання впливу ризиюв на стан реал1заци проекту сталого розвитку туризму
Для ощнювання можливого впливу ризиюв на стан реалiзащi проекту сталого розвитку туризму можна ви-користати такий показник як Ыдекс ризику, який дае змогу визначити величину можливих втрат (у балах) ввд настання негативних ситуацш. Також цей показник дае можливють комплексно ощнити стутнь реагування запланованих дн та рiвень загрози ризиюв на хвд реаль зацн проекту загалом (Kuzminykh, Khaustov, & Ко-rostelov, 2010).
Обчислення вдексу ризику здiйснюеться за такою простою формулою
R = I ■ В, (5)
де: I = ^(х) - ймовiрнiсть появи ризикiв, встановлена за даними табл. 2 (у балах); В = ^(у) - величина можливих втрат, встановлена за даними табл. 3 (у балах); У1(), f2() -таблично-заданi функцн, що визначають перехiд вiд об-числених на пiдставi даних про реалiзацiю проекту зна-чень ощнок х та у до цшо-чисельних бальних оцiнок (табл. 5).
Табл. 5. Бальне ощнювання величини шдексу ризику вщ ймов1рност1 його появи та величини можливих втрат на стан виконання проекту загалом
Ймов1ртсть появи ризику (I), бали
1
2
4
5
Величина можливих втрат (B), бали
1
4
5
2
8
10
12
16
4
12
16
20
5
10
15
20
25
Кшьюсне ощнювання виявлених ризикових подш, результати яких можна виразити ввдносним або абсо-лютним р1внем витрат, встановлюеться через ймов1р-нють появи ризику i стутнь його впливу на подальший хвд реалiзацii проекту. Для цього показника використо-вують таю яюсш градацii: високий, середнiй i низький ступiнь впливу ризикiв (Netyksha, Oksana, 2004; Artamonov, 2003). Однак на практищ важливо визначити кшьюсне значення ступеня впливу кожного ризику, для чого використовують шкалу ввд 1 до 5. Водночас iu-декс ризику - показник ощнювання величини можливих втрат (в балах), який визначаеться за допомогою матри-щ "Ймовiрнiсть-Втрати", дае можливють робити деякi висновки про вщповщш ступiнь впливу ризику та певш рiвнi загрози ризику (рис. 3).
Матриця
"Имов1ршсть-Втрати"
Ймов1ршсть появи ризику
1. Слабо-ймов1рна
2. Малоймов1рна
3. Имов1рна
4. Вельми ймов1рна 5 Мяйже мпжпияя
® 5
I
.¡3 s
1
10
IS
1?
70
16
1?
75
90
IS
10
Стуи1нь впливу ризик1в
- 1гнороваш (1 < R < 4)
- Незначш (5 < R < 8) -noMipm (9<R< 10)
- IcTOTHi (12 < R < 16)
- Критичш (20 < R < 25)
1 2 3 4 5
Можлт7 втрати __
Величина втрат
1.Мшмальна 4. Висока
2. Низька 5. Максимальна
3. Середна
Рис. 3. Процес ощнювання виявлених ризиюв у хода реал1зацн проекту
Р1вень загрози ризик1в
Т] - Прийнятний (1 < R < 4) 3] - Виправданий (5 < R < 10) Щ - Неприпустимий (12 < R < 25)
1
4
5
2
4
6
8
3
6
9
Процес ощнювання виявлених ризишв на х1д реаль зацп проекту сталого розвитку туризму базуеться на ощнюванш ступеня реагування запланованих дп на ри-зиков1 подп за кожним 1з можливих вплив1в зпдно з по-точним значенням 1ндексу ризику (значення R для кожного з ризишв на поточний момент анал1зу стану реаль зацп проекту). На шдстав1 отриманого значення шдексу ризику сам1 ризики класифжують за ступенем його впливу (табл. 6) 1 за р1внем 1хньо1 загрози (табл. 7).
Залежно в1д отриманого значення 1ндексу ризику (R) для кожного з можливих ризишв проводиться встанов-лення форми реагування 1хнього впливу на подальший х1д реал1зацп проекту та ощнювання ступеню реагування запланованих дш у раз1 настання негативних ситу-ацш (табл. 8). В обгрунтованих випадках визначеш вар-тост1 або тривалосп виконання завдань проекту можуть бути скореговаш на величину результапв, пов'язаних з цими завданнями (Kuzminykh, Khaustov, & Korostelov, 2010).
Табл. 6. Класифжащя ризиюв за ступенем впливу
Види ризиюв 1ндекс ризику (R) Стутнь впливу ризиюв
Игнороваш 1 < R < 4 - ввдсуттсть будь-якого впливу на хвд реатзацп проекту.
Незначт 5 < R < 8 - збшьшення тривалост виконання деяких завдань проекту; - потр1бт додатков1 обсяги виконання завдань проекту в рамках бюджету [ планових термшв завер-шення проекту; - присутт деяю виробнич1 дефекти у виконаних завдання проекту можна швидко усунути; - недотримання проектних ршень [ незначне зниження безпеки виконаних завдання проекту допустит для замовника.
noMipHi 9 < R < 10 - збшьшення тривалост виконання багатьох завдань проекту; - присутт виробнич1 дефекти у виконаних завдання проекту; - спостершаеться недотримання проектних ршень; - потр1бт додатков1 обсяги виконання завдань проекту; - загальне зниження безпеки виконаних завдання проекту вимагають погоджень 1з замовником.
ICTOTm 12 < R < 16 - збшьшення тривалост виконання бшьшост завдань проекту; - спостершаеться значна кшьюсть виробничих дефекта у виконаних завдання проекту [ недотримання проектних ршень; - потр1бт додатков1 обсяги виконання завдань проекту; - порушення техтки безпеки неприпустим1 для замовника.
Кpитичнi 20 < R < 25 - крайнш стутнь можливост припинення реатзацп проекту.
Табл. 7. Класифжащя ризикiв за рiвнем загрози
Види pизикiв 1ндекс ризику (R) Ршень загрози ризику
Прийнятний 1 < R < 4 1. Ризики розглядаються до прийняття проектних ршень. 2. Ршень загрози кожного ризику мае перюдично переоцшюеться кер1вником проекту.
Виправданий 5 < R < 10 1. Визначаються як ризики вторинт для оброблення. 2. Кожен ризик мае мати певну стратепю його оброблення. 3. Кожен ризик мае оброблятися доти, доки ршень його загрози не знизиться до прийнятного. 4. Кожен ризик мае знаходитися тд постшним контролем кергвника проекту. 5. Ршень загрози кожного ризику мае перюдично переоцшюеться кер1вником проекту.
Неприпусти-мий 12 < R < 25 1. Визначаються як ризики первинш для оброблення. 2. Кожен ризик мае мати певну стратепю його оброблення. 3. Кожен ризик мае наполегливо [ без зупинки оброблятися доти, доки ршень його загрози не знизиться до прийнятного. 4. Кожен ризик мае знаходитися тд постшним контролем кершника проекту. 5. Ршень загрози кожного ризику мае перюдично переоцшюеться кер1вником проекту.
1ндекс ризику (R) Стутнь впливу ризиюв Категори ризиюв Реагування на вплив ризиюв
1 2 3 4
1 <R< 4 Невпливовий: - присутне деяке напруження при вико-нант завдань проекту; - деяке збшьшення тривалост виконання завдань проекту; - деяке зростання обсягу виконання додат-кових завдань проекту в межах бюджету; - деяке збшьшення планових термшв за-вершення завдань проекту. Прийнятн1 ризики Визначаються як ризики, що не потребують термшового ре-агування, але можуть бути за-фжсоват для подальшого анал1зу. Прийняття ризику Передбачають прийняття ризику: - активним, тобто попередньому роз-роблент заход1в на випадок настання несприятливо' ризиково' поди; - пасивним, коли достатньо просто передбачити в план реатзацп проекту грошов1 та часов1 резерви або дещо нижчий прибуток.
5 <R< 10 Незначний вплив: - незначне збшьшення тривалост вико-нання завдань проекту; - часткове зростання обсягу виконання до-даткових завдань проекту в межах пере-вищення бюджету; - допустиме зростання термшв завершен-ня додаткових завдань проекту; - частков1 виробнич1 неполадки в робот! Виправдан1 ризики 1. Вторинт для вдентифжацп та анал1зу. 2. Мають враховуватися тд час уточнення тривалост вико-нання завдань проекту. 3. Наявтсть ризиюв вимагае виконання певних дш для змен-шення 1хнього впливу на юн-цев1 результати реал1зацп проекту. Пом'якшення впливу 1. Потребують пом'якшення ступеню впливу ризиюв через зменшення ймов1рност1 виникнення ризико-вих подш. 2. Цього можна досягти, наприклад, шляхом запровадження заход1в профшактики, що зменшить ймо-в1ртсть появи ризику. 3. Можна зменшити втрати ввд ризику шляхом страхування проекту,
11 <R< 15 Пом1рний вплив: - значне збшьшення тривалост виконання
Табл. 8. Встановлення форми реагування впливу ризиюв та ощнювання ступеню реагування запланованих дш у pa3i _настання негативних ситуацш_
1 2 3 4
завдань проекту; - помггш виробнич1 неполадки в роботц - недотримання техшчних ршень; - додатков1 обсяги виконання завдань проекту вимагають узгоджень з 1нвестором. 4. Мають знаходитися шд постшним контролем кер1вника проекту. 5. Р1вень загрози ризишв мае перюдично переоцшюватися. його дублювання або 1ншими заходами.
16 <R< 20 1стотний вплив: - збшьшення тривалосп виконання зав-дань проекту; - присутш виробнич1 дефекти виконання завдань проекту; - недотримання техшчних ршень; - додатков1 обсяги виконання завдань проекту недопустим! для 1нвестора. Неприпустим1 ризики 1. Первинш для щентифшацл та анал1зу. 2. Ди з усунення 1хнього впливу мають бути першочерговими. 3. Зниження ступеню впливу ризишв, як правило, потребуе втручання вищого кер1вниц-тва для залучення додаткових ресурав щодо реал1зацй' проекту (трудових, матер1альних, фшансових 1 ш.). Усунення ризику 1. Потребують усунення ризику шляхом л1кввдацп його потенцшно1 причини появи. 2. В деяких випадках це можливо, наприклад, вилучивши ризик pi3-ного розумшня вимог до якосп чи надшносп проекту замовником i постачальником, чпгсо сформу-вавши ц вимоги в тексп контракту.
21 <R< 25 Критичний вплив: - крайнш стутнь порушення плану виконання завдань проекту; - значне порушення техшчних вимог до проекту.
Рис. 4. PiBHi загроз ризик1в та способи ïx оброблення
Залежно ввд р1вня загрози ph3hkîb визначають спо-ci6 ïx оброблення: прийняття, пом'якшення, ухилення або передача (табл. 1). Виходячи з цього, а також з вра-хування даних, наведених у робой (Netyksha, Oksana, 2004), розроблено алгоритм визначення способу оброблення ризиюв реалiзацiï проектiв сталого розвитку туризму (рис. 4).
Розроблений вище шдхвд до оцiнювання ступеню впливу ризиюв на Krn^Bi результати реалiзадiï проекту сталого розвитку туризму дае змогу достатньо просто реал1зувати його як надбудову до деякого стандартного ПЗ. При цьому з'являеться можливють оперативно ощ-нювати ступiнь впливу ризиюв як за одним проектом, так i за 1'хньою сукупнiстю, що виконуються на поточ-ний перюд аналiзу стану ïx реалiзадiï. Це вкрай важли-во при анал1з1 загального стану реалiзадiï проектiв, бо дае можлившть ïxнiм менеджерам i вищому ^р!вниц-тву (з роллю iнвесторiв проектiв) оперативно виявляти серед них ризиковi проекти та зосереджувати свою ува-гу на тих проектах, що потребують негайного втручан-ня та особистого впливу, i не турбуватися про ri i3 них, що виконуються в рамках дозволених вдаилень.
Використання запропонованоï системи ощнювання ризиюв шд час управлшня проектами сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Украïни з використан-ням програмних засобiв аналiзу за наведеним вище алгоритмом з врахуванням велико].' юлькосп проектiв, що
потребують аналiзу стану 1хнього виконання, дае змогу значно скоротити час як для менеджерiв проектiв, так i 1хнього вищого керiвництва на ощнювання стану реаль зацп проекпв i виявлення серед них найбшьш критич-них з тим, щоб найскорше запровадити заходи для усу-нення можливих негативних наслiдкiв прояву ризиюв.
Висновки
1. З'ясовано, що запровадження комплексних захо-дiв державно' та регюнально! туристично' полiтики, шд^плеш належним фiнансуванням i узгодженiстю проекпв сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Укра'ни з проектами шших вiдомств i мiнiстерств, а також з мiжнародними нормативно-правовими актами з регулювання туристично' дiяльностi створюють пере-думови для успiшного та перспективного розвитку ту-ристично' галуз!
2. Виявлено, що в будь-яюй сферi бiзнес-дiяльностi, в тому числ1 й в туристичнiй галузi, юнують ризики ре-алiзацii проектiв сталого розвитку, як би там вони не були шд^плеш фшансово, нормативно-правовими актами i пiдтримкою мюцево! влади. Управлiння ризика-ми реалiзацii проекту - невiд'емна частина ефективного управлшня будь-яким проектом. При цьому менеджер проекту, як особа, що плануе, управляе та здшснюе постшний контроль за всiма етапами виконання проек-
ту, швинен чига i ефективнo у^авляти pизиками йoгo pеалiзацiï.
3. Bcтанoвленo, щo незважаючи на наявнi теopетич-нi та пpактичнi напpацювання в cфеpi yпpавлiння pro^ ками, ïx ефективнoмy викopиcтанню в тypиcтичнiй га-лyзi за наявних yкpаïнcькиx pеалiй заважае pяд oбcта-вин. Наcампеpед це cтocyетьcя cтандаpтiв, як1 poзpoбле-нi закopдoнними opганiзацiями та ^гоиячет для засто-cyвання, в ocнoвнoмy, y великих тypиcтичниx кoмпанi-ях, дocвiдченi фаxiвцi яких пpoйшли вщшввдиу шдго-тoвкy та вoлoдiють cyчаcними метoдами pизик-мене-джментy.
4. Bиявленo, щo ycпiшна pеалiзацiя пpoектiв CT^oro poзвиткy тypизмy в Kаpпатcькoмy pегioнi пoтpебyе на-yкoвиx poзpoбoк щoдo вдocкoналення метoдiв, пpийoмiв, cтандаpтiв yпpавлiння pизиками та ïxньoгo аналiзy, яш б cпиpалиcя на мiжнаpoдний дocвiд, а та-кoж вpаxoвyвали ocoбливocтi екoнoмiчнoï та ^вдальто-пoлiтичнoï ситуацп в Укpаïнi. B poбoтi запpoпoнoванo пiдxiд дo кiлькicнoгo oцiнювання pизикiв pеалiзацiï пpoектiв cталoгo poзвиткy тypизмy i на ïxнiй ocнoвi виз-начення якicнoгo cтанy pеалiзацiï пpoектy та мoжливиx дiй щoдo усунення негативних наcлiдкiв вiд впливу цих pизикiв.
Пepeлiк викopиcтaниx джepeл
Artamonov, A. A. (2003). Funkcii upravlenija riskami v processe re-alizacii investicionnyh stroitelnyh proektov. Abstract of doctoral dissertation for economic Sciences. Sankt-Peterburg, 20 p. [in Russian]. Artto, K. A., & Hawk, D. L. (1999). Industry Models of Risk Management and their Future. Proceedings of the 30th Annual Project Management Institute 1999 Seminars & Symposium Philadelphia, Pennsylvania, USA: Papers Presented October 10 to 16, 1999. Berdanova, O., & Vakulenko, V. (2012). Stratehichne planuvannia mistsevoho rozvytku : praktychnyjposibn. Kyiv: Sofyia-A, SS p. [in Ukrainian].
Bilorus, O. G., & Maceyko, Yu. M. (2002). Imperatives of sustainable development in the globalization era. Economic Journal - XXI, 341-343. [in Ukrainian]. Bratiuk, V. (2013). Informatsiine zabezpechennia derzhavnoi polityky staloho rozvytku turyzmu. Aktualni problemy ekonomiky, 8, 24-31. [in Ukrainian].
Bredin, K., & Söderlund, J. (2013). Project managers and career models: An exploratory comparative study. International journal of project management, 31, SS9-902. https://doi.org/10.1016/j.ijpro-man.2012.11.010
Diprouz, D. (200S). Upravlenie proektami. Moscow: JeKSMO, 240 p. [in Russian].
Futrell, R. T., Shafer, D. F. & Shafer, L. (2002). Quality Software Project Management. Software Quality Institute Series. Prentice Hall Professional, 1639 p. Gil, N., & Tether, B. S. (2011). Project risk management and design flexibility: Analysing a case and conditions of complementarity. Research Policy, 40, 415-428. https://doi.org/10.1016/j .res-pol.2010.10.011
Gracheva, M. V., & Ljapina, S. Yu. (2010). Upravlenie riskami v in-novacionnoj dejatel'nosti: ucheb. posobie dlja studentov vuzov, obuchajushhihsja po jekonomicheskim special'nostjam. Moscow: JuNITI-DANA, 351 p. [in Russian]. Gultjaev, A. K. (2008). Microsoft Office Project Professional 2007. Upravlenie proektami: prakticheskoe posobie. SPb.: KORONA-Vek, 480 p. [in Russian]. Hall, D. R. (1998, October). Tourism development and sustainability issues in Central and South-Eastern Europe. Tourism Management, 19(5), 423-431. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/S0261 -5177(98)00039-9
Hendrickson, C. (2008). Project Management for Construction Fundamental Concepts for Owners, Engineers, Architects and Builders. Carnegie Mellon University, Pittsburgh, 314 p.
Hughes, H., & Allen, D. (2005, April). Cultural tourism in Central and Eastern Europe: the views of 'induced image formation agents'. Tourism Management, 26(2), 173-183. Retrieved from: http://doi.org/10.10167i.tourman.2003.08.021
Jalinik, M. (2009). Uwarunkowanie i czynniki rozwoju uslug turystycznych na obszarach wiejskich. Biafystok: Oficyna Wydaw-nicza Politechniki Biafystockiej, 260 p.
Kuzminykh, V. O., Khaustov, D. V., & Korostelov, Ye. Yu. (2010). Analiz ryzykiv u korporatyvnii systemi upravlinnia proektamy. Reiestratsiia, zberihannia i obrobka danykh, 12(3), 99-107. [in Ukrainian]..
Makovei, Yu. P. (2015). Derzhavne rehuliuvannia ta shliakhy udosko-nalennia stratehii rozvytku turystychnoi sfery. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 2, 225-231. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2015_2_37. [in Ukrainian].
Millerman, A. S. (2005). Teorija i praktika strahovanija v stroitelstve. Moscow: Finansy, 258 p. [in Russian].
Netyksha, Oksana. (2004). Upravlenie riskami. Finansovyj direktor, 10. Retrieved from: http://www.management.com.ua/finan-ce/fin097.html. [in Russian].
NPG 7120.5A. (2012). NASA Program and Project Management Processes and Requirements w/Changes 1-13. Retrieved from: http://nodis3.gsfc.nasa.gov/library/main_lib.html. (date of reference 05.05.2013).
Pahomova, N. V., Jendres, A. & Rihter, K. (2003). Jekologicheskij menedzhment. Sankt-Peterburg: Piter, pp. 298-301. [in Russian].
Pandremmenou, H., Sirakoulis, K., & Blanas, N. (2013). Success factors in the management of investment projects: a case study in the region of thessaly. Procedia - Social and Behavioral Science, 74, 438-447. https://doi.org/10.1016/isbspro.2013.03.032
Pavlikha, N. V. (2005). Conceptual foundations of spatial sustainabi-lity management systems, 10-17.
Pavlov, V. I. (2002). Regional development policy in a market transformation (theoretical and methodological aspects and mechanisms of implementation), 187-191.
Poliakova, O. Yu., & Kulieshova, N. V. (2010). Model otsinky efektyvnosti turyzmu. Problemy i perspektivy razvitija otechestven-nogo vnutrennego i v'ezdnogo turizma, 3(2), 154-156. Doneck: Do-nec. in-t turist, biznesa. [in Ukrainian].
Popov, V. L. (Ed.). (2009). Upravlenie innovacionnymi proektami: ucheb. posobie. Moscow: INFRA-M, 336 p.
Project Management. (2008). A Guide to the Project Management Body of Knowledge Philadelphia (USA): Project Management Institute. (4th ed.) Retrieved from: http://www.sovnet.ru/pages/pub-lic/pm_risk.htm. (date of reference 10.05.2013).
Rotan, N. V. (2014). Stratehichni alternatyvy rozvytku turystychnoi haluzi rehionu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho uni-versytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 8(3), 111-114. [in Ukrainian].
Singaevskaja, G. I. (2008). Upravlenie proektami v Microsoft Project. Moscow: Dialektika, 800 p. [in Russian].
Soroka, S. P. (2010). Rehuliatorna polityka derzhavy u sferi turyzmu i yii realizatsiia na rehionalnomu rivni. Ekonomika. Upravlinnia. In-novatsii, 1(22), 123-135. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2010_1_22.pdf. [in Ukrainian].
Stamatelatos, M., & Dezfuli, H. (2011). Probabilistic Risk Assessment Procedures Guidefor NASA Managers and Practitioners. Washington (USA): NASA Headquarters, 431 p.
Voloshenko, V. M. (2014). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia konkurentospromozhnistiu turystychnoi haluzi v suchasnii Ukraini. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka: elektron. zb. nauk. prats, 1(11), 34-41. Dnipropetrovsk: [b. v.]. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_6. [in Ukrainian].
Yingbin Feng. (2013). Effect of safety investments on safety performance of building projects. Safety Science, 59, 28-45. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2013.04.004
Zlupko, S. M. (2002). Ecohomological principles of regional policies for sustainable development in terms of globalization. Regional Economics, 28-35.
М. Ю. Грицюк1, Ю. И. Грыцюк2
1 Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина 2Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
АНАЛИЗ РИСКОВ ПРИ УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
ТУРИЗМА В КАРПАТСКОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ
Комплексные меры государственной и региональной туристической политики, подкрепленные должным финансированием и согласованностью проектов устойчивого развития туризма в Карпатском регионе Украины с проектами других ведомств и министерств, а также с международными нормативно-правовыми актами по регулированию туристической деятельности создают предпосылки для успешного и перспективного развития туристической отрасли. При этом должно значительно увеличиться объем предоставления туристических услуг как на внутреннем, так и международном туристических рынках, а также будет сформирован на международной арене положительный туристический имидж Украины в целом и Карпатского региона в частности. В то же время, как и в любой сфере бизнес-деятельности, так и в туристической отрасли существуют риски реализации проектов устойчивого развития, как бы там они не были подкреплены финансово, нормативно-правовыми актами и поддержкой местных властей. Управление рисками - неотъемлемая часть эффективного управления любым проектом. При этом менеджер проекта, как лицо, планирует, управляет и осуществляет постоянный контроль за всеми этапами выполнения проекта, должен четко и эффективно управлять рисками его реализации. Он также оценивать возможность потерь от реализации того или иного мероприятия и стремиться к минимизации убытков при наступлении рискованных событий. Внедрение международных стандартов в процесс управления рисками может дать возможность руководителям проектов устойчивого развития туризма в Карпатском регионе сделать это управление более эффективным и максимизировать потенциальные возможности и минимизировать затраты в ходе достижения стратегических целей проектов. Успешная реализация проектов устойчивого развития туризма в Карпатском регионе требует научных разработок по совершенствованию методов, приемов, стандартов управления рисками и их анализа, которые опирались на международный опыт, а также учитывали особенности экономической и социально-политической ситуации в Украине. В работе предложен подход к количественной оценки рисков осуществления проектов устойчивого развития туризма и на их основе определения качественного состояния реализации проекта и возможных действий по устранению негативных последствий влияния этих рисков.
Ключевые слова: Карпатский регион Украины; стратегия устойчивого развития туризма; управление проектами устойчивого развития туризма; анализ рисков; управление рисками реализации проекта; стратегические цели проектов устойчивого развития туризма.
M. Yu. Grytsyuk1, Yu. I. Gryciuk2
1 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine 2Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
THE RISKS ANALYSIS IN PROJECTS MANAGEMENT OF SUSTAINABLE TOURISM DEVELOPMENT IN THE CARPATHIAN REGION OF UKRAINE
Complex measures of state and regional tourism policy supported by proper financing and coherence of sustainable tourism development projects in the Carpathian region of Ukraine with projects of other departments and ministries, international normative and legal acts in regulating tourism activity create preconditions for successful and perspective development of tourism industry. At the same time, the volume of providing tourist services in the domestic and international tourist markets should increase considerably, as well as the positive tourist image of Ukraine in general and the Carpathian region in particular will be formed on the international scene. However, as in any sphere of business activities, as well as in the tourism industry there are risks of implementing sustainable development projects, whatever they may be supported financially, by normative and legal acts and local government support. Risk management is an integral part of effective management of any project. At the same time, the project manager, as a person who plans, manages and provides constant monitoring of all sections of the project, must clearly and effectively manage the risks of its implementation. He should also evaluate the possibility of losses from a particular event and seek to minimize losses upon the occurrence of risky events. The introduction of international standards in the risk management process can enable managers of sustainable tourism development projects in the Carpathian region to make this management more efficient, maximize potential opportunities, and minimize costs in achieving the strategic goals of projects. It was found that in spite of theoretical and practical experience in the field of risk management, a number of circumstances hinders its effective use in the tourism industry in the Ukrainian realities. First of all, the standards developed by foreign organizations are intended for use, mainly in large tourist companies, experienced specialists of which have been trained and have modern risk management techniques. In addition, standard developers, mostly, directly indicate, "the identification of the organization's risks, as a rule, should be conducted by independent consultants". Therefore, domestic project-oriented tourist companies need some adaptation of the content of these documents to their activities. Successful implementation of sustainable tourism development projects in the Carpathian region requires scientific research on improving methods, techniques, risk management standards and their analysis based on international experience, as well as taking into account the peculiarities of the economic and socio-political situation in Ukraine. The paper proposes an approach to quantitatively assessing the risks of implementing sustainable tourism development projects and, on the basis of them, determining the qualitative state of the project implementation and possible actions to eliminate the negative effects of these risks.
Keywords: strategy of sustainable development; project management of sustainable tourism development; risk analysis; project risk management; strategic objectives of sustainable tourism development projects.
