CC BY
12
Впровадження засад оргашчного землеробства при вирощуванш лгсових культур в швденному степу УкраТни
Implementation of the Principles of Organic Farming in Forest Crops Cultivation in the Southern Steppe of Ukraine
Тетяна Бойко 1, Сергiй Назаренко 1, Павло Бойко 1
Tatiana Boiko, Sergey Nazarenko, Pavel Boiko
1 Kherson State Agricultural University 23 Stritenska Street, Kherson, 73006, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.39-2
LCC Subject Category: QK900-989
Received 28.08.2018 Accepted 28.09.2018 Published online 31.10.2018
Corresponding Author: Tatiana Boiko t-boiko2015@ukr.net
© 2018 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Проблема розробки лiсiвничих та природоохоронних засад вирощування Pinus nigra subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe за допомогою синтетичних хiмiчних речовин, ставить необхщнють одночасного виршення двох завдань: з одного боку оптимiзацiя та пщвищення ефективност застосовуваних речовин, як при малих економiчних витратах рiзко пщвищують ефективнiсть штучного люовирощування та продуктивнiсть лiсiв, з шшого -така господарська дiяльнiсть не повинна порушувати балансу у навколишньому середовищi. Потрiбна точна оцiнка взаемин i взаемозв'язку цих двох сторш одше'Т проблеми.
Останнiм часом зростае тенденця до використання препаратiв, отриманих з природних джерел, зокрема з рослинноТ сировини. Вивчення механiзмiв самозахисту рослин в природi призвело до розробки нових природних еколопчно безпечних бюс^муляторов та адаптогенiв. Однак рекомендовав вони, в основному, для використання в стьському господарствi. Вплив Тх на деревнi породи практично не дослщжений.
У статтi дослiджений вплив на рют i розвиток саджанцв Pinus nigra subsp. pallasiana, TT приживлюванють за умов застосування оргашчного добрива «Бю-гель» на зрубах Олешювських пiскiв ХерсонськоТ областi.
Результати дослав, проведених протягом 2016-2017 роюв, показали ефективнiсть впливу «Бю-гелю» на рют дворiчних саджанцiв Pinus nigra subsp. pallasiana з вщкритою кореневою системою; встановлено залежнiсть ефективностi вщ способу внесення та концентрацй' робочих розчишв добрива. Згiдно проведених дослщжень ефективним способом застосування добрива е замочування кореневоТ системи. Виявлено позитивний вплив оргашчного добрива «Бю-гель» на приживлюванють та збереженють саджанцiв.
Аналiз санiтарного стану культур Pinus nigra subsp. pallasiana виявив Тх бтьшу стшкють до збудникiв хвороб в екстремальних шматичних умовах пiвденного степу, що свiдчить про ефективнiсть застосування «Бю-гелю» для залiснення таких складних категорш лiсокультурних площ якими е пюки пiвдня УкраТни.
Ключовi слова: Нижньоднтровсью пiски; органiчне добриво; Pinus nigra subsp. pallasiana; посуха.
Abstract. The problem of development of forestry and conservation fundamentals of Pinus nigra subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe with the help of synthetic chemicals, makes it necessary to simultaneously solve two problems: on the one hand, the optimization and increase of the efficiency of the used substances, which, at low economic costs, dramatically increase the effectiveness of artificial forestry and forest productivity, on the other - such economic activity should not upset the balance in the environment. We need an accurate assessment of the relationship and
interconnection of these two sides of one problem.
Recently, the tendency towards the use of substances, derived from natural sources, in particular from plant material, has grown. The study of the mechanisms of self-protection of plants in nature has led to the development of new natural ecologically safe biostimulators and adaptogens. However, they are recommended, mainly for use in agriculture. Their influence on the species of trees is practically not studied.
The article studies the influence on the growth and development of Pinus nigra subsp. pallasiana, its livelihood under the conditions of organic fertilizer "Bio-gel" on the bases of Oleshky sands in Kherson region.
The results of the experiments conducted during 2016-2017 showed the effectiveness of Bio-gel effect on the growth of two-year seedlings of Pinus nigra subsp. pallasiana with open root system; the dependence of efficiency on the method of introduction and concentration of working solutions of fertilizers is established. According to the conducted research, an effective way of using fertilizers is soothing the root system. The positive effect of bio-gel organic fertilizer on the livelihood and preservation of seedlings has been revealed.
The analysis of the sanitary state of Pinus nigra subsp. Pallasiana has shown their greater resistance to disease agents in the extreme climatic conditions of the southern steppe, which indicates the effectiveness of the use of Bio-gel for forest-cultivation in such complex cultivation areas as the sands of southern Ukraine.
Keywords: Nizhnedniprovsky sands, organic fertilizer, Pinus nigra subsp. pallasiana, drought.
ВСТУП
Створення лкових насаджень у твденному степу поза межами природного ареалу бага-тьох деревних B^AiB часто приводить до вси-хання лкових культур, осюльки вони е недо-статньо стшкими до несприятливих умов. Головними лiмiтуючими факторами росту i розвитку лкових насаджень у Степу, е обме-жешсть елемен^в живлення та Грунтово! во-логи. У зв'язку i3 зазначеним, питання щодо впровадження комплексного еколопчно та економiчно виправданого методу залкення непридатних сыьськогосподарських земель у виглядi напiвпустелi е актуальним [1, 2, 3].
Серед 22 видiв сосни як випробовувались в жорстких ^матичних умовах Нижньоднш-ровських тсюв збереглося вiсiм видiв, серед них сосна кримська (Pinus nigra subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe) та звичайна (Pinus sylvestris L.), вони i стали найбыьш пошире-ними у лкогосподарському виробництвi при створенш лкових культур на тсках [7, 12, 11].
Лiсовi пожеж за перюд з 2007-2017 роки, зменшили площу соснових лiсiв быьше шж на 10 тис. га. Спроби вщновити лки на зга-рищах зазнавали невдачi з рiзних причин [8, 6, 9].
Стан створених лiсiв на Нижньодншровських тсках Укра!ни вважаеться незадовыьним,
лiсовi ценози пiд впливом стресових чинни-юв знаходяться в нестшкому CTaHi [10].
Все це змушуе змiнити пiдхiд до проблеми розробки лгавничих та природоохоронних засад вирощування Pinus nigra subsp. pallasiana за допомогою синтетичних хiмiч-них речовин. Виникае необхiднiсть одночас-ного виршення двох завдань: з одного боку оптимiзaцiя та пiдвищення ефективносп за-стосовуваних трaдицiйних речовин, з шшого - така господарська дiяльнiсть не повинна порушувати балансу у навколишньому сере-довищi. Потрiбнa точна ощнка оптимального спiввiдношення цих двох сторш одше'' про-блеми.
Остaннiм часом зростае тенденщя до викори-стання препара^в отриманих з природних джерел, зокрема з рослинно'' сировини. Ви-вчення мехaнiзмiв самозахисту рослин в при-родi призвело до розробки нових природних еколопчно безпечних бiостимуляторiв та адаптогешв. Однак рекомендовaнi вони в основному для використання в сыьському гос-подaрствi. Вплив 'х на деревнi породи практично не дослщжений.
Метою роботи було ощнити ефективнiсть впливу в польових умовах ефективносп за-стосування оргaнiчного добрива, природного адаптогену Грунту «Бю-гелю», при створеннi
насаджень Pinus nigra subsp. pallasiana з вщкритою кореневою системою в умовах Ниж-ньодншровських тсюв Укра'1'ни.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Комплексний органiчний препарат (добриво) «Бю-гель» застосовуеться для внесення до Грунту, позакореневоТ та кореневоТ обробки рослин, обробки насiння. Сумкний з усiма видами засобiв захисту рослин, макро- та мь кродобривами. Сертифжований «Оргашк стандарт» №16-0659-02. Еколопчний серти-фiкат UA.08.002.428. Виробляеться в УкраТш м. Херсон. Форма випуску: суспензiя бактерiй, Тх метаболiтiв та поживних речовин. Пасто-сметано-подiбна маса.
Склад «Бю-геля». Ферменти (глюкозидази, глюканази, каталази, глжозил-гщролази). «Дикi» бактерп азотфшсуючь фосфат- та ка-лiй-мобiлiзуючi, молочнокисл^ деструктор стернi, кориснi гриби (Azotobacter, Rhizobium, Bradyrhizobium Subtilis, Cereus, Megaterium, Lactobacillus, Trichoderma). Амшокислоти (глщин, лiзин, лейцин, треонiн та iншi). Вгга-мiни (B1, B2, A, E, PP, каротиноТди). Макрое-лементи азот (N) - 30 г/л, фосфор (P2O5) -3.1 г/л, калш (K2O) - 0.5г/л. Мжроелементи Mg - 100 мг/л, Fe - 100 мг/л, Mn - 13.3 мг/л,
Zn - 8.0 мг/л, Cu - 1.0 мг/л, Co - 0.7 мг/л, B -0.5 мг/л, Mo - 0.2 мг/л. Фульвовi та ryMiHOBi кислоти. Вуглеводи (декстрин, лкшн, кл^ко-вина).
При виробнищга продукту використовуеться запатентована технолопя HTD-technology®. Сировина, з якоТ виробляють «Бю-гель», ор-ганiчного походження: торф, бюгумус, леона-рдiт, сапропель, Грунт i3 корисною мжробю-тою (полтавський чорнозем, каштановi та су-пiщанi Грунти), вода.
Дослiдження ефективносп впливу оргашч-ного добрива «Бю-гель» на рiст дворiчних d-янщв Pinus nigra subsp. pallasiana i3 вiдкритою кореневою системою проводили у березш-листопадi 2017 р. на територп Цюрупинсько-го лiсництва Державного пщприемства «Олешкiвське лiсомисливське господарство» (Укра'на).
Всi варiанти дослiду розташованi на згарищах велико'' серпневоТ лково'' пожеж 2007 року. Дослiди проводились за такими напрямами: вивчення росту та розвитку аянщв Pinus nigra subsp. pallasiana залежно вщ способiв внесення та ефективних концентрацш i доз оргашчного добрива «Бю-гель» на вщкрито-му полiгонi без поливу (табл. 1).
Таблиця 1 - BapiaHTM дослiду з обробки саджанцiв Pinus nigra subsp. pallasiana
Варiанти дослщу Замочування коренево'' системи саджанщв Обробка саджанщв
Варiант 1 (контроль) - в чистiй водi на 2 години; - обмакування у водний розчин суперабсорбенту Аквасорбу-S дворазова, чистою водою з нормою витрат 40 лг^в на 1 га
Варiант 2 - в 1 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу-S на основi 1% розчину «Бю-гель» дворазова, чистою водою з нормою витрат 40 лг^в на 1 га
Варiант 3 - в 3 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу-S на основi 3% розчину «Бю-гель» дворазова, чистою водою з нормою витрат 40 лг^в на 1 га
Варiант 4 - в 5 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу-S на основi 5% розчину «Бю-гель» дворазова, чистою водою з нормою витрат 40 лг^в на 1 га
Варiант 5 - в чистш водi на 2 години; - обмакування у водний розчин суперабсорбенту Аквасорбу-S дворазова, 1 % розчином «Бю-геля», з нормою витрат 40 лг^в на 1 га
BapiaHTO Дослiду Замочування коренево! системи саджанцiв 06po6Ka сaджaнцiв
BapiaHT 6 - в 1 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу^ на основi 1% розчину «Бю-гель» двоpaзовa, 1 % розчином «Бю-геля», з нормою витpaт 40 лг^в Ha 1 ra
BapiaHT 7 - в 3 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу-Б на основi 3% розчину «Бю-гель» двоpaзовa, 1 % pозчином «Бю-геля», з ноpмою витpaт 40 лг^в Ha 1 ra
BapiaHT 8 - в 5 % розчиш «Бю-геля» - 2 години; - обмакування у розчин суперабсорбенту Аквасорбу^ на основi 5% розчину «Бю-гель» двоpaзовa, 1 % pозчином «Бю-геля», з ноpмою витpaт 40 лг^в Ha 1 ra
Для проведення дослщжень нами були взят однорiчнi аянщ сосни кримсько! вирощеш в розсаднику Костогризiвського лiсництва державного пiдприeмства «Олешювське ль сомисливське господарство» (Укра!на). Виса-джування сосни проводилось у березш 2017 року лiсосадильною машиною.
Надалi догляд за сiянцями проводився згщно вирощування лiсових культур у виробничих умовах за стандартною технолопею [5].
За весняно-лннш перiод кiлькiсть опадiв бу-ло набагато менше вщ норми i складало всьо-го 17 %. Розподiл опадiв був нерiвномiрний, вiдповiдно вони не сприяли накопиченню вологи в rрунтi. Серпень та вересень були па-губними для лкових культур i за екстрема-льно високими температурами i за мМмаль-ною кiлькiстю опадiв. Саме цьому на терито-рп дослiдження внаслiдок посухи загинули
лiсовi культури на площi 140 га, як були ви-садженi за останш 3 роки.
Наприкiнцi вегетацшного сезону у саджанцiв вимiрювали !х бiометричнi показники - висо-ту надземно! частини та дiаметр коренево! шийки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Загальний облiк збереженосп культур проводився згiдно «1нструкщя з проектування, технiчного приймання, облжу та оцiнки яко-стi люокультурних об'ектв» [4]. На кiнець до-слiду стан культур у розрiзi кожного варiанта показав, що максимальна юльюсть загиблих саджанцiв залишилась у варiантi 3 i станови-ла вщповщно 93%. Максимальна кiлькiсть живих саджанцiв вiдмiчалась на варiантi 8 !х було 32 % (рис. 1).
Рисунок 1 - А) збереження культури Pinus nigra subsp. pallasiana у 8 BapiaHTi дослщу з обробкою корене-воТ системи саджанфв «Бю-гелем»; Б) - загиблi саджанцi у 3 BapiaHTi
Причиною низько'' збереженост лкових культур став дефщит вологи та висока температура протягом л^нього перюду, а особливо посуха в серпш та вересш. Культури зберег-лись, як правило в лощинах, де акумулюва-лась волога.
На загиблих саджанцях вiдмiчено, що пагш та хвоя поточного року встигли сформуватись, це свiдчить про те що саджанець деякий час рк нормально, але пщ впливом дефщиту вологи в rрунтi та високих температур протягом лп'а, загинув.
Поточний приркт саджанцiв за висотою роз-глядаеться як основний критерш оцiнки ене-ргп росту лкових культур у перiод 'х адапта-Ц11 на лiсокультурнiй плошд [13]. Серед ви-пробовуваних восьми варiантiв дослiду чоти-ри достовiрно перевищували контроль за згаданим показником наприюнщ першого року вирощування (табл. 2). Ва вaрiaнти по-рiвнювaли з вaрiaнтом 1, який ми прийняли за контроль.
Максимальний приркт було вiдмiчено у варь aнтi 6 (замочування коренево'' системи в 1 % розчиш «Бю-гелю» з дворазовим обприску-ванням 1 % розчином препарату).
Таблиця 2 - Бiометричнi показники аянщв саджанцiв Pinus nigra subsp. pallasiana з вщкритою кореневою системою у досл^ з використанням оргашчного добрива «Бю-гель»_
BapiaHT Живь % B^OTa нaдземноï' чaстини Дiaметp KopeHeBo'ï шийки
см % см %
BapiaHT 1 13 7,9 100 0,71 100
BapiaHT 2 16 8,5 108 0,74 104
BapiaHT 3 7 8,2 104 0,72 101
BapiaHT 4 8 8,1 102 0,74 101
BapiaHT 5 9 9,5 121 0,84 106*
BapiaHT 6 23 13,4 170 0,88 112*
BapiaHT 7 10 9,8 124 0,70 99*
BapiaHT 8 32 12,7 161 0,76 107*
Примiтка: * - доет^рш варiанти Р<0,5
Дiаметр кореневоТ шийки - другий показник, за яким ощнюють прирiст саджанщв [13]. На-прикiнцi вегетацп достовiрнi результати були отриманi у варiантах 5, 6, 8. Достовiрно 6i-льший результат спостерiгаeться у варiантi 6. Вiдзначимо достовiрну перевагу використан-ня препарату «Бю-гель» в чотирьох останшх дослiдах за рахунок дворазового обприску-вання саджанцiв в порiвняннi з Тх замочуван-ням та обмакуванням.
ВИСНОВКИ
Згщно з результатами проведеного дослщу, був помiтний позитивний вплив на ркт са-джанцiв Pinus nigra subsp. pallasiana викорис-тання оргашчного добрива «Бю-гель».
Результати дослiджень свщчать, що в усiх ва-рiантах застосування «Бiо-гелю» бiометричнi показники саджанщв Pinus nigra subsp. pallasiana перевершують контроль. Ефектив-нiшим способом застосування добрива е за-
мочування коренево' системи. Згiдно прове-дених дослав доцiльно обробляти кореневу систему 1 % розчином комплексного оргашчного добрива «Бю-гель». Дворазове обприс-кування аянщв 1 % розчином «Бю-геля» сприяе збiльшенню висоти сiянцiв на 25-70% вщносно контролю. Рiзниця в збыьшенш ро-змiрiв коренево'' шийки аянщв у вaрiaнтaх iз замочуванням та обприскуванням щодо контролю - 6-12%. Бiльш ефективним способом застосування добрива виявилося замочуван-ня коренево'' системи у 1 % «Бю-гелю», за якого максимально результативним для по-силення росту у висоту й за дiaметром коренево'' шийки. У вaрiaнтi 6 середня висота аянщв е быьшою на 70 %>, дiaметр коренево' шийки - на 12 %. Отже, застосування «Бю-гелю» доволi ефективно впливае на збыь-шення бiометричних покaзникiв саджанщв.
Культури, посаджеш лiсництвом цього року (без застосування препарату) загинули на 100 %. На цьому фош позитивний вплив ор-
гашчного добрива «Бю-гель» особливо зна-чимий для збереженосп саджанщв. Замочу-вання коренево'' системи та дворазове обпри-скування дало позитивний ефект на прижив-лювашсть та збережешсть насаджень. Культури, висаджеш iз застосуванням «Бiо-гелю» збереглись наприюнщ дослiду в рiзних вaрia-нтах вщ 23 до 31 %. Такий невисокий показ-ник ми пов'язуемо з екстремально високими температурами липня-вересня 2017 року, а також недостатньою юльюстю опaдiв поточ-
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
ного року, як ми можемо розщнювати як об'ективш ризики.
Таким чином, оргашчне добриво «Бiо-гель» проявив себе як стимулятор росту, про що свiдчить збыьшення пiд його впливом бюме-тричних показниюв, а також природний ада-птоген, який сприяе приживлювaностi культур Pinus nigra subsp. pallasiana та виживанню у екстремальних умовах Нижньодшпровсь-ких пiскiв Херсонсько'' область
1. Adamen, F., Pashtetskyi, V., Pluhatar, Yu., & Strelchuk, L. (2013). Lis v stepu: osoblyvosti
ahrotekhniky ta porodnyi sklad [Forest in the steppes: peculiarities of agrotechnics and rock formations]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 83, 231-235 (in Ukrainian)
[Адамень, Ф., Паштецький, В., Плугатар, Ю., & Стрельчук, Л. (2013). Лк в степу: особливост агротехшки та породний склад. Тавртський науковий eicHUK, 83, 231-235].
2. Boiko, T., Melnyk, M., & Melnychenko, L. (2017). Problemy ta perspektyvy rozvytku lisovykh
hospodarstv Khersonskoi oblasti v konteksti Kontseptsii reformuvannia lisovoho i myslyvskoho hospodarstva [Problems and prospects for Kherson region forestry enterprises development in the context of Conception of forest and hunting management reformation]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 97, 189-195 (in Ukrainian)
[Бойко, Т., Мельник, М., & Мельниченко, Л. (2017). Проблеми та перспективи розвитку лкових господарств Херсонсько'' обласп в контекст Концепцп реформування лкового i мисливського господарства. Тавршський науковий eicHUK, 97, 189-195].
3. Furdychko, O. I. (Ed.). (2006). Lis u Stepu: osnovy staloho rozvytku [The forest of Steppe: the basis of
sustainable development]. Kyiv: Osnova (in Ukrainian)
[Фурдичко, О. I. (Ред.). (2006). Лк у Степу: основи сталого розвитку. Ки'в: Основа].
4. Instruktsiia z proektuvannia, tekhnichnoho pryimannia, obliku ta otsinky yakosti lisokulturnykh
obiektiv (Ukraine), 19.08.2010, No 260. Retrieved September 1, 2018, from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1046-10/print (in Ukrainian) [1нструкщя з проектування, техшчного приймання, облжу та ощнки якосп лкокультурних об'екпв (Укра'на), 19.08.2010, № 260. Актуально на 01.09.2018. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1046-10/print].
5. Mieshkova, V. (Ed.). (2008). Nastanovy z vedennia hospodarstva v Nyzhnodniprovskykh lisakh
[Guidelines for farming in Nizhnedneprovsky forests]. Kharkiv: Derzhavnyi komitet lisovoho hospodarstva Ukrainy (in Ukrainian)
[Мешкова, В. (Ред.). (2008). Настанови з ведення господарства в Нижньоднтровських л^ах. Харюв: Державний комггет лкового господарства Укра'ни].
6. Nazarenko, S., & Fomin, V. (2009). Osnovni limituiuchy faktory, shcho nehatyvno vplyvaiut na stan
lisovykh kultur na Nyzhnodniprovskykh pishchanykh arenakh [The main limiting factors that negatively affect the condition of forest crops in the Nizhnedniprovsky sand arenas]. In Faltsfeinivski chytannia (pp. 226-232). Kherson: PP Vyshemyrskyi (in Ukrainian) [Назаренко, С., & Фомш, В. (2009). Основш лiмiтуючи фактори, що негативно впливають на стан лкових культур на Нижньоднтровських пщаних аренах. В Фальцфейтвськ читання (с. 226-232). Херсон: ПП Вишемирський].
7. Nazarenko, S., & Kokhanyi, S. (2008). Vydy sosny, prydatni dlia zalisennia Nyzhnodniprovskykh
piskiv [Pine species suitable for low Dnieper Dands Afforestation]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 113, 194-196 (in Ukrainian)
[Назаренко, С., & Коханий, С. (2008). Види сосни, придатш для залкення Нижньодншровських шсюв. Л1авшцтво i агролкомелюращя, 113, 194-196].
8. Nazarenko, S., & Mykhailov, V. (2013). Do pytannia pro prychyny zahybeli lisovykh kultur u
Khersonskii oblasti, vysadzhenykh na zgharyshchakh [On the question of the causes of the death of forest crops in the Kherson oblast, landed in incidents]. In Nauka na sluzhbisilskoho hospodarstva (Vol 1, pp. 146-148). Mykolaiv: Mykolaivska derzhavna silskohospodarska doslidna stantsiia (in Ukrainian)
[Назаренко, С., & Михайлов, В. (2013). До питання про причини загибелi лкових культур у Херсонськш область висаджених на згарищах. В Наука на CAyM6i слъсъкого господарства (Том 1, с. 146-148). МиколаТв: МиколаТвська державна сыьськогосподарська дослщна станщя].
9. Shevchuk, V. V., & Tymoshchuk, I. V. (2017). Prychyny vynyknennia lisovykh pozhezh u sosnovykh
nasadzhenniakh Khersonshchyny ta yikhni naslidky [The causes of forest fires in pine stands of Kherson region and their consequences]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 130, 199-207 (in Ukrainian)
[Шевчук, В. В., & Тимощук, I. В. (2017). Причини виникнення лкових пожеж у соснових насадженнях Херсонщини та Тхш наслщки. Лiсiвництво i агролкомелоращя, 130, 199207].
10. Shevchuk, V., Fomin, V., & Nazarenko, S. (2005). Ekolohichnyi stan shtuchnykh sosnovykh nasa-
dzhen na Nyzhnodniprovskykh piskakh [Ecological condition of artificial pine plautations on the low Dnieper sand]. Naukovyi visnyk: Zbirnyknaukovo-tekhnichnykh prats, 15.1, 96-102 (in Ukrainian)
[Шевчук, В., Фомш, В., & Назаренко, С. (2005). Еколопчний стан штучних соснових насаджень на Нижньодншровських шсках. Науковий eicHUK: 36ipHUK науково-техтчних працъ, 15.1, 96-102].
11. Shlapak, V. P. (2002). Pidsumky introduktsii vydiv rodu Pinus L. na Nyzhnodniprovskykh piskakh
[Results of introductions of species of the genus Pinus L. in the Nizhnedniprovsky sands]. Introduktsiia roslyn, 2, 25-28 (in Ukrainian)
[Шлапак, В. П. (2002). Шдсумки штродукцп видiв роду Pinus L. на Нижньодншровських шсках. Iнтродyкцiя рослин, 2, 25-28].
12. Shlapak, V. P. (2003). Osoblyvosti zalisnennia nyzhnodniprovskykh piskiv kulturamy
introdukovanykh vydiv rodu Pinus L. [The peculiarities of forest plantings on the sandy soil of the lower dnieper by introducted species of the genus Pinus L.] Lisivnycha akademiia nauk Ukrainy: Naukovi pratsi, 2, 71-74 (in Ukrainian)
[Шлапак, В. П. (2003). Особливосп залкнення нижньодншровських шсюв культурами штродукованих видiв роду Pinus L. Лiсiвнича академiя наук Украти: ^ymei пращ, 2, 7174].
13. Taranenko, Yu. (2015). Rist i stan sosnovykh kultur, stvorenykh sadyvnym materialom,
vyroshchenym iz zastosuvanniam rehuliatoriv rostu roslyn [Growth and condition of pine plantations, created by the planting material grown using plant growth regulators]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 127, 131-138 (in Ukrainian)
[Тараненко, Ю. (2015). Ркт i стан соснових культур, створених садивним матерiалом, вирощеним iз застосуванням регуляторiв росту рослин. Лiсiвництво i агролкомелюращя, 127, 131-138].
