CC BY
35
УДК 581.143 + 581.57
О. М. Василюк
МОРФО-Ф1ЗЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОСЛИН В УМОВАХ ШДВИЩЕНО1 М1НЕРАЛ1ЗАЩ1
Дтпропетровський нащональний университет м. Олеся Гончара E-mail:Vasilyuk.elena@mail.ru
Дос^джено вплив тдвищено1 мшера^зацп на морфометричнi особливостi Salix alba L., що домiнуe у прибережних зонах pi40K Степового Приднiпров'я. Внесено Mg у вигляд солi MgSO4*3H2O у спектрi концентрaцiй: 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 та 2,5 г/л у розчини з живцями. Концентращю Mg забезпечували з урахуванням водносп соль У розчин додавали також регулятор росту рослин (РРР) синтетичного походження «Корневш». Виявлено негативний вплив солi у концентрaцii вiд 1,0 г/л до 2,5 г/л у динамщ росту та розвитку. Показаш кореляцшш зв'язки мiж величиною засолення та динaмiкою росту i розвитку: прирет пaгонiв (R = 0,83, 0,91 та 0,95), корешв (R = 0,92, 0,68 та 0,84) залежав вЦ концентрацп солi обернено пропорцшно, прирiст довжини листово1 пластинки складав вiд 4% до 8%, вЦ 7% до 43%, вЦ 333% до 11% вiдносно контролю (дистильована вода), залежно вiд концентрацп солi та доби спостереження (R = 0,68, 0,93, 0,61). «Корневш» та йог сумiснa дiя iз сiллю мaгнiю сприяли збiльшенню приросту довжини листово1 пластинки в 4-5 рaзiв, в 2-4 рази, корешв в 3-5 раз, в 7 раз та в 3-14 раз, пагошв в 3-4 рази, в 6-7 рaзiв, в 5-7 рaзiв у динамщ росту вЦносно контролю (MgSO4, 2,5 л/г).
Надаш рекомендацп стосовно доцiльностi використання РРР «Корневш», синтетичного аналогу природних ауксишв, ефективного вкоршювача, активатора фiзiологiчних процесiв, протектора за умов нaдмiрного засолення.
Ключовi слова: морфометричш показники, регулятори росту рослин, абютичш чинники, засолення, адаптащя.
O. M. Vasilyuk
MORPHOLOGICAL AND PHYSIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF GROWTH AND DEVELOPMENT OF PLANTS IN HIGH SALINITY Oles' Gonchar Dmpropetrovs'k National University E-mail:Vasilyuk.elena@mail.ru
The effect of increasing salinity to the morpho-metric parameters of Salix alba L., which dominated in the coastal areas on rivers of Steppe Dnieper, is investigated. We added Mg as salt MgSO4 * 3H2O in the range of concentration: 0.5, 1.0, 1.5, 2.0 and 2.5 g/l in a solution of willow cuttings. In the solution was added and plant growth regulator "Kornevin" the synthetic origin. The negative effect of salt at a concentration from 1.0 g/l to 2.5 g/l in the dynamics of growth and development was found. The correlation between the size and salinity in dynamics of growth and development of plant were demonstrated: in the growth of shoots (R = 0.83, 0.91 and 0.95), in the growth of roots (R = 0.92, 0.68 and 0.84) respectively depended from salt concentration. The length of the leaf blade was from 4% to 8%, from 7%
%
to 43%, from 333% to 11% (R = 0,68, 0,93, 0,61), depending on the concentration of salt and during observing compared with control (distilled water). "Kornevin" and combined effect of salt increased the length of the leaf blade growth by 4-5, 2-4, 3-5 times, the roots by7 and 3-14 times, the shoots by 3-4, 6-7 and 5-7 times in the dynamics of growth compared with control (MgSO4, 2,5 g/l).
The recommendations regarding for the advisability of using the plant growth regulator "Kornevin", as very effective plant growth preparation that promoted rooting and activated physiological processes of plant organism, expressed protective effect in conditions of excessive salinity, were provided.
Key words: the morpho-metric index, the plant growth regulators, abiotic factors, salinity factor, the adaptation.
Е. М. Василюк
МОРФОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РОСТА И РАЗВИТИЯ РАСТЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОЙ МИНЕРАЛИЗАЦИИ
Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара E-mail:Vasilyuk.elena@mail.ru
Исследовано действие повышенной минерализации на морфо-метрические особенности Salix alba L., доминирующей в прибрежных зонах Степового Приднепровья. Внесено Mg в виде соли MgSO4*3H2O в растворы с черенками в спектре концентраций: 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 та 2,5 г/л Концентрацию Mg обеспечили с учетом водности соли. В раствор добавили также регулятор роста растений (РРР) синтетического происхождения «Корневин». Выявлено отрицательное воздействие соли в концентрациях от 1,0 г/л до 2,5 г/л в динамике роста и развития. Показаны корреляционные связи между величиной засоления и динамикою роста и развития: прирост побегов (R = 0,83, 0,91 и 0,95), прирост корней (R = 0,92, 0,68 и 0,84) зависел от концентрации соли обратно пропорционально, прирост длины листовой пластинки составлял от 4% до 8%, от 7% до 43%, от 333% до 11% относительно контроля (дистилированная вода) в зависимости от концентрации соли и сроков наблюдения (R = 0,68, 0,93, 0,61). «Корневин» и его совместное действие с солью магния, способствовало увеличению прироста длины листовой пластинки в 4-5 раз, в 2-4 раза, корней в 3-5 раз, в 7 раз и в 3-14 раз, побегов в 3-4 раза, в 6-7 раз, в 5-7 раз в динамике относительно контроля (MgSO4, 2,5 л/г).
Предоставлены рекомендации относительно целесообразности использования РРР «Корневин», синтетического аналога природных ауксинов, ефективного укоренителя, активатора физиологических процесов, протектора в условиях чрезмерного засоления.
Ключевые слова: морфометричные показатели, регуляторы роста растений, абиотические факторы, засоление, адаптация.
ВСТУП
Великого значення набувають комплексш дослЦження у галузi захисту навколишнього середовища (Пахомов, 1998; Булахов, Пахомов, 2006; Pahkomov,
Vasilyuk, 2011; Vasilyuk., Pakhomov, 2014). Абiотичнi чинники (засолення, перепади температур, недостатне зволоження) в умовах Степово! зони Украши суттево впливають на бiоту (Кулiк/ Василюк, 2009). Авторами (Дзюбак, Василюк, 2009; Vasilyuk and Dzyubak, 2009) визначено вплив засолення на морфометричш (ркт та розвиток рослин) та бiохiмiчнi показники (активнiсть ферментiв переамiнування/ вмкт та спiввiдношення пiгментiв) у Salix alba L. За показниками: клькость листюв у рослинах, площа листово! поверхнi/ бiомаса/ вихiд зерна, стввЦношення iонiв K+ /Na+, рН грунту Hamama and Negimb (2014) досл;джено толерантнiсть до засолення рослин (16 генотитв Triticum aestivum L. з рiзних краш) методом поливу солоною водою (25, 50, 75 та 100 мМ NaCl) у теплицях спостеркали зниження врожайносл культур (в1д 14,57%, 29,59%, 42,80% i 55,78%), зниження рН грунту (з 7,95 до 7,8); зрошення солоною водою зумовило збыьшення розчинних катюшв та аншшв у вах варiантах/ а кыьюсть доступних Mn, Zn i Cu збьльшилася за вах грунтових обробок порiвняно з контролем.
Досл1дженнями (Said, 2014) визначено генетичний фон толерантносп до посухи 6 популяцiй пшениць за показниками: вага 100 насшин, врожайшсть зернових, вмiст води та хлорофьлу за нормальних умов та посухи. Iskandera, et al. (2011) ощнили (за допомогою рiвняння Ленгмюра i Фрейндлгха) поведiнку природно! сорбцп Zn i Mn для контрольованого вивьльнення поживних речовин рослин, що чггко в1дображае можливiсть використання природного цеолггу та бентонiту як повьльш добрива (Zn i Mn) та запобкае забрудненню грунту важкими металами (ВМ).
Регулятори росту рослин (РРР) зменшують сольове навантаження (Василюк, Кулш, 2010; Кулiк/ Василюк, 2010). ДослЦники (Elrahman et al., 2012) визначили, за умов польового експерименту, як грунти з домiшками (гiпC/ лимонна кислота, гнш, компост та !х комбшацй' iз важкими засоленими грунтами) впливають на вирощування пшеницi. З'ясовано, що домшки збьльшили спадний рух ВМ (Fe, Mn, Zn, Cu, Ni i Cd) у грунп, що знижуе !х концентрацiю у кореневш зонi рослин. Виявлено, що гшсова домiшка бiльш значуща у зниженш хiмiчно доступних ВМ у дослЦжуваному грунту. Досл1джено, що врожай зерна, маса 1000 зерен, концентраций NPK рослин пшенищ значно збыьшеш за рахунок застосування домiшок порiвняно з контролем. Концентращя ВМ у коренях пшенищ вища, шж у пагонах, а у зернах найнижча, крiм Cu та Ni. Концентращя ВМ у щлих частин рослин також знижена при додаванш гшсу.
Автори (Malaspinaa et al., 2014) визначили бшакумулящю та концентрацiю мшроелеменпв Al, Ba, Ca, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, K, Mg, Mn, Na, Ni, P, Pb, Sr, V, Zn у Pseudevernia furfuracea двох видiв Var. ceratea i V. furfuracea для порiвняння 1х бшакумуляшно! потужноси та з'ясували, що V. ceratea мае быьш високу емнiсть накопичення по елементам, крiм Са i Cu. Високий макрорiвень C, N, K, Ca, Mg i
-Д
St
MiKpopiBeHb Fe, Cu, B i Al у рослинних тканинах (Dee & Ahn, 2014) сприяе дозрiванню грунту водно-болотних упдь. 1они металiв забезпечують п1двищену мiнералiзацiю/ що впливае стресово на pier та розвиток рослин.
Шдвищена мiнеpалiзацiя (переважна кiлькiсть ютв Na, K, Ca, Mg, Fe), як еколопчний чинник, характерний для Степового Придншров'я, призводить до стресового навантаження рослинного оpганiзму i виражаеться неспецифiчно на бiохiмiчному (змiна напрямюв нормального метаболiзму)/ фiзiологiчному (piст та розвиток рослин), еколопчному (зб1днення бiоpiзноманiття) напрямках (Василюк, Кулiк/ 2008; Kulik et al., 2008; Василюк, та шш., 2010). За умов недостатнього зволоження особливо щнними е малi piчки/ що живлять не чисельн великi акваторп. В умовах пЦвищено! мiнеpалiзащl Степу Укра'ши також збЦнюеться деревне бiоpiзноманiття по уpiзку воли, що, в свою чергу сприяе замуленню малих piчок Степового Придншров'я та заростанню очеретом пiвденним (Phragmities australis (Cav.)). Основним методом боротьби з надмipним заростанням piчок тсля 1х розчистки е формування тшьово! структури у пpибеpежнiй зонi шляхом створення берегових лкосмуг по уpiзку води. Висока мiнеpалiзацiя piчок Степу зменшуе спектр використання деревних культур в якосл лiсосмуг. Так було обрано Salix alba L., як вид з широкою еколопчною амплиудою до дп piзного ступеню мiнеpалiзацil (Kulik et al., 2008).
У якоси солi/ що пiдвищуе мiнеpалiзащю, використовували сiль з iонами Mg. Використання Mg - вмисно! солi для дослiду цiкаво також у зв'язку з тим, що саме Mg з'еднуе мiж собою 4 трольних к1льця хлоpофiлiв. Об'еднання процеав фотосинтезу та роботи феpментiв переамшування (аланiн- та аспаpтатамiнотpансфеpаЗ/ якi е частиною ферментативно! системи, за допомогою яко! утилiзуеться первинний продукт фотосинтезу), забезпечуе нормальний пеpебiг пpоцесiв утворення оргашчних сполук та бiлкового обмшу (Полевой, Максимов, 1978).У лiтеpатуpi е дат стосовно Mg, як добривного та ессенщального мiкpоелементу/ що входить до складу зерен хлорофыу, яечно! шкаралупи. Оль магнiю застосовуеться як послаблюючий, дезiнфiкуючий та знижуючий кислотшсть засiб. У pоботi визначали, як вЦбуваеться вкоpiнення за умов додавання солей Mg, оскыьки даний метал знаходиться на восьмому мкщ по розповсюдженосл у грунтах (Венецкий, 1985)
Мета роботи - пpоаналiзувати функщональний стан рослин (на пpикладi S. alba L.) на фот пЦвищено! мiнеpалiзацil (внесення розчину солi MgSO4) на фот дп РРР синтетичного походження («Корневш») за умов модельного досл1ду.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Тест-об'ект досл1дження S. alba L. - невибаглива, розповсюджена у данш мiсцевостi рослина, добре вкоpiнюеться. S. alba конкуруе iз Ph. australis за свгмо, та, створюючи тшьову структуру, перешкоджае заростанню Ph. australis,
зменшуе замуленiсть малих pi40K Степу Укра!ни. Живцi вкоршювали у водних розчинах за наступною схемою:
блок №1: монодiя (вплив солей магшю у cneKTpi концентрацш): №1 -контроль (вода дистильована); №2 - MgSO4, 0,5 г/л; №3 - MgSOi, 1,0 г/л; №4 -MgSOi,1,5 г/л; №5 - MgSO4,2,0 г/л; №6 - MgSO4,2,5 г/л;
блок №2: комплексна дш РРР «Корневш» та солi магшю за схемою: №1-контроль MgSO4,2,5 г/л; №2«Корневiн». Концентрацiю розчишв забезпечували з урахуванням водностi солi (MgSO4* 3H2O).
«Корневiн» застосовували зг1дно iнструкцii. Повторнiсть дослiдiв була трикратна, об'ем вибiрки дорiвнював 30. Визначали влив дано! солi (у спектрi концентрацiй) на морфометричнi показники (приркт довжини коренiв, пагонiв та листово! пластинки) живцiв S. alba та протекторну роль РРР («Корневiн») за умов модельного дослЦу. «Корневiн» на основi щдол1л-3-маслянно! кислоти е синтетичним аналогом природних ауксишв, вш стимулюе подiл клiтин паренхiми, що зумовлюе рiст клiтин меристем у фазi розтягнення, швидку диференцiацiю кореневих зачатюв у базальнiй частинi кореня (Sheveluha, 1990). РРР активують вкоршення, формування вегетативних та генеративних оргашв, зменшують прес негативних чинник1в за рахунок п1двищення стiйкостi рослин, збьльшують енергiя проростання насiння, покращуеться врожайшсть (Kalinin, 1984). Для ощнки результатав застосовували критерiй суттевостi вiдмiнностей. Математичну обробку дослЦу здiйснювали за Доспеховим (1985). Отримаш результати в^дпов^ають 5% рiвню значущостi.
Результати та 1х Обговорення
В умовах модельного дослЦу визначено, що прирiст довжини пагошв суттево залежав в1д концентрацп MgSO4 (обернена корелящя R = - 0,83, - 0,91 та -0,95). При пЦвищенш мiнералiзащi в1д 0,5 до 2,5 г/л приркт довжини пагонiв набув достов1рно (t0.05 = 1,05) максимальних показникiв тыьки у контрольному варiантi досл1ду (дистильована вода), тод1 як внесення MgSO4 (2,5 г/л) затримало ркт живщв на 2 тижн1 (t0.05 = 26,11). Приркт довжини паростюв спостеркався в1д 30% до 4% (t0.05 = 6,51, 3,49, 5,58, 7,98 та 8,76), в1д 127% до 27% (to.o5 = 14,04, 10,35, 3,95, 20,26, та 15,86), в1д 86% до 12% (to.o5 = 4,94, 4,57, 16,01, 57,80 та 52,54) з 10-о1 по 24-ту доби спостереження вЦповЦно при збьльшенш концентрацп MgSO4 з 0,5 г/л до 2,5 г/л вЦносно контролю (дистильована вода). Збьльшення приросту довжини паростюв в1д 100% до 10% за кожну наступну добу спостереження у пор!внянш 1з попередньою було характерно для уах вaрiaнтiв дослЦу, кр1м контрольного на наступних фазах вкоршення (рис. 1)
У вар!антах «Корнев!н» та «Корневiн» з 2,5 г/л MgSO4 було в!дм!чено пЦвищення показника довжини пaгонiв вЦносно контролю (2, 5 г/л MgSO4 ) в 3 та 4 рази (to.o5, 3,91 та 2,98 вЦповЦно) на 10-16 доби спостереження; в 6 та 7 раз!в (t0.05, 17,76; 19,47; 14,15 та 11,15) вЦносно контролю (2,5 г/л MgSOi) на 16-20 добу ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2015. №3
-А
спостереження; в 5,5 та 7 pa3iB на 20-24 доби вкорiнення (табл. 1). Даш показаш у табл. 1 вЦносно 20-24 дiб спостереження.
140
120
100
g 80
60
а 40
к
20
1 6-20 доба
20-24 доба
10-16 доба
□ Контроль Ш MgSO4, 0.5 г/л Ш MgSO4, 1.0 г/л П MgSO4, 2.0 г/л Н MgSO4, 1.5 г/л Ш MgSO4, 2.5 г/л
0
Рис. 1. Вплив мiнералiзащl на прирiст довжини пагошв живцiв S. alba
Кореш вЦкрають бар'ерну роль при захиси рослин в1д надмiрного засолення, тому при контакта i3 чинником зазнають значного пригнiчення у ростi та розвитку, акумулюючи та утримуючи надлишок iонiв. Прирiст складав в1д 10% до 38% на 10-16-ту доби спостереження; в1д 60% до 20% вЦносно контролю (t0.05 = 9,12; 26,23; 20,54 та 22,48) на 16-20-ту добу росту; вЦ 7% до 38% (t0.05 = 19,22; 16,11; 9,23; 26,44 та 27,96) на 20-24 доби при нарошуванш концентраций MgSO4 вЦ 0,5 до 2,5 мг/л. Обернена корелящя мiж зб1льшенням концентраций MgSO4 та приростом корешв живцiв складала 92%, 68% та 84% вЦповЦно динамiцi вкоршення (рис. 2). П1двищення показника у 2,5 рази (t0.05 = 23,18; 0,5 г/л MgSO4) було вiдмiчено на 16-20-ту доби спостереження, що може бути пояснено впливом дано!" концентраций MgSO4 як стимулятора росту. «Корневш» та його сумiсна дiя з MgSO4 стимулював ризогенез вЦносно контролю (MgSO4 2,5 г/л) в 3 та 5 разiв (t0.05 = 15,03 та 21,5) на 10-16 доби; в 7 раз (to.o5 = 15,21) на 16-20; в 3 та 14 разiв (t0.05 = 81,41 та 26,09) на 20-24 доби розвитку (табл. 1).
Довжина листюв в1дирае суттеве значення у формуванш процесiв фотосинтезу та утворенш органiчних речовин. Розмiри листово! пластинки, корешв та пагошв штеграцшно шформують стосовно формування адаптацiйних механiзмiв рослин за умов стресового навантаження. На 10-ту добу спостереження у варiантах досл1ду (1,5; 2,0 та 2,5 г/л MgSO4) листки у S. alba знаходились у бруньках, тодi як у варiантах з концентращею 0,5 та 1,0 мг/л довжина листово! пластинки становила 3мм та 6 мм в1дпов1дно 7 мм (контроль). На 10-16-ту добу росту та розвитку (t0.05 = 130,01; 69,36; 116,19; 112,14
та 21,42) прирiст контролю складав 23 мм, в порiвняннi i3 iншими варiантами с1ль магнiю в1д 0,5 до 2,5 г/л, 1-2 мм, що складае 4% та 8% вЦносно контролю.
120
100
80
60
ср s
¿и
40
20
II
10-16 доба
16-20 доба
20-24 доба
□ Контроль H MgSO4, 0.5 г/л ■ MgSO4, 1.0 г/л □ MgSO4, 2.0 г/л И MgSO4, 1.5 г/л Ш MgSO4, 2.5 г/л
0
Рис. 2. Вплив мiнералiзацiï на приркт довжини коренiв живцiв S. alba Приркт довжини листово'1 пластинки не вЦповЦав тенденцп приросту пагошв та коренiв залежно в1д зб1льшення концентрацп' солi, що можливо було пов'язано i3 використанням додаткових юшв для процесiв фотосинтезу. На 1620 добу максимальний рiст листово'1 пластинки (44 мм) вiдповiдав контролю. У варiантах з додаванням солi в1д 0,5 до 2,5 г/л приркт зменшувався та становив в1д 42% до 7% (в1дпов1дно в1д 1 до 15 мм) вЦносно контролю (to.o5= 1,99 та 3,77).На 20-24 доби спостереження набували максимального приросту листовi пластинки у варiантах досл1ду iз додаваннямMgS04вiд0,5 до 1,5 г/л на 221%, 332% та 121% (to.o5=57,18, 46,16, 16,21 та 7,77) в порiвняннi iз контролем (рис. 3).
s
¿и
10-16 доба 16-20 доба 20-24 доба
О Контроль m MgSO4, 0.5 г/л ■ MgSO4, 1.0 г/л ED MgSO4, 1.5 г/л H MgSO4, 2.0 г/л В MgSO4, 2.5 г/л
Рис. 3 Вплив мiнералiзацiï на приркт довжини листкiв живщв S. alba
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний всникМДПУ. 2015. №3
«Корневш» та його сумГсна д1я з MgSO4 шдукував прирiст довжини листово!" пластинки в 1,91 та 1,93 рази (Ш5= 2,82 та 5,18), в 4 та 5 разiв (Ы05= 24,69 та 36,74), в 2 та 4 рази (Ы05= 5,91 та 16,56) вГдносно контролю (MgSO4, 2,5 мг/л) упродовж уае1 динамши росту живщв«Корневш» та його сумГсна д1я з MgSO4 iндукував прирГст довжини листово!" пластинки в 2 (Ы05= 2,82 та 5,18), 4 та 5 разiв (Ш5= 24,69 та 36,74), в 2 та 4 рази (Ш5= 5,91 та 16,56) вГдносно контролю (MgSO4, 2,5 мг/л) упродовж уае! динамши росту живщв (табл. 1).
Таблиця 1 Вплив мшералiзащl на змiни морфометричних показнишв
ВарГанти дослГду Пагони Кореш Листя
10-16 доби пророщування
MgSO4, 2,5 г/л 100 100 100
«Корневш» 400* 300* 191
«Корневш» + MgSO4,
2,5 г/л 300 500* 193
16-20 доби пророщування
MgSO4, 2,5 г/л 100 100 100
«КорневГн» 600* 700* 400*
«КорневГн» + MgSO4,
2,5 г/л 667* 100* 500*
20-24 доби пророщування
MgSO4, 2,5 г/л 100 100 100
«КорневГн» 700* 1400* 200*
«КорневГн» + MgSO4,
2,5 г/л 550* 300* 400*
Примтка: * - досгов1рш значення при Р < 0,05.
Висновки
Концентращя MgSO4 в1д 1,0 до 2,5 г/л негативно впливала на функщональний стан S. аlba, тодi як концентращя 0,5 г/л впливала як регулятор росту.
При пГдвищенш концентраций MgSO4 в1д 1,0 мг/л до 2,5 мг/л вГдбувалось пропорцшне зниження приросту пагонiв живщв 5. а1Ьа (г = 0,83, 0,91 та 0,95). MgSO4 у концентраций 0,5 мг/л стимулював прирГст пагонiв вiдповiдно контрольного варiанту на 16-20 добах вкоршення. «Корневш» за умови його сумГсною дieю iз сiллю магнiю у концентраций 2,5 г/л щдукував прирГст пагонiв до 6-7 разiв вГдносно контролю (MgSO4, 2,5 г/л) у динамщ процесу вкорiнення. РГст коренiв, у порГвнянш Гз приростом пагонiв та листав, бГльш пригнiчений. Була вГдмГчена обернена корелящя мГж збГльшенням концентраций MgSO4 та приростом корешв живцГв (г = - 0,92, - 0,68 та - 0,84) з 10 по 24 добу спостереження. Концентращя MgSO4 0,5 г/л щдукувала прирГст корешв до
2225-5486 (РгЫ), 2226-9010 (ОпНпе). Бiологiчний тсникМДПУ. 2015. №3
контролю (дистильована вода). «Корневiн» та його сумiснa д1я 1з MgSOi (2,5 г/л) зменшило сольове навантаження та стимулювало приркт коренiв в1д 4 до 14раз!в залежно в1д доби вкорiнення та збьльшення листово! пластинки в1д 2 до 4-х раз!в в1дносно контролю (MgSOi, 2,5 г/л).
ДослЦження впливу синтетичного регулятору росту рослин «Корневш» на процеси ризогенезута впливу на довжину пагошв i листових пластинок живщв S. alba довело ефектившсть та доц1льн1сть його використання для коренеутворення. На фош пЦвищено! мшерал!защ1 «Корневiн» виявив не т1льки сво! позитивн1 якост1 як вкорiнювaч, а i продемонстрував протекторнi характеристики за умов тдвищено! мiнерaлiзaцii, тому «Корневш» варто використовувати як протектор екзогенного навантаження для зменшення стресу в1д засолення при вкоршенш рослин.
Список Використано! л1тератури
Dee S.M., Ahn C. (2014). Plant tissue nutrients as a descriptor of plant productivity
of created mitigation wetlands. Ecological Indicators. 45, 68 - 74.
Elrahman S.H.A, Mostafa M.A.M., Taha T.A., Elsharawy M.A.O., Eid M.A. (2012).
Effect of different amendments on soil chemical characteristics, grain yield and
elemental content of wheat plants grown on salt-affected soil irrigated with low
quality water. Annals of Agricultural Sciences. 57(2), 175 - 182.
Hamama K.A., Negimb O. (2014). Evaluation of wheat genotypes and some soil
properties under saline water irrigation. Annals of Agricultural Sciences. 59(2), 165 -
176.
Iskandera A.I., Khaldb E.M., Shetab A.S. (2011). Zinc and manganese sorption behavior by natural zeolite and bentonite. Annals of Agricultural Sciences. 56(1), 43 -48.
Malaspinaa P., Giordania P., Modenesia P., Abelmoschib M.L., Magib E., Soggiab F. (2014). Bioaccumulation capacity of two chemical varieties of the lichen Pseudevernia furfuracea. Ecological Indicators. 45, 605 - 610.
Pahkomov O.E., Vasilyuk O.M. (2011). Activity of transamination enzyme as the indicater of biological revegetation of soils Mammalia in transformed ecosystems / The Abstracts NATO Advanced Research Workshop (ARW): "Environmental Security for South-East Europe and Ukraine", NATO Science Series book. -Dnipropetrovs'k. - P. 74-75
Said A.A. (2014). Generation mean analysis in wheat (Triticum aestivum L.) under drought stress conditions. Annals of Agricultural Sciences. 59(2), P. 177 - 184. Vasilyuk O.M., Dzyubak О.1. (2009). Physiological and biochemical parameters of plants as markers of a condition of environment. Materials of the I International scientific conference of students and young scientists «Fundamental and applied research in biology». Veber, Donets'k. - P. 348 - 349.
Vasilyuk O.M., Pakhomov A.E., 2014. Еffect of lead ions on alanine aminotransferase activity in Glechoma hederacea leaves subject // Scientific Enquiry in the Contemporary ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний всникМДПУ. 2015. №3
-A
St
World: Theoretical Basics and Innovative Approach. Ser. Natural sciences. Research articles. B&M Publishing San Francisco, California, USA, B&M Publishing Research and Publishing Center "Colloquium". - vol. 1. - P. 19 - 26
Булахов, В.Л., Пахомов, O.G. Бюлопчне pi3HOMamrra Украгни. Дншропетровська область. Ссавщ. (Mammalia). - Дтпропетровськ, ДНУ, 2006. -356 с.
Василюк О.М. Вплив засолення на бiохiмiчнi показники в листках Salix alba L. на фот дп регуляторiв росту рослин гумшовог природи// Матерiали Мiжнaродноr науково-практичног конференций «Бiорiзномaнiття: теорiя, практика та методичнi аспекти вивчення у загальноосвипш та вищiй школ^ Полтава, 2010.-С. 54-56.
Василюк О.М., Кулш А.Ф. Вплив регуляторiв росту на активнiсть транспептидаз в листках Salix alba L. залежно вЦ умов росту // Матерiали Всеукрагнськог науковог конференцгг з мiжнародною участю «Актуальн проблеми сучасног 6шхГмп та кл^инног бюлогп». - Дтпропетровськ, 2008. - С. 90. Василюк О.М., Кулш А.Ф. Бюлого - еколопчт особливостi живцiв Salix alba L. в умовах рГзно'г мiнерaлiзaцп малих рiчок Степового Приднiпров'я // Матерiали V Мiжнaродноr науково-практичног конференцгг молодих вчених «Еколопчний 1нтелект-2010». - Дтпропетровськ, 2010a. - С. 18-21.
Василюк О.М., Кулш А.Ф. Вплив сульфат-юшв на юльюсний склад хлорофШв в листках Salix alba L. на фот дп РРР природного та синтетичного походження // Матерiали МГжшродног науково-практична конференцгг "RADOSTIM 2009 гумшовГ речовини i фiтогормони у сльському господaрствi». -Днiпропетровськ, 2010b. - С. 119-121.
Василюк О.М., Кулш А.Ф., Сидоренко К.В. Бюлого - еколопчт особливоси живщв Sambucus nigra L. в умовах рГзно'г мiнерaлiзaцп малих рiчок Степового Придншров'я // Мaтерiaли IX конференцгг молодих вчених «Науков^ приклaднi та освггш аспекти фГзюлогп, генетики, бютехнологп рослин i мiкрооргaнiзмiв». - Кигв, 2010. - С. 56-58.
Венецкий С.И. Рассказы о металлах. - М.: «Металлургия», 1985. - 239 с. Дзюбак О. I., Василюк О.М. Вплив хлоридного засолення на морфометричш та 6юхГмГчш показники рослин у динам^ росту та розвитку // Мaтерiaли I мiжнaродноr науковог конференцгг студенев, aспiрaнтiв та молодих учених «Фундаментальш та приклaднi дослЦження в бюлогп», том II, Донецьк, «Вебер», 2009. - С. 231 - 232.
Доспехов B. A. Методика полевого опыта. - М: Агропромиздат, 1985, 351с. Kaлинин Л.Ф. Биологически активные вещества в растениеводстве. - K.: Наукова думка, 1984. - 320 с.
Кулш А.Ф., Барановський Б.О., Василюк О.М. ВЦновлення та збереження бiогеоценозiв малих рГчок Придншров'я // Мaтерiaли мiжнaродноr науковог
конференций «Значення та перспективи стaцiонaрних дослЦжень для збереження бiорiзномaнiття». - Льв1в, 2008. - С. 225 - 226.
Кулш А.Ф., Василюк О.М. Актившсть каталази в грунтах лкових бiогеоценозiв Присамар'я // В1сн. Дншропетр. ун1в. Сер. Б1ол. Екол. - 2009. - 17(7). - С. 63 - 68. Кулш А.Ф., Василюк О.М. Вплив сульфат-юшв на накопичення фотосинтетичних тгментав в листках Salix alba L. на фош дп регулятору росту рослин гумшово! природи // Мaтерiaли Мiжнaродноi' науково-практична конференций "RADOSTIM 2009 - гумшов! речовини i ф1тогормони у альському господaрствi». - Днiпропетровськ, 2010. - С. 117 - 118.
Пахомов А.Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательшх процесах степшх лесов Укрaинi. Кн.2. - Днiпропетровськ, Днiпропетр. у-т, 1998. - 216с.
Полевой В.В., Максимов Г.Б. Методы биохимического анализа растений. Л.: Ленинградский у-т, 1978. - 191 с.
Шевелюха В.С. Регуляторы роста растений. - M.: Агропромиздат, 1990. - 185с.
References
Bulakhov, V.L., Pakhomov, О.Е. (2006). Biological diversity of Ukraine. Dnipropetrovs'k region. Mammals (Mammalia). Dnepropetrovs'k, Dnepropetrovsk University. Dospekhov, B. A. (1985). Methods of experience of the field. Moscow, Agroprom Press.
Dzyubak, O.I., Vasilyuk, O.M. (2009). The influence of chloride salinity on morphometric and biochemical parameters in the dynamics of plant growth and development // Proceed. I international scientific conference of students and young scientists 'Fundamental and applied research in biology'. Donetsk, Veber.
St
Kalinin, L.F. (1984). Biological active substances in crop production. Kiev, Naukova dumka.
Kulik, A.F., Baranowski, B.O., Vasilyuk O.M. (2008). Restoration and conservation the biogeocenosis of the small rivers of the Dnieper region. Proceed. international conference 'The significance and prospects of stationary research for biodiversity conservation.' Lviv.
Kulik, A.F., Vasilyuk, O.M. (2009). The activity of catalase in soil forest ecosystems of Samara river region. Bulletin of Dnepropetrovsk University. 17 (7), 63 - 68.
Kulik, A.F., Vasilyuk, O.M. (2010). Effect of sulfate ions to the accumulation of photosynthetic pigments in leaves of Salix alba L. on the background action of plant growth regulators humic nature. Proceed. International scientific-practical conference 'RADOSTIM 2009 humic substances and phytohormones in agriculture'. - Dnipropetrovs'k.
Pakhomov, A.E. (1998). The biogeocenotic role of mammals in the processes of soil formation in the forest Steppe of Ukraine - Book 2: Dnipropetrovs'k, Dnipropetr. Univ. Pres, 216 p.
Polevoy, V., V., Maximov, G.B. (1978). Methods of biochemical analysis of plants. Leningrad, Leningrad Univ. Press.
Sheveluha ,V.S. (1990). The plant growth regulators. Moscow, Agroprom Press.
Vasylyuk, O.M. (2010). Effect of salinity on biochemical parameters of the leaves of Salix alba L. on the background action of plant growth regulators the humic
30 Б1олог1чний в1сник
nature. Proceed. International Scientific Conference 'Biodiversity: theory, practice and methodological aspects of studying in secondary and high school'. Poltava.
Vasilyuk, O.M., Dzyubak, O.I. (2009). Physiological and biochemical parameters of plants as markers of a condition of environment. Materials of the I international scientific conference of students and young scientists "Fundamental and applied research in biology. Donetsk, 'Veber'.
Vasilyuk О.М., Kulik, A.F. (2008). Influence of growth regulators to the transferase activity in the leaves of Salix alba L. depending on growth conditions. Proceed. Ukrainian conference with international participation 'Actual problems of modern biochemistry and cell biology'. Dnipropetrovs'k.
Vasilyuk, О.М., Kulik, A.F. (2010a). Effect of sulfate ions on the quantitative composition of chlorophyll in the leaves of Salix alba L. action against the background of PPP natural and synthetic origin. Proceed. Int. scientific-practical conference 'RADOSTIM 2009 humic substances and phytohormones in agriculture'. Dnipropetrovs'k.
Vasylyuk, O.M., Kulik, A.F. (2010b). The biology - ecological characteristics of cuttings of Salix alba L. in the conditions of varying salinity in the small rivers of the Steppe Dnieper region. Proceed. V International Scientific Conference of Young Scientists 'The ecological intelligence 2010'. Dnepropetrovsk.
Vasilyuk, О.М., Kulik, A.F. Sidorenko, K.V. (2010). Biology - environmental ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний всникМДПУ. 2015. №3
-A
characteristics cuttings Sambucus nigra L. in conditions of varying salinity in the small rivers of the Steppe Dnieper region. Proceed. IX conference of young scientists 'Scientific, applied and educational aspects of physiology, genetics, plant biotechnology and microorganisms'. Kyiv. Venetsky, S.I. (1985). Stories about the metals. Moscow. Metallurgy.
Поступила в редакцию 28.09.2015
Как цитировать:
Василюк, О.М. (2015). Морфо-фГзюлопчт особливосй росту та розвитку рослин в умовах пГдвищено1 мшералГзацп. Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 5 (3), 18-32. сгод5ге* http://dx.doi.org/10.7905/bbmspu.v5i3.983
© Василюк, 2015
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
ДО УВАГИ АВТОР1В
1. Слiд нaдiслaти га aдресy редaкцiйнoï кoлегiï електронний вaрiaнт тексту з тaблицями тa iлюстрaцiями (електрoннa aдресa: himbil@mdpu. org. ua) aбo зaвaнтaжити безпосередньо через штерфейс OJS. В дoдaткoвoмy фaйлi (у рaзi пересилки мaтерiaлiв електронною поштою) нaведiть пoвнi iм'я тa прiзвищa aвтoрiв з кoнтaктнoю iнфoрмaцieю.
2. Уа текстoвi мaтерiaли нaбирaти через 1 iнтервaл, зaлишaючи з кожного кряю стoрiнки ввдступи 2 см, шрифт - Times New Roman 11 пункпв (резюме тя ключoвi словя - 10 пyнктiв), ябзяцний вiдстyп - 0,8 см. При нaбoрi стaттi необхвдно рoзрiзняти дефю i тире, a тякож зястосовувяти пoлiгрaфiчнi «ялинки». Мiж iнiцiaлaми тя прiзвищем обов'язково зялишяти пропуск. Tекстoвi мaтерiaли пoвиннi бути пiдгoтoвленi в редaктoрi MS Word 97 тя пiзнiшиx версiяx у фoрмaтi RTF (*.rtf) ябо Word (*.doc, *docx). Мaтемaтичнi формули i рiвняння готуйте в редaктoрi рiвнянь Microsoft Equation 3.0, a xiмiчнi - у редaктoрi ISIS Draw v. 2.4. Використовуйте oдиницi Мiжнaрoднoï системи вимiрювaнь.
3. Нязвя стaттi повиння коротко шформувяти про ïï змiст i мютити не бiльше 13 ^в. Бiльш дoвшi нязви скорочуються у процес редягувяння. Нязву стaттi подяти трьомя мовями -yкрaïнськoю, росшською тя aнглiйськoю. Нaявнiсть УДК обов'язковя.
4. Анoтaцiя подяеться трьомя мовями - yкрaïнськoю, рoсiйськoю, aнглiйськoю i повинга коротко описувяти результата i головш висновки проведених дoслiджень. Kлючoвi словя можня бряти з газви стaттi. Подяються yкрaïнськoю, рoсiйськoю та aнглiйськoю мoвaми.
5. Адресу i газву oргaнiзaцiï, у якш виконувялися дослвдження, подяти укряшською, рoсiйськoю та aнглiйськoю мoвaми, a також yкaзaти e-mail, телефон для оперятивного зв'язку з яетором. Укaжiть повне iм'я та по бaтькoвi кожного яеторя пyблiкaцiï укряшською, рoсiйськoю, aнглiйськoю мовями.
6. Стаття повиння мiстити тяга рoздiли: Вступ; Мaтерiaли та методи дослщжень; Результата та ïx обговорення; Висновки; Список використано1' лiтерaтyри.
7. Посиляння га лiтерaтyрнi джереля слщ подявяти в нaпiвкрyглиx дужкях iз зязняченням прiзвищa цитовяного яеторя та року видяння (вимоги APA style, 6th edition).
8. Подяки подяються нaприкiнцi стaттi перед списком використано1' лiтерaтyри.
9. Список використано1' лиерятури. Слад ретельно звiрити вiдпoвiднiсть лиерятурних джерел у текстi та у списку. Перелж подяеться двiчi - мовою орипгалу та лятиницею iз дотримянням вимог APA style, 6th edition.
10. Тяблищ пoвиннi бути пронумеровяш вiдпoвiднo до змiстy статп. Дяти нязву до кожно1' таблищ. Сгатистичга та iншa детaлiзaцiя няводяться шд таблицею. Taбличнi мaтерiaли пiдгoтyвaти у табличному редaктoрi Word (верси 2000 та пiзнiше).
11. Рисунки нумерують у порядку ïx обговорення в текст! Внизу рисункя укязяти його нязву. Дiaгрaми та гряф^ слiд виконувяти у гакетах Excel, Statistica, схеми - у гакеп Visio 2000 та зберiгaти у формятах цих прогрям окремими фяйлями (нaприклaд, petrov_ris1). Няйкрящими для скяновяних зобряжень е формяти фaйлiв BMP, JPEG, EMF. Уа елементи тексту у зобряженнях (грaфiкax, дiaгрaмax, схемях), якщо це можливо, пoвиннi мяти гaрнiтyрy Times New Roman ябо Times New Roman Cyr (в окремих вигадкях Courier).
12. При поверненш стaттi ra дooпрaцювaння явтор зобов'язяний уряхувяти всi зяувяження редакторя i нaдiслaти випрaвленi та передруковяш мaтерiaли га ядресу редaкцiйнoï колегп в укязяний термiн. Пoдaнi мaтерiaли не повертаються. Редaкцiя зберiгae зя собою пряво випрявляти та скорочувяти текст. Вiдпoвiдaльнiсть зя змiст подяних мaтерiaлiв несуть эвтори. Рукописи, оформлеш без дотримяння няведених вище прявил, приймятися не будуть.
TO AUTHORS' ATTENTION
The editorial board invites scientists, specialists who study all the spectrum of biological problems for the cooperation. The journal «Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University» takes articles in the Ukrainian, the Russian, and the English languages.
Materials for publication should be sent to the address of the colleague of editors (it is given on the second page of each edition). An electronic version of the text with tables and illustrations should be sent to the e-mail: himbil@mdpu.org.ua or download directly through OJS interface.
Working at the revision an author should take into account all the notes, retype and send all the materials to the address of the colleague of editors up to the date, noted by an editor. Articles that come after the revision later than in 3 months will be considered as new ones.
All the materials (text, references, signatures to pictures etc.) are given in 1 interval. From each edge of the page 2 cm. should be left, font - Times New Roman 11 (for resume and key words - 10) points.
Notes in the text are not permitted. Use units of measuring of International System SI.
Name of the article should be given in three languages - Ukrainian, Russian and English. It should inform about the contest of the article briefly - maximum 13 words. Larger names will be shortened while editing.
Address and name of organization: indicate the address and the name of the organization where research was conducted (in Ukrainian, Russian and English), e-mail, fax and other information that can make the communication with the author easier. This should be sent in supplement.
Summary and key words: should be given in three languages - Ukrainian, Russian and English. Summary should briefly describe conducted researches, including aims, methods, results and main conclusions.
References: Check every reference in the text of the article with the list of used literature. All the names of periodicals should be checked thoroughly. The list of literature should be given without a numeration. Please use requirements of APA style, 6th edition.
Tables: every table is prepared on a separate sheet of paper. Tables should be numerated according to their mentioning in the text. Give a brief name at the top of each table. Statistical and other detailed information is given as a note below. Don't double the contest of tables with illustrations. Among all the other equal characteristics illustrations (graphics) are preferable. Don't mention the information that wasn't discussed in the text of the article.
Illustrations: every copy of the article should contain one copy of illustrations. Numbers of illustrations are according to their order in the text. Symbols and marks should be readable. Don't use big points of fonts and styles of decorating that give very thin elements of typing. Point at the top of the back of the illustration its number and the name of the article.
Texts should be prepared in the text editor MS Word (version 2000 or later). Don't hyphen words. Formulas and equations should be prepared in built-up editors of equations and should be saved as separate files (Windows metafile, *.wmf).
Illustrations should be prepared in (*.tif), (*.bmp), or (*.psd). The final form of illustrations should be minimum 250-300 points per inch. Sent materials are not returned back. Authors take the responsibility for the contest of the materials.
