CC BY
16
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 581.5: 662.271.4: 631.811.98: 631.811 Доц. В.1. Баранов1, канд. бюл. наук;
проф. М.М. Гузь2, д-р с.-г. наук; асист. М.Я. Гавриляк3;
астр. С.В. Бешлей4; студ. С.П. Ващук1
ВПЛИВ РЕГУЛЯТОР1В РОСТУ I КАПСУЛЬОВАНИХ ДОБРИВ НА МОРФОФВЮЛОГ1ЧШ ПОКАЗНИКИ САДЖАНЦ1В СОСНИ, ЯК1 РОСТУТЬ НА ПОРОДНИХ В1ДВАЛАХ ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ
Дослiджено д^ нових регуляторiв росту на морфофiзiолоriчнi показники про-ростюв сосни звичайно'1 та вплив капсульовано'' i традицшно' нiтроамофоски на вмют важких металiв i пiгментiв фотосинтезу у саджанщв сосни, як показника стш-кост рослин до несприятливих умов вщвалу вугiльних шахт та здатностi до ф^оре-медiащï. Встановлено, що використання капсульовано'1 нiтроамофоски буде мати низку переваг: стимулюеться рiст саджанщв i покращусться 1'х метаболiзм; незважаючи на зменшення вмiсту важких металiв, загальний 1'х вмiст у мас рослин за рахунок стимуляцп ïï приросту, майже не змiнюеться; зменшиться вимивання елементiв добрив з опадами, що знижуе техногенне навантаження на середовище.
Ключов1 слова: породний вщвал, регулятори росту-Циркон, Етн, Мочевiн Ki, капсульованi добрива, сосна, важю метали, пiгменти фотосинтезу.
Використання регулятор1в росту е загальновщомим прийомом стимуляцп проростання насшня та пришвидшення росту саджанщв, зокрема i хвойних рослин. Одним з завдань ф1зюлопв рослин е скриншг нових регуля-тор1в росту, зокрема в екстремальних умовах девастованих грунлв, збщнших на поживш елементи, що зумовлено потребою шдживлення рослин р1зними типами добрив у таких специф1чних умовах, як мають породш вщвали ву-гшьних шахт-терикошв i териконники [10, 17]. На цей час в свт i, зокрема, в Укра'т синтезуеться та вводиться в виробництво багато нових регулятор1в росту рослин, яю здебшьшого використовуються в сшьському господарств1 та кв1тникарств1 [3], це стосуеться i препарат1в природного походження -Циркону та Ешну (вир. РоЫя), Мочевшу К1 (вир. Укра'на), хоча е роботи що-до використання регулятор1в росту в лшвнищш [4, 11].
На територи Центрально'' збагачувально'' фабрики (ЦЗФ) в с. Сшець Сокальського району Льв1всько1' област розташований породний вщвал ву-гшьних шахт, площею 75 га. Едаф1чш умови вщвалу (високий вмют важких метал1в, висока кислотшсть та температура грунту, впрова ероз1я, майже цш-ковита оргашчно'' маси) несприятлив1 для росту рослин [1]. Згщно з договором
1 Львiвський НУ iM. 1вана Франка
2 НЛТУ Украни, м. Львiв
3 Львiвська КА
4 1нститут екологй' Карпат НАН Украши
з ЦЗФ, проводяться роботи щодо шдбору стшких рослин для озеленення, якi могли б слугувати також фiторемедiантами важких меташв з грунпв вiдвалу.
Метою ще! роботи була перевiрка дп нових регуляторiв росту на про-ростання насiння та пiдбiр добрив, придатних для шдживлення саджанцiв сосни в умовах породного вщвалу ЦЗФ - на горизонтальних дшянках та схи-лах. Сосну як об'ект дослiджень обрано тому, що на вiдвалi та бiля шдшжжя е кiлька екземплярiв сосни, що вказуе на можливють li росту в цих умовах.
Вивчення проростання насшня сосни звичайно! i сосни жорстко! здш-снювали за впливу класичного регулятора росту, яким е пберелова кислота (100 мг/л), та нових регуляторiв росту (Мочевiн Ki, Циркон, Епiн - у концен-трацiях, вказаних в iнструкцiях). Ддача речовина препарату EniH - ешбраси-нолiд належить до класу брассиностеро!дав, природних гормонiв рослин. Епiн офщшно дозволений до вживання в Роси та Бшоруси з 1992 р. Викорис-тання епiну пiдвищуе стшюсть рослин до хвороб i фггопатогешв, допомагае здолати несприятливi умови (стрес), такi як посуха, засоленiсть грунту, дуже висока або низька температура, недостатне живлення. Ешн виробляеться у виглядi концентрату, що мютить детергент. Препарат стшкий в нейтральному i слабо кислому середовищi i сумiсний в нелужними речовинами. Ефек-тивнi дози 10-50 мг ддачо! речовини на гектар, що приблизно дорiвнюе вмю-ту епiбрасинолiду в природних джерелах. Способи обробляння: замочування насшня i обприскування рослин. Кращий результат досягаеться внаслщок об-роблення молодих рослин [2, 6]. Циркон - це сумш пдроксикоричних кислот, препарат природного походження, вперше видшений з ехшаце! [7]. Мо-4eeiH-K1, як i iншi препарати серп мМочевiнм, створений у НВО "Агронауко-вець" у 1988 р. - це сумш водорозчинних оргашчних сполук та макро- i мж-роелементiв, мочевiну, ретаму, бурштиново! кислоти, якi посилюють дiю сти-муляторiв [13, 15].
Для вивчення ди регуляторiв росту насiння замочували на 12 годин у розчинах, розкладали в чашки Петрi на фшьтрувальний папiр змочений роз-чинами витяжок з грунпв вiдвалу (1:10). Пророщували тиждень в темнотi i визначали величину морфометричних показникiв, шсля чого виставляли чашки на свггло i через 7 дiб визначали вмiст пiгментiв. Частину проростюв ви-саджували у сумiш порщ грунтового вiдвалу з торфом (3:1) до яко! додавали традицiйну штроамофоску (2 г/кг) i капсульовану глаукоштом штроамофос-ку (1 г/кг). Проби грунту вщбирали на глибину умовно орного шару методом "конверту". Шсля перезимiвлi саджанщ 2 рази на мюяць поливали розчинами добрив, як попередньо настоювали 3 доби. Визначали фiзiологiчнi показни-ки у саджанщв на другий рiк. Вмiст тгменлв фотосинтезу визначали в ацетоновому екстракл фотометричним методом [5]. Вмют рухомих форм важких металiв визначали атомно-адсорбцiйним методом. Проби породи або тканин рослин спалювали в муфельнш печi в фарфорових тиглях за температури 400-450 ° С протягом 4-6 годин до отримання однорщного кольору золи. Охо-лоджували проби золи, екстрагували буфером рН 4,8, фшьтрували через скляний фшьтр Шота № 3 тд вакуумом i визначали вмiст елемен^в на атом-но-адсорбцiйному спектрофотометрi ААС-115 з селективними свгглофшьтра-
ми. Паралельно визначали вмiст елементiв у стандартних розчинах i за про-порщею визначали вмiст елементiв [12].
Породний вщвал ЦЗФ е одним з прикладiв техногенного забруднення довкiлля i завдання рекультивацп та ф^орекультивацп вiдвалу для зменшен-ня негативного впливу на довюлля мае актуальне значення. Останшм часом зростае увага до рослин як шструменту для проведення фiторемедiащl - очи-щення забруднених важкими металами та iншими полютантами територiй за 1х участю. Таю технологи е еколопчно безпечними та менш витратними, по-рiвняно iз традицiйними, наприклад зняттям та захороненням верхнього шару грунту [16]. У зв'язку з цим е необхщним пошук рослин, що можуть аку-мулювати в органах значш кiлькостi ВМ, визначення механiзмiв 1х стiйкостi, що забезпечують виживання в цих умовах, дослщження фiторемедiацiйного потенщалу швидкорослих видiв рослин з великою масою та здатнiстю до акумуляцп важких металiв.
Табл. 1. Морфометричш показники проростшв сосен звичайно'1
та жорсткон за ди ГК та нових регуляторiв росту
Вар1ант Довжина пагона, см % Маса пагона, мг. % Довжина кореня, см % Маса коре-тв, мг. %
Сосна звичайна
Контроль 3,54 100 25 100 1,12 100 6±0'7 100
Мочевш К 6,02±0'54 170 51±0'61 204 1,74±0'21 155 14±02 233
Циркон 4,8±0'43 136 39±0'44 154 1,26±115 112 7±0,8 117
Ешн 4,3 6±0'39 123 32±0,42 128 1,5±0'20 134 10±12 167
ГК-100мг/л 5,32±0'48 150 47±0,53 188 1,34±0Д6 120 0,8±0'01 133
Сосна жорстка
Контроль 3.02±0'26 100 18 100 1.96 100 15 100
Мочевш К 3.54±0'28 117 26±0'33 144 1.64±015 84 14±0,22 93
Циркон 3.68±0'29 122 27±0,36 150 1.46±013 74 9±0,15 60
Етн 3.12±0'25 103 19±0,28 105 1.3 6±0'12 69 7±0,86 47
ГК-100мг/л 3.1±0'25 103 19±0,25 105 1.84±0Д/ 94 12±0'14 80
Далеко не вс види рослин можуть нормально рости в умовах специ-фiчних субстра^в вiдвалiв [8, 9, 14]. У попередшх наших дослiдженнях з 12 видiв трав'яних рослин 9 виявились нестшкими, 3 вiдносно стшкими [1].
На першому етапi дослщжень був перевiрений вплив регуляторiв росту на проростання двох видiв сосни. Як видно з результат (табл. 1, рис. 1), вс регулятори росту виявили ^ею чи шшою мiрою позитивний вплив на величину морфометричних показниюв проростюв насiння, за винятком показниюв маси кореня i пагона у сосни жорстко!, якi були дещо меншi за контроль. У сосни звичайно! мочевiн - К1 за дiею на ростовi показники пагона i кореня проявив кращий стимулювальний ефект, нiж гiберелова кислота, як за окремими показниками i ешн. У сосни Жорстко! крашд показники були за дп мочевшу К1 та циркону на довжину i масу пагонiв. Показники коренево! сис-теми за дп вЫх регуляторiв росту, зокрема i ГК, були меншими за контрольнi. Таким чином використаш регулятори росту украшського i росiйського ви-робництва не поступаються дiею на величину ростових показниюв проростюв цих видiв сосни класичному регулятору росту - пберелшу. Бiльш пози-
тивний результат ди регуляторiв росту був виявлений у проростюв сосни звичайно!, саджанщ яко! надалi i використовували для вивчення змш метабо-лiзму та нагромадження важких металiв.
Рис. 1. Проростки сосни звичайноХ(А) та сосни жорсткоХ (Б) за ди регуляторiв росту: 1 - контроль; 2 - ГК; 3 - мочевт К1; 4 - циркон; 5 - етн
Далi було вивчено вмют шгменпв фотосинтезу у саджанцях сосни, що росли на двох зразках груипв вщвалу за ди регуляторiв росту. Вмют хлорофь лу А у проростках сосни зростав за ди циркону i мочевшу на обох породах i бшьшою мiрою - на червонiй, тодi як за ди епiну вмют хлорофiлу А зростав на червонш, але знижувався на чорнiй породь За ди ГК спостерiгався зворот-ний ефект - вiдсутнiсть прояву на червонш породi i стимулящя на чорнiй. Вмiст хлорофiлу В у бшьшост варiантiв оброблень регуляторами знижувався, за винятком ди ГК на чорнш та ешну на червонiй породах. Вмiст кароти-но!дав (каротинiв i ксантофiлiв) за ди регуляторiв росту здебiльшого зростав або знаходився на рiвнi контролю, що вказуе на активацiю та нормалiзацiю захисних механiзмiв у рослиш, адже каротино!ди е низькомолекулярними ан-тиоксидантами, якi захищають молекули хлорофшв вiд незворотного фото-окиснення. Сшввщношення хлорофiл А/хлорофiлу В за ди практично всiх ре-гуляторiв росту збшьшувало (виняток - дiя ешну на червонш пород^, що свщчить про збiльшення свiтлолюбностi рослин.
Табл. 2. Вм^т пiгментiв у хвоХ проростшв сосни звичайноХза ди витяжок з _tрунту породного вiдвалу ЦЗФ та регуляторiв росту рослин_
Вар1ант Концентращя тгменив фотосинтезу в мг/г сиро! маси. ХлА/ ХлВ
хлорофш А хлорофш В каротино!ди ксантоф1ли
мг/г % мг/г % мг/г, % мг/г %
Торс
Контроль | 0,330 100 | 0,177 100 0,181 100 | 0,200 100 | 1.89
Чорна порода
Циркон 0,341 102 0,155 88 0,189 104 0,198 99 2.19
Мочевш 0,363 109 0,165 93 0,189 104 0,208 104 2.2
ГК 0,381 114 0,186 116 0,199 110 0,212 106 2.04
Червона порода
Етн 0,372 113 0,239 135 0,231 128 0,250 125 1,55
Циркон 0,404 121 0,162 91 0,196 108 0,216 108 2.5
Мочевш 0,394 119 0,189 67 0,189 104 0,180 90 2.08
ГК 0,330 100 0,125 71 0,173 96 0,192 96 2.65
ПримШка: Статистично в1ропдна р1зниця вщносно контролю за р <0,05
Змiни вмюту пiгментiв за дй регуляторiв росту на чорнш i червонiй породi вiдвалу, можливо, пов,язанi iз вмютом важких металiв у цих породах, тому наступним етапом було визначення вмюту важких меташв у хво! са-джанцiв, що росли на породах та за дй традицiйних i капсульованих добрив. Майже вщсутшсть оргашчно1 маси i малий вмют поживних мiнеральних еле-ментiв в грунтах вщвалу зумовлюють потребу внесення мшеральних добрив. Водночас велика наявшсть схилiв, велика водопроникнiсть порiд та великий об'ем стоюв пiд час опадiв породжують сумнiв щодо внесення звичайних добрив, оскшьки бшьша !х частина, якщо не вся кшьюсть, буде змиватись i заб-руднювати грунтовi води або води рiчки Рати. Вирiшення ще1 проблеми, найбшьш вiрогiдно, полягае у використанш капсульованих добрив з пролон-гованим вившьненням елементiв живлення.
Табл. 3. Вм^т важких металiв у золi хво'1 сосни звичайно'1 за ди традицшноХ i
капсульованоИ штроамофоски.
Вар1ант Концентращя ВМ у мг/кг золи
Сг Си РЬ Бе Со N1 Сё гп
Сосна звичайна
Червона порода 83,36 105,41 73,45 167,04 52,99 422,37 20,10 319,79
Чорна порода 78,00 92,56 79,79 269,77 54,86 307,52 24,57 196,14
Червона + НАФ 92,54 65,51 63,65 111,24 49,18 394,33 23,16 286,93
Чорна + НАФ 56,74 74,12 68,16 202,44 60,55 279,78 26,17 154,36
Червона + Капс. НАФ 85,16 92,65 68,31 148,78 51,16 403,89 24,98 233,11
Чорна + Капс. НАФ 87,23 78,29 47,59 230,43 53,43 298,68 25,32 123,75
У дослщ з використанням традицшно1 (НАФ) i капсульовано1 штро-амофоски (капс. НАФ) було отримано певний прирют саджанцiв сосни зви-чайно1 (рис. 2) i цiкавим було з'ясувати, як при цьому змiнюеться вмют важких металiв. Як виявилось (табл. 3), обидвi породи вiдрiзнялись за вмiстом рухомих форм ВМ - у червонш породi вмют гп, N1, Си, Сг був бшьшим, нiж у чорнiй, а вмют Бе, Сё, РЬ, Со навпаки меншим. За дй добрив на червонш породi знижувався вмют шести елементiв, за винятком хрому i кадмiю, вмiст яких зростав. На чорнш породi також знижувався вмют шести елементiв, за винятком незначного на рiвнi похибки збшьшення вмiсту хрому та кадмiю за дй НАФ. Узагальнюючи, можна сказати, що застосування обох видiв добрив викликае ефект "уникання", за рахунок чого i вiдбуваеться нормалiзацiя вмю-ту ВМ i, як наслщок, стимуляцiя росту саджанцiв, причому при використанш половинно1 дози капсульовано1 штроамофоски вщ кiлькостi традицшно1.
Як i у випадку з'ясування впливу регуляторiв росту, було проаналiзо-вано вмют пiгментiв фотосинтезу за дИ традицшно1 i капсульовано1 шгроамо-фоски, як показника активност метаболiзму рослин. Вмют хлорофiлiв А i В, за винятком зниження вмюту хлорофiлу А на чорнш пород^ збiльшувався за росту на обох породах та за дй обох видiв добрив. Збшьшення вмюту хлоро-фiлу В та вмюту каротинощв як окремо на породах, так i за дй добрив, свщ-чить про певне посилення антиоксидативних процеЫв у рослинах. Аналiзу-ючи величину сшввщношення хл.А/хл. В, зауважимо, що бшьш позитивна дiя досягаеться за впливу капсульованих добрив, як сприяли зниженню цьо-
го показника, що вказуе на збшьшення тшьовитривалост рослин, тодi як за дй традицшно! нiтроамофоски спостершалось збiльшення його величини, тобто у рослин збшьшувалась свiтлолюбнiсть, що для наших кшматичних умов не е позитивним показником.
Табл. 4. Вм^т пiгментiв фотосинтезу у хвоХ 2^чних саджанщв сосни _звичайноХ за ди традицшно'Х I капсульованоХ ттроамофоски_
Вар1ант/ кол1р породи Концентрация тгменпв фотосинтезу в мг/г сиро! маси. ХлА/ ХлВ
Хлорофш А Хлорофш В Сума каротино1дов
мг/г % мг/г % мг/г %
Контроль 1,213 100 1,263 100 0,123 100 0,96
ЧОРНА 1,247 102,8 1,614 127,8 0,226 183,7 0,97
ЧЕРВОНА 1,190 98,1 1,436 113,7 0,176 143,1 0,82
чорна + НАФ 1,767 145,7 1,527 120,9 0,239 194,3 1,15
червона + НАФ 1,679 138,4 1,489 120,2 0,257 208,9 1,12
Чорна + капс. НАФ 1,628 134,2 1,722 135,3 0,225 182,9 0,94
Червона+капс. НАФ 1,534 125,5 1,644 130,2 0,237 192,6 0,93
Примтка: Статистично в1ропдна р1зниця вщносно контролю за р <0,05
Рис 2. Вплив капсульованоХ та традицшно'Х ттроамофоски нар^т саджанщв
сосни звичайноХ
Таким чином, використання капсульовано! ттроамофоски буде мати низку переваг: стимулюеться рют саджанщв i покращуеться !х метаболiзм, по-друге, незважаючи на зменшення вмiсту важких меташв, загальний !х вмiст в мас рослин за рахунок стимуляцй 11 приросту, вочевидь, майже не буде змшюватись; зменшиться вимивання елеменлв добрив з опадами, що знизить техногенне навантаження на середовище ^ нарештi, хоча вартiсть ка-псульованих добрив дещо бiльша вiд традицшних, але зменшення вдвое кон-центрацй внаслiдок пiдживлення (з майже однаковою фiзiологiчною дiею на рослини) практично вирiвнюе вартiсть використання добрив. Все це дае змо-гу рекомендувати капсульовану нiтроамофоску до використання на девасто-ваних грунтах породних вiдвалiв (териконах i териконниках) вугiльних шахт.
Л1тература
1. Баранов В.1. Екологiчний опис породного вщвалу вугiльних шахт ЦЗФ ЗАТ '^bBiB-системенерго" як об'екта для озеленення / В.1. Баранов // Вюник Львiвського унiверситету. -Сер. : Бюлопчна. - 2008. - Вип. 46. - С. 172-178.
2. Виноградова Л. "Садовник", кв^ень 2007. - С. 15.
3. Пономаренко С.П. Украшсью регулятори росту рослин / С.П. Пономаренко // Еле-менти регуляци в рослинницга // Збiрник наукових праць НАН Украши. - К. : ВВП "Компас", 1998. - С. 10-16.
4. Попивщий И.И. Отзывчивость саженцев сосны и ели на действие регуляторов роста и микроэлементов / И.И Попивщий, О.М. Шапкин // Лесное хозяйство. - М., 1996. - № 12. -С. 31-33.
5. Гавриленко В.Ф. Большой практикум по физиологии растений / В.Ф. Гавриленко, М.Е. Ладыгина, Л.М. Хандобина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1975. - 391 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iboch.bas-net.by/ru/projects/epin.html#.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sunnygarden.ru/prep/epin.html#s1.
8. Данько В. Лесопригодность местообитаний разровненных отвалов и ассортимент древесных и кустарниковых пород для их облесения / В. Данько // Рекультивация земель. -Тарту. - 1975. - С. 25-30.
9. Жуков С.П. Антропогенна сукцеая рослинност вiдвалiв вупльних шахт : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. бюл. наук: спец. 03.00.12 '^зюлопя рослин" / С.П. Жуков. - Дншропетровськ, 1999. - 19 с.
10. Ковальчук 1.П. Геоеколопчний анашз прничопромислових систем Захщноукраш-ського пограниччя / 1.П. Ковальчук, Г.1. Рудько // Вюник Львiвського ушверситету. - Сер. : Географiчна. - 1997. - Вип. 20. - С. 8-16.
11. Острошенко Л.Ю. Влияние стимуляторов роста на рост сеянцев, выращенных в питомнике / Л.Ю. Острошенко // Труды Международного форума по проблемам науки, техники и образования, 1-5 дек. - 2003. - Т. 2. - С. 138.
12. Определение содержания тяжелых металлов в пробах почвы // Сб. : Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. - 2-ое изд., [перераб. и доп.]. - 1992. - М. : Изд-во ЦИНАО. - С. 32-34.
13. Патент УкраТни № 45214А 15.05.2002.
14. Пересипкша Т. Фiзiолого-бiохiмiчнi особливост рослин в умовах промислового се-редовища / Т. Пересипкша, О. Дубова, Л. Фендер // Украшський боташчний журнал. - 1997. -Т. 54. - С. 469-473.
15. Перелж агро\1м1кат1в дозволених до використання в Укра1'т. - К., 2003. - С. 80-82.
16. Прасад И.М. Практическое использование растений для восстановления экосистем, загрязненных металлами / И.М. Прасад // Физиология растений. - 2003. - Т. 50, № 5. - С. 764-780.
17. Рудько Г.1. Техногенш чинники еколопчних змш геолопчного середовища Львiвсь-ко-Волинського кам'яновугшьного басейну / Г.1. Рудько, М.Д. Бойчук // Вюник Украшського Будинку економши та науково-техшчних знань. - 1998. - № 4. - С. 92-95.
Баранов В.И., Гузь Н.М., Гавриляк М.Я., Бешлей С.В., Ващук С.П. Влияние регуляторов роста и капсулированных удобрений на морфо-физиологические показатели саженцев сосны, растущих на почвах породных отвалов угольных шахт
Исследовано действие новых регуляторов роста на морфофизиологические показатели проростков сосны обычной и влияние капсулированной и традиционной нитроамофоски на содержание тяжелых металлов и пигментов фотосинтеза у саженцев сосны, как показателя стойкости растений к неблагоприятным условиям отвалов угольных шахт и способности к фиторемедиации. Установлено, что использование капсулеваной нитроамофоски будет иметь ряд преимуществ: стимулируется рост саженцев и улучшается их метаболизм; невзирая на уменьшение содержания тяжелых металлов, общее их содержание в массе растений за счет стимуляции ее прироста, почти не изменяется; уменьшится вымывание элементов удобрений с осадками, что снижает техногенную нагрузку на среду.
Ключевые слова: породный отвал, регуляторы роста - Циркон, Епин, Мочевин Ki, капсулированные удобрения, сосна, тяжелые металлы, пигменты фотосинтеза.
Baranov V.I., Guz M.M., Gavriljak M.Ya., Bechlej S.V., Vaschuk S.P. The Impact of the Growth Regulators and Capsuleted Fertilizers for the Morphophysiological Indices of the Pioneer Tree Plants on the Soil in the Result of Coal Mine's Rock Debris
The article is devoted to the invest ion of the influence of the gemming seeds. The morphometric indices of the germs of different sorts of pine tree and the influence the capsules and ordinary nitroammophos for the contents of heavy metals and photosynthesis pigments in the pine tree plants have been motivated scientifically. It is set that nitroamofoski will have the use of kapsulevanoy row of advantages: growth of nursery transplants is stimulated and their metabolism is improved; without regard to diminishing of maintenance of heavy metals, their general maintenance in-bulk plants due to stimulation of its increase, does not almost change; washing of elements of fertilizers will diminish with fallouts, that reduces the technogenic loading on an environment.
Keywords: coal mine rock debris, growth regulators, capsuleted fertilizers, pine, heavy metals, pigments of photosynthesis_
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецъкий, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраХни, м. Льв1в
РАТИЧН1 У МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ЮАНО-ФРАНКШСЬКО1 ОБЛАСТ1 - РЕСУРСИ, СТАН ПОПУЛЯЦ1Й ТА 1ХНС
ВИКОРИСТАННЯ
Проаналiзовано динамшу чисельносп ратичних в мисливських упддях 1вано-Франювсько! обласп. За перюд з 1966 по 2008 р. в динамщ чисельносп оленя видь лено три повних перюди i один незавершений, козулi - два повних i незавершений, дико! свиш - чотири повних i незавершений. Добування ратичних видiв було адек-ватним 1'хшй чисельносп.
Ключов1 слова: 1вано-Франювська обл., ратичш звiрi, динамша чисельносп, прирют.
Загальна площа мисливських упдь 1вано-Франювсько1' обласп стано-вить 968,7 тис. га. Мисливськогосподарську д1яльшсть в обласп проводять 34 мисливських господарств, як належать до Державного комггету люового та мисливського господарств (ДКЛМГ), Украшського товариства мисливщв \ рибалок (УТМР), господарств з шшою формою власносл. У структур! ДКЛМГ 15 шдприемств { Галицький нацюнальний природний парк. За ними закршлено 430,3 тис. га, що становить 44,4 % мисливських упдь обласп. Об-ласна оргашзащя УТМР нараховуе 8 мисливських господарств, за ними закршлено 417,1 тис. га (43,1 % упдь). Поступово збшьшуеться площа мисливських упдь, наданих користувачам з шшою формою власносл (приватш мисливськ господарства, мисливськ клуби { товариства тощо). У користу-ванш 10 господарств з шшою формою власносл е 121,3 тис. га упдь (12,5 %).
Сприятлив1 умови юнування, р1зноманптасть мисливських зв1р1в е основою для високооргашзованого та ефективного мисливського господарства регюну. Одним 1з шлях1в шдвищення ефективносп ведення мисливського господарств регюну е збшьшення чисельносп дичини, зокрема основних 11 ви-д1в. В упддях обласп поширеш близько 30 мисливських вид1в. До основних, яю користуються найбшьшою популяршстю серед мисливц1в { е об'ектами 1нтенсивно! мисливськогосподарсько! д1яльност1 та постшного полювання,
