CC BY
9
Jm
л г? / у А
Ж
й
В. П. Карпенко
доктор с.-г. наук, професор, проректор з науковоТ та ¡нновацшноТ дтльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
УДК 502
С. П. Сонько
доктор географтних наук, професор, зав. кафедри екологи та безпеки життедтльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
I. П. Суханова
кандидат бюлопчних наук, доцент кафедри екологи та безпеки життед1яльносп Уманського нацюнального ушверситету садтництва
О. В. Василенко
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри екологи та безпеки життедтльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
О. М. Дуб1н
кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри екологи та безпеки життед1яльносп Уманського нацюнального ушверситету садшництва
Т. М. Пушкарьова
кандидат с.-г. наук, ст. викл. кафедри екологи та безпеки життедтльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
ЕКОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ В УМАНСЬКОМУ НАЦЮНАЛЬНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 САД1ВНИЦТВА: П1ДСУМКИ I РЕЗУЛЬТАТИ
Анотацт. Стаття присвячена пщведенню пщсумюв та окресленню перспектив проведения еколопчних наукових дослщжень в Уманському НУС. Приводиться основш' напрями наукових дослщжень кафедри екологи та безпеки життед!яльност!: наукове обфунтування умов виробництва стьськогосподарськоТ продукцП високо! еколопчно! якост!; еколопчний мон!торинг стану скпадових природних та нап!вприродних екосистем, оц!нка вм!сту полютант!в у продукцП тваринництва, антропоеколопчний мон!торинг; розробка методолопчних п!дход!в до збереження збагачення б!олог!чного р!зноман!ття; дослщження можливост! впровадження технолопй виробництва продукцП високо! еколопчноТ якост! в зелен их садибах - об'ектах еколопчного туризму; застосування гео!нформац!йних технолопй в мониторингу довюлля, цивильному захист! та еколопчному туризм/. По кожному з наведених напрям!в наводяться результати дослщжень, зокремаз: вермикультури та Пвикористання якзасобу бюлопчно!утил!зац!! орган/'чних в!дход!в; б!о!ндикац!! полютанлв у грунт! пов!тр! та продуктах харчування; впровадження гео!нформац!йних систем й !н. Ключов'/ слова: еколопчн! дослщження, напрями дослщжень, продукц!я високо!' еколопчноТ якост!, гео!нформац!йн1' технологи, мон!торинг.
B. П. Карпенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, проректор по научной и инновационной деятельности Уманского национального университета садоводства
C. П. Сонько
доктор географических наук, профессор, зав. кафедрой экологии и безопасности жизнедеятельности Уманского национального университета садоводства И. П.Суханова
кандидат биологических наук, доцент кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманского национального университета садоводства
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2014
А. М. Дубин
кандидат ветеринарных наук, доцент кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманского национального университета садоводства
0. В.Василенко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманского национального университета садоводства Т. М. Пушкарева
кандидат сельскохозяйственных наук, ст. преподаватель кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманского национального университета садоводства
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В УМАНСКОМ НАЦИОНАЛЬНОМ УНИВЕРСИТЕТЕ САДОВОДСТВА: ИТОГИ И РЕЗУЛЬТАТЫ
Аннотация. Статья посвящена подведению итогов и определение перспектив проведения экологических научных исследований в Уманском НУС. Приводятся основные направления научных исследований кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности: научное обоснование условий производства сельскохозяйственной продукции высокого экологического качества; экологический мониторинг состояния составляющих природных и полуприродных экосистем, оценка содержания поллютантов в продукции животноводства, антропоэкологический мониторинг; разработка методологических подходов к сохранению и обогащению биологического разнообразия; исследования возможности внедрения технологий производства продукции высокого экологического качества в зеленых усадьбах - объектах экологического туризма; применение геоинформационных технологий в мониторинге окружающей среды, гражданской защите и экологическом туризме. По каждому из приведенных направлений приводятся результаты исследований, в том числе: вермикультуры и ее использования как средства биологической утилизации органических отходов; биоиндикации поллютантов в почве, воздухе и продуктах питания; внедрения геоинформационных систем и др.
Ключевые слова: экологические исследования, направления исследований, продукция высокого экологического качества, геоинформационные технологии, мониторинг.
V. P. Karpenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Vice Rector for Research and Innovation Uman National University of Horticulture S. P. Sonko
Doctor of Geographical Sciences, Professor, Head of Department of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture
1. P. Sukhanova
PhD of Biological Sciences, Associate Professor of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture О. M. Dubin
PhD of Veterinary Sciences, Associate Professor of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture О. V. Vasylenko
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture Т. M. Pushkaryova
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer of the Department of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture
ECOLOGICAL INVESTIGATIONS IN UMAN NATIONAL UNVERSITY OF HORTICULTURE: RESULTS
Abstract. The article is devoted to summarizing and outlining the prospects of conducting environmental scientific investigations in Uman NUH. The basic research areas of the Department of Ecology and Life Safety are given: the scientific basis of conditions of agricultural production development of high environmental quality; environmental monitoring of the components of natural and semi-natural ecosystems, evaluation of pollutants content in stockbreeding products, anthropoecological monitoring; development of methodological approaches to the preservation and enrichment of biological diversity; exploration of the possibility of introducing production technologies of high environmental quality products in green farmsteads - eco-tourism objects; application of geo-informational technologies in environmental monitoring, civil protection and ecological tourism. For each of the areas, the results of research are presented, including: vermiculture and its use as a mean of biological recycling of organic waste; bioindication of pollutants in air, soil and food; implementation of geographic-informational systems and others.
Keywords: environmental investigations, research areas, products of high environmental quality, geographic-informational technologies, monitoring.
Постановка проблеми. За 170 рок1в ¡снування Уманського нацюнального ушверситету садшництва еко-лопя, як безмежна за предметною областю наука, не могла залишитись поза увагою науковцш навчально-го закладу. В Уманському нацюнальному ушверситет1 садшництва склалисьдавш i глибоютрадици природничих, у тому числ1 й еколопчних дослщжень. Вже nepuii науков1 розробки з яскравим еколопчним «забарвленням» здшс-нювали naTpiapxn УманськоТ науковоТ школи професори Погенполь, Корабльов, Вуколов, Аненков та багато ¡нших славетних учених. Власне, нав1ть традицшш дослщження кафедр i наукових шкш аграрного спрямування за своею суттю мютили i мютять еколопчш постановки. Це по-в'язано з тим, що в основ! таких дослщжень лежить проблема взаемин живого оргашзму i середовища, що е го-ловним предметом екологи.
Анал1з останнix дослщжень та публшацш. Нин
можна досить ч1тко окреслити головш напрямки еколопчних дослщжень, яю проводяться на кафедрах Уманського нацюнального ушверситету садшництва. До 2009 року вони були зосереджеш на кафедр1 лювництва та екологи, яку очолював доктор сшьськогосподарських наук, професор, академк Академп наук вищоТ школи ПЛ. Мороз. BiH автор понад 300 наукових i науково-методичних праць з екологи, рацюнального природо-користування, охорони природи, еколопчних проблем у сшьському i люовому господарствах та еколопчноТ ocBiTH, у тому числ1 25 навчальних поабникш i пщруч-ник1в, п'яти монографш. HayKOBi дослщження кафедри продовжуються у ствпраш з дендропарком «Софпвка» HAH Украши. Роботи науковцш пов'язаш з дослщженням еколопчних особливостей люових ф1тоценозш, окремих
порщ \ видш рослин, ¡нтродукцгёю, садово-парковим гос-подарством, дослщженням фундаментальних проблем екологи. Пщ кершництвом докторш сшьськогосподар-ських наук, професор1в В.П.Шлапака, А.Ф.Балабака, Г.П.Леонтяка захищено понад 30 кандидатських дисер-тацш та видано багато наукових монографш, пщручни-кш \ навчальних поабникш еколопчного спрямування.
Дуже плщним щодо еколопчних дослщжень е агро-номнний напрямок, що ¡сторично склався на факультет! агрономп. Передуам це кафедри агрох1ми \ фунто-знавства, рослинництва, загального землеробства, генетики, селекци рослин та бютехнологи, де пщ кершницт-вом професор1в 1.М.Карасюка, Г.М. Господаренка, ОЛ.Зшченка, Ю.Ф.Терещенка, В.О.бщенка, А.П.Бутила, П.Г.Копитка, , Ф.М.Пар1я, Л.О.Рябовол захищено понад 100 докторських \ кандидатських дисертацш, видано багато наукових монографш, пщручникш \ навчальних поабникш з еколопчних проблем фунтознавства, еко-лопчно-збалансованого землеробства та еколопчних проблем генетики \ селекци [1].
Значна увага еколопчним аспектам застосування за-собш х1м1заци рослинництва придшяеться у наукових розробках докторш сшьськогосподарських наук, профе-сорш, академшв Академи наук вищоТ осв1ти Украши З.М.Грицаенко та В.П.Карпенка. На основ1 фундаментальних та прикладних дослщжень кафедри бюлоги розробляються \ впроваджуються у виробництво науко-во-обфунтоваш, нов1тш технологи виробництва висо-кояюсноТ продукцп при зниженому пестицидному наван-таженш на навколишнеприроднесередовище. На кафед-р1 видано 10 монографш, навчальних поабникш та бшь-ше 40 рекомендацш виробництву з еколопчно безпеч-ного використання засобш х1м1заци [2].
Проте, не дивлячись на еколопчну спрямовашсть дослщжень кафедр ушверситету, свое офщшне оформления у вигляд1 окремого напряму пщготовки екологт отримала п'ять рокш тому з моменту заснування кафедри екологи та безпеки життедтльносп.
Мета й методика дослщження. Враховуючи багал науков1 традицп Уманського нацюнального ушверситету садшництва, науковцями кафедри екологи та безпеки життедтльносп, починаючи з 2009 року, ведуться дослщження в межах держбюджетноТ науковоТ теми «Роз-робка методолопчних пщходш \ практичного мехашз-му еколопчно-збалансованого природокористування у сфер1 аграрного виробництва» (державний реестрацш-ний номер - 010801109772)
Основною концепцию наукових дослщжень кафедри екологи та безпеки життедтльносп е виважена позицт бюцентризму, де природа розглядаеться як суб'ект, а не об'ект. Найбшьш оптимально цю позиц1ю характеризуе вислш вщомого американського еколога Барр1 Коммон-нера: «Природа знае краще». У агросфер1 практична реал1зацт такоТ методолопчноТ позицп можлива лише за виконання двох головних положень:
1. Жорстка вщповщшсть спец1ал1зацп сшьського гос-подарсгва \ наявного бюресурсного потенц1алу територп (з беззаперечним додержанням «енергетичного коридору», вщведеного природою людиш у трофнних ланцюгах).
2. Повернення до бюлопчних мехашзмш природокористування за допомогою бюконверсп, в тому числ1 з розробкою технолопчних схем еколопчно замкнених циклш використання бюресурсш.
Основними напрямками цих дослщжень, очолюваних викладачами кафедри (професором Соньком С. П., доцентами - Дубшим О. М., Сухановою1. П., Цигодою В. С., Василенко О. В., старшим викладачем Пушкарьовою Т. М.), е наступш:
1. Наукове обг'рунтування умов виробництва сшьсь-когосподарськоТ продукцп високоТ еколопчно!' якосп.
2. Еколопчний мошторинг стану складових природ-них та напшприродних екосисгем, оцшка вмюту полю-тантш у продукцп тваринництва, антропоеколопчний мошторинг.
3. Розробка методолопчних пщходш до збереження I збагачення бюлопчного р1зномашття.
4. Дослщження можливосп впровадження техноло-гш виробництва продукцп високоТ еколопчно!' якосп в зелених садибах - об'ектах еколопчного туризму.
5. Застосування геошформацшних технологш в мош-торингу довкшля, цившьному захисп та еколопчному туризмк
Даний перелк \ змют наукових дослщжень якнайкраще розкриваються в тр1ад1 запитань: «Яю ¡снують мехашзми забруднення довкшля та трансформацп полютантш у межах бюсфери?» < > «Як, якими методами вщетежити цей негативний вплив?» • • «Як, за допомогою яких технолопй запоб1гти цьому, виробивши сшьськогосподарську продукцп з високою еколопчною якюпо та зберегти гомео-стаз природних еколопчних екосисгем?» [3].
Основш результати дослщжень. Актуалы-псть дослщжень, яю проводяться в межах першого напряму («Наукове обг'рунтування умов виробництва сть-ськогосподарськоТ продукцИ' високоТ еколопчно!' якос-т1»), обумовлена формуванням сучасних св1тових тен-денц1й поступовоТ в1дмови вщ генетично модиф1ковано1' \ х1м1чно обробленоТ продукцИ' та прагненням до отри-мання максимально еколог1чно безпечних продуклв харчування. Це стало необх1дним у зв'язку з сучасним критичним станом агросфери у вах загальновщомих його проявах \ сприяе поверненню до бюлопчних меха-шзмш утворення фунту. У розвитку 61олог1чного землеробства особливе мюце належить вермикультур1, суть якоТ, в межах досл1джень кафедри, полягае у викорис-танн1 червоних компосгних черв'як1в для отримання ¡3 р1зних орган1чних речовин еколопчно чистого добрива -бюгумусу, який мютить повний наб1р макро- \ м1кро-елемент1в для с1льськогосподарських рослин.
Цшшсть вермикультури також полягае у можливосп и використання як засобу 61олог1чноТ утил1зацИ' орга-н1чних в1дход1в, бюлопчноТ конверсИ', отримання орга-н1чноТ продукцп з високим вм1стом поживних речовин. Так, при вивченш можливост1 бюлопчноТ утил1заци орга-н1чних в1дход1в за допомогою вермикультури в умовах навчально-науково-виробничого в1ддту Уманського НУС за показниками приросту бюмаси червоного компостного гнойового черв'яка на р1зних типах субстратш (табл. 1) встановлено, що найкраще утил1зуються вщходи виробництва яблучного соку (основа) та вирощування грибш (солома) за умов додавання до субстрату вщходш життедтльносп кролш.
Такий набф компоненлв для формування початко-вого субстрату не випадковий ще й з причини необхщ-носл ефективноТ 61олог1чноТ утил1зац1Т орган1чних за-лишкш, як1 утворюються на територИ' дослщних пол1в ун1верситету та в цехах з переробки продукци. Саме вермикультура забезпечуе початковий етап еколог1чно замкненого технолопчного циклу.
У результат! дослщжень також розроблено технологи' вирощування сшьськогосподарських культур (томалв, перцю солодкого, пряно-овочевих, ягщних культур, м'яти перцевоТ, опркш, баклажан1в, кор1андру пос1вного, васи-лькш справжн1х, суниц1 звичайноТ) з високою еколопчною \ споживчою яюстю ¡3 використанням вермикомпосту та витяжок бюгумусу. Проведено дослщження щодо застосування продуктш вермикультури, як р1стстимулю-вальних речовин, за вирощування декоративних рослин.
Зокрема при вивченш агроеколопчних особливостей застосування бюгумусу для вирощування кор1андру по-сшного в умовах навчально-наукового виробничого вщ-д1лу Уманського НУС (табл. 2) встановлено, що в серед-ньому за роки дослщжень вищий ршень урожайносп товарноТ зелено!' маси отримано за застосування локального передпосшного внесения б1огумусу - 3,9 т/га, що бшьше за контроль на 1,1 т/га.
При використанш продуклв вермикультури, як бю-стимулянтш за вирощування декоративних рослин на приклад1 сосни звичайноТ (табл. 3) встановлено, що у вах
вар1антах дослщу, де вносили продукти вермикульту-ри рослини були здоров^ а за життевютю належали до першого класу.
У межах другого напряму («Еколопчний мошторинг стану складових природних та нагмвприродних екосис-тем, оцшка вмюту полютантш в продукцП' тваринництва, антропоеколопчний мошторинг») дослщження прово-дяться ¡3 використанням методш бюшдикаци, х1м1чного анал1зу. Особливо!' уваги заслуговують методи бюшди-
каци, оскшьки потребують найменших економнних та енергетичних витрат. При бюшдикаци варто наголосити на наступному:
1. Вщносна швидюсть проведения.
2. Одержання досить точних та достовфних результат! в.
3. Присутшсть об'ектш, застосовуваних з метою бюшдикаци, за можливютю у великш кшькосп \ з однорщ-ними властивостями.
Вплив типу субстрату на отримання бюмаси Eisenia foetida, г
Таблиця 1
Вар ¡ант досл1ду Три валить ротацП', д1б Середня бюмаса доросло! особини, г
на початку досл1ду на завершения досл1ду
Основа + грунт (5%). + солома 90 0,35±0,01 0,36±0,01
Основа + грунт (10%) + солома 90 0,35±0,01 0,35±0,01
Основа + листя гор1ха (15%) + солома 90 0,35±0,01 0,36±0,01
Основа + листя гор1ха(25%) + солома 90 0,35±0,01 0,35±0,01
Основа + кроляч1 екскременти (20%) + солома 90 0,35±0,01 0,45±0,02
Основа + гнш кролячий (25%) + солома 90 0,35±0,01 0,51±0,03
Н1Р05 0,17
Таблиця 2
Урожайшсть зелено! маси кор1андру пос1вного залежно вщ способу застосування б1огумусу, т/га
BapiaHT досл1ду Роки дослщжень Середне ± до контролю
2011 2012 2013
Без внесения б1огумусу (контроль) 3,1 2,4 2,9 2,8 -
Замочування насшня розчином б1огумусу 3,4 2,6 3,0 3,0 +0,2
Локальне передпоавне внесения б1огумусу 4,2 3,7 3,8 3,9 + 1,1
ГПдживлення рослин розчином бюгумусу 3,9 3,6 3,6 3,7 +0,9
HIP 05 0,1 0,1 0,1 -
Таблиця 3
Життев1сть (в1тальн1сть) рослин сосни звичайно!
Вар1ант дослщу Коефщ1ент в1тальносп
Торф (контроль без добрив) 1
Торф+Бюгумус 1
Листова земля : Дернова земля : ГНсок (1:1:1) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок+Бюгумус (1:1:1) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок (1:2:2) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок+Бюгумус (1:2:2) 1
Листова земля : Дернова земля (1 : 1) 1,5
Листова земля : Дернова земля+Бюгумус (1 : 1) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок (2:1:2) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок+Бюгумус (2:1:2) 1,25
Листова земля : Дернова земля : ГНсок (2:2:1) 1
Листова земля : Дернова земля : ГНсок+Бюгумус (2:2:1) 1
Торф+ГНсок 1
Торф+ГНсок+Бюгумус 1
4. Д1апазон похибок у поршнянш з ¡ншими методами тестування не бтьше 20%.
Як оргашзми-бюшдикатори в дослщженнях кафедри використовували тваринш органами - дафшю, шовко-вичного шовкопряда, але останшм часом усе бтьше уваги придтяеться бюлопчним методам оцшки стану навколишнього середовища ¡з використанням рослинних оргашзмш (ф1тошдикацт). Це обумовлено ушкальною Тх чутливютю до стресогенних впливш та можливютю встановитипричинно-наслщковийзв'язоюсередньорнний показник ступеня забруднення з врахуванням сумюно! дм полютантш. Серед методш ф1тошдикаци видшяють криптошдикацшш ¡, зокрема, л1хеношдикацшш методи. 1х використовують, як одш з головних, при визначент чистоти пов1тря, оскшьки вони е високошформативними й одночасно мало витратними. Так, при оцшц1 стану пов1тряного середовища дендропарку «Софивка» НАН Украши методом л1хеношдикаци виявлено дуже низью значения ¡ндекав чистоти пов1тря (1ЧП) (рис. 1), що вказуе на належшсть усю територи парку до першоТ
¡зотоксичноТ лишайниковоТ зони - сильно забрудненоТ.
У межах дослщжень ¡з використанням ¡нших методш мошторингу проводиться агроеколопчний мошторинг стану фунтш в агроф1тоценозах Уманського району, в результат якого встановлено (рис. 2) вщмши м1ж показ-никами вмюту агрономнно-цшноТ фракци у агроф1то-ценозах. У 2012 р. в природнш екосистем1 цей показник склав 75,74%, в пол1 4 - 52,8%, в пол1 5 - 48,4%. У 2013 -83,49, 50,7, 49,9 % вщповщно. Це вказуе на розгортання \ незворотшсть процеав агроф1зичноТ деградаци фунтш, зокрема - Тх переущшьнення.
За допомогою х1м1чних методш мошторингу проводиться оцшка вмкту радюнуклщш в продукци на спо-живчому ринку м. Христишвки Уманського р-ну, в результат якого (табл. 4) було встановлено вщхилення вщ д1ючих норм у шести пробах, зокрема у лкових ягодах та св1жих грибах.
За даними радюлопчних дослщжень продукци на спо-живчому ринку м. Умань вщхилення вщ д1ючих ДР-2006 було встановлено у 38 пробах, зокрема у люових яго-
Рис. 1. Розподш значень 1ЧП на територи дендропарку «СофП'вка» НАН Укра'ши.
"о 80 70 60 50 40 30 20 10 о
Контроль
Поле 4 Поле 5
2012 piK
Контроль
Попе 4
Поле 5
2013 piK
0.25 мм ■ 10—0.25 мм 10 мм
Рис. 2. BMiCT структурних arperaTie у uiapi Грунту 40 см.
дах, св1жих грибах та рибк Це можна пояснити вищим рад1ацшним фоном Уманського району та кшьюстю до-слщжених зразюв продукци за рахунок бшьшого товаро-об1гу, визначеного густонаселешстю даного репону.
Серед нов1тшх бюшдикацшних методш варто видши-ти вивчення оргашзму людини як ¡ндикатора стану дов-кшля (антропоеколопчний мошторинг) за розповсю-дженням еколого-залежних патологш (зокрема з вико-ристанням даних медичноТ статистики).
У межах антропоеколопчного мошторингу ршня за-хворювання населения м. Умань на онкопатологи (рис. 3) виявлено певну залежшсть м1ж рад1ацшним фоном в окремих частинах мюта та кшьюстю випадюв захворю-ваносп. При аналЫ побудованих геопросторових карт
виявлена залежшсть рад1ацшного фону як вщ природного фактору (виходш докембршських грантв украшсь-кого кристального щита), так \ вщ деяких антропоген-них вплив1в (район Осташшського ставу, де розм1щена найбшьша к1льк1сть промислових п1дприемств).
Необх1дн1сть наступного напряму роб1т (Розробка мето-долопчних п1дход1в до збереження \ збагачення бюлопч-ного р1зноман1ття) обумовлена такими чинниками:
1. Ршень 61олог1чного р1зномашття е запорукою п1д-тримки гомеостазу як окремих екосистем (в силу наявносп велико! кшькосп тип1в \ форм бютичних взаемин), так \ бюсфери в ц1лому.
2. Генетична гетерогеншсть живого е запорукою ви-живання бюсфери за змшюваних умов довкшля, оск1ль-
Таблиця 4
Пор1вняльна оцшка вм1сту цез1ю-137 у продуктах харчування на споживчих ринках досл1джуваного рег1ону (за 2010-2013 рр.)
№ п/п Назва продукцП' Кшьюсть досл1джень (проб) Фактичне значения (Бк/кг) Норма С8-137 (Бк/кг) Вщхилення вщ норми (проб)
1 2 1 2 1 2
1 М'ясо 4631 1011 22-182 19-138 200 - -
2 Риба жива 4440 880 27-202 18-114 150 16 -
3 Молочш продукти 5553 1023 16-98 15-92 100 - -
4 Овоч1, фрукти 3646 745 20-39 18-36 40 - -
5 Я годи св1ж1 53 16 92-992 78-721 500 6 2
6 Мед 254 51 19-78 14-44 600 - -
7 Яйця куряч1 145 33 2-5 1-4 6 - -
8 Гриби 75 18 181-1879 62-806 500 16 4
9 Круп'ян1 вироби 920 36 11-26 9-20 30 - -
10 Борошно 641 17 8-21 10-20 30 - -
11 Зерно продовольче 728 59 18-44 16-39 50 - -
12 Хл1бобулочш вироби 543 60 2-11 3-12 20 - -
Всього 21629 3949 - - - 38 6
Прим/'тка: 1 - споживчий ринок м. Умань; 2 - споживчий ринок м. Христишвка
1'.1,и П иП'П(11 '1" К
|||8У1Н
-КлЮСИ. Н.» К».. 'Ч^Ч»
(ооб)
"т"
'и гкюн |мл!.Щ1т(<Ч"
ЛоарАП дшыош
Рис. 3. Залежн1сть р1вня захворюваност1 на онколопчн1 хвороби вщ р1вня рад1ац1йного фону.
ки забезпечуе високий адаптивний потенция оргашзмш.
3. Одшею ¡з основних проблем агроекосистем, яка знижуе Тх продуктившсть, е переважне застосування монокультур.
В силу зазначеного, кафедрою розпочато роботу на тему «1нформацшно-ресурсна концепцт формування фЬ тоценозш», у межах якоТ проводиться комплексна оцш-ка стану люового ф1тоценозу з анал1зом усього комплексу чинниюв, що на нього впливають (антропогенних, бютичних, абютичних). Це е передумовою розробки за-ходш, направлених на пщтримку гомеостатичних функ-цш природноТ екосистеми.
Досвщ давшх землеробських культур вказуе, що най-бшьше «наближення» до природних мехашзмш в агро-екосистемах вщбуваеться саме завдяки застосуванню мшаного та мшрядного посту, що вщповщае головному гаслу еколого-толерантного природокористування у агро-сфер1 - «Геть вщ монокультури!». Тому кафедрою розпочато дослщження ¡3 використанням полкультури в агроф1тоценозах. Основною вимогою до под1бного роду дослщжень е врахування усього комплексу бютичних вза-емин, а також факторш, яю, наприклад, знижують еро-зшш процеси, чи, за рахунок аменсал1зму, - забур'яне-шсть поавш.
Актуальшсть дослщжень ¡з застосування геошформа-цшних технологш в мошторингу довктля, еколопчнш безпец1 та цившьному захисп обумовлена тим, що геошформацшш системи - це могутнш ¡нструмент для оперативного \ поршняно швидкого анал1зу ступеня не-безпеки техносфери. Внаслщок проведених роб1т в гео-¡нформацшному середовищ1 створено актуальну вектор-ну карту Уманського району (рис. 4). За допомогою цю Г1С можливе подальше дослщження потенцшно небез-печних об'ектш на територп Уманського району з1 ство-ренням вщповщноТ бази даних. Впровадження Г1С допо-може при плануванш заходш ¡з захисту населения та прийняття управлшських ршень.
Останнш напрямок е свщченням практичного веления еколопчно-толерантних технологш не лише в сЬ
льське господарство, а й у найбшьш перспективну для Украши галузь - еколопчний, агро та зелений туризм. Зокрема одшею з вимог асоц1аци зелених садиб Украши е забезпечення рекреантш еколопчно безпечною продукцию.
Важливють еколопчних дослщжень, що виконують-ся в Уманському НУС, визнана включениям його в якосп партнера i виконавця трансевропейського проекту TEMPUS 544524-2013-PL-SMHES «Qualifications Frameworks for Environmental Science at Ukrainian Universities» («Рамка квал1ф1кацш в галуз1 наук про навколишне се-редовище для украшських ушверситетш»). Мета проекту полягае в пщвищенш якосп та актуальное^ еколопч-ноТ ocBi™ в УкраТш i збшьшенш конвергенци з розроб-ками £С шляхом розроблення квалфкацшних рамок. Основними цшями проекту е: анал1з ¡снуючих стандарт^ i методологш розроблення квалфкацшних рамок у сфер1 екологи, охорони навколишнього природного середовища та збалансованого природокористування; розроблення галузевоТ рамки квал1ф1кацш у сфер1 екологи, охорони навколишнього природного середовища та збалансованого природокористування; навчальш курси з розроблення та впровадження нових навчаль-них програм, сумкних з рамкою квалфкацш у сфер1 екологи, охорони навколишнього природного середовища та збалансованого природокористування. Участь у npoeicri дасть можливють науковцям-екологам ушвер-ситету максимально наблизити науковий i навчальний процес до CBiTOBHx стандартш.
Висновки. Таким чином, вищенаведений матерел дае можливють констатувати важлив1сть еколопчних дослЬ джень в Уманському НУС, яю проводяться за основними напрямами на кафедр1 екологи та безпеки житте-д1яльносп й ¡нших кафедрах факультете агрономп, плодоовочшництва, екологи i захисту рослин. Одержан! експериментальш результати дають пщстави науковцям до розробки концепцп еколопчного виробництва про-дукцп рослинництва за збереження сталосп й можли-BOCTi в1творення еколопчних природних систем.
3-й став Нацюналыюго дендро-парку "Софпвка "
Умансьва виробнича дшьниця vi илг.а iiii Сю'припасп'. Корпораци "Сшвдружшсть"
ДП ДАК "Х.мб Украши" Уманський елеватор
В\Т "Уманьгм"
Насосна c iaimiii 4-го шдйому. Виробниче управлшня водопровщно-канал1зацшного господарства
Нацюнальний дендропарт "Софпвка" НАНУ
RAT "В1тамши"
J ДП "Уманський лжеро-горшчаний завод"
Цех по виробництву готових лпсарських * препарат1в ЗАТ "Технолог",Уманська нафтобаза TOB "Дншрошвест-Ч"
J АГНКС TOB "Автотрансгаз" Склад зберЬання нафтопродукт1в ПП OipMa "Тендем Плюс"
Котельня КП "Уманьтеплокеомуненерго"
Рис. 4. Гесннформацшна система потенцшно небезпечних об'ект1в Уманщини.
.ГПтература
1. 1стор1я, сьогодення та перспективи Уманського нацюнального ушверси-тету садтниццтва (1844-2014) / За ред. О.О. Непочатенко. — Умань Редакцтно-видавничий вщдт УНУС, 2014. — 268 с
2. Бюлопчш основи ¡нтегрованоГ дм гербщид1в \ регулятор^ росту рослин / Карпенко В. П., Грицаенко 3. М., Притуляк Р. М. й ¡н.; За ред. д. с.-г. н. В. П. Карпенка. - Умань: Видавець» Сочшський», 2012. - 357 с.
3. Сонько С. П. Про сучасш напрями розвитку еколопчних досл1джень в аграрних ВИЗ / С. П. Сонько // Збфник тез М1жнародно'|' науково! конфе-ренцЛ' : «Еколопя - шляхи гармошзаци вщносин природи \ сусптьства», Умань, 18-19 травня 2010р. - Умань, 2010. - С. 3-6.
References
1. Nepochatenko O.O. The history, present and prospects of the Uman National University of Horticulture (1844-2014). Uman: Editing and Publishing Department of UNUS, 2014, 268 p.
2. Karpenko V.P., Grytsaenko Z.M., Prytulyak R.M. Biological basis of integrated action of herbicides and plant growth regulators. Uman, publisher'Sochinskyi', 2012, 357 p.
3. Sonko S.P. About modern trends of environmental research in agricultural universities. Collection of abstracts of the International Scientific Conference 'Environment - ways to harmonize relationship of nature and society'. Uman, 2010, 3-6.
УДК 635.41:631.55 I. П. ЯцуК
кандидат наук з державного управлшня, Генеральний директор ДержавноТ установи «1нститут охорони фунт1в Украши»
А. М. /Нщук
кандидат с.-г. наук, старший науковий сгмвроб1тник, завщувач лабораторм реабт1тацп фунт1в 1нституту агроекологп \ природокористування НААН
Г. Д. Матусевич
кандидат с.-г- наук, старший науковий сгмвроб1тник лабораторм реабтп"ацм фунт1в 1нституту агроекологп \ природокористування НААН
ЕКОТОКСИКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА fPYHTIB ЧЕРН1Г1ВСЬК01 ОБЛАСТ1 ЗА BMICTOM ПЕСТИЦИД1В ТА ВАЖКИХ МЕТАЛ IB
Анотац/я. Досл'щжено екотоксиколопчний стан альськогосподарських земель Черыпвсько)' облаетi. Визначено стан забруднення фунт/в залишками пестицидов та важкими металами. Вказано на необхщн1сть систематичного спостереження i контролю дерново-пщзолистих фунпв, здатних до накопичення рухомих форм токсичних елементт.
Ключовi слова: фунт, екотоксиколопчна оц/нка, пестициди, важю метали. И. П. Яцук
кандидат наук по государственному управлению, Главный директор Государственного учреждения «Институт охраны почв Украины» А. Н. Лищук
кандидат с.-х. наук, старший научный сотрудник, заведующий лаборатории реабилитации почв Института агро-екологии и природоиспользования НААН Г. Д. Матусевич
кандидат с.-х. наук, старший научный сотрудник лаборатории реабилитации почв Института агроекологии и природоиспользования НААН
ЭКОТОКСИКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПОЧВ ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ ПО СОДЕРЖАНИЮ ПЕСТИЦИДОВ И ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ
Аннотация. Проведено исследование экотоксикологического состояния сельскохозяйственных земель Черниговской области. Определен уровень загрязнения почв остатками пестицидов. Показано, что преимущественно не наблюдалось существенных изменений в экологических показателях загрязнения окружающей среды. Отмечено единичные случаи превышения предельно допустимых концентраций ДДТ, у-изомеров ГХЦГ и пестицидов сим-триазиновой группы в почвах Ичнянского и Нежинского районов. Содержание тяжелых металлов в почве преимущественно отвечало фоновому значению, что в свою очередь, соответствовало умеренному уровню загрязнения. Выявлена тенденция к увеличению площадей почв, загрязненных такими тяжелыми металлами, как свинец и кадмий. Указано на необходи-мость проведения систематического наблюдения и контроля дерново-подзолистых почв Черниговской области, способных к накоплению подвижных форм токсичных элементов -тяжелых металлов - вследствие незначительного содержания в них гумуса и подверженных к подкислению. Ключевые слова: почва, экотоксикологическая оценка, пестициды, тяжелые металлы.
I. P. Yatsuk
PhD of Sciences in public administration, General Director of the State institution «Institute of soil conservation Ukraine»
