CC BY
65
р
йл
О. M. Дубш
кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри екологм та безпеки життед1яльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
УДК 638:006.83:504(477.46)
О. В. Василенко
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри екологм та безпеки життед1яльносп Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПРОДУКЦП БДЖ1ЛЫНИЦТВА В СУЧАСНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВАХ ЧЕРКАСЬКО! ОБЛАСТ1
Анотацш. Наведено результати дослщжень впливу забруднення навколишнього середовища на як/'сть продукци бджшьництва. На пщставi результате дослщжень Черкасько/ репонально/ державно/ лабораторП ветеринарно/ медицини вивчений вм/'ст важких метал ¡в та радюнуклщ/'в у продукцп бджшьництва. Встановлено, що вм/'ст важких метал/'в у бджолопродукци отриман/'й з пас/'ки господарства району бшьшого техногенного навантаження був вищим пор/'вняно з вм/'стом у аги'продуктах одержаних на умовно чист/'й територи - ПАТ «Науково-виробнича ф/'рма «Урожай» Корсунь-Шевченювського району. У, пробах меду концентрац/'я цез/'ю-137 i стронц!ю-90 не перевищувала максимально допустимих piBHiB.
Ключовг слова: бджоли, продукти бджшьництва, важю метали, радюнуклщи, мед бджолиний. О. М. Дубин
кандидат ветеринарных наук, доцент кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманский национальный университет садоводства О. В. Василенко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры экологии и безопасности жизнедеятельности Уманский национальный университет садоводства
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ПРОДУКЦИИ ПЧЕЛОВОДСТВА В СОВРЕМЕННЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ ЧЕРКАССКОЙ ОБЛАСТИ
Аннотация. Приведены результаты исследований влияния загрязнения окружающей среды на качество продукции пчеловодства. На основании результатов исследований Черкасской региональной государственной лаборатории ветеринарной медицины изучено содержание тяжелых металлов и радионуклидов в продукции пчеловодства. Установлено, что содержание тяжелых металлов продукции пчеловодства, которая получена с пасеки хозяйства района большей техногенной нагрузки, было выше в сравнении с содержанием в апипродуктах с условно чистой территории - ПАТ «Научно-производственная фирма «Урожай» Корсунь-Шевченковского района. В пробах меда концентрация цезия-137 и стронция-90 не превышала максимально допустимых уровней. Ключевые слова: пчелы, продукты пчеловодства, тяжелые металлы, радионуклиды, мед пчелиный.
О. М. Dubin
PhD of Veterinary Sciences, Associate Professor of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture О. V. Vasylenko
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture
QUALITY ASSESSMENT OF THE APICULTURE PRODUCTS UNDER CURRENT ECOLOGICAL CONDITIONS IN CHERKASY REGION
Abstract. The results of studies of environmental pollution effect on the apiculture products quality are brought. Based on the results of studies of Cherkasy regional state laboratory of veterinary medicine the content of heavy metals and radionuclides in the apiculture products was analyzed. It was found out that the content of heavy metals in the apiculture products, obtained from the apiary, located in the district with heavy environmental footprint, was higher than the content in the apiculture products obtained from conditionally clean territory - PJSC Scientific commercial company "Urozhaj" in Korsun-Shevchenkivskyi district. In honey samples the concentration of cesium-137 and strontium-90 didn't exceed the acceptable limits.
Keywords: bees, apiculture products, heavy metals, radionuclides, bee honey.
Постановка проблеми. В останы роки до продукпв харчування м1жнароды стандарти висувають пщвищеы вимоги по вщношенню до Тх якосп та безпечносп. Особливо пщвищеы ц вимоги до меду бджолиного, осюльки це не просто харчовий продукт, а продукт з дуже цЫними лкувальними властивостями. Мед широко використовуеться для харчування доросл их \ д1тей, а також з лкувальною метою та для профтактики рвномаытних захворювань.
Кр1м того, ряд галузей народного господарства не може ¡снувати без меду, бджолиного обыжжя, проползу та отрути, що е широко використовуваними продуктами. Проте продукти бджшьництва мають висою адсорбцмы властивосп, що приводить до нагромадження небезпечних для здоров'я людини речовин, яю знаходяться у фунт1, вод1 та пов1трк
Незважаючи на тенденц1ю зниження вм1сту деяких шкщливих речовин у навколишньому природному середо-
вищ1, еколопчна ситуацт останшм часом у певнихрепонах залишаеться несприятливою для виробництва безпечноТ продукцй бджтьництва. Найбтьш забруднену продукц1ю отримують ¡з вуликш, яю розм1щеш на радюактивно за-бруднених територтх, бтя великих масивш люу, пере-зволожених луках i пасовищах та на бщних на поживш речовини грунтах. Тому у виршенш завдань виробництва еколопчно безпечноТ продукцй' бджтьництва актуальним е проведения постшного контролю якосп та м безпеки щодо забруднення токсичними елементами. Враховуючи важливють поставлено!' проблеми, метою нашоТ роботи було проведения оцшки еколопчноТ якосп продукцй' бджтьництва.
Анал1з останнix дослщжень i публшацш. На територи Украши бджтьництво розм1щуеться не piBHOMipHO. У 30Hi /Нсостепу розм1щуеться в середньому 7 бджолиних амей з розрахунку на 100 га стьськогосподарських культур [1]. Основним виробником натурального меду залишаються господарства населения, продукцт яких потрапляе на оргашзований ринок [2], тому контроль за м яюстю е невщ'емною складовою системи безпеки населения.
Деяю науковц1 стверджують, що дв1 глобальш проблеми екологи впливають безпосередньо на бджтьництво та яюсть бджолопродуктш: потеплшня кл1мату та змша умов ¡снування бджт внаслщок антропогенного впливу [3]. Вщомо, що медоносш бджоли е найчутлившими до еколопчного стану природного середовища. Дослщження оста нн ix рок1в показують, що бджоли та продукцт бджтьництва здатш селективно акумулювати деяю важю метали, радюактивш речовини, пестициди й ¡hllh за-бруднювач1 [4, 5]. Встановлено, що нав1ть незначна концентрацт деяких токсичних речовин у вод1, noeiTpi, нектар1 або пилку медоносних рослин часто призводить до масового ураження та загибел1 бджт. Бджолина с1м'я, збираючи сировину для своеТ продукцй' на дтянц1 пло-щею 12-28 км2, несе ¡нформац1ю про еколопчний стан територи в pafliyci 2-3 км навколо вулика [6].
Мета ста Tri. Метою роботи е проведения оцшки якос-Ti продукцй' бджтьництва в1тчизняного виробництва отри-маноТ в р1зних еколопчних умовах ЧеркаськоТ облаем.
Методика дослщження. Робота виконувалася про-тягом 2013-2016 рок1в в умовах ПАТ «Науково-виробнича ф1рма «Урожай» Корсунь-Шевченк1вського району та TOB «Дзензел1вське» Маньк1вського району ЧеркаськоТ обласп з використанням результате досл1дження якост1 продукцй' бдж1льництва ЧеркаськоТ репональноТ державно!' лабораторй' ветеринарноТ медицини.
Для виконання поставлених завдань був проведений анал1з BMicTy важких метал1в, радюнукл1д1в Cs-137 i Sr-90 у медов1 та ¡ншш продукцй бдж1льництва в1тчизняного виробництва отриманоТ в умовах ЧеркаськоТ област1.
Для визначення вмюту важких метал1в у р1зних видах меду, nep3i та спльниках використовували метод атомноТ абсорбцм спектрометр1Т з автом1зац1ею в графп-овш кю-BeTi [7]. Для встановлення рад1ацшноТ безпеки продук-цИ' бджтьництва застосовували стандартизован! методи
досл1дження, радюметричний анал1з ycix в1д1браних зраз-KiB проводили зпдно «Методики гамма-спектрометрич-ного анал1зу зразк1в агроб1оценозу i продукцй' стьсько-господарського виробництва» [8] гамма-спектрометром натвпровщниковим СЕА-13П призначеним для вимфкэ-вання активност1 альфа-випром1нюючих рад1онукл1д1в у пробах р1зних об'ект1в п1сля ТхньоТ paflioxiMi4HoT п1дготовки за в1дпов1дними методиками.
OcHOBHi результати досл1дження. За результатами наших дослщжень bmIct ycix важких металш у nep3i медоносних бджт TOB «Дзензел1вське» був вищим, шж у nep3i бдж1л, як1 утримувалися на умовно чистш тери-Topi'i ПАТ «Науково-виробнича ф1рма «Урожай» Корсунь-Шевченк1вського району (табл. 1).
У nep3i бдж1л отриманоТ з naciKH TOB «Дзензелшське» Маньк1вського району, яка розташована на вщсташ 1,2 км в1д авто шляху КиТв - Одеса та цементного заводу виявлено BMiCT Fe, Zn, Си, Cd, Ni i Pb. Встановлено, що окрем1 важк1 метали не в однаковш к1лькост1 акумулюються в nep3i, як продукцй' бджтьництва, а вмiст Тх б1льше залежить в1д в1дстан1 до джерела техногенного забруднення важкими металами. За результатами дослщжень встановлено, що у nep3i обох груп найбтьше мютиться цинку, менше -зал1за, ще менше - кадм1ю i н1келю, що може свщчити про неоднакове поширення цих елементш за межами джерела техногенного забруднення. Проте, вщносно високим р1внем концентраци, пор1вняно з допустимими нормами характеризуеться вмют даних токсичних елемент1в у nep3i медоносних бдж1л TOB «Дзензелшське». Сл1д зазначити, що вм1ст дослщжених важких метал1в у nep3i, отриманш з бджолиного обн1жжя naciKH (на вщсташ 5 км), зменшуеться бтьш ¡нтенсивно, н1ж у nep3i, отриманш з naciKH (частини вулик1в), розм1щеноТ на в1дстан1 1,5-2 км вщ цементного заводу. Проте р1вень зниження вм1сту приблизно однаковий для BCix елемент1в, що св1дчить про послабления впливу промислового пщприемства на вщцал1 5 км i б1льше.
Встановлеш р1зниц1 вм1сту важких метал1в у nep3i, очевидно пов'язан1 з вираженим впливом агроеколопчних чинник1в на надходження Тх у репродуктивну частину медоносних рослин i можливу кумуляц1ю у пилку, що пщвищувало р1вень важких металш у продукцй' бджтьництва, зокрема nep3i.
Отже, можна вважати, що ршень нагромадження мкроелементш, у тому числ1 важких метал1в у пилку медоносних рослин у зош техногенного навантаження i на умовно чистш територи е р1зним, що вплинуло на показники вм1сту важких металш у nep3i, одержан1й з вуликш naciK даних п1дприемств.
Бджолиш ст1льники (восков1 буд1вл1 бдж1л) - важли-вий об'ект для виготовлення i збереження бджолами меду та перги, пщтримання життед1яльност1 гн1зда, а та-кож в1дкладання явць маткою i вирощування приплоду. В1домо, що ршень шк1дливих i токсичних речовин у спльниках змшюеться залежно вщ терм1ну Тх використання, еколопчних умов утримання та живлення бджт, особ-ливостей адаптаци бджолиних с1мей до природних
Таблиця 1
Вмкт важких метал!в у nep3i, мг/кг натурально! маси, п=10 (середне за 2013-2016 рр.)
№ Назва показника Гранично допустима концентращя Фактична концентращя
1 2
1 Свинець 0,4 1,81 0,32
2 Кадмш 0,03 0,13 Слщи
3 М1дь 0,5 0,52 0,28
4 Цинк 50,0 48,62 32,21
5 Н1кель 0,5 0,72 0,48
6 Зал1зо 30,0 39,54 28,72
Прим/'тка, 1 - перга отримана з пааки TOB «Дзензелшське»;
2 - перга отримана з пааки ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай»
умов i вмiсту цих елементш у кормах. За результатами дослщження вмюту окремих важких металш у стшьниках медоносних бджш виявлено низький ршень зал1за i тен-денц1ю до зниження вмкту Си, Zn, Ni у зразках з вулиюв ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай» поршняно 3i зразками спльниюв TOB «Дзензелшське» на тл1 залиш-кових кшькостей Pb, Cd (табл. 2).
Очевидно, р1зний вм1ст металш у зразках спльниюв ¡з naciK дослщжуваних репошв зумовлений неоднаковим фоновим р1внем ix у BOfli, грунтах i рослинах цих зон, а також можливою кумуляцию в оргашзм1 медоносних бджш i трансформацию окремих елементш у сальники.
У натуральному медов1 вщповщно до вимог Нацю-нального стандарту Украши визначають BMicr таких токсичних елементш, як свинець, кадмш та миш'як. Ix ктьюсть у натуральному медов1 не мае бути бшьшою вщповщно 1,00; 0,05 i 0,50 мг/кг натурально! маси. Концентрацт токсичних елементш у медов1 е одним з найважливших критерив його безпеки для споживачш.
Особливу зацкавлешсть представляють даш щодо вм¡сту токсичних елементш (свинцю, кадм1ю та миш'яку) у медов1, який отриманий на територтх з ¡нтенсивною роботою промислових пщприемств (цементного заводу, вугшьних шахт, прничо-видобувних i прничо-збагачувальних комбшатш). Виходячи з наведеного вище, метою дослщжень було встановити BMicr таких важких металш, як зал1зо, цинк, мщь, хром, шкель, свинець, кадмш та миш'як у полфлорному та монофлорному (гречаний) медов^ отриманому у pi3Hnx еколопчних зонах.
Ктьюсть i склад важких металш у медов1 також зале-жить i Bifl його походження та виду медоносно! культури. У медов1, одержаному теля цвтння неоднаковоТ певноТ групи медоност, вщзначаеться р1зний вм¡ст окремих важких металш.
У р1зних видах меду, отриманого з пааки розмщеноТ поблизу автомапстрал1 та цементного заводу, поршняно з медом, одержаним на умовно чистш територи (Корсунь-Шевченкшський район) в 1,3-12,0 pa3iB мютиться бтьше таких важких металш, як зал1зо, цинк, мщь, шкель та свинець (табл. 3). Найбтьшу р1зницю виявлено за BMicroM шкелю.
Olifl ВЩЗНЭЧИТИ, ЩО BMiCT токсичного свинцю в полфлорному i монофлорному медов!, отриманому на техногенно забрудненш та умовно чистш територи, е в межах норми. Ршень ¡нших токсичних елементш - кадм1ю та миш'яку - в ньому е в слщових ктькостях.
Зал1зо стимулюе окисно-вщновш процеси в opraHi3Mi медоносних бджш. У великих концентрацтх воно здат-не стимулювати небажаш перекисш процеси, що негативно впливають на метаболам бткш i лinifliB в оргашз-Mi бджт, руйнуючи KniTHHHi мембрани, яю е основними структурними елементами тканин 'ix тта. Цинк, мщь як компоненти ензимних систем сприяють обмшним процесам. Слщ вщзначити, що зал1зо, цинк та мщь позитивно впливають на оргашзм медоносних бджш у невеликих i середшх концентрацтх. У великих кть-костях вони негативно впливають на життездатшеть оргашзму. Свинець, кадмш та миш'як нав1ть у невеликих концентрацтх е дуже токсичними елементами, яю негативно впливають на обмшш процеси в оргашзм^ знижують продуктившеть та вщтворну здатшеть медоносних бджт.
BMiCT окремих важких металш у медов1 значно коли-ваеться i залежить вщ вщеташ до джерела техногенного забруднення. Зокрема, ршень Fe, Zn i Си у полфлорному медов1 naciKH ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай» нижчий в середньому у 2,0 рази поршняно з 'ix вмiстом у медов1 TOB «Дзензелшське». Суттеве зниження концен-траци важких металш у процеа переробки нектару у мед значною мфою визначаеться адсорбуванням 'ix
Таблиця 2
BMiCT важких метал1в у сальниках, мг/кг натурально! маси, п = 10 (середне за 2013-2016 pp.)
№ Назва показника Гранично допустима концентращя Фактична концентращя
1 2
1 Свинець 0,5 0,79 0,21
2 Кадмш 0,03 0,04 Слщи
3 Miflb 0,1 0,11 0,05
4 Цинк 5,0 5,03 3,04
5 Нкель 0,5 0,44 0,10
6 Зал1зо 30,0 86,31 26,25
№ Назва показника Гранично допустима концентращя Монофлоридний мед Пол1флоридний мед
Фактичне значения
1 2 1 2
1 Свинець 1,0 0,19 0,15 0,28 0,10
2 Кадмш 0,05 слщи слщи слщи Слщи
3 Miflb 0,5 0,56 0,27 0,6 0,35
4 Цинк 5,0 5,13 2,93 5,38 3,12
5 Нкель 0,5 0,38 0,03 0,21 0,11
6 Зал1зо 5,0 4,01 2,35 6,25 2,03
7 Миш'як 0,5 слщи слщи слщи слщи
Прим/'тка, 1 - перга отримана з naciKH TOB «Дзензелшське»;
2 - перга отримана з naciKH ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай»
Прим/'тка. 1 - перга отримана з naciKH TOB «Дзензелшське»;
2 - перга отримана з naciKH ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай»
Таблиця 3
Вм1ст важких метал1в, зокрема токсичних, у пол1флорному та монофлорному медов1, мг/кг натурально!' маси, п=10 (середне за 2013-2016 рр.)
тканинами бджолиного оргашзму з наступним нагро-мадженням в окремих органах, що захищають бджт вщ токсичного впливу таких елементш. Це пов'язано з особливою проникшстю для металш елнок медового зобика бджоли. Бтьш виражеш вщмшносп встановлено для вмюту ¡\М, ршень якого у медов! з вуликш першоТ групи виявляв тенденц1ю до пщвищення поршняно до другоТ. Слщ зазначити, що кадмш у зразках пол1флорного меду бджт як першоТ так \ другоТ груп м1стить лише залишков1 ктькосп. Аналопчний ршеньзалишковоТктькосп миш'яку спостер1гали у зразках меду отриманого вщ пааки обох господарств. Доведено, що у процеа переробки нектару в мед, використовуеться фЫолопчна особливють стшок медового зобика, у якому частково вщдтяються важю метали, що транспортуються в гемол1мфу \ вщкладаються в р1зних анатомнних вщдтах бджт.
Вказана функцюнальна особлив1сть медового зобика бджт як бюлопчного фтьтра, дае можливкть цим комахам акумулювати у своему оргашзм! р1зш токсичш елементи \ цим, частково, перешкоджати проникненню Тх у вироблену ними продукц1ю.
Таким чином, вщмшносл вмюту дослщжених важких металш у зразках перги та монофлорного \ пол1флорного меду, одержаних з паак еколопчних зон р1зноТ ¡нтен-сивност1 техногенного навантаження суттево залежать вщ вщдал! до джерела промислових викидш \ мають для бтьшосп елементш пряму залежшеть, що може впливати на бюлопчну цшшеть \ яюсть продукцй бджтьництва та життездатшеть бджт.
Поряд з цим встановлено, що концентрацт окремих важких металш (РЬ \ Сс1) у медов! е дещо нижчою, шж у ¡нших продуктах бджтьництва (наприклад перз1). Зокрема, якщо вмют свинцю становив в медов! -0,28 мг/кг, у бджолиних еттьниках - 0,79 мг/кг, в перз1 - 1,81 мг/кг, то концентрацт кадм1ю вщповщно становила - сл1ди; 0,04; 0,13 мг/кг; вмют м1д1 - 0,6; 0,52; 0,11 мг/кг. Це евщчить про те, що таю забруднююч1 речовини, як свинець головним чином нагромаджуеться у бджолиних еттьниках \ перз1, кадмш - у перз1, мщь - у медов1. Отже бджоли, збираючи нектар \ пилок ¡з рослин, яю м1стять висою р1вн1 важких метал1в та ¡нших шкщливих речовин нет1льки сам1 тддаються шк1дливому впливу, але й стають небезпечним джерелом забруднення вироблених ними продуктш, особливо РЬ, Сс1 \ Си.
Висою концентрацИ' важких металш у продукцИ' бдж1льництва обумовлеш, очевидно, впливом антропо-генних чинниюв, основними з яких е наявшеть цементного заводу та ¡нтенсивного руху автомоб1льного транспорту поблизу розм1щеноТдо пааки автомаг1страл1. За результатами проведених дослщжень в деяких зразках продукцй (перга, мед) бджтьництва спостер1гаеться перевищення гранично допустимих концентрацш за вмютом свинцю, кадм1ю, н1келю, зал1за, натом1сть в1дхи-лень в1д встановлених нормативш за вм1стом миш'яку
виявлено не було. Проте, наявшеть в окремих зразках майже половини дози вщ допустимо!' концентраци' цих елементш не дозволяв стверджувати про абсолютну еколопчну чистоту цих продуктш, а вщтак i про благополучний еколопчний стан територш, зв1дки було вщбрано проби.
Щодо BMiCTy рад1онукл1д1в у продукцй' бджтьництва, слщ зазначити, що Тх bmíct з часом зменшуеться, проте продовжуе ¡снувати реальна загроза одержання продукцй бджтьництва, непридатноТ для споживання. Виникае потреба у детальному вивченш основних факторш, як1 визначають bmíct радюнуклщш в ап1продукцИ' та коефМентш переходу pafli0¡30t0n¡b у систем! грунт -рослина - продукт бджтьництва.
Анал!зуючи дан! щодо вмiсту 137 Cs в медов!, вироб-леному на пааках господарств обох репошв, видно, що найвища питома актившеть спостер!гаеться в пол!-флорному медов!, отриманому у вуликах TOB «Дзензелшське» i складае 74 Бк/кг, (при норм! 200 Бк/кг), що не перевищуе ДР-2006 i найменша у монофлорному -23 Бк/кг (рис. 1). Мед, отриманий з паски даного госпо-дарства вщповщае вимогам ДР-2006 i е придатним для споживання. Проте ми спостер!гали p¡3Ke коливання його ктьюсних характеристик по рокам дослщжень.
Змши, BiporiflHO, зумовлеш коефМентом переходу радюцез!ю з навколишнього середовища в оргашзм бдж!л. Найвищийршеньвм!стурадюнуклщуумедов!спостер!гався у 2015 pou¡. Наявн!сть коливань накопичення Cs-137 в об'ектах наших доел¡джень евщчить про ¡снування досить високо! щ!льност! рад!оактивного забруднення грунту та води, осктьки р!вень забрудненост! грунлв та водойм i Тх властивосл, б!олог!чн! особливосл культур i технологи Тх вирощування багато в чому визначають накопичення радюнуклщш рослинами, з яких бджоли беруть нектар для переробки на мед. Це можна також пояснити бтыиою ктьюстю опадш (поршняно з ¡ншими роками доел ¡джень), як! в свою чергу прискорили процеси метабол!зму у рос-линах-медоносах. При цьому необхщно врахувати значну роль ландшафтно-геох^чних особливостей Mi-rpau¡T радюнуклщш (вторинне забруднення).
Мед, отриманий з пааки ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай» Корсунь-Шевченкшського району мае дещо нижчу питому актившеть Cs-137. Так, найвищий по-казник активносл цез!ю-137 спостер!гаеться у 2016 poui i складае 41,0 Бк/кг, що також не перевищуе ДР-2006. Аналопчна питома актившеть спостер!гаеться i протягом ¡нших pOKÍB (рис. 2).
У 61льшост1 забруднених районш внеском стронц1ю-90 в дозове навантаження на людину, в поршнянш з цез1ем-137, можна знехтувати, осктьки епшвщношення м1ж активностями цих радюнуклщш у грунл в 61льшост1 областей не перевищуе 0,01, досягаючи лише в окремих районах 0,20. КоефМенти переходу з ycix типш грунлв в рослинну продукшю для стронц!ю-90 вини, н!ж для
200
И Накопичення Cs-137 у монофлорному медов! □ Накопичення Cs-137 у шшфлорному медов1 Рис. 1. Динамика накопичення Cs-137 в медов1 отриманому у вуликах TOB «Дзензел1вське»
гдк
ссрсднс за роки щ
2016 р. II 141
2015 р. 2014 р.
19
26
0
50
100 Бк/кг
150
200
■ I Накопичення Cs-137 у монофлорному медсш
□ Накопичення Cs-137 у пол1флорному медов1
Рис. 2. Динамша накопичення Cs-137 в медов1 отриманому з naciKH ПАТ «Науково-виробнича ф1рма «Урожай»
цез1ю-137. За результатами проведених дослщжень у медов1 одержаному з господарств обох райошв bm¡CT90Sr вщповщае допустимим ршням i складае в середньому 1,94 Бк/кг (при HopMi 50 Бк/кг).
Анал1зуючи даш щодо BMicry 137Cs у воску, вироб-леному на пааках дослщних господарств, видно, що найвища питома актившсть спостер1гаеться у воску, отриманому у вуликах TOB «Дзензелшське» i складае 73,5 Бк/кг, (при HopMi 200 Бк/кг), що вщповщае ДР-2006, у вуликах ПАТ «Урожай» - 23,1 Бк/кг (табл. 4).
Концентрацт BMicry 90Sr у воску одержаному на територи Маньювського району була в 172 рази, Корсунь-Шевченювського - у 143 рази менша за ДР-2006. Bíck, отриманий з цих naciK вщповщае вимогам ДР-2006 i е придатним для використання.
Анал1зуючи даш BMicry Cs-137 та Sr-90 у прополю, виробленому на пааках обох господарств, можна зробити висновок про його вщповщшсть вимогам ДР-2006 щодо радюнуклщш у продукцй бджшьництва.
Анал1з результат^ проведених дослщжень показуе, що haeitb через 20 pokíb теля авари на ЧАЕС е загроза забруднення об'ектш бджшьництва довгоюнуючими радю-нуклщами 137Cs та 90Sr, тому контроль 'íx накопичення в продукцй бджшьництва е актуальним на довп роки. Отже, щоб 3ano6irrn забрудненню необхщний 'íx paflia-цшний контроль (додаток Ж). Це процес досить склад-ний, потребуе певного мштуму параметрш. Значимють проблеми тдсилюеться також небезпекою, яку створю-ють для здоров'я людини HaeiTb снжмальж кшькосп радюнуклщш у продукцй' пааки.
Як свщчать результата проблема попередження потрапляння небезпечних сполук в ланцюг рослина -бджола - продукти бджшьництва досить актуальна на сьогодшшнш день. Проведения дослщження аптродуктш на bmíct важких металш та радюнуклщш е необхщшстю сьогодення на фош актив1заци в1тчизняних виробниюв щодо експорту в кра'ши £С та нестабшьною еколопчною ситуацию у нашш державк
Висновки. У цшому, за результатами даних дослЬ джень, можна зробити висновок, що вмют токсичних металш (свинцю, кадм1ю, шкелю, зал1за) у дослщженш продукцй бджшьництва отриманоТ з naciKH TOB «Дзензе-лшське» Маньк1вського району, перевищував допустим! piBHi. Варто зазначити, що продукцт ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай» Корсунь-Шевченювського району е безпечною за умютом свинцю, цинку, кадм1ю та ¡н.
Встановлено, що у пробах меду, воску та прополюу BMicr радюнуклщш Cs-137 i Sr-90 не перевищував максимально допустимих piBHi в регламентованих у в1тчизня-н¡й нормативнш документации Це означае, що продукцт бджшьництва в1тчизняного виробництва на приклад1 TOB «Дзензел1вське» та ПАТ «Урожай» ЧеркаськоТ облас^ стосовно BMicry згаданих токсишв е безпечною.
/Итература
1. Христинко О. А. Вплив концентраци галуз бджшьництва на и ефективысть. / О. А. Христинко // BicH. аграр. науки Причорномор'я. - 2007. - Вип. 3, т. 2. - С. 189-193.
2. Яценко О. М. Вплив глобал1заци на тенденци розвитку в!тчизняного ринку бджшьництва / О. М. Яценко // BicHHK Житомирського нацюнального агроеколопчного уыверситету. - 2012. - № 2(2). - С. 280-295. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vzhnau_2012_2%282%29_32.
3. Баглей О. В. Оц1нка еколопчного стану територм за допомогою продукпв бджтьаицтва / О. В. Баглей // Матер|али XII М1жнародно1 науково-практично! конференци «Проблеми та перспекгиви розвитку науки на початку третього тисячол!ття у кра1нах СНД» : Зб1рник наукових праць. - Переяслав-Хмель-ницький, 2013 р. - С. 24.
4. Параняк Р. П. Шляхи надходження важких метал|в у довкшля та Ix вплив на жив1 органами / Р. П. Параняк, Л. П. Васильцева, X. I. Макух // Бюлопя тварин. - 2007. - Т. 9, № 1-2. - С. 83-89.
5. Кирьянова Л. Ю. Медоносные пчелы и продукты пчеловодства как биоиндикаторы экологического неблагополучия окружающей среды / Л. Ю. Кирьянова, Т. С. Уланова //Экологические проблемы Западного Урала: матер, конференции студентов, аспирантов и молодых ученых. - Пермь, 2001. -С. 13-15.
6. Разанов С. Щоб одержати чистий мед / С. Разанов // Тваринництво Укра!ни. - 2007. - № 4. - С. 40-41.
7. Новожицька Ю. М. Система х|м|ка-таксикалапчаих дослщжень та мон!торингу в галуз! ветеринарно! медицини Укра!'ни: автореф. дис. на здо-
Накопичення радюнуклщ1в у продукцй бджшьництва (середне за 2014-2016 pp.)
Таблиця 4
№ Дослщний матер1ал ГДК* Фактичне значения
радюнуклщи, Бк/кг радюнуклщи, Бк/кг
137Cs 90Sr 137Cs 1 90Sr 137Cs 1 90Sr
1 2
1 Bíck 200 50 73,5 0,29 23,1 0,35
2 Прополз 87,8 0,55 68,9 0,2
Прим/'тка. ГДК* - гранично допустима концентрацт;
1 - дослщний матерел отриманий з naciKH TOB «Дзензелшське»;
2 - дослщний матерел отриманий з naciKH ПАТ «Науково-виробнича ффма «Урожай»
буття наук. ступ. канд. вет. наук: 16.00.04 / 1нститут екс пери ментально! i кпттноТ ветеринарноТ медицини УААН. - X., 2003. - 21 с. 8. Довщник для радюлопчних служб МЫстьгосппроду УкраТни / [Б. С. При-стер, Ю. О. I ванов, В. Г. Гермашенко та ¡н.]. - К.: УНД1СГР, 1997. - 176 с.
References
1. Khrystynko О. A. The effect of apiculture field concentration on its efficiency (2007). Journal of agrarian sciences of Black Sea coast, Issue. 3, v. 2., pp. 189-193 (in Ukrainian).
2. Yatsenko О. M. Globalization effect on the tendencier of the domestic apiculture market development (2012), No. 2 (2), pp. 280-295. [Electronic esource]. - Access regime: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vzhnau_2012_2%282%29_32 (in Ukrainian).
3. Bagley О. V. Assessment of the ecological condition of the territories with apiculture products (2013). Materials of XII International scientific practical conference "Problems and perspectives of scientific development at the
beginning of third millennium in CIS countries": Compendium of scientific papers, Pereyaslav-Khmelnytskyi, p. 24 (in Ukrainian).
4. Paranyak R. P., Vasiltseva L. P., Makukh K. I. Ways how heavy metals get into the environment and their influence on viable (2007). Biology of animals, V. 9, No 1-2., p. 83-89 (in Ukrainian).
5. Kiryanova L. Y., Ulanova T. S. Honeybees and apiculture products as the bioindicators of ecological ill-being of the environment (2001). Ecological problems of Western Ural: conference materials of students, post-graduates and young scientists, Perm, pp. 13-15 (in Russsian).
6. Razanov S. How to get pure honey (2007). Animal farming in Ukraine, No 4, pp. 40-41 (in Ukrainian).
7. Novozhytska Y. M. System of chemical toxicological studies and monitoring in veterinary medicine: abstract of the dissertation for PhD in veterinary science: 16.00.04 (2003). Institute of experimental and clinical veterinary medicine of Ukrainian academy of agrarian sciences, Kyiv, 21 p (in Ukrainian).
8. Pryster B. S., Ivanov Y. O., Germashenko V. G. and oth. The handbook for the radiological service of the Ministry of agriculture and food products of Ukraine (1997), Kyiv,UNDISGR, 176 p (in Ukrainian).
