CC BY
12
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 617-089(07)+616-071
ВПРОВАДЖЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ Д0КАЗ0В01 МЕДИЦИНИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НА КАФЕДР1 ЗАГАЛЬН01 Х1РУРГП
Нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 О.О.Богомольця, кафедра загальноТ xipyprii' № 1, КиТвський
Центр xipyprii захворювань печЫки, жовчних шлях1в та пщшлунково!' залози
Дронов O.I, Ковальська I.O., Скомаровський O.A., Крючина G.A.
Xipypzin, заснована на доказах (ДХ), е базисом для подалъшого розвитку високояксних xipypziu-них стандаpтiв, що забезпечуютъ адекватну xipypгiчнy допомогу. Хоча на съогодт icHye значна кыътстъ обмеженъ щодо в^овадження технологш ДХ в клнчну та педагогiчнy фактику, в томy числ1 вiдcyтнicтъ вiдповiдниx навчалъних пpогpам та тдготовленого викладацъкого скла-дy, заcтоcовyeтъcя багато дидактичних методик - жypналънi клyби, пpофеcоpcъкi обходи то-що, як даютъ задовшъш pезyлътати. Ряд заcобiв викоpиcтовyeтъcя ^и викладанш ДХ - Web-pеcypcи, кеpiвництва, пiдpyчники, навчалът iнcтpyкцii, «доповдi, що ^о^ишли ^итичну оцн-ку»-САТэ. Ocобливоcтi викладання теоpii та фактики доказовоi медицини на xipypгiчнiй кафедpi обговоpюютъcя в ^едставлент pоботi. Ключов1 слова: доказова медицина, xipyprin, навчання
В останы роки в багатьох Свропейських краТ-нах реформування медичноТ осв1ти проходить етап активного впровадження у навчання Бо-лонського процесу, що сприятиме приведению вищоТ осв1ти до единих критерив i стандарт^ та е важливим кроком до евронтеграцп [3]. Одним 3 ГОЛОВНИХ ПРИНЦИПА СучаСНО! OCBiTH е подолон-ня öap'epiB м1ж результатами наукових доелн джень та навчанням студенев та спецалют1в, тобто застосування в навчальному процеа принцитв та положень доказовоТ медицини (ДМ) (чи, згщно СицилмськоТ декпараци (2005) - нау-ково обгрунтованоТ практики (НОП)) [1]. Сьогоды в р1зних кранах вщбуваються активы процеси i ¡снують uiKaßi ¡нноваци як в облаем навчання НОП, так i в сфер1 впровадження цих niflxofliB в практику [4]. На жаль, в УкраТы, основи ДМ май-же не введен! Hi в практичну дтлы-мстьлкар1в, Hi в проведения наукових дослщжень, Hi в нав-чальний процес вищ1х навчальних заклад^. Тому актуальним е виршення низки питань щодо ДМ: що, де i як викпадати у вищих медичних закладах УкраТни, тим бтьш в умовах реформування системи осв1ти на засадах Болонського процесу. В ряд1 краТн Свропи, а також в Австра-ли та Ново!' Зеланди НОП визнана як важливий компонент навчання, що вщзеркалено у документах, як1 регламентують змют учбових програм з медицини (стандарти акредитацп учбових програм). В деяких з цих краТн навчання студенев основам ДМ починасться на перших роках пщго-товки niKapiB та медичних сестер, в ¡нших ж це належить ттьки до останых KypciB чи пюлядип-ломноТ OCBiTH. На сьогоды видтяють три модели як1 застосовують при впроваджены НОП в учбов1 програми: паралельна модель (oKpeMi курси по НОП, як1 не пов'язаы з програмою), НОП в рамках проблемно-ор1ентованого навчання (в основному, це стосуеться KypciB соцальноТ медицини) та ¡нтеграц1я НОП до викладання ¡нших медичних предмет^ та одночасне вивчення TT як самостмноТ дисциплин [2].
Найбтьш вщома в кпнный практик методика навчання доказовим походам розроблена в центр! ДМ в Оксфорд! пщ кервництвом Д.Секета. Автори скомбмували елементи теори
основних ocBiTHix niflxofliB (соцальне пЬнання, конгитивне та поведмкове навчання), надавши головне значения ¡нтерактивност1 та уваги до слухача. Видтяють 7 базових аспект^ навчання ДМ : постмна ор1ентацт на патента, постмна увага до слухачв, активнють та ¡нтерактивнють, навчання як шлях до оволодЫня азами експерт-Hoi медицини, ор1ентацт на клнны ситуаци та обставини, що ¡снують, професюнал^м спец1а-nicTiB з ДМ, багатостадмнють навчання [2]. Fingerhut A. та ствавт. [5], анал^уючи основи! принципи викладання "доказово!' xipyprii" акцен-тують увагу на тих ж самих аспектах, вщмнаю-чи, що патента та учня необхщно ставити до центру осв1тнього процессу (так зване patient-centered, learner-centered навчання).
Впровадження викладання основ ДМ на xipyp-пчних кафедрах екпадае значну проблему, ocKi-льки сама по co6i evidence-based surgery мае cyTTeBi обмеження [18]. Як вважають бтьшють дослщниюв, з методолопчноТ та практично! точки зору е виправданим говорити про доказовють стосовно до кожного окремого роздту медичноТ науки та практики, враховуючи специфку метода, задач та контингенту хворих. Так, на сього-ды е роботи, що присвячеы доказовм кардюлоги (Yusuf S. et al., 1998), доказовм гастроентероло-riT та гепатологи (McDonald J. et al., 1999), доказовм nefliaTpiT (Moyer V. et al., 2000), доказовм xipyprii (Black N., 1999, Wente M., 2003). Вже багато poKiB в спец1альый niTepaTypi критикуеться мала ктькють "хфурпчних" рандомЬованих кон-трольованних дослщжень (РКД) [9]. Перше РКД в xipypriT було виконано Goligher та cniBaBT. в 60-Ti роки XX сторнчя для оцмки метода лкування виразковоТ хвороби. Одне з перших дослщжень, де оцшювався piBeHb ¡нтеграци результат^ ДМ в кпннну практику, було проведено в терапевтич-н1й клнщк Ellis J. та cniBaBT. (1995) дослщили методики лкування в уыверситетських кпнках та вщокремили 3 групи доказовост1 метода л1ку-вання, що застосованк 1) докази в1д РКД; 2) пе-реконлив1 неекспериментальн1 докази, що базу-ються на нерандом1зованих проспективних до-сл1дженнях та великих ретроспективних досл1-дженнях 3) втручання без суттевих доказ1в, що
Актуальт проблеми сучасно! медицини
базуються на доповщях про випадю та малих кпннних спостереженнях. Встановлено, що 82% Bcix лкувальних мфоприсмств належало до нау-ково обгрунтованих (53% група 1, 29% група 2). Однак в аналопчному дослщжены щодо загаль-HoTxipypriT, Howes N. та ствавт. [7] показали, що ттьки 25% хворих отримують лкування з враху-ванням РКД. Аналопчы даы були отримаы i в торакалы-нй xipyprii - 14% група 1, 64% група 2 [11].
АналЬ бази даних MEDLINE (01/1966-12/2000), що проведений Uhl W. та сп1вавт. [17], дав аналогий результати. 3 134 689 опублкованих РКД ттьки 20376 (15,1%) належало до xipyprii. При детальному анал^ Bcix робот 5 провщних xipyp-г1чних журнал^ (Annals of Surgery, Archives of Surgery, Brithish Journal of Surgery, World Journal of Surgery, Surgery) ттьки 3,4% (n=1530) були РКД. 10,8% з них (n=78) не задовтьняли крите-р1ям, що висуваються до РКД. KpiM того, 55,9 % (n=363) Bcix "xipypriHHHx" РКД (n=659, 1991 -2000 pp.) стосувалися нех^урпчних проблем (антибютики, аналгетки тощо).
На сьогоды, 80% Bcix хфурпчних дослщжень, що публкуються, е описом кпннних спостере-жень чи малими дослщницькими серыми пооди-ноких KniHiK [18], на сьогоды ¡снуе лише 77 Кок-ран1вських огляд^, що стосуються хфурпчних дослщжень (Antes G., 2006).
Таким чином, хоча мала ктькють РКД мае об'ективне тдгрунття (в ряд1 випадюв неможли-BicTb плацебо-контрольованих та слтих дослн джень, неможливють стандартизаци xipypri4Hnx процедур, значний вплив ¡деологи xipypri4Hnx школ тощо), за думкою Wente M. [18] необхщно по можливост1 збтьшувати ктькють таких дослщжень i при Bn6opi методики лкування врахо-вувати IX результати. Зволкання з впроваджен-ням даних ДМ як в кпннну, так в осв1тню практику пов'язано з тим, що бтьшють xipypriB в ро-6oTi спираються переважно даы третьоТ групи доказовостк Так, анкетування австралмсьюх xipypriB показало, що вони бтьш дов1ряють влас-ному досвщу i тематичним журнальним публка-ц1ям, ыж даним ДМ [10]. Аналопчна тенден^я спостер1гаеться i при анал^ р1вня вивчення pi3-них аспект^ ДМ серед резидент^ xipypri4Horo профтю. При проведеному анкетуваны резиде-HTiB Швейцарських шпитал1в встановлено, що найменш торкаються вивчення елементв ДМ xi-pypri та анестезюлоп, найбтьше - терапевти [15]. Таким чином, наявнють викладач1в-х1рурпв, як1 волод1ють теорию та практикою ДМ е прин-циповим для впровадження викладання основ ДМ в навчальний процес на х^урпчних кафедрах.
Формам i методам навчання студенев, ¡нтер-HiB, практикуючих лкар1в принципам НОП при-свячено багато ¡ноземних публкацм [13,14], хоча в нашм KpaiHi, на жаль, цьому придтясться несуттсва увага, особливо при вивчены xipyprin-них дисциплш. Не викликас cyMHiBiB, що основи
викладання теори ДМ повины бути впроваджеы в навчальний процес, починаючи з медико-бюлопчних кафедр початкових курав (як само-стмноТдюциплни, так \ викладання при вивчены ¡нших предмет^), що сприяс розвитку навичюв роботи з науковими публкац1ями, опимальному вибору ¡нформацмних джерел тощо, але на сьо-годы, як показав власний досвщ, студенти другого та третього курсв, як1 навчаються на кафе-др1 загальноТ хфурги, практично не мають уяв-лення щодо НОП. Звичайно, що даний п1дх1д вимагас перегляду вах учбових програм, що можливо ттьки за прямот пщтримки кер1вництва ВУ31в.
Одним з найважливших етатв у викпаданы основ ДМ е навчання студенев робот1 з ¡нфор-мацюю (джерела доказових даних, експертна ¡нформацт, електроны ¡стори хвороб, ¡нформацмы системи тощо) [8,12]. На сьогоды завдяки впровадженню нов1тых технолопй збер1гання та поширення ¡нформаци викладачам та студентам стали бтьш доступними набутки св1тових наукових центра. Бтьше видасться пщручниюв, медичних журнала, проводиться конгресс, конференцм та семнар1в, але яюсть ¡нформаци, що отримана з цих джерел, далеко не завжди вщповщас свтовим стандартам. Майбутнм фах1вець мае втьно орюнтуватися у мор1 сучасноТ науковоТ ¡нформаци, вм1ти вщр^няти матерели сумывноТ цнност1 вщ достовфноТ \ корисноТ ¡нформаци. У студента мають сформуватися навички самостмноТ роботи з спец1альною л1тературою, оцнки та рацюнального використання наукових повщомлень, розумння р1зниц1 в доказовост1 результат^ при р^них дизайнах дослщження, ¡нтерпретаци статистичних даних при критичнм оц1нц1 результат1в досл1джень, що надрукованк Кожен студент повинен усвщомити, що вих1дним принципом ДМ е використання науково!' медичноТ ¡нформац|| лише найвищого р1вня доказовост1, яка зосереджена, перш за все, в результатах РКД, меншою м1рою в когортних та ¡нших досл1дженнях, \ узагальнена в кл1н1чних рекомендац1ях, систематичних оглядах, мета-анал1зах, м1жнародних консенсусах та ¡н.
Одним з найб1льш розповсюджених метод1в навчання критичн1й оц1нц1 наукових публкацм е створення так званих журнальних клуб1в [6]. Ми вважаемо за доц1льне створення таких кпуб1в для навчання ¡нтерн1в, практикуючих лкар1в та впровадження деяких елемент1в Тх роботи в практику роботи студентських наукових гуртк1в. Метою роботи як журнального клубу, так \ сту-дентського гуртка е навчання студенев, ¡нтерн1в, л1кар1в розум1нню наукових статей з як1сними та к1льк1сними дослщженнями, вм1нню ¡нтерпрету-вати статистичний аналЬ, вм1нню синтезувати та представляти результати дослщжень в усному та письмовому вигляд1, вм1нню критично оц1ню-вати результати дек1лькох стандартних х1рург1ч-них втручань, що використовуються при лкуван-
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Hi певноТ нозологи, яка дослщжуеться, викорис-танню доказових даних з метою прийняття KniHi-чних р1шень. Принципово важливим е навчання студента пщготовц1 "доповщей, як1 пройшли кри-тичну оцнку" (critically appraised topics - CATs) та правилам Тх критично! оцшки на предмет до-CTOBipHOCTi, надмност1 та застосовуемостк Од-нак не ттьки на гуртку, a i в межах звичайних семнарських занять викладач мае активно спо-нукати та заохочувати студент!в до оволодння методологию використання джерел медико-бюлопчноТ ¡нформаци. При написаны реферат^, пщготовщ конкурсних науково-дослщницьюх робот одним з критерив оцшки роботи студента е ТТ вщповщнють критертм ДМ.
Суттсвим барьером, що перешкоджуе адекватному засвоенню принцитв НОП, е вщсутнють вщповщноТ навчальноТ л1тератури, в ряд1 випадюв- мовний бар'ер, вщсутнють на бтьшос-Ti кафедр ¡нтернет-зв'язку, що дозволяе мати широкий доступ до джерел доказових даних (Bandolier та Кокраывська б1блютека), ммнаро-дних практичних кер1вництв та пщручниюв. На жаль, багато в1тчизняних пщручниюв застар1вають раыше, ыж виходять з друку, науков1 проблеми в них осв1тлюються неповно або з авторитарних позицм. Часто HOBi пщручники та методичы постники нав1ть не мютять б1блюграфнних посилань або не врахо-вують методолопю викладання окремих предмет^. Це в повнм Mipi стосуеться i загальноТ xipypriT. В бтьшост1 з сучасних в1тчизняних тематичних кер1вництв (виданих як украшською, так i англмською мовою) нами не знайдено посилань на науково обрунтоваы дже-рела. Надання дозволу на випуск лише тих пщручниюв i навчальних поабниюв, як1 створены на засадах Болонського процесу i ДМ i повною Mi рою вщповщають сучасним програмам навчальних дисциплн е вкарай важливим кроком на шляху впроваджнення НОП в осв^ый процес.
В рамках викладання курсу загальноТ xipypriT з доглядом за хворим кафедра загальноТ xipypriT №1 Нацюнального медичного уыверситет1 ¡мен1 О.О. Богомольця активно використовуе принци-пи ДМ в навчалы-нй, науковм та кл1н1чн1й po6oTi. На кафедр1 як тема для самостмноТ роботи студенев винесена «Принципи доказовоТ xipypriT», 6a30Bi принципи ДМ та особливост1 Тх застосування в х1рурпчних дослщженнях викпадеы в першм (вступим лекци). Пщготовка пщручниюв та noci6HHKiB ведеться з використан-ням даних ДМ. В кожну лекц1ю та методичы роз-робки для практичних занять, поруч з кпасични-ми в1тчизняними та ¡ноземы пщручниками (як для англомовних, так i в1тчизняних студенев ми рекомендуемо кпасичы пщручники Sabiston Textbook of Surgery, Schwartz's Principles of Surgery, як1 побудоваы з врахуванням даних ДМ) вкпючеы найбтьш достов1ры джерела медичноТ ¡нформаци - результати мета-анал^в, системних обзор1в, РКД зпдно вщповщним те-
мам. Студенти отримають перелк 1нтернет-pecypciB, вщповщних баз даних, наприклад MEDLINE, Ovid, Cochrane Library, Embase, Adonis, Eric, що мають вщношення до доказовоТ xipypriT, ряд додаткових матерев, що стосу-ються проблем загальноТ xipypriT та науковоТ роботи кафедри (CATs, ¡нструкци по проведению наукового пошуку в MEDLINE, список кпючовоТ ¡нформаци по доказовм практик, таблиц для оцшки науковоТ CTaTTi, перелк Кокраывських огляд1в за вщповщними темами та переклад реферат^ цих оглядв).
Таким чином, в cbítí продовжують активно впроваджуватися принципи та методи ДМ в xi-рурпчну практику, що вимагае навчання студенев, ¡HTepHiB та викладач1в хфурпчних кафедр основам медицини, що заснована на доказах. Викладання принцитв НОП на х1рурпчних кафедрах дозволяе використовувати теоретичну базу xipyprÍ4HoT ¡нформаци в професмнм пщготовц1 лкаря, що е важливим з точки зору вимог Все-CBiTHboT орган1зац1Т охорони здоров'я та Болон-ськоТ конвенцп про сближения теори та практики ocbíth. Навчання та впровадження принцитв НОП повинно базуватися на актуальних даних, що довели свою ефективысть.
Л1тература
1. Ибрагимова И.Р. Сицилийская конференция преподавателей и разработчиков научно обоснованной практики // Украшський медичний часопис.- 2005.- Том 49, № 5.-С.56 - 63.
2. Колесник Н.А., Непомнящий В.Н., Самусева Е.С. Теория и практика доказательной медицины.- Киев, 2006.- 200 с.
3. Нетяженко В.З. Доказова медицина. Кому та що noTpi6-но доводити? // Мистецтво лкування.- 2004.- №5 - С.14
4. Bradt P., Moyer V. How to teach evidence-based medicine //Clin Perinatol.-2003.- Vol.30, N2.- P.419-433.
5. Fingerhut A., Borie F., Dziri C. How to teach evidence-based surgery //World J Surg.- 2005.- Vol.29, N5.- P.592-595.
6. Hatala R., Keitz S., Wilson M., Guyatt G. Beyond journal clubs. Moving toward an integrated evidence-based medicine curriculum //J Gen Intern Med.-2006.-Vol.21, N5.-P.538-541.
7. Howes N., Chagla L., Thorpe M., McCulloch P. Surgical practice is evidence based //Br J Surg.-1997.- Vol.84, N9.-P.1220-1223.
8. Ismach R. Teaching evidence-based medicine to medical students //Acad Emerg Med.-2004.- Vol.11, N12.- P.6-10.
9. Katoh H. Evidence-based surgical therapy: the significance of randomized controlled trials //Nippon Geka Gakkai Zasshi.-2004.- Vol.105, N5.- P.329-333.
10. Kitto S., Villanueva E., Chesters J. et al.. Surgeons' attitudes towards and usage of evidence-based medicine in surgical practice: a pilot study //ANZ J Surg.-2007.- Vol.77, N4. -P.231-236.
11. Lee J., Urschel D., Urschel J.Is general thoracic surgical practice evidence ased? //Ann Thorac Surg.-2000.- Vol.70, N2.- P.429-431.
12. Moore F.Evidence-based medical information technology: the next generation //J Trauma.-2007.- Vol.63, N6.- P.1195-1205.
13. Petrisor B., Bhandari M. Principles of teaching evidence-based medicine //Injury.- 2006.- Vol.37, N4. - P.335-339.
14. Sevdalis N., McCulloch P.Teaching evidence-based decision-making //Surg Clin North Am.-2006.- Vol.86, N1.- P.59-70.
15. Siegrist M., Giger M. Swiss survey on teaching evidence-based medicine //Swiss Med Wkly.-2006.- Vol.136, N 4748.- P.776-778.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
16. Toedter L., Thompson L., Rohatgi C. Training surgeons to do evidence-based surgery: a collaborative approach //J Am Coll Surg.-2004.-Vol.199, N2. - P.293-299.
17. Uhl W., Wente M., Buchler M. Surgical clinical studies and their practical realization //Chirurg.-2000 .- Vol.71, N6.-P.615-625.
Реферат.
ВНЕДРЕНИЕ ПРЕПОДАВАНИЯ ОСНОВ ДОКАЗАТЕЛЬНОЙ МЕДИЦИНЫ В УЧЕБНЫЙ ПРОЦЕСС НА КАФЕДРЕ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ.
Дронов А.И., Ковальская И.А., Скомаровский А.А., Крючина Е.А, Ключевые слова: доказательная медицина, хирургия, обучение
Хирургия, основанная на доказательствах, является базисом для дальнейшего развития высококачественных хирургических стандартов, которые обеспечивают адекватную хирургическую помощь. Хотя сегодня существует значительное количество ограничений, которые препятствуют внедрению технологий ДХ в клиническую и педагогическую практику, в том числе отсутствие соответствующих учебных программ и подготовленного преподавательского состава, внедрен ряд дидактических приемов - журнальные клубы, профессорские обходы и пр., которые дают удовлетворительные результаты. Ряд методик используется при преподавании ДХ - Web-ресурсы, руководства, учебники, учебные инструкции, «доклады, прошедшие критическую оценку»-CATs. Особенности преподавания теории и практики доказательной медицины на хирургической кафедре обсуждаются в представленной работе.
18. Wente M., Seiler C., Uhl W., Büchler M. Perspectives of Evidence-Based Surgery //Dig Surg.- 2003.- Vol.20, N4.-P.263-269.
УДК 378. 18.6:617-089(07.04)
ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНО'1 Х1РУРГП ТА ПРОВЕДЕНИЯ ВИР0БНИЧ01 ПРАКТИКИ У СТУДЕНТ1В 11-111 КУРС1В МЕДИЧН0Г0 ФАКУЛЬТЕТУ В УМ0ВАХ БОЛОНСЬКОГО ПР0ЦЕСУ
Вищий навчальний закладУкраши
"Украшська медична стоматолопчна академ1я", м.Полтава
Зубаха А.Б, ЛЫоненко О.В., Чорна I.O., Стороженко О.В., Шумейко I.A. Горб Л.1.
Стаття ^исвячена вивченню загалъноi xipypгü кypcаx медичного факулътету.
Ключов1 слова: загапьна xipyprifl, змютовий та пщсумковий модуль
Вивчення xipyprii' у в1тчизняних медичних ВУЗах проводили послщовно на кафедрах загальноТ xipyprii II-III курс, факультетськоТ'xipyprii 1У курс, госттальноТ xipyprii У курс. Л1тня виробни-ча практика проходила на р^них xipypri4Hnx базах, починаючи з центральних районних лка-рень, обласних лкарень та диспансера. Перевагою такоТ' практики було те, що студенти проходили и за мюцем проживания, не було великих труп студенев на кпннних базових вщдтен-нях.
Свропейська система осв1ти в медичних закладах значно обмежус контакти студента та хворого. Система навчання на кпннних кафедрах, яка скпалася на УкраТн1, включас в себе обов'язкове проведения частини навчального часу в клннних вщдтеннях, д1агностичних каб1-нетах, операцмних, перев'язочних, що без сум-н1ву дозволяс студентам адаптуватися до практично! роботи, самостмно оцшити своТ теорети-4Hi знания та Тх значения в повсякденнм д1яль-HOCTi лкаря. В зв'язку з цим вщмова в1д проведения частини заняття безпосередньо ¿¡ля л1ж-ка хворого е безперспективною.
Послщовнють навчання на трьох кафедрах дозволяс оптимально вести пщготовку майбут-нього лкаря. Важливим моментом входження в свропейський освоим npocTip е наявнють та створенням в уыверситетах, академтх власних лкувально-д1агностичних баз.
та проведению виробничог практики на II-III , виробнича практика.
Заняття на кафедр1 загальноТ' xipyprii прово-дяться на трьох клУчних базах, як1 вщповщають сучасним вимогам. Вся програма роздтена на два модулу один на осннм, другий на весняний семестри.
Практично Bei роздти загальноТ' xipyprii' ввмш-ли в план практичних занять, але ми втратили 3 практичних заняття з теми: «Переливання KpoBi та кровозам1нник1в», 2 практичних заняття з теми: «Травматизм», «Кровотеча», а ц теми яв-ляються основними, яким ми придтяли придтя-смо увагу при вивчены дисциплин. Ще ми отри-мали один великий "мшус", що виробнича практика розпочинаеться з початку семестру, тобто з лютого мюяця i як правило, це III - 1У пари, коли в вщдтеннях заюнчуються: перев"язки, опе-рацИ та flpyri лкувально-д1агностичы маыпуля-цп.
Тепер щодо пщсумкових модульних контроле. Ми знову одержуемо "MiHyc". Студенти, як1 скла-ли пщсумковий модульний контроль за перший семестр (перший пщсумковий модульний контроль) до нього не повертаються в к1нц1 другого семестру, а це був ¡спит, де студент повторював матерел, який вивчався протягом III курсу.
Пщ час вивчення другого модуля студенти III курсу медичного факультету приходять на практичы заняття один раз в два тижы ( дв1ч1 на мюяць), для кл1н1чних дисциплш це дуже зама-ло, а тим бтьше для загальноТ xipypriT, це ж ази
