CC BY
8
УДК: 161.221.2:378.147:617
ПРОБЛЕМЫ ПИТАНИЯ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬН01 Х1РУРГП ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
Днтропетровська державна медична академ1я, кафедра х1рурпчних хвороб, оперативно! х1рургп та топо-граф1чноТ анатомп
Мунтян С.О., Кришень В.П., Баранник С.1.,Задорожний В.В., Троф{мов М.В.
ПопереднШ аналгз резулътат1в викладання загалъног х1руггг в умовах кредитно-модулъног сис-теми дов1в, що виникли питання, як потребуютъ розв'язання на ргзних ргвнях. Вини торка-ютъся учбово-методичного та матер1алъно-техтчного забезпечення навчалъного процесу, методологи викладання практичних навичок, розподыу модулъного контролю ргвня засвоення прак-тичних г теоретичних знанъ, збшъшення загалъного часу навчалъних годин з дисциплши, рест-руктуризацгг учбово-виробничог практики.
Ключов1 слова: кредитно-модульна система, загальна х1рурпя, методика викладання.
Клннна дисциплна «Загальна х1рурпя» поен складае 2 учбов1 години (80 хвилин) при збере-
дае одне 13 провщних М1сць при пщготовц! Л1каря загального профтю. У своему pofli вона е пропедевтикою х1рург1чних хвороб i закладае на III Kypci основи вивчення студентами xipypriT, дитя-чо1 xipypriT, травматологи й ортопед ¡Т, нейрох^у-priT, анестезюлоги й ¡нтенсивнм TepaniT, урологи, акушерства, пнекологи й ¡нших навчальних дис-циплн, де застосовуються xipyprNHi методи лн кування. Загальна xipyprm передбачае ¡нтегра-ц1ю викладання ¡з цими дисциплнами й форму-вання вм1нь застосовувати теоретичы та прак-тичы знания в процеа подальшого навчання та професмноТ д1яльност1 Ряд важливих роздт1в (зокрема - трансфузюлопю) студенти вивчають ттьки в рамках дисциплши «Загальна xipyprm».
Вщповщно до наказу МОЗ УкраТни в1д 17.05.06 за № 281 "Про внесения змш до навчального плану пщготовки фах1вцв осв1тньо-квалфкацмного р1вня "спец1алют" квалфкаци "лкар" у вищих навчальних закладах III-IV piBHiB акредитаци УкраТни, затвердженого наказом МОЗ УкраТни Bifl 31.01.05 за № 52", з 2007-08 навч. року в Днтропетровськм медичнм акаде-MiT почате викладання загальноТ xipypriT по Бо-лонськм системк
Це призвело до значних змЫ в навчальый про-rpaMi. При традицмнм систем! навчання курс загальноТ xipypriT був розподтений на 3 семестри (IV семестр - на II Kypci, V, VI - на III Kypci); для освоения дисциплши видтялося 284 аудиторних годин. Вщповщно до експериментального навчального плану, розробленого на принципах СвропейськоТ кредитно-трансферноТ системи (ECTS) i затвердженого наказом МОЗ УкраТни Bifl 31.01.05 за № 52 "Про затвердження та введения нового навчального плану пщготовки фа-х1вц1в осв1тньо-квал1фкацйного р1вня "Спец1а-лют" квал1фкацп "Пкар" у вищих навчальних заставах III-IV piBHiB акредитаци Украши за спец1а-льностями "Пкувальна справа", "Пед1атрт", "Медико-профтактична справа", курс загальноТ xipypriT розрахований на викладання протягом V, VI семестр1в (на III Kypci), для практичних занять видтено 90 годин. Таким чином, загальний час практичних занять зменшено в 3 рази. Трива-лють практичного заняття згщно типовоТ навча-льноТ програми з загальноТ xipypriT МОЗ УкраТни
женому чисельному склад1 десятюв (10-12 студенев).
Створення новоТ програми навчальноТ дисциплши супроводжувалось скороченням часу, при-значеним на викладання та засвоення окремих тем. Це посилило жорсткють вимог до учбово-методичного забезпечення щодо пщготовки та проведения навчальних занять, бтьш ч1ткоТ ор1-ентацп на функцИ, задач! майбутньоТ профеай-ноТ дтльност1, осктьки сучасний етап медичноТ пщготовки характеризуемся значним збтьшен-ням об'ем1в, складност1 \ темтв засвоення учбо-вого матер1алу. Зросла актуальнють невирше-ноТ ще проблеми довгострокового запам'ятову-вання у студенев, тим бтьш, що в умовах ¡нфо-рмацмного перенавантаження ефективнють за-пам'ятовування р^ко падае. Виршенню ц1еТ проблеми вщповщають методичы вимоги щодо побудови структурно-лопчних схем змюту окремих тем; ц схеми виконують функц1ю скорочено-го, ¡нформацмно-насиченого графнного вщо-браження змюту теми. Але треба виходити з того, що засвоення будь-якоТ теми не е вивчення таких схем та алгоритм^ - Тх засвоення як фор-ми довгострокового запам'ятовування учбового матер1алу потр1бне базуватися на поширеному вивчены основноТ, базовоТ лтератури.
Для освоения студентами на належному р1вн1 будь-якоТ дисциплши важпиве значения мае забезпечення необхщною учбово-методичною лн тературою. УкраТнська медична б1блютека нара-ховуе дектька провщних видань по загальый х\-рургп. Потр1бно вщзначити, що незважаючи на те, що авторами цих пщручниюв е колективи провщних кафедр загальноТ хфурги медичних вуз1в УкраТни, мають мюце ¡стоты розходження в викпадены матер1алу \ прюритетах, як1 вщдава-лися р^ним темам при Тхньому створены. Це призвело до т1еТ ситуаци, що складно день знай-ти единий уыверсальний пщручник по загальнм х1 рург1Т, який би в1дпов1дав вс1м вимогам викла-дення матер1алу:
- наявн1сть вс1х основних розд1л1в, тем;
- достатньо повне, "хрестомат1йне" викладання матер1алу;
- використання сучасних класиф1ка-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
цм, алгоритм^ i т.п.;
- використання для наочност1 яюсно-го ¡люстративного матер1алу, схем, кпннних приклад^ i завдань.
Студенти найчастше змушеы для повноти освоения навчального матер1алу користуватися одночасно дектькома пщручниками.
При створенн1 робочих навчальних програм, методичних розробок, оновлених тестових баз, завдань кафедри повины ясно представляти, якими навчальними матер1алами буде користуватися студент при освоены програми; Bei пере-раховаы вище матерели повины повнютю Тм вщповщати як основним i додатковим джерелам навчальноТ ¡нформацп. Bei можлив1 недолки ос-новних навчальних матерев необхщно вчасно належним чином ураховувати шляхом створен-ня учбово-методичних nociÖHHKiB, рекомендацм, навчальних фтьмв, мультимедмних лекцм для надання допомоги при вивчены окремих роздь nie, тем.
Одним ¡з кпючових acneKTiB у викпаданы KniHi-чних дисциплн е придбання студентами про-фесшно-техжчних навичок. У процеа пщгото-вки медичного прац1вника формуеться виключно широкий i специфнний спектр профеемних навичок. Виходячи з реальних вимог майбутньоТ профеайноТ д1яльност1, можна видтити три найбтьш значим! групи профеемних медичних навичок:
- pyxoßi, мануальы, сенсомоторы;
- перцептивы;
- ¡нструментально-розрахунковк
Основними етапами формування профеемних
навичок е:
- уевщомлення та запам'ятовування профеайного алгоритму навички;
- практичний трен1нг;
- досягнення стади автоматичного ви-конання;
- забезпечення збер1гання навички в дмовому стан1 шляхом постмного повторения сформовано!' навички.
Сполучення теоретичних знань та практичних навичок дае професшж вмшня, як1 розум1ють-ся як здатнють фах1вця вир1шувати нетипов1, уекпаднены професмы задачк
Методики контролю р1вня засвоення практичних навичок на наступний час е достатньо роз-робленими; вони потребують на сучасному eTani xi6a що покращення техничного забезпечення навчального процесу (муляжу тощо). Однак за-лишасться не вир1шеним питання - на якому eTani викпадання студенту демонструються практичы навички з наступних тем. Учбов1 фть-ми, лекцп можуть лише сприяти Тх якюному за-своенню, але достатня точнють Тх виконання
можлива лише при неодноразовм демонстрант навичок викпадачем з подальшим опрацюван-ням Тх студентами п1д час самостмноТ пщготов-ки. Така демонстрац1я потребуе окремоТ матерь ально-техннноТ пщготовки та витрат часу практичного заняття або додаткового позаучбового часу.
Якщо проанал^увати структуру заняття (табл. 1), напрошуеться висновок, що при 2 годинах практичного заняття виконати ва його етапи (при чисельност1 десятка в 10 оаб) можна лише формально або частково не виконати, що е не-припустимим. Кожен студент повинен пройти вс1 р1вы контролю \ отримати оцнку. Треба також зазначити, що опитування студенев е результатом ¡ндивщуальноТ ствбесщи; напис тестових завдань, виршення задач потребуе негайноТ Тх перевфки для проведения пщеумку оцнки р1вня знань \ доведения ТТ до свщомост1 студента. Все це взагал1 може бути виконано ттьки за рахунок часу заняття.
Зпдно вимог кредитно-модульноТ системи \ виходячи з типовоТ програми по загальый х1рурги МОЗ УкраТни, програма дисциплин структурова-на як 1 модуль, засвоення якого закнчуеться складанням пщеумкового модульного контролю р1вня теоретичноТ та практично!' пщготовки студенев. При вщсутност1 сеай складання п1д-сумкових модульних контроле з уах дисциплн вщбуваеться переб1гом останнього тижня семестру, що призводить до значного психнного \ фь зичного перенавантаження студенев.
Слщ особливо зазначити реструктуризац1ю в умовах кредитно-модульноТ системи учбово-виробничоТ практики. При традицмнм систем! навчання студенти проходили практику теля ве-сняноТ сесп у вигляд1 циклу. Особливо ефектив-ною така практика стала теля дозволу ТТ прохо-дження на однм кл1н1чн1й базк Це можна пояс-нити тим, що студент, приходячи у вщдтення, мав час для знайомства з персоналом, ознайо-млення з1 специфкою \ режимом роботи як клнь ки \ ТТ пщроздт1в взагал1, так \ його вщдтення -зокрема. "Робочий" день студента починався в 800; в1н був присутнм на ранковм оперативна нарад1 у вщдтены, розподт1 роботи молодшого \ середнього медичного персоналу, м1г взяти участь в обходк Приступаючи до практики з ранку, вн брав участь у робот1 вщдтення в найбтьш напружений перюд робочого дня (транс-портування хворих на дослщження, маыпуляцп, перев'язки \ т.п.). Важливим також було те, що добросовюний, грамотний студент мав час отримати дов1ру медичного персоналу, що ста-новилося пщетавою для його подальшого розви-тку.
Таблиця № 1
План та орган\зацЮна структура заняття з загально)'х1рургп
№ з / п
OcHOBHi етапи заняття, Ух функцй'та зм1ст
Навча-льш Mini в р1внях засвоен-ня
Методи контролю i навчання
Матер1али методичного забезпечення (контролю, наочнос-Ti, ¡нструктивж)
1 2
Пщготовчий етап
Оргаызацмы заходи Постановка навчальних цн лей та мотивацт Контроль вихщного р1вня знань, навичок, ум1нь: (даеться короткий план змюту, що виноситься на контроль), наприкпад:
1. Розвиток наукових погляди на .
2. Етюлопя, патогенез.
3. Клнка.
4. Дагностика.
5. Лкування.
6. Профтактика._
3 хв.
Для кожного питания плану вказують-ся цт1 контролю в р1внях засвоен-ня
Вказуються методи контролю, що е вщповщни-ми запланованим р1вням засвоення
"Навчалы-ii ц1л1" "Актуальнють теми" Вказуються матерели контролю вщповщного р1вня (таблиц!, малюн-ки, муляжу структурно-лопчы схеми, ¡нстру-ментарм, обладнання, лкарсью препарати, слайди, звукозаписи i т.п.)
Основний етап
Формування професмних вмнь та навичок (даеться перелк основних практич-них завдань), наприклад:
1. Оволод™ навичками., технкою., методикою проведения.
2.провести кура^ю хворого.
3. Скласти план обстежен-ня.
4. Провести диференцмну д1 агностику.
5. Визначити план лкуван-ня.
6. Дослщити медико-бюлопчний об'ект, вм™ розр^няти, диференц1юва-ти його елементи.
7. Дослщити лабораторно-експериментально._
III
Метод формування навичок: практичний тре-н1нг
Метод формування вм1нь: профеайний тре-н1нг у виршены нетипових кл1н1ч-них ситуацм
Медико-бюлопчы дослщження
Лабораторне (експеримента-льне) дослщжен-ня (робота)
Алгоритми (¡нструкцИ, opieHTOBHi карти) для формування практич-них навичок. Обладнання
Алгоритми (¡нструкци, OpieHTOBHi карти) для формування Профе-СМНИХ BMiHb, Xßopi, lc-Topii хвороби, Текстов! ситуацмы нетипов1 Задач!
1м1тац1йн1 ¡гри, Обладнання
1нструкци, OpieHTOBHi карти
Обладнання, Лабора-торно-дослщницью Задач!
Лабораторне обладнання
Заключний етап
Контроль та корекц1я р1вня професмних BMiHb та навичок
Пщведення пщсумюв заняття (теоретичного, практичного, оргаызацмного) Домашне завдання (основна i додаткова л1тература за темою)
Методи контролю навичок: ¡ндивн дуальний контроль навичок або ix результат^ Методи контролю BMiHb: аналЬ та оцнка результа-TiB кпннноТ робо-ти, лабораторного дослщження i т.п., ршення нетипових задач; тестовий контроль III р1вня_
Обладнання Результати кпннноТ роботи + ¡стор1я хвороби
Задач i III р1вня Тести III р1вня Результати лабораторного дослщження OpieHTOBHa карта для самостмноТ роботи з л1тературою
3
4
5
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Структура учбово-виробничоТ практики в умо-вах кредитно-модульно!' системи передбачае ïï проходження на р^них шннних базах у вигляд1 окремих занять по 4 години (3-4 заняття на 6a3i), причому час цих занять доводиться на шець робочого дня. TaKi умови зводять до MÎHÎMyMy можпивють студенев взяти активну участь у робот! вщдтення i значно знижують рвень освоения на практик основних навичок.
Висновки.
1. Необхщно продовжити роботу по пере-робц та оновленню учбово-методичного та матер1ально-техннного забезпечення навчального процесу в умовах кредитно-модульно!' системи.
2. Враховуючи те, що викладання р1зних дисциплн вщбуваеться ¡нод1 на р1зних
Реферат
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ ПО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ.
Мунтян С.А., Кришень В.П., БаранникС.И.,Задорожний В.В., Троф1мов Н.В.
Ключевые слова: кредитно-модульная система, общая хирургия, методика преподавания.
Предварительный анализ результатов преподавания общей хирургии в условиях кредитно-модульной системы показал, что возникли вопросы, которые нуждаются в решении на разных уровнях. Они затрагивают учебно-методическое и материально-техническое обеспечение учебного процесса, методологию преподавания практических навыков, распределение модульного контроля уровня освоения практических и теоретических знаний, увеличение общего времени учебных часов по дисциплине, реструктуризацию учебно-производственной практики.
УДК 614.256:378.661
ОРИЕНТИРЫ СОВРЕМЕННОЙ ПОДГОТОВКИ ХИРУРГА
Вмськово-медичний ¡нститут УкрашськоТ вмськово-медично!' академп, кафедра вмськово!' xipyprii Панов Ф.И., Бондаревский A.A.
В поисках утрачиваемых ориентиров в подготовке хирургов в высших военных учебных заведениях, авторы в статье обращают внимание на важнейшие моменты в подготовке хирургов, а именно, обучению искусства беседы с больными, живому эмоциональному общению преподавателя с учеником, обучению основам медико-правовых знаний, хирургической этике, деонтологии, широкому историко-культурному сопровождению в обучении.
Ключевые слова: современное высшее медицинское образование, подготовка хирурга, этика в хирургии, деонтология в хирургии, медико-правовые знания.
"Время обсудит и оценит лучше нашего и наши убеждения и наши действия. А мы, расставаясь, утешим себя тем, что и здесь на земле, где все проходит, есть для нас одно нерушимое - это господство идеи. И поэтому, если мы верно служим идее, которая по нашему твердому убеждению вела нас к истине путем жизни, науки и школы, то будем надеяться, что и поток времени не унесет ее с нами". Н.И. Пирогов
Введение
Организация подготовки хирургов на кафедре в Украинской военно-медицинской академии строится несколько иначе, поскольку хирургу и другому специалисту предстоит иметь дело с одним из самых сложных и непредсказуемых феноменов - человеком с его психикой в самых разных ее проявлениях. Познание и понимание психики объекта познания (больного), происходит порой в сжатые временные сроки, когда поистине промедление смерти подобно. Как в свое время отметил А. Камю, понять мир
кпннних базах, а також за умов специ-фки роботи кпннних кафедр, доцтьно для викладання практичних навичок з наступних тем видтяти окремий час на-прикнц1 практичних занять.
3. Доцтьно провести розподт модульного контролю р1вня засвоення практичних \ теоретичних знань на 2 останых заняття замють 1.
4. Загальний час практичних занять доц-льно збтьшити в 1,5 рази.
5. 3 метою покращення р1вня отримання медсестринських навичок учбово-виробничу практику доцтьно проводи™ як цикл на однм кпнннм баз1 в окремий вщ учбового семестру час.
значит свести его к человеку, оставить на нем человеческий отпечаток. Именно такой обобщенный символический концепт человека ("всеобщий единый больной") и должен быть выстроен в результате профессионального обучения хирурга.
При подобном подходе важно ответить на вопрос, а что является системообразующим моментом профессиональной подготовки его?
Это сумма из пяти слагаемых:
- что это такое;
- зачем это надо учить;
