CC BY
8
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Реферат
0РГАН13АЦ1Я ПРОВЕДЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В ВИПУСКНОГО КУРСУ Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Смирнов Н.Л.
Ключов1 слова: викладання х1рурпчних хвороб, контроль знань, тестов! завдання.
Впродовж циклу х1рурпчних хвороб студенти VI курсу вивчають найважливЫ роздти планово! \ екстреноТ х1рурги черевноТ порожнини. У зв'язку з великим ¡нформаци \ вщносною стислютю вивчення х1рурпчних хвороб студентами 6 курсу засвоення студентами такого великого ¡нформаци представляеться дещо скрутним. У зв'язку з цим найбгпьш доцтьним представляеться синдромний пщхщ у вивчены х1рурпчноТ патологи. На кафедр1 госттально!' х1рургп \ ендоскопи розроблений споаб поточного \ етапного тестового контролю, що необхщне повторения вивчених тем \ самостмну внеаудиторну пщготовку до етапного посин-дромного контролю засвоення знань. Для пщготовки студенев до поточного \ рубежу тестового контролю на кафедр1 гостталь-ноТ мрургл \ ендоскопи пщготовлений \ виданий «Зб1рка тестових завдань», що мютить 1200 тест1в по вах розд1пах х1рургп, що вивчаються.
Запропонований споаб дозволяс визначити р1вень знань студен™ \ оцшити ефективнють викладання протягом циклу шляхом пор1вняння результалв першого \ останнього тестування. Поточний тестовий контроль дозволяс щодня контролювати засвоення студентами матер1алу, що вивчаеться.
УДК 614.25:617
ВИКЛАДАННЯ ФАКУЛЫЕТСЬК01Х1РУРГ11, ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ
Катковський O.G., Багрш О.С., Жмур А.А
ВЫницький нацюнальний медичний университет ¡м. M.I.
Викладання факультетськоТ xipyprii, в контекст! педагопки вищоТ школи, мае cboi особли-BOCTi, що вщповщають MeTi та задачам дисциплин, та перебувае пщ постмним впливом пози-тивних та негативних фактор^, з якими не мож-на не рахуватися.
Кафедра факультетськоТ xipyprii Внницького нацюнального медичного уыверситету ¡м. М.1.Пирогова волод1е значним потенц1алом кадрового забезпечення, постмно готуються канди-дати та доктора медичних наук, поступово зд1й-снюсться успшна змна поколшь викладацького складу з передачею досвщу молодим фах1вцям, здмснюеться систематичне пщвищення квалфн каци cnißpoöiTHHKiB з педагопки, удосконалюеть-ся методика викладання xipyprii студентам 4,6 KypciB та лкарямннтернам.
Стр1мкий розвиток сучасноТ медицини та нау-ково-техннний прогрес висувають HOBi вимоги до процесу пщготовки сучасного спецалюта. Враховуючи поширення комп'ютеризацп (за нашими даними близько 50% студенев мають комп'ютери, а решта втьний доступ до користу-вання ними), впровадження лазерноТ, ендоскопн чно1, ультразвуковоТ технки, ¡нших високотехно-лопчних метода обстеження та лкування, поширення ¡нформацмного поля, втьний доступ до найсучасыших досягнень через мережу «1н-тернет» традицмний cnociö викладання дисциплин стае вчорашым днем.
Проте, недостатне фнансування не дае мож-ливост1 в повнм Mipi встановити навчальний процес на кпннних кафедрах, в тому числ1 i на кафедр1 факультетськоТ xipyprii, на сучасний pi-вень. 1ншою серйозною проблемою е стан лка-рень, як1 ми використовуемо в якост1 бази для навчання студенев. Положения про кпУчну лн
., Саволюк С.1., Тереховський А.1.
Пирогова
карню не виконуеться, в зв'язку з цим ми маемо над1ю на те, що нов1 пол™чы сили пригадають про ¡снування вищоТ медичноТ школи та и бази.
Враховуючи, що ¡нформа^я, яка даеться в електронному вид1 е не менш доступною, ыж ко-ристування б1блютекою, проте потребуе суттево менших витрат, вважаемо можливим та доцть-ним створення пщручниюв у електронному варн антк Вони можуть доповнюватись ¡люстрацями, вщеофтьмами, фотографами, а також можуть мютити спецально розроблеы навчалы-м про-грами. Важливою Тх перевагою е можливють по-стмного поновлення, корекци та удосконалення. При цьому соб1вартютьТх е значно нижчою.
Проте, жодна чудово викпадена та методично грамотно представлена ¡нформацт не буде засвоена студентами за вщсутност1 мотиваци оволодння дисциплЫою. Враховуючи вщсут-нють реального впливу з боку уыверситету на фнансове заохочення студенев до навчання та на перспективу отримання достатньоТ оплати прац1 майбутнього лкаря, що е головним моти-вацмним фактором до оволодЫня знаниям \ умнням, ми зупинимось на ¡нших мотивацмних чинниках. Одним ¡з таких е фактор викладача. А саме його самовдосконалення та авторитет, вмшня знайти стльну мову з молодими колега-ми, вимогливють, взаемоповага, уважне та ¡нди-вщуальне ставлення до кожноТ особистост1 в обличч1 студента. П1д час економнноТ та полн тично1 кризи, комерц1ал1зац|| сусп1льства, ¡нколи лише власний приклад може стати фактором, що призведе до зростання р1вня мотиваци. Саме на третьому-четвертому роках навчання в1дм1-чаеться 1"|' значний спад, спричинений реал1ями, з якими стикаються студенти, приходячи у кл1н1-ки. Вони неминуче стають св1дками поганого за-
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
безпечення лкарень, того статусу, який мають лкар1 на тепершнм час. Тому ця проблема е глобальною та потребуе виршення на державному р1вн1 I саме молод1 фах1вцнпрофесюнали будуть в змоз1 прийняти участь у и розв'язаннк Але запорукою такого прогресивного розвитку е саме свщома переор1снтацт на створення культу знань, навичокта умнь.
Створена за допомогою удосконаленоТ, мо-дерызованоТ та надсучасноТ матер1ально-техннноТ бази система теоретичних знань не дасть можливост1 отримати компетентного фахн вця. В усьому Св1т1 компетентнють лкаря на те-першнм час оцнюсться не ттьки за його знаниями, а насамперед за вмЫнями.
Обговорення та вир1шення основних питань викладання, обмЫ досвщом з метою удоскона-лення та розвитку методики та дидактики педа-гопчного процесу проводиться пщ егщою голо-вно1 кафедри на баз1 Нацюнального уыверсите-ту ¡м. Богомольця О.О. уыверситету та е дуже корисним та продуктивним. Новий сдиний пщру-чник «Факультетська хфурпя», на нашу думку, не в повнм м1р1 вщповщас вимогам програми та потребуе доопрацювання. Так, на нашу думку, доцтьним було б один раз на п'ять роюв на сп1-льному засщаны профтьних кафедр обговорю-вати та вносити необхщы змЫи та доповнення з наступним перевиданням пщручника та його електронноТ вереи. Кр1м того, доцтьним буде створити тдручник «Х1рурпя» для студенев вах курав. Це дозволить стандартизувати знания, що отримують студенти в р^них ВУЗах нашоТ держави та присднатися до загальносвропейсь-коТ системи вищоТ школи. Кр1м того наша кафедра пропонуе розробити та в провадити за участю вах кафедр або Тх представниюв сдны методич-ы вказ1вки до практичних занять. Система по-дання матер1алу, контролю та оцшки знань та умнь повины вщповщати вимогам Болонського процесу. На нашу думку, пщсилення частки са-
мостмного набування теоретичних знань та ус-п1шне впровадження Тх п1д час роботи з пац1сн-тами пщсилить мотивац1ю до навчання та по-кращить засвосння матер1алу. Ще раз пщкрес-люсмо, що оволодння лкарською спец1альнютю - не лише здобування знань, але й навичок на р1вы умЫь. Тому кожен студент повинен мати можливють самостмно працювати безпосеред-ньо з хворим.
Наша кафедра, в контекс^ загальноТ стратеги роботи уыверситету, готусться до викладання в трупах ¡ноземних студенев на англмськм мовк В умовах обмеженост1 ¡нформацмних англомов-них джерел для викладання в цих групах ми го-тусмо навчальы учбов1 поабники та методичы матерели.
1нтеграц1я УкраТни у Свропейський прост1р та ун1ф1кац1я вимог до лкарського диплому приве-де наш1 ВУЗи до присднання до вщомого «Болонського процесу». Потр1бна пщготовка до переходу викладання хфурги за модульно-кредитною системою. Фрагментац1я учбового плану на окрем1 модул1 повинна бути узгоджена м1ж уама навчальними закладами.
Важливим для покращення результата навчання вважаемо зменшення ктькост1 студенев в групах до 5-6 чоловк. Збтьшення годин ви-вчення х1рурпчних хвороб. Натомють, педагопч-не навантаження викладача кпннних дисциплн 800-1000 годин на рк не дозволяс зосередитись на навчаны студенев без шкоди для клУчноТ та науковоТ роботи. Тому, зменшення навантаження до свропейських норм е обов'язковою умовою збереження кадрового потенц1алу медичних Ву-з1в. Спод1ваемось, що висловлеы нами деяю мь ркування в сукупност1 здумками колегдозволять досягти покращення результат^ нашоТ сумюноТ роботи.
Том 6, Выпуск 1-2
319
