CC BY
9
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
УДК 616.6 - 039.74 : 378.22 : 378.147 : 336.77
ВИКЛАДАННЯ НЕВ1ДКЛАДН01 УРОЛОГИ 1НТЕРНАМ-Х1РУРГАМ ЗГ1ДН0 ВИМОГ КРЕДИТНО-М0ДУЛЬН01СИСТЕМИ
Березницький Я.С., Крижановський 1.Д., Гапонов В.В.
Днтропетровська державна медична академ1я
Викладання нев1дкладног урологи е одтею 1з складових частин ттернатури по х1рургИ, що потребуе перегляду системи викладання в умовах кредитно-модульног системи. Розроблено та застосовано оригтальну комплексну систему оцнки теоретичних знань та практичних вмгнь гнтернгв, що е прозорою, об"ективною та сприяе полтшенню знань з дисциплгни.
Ключов1 слова: х1рурпя, пщготування ¡нтерыв, уролопя, кредитно-модульна система.
Полтшення оволодння практичними навич-ками та покращення теоретичних знань лкар1в-¡нтерыв в межах програми навчання за фахом „х1рург1я" е обгрунтуванням переходу на кредит-но-модульну систему викладання нев1дкладноТ урологи, як суммноТ дисциплин [1-5]. Такий пе-рехщ дае змогу подальшого ¡нтегрування у зага-льносвропейську систему навчання.
На кафедр1 факультетськоТ хфургп та хфурги ¡нтерыв ДыпропетровськоТ державно! медичноТ академи накопичено певний досв1д викладання невщкладноТ урологи ¡нтернам-хфургам згщно вимог кредитно-модульноТ системи. Початку занять з ¡нтернами передувала велика науково-методична робота.
Модуль „Невщкладна уролопя" тривае 3 тиж-ы, на 1 тиждень занять приходиться 1,5 кредита. Передбачаеться 4 години лекцмного матер1алу за наступною тематикою „Загальнокшнны та спец1альы методи дослщження оргаыв сечовоТ та статевоТ системи" та „Травми оргаыв сечовоТ та статевоТ систем".
Структурно модуль роздтений на два змюто-вн1 модулу що скпадаються з дектькох учбових елементв. До змютовного модулю „Гостр1 запа-лы-м захворювання оргаыв сечостатевоТ системи. Синдром порушення видтення та виведення сечГ входить 8 учбових елемент1в, в яких пе-редбачене вивчення окремих запальних захво-рювань та Тх ускладнень, а також таких синдро-м1в, як анурт, гостра затримка сеч1, ниркова колька, гематурт та ¡нш1х. У змютовному модул1 „Травматичы пошкодження нирок та сечових шлях1в" передбачено 4 учбов1 елементи, що присвячеы травмам нирок, сечовод1в, сечового мкура, уретри та зовышых статевих оргаыв чо-ловшв. Така структура викладання дисциплЫи дозволяс пщвищувати якють навчання та що-денно контролювати знания та вмння ¡нтерыв за наступною схемою.
На кожному учбовому елемент1 кожен ¡нтерн проходить тестовий контроль знань, виршуе си-туацмну задачу за темою (визначення кпннного д1агнозу, д1агностичноТ та лкувальноТ програми), вщповщае на контроль^ запитання. Знания оц1-нюються за 5-тибальною системою, оцнки су-муються, що дозволяс кожному ¡нтерну отрима-
ти в1д 6 до 15 бал1в за учбовий елемент. Оцнка змютовного модуля здмснюсться на пщстав1 тестового контролю знань за вама темами у межах змютовного модуля та письмовм в1дпов1д1 на ситуацмну задачу (обгрунтування кпннного та диференцмного д1агнозу, екпадання програми лкування), що надае ¡нтерну можливють отримати в1д 14 до 35 бал1в. Залк по модулю полягае у курацИ хворого з письмовим оформлениям вщповщ1 у вигляд1 написания медичноТ карти стацюнарного хворого, де е 9 роздт1в (опитування хворого, ф^икальне обстеження, попереднм д1агноз, д1агностична програма, ана-л1з даних допоммних метода дослщження, ди-ференцмний д1агноз, кпннний д1агноз, обгрунтування лкувальноТ тактики, обгрунтування опе-рацп). За цей роздт роботи ¡нтерн отримус в1д 18 до 45 бал1в.
Кр1м вищезазначеного, на протяз1 модуля кожен ¡нтерн повинен продемонструвати викпада-чу практичну частину, яка включас навички, що виконують на хворому (перев'язки, катетериза-ц1я сечового мкура, пальпац1я передмкуровоТ залози, ¡нтерпретаця в^уальних метода досль дження), навички по оформлению медичноТ до-кументацп (опис хворого, передоперацмний епь криз, оформления обходв, лист лкарських при-значень, виписы епкризи, реценз1я на медичну карту стацюнарного хворого) та визначення знань практичних навичок за резюме, тобто написания за певною схемою в1дпов1д1 на заздале-г1дь визначений перелк навичок (цистоскоп^ у жшок, екскреторна урограф1я, цистограф1я, уре-терограф1я, ведения хворих з дренажами (сто-мами), саытарно-гтеничы рекомендаци з про-фтактики уролопчних захворювань). Кожна з навичок оцшюеться за 5-тибальною системою, що в сум1 дае в1д 100 до 250 бал ¡в. Пщрахунок загальноТ ктькост1 бал1в за модулем та розподт цих бал1в за критер1ями усп1шност1 в1д А (100 -90%) до РХ (< 60%) згщно пропорцИ" дозволяе дати загальну оцнку знань та вм1нь кожного ¡н-терна по нев1дкладн1й урологИ" за програмою п1д-готовки л1кар1в-1нтерн1в за фахом „хфурпя".
У процес1 пщготовки до проведения занять з ¡нтернами в умовах кредитно-модульноТ системи на кафедр1 були розроблен1 спец1альн1 форми
Том 6, Выпуск 1-2
291
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
документаци ¡нтерна (щоденник) та викладача (журнал асистента). Розроблена документац1я передбачае прозорють та ¡нформативнють уч-бового процесу, дозволяе ¡нтернам контролюва-ти стан свого навчання, планувати обсяг роботи на день, тиждень або весь модуль.
Перший досвщ роботи за кредитно-модульною системою, зпдно розробленоТ схеми, отримав позитивну оцнку викладач^ та ¡нтерыв. Перехщ на кредитно-модульну систему полт-шус теоретичну пщготовку та практичы вмння з урологи майбутых хфурпв, що дозволить по-кращити результати надання допомоги хворим.
Л1тература
Болонський процесс у фактах \ документах /Упор. М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м.. В Гнатюка, 2003. - 52 с. Вища осв1та УкраТни \ Болонський процес: Навч. про-грама/ Розроб.: М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м. В Гнатюка, 2003. - 18 с.
Кремень В.Г. Болонський процес \ стан вищоТ осв1ти вищоТ осв1ти в УкраТы // М1жнар. семшар « Вища осв1та в УкраТы та Болонський процес». КиТв, 13 - 14 травня 2004 р.
Основы засади розвитку вищоТ осв1ти в УкраТы в контекст! Болонського процесу (документи \ матер1али 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д.Шинкарукта ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТДПУ ¡м. В. Гнатюка, 2004. - 147 с. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 № 199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ осв1ти УкраТни".
Реферат
ПРЕПОДАВАНИЕ НЕОТЛОЖНОЙ УРОЛОГИИ ИНТЕРНАМ-ХИРУРГАМ СОГЛАСНО ТРЕБОВАНИЯМ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
БерезницкийЯ.С., Крыжановский И.Д., Гапонов В.В.
Ключевые слова: хирургия, подготовка интернов, урология, кредитно-модульная система.
Преподавание неотложной урологии является одной из составляющих частей интернатуры по хирургии, что требует пересмотра системы преподавания в условиях кредитно-модульной системы. Разработана и применена оригинальная комплексная система оценки теоретических знаний и практических навыков интернов, которая является прозрачной, объективной и способствует улучшению знаний по дисциплине.
УДК 617 : 378.22 : 378.147 : 336.77
0С0БЛИВ0СТ1ВИКЛАДАННЯ Х1РУРГП ДЛЯ IHTEPHIB ЗГ1ДН0 ВИМ0Г КРЕДИТН0-М0ДУЛЬН01 СИСТЕМИ
Березницький Я.С., Гапонов В.В., Яльченко H.A.
Дыпропетровська державна медична академ1я
На nidcmaei власног розробки модел1 викладання клгнгчних дисциплт та першого doceidy засто-сування цього тдходу при проходжент ттернатури по xiрyргiг висвтлено проблему викладання предмету з урахуванням вимог кредитно-модульног системи. Наведено приклад розподшу уч-бових елеменmiв, змктовних мoдyлiв та niдxoдiв до оцтки всього модуля з невiдклaднoг xiрyргn. Шдкреслено значення самостшног роботи ттертв, щоденного контролю знань та вмть з xiрyргiг в умовах nрoзoрocmi та oб"eкmивнocmi викладання xiрyргn.
Ключов1слова: навчання в ¡нтернатур1, xipyprifl, кредитно-модульна система.
Актуальнють переходу на кредитно-модульну вщповщно на 1 та 2 роках навчання. Виходячи з
систему викладання предмета не викпикае сум-нЫв: полтшення оволодшня практичними нави-чками, покращання теоретичних знань та мож-ливють ¡нтегрування в загальноевропейську школу навчання ¡снюють тривалий час [1-3, 5-6]. Тому розгляд особливостей викладання медич-них наук, в тому числ1 х1рурги, мають велику ак-туалы-мсть та е нагальною проблемою ВУ31в [4, 7-10].
На кафедр1 факультетськоТ х1рурги та х1рурги ¡нтерыв ДыпропетровськоТ державно! медичноТ академп, де навчаються студенти 4 курс1в та лн карннтерни, накопичено певний досвщ викладання хфурги зпдно вимог кредитно-модульноТ системи. Початку занять з ¡нтернами та студентами передувала велика науково-методична робота, яка полягала в наступному. Лекцмний курс для ¡нтерыв роздтено на 2 роки: 60 та 32 години
вимог учбового процесу, проведено розподт дисциплт на модул1 з певною ктькютю кредилв кожний. При викпаданы х1рурги було видтено модул1 планово!1, невщкладноТ, торакально!', гнмноТ та амбулаторноТ х1рурги, проктолог!I та нев1дкладноТ урологи, що дозволило оргаызува-ти проведения кожного цикла висококвалфко-ваним викладачем на баз1 профтьного в1дд1-лення.. До викладання модуле невщкладноТ п-некологи, травматологи, нейрохфурги, дитячоТ хфурги, ¡нтенсивноТ терапи, експертизи праце-здатносл та загальноТ патологи було залучено суммы кафедри медичноТ академп. Всього для ¡нтерыв видтено 15 модуле тривалютю вщ 1 до 6 тижыв кожний. На 1 тиждень занять приходиться 1,5 кредита.
Кожний модуль роздтено на учбов1 елементи та змютовы модулк Наприклад, в модул1 „Невщ-
