CC BY
6
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
документаци ¡нтерна (щоденник) та викладача (журнал асистента). Розроблена документац1я передбачае прозорють та ¡нформативнють уч-бового процесу, дозволяе ¡нтернам контролюва-ти стан свого навчання, планувати обсяг роботи на день, тиждень або весь модуль.
Перший досвщ роботи за кредитно-модульною системою, зпдно розробленоТ схеми, отримав позитивну оцнку викладач^ та ¡нтерыв. Перехщ на кредитно-модульну систему полт-шус теоретичну пщготовку та практичы вмння з урологи майбутых хфурпв, що дозволить по-кращити результати надання допомоги хворим.
Л1тература
Болонський процесс у фактах \ документах /Упор. М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м.. В Гнатюка, 2003. - 52 с. Вища осв1та УкраТни \ Болонський процес: Навч. про-грама/ Розроб.: М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м. В Гнатюка, 2003. - 18 с.
Кремень В.Г. Болонський процес \ стан вищоТ осв1ти вищоТ осв1ти в УкраТы // М1жнар. семшар « Вища осв1та в УкраТы та Болонський процес». КиТв, 13 - 14 травня 2004 р.
Основы засади розвитку вищоТ осв1ти в УкраТы в контекст! Болонського процесу (документи \ матер1али 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д.Шинкарукта ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТДПУ ¡м. В. Гнатюка, 2004. - 147 с. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 № 199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ осв1ти УкраТни".
Реферат
ПРЕПОДАВАНИЕ НЕОТЛОЖНОЙ УРОЛОГИИ ИНТЕРНАМ-ХИРУРГАМ СОГЛАСНО ТРЕБОВАНИЯМ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
БерезницкийЯ.С., Крыжановский И.Д., Гапонов В.В.
Ключевые слова: хирургия, подготовка интернов, урология, кредитно-модульная система.
Преподавание неотложной урологии является одной из составляющих частей интернатуры по хирургии, что требует пересмотра системы преподавания в условиях кредитно-модульной системы. Разработана и применена оригинальная комплексная система оценки теоретических знаний и практических навыков интернов, которая является прозрачной, объективной и способствует улучшению знаний по дисциплине.
УДК 617 : 378.22 : 378.147 : 336.77
0С0БЛИВ0СТ1ВИКЛАДАННЯ Х1РУРГП ДЛЯ IHTEPHIB ЗГ1ДН0 ВИМ0Г КРЕДИТН0-М0ДУЛЬН01 СИСТЕМИ
Березницький Я.С., Гапонов В.В., Яльченко H.A.
Дыпропетровська державна медична академ1я
На nidcmaei власног розробки модел1 викладання клгнгчних дисциплт та першого doceidy засто-сування цього тдходу при проходжент ттернатури по xiрyргiг висвтлено проблему викладання предмету з урахуванням вимог кредитно-модульног системи. Наведено приклад розподшу уч-бових елеменmiв, змктовних мoдyлiв та niдxoдiв до оцтки всього модуля з невiдклaднoг xiрyргn. Шдкреслено значення самостшног роботи ттертв, щоденного контролю знань та вмть з xiрyргiг в умовах nрoзoрocmi та oб"eкmивнocmi викладання xiрyргn.
Ключов1слова: навчання в ¡нтернатур1, xipyprifl, кредитно-модульна система.
Актуальнють переходу на кредитно-модульну вщповщно на 1 та 2 роках навчання. Виходячи з
систему викладання предмета не викпикае сум-нЫв: полтшення оволодшня практичними нави-чками, покращання теоретичних знань та мож-ливють ¡нтегрування в загальноевропейську школу навчання ¡снюють тривалий час [1-3, 5-6]. Тому розгляд особливостей викладання медич-них наук, в тому числ1 х1рурги, мають велику ак-туалы-мсть та е нагальною проблемою ВУ31в [4, 7-10].
На кафедр1 факультетськоТ х1рурги та х1рурги ¡нтерыв ДыпропетровськоТ державно! медичноТ академп, де навчаються студенти 4 курс1в та лн карннтерни, накопичено певний досвщ викладання хфурги зпдно вимог кредитно-модульноТ системи. Початку занять з ¡нтернами та студентами передувала велика науково-методична робота, яка полягала в наступному. Лекцмний курс для ¡нтерыв роздтено на 2 роки: 60 та 32 години
вимог учбового процесу, проведено розподт дисциплт на модул1 з певною ктькютю кредилв кожний. При викпаданы х1рурги було видтено модул1 планово!1, невщкладноТ, торакально!', гнмноТ та амбулаторноТ х1рурги, проктолог!I та нев1дкладноТ урологи, що дозволило оргаызува-ти проведения кожного цикла висококвалфко-ваним викладачем на баз1 профтьного в1дд1-лення.. До викладання модуле невщкладноТ п-некологи, травматологи, нейрохфурги, дитячоТ хфурги, ¡нтенсивноТ терапи, експертизи праце-здатносл та загальноТ патологи було залучено суммы кафедри медичноТ академп. Всього для ¡нтерыв видтено 15 модуле тривалютю вщ 1 до 6 тижыв кожний. На 1 тиждень занять приходиться 1,5 кредита.
Кожний модуль роздтено на учбов1 елементи та змютовы модулк Наприклад, в модул1 „Невщ-
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
клады хфурпчы захворювання оргаыв черевно!' порожнини" видтено 23 учбових элемента та 6 змютовних модуле. При цьому змютовними модулями обрано „Гострий запальний абдомшаль-ний синдром", „Перитонеальний синдром", „Синдром грижового випинання", „Синдром гострого порушення пасажу кишечного вмюту", „Синдром травматичного ушкодження", „Синдром кровоте-ч1 в порожнину шлунково-кишкового тракту". До складу кожного змютовного модуля входить кн лька захворювань, як1 розглядаються як учбов1 елементи. Пщсумковий контроль знань проводиться на закпючному контрольному занята.
За аналопчною схемою побудовано ¡нш1 модул!. Така структура викладання дисциплин до-зволяс пщвищувати яюсть навчання та щоденно контролювати знания та вмння ¡нтерыв за на-ступною схемою.
На кожному учбовому елемент1 кожен ¡нтерн проходить тестовий контроль знань (вщ 50 до 100 тест1в), виршуе ситуацмну задачу за темою (визначення кпннного д1агнозу, д1агностичноТ та лкувальноТ тактики), вщповщае на контроль^ запитання. Знания оцнюються за п"ятибальною системою, оцнки сумуються, що дозволяе отри-мати в1д 6 до 15 бал1в. Оцнка змютовного модуля здмснюеться на пщстав1 тестового контролю знань за змютовним модулем та пюьмовм в1д-пов1д1 на ситуацмну задачу (обгрунтування кл1-ннного та диференцмного д1агнозу, складання програми лкування), що дае можливють ¡нтерну отримати за змютовний модуль вщ 14 до 35 ба-л1в. Залк по модулю включас курац1ю хворого з письмовим оформлениям вщповщ у вигляд1 написания розширеноТ медичноТ карти стацюнар-ного хворого, де е 9 роздт1в (опитування хворого, ф^икальне обстеження, попереднм д1агноз, д1агностична програма, анал1з допом1жних метода дослщження, диференцмний д1агноз, клнн-ний д1агноз, обгрунтування лкувальноТ тактики, обгрунтування операци). За цей роздт роботи ¡нтерн отримус вщ 18 до 45 бал1в. Кр1м того, на протяз1 всього модуля кожен ¡нтерн повинен продемонструвати викладачу практичы навички, як1 подтяються на навички, виконуем1 на хворому (перев"язки, блокади, анестезт, лапароцен-тез, тощо), навички по оформлению та запов-ненню медичноТ документаци (оформления опи-су медичноТ карти, передоперацмного та випис-ного епкриз1в, заповнення листа призначень, реценз1я на медичну карту, тощо). Третьою складовою цього компоненту контроля знань е визначення знань практичних навичок за резюме, тобто написания за певною схемою вщповщ на заздалегщь визначений перелк навичок (визначення центрального венозного тиску, постановка зонду Блекмора, лапароскопы, закрита ¡н-тубаця кишечника, тощо). Кожна з навичок оц-нюсться за 5-бальною системою, що в сум1 дае
певну ктьюсть бал1в. Пщрахунок загальноТ кть-KOCTi бал1в за модуль та розподт цих бал1в за критерыми вщ А до FX згщно пропорци дозволяе дати загальну оцнку знань та вмнь кожного ¡н-терна по певному роздту xipyprii.
Аналопчно наведеному прикладу побудовано заняття на Bcix модулях на основнм та сум1жних кафедрах. За результатами навчання на Bcix модулях та загальною сумою бал1в виставля-сться оцшка за весь перюд навчання в ¡нтерна-Typi.
Для забезпечення учбового процесу, його прозорост1, ¡нформативности та можливост1 ¡н-терн1в постмно контролювати стан свого навчання за кредитно-модульною системою роз-роблено спецалы-м форми документаци ¡нтерна (щоденник ¡нтерна з перелком всього необхщ-ного за кожним модулем, включаючи оцнку знань) та викладача (журнал асистента, в якому перерахован1 Bei учбов1 елементи, 3MicTOBHi модул! та модулу наведен! схеми, в яких простав-ляються оцнки, тощо).
Перший досвщ роботи за кредитно-модульною системою згщно розробленоТ схеми отримав позитивну оцнку викпадачв Bcix кафедр, задтних в учбовому процеск Початку занять за новим напрямком передус велика методична робота, на яку необхщно вщ 1-2 до 6-7 Mi-сяцв залежно вщ обсяпв ¡нформаци та стану методично!' роботи на кафедрк
Таким чином, перехщ на кредитно-модульну систему дозволяе полтшити теоретичну пщго-товку та практичы вмЫня ¡нтерыв, що дасть позитивы результати при наданы допомоги хво-рим.
Л1тература
1. Болонський процесс у фактах i документах /Упор. М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.
2. Вища осв1та УкраТни i Болонський процес: Навч. програма/ Розроб.: М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТПДУ ¡м. В. Гнатюка, 2003. - 18 с.
3. Журавський B.C., Згуровський М.З. Болонський процес: головы принципи входження в Свропейський npocTip вищоТ осв1ти. - К.: 1ВЦ «Вид - во "Полтехнка", 2003. -200 с.
4. Кремень В.Г. Болонський процес i стан вищоТ осв1ти в УкраТш // М1жнар. семЫар « Вища осв1та в УкраТш та Болонський процес». Кшв, 13 - 14 травня 2004 р.
5. Наказ МОЗ УкраТни вщ 22.03.2004 № 148 "Про заходи щодо реал1зацп положень БолонськоТ декпараци в систем! вищоТ медичноТ та фармацевтичноТ осв1ти"/
6. OcHOBHi засади розвитку вищоТ осв1ти в УкраТы в контекст! Болонського процесу (документи i матер1али 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д.Шинкарук та ¡н. - К.; Тернопть: Вид - во ТДПУ ¡м. В. Гнатюка, 2004. - 147 с.
7. Пидаев A.B., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. - К.: 2004. - 191 с.
8. Про особливосл впровадження кредитно - модульноТ системи орган1зацГ| навчального процесу. Наказ М-ва осв1ти i науки УкраТни в1д 20.10.2004.
Том 6, Выпуск 1-2
293
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежШ
9. Система управлшня якютю медичноТ осв1ти в УкраТж/ 10. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 № 199/2004 1.С.Булах, О.П. Волосовець, Ю.В. Вороненко та ¡н. - "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ осв1ти
Дыпропетровськ: Арт-пресс, 2003. - 211с. УкраТни".
Рефрат
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИИ ДЛЯ ИНТЕРНОВ СОГЛАСНО ТРЕБОВАНИЙ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Березницкий Я.С., Гапонов В.В., Яльченко H.A.
Ключевые слова: обучение в интернатуре, хирургия, кредитно-модульная система.
На основании разработки модели преподавания клинических дисциплин и первого опыта использования этого подхода при прохождении интернатуры по хирургии освещается проблема преподавания предмета с учетом требований кредитно-модульной системы. Приводится пример распределения учебных элементов, содержательных модулей и подходов к оцениванию всего модуля по неотложной хирургии. Подчеркивается значение самостоятельной работы интернов, ежедневного контроля знаний и умений по хирургии в условиях прозрачности и объективности преподавания хирургии.
УДК 616.35: 378.147:336.733
ВИКЛАДАННЯ ФАКУЛЫЕТСЬК01Х1РУРГП В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМ0ВАХ ПЕРЕХОДУ НА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ
Березницький Я.С., Сулима В.П.
Днтропетровська державна медична академ1я
Шдготовка квал1фтованого лжаря загалъног практики е основною задачею вищого навчалъного закладу, а тому належне викладання х1рургп в цыому комплект дисциплт створитъ умови для яккног медичног практики в майбутнъому, що повинна в1дпов1дати вимогам: наявтстъ тдготовлених фах1вц1в, оптималъне використання ресурЫв, мт1м1защя ризику для хворих та задоволення пащента в1д контакту з медичною спшънотою. Враховуючи, що на першому м1сц{ в цъому перелжу стогтъ р1венъ квал1фжацп фах1вця, зрозумша необх1дтстъ тдвищення якост1 тдготовки лжаря в навчалъному заклад1, на що направлене втшення в учбовий процес кредитно-модулъног системи. Структурований учбовий план, етаптстъ i утфжащя р1зних вид1в контролю та розрахункових рiвнiв знанъ, у балах та процентах, дозволили визначати рiвенъ тдготовки студента за фактично набраною сумою балiв, що дае можливктъ конвертувати тдго-товку за системою ECTS, порiвняти рiвенъ оцтки студентiв, що навчаютъся зараз, та тих, що навчалися ратше.
Ключов1 слова: факультетська xipyprifl, учбовий процес, кредитно-модульнасистема.
розроблених пщручниюв, навчальних поабниюв
Вступ
Пщготовка квалфкованого лкаря загальноТ практики е основною задачею вищого навчаль-ного медичного закладу, а тому належне викладання хфурги в цтому комплекс! ¡нших дисциплт створить умови для якюноТ медичноТ практики в майбутньому, що повинна вщповщати на-ступним вимогам: наявнють пщготовлених фахн вц1в, оптимальне використання ресурав, мУмн заця ризику для хворих при застосуваны меди-чних технологм та задоволення патента вщ контакту з медичною сптьнотою. Враховуючи, що на першому мюц в цьому перелку стоТть р1вень квалфкаци фах1вця, зрозумша необхщнють пщ-вищення якосл пщготовки лкаря в навчальному заклада на що направлене втшення в учбовий процес кредитно-модульноТ системи [2-3, 5, 711, 13-18].
Головним напрямком у пщготовц лкаря, що стимулюватиме студента покращувати навчан-ня, буде змЫа оцшочного вектора у контрол1 знань з ¡снуючих об'смних показниюв (оцнки за даними залшв та ¡спилв) до управлшня та контролю якосл навчання протягом навчального року на кожному практичному занятл, дотримую-чись створеноТ унфкованоТ схеми з залученням
та методичних рекомендацм [1,4,6,12].
Задач1 профеайноТ д1яльносл лкаря загальноТ практики визначають основы вимоги обсягу знань та практичних навичок для випускника вищого навчального закладу 111-1У р1вня акреди-тацп: цтеспрямована методична послщовысть д1й з опитування хворого, виконання фЬкально-го обстеження, обгрунтування попереднього д1а-гнозу, визначення алгоритму допом1жних метода дослщження з аналЬом отриманих результата, проведения диференцмноТ д1агностики, фо-рмування кпннного д1агнозу, побудови програ-ми лкування та и здмснення [11]. Тому потр1бно перебудувати навчальний процес, в тому числ1 й з питань викладання хфурги, для досягнення позитивного ефекту у пщготовц1 лкаря.
Мета дослщження. Впровадження системи планування, контролю та оцнки якосл навчання для встановлення ступеню засвоення студентами окремих складових програми з "Факультетсь-коТ х1рурпТ" протягом навчального року \ учбовоТ дисциплши "Факультетська х1рург1я" в цтому на пщстав1 накопичувальноТ ктькосл бал1в з ран-жуванням за свропейською кредитно-трансферною системою (ЕОТЭ) [2, 7, 9-11]. Це
