CC BY
35
17. Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat. gov.ua.
18. Нащональний банк Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank. gov.ua.
19. The Global Competitiveness Report 2012-2013: Full Data Edition. - Geneva : World Economic Forum, 2012. - Pp. 15. [Electronic resource]. - Mode of access http://www3.weforum.org/d ocs/WEF.
20. Крхнер Р. До стшко! валютно! политики, яка тдтримуе зростання в Укршш / Р. Крхнер, Р. Джучч1, В. Кравчук. - Берлш i Кшв, 2012. - 19 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ier.com.ua/files/publications.
Макогин З.Я. Влияние динамики обменного курса на экономическое развитие регионов Украины
Рассмотрены теоретические аспекты влияния обменного курса на основные макроэкономические показатели. С помощью эмпирического анализа определено влияние изменения динамики обменного курса на экономический рост регионов Украины (Киевской, Львовской и Запорожской областей). Согласно полученным результатам, девальвация обменного курса во всех трех областях приводит к уменьшению валового регионального продукта, а приток инвестиций способствуют его росту. Девальвация наиболее существенно сказалась на падении ВРП Львовской области, а приток иностранных инвестиций наиболее ощутимо способствовал экономическому росту Киевской области.
Ключевые слова: обменный курс, девальвация, экономический рост, регион, инвестиции, торговый баланс.
Макоgin Z.Y. The Influence of Exchange Rate Dynamics on Economic Growth of Ukrainian Regions
The theoretical aspects of exchange rate influence on basic macroeconomic indicators are considered. The influence of exchange rate dynamics on economic growth of Ukrainian regions (Kyiv, L'viv and Zaporizhzhya regions) is investigated by means of empiric analysis. According to the empirical results, the exchange rate devaluation in three regions leads to decreasing in regional output, and the capital inflows lead to its increase. The most substantially devaluation affected on output falling in L'viv region, and the most perceptibly foreign investment inflows are proved to lead to output growing in Kyiv region.
Key words: exchange rate, devaluation, economic growth, region, investment, trade balance.
УДК338:658 Ст. викл. Т.О. Петрушка, канд. екон. наук;
доц. А.В. Симак, канд. екон. наук; доц. 1.З. Крет, канд. екон. наук -
НУ '^beiecbrn полiтехнiка"
ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРЕСИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 ЧИННИК1В П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОМИСЛОВО1 ПРОДУКЦН
Запропоновано послщовшсть встановлення перелшу основних чинниюв, як обу-мовлюють рiвень конкурентних переваг промислово!' продукщ!'. Проведено групування чинниюв конкурентоспроможност шдприемства за певним видом його продукци на да-ному ринку 'й збуту. Здшснено подш цих чинниюв на двi групи: чинники внутршнъого середовища шдприемства (внутршш чинники, що впливають на р1вен^ конкурентоспро-можностi даного виду продукщ!'; чинники, що визначають можливостi пiдприемства увiйти на ринок збуту та доцiлънiстъ такого входження; чинники, що характеризуют можливостi шдприемства задовольнити у повному обсязi потребу споживач]в у данiй продукщ!'; шш чинники) та чинники зовнiшнъого середовища шдприемства. Наведено кригерш вибору найбшьш конкурентоспроможного виду продукщ! з деюлькох ii рiзнови-д]в, що в^^зняються технолопчним способом ii виробництва.
Ключовi слова: промислова продукцiя, конкурентоспроможшсть, чинники, техно-логiя, технологiчне оновлення, конкурентш переваги, критерш вибору.
Постановка проблеми. Кризовий стан, у якому перебувае тепер економь ка Украши, зумовлений багатьма причинами, серед яких одне з центральних мiсць належить низькому ршню конкурентоспроможностi продукцií вiтчизняних шдприемств, насамперед пiдприемств промисловостi.
Специфiка конкурентних переваг суб'ектш господарювання полягае у тому, що íх наявшсть (або вiдсутнiсть) повною мiрою проявляеться тодi, коли зов-нiшнi умови функщонування пiдприемств, зокрема кон'юнктура ринкш збуту íх продукцií, iстотно попршуються. Саме така ситуация виникла в останш роки в промисловостi Украши внаслiдок зниження попиту на види вичизняно!' промис-лово1 продукцií на свиовому i внутрiшньому ринках та зростання кiлькостi по-тенцiйних конкурентов з одночасним нарощуванням íх виробничих потужностей. У цих умовах багато вичизняних промислових пiдприемств, передусш тих, що здшснюють експортну дiяльнiсть, виявилися не достатньо пiдготовленими до не-гативних змiн у !х зовшшньому середовищi, що закономiрно спричиняло скоро-чення обсягiв промислово!' продукцií.
Оскшьки рiвень конкурентоспроможностi будь-яко1 продукцií визна-чаеться насамперед 11 споживчими властивостями та витратами на 11 виготовлен-ня, то пiдвищення цього ршня потребуватиме активiзацií тих чинникiв, яш зу-мовлюють зростання якостi та зниження питомих витрат на здшснення виробни-чого процесу. Серед таких чинниюв провiдне мiсце належить технолопчному оновленню виробництва, яке вiдображаеться у впровадженш на пiдприемствах прогресивних технолопчних процесш. Проте таке впровадження потребуе зазви-чай iстотних iнвестицiйних витрат, що обумовлюе необхiднiсть попереднього ощнювання економiчноí ефективностi заходiв з переходу промислових шдприемств на новi технологи виготовлення продукцií та аналiзування впливу ре-зультатiв реалiзацií цих заходiв на рiвень конкурентних переваг промислових шдприемств.
Стан розроблення проблеми. У сучаснш науковш лiтературi з проблем ощнювання та управлшня конкурентоспроможнктю пiдприемств наводяться р1з-нi способи групування чинниюв конкурентоспроможностi. Так, у пращ [1, с. 231232] íх подшяють на три основш групи: технiко-економiчнi, комерцiйнi та нор-мативно-правовi. У роботi [2, с. 50-51] до шструменпв здобуття шдприемствами тривалих конкурентних переваг вiднесено: управлшня якктю, дослiдження потреб ктентш, управлiння виробничими процесами та процесами трансферу, а та-кож iнновацiйнiсть. Заслуговуе на увагу також iерархiя факторш конкурентос-проможностi компанп, яка застосовуеться у систем! японського менеджменту та мктить р1вш, що ввдповщно характеризуються: часткою компанп на ринку, здат-нктю до розвитку, виробничими 1 збутовими потужностями, обраною ринково-продуктова стратегiею, здатнiстю вищого кершництва компанп ухвалювати ефективнi рiшення, шдсумками функцiонування компанп в попередньому перь од1 [3, с. 229-231]. Проте бшьшкть науковцiв, як1 вивчають питання управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприемств, недостатню увагу придшяють досль дженню взаемозв'язку м1ж рiвнем конкурентоспроможностi продукцп та ефек-тивн1стю застосовуваних технологiй. Як справедливо зазначаеться у [4, с. 214], необхщним е своечасне перекривання застарших конкурентних переваг i тих, що перебувають на стадп спаду, новими, 61льш ефективними та ст1йкими. Стосовно
управлiння технолопчним розвитком пiдприeмства це твердження постулюе потребу в своечаснiй замш застарших технологiй новими та бшьш прогресивними. При цьому важливо враховувати факт кнування за бiльшiстю видiв продукцií альтернативних технологiй 11 виготовлення, що зумовлюе потребу у виборi найкращого 1х варiанта [5, с. 51-52]. Основним критерiем такого вибору потрiбно вважати максимум чисто!' тепершньо! вартостi сподiваного грошового потоку ввд впровадження нового технологiчного процесу [6, с. 25-29]. Разом з тим, роз-рахунок показника чисто! тепершньо!' вартостi проектiв е достатньо складним процесом, результат якого у бшьшосп випадкiв мае наближений характер. Тому в деяких випадках, зокрема шд час ощнювання короткотермiнових результатiв впровадження на шдприемствах ресурсозберiгаючих видш техшки та технологiй, дощльно застосовувати частковi показники вибору 1х варiантiв, зокрема показ-ник питомих приведених витрат, який е сумою питомих поточних витрат на ви-готовлення цього виду продукцл та добутку 11 питомо1 кашталомкткосп на норматив прибутковостi швестицш [7, с. 20-21; 8, с. 304-305].
Мета дослвдження полягае у побудовi системи чинникiв, якi зумовлюють рiвень конкурентоспроможностi промислово! продукцií, та встановленш можли-востей пiдвищення цього рiвня завдяки впливу на п чинники, якi визначаються застосовуваними на шдприемствах технолопчними процесами виготовлення продукцп'.
Основний матерiал дослiдження. Управлiння конкурентоспроможнктю промислово! продукцií потребуе насамперед встановлення перелiку основних чинниюв, якi обумовлюють ршень 11 конкурентних переваг. З щею метою доцшь-но виконати таку послiдовнiсть дiй:
1) встановлення узагальненого показника рiвня конкурентоспроможностi про-дукцй. Таким показником може виступати результат зктавлення фактично! прибутковостi швестицш у виготовлення певно! продукцй деяким й' вироб-ником та максимально!' на даному ринку прибутковостi швестицш у вироб-ництво ще! ж продукцй' (або певного й' рiзновиду, що вiдрiзняeгься рiвнем споживчих властивостей);
2) визначення попереднього перелiку показниыв-чинниыв, що впливають на значення обраного на попередньому еташ узагальненого показника рiвня конкурентоспроможностi продукцй';
3) вщфр показникiв-чинникiв, сукупнiсть значень яких повною мiрою визначае величину узагальненого показника рiвня конкурентоспроможностi продукцй;
4) вщсшвання показникiв-чинникiв, що мають дублюючий один вiдносно ш-шого характер. За таких умов визначаеться необхщний та достатнш перелiк чинникiв конкурентоспроможност продукцй;
5) встановлення можливого взаемного впливу деяких чинниыв конкурентос-проможност продукцй'.
Водночас, якщо на ринку кнуе декiлька видiв певно1 продукцп, що характеризуются рiзним ршнем споживчих властивостей, цiна одинищ цього виду продукцц буде функщею двох показникiв - цiни одиницi продукцп базового рш-ня якостi та ршня споживчих властивостей цiеí продукцц ввдносно продукцií базового рiвня якостi. При цьому як продукция базового рiвня якостi може бути об-
раний будь-який ii вид, що представлений на цьому товарному ринку. У подаль-шому будемо приймати як такий вид продукцп той ii вид, для якого досягаеться максимальна на даному ринку прибутковiсть iнвестицiй у ii виробництво та ре-^зацда. Тодi вiдносний ршень конкурентоспроможностi певного виду дано! продукцп дощльно визначати за такою формулою:
max ? (1)
де: РКП - ввдносний рiвень конкурентоспроможностi певного виду дано! продукцп, частка одинищ; РОП - ршень прибутковостi iнвестицiй у виготовлення та ре-алiзацiю одинищ даного виду продукцп, частка одинищ; РОП max - рiвень прибут-ковостi iнвестицiй у виготовлення та ре^защю одиницi того виду дано! продукцп, для якого вш е максимальним серед усiх видiв аналогiчноi продукцii на даному товарному ринку, частка одинищ.
При цьому ршень прибутковосп iнвестицiй у виготовлення та реатзащю одиницi даного виду продукцп може бути обчисленим за такою формулою:
Роп = (ЦОП - СОП): КОП , (2)
де: Цоп - Щна одинищ даного виду продукцп без непрямих податюв, грн; Соп -собiвартiсть одиниц даного виду продукцп за вскю сукупнiстю операцiйних витрат на ii' виготовлення та збут, грн; Коп - питома кашталомктккть даного виду продукцп, грн.
Отже, за цих умов показниками-чинниками ршня конкурентоспроможнос-тi певного виду продукцп будуть такi параметри:
• цша одинищ продукцп базового piBrn якосп, за якого прибутковiсть iнвестицiй у ii виробництво та реалiзацiю е найвищою серед ycix видiв дано! продукцп на пев-ному товарному ринку;
• собiвартiсть одиницi продукцп даного ii виду та того ii рiзновидy, за яким прибутковють iнвестицiй у виробництво та ре^защю е найвищою серед уах видiв дано! продукцп на певному товарному ринку;
• питома кашталомюткють продукцп даного ii виду та того ii рiзновидy, за яким прибутковють швестицш у виробництво та реалiзацiю е найвищою серед уих ви-дiв даноi продукцп на певному товарному ринку;
• рiвень якосп продукцп даного ii виду та того ii рiзновидy, за яким прибутковють швестицш у виробництво та реалiзацiю е найвищою серед уих видiв даноi продукцп на певному товарному ринку.
Поданий перелж показниюв-чинникш рiвня конкурентоспроможностi певного виду продукцп потрiбно вважати вичерпним та таким, що не мктить взаемодублюючих параметрiв, оскшьки володiння шформащею про кiлькiснi значення цих показникш-чиннитв е необхiдною та достатньою умовою для об-числення вiдносного рiвня конкурентоспроможностi певного виду данох продукцп, що розраховуеться за формулою (1).
Реалiзащя запропонованого пiдходу до ощнювання вiдносного рiвня кон-курентоспроможносп продукцii дае змогу зробити таю висновки:
1) у випадку, коли в перелш чинниыв конкурентоспроможностi продукцп включаеться piBeHb 11 якостi (за даним BapiaHTOM продукцп та й' базовим варь антом), показником-чинником конкурентоспроможност виступае лише цiнa на продукцш базового вapiaнтa 11 якостi. 1накше кажучи, за таких умов по-
казник цши за даним варiантом продукцй' буде зайвим у перел1ку чинник1в и конкурентоспроможностi;
2) на в1дносний р!вень конкурентоспроможностi продукцй' 1стотно вливае й пи-тома капiталомiстк1сть. Ця обставина необгрунтовано знаходиться поза полем зору досл1дник1в питання оцiнювання р!вня конкурентоспроможностi пiдприeмства та його продукцй';
3) показники собiвартостi та питомо'! капiталомiсткостi продукцй' подв1йно впливають на вщносний рiвень конкурентоспроможностi продукцй': безпосе-реднiй та в1дносний (через р!вень й споживчих властивостей).
Окргм термша "конкурентоспроможнiсть певного виду продукцií", доцшь-но розглянути поняття конкурентоспроможностi шдприемства за певним видом його продукцй на даному ринку 11 збуту, який потрiбно тлумачити як здатнкть суб'екта господарювання увiйти на цей ринок та отримати внаслiдок такого вхо-дження достатньо високий ршень вiдносних та (або) абсолютних фшансових результатов його д!яльност! За таких умов чинники, що впливають на ршень тако1 здатностi, можуть бути подшеними на двi групи, а саме:
1) чинники внутршнього середовища пiдприeмства, як1 визначають р!вень його конкурентних можливостей. Водночас, ц1 чинники включають три !х шдгрупи, а саме: внутр1шн1 чинники, що впливають на р!вень конкурентос-проможносп даного виду продукцй пiдприeмства (вичерпний перел1к ус1х чинник1в конкурентоспроможностi продукцй було вже подано вище); чинники, що визначають можливост1 шдприемства увшти на даний ринок збуту та обумовлюють доц1льн1сть такого входження (наявнiсть можливостей тран-спортування продукцй, кнування у пiдприeмства каналiв й збуту тощо); чинники, що характеризують можливост1 пiдприeмства задовольнити у пов-ному о6сяз1 потребу споживачiв у даному вид1 продукцй (рiвень виробничих потужностей та наявних ресурс1в шдприемства, його фшансовий стан тощо); шш1 чинники (як1сть менеджменту на шдприемств1, рiвень його виробничого досв1ду, 1м1дж тощо);
2) чинники зовн1шнього середовища шдприемства, як1 впливають на р!вень його конкурентних можливостей щодо збуту певного виду продукцй' на пев-ному товарному ринку. Водночас, ц1 чинники можуть бути подшеними на дв1 п1дгрупи, а саме:
• макроекономiчнi чинники, якi визначають мiру привабливостi входження пд-приемства на даний ринок збуту за допомогою рiзноманiтних важелiв, якi форму-ються та впроваджуються певними суб'ектами управлшня господарською дiяль-нiстю (насамперед органами державно!' та мюцево!' влади), що не е безпосередт-ми учасниками процеав, якi вiдбуваються на цьому ринку. Зокрема до макроеко-номiчних чинникiв, що впливають на рiвень поточно!' конкурентоспроможностi пiдприемства за певним видом його продукцй на даному ринку 11 збуту потрiбно вщнести розмiр податкових ставок, податкових тльг та параметрiв iнших еле-менив податково!' системи, що дiють на даному ринку;
• мiкроекономiчнi чинники, що описують поведшку, можливостi та уподобання безпосереднiх учасникiв процесiв, яю вiдбуваються на даному ринку. Щ чинники можуть бути подiленими на двi пiдгрупи, а саме:
■ чинники, яю характеризують параметри попиту на певний вид продукцй на даному товарному ринку. До основних таких чинниюв потрiбно вiднести специфшацш (тоб-то математичний вигляд аншнтичного виразу) функци, що характеризуе сшвввдно-
шення ]шж сукупним обсягом реалiзацii дано! продукцй на даному ринку всма й ви-робниками та цшою, яку погодяться сплатити споживачi за одиницю ще! продукцй', за рiзного ршня й якостi, а також rn6ip числових значень параметров тако! функци; ■ чинники, якi характеризують piBern конкуренци на даному ринку, зокрема кiлькiсть шдприемств-конкуренпв (фактична та потенцшно можлива), та внутрiшнi конкуренты переваги кожного з цих тдприемств. Повертаючись до наведеного вище перелку показникiв-чинникiв ркня конкурентоспроможностi певного виду продукцй, необхiдно вiдзначити, що пере-важна бiльшiсть 1'х безпосередньо визначаеться застосовуваними на пiдприeмствi теxнологiчними процесами. В умовах ринково'' ркноваги щна одиницi продукцй' доркнюе величинi питомих приведених витрат на ii' виробництво. Вiдповiдно, як-що iснуе декшька альтернативних варiантiв технологй' виготовлення одного i того самого виду продукцй', то найкращим (найбiльш конкурентоспроможним) варкн-том теxнологiчного процесу буде той, за якого питом! приведенi витрати будуть найменшими (оскшьки за таких умов сукупш за всша шдприемствами натуральнi обсяги виготовлення дано! продукцй' будуть максимальними).
Разом з тим, критерiй мiнiмуму питомих приведених витрат не враховуе чинник якост! продукцп. З огляду на це, використовувати цей критерш некорек-тно, якщо за р!зними варiантами технологй' яккть продукцй вiдрiзняеться. При цьому варто враховувати, що зростання якосп продукцй' в бшьшосп випадшв шд-вищуе ii' привабливкть у споживач!в та, ввдпов!дно, обумовлюе зростання ii' щни.
Припустимо кнування функцп, що описуе залежнкть щни ввд натурального обсягу пропозицп того р!зновиду дано'' продукцй, який характеризуеться найнижчим (базовим) ркнем ii якост! Шдвищення якосп призводить до тран-сформацп ще'' функцп, передусш до зростання ii значень для кожного натурального обсягу пропозицп продукцп. Форма такоi трансформацп може бути р!зною (залежно вщ реакцii споживач!в продукцй). Зокрема досить часто вона ввдбу-ваеться шляхом додавання до кожного значения описаноi вище функцй' постшно'' величини. За таких умов критерш вибору найбшьш конкурентоспроможного виду певно'' продукцй' з декшькох ii р!зновидк, що в!др!зняються технолопчним способом ii виробництва, буде мати такий вигляд:
ci + ki ■ Ен -ДЦt ® min, i = 1, n , (3)
де: d, ki - соб!варткть та кашталомктккть одинищ продукцй', що в!дповщають i-му вар!анту технологй' ii' виробництва, грн; Ен - норматив прибутковост! !нвести-цш у частках одинищ; ДЦ - приркт щни одинищ продукцй' базового ршня якос-ri при переход! до виробництва i реал!зацп продукцп бшьш високого рiвия якосп, що передбачають використання i-го вар!анта технологй' ii' виготовлення, грн.
Таким чином, якщо сьогодш шдприемство дану продукщю ще не виго-товляе, то воно повинно обрати найкращий варкнт технологи за критеркм (3). Якщо ж на поточний момент часу шдприемство таку продукцию вже виготовляе, то алгоритм вироблення швестищйного ртення буде таким:
1) за критеркм (3) обираеться найкращий BapiaHT технологй (та, вщповщно, найкращий piзновид продукцй). Якщо шдприемство використовуе саме цей вapiaнт технолопчного процесу, то розглядаеться можливкть розширення натуральних обсягiв виробництва та збуту продукцй з метою мaксимiзaцй величини прибутку;
2) якщо пiдприeмство не використовуе найкращий BapiaHT технологй', то ощ-нюеться доцшьшсть замiщення наявно! технологй' новою. Для цього сума прибутку та амортизацшних вщрахувань (у частинi тих основних 3a^6ÍB, що пiдлягають замiнi) на одиницю продукцiю за старим (наявним) варiантом технологй' повинна буде меншою за питомий прибуток за обраним на попе-редньому етапi найкращим варiантом технологй';
3) якщо замщення старо!' технологй' на нову виявиться доцiльним, то за крите-рieм максимуму прибутку обчислюються оптимальнi натуральш обсяги ви-робництва продукцй' з використанням найкращого варiанта технологй'. Якщо ж замша технологй' виявиться недоцшьною, то з використанням цього ж кри-терш встановлюеться оптимальна натуральна величина додаткового виго-товлення шдприемством продукцй' за допомогою найкращого варiанта технологй' (тобто розглядаеться можливкть одночасного використання двох технологiй виготовлення дано! продукцй).
При цьому умову, за яко! пiдприeмству доцiльно замщувати одну техно-логieю iншою i, цим самим, пiдвищувати ршень конкурентоспроможносп свое! продукцй', можна формалозувати у вигляд тако! неровности
Ц - СН - к„ X Ен + АЦ > Ц - Сса , (4)
або Сса - Сн + АЦ > Е„, (5)
кн
де: Ц - щна одинищ продукцй', що виготовляеться з використанням старо! технологй', грн; сн, кн - собоварткть та кашталомктккть одинищ продукцй', яко вод-поводають новой (найбшьш конкурентоспроможнш) технологи !"! виробництва, грн; АЦ - прирост щни одинищ продукцй при переходо на !"! виготовлення з використанням ново! технологи, грн; сса - собшарттсть одинищ продукцй без амор-тизацойних водрахувань за старою (наявною) технологоею, грн. Висновки та перспективи подальших дослщжень:
1. До показникiв-чинникiв рiвня конкурентоспроможност певного виду про-мислово! продукцй потрiбно вiднести: цiну одиницi продукцй базового рiвня якостi, за якого прибутковкть iнвестицiй у й виробництво та реалiзацiю е найвищою серед ушх видiв дано! продукцй на певному товарному ринку; со-бiвартiсть одиницi продукцй даного та базового !"! видiв; питому кашталомктккть продукцй даного та базового !!' видiв; рiвень якостi продукцй даного та базового !! видiв.
2. Щд конкурентоспроможнiстю промислового пiдприeмства за певним видом його продукцй на даному ринку й збуту варто розумгти здатнiсть суб'екта господарювання увшти на цей ринок та отримати внаслвдок такого входжен-ня достатньо високий рiвень вiдносних та (або) абсолютних фiнансових ре-зультатiв його дiяльностi. За цих умов чинники, що впливають на рiвень тако! здатносп, можуть бути подшеними на двi групи, а саме: чинники внут-рiшнього середовища шдприемства, як1 визначають рiвень його конкурен-тних можливостей (внутр1шн1 чинники, що впливають на р!вень конкурен-тоспроможност даного виду продукцй пiдприeмства; чинники, що визначають можливост шдприемства увшти на даний ринок збуту та доцшьшсть та-
кого входження; чинники, що характеризують можливостi шдприемства за-довольнити у повному обсязi потребу споживaчiв у даному вид1 продукцп; iншi чинники) та чинники зовншнього середовища пiдпpиемствa, як1 впли-вають на piвень його конкурентних можливостей щодо збуту певного виду продукцп на певному товарному ринку.
3. Оцшювання р1вня конкуpентоспpоможностi продукцп промислового шдприемства повинно обов'язково враховувати фактори його технолопчного розвитку, насамперед р!вень якоста, собiвapтiсть та питому кашталомктысть продукцп. Запропонований шдхщ до такого оцiнювaння дае змогу вдоскона-лити процес вибору найбтьш конкурентоспроможного вapiaнтa технологи виготовлення продукцп за умови, що щ вар!анти в1др1зняються трьома пере-лiченими параметрами.
4. Подальше дослвдження розглянутих питань повинно передбачати побудову динам!чних моделей, яы описують зм1ну р1вня конкурентоспроможност! продукцп у чаш.
Лiтература
1. Клименко С.М. Управления конкурентоспроможнiстю шдприемства : навч. поибн. / С.М. Клименко та ш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 527 с.
2. Кубрак Н.Р. Потенщал еластичностi у формуваинi конкурентоспроможност промислових пiдприемств : монографiя / Н.Р. Кубрак, С.В. Крикавський, Н.С. Косар. - Львш : Вид-во НУ "Львшська полiтехнiка", 2013. - 204 с.
3. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий : пер. с англ. / Т. Коно. - М. : Изд-во "Прогресс", 1987. - 384 с.
4. Чумак Л.Ф. Основш аспекти управлшня конкуренгоспроможшстю тдприемства / Л.Ф. Чумак, Л.В. Гаркава // Бiзнес 1нформ : мiжнар. наук. екон. журнал. - 2013. - № 1. - С. 212-215.
5. Просторовi аспекти конкуренци технологий : монографiя / Ю.1. Стадницький, О.Е. Товкан, А.В. Симак, Л.В. Коваль. - Хмельницький : Вид-во ХНУ, 2009. - 95 с.
6. Екожмчний вибiр оптимальних технологiй: мжро- та макроекономiчнi аспекти : моног-рафiя / Ю. Стадницький, А. Загородной, О. Капiтаиець, О. Товкан. - Львш : Вид-во ЗУКЦ, 2006. -320 с.
7. Гришко В.А. Показники та методи оцгнювання шновадшного потенцiалу машинобудiвиих пiдприемств / В.А. Гришко // Схщ. Аиалiтично-шформацшиий журнал. - Донецьк : Вид-во "Укра-шський культурологiчиий центр". - 2010. - № 7(107). - С. 18-21.
8. Колещук О.Я. Обгрунтування критервд прийняття оптимальних ршень щодо оновлення основних засобш машинобудшних тдприемств / О.Я. Колещук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - № 20.1. - С. 302-308.
Петрушка Т.А., Сымак А.В., Крет И.З. Внедрение прогрессивных технологий в системе факторов повышения конкурентоспособности промышленной продукции
Предложена последовательность установления перечня основных факторов, которые обуславливают уровень конкурентных преимуществ промышленной продукции. Проведено группирование факторов конкурентоспособности предприятия по определенному виду его продукции на данном рынке ее сбыта. Осуществлено разделение этих факторов на две группы: факторы внутренней среды предприятия (внутренние факторы, влияющие на уровень конкурентоспособности данного вида продукции; факторы, определяющие возможности предприятия войти на рынок сбыта и целесообразность такого вхождения; факторы, характеризующие возможности предприятия удовлетворить в полном объеме потребность потребителей в данной продукции, другие факторы) и факторы внешней среды предприятия. Приведен критерий выбора наиболее конкурентоспособного вида продукции из нескольких ее разновидностей, которые отличаются технологическим способом ее производства.
Ключевые слова: промышленная продукция, конкурентоспособность, факторы, технология, технологическое обновление, конкурентные преимущества, критерий выбора.
Petrushka TA., Symak A.V., Kret I.Z. The Introduction of Advanced Technologies in the System of Factors Increasing Industrial Products Competitiveness
The sequence of the establishment of the list of the main factors determining the level of competitive advantages of industrial products is represented. Grouping enterprise competitiveness factors for a particular type of its products in the certain market is conducted. These factors are suggested dividing into two groups, namely internal environment factors (internal factors affecting the level of competitiveness of these products, the factors that determine the capacity of the enterprise to enter a market and feasibility of such an occurrence, the factors that characterize the capacity of the enterprise to meet the full consumer needs in this product, and other factors) and environmental factors of the company. A criterion for selection of the most competitive products of several types, which differ according to a technological mode of production, is provided.
Key words: industrial products, competitive, factors, technology, technological innovation, competitive advantages, selection criterion.
УДК 338.1:69 Доц. О.М. Рудницька, канд. екон. наук
магктрант О. О. Петльована - НУ "Лheiecbm полипехтка"
УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКО'1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БУДШЕЛЬНИХ П1ДПРИ6МСТВ
Дослщжено економiчну сутшсть поняття "виробничо-господарська дiяльнiсть шд-приемства" та проаншпзовано рiзнi науковi шдходи до трактування термiна. Розглянуто стан будшельно! галузi Украши за останнi роки та динамшу розвитку будiвельних шд-приемств. Здшснено аналiз основных причин збитково! дiяльностi бущвельних шд-приемств. Дослщжено ефективнiсть виробничо-господарсько! дiяльностi та ii мiсце в ме-ханiзмi управлшня пiдприемством. Запропоновано шляхи та напрями покращення й удосконалення виробничо-господарсько! дiяльностi будiвельних пiдприемств.
Ключовi слова: виробничо-господарська дшльшсть, будшельне пiдприемство, удос-коналення, рентабельнiсть, збитковiсть, ефективнiсть, дохiд.
Постановка проблеми та И зв'язок з важливими науковими i практич-ними завданнями. У сучасних ринкових умовах, нестабшьному економ1чному середовищ та посиленш конкуренцп, виробничо-господарська д1яльшсть будь-якого тдприемства щодня супроводжуеться розробкою та ухваленням ряду уп-равлшських ршень, вщ ефективносп яких залежить подальша даяльнкть тд-приемства, його прибутковкть. 1нновацц у виробництв1 та технолопях, коливан-ня ринкового попиту й кон'юнктури, змши в державному регулюванш економши, низький р1вень маркетингових дослщжень ринку збуту буд1вельно! продукцп, не-обхщнкть реконструкцц i техшчного переозброення виробництва, постшний де-фщит фшансових коштiв обумовлюють складнiсть розвитку сучасного буд1вель-ного пiдприемства. Дiяльнiсть будiвельноí фiрми, потрiбно спрямовувати на все-бiчне задоволення потреб споживачiв. З огляду на це, удосконалення виробничо-господарсько! дiяльностi буд1вельних пiдприемств е об'ективною необхiднiстю, важливою умовою стабшьного розвитку в перiод формування ринкових вiдносин.
Аналiз дослщжень i публшацш. Проблемi ефективностi та удосконален-ню виробничо-господарсько! дiяльностi буд1вельних пiдприемств придшено значну увагу вчених, що об'ективно вiдображають тецденцií розвитку ринкових
