CC BY
44
10. Бюлетень Национального банку Украши. - 2014. - № 4. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.bank.gov.ua/
Щуревич О.И. Банковское регулирование и надзор как основа стабильности банковской системы
Определена сущность банковского регулирования и надзора, проанализировано влияние на стабильность банковской системы таких факторов, как уровень капитализации банковской системы и доверие население к банковской системе, рассмотрено соблюдение банками экономических нормативов, раскрыты финансовые результаты деятельности банков. Предложен ряд мероприятий, связанных с обеспечением эффективного функционирования стабильной банковской системы, в частности путем совершенствования осуществления Национальным банком Украины функций банковского регулирования и надзора.
Ключевые слова: банковское регулирование и надзор, стабильность банковской системы, капитализация банковской системы.
Shchurevych O.I. Banking Regulation and Supervision as the Basis of the Banking System Stability
The purpose of the banking regulation and supervision is explained. The influence of such important factors as the level of capitalization of the banking system on its stability is analysed. Several measures relating to the effective functioning of a stable banking system, in particular by improving the implementation of banking regulation and supervision by the National Bank of Ukraine are proposed.
Key words: banking regulation and supervision, stability of the banking system, capitalization of the banking system.
УДК 338.24 Ст. викл. А.Л. Висоцький - НУ "Львiвська полтехшка "
ВИДИ, ЧИННИКИ ТА ОБ'еКТИ УПРАВЛ1ННЯ ЗБУТОВИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ МАШИНОБУД1ВНОГО П1ДПРИ6МСТВА
Проведено групування вищв збутового потенциалу шдприемства за такими озна-ками: за наявшстю натепер певного обсягу ресурсов та компетенцш, яю потрiбнi для здшснення збутово! дшльностц за моментом формування; за об'ектом оцшювання; за показниками ощнювання; за одиницями вишру узагальнюючих показниюв оцшюван-ня. За способом впливу на ршенъ збутового потенциалу шдприемств чинники його формування подшено на чинники безпосереднього впливу та чинники опосередкованого впливу. Подано перелш основних чинниюв формування збутових можливостей суб'екта господарювання. З'ясовано сутшсть управлiння збутовим потенциалом пiдприeмства. Побудовано ieрархiю об'eктiв управления збутовим потендiалом пiдприeмства шляхом виокремлення базових, вторинних та узагальнюючих об'екпв такого управлiиня.
Ключовi слова: шдприемство, збутовий потеидiал, збутова дiяльнiсть, формування, чинник, об'ект управлiиня, машинобудування.
Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання виробничi можливостi бiльшостi шдприемств щодо виготовлення ними продукци значною мiрою поступаються наявному попиту на не!', тобто кнуе iстотний дисбаланс мiж iснуючими виробничими потужностями суб'ектш господарювання та фшансови-ми можливостями потенцiйних покупщв 1х продукцií. При цьому внаслiдок гло-балiзацií суспiльно-економiчних процесiв, що вiдображаеться у зниженш торго-вельних бар'ерiв мiж кранами, на багатьох товарних ринках вщбуваеться зрос-тання кiлькостi продавцiв, тода як чисельнiсть споживачiв продукцл та наявш в них обсяги кошпв iстотно не збiльшуються. Окрiм цього, полегшення проник-нення на товарш ринки виробникiв продукци iз низькими питомими витратами
на 11 виробництво закономiрно призводить до зниження конкурентоспроможнос-тi тих вiтчизняних шдприемств, якi виготовляють цю продукцию, затрачаючи при цьому бiльшi обсяги виробничих ресурсш, що призводить до додаткового зниження рiвня використання виробничих потужностей цих пiдприeмств.
Внаслiдок посилення конкурентно!' боротьби мiж товаровиробниками, що ввдбуваеться на фонi низько'' купiвельноí спроможносп покупцiв 1'х продук-цií, розмiр фiнансових результатiв, отримуваних пiдприeмствами, значною мь рою став залежати не стшьки вiд ршня 1'х виробничих можливостей, скшьки вiд здатностi збувати виготовлювану продукщю. За таких умов невiдкладним зав-данням суб'ектш господарювання стала реалiзацiя комплексу оргашзацшно-економiчних заходiв, спрямованих на зростання обсяпв збуту 1'х продукцп. Здiйснення цих заходiв потребуватиме розроблення та впровадження науково обгрунтовано'' програми формування збутового потенщалу суб'ектш господарювання, що повинно враховувати кнування рiзних видiв, чинникiв та об'eктiв управлiння ним. Особливо важливе значення це мае для шдприемств машино-будавно'' галуз^ формування попиту на продукщю яких значною мiрою визна-чаеться попитом на товари, що виготовляють шдприемства, ят е споживачами машинобудiвноí продукцп.
Ступiнь розроблення проблеми. Дослiдження закономiрностей ощню-вання та управлiння економiчним потенцiалом пiдприемств та його окремими складниками проведено у значнiй кшькосп наукових праць, зокрема у [1-6]. При цьому вивчення таких закономiрностей базуеться переважно на застосу-ванш ресурсного пiдходу до з'ясування сутносп економiчного потенциалу суб'ектш господарювання, що передбачае його ототожнення iз наявними обся-гами ресурсiв [4, 5 та ш]. Бiльш повне тлумачення сутностi економiчного по-тенцiалу шдприемств, що подаеться у [6, с. 7-8], трактуе його як можливкть системи ресурсш i компетенцiй створювати результат для защкавлених осiб за допомогою реалiзацií бiзнес-процесiв.
Що стосуеться збутового потенщалу шдприемств як складника 1х сукуп-ного економiчного потенщалу, то бшьшкть дослiдникiв, зокрема автори праць [7-9], теж приймають за основу ресурсний пiдхiд, тобто трактують збутовий по-тенцiал суб'екпв господарювання як сукупнкть окремих видiв 1'х ресурсш (ш-формацiйних, матерiальних, маркетингових тощо) та можливостей збуту, що за-безпечують здатнiсть пiдприемств виводити товар на ринок та реалiзовувати його. При цьому в бшьшосп праць, що стосуються питання щодо органiзування збуту продукцп пiдприемства, зокрема у [10, 11 та ш], 1х автори роблять основ-ний акцент на управлiннi збутовою дiяльнiстю суб'екпв господарювання, тод як процес управлiння 1х збутовим потенцiалом розглядаеться недостатньо повно.
Отож, постае необхiднiсть подальшого розвитку теоретичних засад ощ-нювання та формування збутового потенщалу шдприемств, зокрема шляхом виокремлення та групування його видш, чинникiв формування та об'екпв уп-равлiння ним.
Мета дослщження полягае у розробленш розгорнуто!' типологп збутового потенщалу шдприемств, а також групування чинникш, ят впливають на його формування, та об'екпв управлiння цим потенциалом з урахуванням специ-фiки машинобудшного виробництва.
Основний матерiал дослщження. У процесi дослДдження закономДр-ностей формування збутового потенщалу пiдприемства варто враховувати Дсну-вання видiв цього потенцiалу, якi можна виокремити за рiзними ознаками гру-пування. Зокрема, за ознакою наявностД натепер певного обсягу ресурсiв та компетенций, якi потрiбнi для здДйснення збутово'' дiяльностi, збутовий потенцД-ал пiдприемства доцiльно поддлити на поточний та перспективний (стратегДч-ний). На вiдмiну вiд поточного збутового потенщалу суб'екта господарювання, тобто збутових можливостей пiдприемства, якi Дснують у нього тепер, шд пер-спективним збутовим потенцiалом пiдприемства пропонуеться розумiти прог-нознi обсяги ресурсного забезпечення збутово'' дiяльностi та компетенцп у сфе-рi управлiння цим забезпеченням щодо здiйснення операций з реалДзацл продукций наявнiсть яких пiдприемство повинно передбачати у планах свое'' дiяльностi на майбутш перiоди, що дають змогу за споддваних виробничих можливостей суб'екта господарювання та очДкуваних характеристик його зовшшнього сере-довища отримати у плановому перiодi (перiодах) певну граничну (максимально можливу) величину фДнансових результатiв (прибутку) вДд збуту свое'' продук-цп (товарiв, робДт, послуг). Таким чином, перспективний збутовий потенщал шдприемства за своею сутнДстю е сукупнДстю оптимальних обсягДв ресурсДв та компетенщй збутово'' дДяльностД, якими шдприемство повинно володДти у плановому перДодД для забезпечення отримання максимальних фДнансових результата вДд реалДзацп свое'' продукцп. При цьому щ обсяги визначаються сподДва-ними характеристиками зовшшнього середовища суб'екта господарювання (на-самперед, очДкуваним попитом на його продукцДю) та його плановими виробни-чими потужностями (якД повиннД визначатися величиною та структурою попиту на продукцДю). ВДдповДдно, за таких умов можливою е ситуацДя, за яко'' перспективний збутовий потенщал е меншим вДд поточного. Проте в умовах зрос-тання попиту на продукцДю суб'екта господарювання така ситуащя е малоймо-вДрною (якщо тДльки базовД розмДри ресурсного забезпечення збутово'' дДяльнос-тД шдприемства не е занадто великими для забезпечення реалДзацп планових об-сягДв його продукцп).
Для ощнювання перспективного збутового потенщалу шдприемства важливим е попередне встановлення моменту часу, у який потрДбно сформувати цей потенщал (шляхом нарощування (у деяких випадках - скорочення) обсягДв вДдповДдних ресурсДв та компетенщй). Залежно вДд моменту формування, перспективний збутовий потенщал суб'екта господарювання може бути подДлений на три рДзновиди: короткостроковий (термДн формування - до одного року), се-редньостроковий (термДн формування - вДд одного до трьох рокДв) та довгостро-ковий (термДн формування перевищуе три роки).
ОкрДм цього, як поточний, так Д перспективний збутовий потенщал суб'екта господарювання можуть бути подалеш на такД види:
• за об'ектом оцiнювання: ресурсний потенщал (характеризуется наявними обся-гами та яюстю ресурсiв пiдприемства, що беруть участь у його збутовш д1яль-ностi), потенцiал компетенцiй (характеризуеться наявними обсягами та яюстю компетенцiй шдприемства щодо управлшня його збутовою дiяльнiстю), цшьо-вий потенцiал (характеризуеться максимально можливим рiвнем встановлено! мети збутово! дiяльностi (отримання прибутку вiд реалiзацií продукцп), яку мо-
же досягнути пщприемство). При цьому ресурсний збутовий потенщал пщ-приемства подiляeться на: матерiальний, нематерiальний, техшчний, трудовий, фшансовий та iнформацiйний. Подiбним чином потенщал компетенцш пщ-приемства у сферi управлiння його збутовою дiяльнiстю под^еться на складо-вi, що вщповщають компетенцiям щодо управлшня вiдповiдним видом ресурсного забезпечення збутово! д1яльноси суб'екта господарювання;
• за показниками ощнювання: абсолютний потенцiал (оцiнюеться за допомогою абсолютних показникiв), вiдносний потенщал (ощнюеться за допомогою вщ-носних показниюв);
• за одиницями вимiру узагальнюючих показникiв ощнювання збутового потен-цiалу пiдприемства: натуральний (коли узагальнюючими показниками виступа-ють натуральнi обсяги виготовлення пiдприемством продукцн) та вартюний (коли узагальнюючi показники ощнювання мають вартiсну розмiрнiсть). Окрш р1зномашття видш збутового потенщалу шдприемств, необхщно
також ввдзначити кнування значно! кшькосп чинникш, що його визначають. Наявнкть шформацп про щ чинники е необидною як для ощнювання, так 1 для управлшня збутовими можливостями суб'екта господарювання. З огляду на це, дощльно виокремити декшька основних груп чиннитв збутового потенциалу шдприемства, передус1м за мкцем, яке займають т1 чи шш1 чинники ввдносно шдприемства. За щею ознакою чинники формування збутового потенщалу шд-приемства подшяються на внутр1шш (тобто чинники внутршнього середовища суб'екта господарювання) та зовшшш (знаходяться у зовшшньому ввдносно шдприемства середовишд).
Окрш цього, за способом впливу на р1вень збутового потенщалу шд-приемств чинники його формування дощльно подшити на чинники безпосе-реднього впливу та чинники опосередкованого впливу. Перша група чиннитв безпосередньо формуе величину збутового потенщалу суб'екта господарювання. Своею чергою, необхщно виокремити п'ять груп цих чиннитв, а саме:
• наявт обсяги ресурсiв пiдприемства, що беруть участь у здшснент його збутово! дiяльностi (кадри працiвникiв, яю займаються збутом продукцп; основнi за-соби, що задiянi у процеи збуту; частина оборотних активiв шдприемства, яю обслуговують процес реалiзацií продукцн, тощо);
• споживчi властивостi ресурсiв падприемства, що беруть участь у здшснент його збутово! дiяльностi (кватфшацш працiвникiв, якi займаються збутом продукцн; технiчний стан основних засобiв, якi задiянi у процесi збуту; рiвень ак-туальностi, повноти та точносп iнформацiйного забезпечення цього процесу тощо);
• компетенцн пiдприемства у сферi управлшня його збутовою дiяльнiстю (здат-ностi пiдприемства до: проведения маркетингових дослщжень, стимулювання збуту продукцн, просування !! на новi ринки збуту тощо);
• витрати, пов'язат з реатзащею продукцп (витрати на !! доставляння покупцям; витрати, пов'язанi iз входженням продукцп на ринки ц збуту; витрати на просування продукцц; витрати на створення та функщонування каналiв збуту продукцн тощо);
• параметри зовнiшнього середовища, що безпосередньо визначають обсяги по-питу на продукцiю пiдприемства ^вень платоспроможностi потенцiйних спо-живачiв продукцц шдприемства, еластичтсть попиту на продукщю пщ-приемства за И видами, юльюсть конкурентiв на тих чи шших ринках збуту продукцн пщприемства, мiра складностi входження пiдприемства на новi ринки збуту, цiни та споживчi властивостi продукцн конкурентiв тощо).
Стосовно чинникДв формування збутового потенцДалу пДдприемств опо-середковано'' дц, то 'х можна подДлити на чотири групи, а саме:
• чинники, що характеризують виробничий потенцiал пiдприемства (зокрема: на-явнi обсяги виробничих ресурсiв, норми !х витрат та продуктивностi, рiчний фонд часу корисно! роботи парку устаткування пiдприемства тощо);
• чинники, що характеризують споживчi властивостi рiзних видiв продукцп пщ-приемства (ц функцiональнi характеристики, довговiчнiсть, надiйнiсть, безпеч-нiсть, екологiчнiсть та iншi параметри якосп);
• чинники, що характеризують витрати на створення продукцп тдприемства (со-бiвартiсть та капiталомiсткiсть одинищ кожного виду продукцп);
• чинники зовншнього середовища пiдприемства непрямо! дп (зокрема: загальна економiчна ситуац1я, iснуючi механiзми державного регулювання економiки тощо).
РДвень економДчних можливостей суб'ектДв господарювання не е сталою величиною, а змДнюеться у часД пДд впливом чинникДв як внутрДшнього, так Д зовнДшнього середовища пДдприемства. При цьому частина цих чинникДв може бути цДлеспрямовано використовувана керДвниками пДдприемств з метою покра-щення фДнансових результатов 'х збутово'' дДяльностД, що зддйснюеться шляхом управлДння збутовим потенцДалом суб'ектДв господарювання.
УправлДння збутовим потенцДалом пДдприемства е складним, багаторДв-невим процесом, що передбачае здДйснення управлДнських впливДв на всД скла-довД цього потенцДалу.
При цьому мДж управлДнням збутовою дДяльнДстю шдприемств та управ-лДнням 'х збутовим потенцДалом Дснуе Дстотна вДдмшшсть. Якщо управлДння збутовою дДяльнДстю шдприемств у короткостроковому перДодД передбачае пДд-вищення ступеня використання 'х наявних (поточних) збутових можливостей пДдприемств, то управлДння збутовим потенцДалом суб'ектДв господарювання полягае у реалДзацц комплексу взаемопов'язаних заходДв, спрямованих на зрос-тання цих можливостей, що, в пДдсумку, повинно вДдобразитися у збДльшеннД фДнансових результатДв шдприемств вДд зддйснення ними операцДй з реалДзацп свое'' продукцп (товарДв, робДт, послуг).
ЗдДйснення заходДв, спрямованих на управлДння збутовим потенцДалом шдприемств, повинно базуватися на певних методологДчних засадах (принципах), до яких варто вДднести:
• урахування усiеí сукупносп об'ектiв управлiння збутовим потенцiалом щд-приемств, що передбачае виокремлення уих можливих напрямiв докладання управлiнських зусиль, спрямованих на зростання збутових можливостей суб'екпв господарювання;
• детальне оцшювання поточного рiвня збутового потенцiалу пщприемств як не-обхiдна умова виявлення резервiв щодо його подальшого пщвищення;
• виявлення взаемозв'язку мiж об'ектами управлшня збутовим потенцiалом, яке даватиме змогу здшснити всебiчний прогноз впливу управлшських заходiв на тi чи iншi складовi збутових можливостей суб'екпв господарювання;
• урахування чинникiв опосередкованого впливу на рiвень збутового потенщалу пiдприемств, насамперед !х поточних виробничих потужностей та споживчих властивостей продукцп, що виготовляеться;
• орiентацiя на ющ^ результати збутово! дiяльностi пщприемств, що передбачае необхщтсть забезпечення такого обсягу та якостi ресурив i компетенцiй
пiдприемства, що необхiднi для здiйснення ще! д1яльноси, за яких максимiзу-ються сподiванi фiнансовi результати вiд И провадження; • урахування галузево! специфiки пщприемств, щодо яких передбачаеться реаль зовувати заходи, спрямоват на управлiння !х збутовим потенцiалом. Зокрема пiдприемствам, яю вiдносяться до машинобудiвно! галузi промисловосп, у кон-текстi оргашзацп збуту продукци е притаманнi такi характерт риси:
■ по-перше, продукдiя машинобудування мае значну номенклатуру, що обумовлюе вщсутшсть за багатьма '11 р1зновидами достатньо велико! кiлькостi товаровиробни-юв, якi виготовляють однакову машинобудiвну продукцвд. Вiдповiдно, рiвень кон-куренци на окремих ринках продукци машинобудування не е високим, внаслiдок чого машинобудiвнi пiдприемства певною мiрою можуть впливати на цiни на окре-мi види свое! продукци. Таким чином, для достатньо велико! номенклатури маши-нобудiвно! продукцi! встановлення пiдприемствами-виробниками обгрунтованих цiн на не! е потужним засобом регулювання !! збутово! дiяльностi;
■ по-друге, попит на машинобудiвну продукцiю характеризуеться високим ступенем мшливоиг в умовах кризи в економшд бiльшiсть галузей починае скорочувати (або взагалi припиняе) реалiзацiю iнвестицiйних проектов iз придбання устаткування, що зумовлюе рiзке скорочення попиту на машинобущвну продукцию;
■ по-трете, значна частина продукци машинобудування мае виробниче призначення, реалiзуеться не у торговельнiй мережу а шляхом укладання прямих угод (або за до-помогою посередницьких органiзацiй) мiж машинобудiвним шдприемством та по-купцями цiе! продукцi!;
■ по-четверте, юнуе частина машинобудiвно! продукци, що виступае як товари кшце-вого споживання (особливо це стосуеться окремих видiв продукци приладобущв-них шдприемств), тому особливостi !! збуту загалом вiдповiдають особливостям розподшу будь-яких споживчих товарiв довгострокового використання;
■ по-п'яте, споживчi властивостi машинобудiвно! продукци значною мiрою визнача-ються тим економiчним зиском, який отримують !! сиоживачi. Це передус1м стосуеться продукци виробничого призначення, однак, i для продукци машинобудування, що виступае як споживчi товари, ршень й економiчностi (зокрема величина експлуатацшних витрат) е одним iз провщних параметров якостi.
Необхщнкть урахування галузево! специфши шдприемств шд час уп-равлшня !х збутовим потенщалом не вщкидае того факту, що кнують особли-вост1 процесу такого управл1ння, як не залежать в1д ще! специфжи. Зокрема це стосуеться виокремлення об'екпв управлшня збутовими можливостями, склад яких е однаковим для шдприемств будь-якого виду економ1чно! д1яльност! При цьому необидно вщзначити кнування певно! крархи цих об'екпв, виокремив-ши базов1, вторинш та узагальнююч1 об'екти управлшня збутовими можливостями шдприемств.
Базов1 об'екти управлшня збутовим потенциалом шдприемства е об'екта-ми безпосереднього управлшського впливу, тобто цей вплив спрямований на зм1ну !х кшьккних та яккних характеристик. В1дпов1дно, можна виокремити дв1 групи таких об'екпв: ресурсне забезпечення збутово! д1яльност1 шд-приемства безпосереднього впливу та компетенцп шдприемства у сфер1 управлшня цим забезпеченням.
Шд ресурсним забезпеченням збутово! д1яльност1 шдприемства безпосереднього впливу належать т1 види ресурйв суб'екта господарювання, що зад1яш в його збутовш д1яльност1, обсяги, структура та споживч1 властивосп яких можуть бути змшеш (оптишзоваш) за наявних у шдприемства поточних компе-тенцш у сфер1 управлшня його збутовою даяльнктю. 1накше кажучи, необхщ-нкть у таких змшах постае вже тепер 1 11 реал1зашя не потребуе вдосконалення
наявних компетенцДй суб'екта господарювання. Наприклад, проведене пДд-приемством маркетингове дослДдження ринкДв збуту його товарДв могло показа-ти необхДдшсть входження на новий ринок збуту в Дншому регюш держави шляхом вДдкриття там фДрмового магазину. ВДдповДдно, за таких умов постае необхДднДсть розширення обсягДв ресурсного забезпечення збутово'' дДяльностД цього шдприемства (шляхом придбання або буддвництва примДщення магазину, найму працДвникДв, завезення парти товару тощо).
Стосовно компетенцДй шдприемства у сферД управлДння його збутовою дДяльнДстю, то 'х вдосконалення у процесД управлДння збутовими можливостями суб'екта господарювання передбачае передусДм покращення методологДчного забезпечення цих компетенцДй та його втДлення у навичках роботи тих працДв-никДв шдприемства, якД безпосередньо пов'язанД з органДзуванням збуту продукций При цьому доцДльно виокремити такД основнД групи компетенцДй пДд-приемства у сферД управлДння його збутовою дДяльнДстю: проведення маркетин-гових дослДджень, формування цДново'' та асортиментно'' поливки пДд-приемства, стимулювання збуту, формування каналДв збуту, планування та ре-гулювання обсягДв збуту продукцп у розрДзД й ринкДв (зокрема за географДчною ознакою). Кожна з цих груп компетенцДй базуеться на вДдповДдному методоло-гДчному забезпеченнД, резерви вдосконалення якого завжди Дснують Д повиннД бути винайденими шляхом проведення вДдповДдних наукових дослДджень.
Якщо розглядати вториннД об'екти управлДння збутовим потенцДалом пДд-приемства, то до них належить та частина ресурсов, що беруть участь у здДйснен-нД збутово'' ддяльностД шдприемства, змДна обсягДв, структури та споживчих влас-тивостей яких може бути проведеною пДсля вдосконалення методологДчного забезпечення компетенцДй суб'екта господарювання щодо управлДння його збутовою даяльнктю. Для прикладу, можливою е ситуацДя, за яко'' таке вдосконалення дало змогу пДдприемству виявити новД ринки збуту продукцп, входження на якД потребуватиме залучення додаткових ресурсов. ВДдповДдно, цД ресурси будуть вторинними об'ектами управлДння збутовим потенцДалом цього шдприемства.
Важливою складовою ресурсДв збутово'' дДяльностД шдприемства, якД е вторинними об'ектами управлДння цдею даяльнктю, виступають окремД рДзнови-ди нематерДальних ресурсДв суб'екта господарювання. Загалом нематерДальнД ресурси шдприемства, що беруть участь у його збутовДй дДяльностД, можуть бути подДлеш на:
1) и, що шддаються безпосередньому управлшню як первиннi об'екти управ-лшня збутовими можливостями суб'екта господарювання (зокрема права шдприемства на реалiзацiю певних ввддв продукцп, на володiння чи корис-тування торговими марками та знаками тощо);
2) та, управлiння якими потребуе вдосконалення компетенцiй пiдприемства у сферi управлiння його збутовою дiяльнiстю (це насамперед складовi гудвЬ лу шдприемства, зокрема: канали збуту продукцп, зв'язки пiдприемства зi споживачами та посередниками, а також iншi подiбнi характеристики збу-тово1 дiяльностi шдприемства, що забезпечують йому отримання конкурен-тних переваг та, як наслвдок, додатково1 величини прибутку вiд реалiзацil свое1 продукцп).
Зрештою, третю групу об'ектДв управлДння збутовим потенцДалом шдприемства становлять узагальнюючД об'екти управлДння, якД е показниками витрат
та економ1чних результатов вщ здшснення збутово! даяльностг Саме ц об'екти е кшцевими результатами управл1ння збутовими можливостями шдприемства, що здшснюеться шляхом впливу на базов1 та вторинш об'екти такого управл1ння.
Розглядаючи особливосп управлшня збутовим потенщалом суб'ектш господарювання, таке управлшня повинно передбачати перехщ вщ поточного до перспективного збутового потенщалу шдприемств. З урахуванням цього, шд управлшням збутовим потенщалом шдприемства доцшьно розум1ти комплекс взаемопов'язаних цшеспрямованих дш вщносно об'ектш такого управлшня, внаслщок чого ввдбуватиметься перехвд в1д поточного до перспективного (стра-тепчного) збутового потенщалу суб'екта господарювання, що мае кшцевою метою максишзацда спод1ваних фшансових результапв (прибутку) в1д реал1заци ним свое! продукцп.
Висновки та перспективи подальших дослщжень:
1. Групування видiв збутового потенцiалу пiдприeмства доцшьно проводити за такими ознаками: за наявшстю натепер певного обсягу ресуршв та ком-петенцiй, як1 потрiбнi для здiйснення збутово'1 дiяльностi; за моментом формування; за об'ектом оцшювання; за показниками оцiнювання; за оди-ницями вимiру узагальнюючих показник1в оцшювання.
2. За способом впливу на рiвень збутового потенщалу шдприемств чинники його формування доцшьно подшяти на чинники безпосереднього впливу та чинники опосередкованого впливу. Перша група чинниыв включае: наявш обсяги ресурсiв шдприемства, що беруть участь у здшсненш його збутово'1 дiяльностi; споживчi властивост ресурсiв пiдприeмства, що беруть участь у здшсненш його збутово'1 дiяльностi; компетенци пiдприeмства у сферi управлшня його збутовою дiяльнiстю; витрати, пов'язаш з реалiзацieю продукций параметри зовнiшнього середовища, що безпосередньо визначають обсяги попиту на продукцш пiдприeмства. Стосовно чинникiв формування збутового потенщалу пiдприeмств опосередковано'1 дГ1, то 1х можна подши-ти на чотири групи, а саме: чинники, що характеризують виробничий по-тенщал пiдприeмства; чинники, що характеризують споживчi властивостi рiзних видiв продукци пiдприeмства; чинники, що характеризують витрати на створення продукци пiдприeмства; чинники зовншнього середовища пiдприeмства непрямо'1 дГ1.
3. Специфша управлiння збутовим потенцiалом пiдприeмств полягаe у наяв-ностi значно'1 кiлькостi об'eктiв такого управлiння. Серед таких об^кпв потрiбно виокремити насамперед ресурсне забезпечення збутово'1 дiяльнос-т та компетенци пiдприeмств щодо управлшня ним, яы можна вважати первинними об^ктами управлiння збутовими можливостями суб^кпв господарювання.
4. Подальшi дослвдження питання щодо управлiння збутовим потенщалом ма-шинобудiвних пiдприeмств повиннi передбачати встановлення впливу на цей потенщал збутових можливостей тих пiдприeмств, яы e споживачами машинобуадвно' продукци.
Лггература
1. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия : монография / Е.В. Лапин. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2002. - 262 с.
2. Должанський 1.З. Управлшня потенщалом шдприемства / 1.З. Должанський, Т.О. Загор-на, О.О. Удалих та ш. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2006. - 362 с.
3. Хворостов В.А. Исследование методов оценки потенциала предприятия / В.А. Хворос-тов // Сборник научных трудов НГТУ. - Новосибирск : Изд-во НГТУ. - 2005. - № 3. -С. 107-113.
4. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов. - М. : Изд-во "Книжный мир", 2003. - 892 с.
5. Марушков Р.В. Оценка использования экономического потенциала предприятия (на примере предприятий печатной отрасли) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук / Р.В. Марушков. - М., 2000. - 23 с.
6. Краснокутська Н.С. Потенщал шдприемства: формування та оцшка / Н.С. Краснокут-ська. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 352 с.
7. Балабанова Л.В. Стратепчне маркетингове управлшня збутом тдприемств : монографiя / Л.В. Балабанова, Ю.П. Митрохша. - Донецьк : Вид-во ДонПУЕТ, 2009. - 245 с.
8. Шипулша Ю.С. Оцшка достатност виробничо-збутового потенщалу суб'екпв господарювання для шновацшного розвитку / Ю.С. Шипулша // Вюник Сумського державного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер. : Економжа. - 2004. - № 9 (68). - С. 157-165.
9. Балабаниць А. Збутовий потенщал тдприемства та методи його оценки / А. Балабаниць // Торпвля i ринок Украши : темат. зб. наук. праць з проблем торпвш. - Донецьк, 1999. - Вип. 8. - С. 13-21.
10. Голубков Е.П. Маркетинг: выбор лучшего решения / Е.П. Голубков, Е.Н. Голубкова, Р.Д. Секерян. - М. : Изд-во "Экономика", 1993. - 222 с.
11. Перерва П.Г. Управление маркетингом на машиностроительном предприятии / П.Г. Перерва. - Харьков : Изд-во "Основа", 1993. - 285 с.
Высоцкий А.Л. Виды, факторы и объекты управления сбытовым потенциалом машиностроительного предприятия
Осуществлена группировка видов сбытового потенциала предприятия по таким признакам: по наличию на данный момент определенного объема ресурсов и компетенций, которые необходимы для осуществления сбытовой деятельности; по моменту формирования; по объекту оценки; по показателям оценки; по единицам измерения обобщающих показателей оценки. По способу влияния на уровень сбытового потенциала предприятий факторы его формирования разделены на факторы прямого влияния и факторы непрямого влияния. Представлен перечень основных факторов формирования сбытовых возможностей субъекта хозяйствования. Предложена иерархия объектов управления сбытовым потенциалом предприятия путем выделения базовых, вторичных и обобщающих объектов такого управления.
Ключевые слова: предприятие, сбытовой потенциал, сбытовая деятельность, формирование, фактор, объект управления, машиностроение.
Vysotsky A.L. Types, factors and control facilities supply capacity engineering enterprise
Grouping of types of sale potential of an enterprise according to such signs as the availability, at the present moment, of certain volume (amount) of resources and competences that is needed for realization of sale activity; by the moment of forming; by the object of evaluation; by the indexes of evaluation; by the units of summarizing indexes of evaluation is conducted. The factors of its forming are divided into the factors of direct influence and factors of the mediated influence by the method of influence on the level of sale potential of enterprises. The list of basic factors of forming of sale possibilities of subject of management (activity) is given. Essence of management of the enterprise sale potential is found out. The hierarchy of the objects of management of the enterprise sale potential is built by the selection of basic, secondary and summarizing objects of such management.
Keywords: enterprise, sale potential, sale activity, forming, factor, management object, engineering.
