ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ «ФАХІВЕЦЬ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ» ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

TECHNICAL SCIENCES

ВПPОВAДЖЕHHЯ ОТОФЕСШНОГО СTAHДAPTУ «ФЛХ1ВЕЦЬ I3 KШЕPБЕЗПЕKИ» ЯК 1НСТГУМЕНТУ ПОДAЛЬШОГО P03B^^ СИСTЕМИ ПIДГОTОВКИ KA^IB У СФЕPI

KIБЕPБЕЗПЕKИ

Арсенович Л.А.

Заступник начальника управлтня - начальник eiddrny Департаменту кадровоïроботи та управлтня персоналом АдмШстрацп Держспецзв'язку, доктор фшософп з галyзi пyблiчне yправлiння та адмi-

нiстрyвання

IMPLEMENTATION OF THE "CYBERSECURITY SPECIALIST" PROFESSIONAL STANDARD AS A TOOL FOR FURTHER DEVELOPMENT OF A CYBERSECURITY PERSONNEL TRAINING

SYSTEM

Arsenovych L.

Head of Human Resources and Personnel Management Department of the Administration of State Service of Special Communication and Information Protection of Ukraine, Doctor of Philosophy in Public Management

and Administration

АНОТАЦ1Я

У статп розглянуто розроблений проект професшного стандарту <^axiBe^ i3 шбербезпеки» (на при-KiaAi трудових функцш, дш та операцш шдроздшв Державно! служби спецiaльного зв'язку та захисту шформацп Укра!ни) як шструмент подальшого розвитку системи тдготовки кaдрiв у сферi к1бербезпеки, затвердження якого дозволить встановлювати та тдтримувати единi вимоги до якостi пращ у межах про-фесшно! дiяльностi, узгоджувати та унiфiкувaти (усунути зайве) найменування видiв трудово! дiяльностi та посад, виявляти новi види трудово! дiяльностi та змiни у зшсп i оргaнiзaцi! прaцi, здiйснювaти ефекти-вну сертифiкaцiю або aтестaцiю кiберфaхiвцiв. Проведено aнaлiз iснуючих типiв професшних стaндaртiв у европейських кра!нах, а також наведено приклади !х використання та застосування. Проaнaлiзовaно нормативно-правове забезпечення щодо розроблення та затвердження професшних стандарпв в Украшг Крiм цього, автором сформульовано перелiк переваг та можливостей для основних суб'екпв Нaцiонaльно! системи шбербезпеки та здобувaчiв освiти за спецiaльнiстю 125 «Юбербезпека» гaлузi знань «1нформа-цiйнi технологи» щодо впровадження професiйного стандарту «Фах1вець iз кiбербезпеки».

ABSTRACT

The article analyzes the developed professional standard: "Cybersecurity Specialist" (as illustrated by the job duties and operations of departments of the State Service for Special Communication and Information Protection of Ukraine) that embodies the tool for further development of a cybersecurity personnel training system, which approval will make it possible to provide for and adhere to uniform requirements for the quality of work within the professional activity, to coordinate and unify (eliminate the redundant) names of types of the working practice and positions, to identify new types of the working practice and changes in its nature and organization, to carry out effective certification or attestation of cyberspecialists. The existing types of professional standards in European countries have been analyzed and their use and application illustrated. The regulatory support has been studied with regard to developing and approving professional standards in Ukraine. Besides, the author has listed the advantages and opportunities for the key facilities of the national cybersecurity system and those getting their education in 125 "Cybersecurity" area of expertise in the "Information Technology" profession with respect to implementing the "Cybersecurity Specialist" professional standard.

Ключовi слова: шформацшш технологи, шбербезпека, професшний стандарт.

Keywords: information technology, cybersecurity, professional standard.

Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок з важливими науковими та практи-чними завданнями. Система вищо! освгга Укра!ни перебувае на важливому i вщповвдальному еташ свого розвитку, зумовленого необхвдшстю пошуку шляхiв до сустльства знань. Рушшними силами цих процеав е поеднання i забезпечення устшно! взаемоди науки, освгги та шновацш - складових так званого «трикутника знань» (knowledge triangle). На час перегляд щльових орiентацiй та розробки принципово iнших теоретичних, змiстових i техно-

логiчниx засад професiйноï освiти y контекст поеднання процесiв набутгя знань (навчання), вiдкриття i створення новиx знань (дослiдження), передaчi знань (викладання), сприяння якостi знань (забезпечення якосл освiти) та ïx використання на робочиx мiсцяx [1, с. 40].

Необxiдною умовою для Украши щодо впровадження Болонського процесу та iмплементaцiï Угоди про асощащю мiж Украшою та £С в гaлyзi освiти, створення единого европейського освгт-нього простору та забезпечення освгга упродовж життя е наближення професiйноï освiти до ринку

пращ на засадах сощального партнерства вщпо-вщно до европейсько! i нащонально1 рамок квалiфi-кацш та вимог професiйних стандартiв [2, с. 119].

Протягом останнього десятилитя економжа Украши виходить на новий технолопчний рiвень -iнновацiйний, що спираеться на знання. У цен^ ново! економiки стштъ людина, и знання, компете-нцiя, спецiалiзацiя, квалiфiкацiя. У той самий час стан конкуренци на ринку вимагае ввд пiдприемств, установ, органiзацiй та оргашв державно! влади Украши швидкого оновлення виробництва, продукци або вщповщних послуг, постiйного впровадження iнновацiй у ва сфери дiяльностi, у тому числ в освiтню сферу шбербезпеки. Своею чергою зi сто-рони роботодавщв виникае потреба отримати на ринку 1Т-пращ таких фахiвцiв, як будуть володiти конкретними к1бернетичними навичками та ввдпо-вiдати сучасним вимогам шформацшно-телекому-нiкацiйних процесiв.

Становления економiки знань, подальша ште-лектуалiзацiя пращ, шформатизащя дiяльностi та сфери послуг, посилення !хньо! iнновацiйностi тд-вищують вимоги до якостi людських ресурав, рь вня конкурентоспроможностi IТ-фахiвцiв, у тому чи^ й до випускнишв закладiв освiти за спещаль-нютю «1нформацшш технологи». За таких умов ва-жливого значення набувае проблема щодо з'ясу-вання сутностi та значення професшних стандартiв, 1х розробка i використання.

Аналiз останнiх публшацш за проблематикою та визначення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Як зазначають дослiдники, гостра полемжа навколо громадського сприйняття професiйних стандарта у галузi знань «1нформа-цшш технологи» i якостi пiдготовки шберфах1вщв в Украíнi i за кордоном дае уявлення про рiзне ро-зумiння ще1 категори в теори i практицi.

Так, наприклад, науковщ пострадянського простору М. Аншина, Н. Вольпян, О. Олейник та Б. Славш у спiльнiй статтi представили результати дослвджень, як1 лягли в основу розробки проекту нового професшного стандарту «Менеджер з шформацшних технологш». У дослiдженнi викладенi проблеми розробки як самого стандарту, так i ана-логiчних стандартiв для професш сфери 1КТ. При-мггно, що опис розробки професiйного стандарту дано у порiвняннi з европейською практикою, що дозволяе краще зрозумгги, як модифiкувати методику розробки. У робот показано взаемозв'язок професшного стандарту з роллю, яку вщграе менеджер з 1Т в сучасному суспiльствi, а також мюце професiйних стандартiв у процесi освгга [3, с. 55].

1з останшх дослiджень, що стосуються професшних IТ-стандартiв, необхiдно видiлити наукову статтю доцента кафедри автоматизованих систем обробки шформаци та управл1ння Нацiонального техшчного унiверситету Украíни «Кшвський поль техшчний iнститут iменi 1горя Окорського» Кова-люк Т.В. (2017 рiк), у якш розглянуто необхiднiсть, поняття та роль професшних та освгтшх стандарта у системi 1Т-шдустри. Науковець описуе структуру та змют професiйних та освгтшх IТ-стандартiв в Ук-

раш, показуе доцiльнiсть аналiзу вимог стейкхол-дерiв шд час розроблення змюту IТ-освiти, а також акцентуе увагу на важливостi впровадження професшних стандартiв, що надають сферi освгга необ-хiднi вiдомостi про обласп та об'екти професшно! дiяльностi випускнишв, завдання та необхвдт ком-петенци майбутнiх IТ-фахiвцiв [4, с. 229].

У 2018 рощ Ковалюк Т.В. вже спшьно iз завi-дувачкою кафедри комп'ютерних наук факультету шформацшно! полiтики i к1бербезпеки Кшвського нащонального унiверситету культури i мистецтв Чайковською О.А. на прикладi проекту професшного стандарту фахiвця з шформацшних технологiй розглянули його зв'язок iз дескрипторами £вропей-сько! рамки 1КТ компетентностей. У проведеному дослiдженнi було здшснено порiвняльний аналiз особливостей освггшх IТ-стандартiв за шiстьма 1Т-спещальностями галузi знань «1нформацшш технологи». Науковцi ретельно проаналiзували взаемозв'язок IT-спещальностей через аналiз об'ектiв дiяльностi та теоретичного змiсту предметних галу-зей, що описанi в освгтшх стандартах, визначили мiсце кожно! 1Т-спещальносп в системi 1Т-пiдготовки бакалаврiв, а також виклали особливiсть ввдтворення рекомендацiй Computing Curricula в украшських 1Т-стандартах [5, с. 60].

Також слщ взяти до уваги порiвняльний аналiз iз вивченням стандартiв професшно! пiдготовки фахiвцiв у кра1нах £С та в Украш, який провела у 2019 рощ професор кафедри суспiльних дисциплiн Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування Т. Кристопчук. Авторка у науковш статтi проаналiзувала нормативно-пра-вове забезпечення розроблення професiйних стандарта у контексп неперервно! освгга у европейсь-ких кранах та в Украш, представила типовий макет професшного стандарту подготовки фах1вця та видiлила принципи розроблення професшних стандарта у систем вичизняно! освiти. Крiм цього, Т. Кристопчук охарактеризувала програму професшно! тдготовки фахiвцiв у Нiмеччинi «1нноваци в професшному навчаннi», здiйснила порiвняльний аналiз понять, що складають науковий тезаурус до-слiдження стандартiв професшно! подготовки у кра-!нах £С, а також визначила тдходи до професшних стандарта у европейському освiтньому просторi [6, с. 63].

Подй' останшх шести рошв - Революцiя Пдно-стi, анексiя Криму, вiйна на Cходi Укра!ни - актуа-лiзували дискусiю щодо наявних професiйних стандарта сфери шформацшних технологш в Украш IТ-фахiвцi та спецiалiсти шбербезпеки опинилися перед викликами, вiдповiдати на яш ранiше не до-водилося. Одним iз найголовнiших iз них стала розв'язана Росшською Федерацiею шформацшна та кiбервiйна проти Укра!ни, що спрямована пере-дусiм на дестабшзацш комп'ютерних систем i доступу до 1нтернету державних установ, фшансових та дiлових центрiв i створення безладу та хаосу в житп кра!ни. У таких умовах на час наукове осми-слення впровадження ввдповщних професiйних стандартiв i того, як фах1вщ сфери к1бернетично1 безпеки розумiють сво! мiсце та роль у сусшльних

та освггшх процесах, особливо за умови складних трансформацш та потрясшь у краíнi.

Формулювання цшей (мети) CTaTTi. Метою статгi е розроблення проекту професiйного стандарту «Фах1вець i3 шбербезпеки» (на прикладi трудо-вих функцiй, дiй та операцш пiдроздiлiв Державноí служби спещального зв'язку та захисту шформацп Украши), який у подальшому може бути основою для формування професiйних квалiфiкацiй, прогно-зування та планування потреби в кадрах, 1х вiдбору на службу (роботу), ощнювання результатiв служ-бово1 дiяльностi, визначення потреб у 1х професш-ному навчаннi, а також слугувати орiентиром для щдтвердження результатiв неформального нав-чання, забезпечивши освiту упродовж життя.

Виклад основних результат та 'ix обгрунту-вання. Проблеми розвитку квалiфiкацiй та профе-сiйних стандартiв займають чiльне мюце в освiтнiй полiтицi £С. В останне десятирiччя в Gвропi по-няття «квалiфiкацií» i «стандарти» набувають все бшъшо! взаемопов'язаностi. Поштовхом до цього стало прийняття £вропейсько! рамки квалiфiкацiй для навчання упродовж життя (The European Qualifications Frameworks for Lifelong Learning -EQF), де квалiфiкацiя пов'язуеться не з процесом навчання, а з його результатом - сукупнютю ком-петентностей (результата навчання) за заданими стандартами. Як зазначають дослiдники заруб1ж-ного досвщу, в крашах з високорозвиненою еконо-мiкою спостерiгаеться тенденцiя дедалi бшьш рете-льно1 систематизацп рiзних професшних характеристик i вимог, постшне 1х оновлення вiдповiдно до потреб ринку пращ Першопричиною формування i поширення професiйних стандартiв (1х систем) е те, що ринок пращ затребував фахiвцiв ново1 формаци, здатних швидко й адекватно увiйти у виробничий процес, забезпечуючи прирiст нових, сучасних компетенцш. Тому важливою причиною для розроблення професшних стандарта е уможливлення подготовки таких фахiвцiв як у сучасних навчаль-них закладах, так i на виробництвг Проте це не

едине !хне завдання. Стандарти спрямовуються також на: опис квалiфiкащl (qualification design); визначення сучасного стану справ у сферi виробничо! дiяльностi (state of the art working practices) з метою 11 модернiзацii; перемщення фокусу нацiонального ринку працi на принципово новi галузi (найчастiше - сферу послуг); аналiз ринку пращ на наявшсть/де-фiцит необхiдних умшь тощо [7, с. 63].

Та головною !хньою особливiстю е функщя по-еднання, адже вони покликаш пов'язати квалiфiка-цii з ринком пращ. Таку iдею закладено в концеп-цiю дослiдження команди £вропейських експертiв, якi аналiзували динамiку квалiфiкацiй у сучасному свiтi на матерiалах 32 кра!н £вропи. Аналiзуючи !х професiйнi стандарти, ученi виокремили три рiзнi способи, за допомогою яких встановлюеться зв'язок мiж квалiфiкацiями i професiями на ринку працi. Ц рiзнi способи своею чергою частково пов'язаш з рiзними характеристиками професшних стандарта з огляду на !х форму й змiст [7, с. 63-64]. Перша група професiйних стандарта задумана, на-самперед, як система класифшацп, що забезпечуе категорii для здшснення статистичного моштори-нгу ринку пращ (наприклад ISC0-08). Друга група професшних стандарта набувае форми теста для вимiрювання професшно! продуктивностi як у практищ, так i в змюп освiти (такi стандарти, як правило, включають усi професii, яш iснують на ринку пращ), а третя група професiйних стандарта своею чергою описуе професш, до яко! конкретна квалiфiкацiя повинна привести (так професiйнi стандарти розробляються в комплекс з освггшми стандартами).

Беручи до уваги цi вiдмiнностi та враховуючи актуальшсть питання щодо професiйного розвитку 1Т-пращвнишв та впровадження вiдповiдних професшних стандарта, дослщники виокремлюють три типи професшних стандарта у европейських кра!нах (табл. 1).

Таблиця 1

Типи про( юсшних стандарта у европейських крашах

Професiйний стандарт, що за-тверджений на ochobï Назва краши

класифiкацiï основних професш Франщя (référentiel métier), Грещя, Румушя, Словешя, Швейцарiя (Tâtigkeitsprofil)

критерИв для оцiнювання профе-ciùHoï активностi Бельгiя (CVET: beroeps-competentieprofiel), Литва, Мальта, Польща, Великобританiя

професшного профшю, об 'една-ного з квалiфiкацiею Австрiя, Бельгiя (profil de qualification), Естошя, Францiя (référentiel d'activité), Угорщина, Iталiя, Латвiя, Люксембург, Шдерланди, Португалiя, Iспанiя, Швейцарiя (Qualifikationsprofil), Туреччина

Коментуючи таку класифiкацiю, необхiдно за-уважити, що професiйнi стандарти у крашах £С по-pi3HOMy визначаються i використовуються. У Вели-кш Британи, наприклад, нацiональнi професiйнi стандарти представлеш у формi тестiв для вимiрю-вання професiйноï продyктивностi як у практищ, так i в змюп освии. В Iспанiï' характерним пiдходом до розробки стандартiв е опис професiï' у професш-них стандартах, до яко1' повинна призвести конкре-

тна квалiфiкацiя. Такi професшш стандарти розробляються в комплекс з освггшми стандартами. Для кожноï' квалiфiкацiï професiйнi стандарти розробляються першими i слугують основою для розробки освгтшх стандартiв та стандарта ощнювання. Стандарти, що описують професшну дiяльнiсть та компетенции характернi для «власника» певно1' квалiфi-кацiï (посилання на дiяльнiсть/компетентнiсть у Франци та профiль квалiфiкацiï у Бельги), посила-ються на рiзнi види зайнятостi, описанi у Каталозi

вакансш та оперативних угод Франци. Ця модель типова для регульованих систем, особливо у сферi професшно-техшчно! освiти та навчаиия, де кваль фiкацiя визнаеться на рiвнi держави (iнодi у сшв-працi iз соцiальними партнерами) i вiдповiдае одному професшному профiлю [6, с. 65].

Потрiбно також зазначити, що в Нiмеччинi, а також ще в деяких кра!нах Свропи (Болгарiя, Да-нiя, Iрландiя, Iслаидiя, Юпр, Лiхтенштейн, Норве-гiя, Словаччина, Фiнляндiя, Швецiя та Чехiя), немае окремих iзольованих професiйних стандартiв. Заметь цього в краíнi застосовуеться штегрований принцип розробки положень про професшне нав-чаиия як освiтнiй стандарт, що включае професiй-ний стандарт.

Таким чином, працюючи над розробленням професiйних стандарта у системi укра!нсько! освiти, доречним було би використання пiдходiв та европейсько! моделi знань, умiнь та компетенцш, вiдповiдно до яко! професшний стандарт вирГзня-еться чiткiстю i зрозумiлiстю, е складовою поло-ження щодо професiйного навчання [6, с. 66].

Професшний стандарт - це затверджеш в уста-новленому порядку вимоги до квал1фжаци пращвнишв, !х компетентностi, якi визначили роботода-вцi, i слугують основою для формування професш-них квалiфiкацiй. Мета професшного стандарту -систематизувати трудовi ди, що виконуе працiвник на робочому мiсцi, шляхом !х аналiзу та викладення у формi вщповщ на запитання «що робить?».

На тепершнш час згiдно iз вперше введеним у 2012 роцi в Закон Укра!ни «Про професiйну (про-фесiйно-технiчну) освиу» [8] офiцiйним i одноча-сно чинним визначенням, професшним стандартом е затвердженi в установленому порядку вимоги до квалОфОкаци пращвнишв, !х компетентностi, як1 ви-значають роботодавцi, i слугують основою для формування професшних квалiфiкацiй. Таку дефшь цш одночасно було введено Верховною Радою Украши також i у Закон Украши «Про вищу освиу» [9] (втратив чиннють у липнi 2014 року), але з трохи шшим змiстом: «професшний стандарт - затверджеш в установленому порядку вимоги до знань, умшь та навичок випускнишв вищих навчальних закладiв, що визначаються роботодавцями i слугують основою для формування квалiфiкацiй». Вод-ночас народш депутати Укра!ни ухвалили також Закон Украши «Про оргашзаци роботодавцiв, !х об'еднання, права i гаранта !х дiяльностi» [10], по-ложення якого надали право органiзацiям робото-давщв та !х об'еднанням в установленому порядку брати участь у розробленш державного стандарту професшно-техшчно! освiти, державного стандарту вищо! освiти; розробленш та погодженш дер-жавних стандарта з конкретних професш, галузе-вих стандарта вищо! освгга, стандартiв вищо! освгга вищих навчальних закладiв, квалiфiкацiйних характеристик, професiйних стандартiв.

Дiйсним поштовхом поняття «професiйний стандарт» у практичну площину став Закон Укра-!ни в1д 06 грудня 2016 року № 1774-УШ «Про вне-сення змiн до деяких законодавчих акта Украши» [11], водповодно до якого було внесено змши до Кодексу закошв про працю Укра!ни [12] та до Закону Украши «Про оплату пращ» [13]. Так, статтю 96

Кодексу закошв про працю Украши та статтю 6 Закону Украши «Про оплату пращ» вищезазначеним законом було викладено у новш редакцп, зпдно з якою вимоги до квалiфiкацiйних та спещальних знань пращвнишв, !х завдання, обов'язки та спеща-лiзацiя визначаються професiйними стандартами або квал1фжащйними характеристиками професiй пращвнишв, а Порядок розробки та затвердження професшних стандарта визначаеться Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни.

На основi прийнятих змш, вже у травнi 2017 року, Уряд Украши затвердив Порядок розроб-лення та затвердження професiйних стандарта (постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 31 травня 2017 року № 373), який встановив загальш вимоги до процедури розроблення, громадського обгово-рення, затвердження, введення в дш та перегляду професiйних стандарта [14]. Починаючи iз жовтня 2021 року, враховуючи внесеш змiни (постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 11 жовтня 2021 року № 1063 [15]), зазначений Порядок встановлюе загальш вимоги до процедури розроблення, публь чного громадського обговорення, затвердження, введення в дш, перегляду та внесення змш до професшних стандарта. Крiм цього, прийнятий у вере-снi 2017 року Верховною Радою Укра!ни Закон Ук-ра!ни «Про освиу», продовжуючи реформування вiтчизняно! освиньо! системи, затвердив остаточне визначення поняття професшного стандарту. Так, ввдповщно до частини першо! статтi 39 закону професшний стандарт - це затверджеш в установленому порядку вимоги до компетентностей пращвнишв, що слугують основою для формування професшних квал1фшащй [16]. Закон мютить багато норм, апробованих в европейських ушверситетах, але нових для укра!нських закладiв освгга. Поглиб-лення европейсько! iнтеграцi! вищо! освГти Украши на украшський грунт пГдходГв, що стали звичними для наших закордонних колег, вимагають вод учас-нишв освГтнього процесу розумГння цiлей г змГсту передбачених ГнновацГй, можливих перешкод Г ри-зик1в, пов'язаних Гз суттевим оновленням устале-них тдходГв до подготовки фах1вцГв.

ПрофесГйнГ стандарта розробляються за най-бГльш перспективними, запитуваними видами тру-дово! (професшно!) дГяльностГ, професГями та ква-лГфГкацями, як1 користуються попитом на ринку пращ, - таш вимоги затвердила Методика розроблення професшних стандартГв, затверджена наказом Мшютерства сощально! полГтики Укра!ни вГд 22 счня 2018 року № 74, зареестрована в МГнГстер-ствГ юстицГ! Укра!ни 13 лютого 2018 року за № 165/31617 [17]. Ця Методика, що розроблена вщ-поводно до постанови Кабшету МшютрГв Укра!ни вод 31 травня 2017 року № 373 та пункту 3 Плану заходГв Гз впровадження НацГонально! рамки квал1-фГкацГй на 2016-2020 роки, затвердженого розпоря-дженням КабГнету МшютрГв Укра!ни вод 14 грудня 2016 року № 1077-р [18], визначае загальш вимоги розроблення професшних стандартов з метою на-дання методично! допомоги роботодавцям, !х орга-шзащям та об'еднанням, галузевим (мГжгалузевим) радам, органам державно! влади, науковим устано-вам, громадським об'еднанням, та Гншим за1нтере-сованим суб'ектам у забезпеченш единого тдходу

та дотримання об'ективносп под час розроблення професiйних стандартiв та забезпечення якостi проведения !х перевiрки.

На сьогоднi розвиток шформацшних техноло-гiй - це не вузькогалузеве завдання, а один i3 захо-дiв стимулювання iнновацiйного розвитку еконо-моки Укра!ни в цшому. Стандарти професiйниx компетенцiй в областо 1Т - це засiб формування со-цiального замовлення ^-ондустрп. Професшш стандарти - це шструмент для монiторингу та анал1зу ринку пращ, прогнозування його розвитку, плану-вання водтворення кадрiв та визначення сучасних програм подготовки фаxiвцiв для 1Т^ндустрп.

Як свщчать чинш Реестри квалофжацш (професшних стандартов), у перюд з жовтня 2014 року по тепершнш час в УкраМ розроблено 194 професшш стандарти, з яких п'ять - це професшш стандарти сфери шформацшних технологш. I першу ль ншку професшних IT-стандартов, як1 було розроблено ММстерством освгги о науки Укра!ни у 2014 роцо, становлять професойно стандарти для таких професш: фах1вець з шформацшних систем, фах1-вець з розробки програмного забезпечення, керов-ник проектов в областо онформацойних технологой, менеджер продуктов у сферо онформацойних техно-логш та фах1вець з шформацшних ресурсов. Основою цих стандартов стали можнародно стандарти з шформацшних технологш ISO/IEC 15288:2008, ISO/IEC 12207:2008, стандарти для IT вод асощацп подприемств комп'ютерних та онформацойних тех-нологш та Свропейська рамка компетенцш (e-CF). IT-професп, для яких розроблено професшш стандарти в УкраМ, водповодають номенклатуро професшних профшв £вропейсько! рамки компетенцш, а саме: Information Systems Specialist, Software Developer, IT Project Manager, IT Product Manager, Information resources specialist [4, с. 236].

Продовжуючи дослодження, слод зауважити, що основною проблемою на шляху розвитку IT-сфери стае гостра нестача квалофокованих професшних кадров як в цшому, так о по кожной спещаль-носп галузо знань «1нформацшш технологи». Зва-жаючи на те що сфера шбербезпеки е одшею з най-бшьш динамочно розвинених освггшх IT-складових, побудова ефективно! системи подготовки кадров у сферо к1бербезпеки е завданням урядо-вого ровня.

Юбернетична безпека е проводною сферою в умовах четверто! промислово! революцп. Цей тер-мон включае в себе впевнене, критичне та водпово-дальне використання о взаемодш з цифровими тех-нологоями для навчання, роботи та участо у сусполь-ному житп. Термш «шбербезпека» охоплюе так1 поняття, як онформацойна грамотность та медоагра-мотность, комунокацоя та сповпраця, створення цифрового контенту (включаючи програмування), без-пека (включаючи захист персональних даних у цифровому середовищо), а також розв'язання рознопланових проблем о навчання протягом життя. На наше переконання, розроблення професшних IT-стандартов, а також затвердження вадповадних перелЫв трудових функцш о трудових дой/операцш до них необходно здойснювати оз урахуванням цифрового розвитку громадян о сусшльства, розних га-лузей економочно! дояльносто, а також беручи до

уваги багатовекторшсть та рiзноплановiсть дОяль-ностО органiв державно! влади Укра!ни. I очОкува-ним результатом у цьому напрямку може стати подальше впровадження таких професiйних стандарта, як: «Фах1вець iз шбербезпеки», «Фах1вець iз цифрових трансформацш», «Фахiвець iз навчання цифровим компетентностям» тощо, як у зв'язку з активним розвитком державно! та приватно! шбербезпеки пропонуеться розробляти окремо як для громадян Укра!ни, так i для держави та бiзнесу. На-приклад, iз урахуванням специфiки покладених за-вдань i службових обов'язк1в у сферi к1бербезпеки професiйний стандарт «Фахiвець iз шбербезпеки» доцiльно розробляти як для основних суб'екпв На-щонально! системи к1бербезпеки, «цившьних» 1Т-компанш, так i для освiтньо! сфери, що надасть мо-жливiсть ширше та ефективнiше розкрити перелiк трудових функцш i трудових дiй/операцiй, що ви-конуються. Звiсно, так1 подальшi нововведення мо-жливi тiльки тсля ефективних та чинних нормати-вно-правових змiн у законодавствi.

Враховуючи чинш професшш 1Т-стандарти та розроблений ММстерством освiти i науки Укра!ни стандарт вищо! освiти за спецiальнiстю 125 «Юбер-безпека» для першого (бакалаврського) рiвня вищо! освiти (наказ ММстерства освiти i науки Укра!ни в1д 04 жовтня 2018 року № 1074 [19]), уможливлю-еться створення ефективного механiзму взаемодi! освiтньо!' складово! та сфери к1бербезпеки шляхом впровадження професшного стандарту «Фах1вець iз шбербезпеки» (на прикладi трудових функцiй, дш та операцiй пiдроздiлiв Державно! служби спе-цiального зв'язку та захисту шформацп Укра!ни) як iнструменту подальшого розвитку системи подготовки кадрОв у сферi к1бербезпеки, що зможе адапту-вати освiтню парадигму до вимог стейкхолдерiв i надасть увщповоднення змiсту кiберосвiти до потреб 1Т-ринку працi.

Професiйний стандарт - результат колективно! роботи. Для закладу освии, що здiйснюе подготовку бакалаврiв, магiстрiв, докторОв фОлософО! та докторОв наук за спецОальнОстю 125 «Юбербезпека» галузО знань «1нформацОйнО технологи» - це основа для розроблення освггшх програм (стандартов) та на-вчально-методичних матерОалОв для всОх форм О видОв освОти; тдготовки педагопчних/науково-педа-гогОчних пращвнишв, присвоения здобувачам освОти професшних квалОфшадш; оцОнювання вод-поводносп отриманих професОйних квалОфОкацОй пращвнишв О випускнишв закладу освОти; формування единих критерив оцОнювання компетентнос-тей здобувачОв професОйних квалОфОкацОй незале-жно вОд шлях1в !х отримання; професшно! орОента-цО! студентОв (курсантОв) закладу освОти. Для керОвника кадрового тдроздОлу - це орОентир для визначення вимог до квалОфОкацшних О спещальних знань пращвнишв, !хнОх завдань, обов'язшв та спе-цОалОзацО!; створення умов для професшного розви-тку працОвникОв та пОдвищення якостО !хньо! працО; визначення посадових (робочих) завдань та обов'язк1в пращвнишв, планування !хнього профе-сОйного зростання, розроблення посадових (робо-чих) ОнструкцОй; органОзацО! пОдготовки та пОдви-щення квалОфОкацп пращвнишв; пОдбору та укомп-лектування штату пОдроздОлу; формування систем

щодо мотивацп та стимулювання персоналу; обгру-нтування ршень, що ухвалюються за результатами атестацп, сертифОкацп пращвнишв тощо.

В рамках зазначеного дослГдження пропону-еться розглянути розроблений автором статп проект професшного стандарту «ФахГвець Гз шбер-безпеки» (на прикладГ трудових функцш, дш та операцш шдроздшв Держспецзв'язку), який на-дасть змогу розкласти процес освгга, службово! дь яльносп та тдготовки шберфахГвщв на складовГ, конкретизувати !хш властивосп та взаемозв'язки, своечасно враховувати динамшу розвитку шберс-фери, ввести процедуру зютавлення цшей (мети) Г отриманих результатов, а також сприяти !х подаль-шому коригуванню. Враховуючи те, що Держс-пецзв'язку е основним суб'ектом НадГонально! си-стеми к1бербезпеки, базовими об'ектами дослГдження у процеа розроблення проекту професшного стандарту «ФахГвець Гз шбербез-пеки» взято деяк !! шдроздши, а саме: Департамент шберзахисту АдмОнГстрацО! Держспецзв'язку, Дер-жавний центр к1берзахисту Держспецзв'язку та Державний науково-дослвдний шститут технологш к1бербезпеки та захисту шформаци, як1 безпосеред-ньо формують та реал1зовують державну политику щодо захисту у шберпросторГ державних шформа-цшних ресурсГв та шформаци, вимога щодо захисту яко! встановлена законом, к1берзахисту об'екпв критично! шформацшно! шфраструктури, та здшс-нюють державний контроль у цих сферах. При цьому головним розробником професшного стандарту е Адмшютрашя Держспецзв'язку, яка, як центральний орган виконавчо! влади зГ спещаль-ним статусом, координуе дГяльшсть суб'екттв за-безпечення к1бербезпеки щодо шберзахисту та за-безпечуе впровадження вГдповГдно! оргашзацшно-техшчно! модел1 Г функцюнування Державного центру к1берзахисту, у тому числ урядово! ко-манди реагування на комп'ютерш надзвичайш поди Укра!ни CERT-UA.

Зпдно з Порядком розроблення, введення в дш та перегляду професшних стандарта етапами розроблення та затвердження професшних стандартов е: прийняття ршення про розроблення проекту професшного стандарту, подання та реестрацГя заявки на його розроблення; формування робочо! групи; подготовка проекту професшного стандарту; проведення публГчного громадського обговорення проекту професшного стандарту; проведення пере-вГрки щодо дотримання вимог Порядку тд час подготовки проекту професшного стандарту Г вадповщ-носп зазначеного проекту Методицц затвердження професшного стандарту.

На першому етат, який е тдготовчим, для прийняття ршення про розроблення проекту професшного стандарту вивчаеться фактичний стан та перспективи застосування виду трудово! (профе-сшно!) дГяльностГ, а також дощльшсть розроблення професшного стандарту за перелшом встановлених Методикою питань. Наявна та доступна шформашя щодо фактичного стану сфери шбербезпеки в контекст впровадження та перспектив застосування професшного стандарту «Фах1вець Гз шбербезпеки» ще раз тдкреслюе активний розвиток сучас-

них свггових тенденцш у сферГ к1бербезпеки, свщ-чить про розпочате поглиблення та розширення сфер професшно! дГяльносп й освгш в Укра!ш, а також шдтверджуе позитивну динамГку розвитку ш-формацшно! складово! життедГяльностГ людини Г сустльства. Разом з тим наявш також Г недол1ки у сферГ шбербезпеки - як у шберосвт, так Г в соща-льному аспекп забезпечення вГдповГдних фахГвщв. Гостра потреба у квал1фГкованих фахГвцях Гз шбербезпеки, що настала з розвитком шформацшних технологш та збГльшенням шлькосп хакерських атак, Г як лопчний наслвдок, - наявнють попиту на шбер-фах1вщв в Укра!ш, що значно перевищуе пропози-цш, присутня тенденшя до зниження якосп знань випускник1в, що зак1нчують заклади освгга зГ спе-щальносп 125 «Юбербезпека» галузГ знань «1нфор-мацшш технологи», суттевий розрив у грошовому забезпеченш, що виражаеться у рГвш середньо! за-робино! плати у державнш та приватнш шбербез-пещ, сигналГзуе про необхщшсть та важливють по-дальшо! розбудови освиньо! складово! у сферГ шбе-рбезпеки.

Завершенням пГдготовчого етапу е подання суб'ектам перевГрки (Спшьний представницький орган сторони роботодавщв на нацюнальному рГвш та Нацюнальне агентство квал1фГкацш) вГдповГдно! заявки на розроблення проекту професшного стандарту, у яшй, крГм назви професшного стандарту, контактних даних вГдповГдального розробника та орГентовного строку проведення робот Гз розроблення проекту професшного стандарту, зазнача-еться також вид економГчно! дГяльностГ за Нацюна-льними класифжаторами Укра!ни (Класифжатор видГв економГчно! дГялъносл КВЕД-2010 та Класи-фжатор професш ДК 003:2010).

Основою другого етапу розроблення професшного стандарту е формування робочо! групи Гз розроблення проекту професшного стандарту (Гз залу-ченням експертГв певно! сфери професГйно! дГяль-носп), склад яко! затверджуе головний розробник вГдповГдним наказом.

ТретГм етапом розроблення професшного стандарту е пГдготовка проекту професшного стандарту, яка включае в себе оргашзацш та здшснення функцюнального анал1зу, який проводить робоча група.

Структурно функцГональний аналГз склада-еться Гз п'яти самостшних частин, пГдсумковим результатом якого е тдготовлений та повнГстю сфор-мований проект професГйного стандарту «Фах1вець Гз к1бербезпеки» (на прикладГ трудових функцш, дГй та операцГй шдроздшв Держспецзв'язку). При цьому початку проведення функцюнального ана-лГзу може передувати вГдповГдне навчання, яке ор-гашзовуе розробник щоб члени робочо! групи ви-вчили структуру, порядок та принципи функцГона-льного аналГзу трудових дГй/функцш, пГдходи до викладу загальних вГдомостей та Гнших складових професшного стандарту, шструментарш для функ-цюнального аналГзу (анкет для опитування, форм Г таблиць для одержання необхвдно! iнформадi!) тощо.

Першою частиною функцюнального анал1зу е розгляд основних завдань, яш вГдповГдно до Стратеги кГбербезпеки Укра!ни та Закону Укра!ни «Про

основш засади забезпечення шбербезпеки Укра-!ни» покладено на Держспецзв'язку, а також трудо-вих функцш (дiй, операцiй), як1 виконуе особовий склад Департаменту шберзахисту Лдмiнiстрацií Держспецзв'язку, Державного центру шберзахисту Держспецзв'язку та Державного науково-дослвд-ного iнституту технологш к1бербезпеки та захисту шформацп у сферi к1бербезпеки. Крiм опрацю-вання функцiональних обов'язкiв, на цьому етат також придiляегься увага вивченню професшних компетентностей, як1 е специфiчними у кожнш про-фесiйнiй сферi, загальних компетентностей (соща-льних, комунiкативних, особиспсних, етичних, екологiчних тощо), перелiку предмепв i засобiв працi, а також знань, умiнь i навичок, необхвдних для виконання вщповвдно! трудово! функцй.

Другою частиною функцiонального аналiзу е процес формування перелiку трудових функцш та трудових дiй/операцiй, що входять до них, з вико-ристанням попередньо проаналiзованоí шформацп'. Для цього члени робочо! групи шляхом голосу-вання проводять групування трудових дШоперацш (за подiбнiстю, складнiстю та взаемозв'язком) у трудовi функцй, яке за дощльне зробити лiнiйним способом, тобто шляхом видшення частки трудових дш без розподiлу !х за перюдом виконання. На цьому еташ дослiдження проведений аналiз дозво-ляе згрупувати певну к1льк1сть трудових функцш, як на сьогоднi забезпечують координацш та регу-лювання дiяльностi з питань к1бербезпеки, вОдпо-вiдне нормативно-правове забезпечення дiяльностi державних органiв, шдприемств, установ та оргаш-зацiй з питань шбербезпеки та протидп шберзагро-зам, розбудову системи подготовки кадрОв у сферi к1бербезпеки, супроводження оргашзацшно-техш-чно! моделi к1берзахисту та е основою у реалОзацп державно! полтики щодо захисту в кiберпросторi державних шформацшних ресурсiв та шформацп', вимогу щодо захисту яко! встановлено законодав-ством.

На третьому етапi функцiонального аналiзу ро-боча група проводить експертне опитування серед експертiв певно! сфери професшно! дОяльносп щодо ощнювання частоти застосування та важли-восп кожно! трудово! функцй' з метою можливого доповнення цього перелшу. До списку експерпв у сферО к1бербезпеки для проведення експертного опитування щодо оцшювання частоти застосування та важливосп кожно! трудово! функцй' проекту професшного стандарту «Фах1вець Оз шбербезпеки» доцшьно включити представник1в державно! та приватно! шбербезпеки, що надасть змогу бшьш об'ективно здшснити ощнювання пе! чи шшо! трудово! функцп. До кола таких фахОвщв пропонуеться залучити посадових оСб Збройних Сил Укра!ни, Нацюнально! полщп Укра!ни, Служби безпеки Ук-ра!ни, Мшютерства цифрово! трансформацй' Укра-!ни, державного шдприемства «Галузевий центр цифровОзаци та шбербезпеки», як1 е представни-ками державно! шбербезпеки, а також керманичОв приватних товариств, яш надають вщповвдт 1Т-послуги на ринку шбербезпеки («IT-Solutions», «1н-ститут шформацшних технологш», «Трител», «Автор», «IT СПЕЦ1АЛ1СТ»). Опитування експерпв

проводиться за допомогою анкети, пОсля запов-нення яко! члени робочо! групи зводять за кожною трудовою функщею значення оцОнок трудових дш та розраховують середнОй бал як середне арифмети-чне за всОма оцОнками експертОв. Так званий «прохО-дний» бал шкали оцОнювання трудових функцОй члени робочо! групи визначають шляхом голосу-вання.

На четвертому крощ функцОонального аналОзу робоча група формуе остаточний варОант перелОку трудових функцОй шляхом !х послщовного розмь щення Оз урахуванням попереднього оцОнювання. На нашу думку слОд зробити акцент на семи трудо-вих функщях, як1 в умовах сьогодення можна на-звати як тактичними, так О стратепчними функщ-ями державно! шбернетично! безпеки. Серед них:

- забезпечення функцюнування оргашзацшно-технОчно! моделО к1бербезпеки як складово! НацОо-нально! системи кОбербезпеки Укра!ни;

- забезпечення функцюнування урядово! ко-манди реагування на комп'ютерт надзвичайнО поди Укра!ни CERT-UA;

- реалОзацОя державно! полОтики щодо захисту у шберпросторО державних шформацшних ресурСв та шформацп', вимога щодо захисту яко! встанов-лена законом, кОберзахисту об'ектОв критично! Он-формацшно!' шфраструктури;

- розбудова системи подготовки кадрОв у сферО к1бербезпеки;

- забезпечення функцюнування та розбудови треншгового шберцентру на базО СервОсного про-грамно-апаратного комплексу для проведення нав-чання у сферО ОнформацОйно! безпеки, шбербезпеки О шберзахисту;

- розбудова систем, комплексов, технологш, засобОв О обладнання, призначених для кОберзахисту нащональних електронних шформацшних ресурсов;

- забезпечення експлуатацп системи захище-ного доступу державних оргашв до мереж1 1нтер-нет.

Завершенням четверто! частини функцОонального аналОзу е формування перелОку предметОв О за-собОв працО, необхОдних для виконання кожно! трудово! функцй. З щею метою робоча група викорис-товуе вОдповОдну анкету, яка надае можливОсть враховувати пропозицп та зауваження вОд вищеза-значених експертОв у сферО кОбербезпеки. У процесО складання проекту професОйного стандарту серед необхОдних предметОв працО необхОдно видОлити комп'ютерне та сучасне програмно-апаратне обла-днання, а серед необхОдних засобОв працО - системи розробки, забезпечення, мониторингу та контролю процесОв шбербезпеки, оргтехшку, телефон, мережу 1нтернет та канцелярськ1 засоби.

П'ятою частиною функцОонального аналОзу е визначення робочою групою спОльно Оз експертами у сферО шбербезпеки професшних О загальних компетентностей, а також знань, умОнь та навичок за кожною професшною компетентшстю, як1 необ-хОднО для виконання вОдповОдно! трудово! функцО! (табл. 2 та табл. 3).

Таблиця 2

Перелш професшних компетентностей проекту професшного стандарту <^axiBe^ i3 шбербезпеки» (на

_приклад трудових функцiй, дiй та операцш пiдроздiлiв Держспецзв'язку)_

_Професшм компетентносп (за трудовою дicю або групою трудових дiй)_

А1. Здатшсть використовувати iнформацiйнi технологй' для впровадження проекта в iнформацiйнiй та

безпековш сферах._

А2. Здатшсть експлуатувати спецiалiзованi програмнi пакети, протоколи передачi даних, спецiальну мь

кропроцесорну технiку, сучаснi iнформацiйнi та безпековi технологiï._

А3. Здатнiсть застосувати рiзноманiтнi професiйно-профiльованi знання i практичш навички у сферi

шбербезпеки._

А4. Здатшсть удосконалювати i модершзувати системи, засоби i технологiï забезпечення шбербезпеки,

оброблювати та перетворювати шформацто._

А5. Здатнiсть використовувати технологи шбербезпеки, програми i методики випробувань систем ш-

формацiйноï та шбербезпеки._

Б1. Здатшсть застосовувати шформацшш технологи для впровадження проекпв в шформацшнш та без-

пековiй сферах._

Б2. Здатшсть використовувати рiзноманiтнi професшно-проф№оваш знання i практичнi навички у

сферi кiбербезпеки._

Б3. Здатшсть застосувати технологи шбербезпеки, програми i методики випробувань систем шформа-

цiйноï та шбербезпеки._

Б4. Здатшсть модершзувати системи, засоби i технологи забезпечення шбербезпеки, оброблювати та

перетворювати шформацто._

В1. Здатшсть удосконалювати та впроваджувати в практику шноваци у сферi iнформацiйноï та шбер-

безпеки._

В2. Здатшсть здшснювати ефективний пошук та структурування iнформацiï у сферi к1бербезпеки._

В3. Здатнiсть розробляти та впроваджувати шновацшш технологй' кiбербезпеки, програми i методики

випробувань систем шформацшно!' та шбербезпеки._

В4. Здатнiсть оргашзовувати процес створення та надання шфокомушкацшних послуг, удосконалювати i модершзувати системи, засоби i технологй' забезпечення шбербезпеки, оброблювати та перетво-

рювати шформацто_

В5. Здатшсть генерувати новi знання з теори захисту шформаци та шбербезпеки, з проблем алгоритмь заци та програмування процеав в системах к1бербезпеки. Здатнiсть застосовувати новi знання у проек-

тнш, винах1дницькш та рацiоналiзаторськiй роботi._

В6. Здатнiсть формувати високий рiвень комунiкативноï культури, новаторську дiяльнiсть, публiчну

презентацiю результатiв роботи._

В7. Здатнiсть здiйснювати науковi дослiдження, проводити консультацй' та лекцiï (заняття, майстер-класи тощо) у пiдроздiлах Держспецзв'язку, шших державних органiв та закладах освгга, що ввдно-

сяться до сфери шформацшних технологiй та шбербезпеки._

Г1. Здатнiсть застосувати рiзноманiтнi професiйно-профiльованi знання i практичнi навички у сферi ш-

бербезпеки. Здатшсть штегрувати знання, умшня i навички та ефективно ï\ використовувати._

Г2. Здатнiсть формувати високий рiвень комунiкативноï культури, пу6лГчну презентацiю результата

роботи._

Г3. Здатнiсть оргашзувати та забезпечити ефективну кадрову роботу, освггнш процес, проводити консультацй (заняття, роз'яснення тощо) щодо дГялъносп у сферi iнформацiйних технологiй та шбербез-

пеки._

Г4. Здатшсть викладати у закладi освгги предмети, що ввдносяться до сфери шформацшних технологш,

шбербезпеки та захисту шформаци'._

Д1. Здатшсть застосувати рiзноманiтнi професшно-профшьоваш знання i практичнi навички у сферi ш-

беросвiти та шбербезпеки._

Д2. Здатнiсть використовувати освггш технологiï к1бербезпеки, навчальнi програми i методики у сферi

шбербезпеки._

Д3. Здатнiсть органiзувати та забезпечити освГтнГй процес, проводити консультацй (заняття, роз'яс-

нення тощо) щодо д1яльност1 та застосування тренiнгового к1берцентру._

Е1. Здатнiсть використовувати рiзноманiтнi професiйно-профiльованi знання i практичнi навички у

сферР нацiональних електронних шформацшних ресурав._

С1. Здатнiсть штегрувати знання, умшня i навички та ефективно 1'х використовувати. Здатнiсть засто-

сувати рiзноманiтнi професiйно-профiльованi знання i практичш навички у сферi шбербезпеки._

€2. Здатшсть формувати високий рiвень комушкативно!' культури._

Таблиця 3

ПерелОк знань, умОнь та навичок проекту професОйного стандарту «ФахОвець Оз кОбербезпеки» (на прик-_ладО трудових функцш, дОй та операцОй пОдроздОлОв Держспецзв'язку)_

Знання

Умшня та навички

А1З1. ВОдповОднО стандарти О практики щодо здшс-нення професшно! дОяльностО.

А1З2. Знати мережевО технологО!, програми адмшОстру-вання О програмування.

А133. Принципи супроводу систем та комплексов шбе-рбезпеки.

А134. МоделО та принципи управлшня доступом до ш-формацшних ресурсОв. Системи управлОння шформацшною та к1бербезпекою.

А135. Методи О засоби техшчного та криптографОчного захисту ОнформацО!.

А136. Сучасш 1КТ, програмно-апаратне забезпечення, АС проектування.

Б131. МоделО та принципи управлОння доступом до ш-формацОйних ресурсОв.

Б132. Системи управлОння шформацшною та шбербез-пекою. Засоби виявлення, управлОння та ОдентифОкацО! ризик1в.

Б133. Засоби технОчного та криптографОчного захисту ОнформацО!.

В131. Нормативно-правову базу Укра!ни та ввдповОдш стандарти О практики щодо здшснення професОйно! дОяльностО.

В132. Теори, моделО та принципи управлОння доступом до ОнформацОйних ресурсОв.

В231. Теори систем управлОння шформацшною та ш-бербезпекою.

В331. Методи О засоби виявлення, управлОння та щен-тифОкацО! ризикОв.

Г131. ВОдповОднО освиш стандарти О практики щодо здшснення професОйно! дОяльностО. Г132. Теори систем управлОння особовим складом. Г133. Норми законодавства у сферО кадрово! роботи, кОберосвОти та кОбербезпеки.

Г231. Методи та шструменти аналОзу шформацп О стру-ктурування.

Г232. Правила дшового мовлення, спОлкування та ве-дення переговоров.

Г331. Потреби у кадрах та у шдвищенш квалОфОкаци особового складу Держспецзв'язку у закладО освОти Держспецзв'язку за вщповвдними спецОальностями. Г332. Джерела та методи збору шформацп та и уза-гальнення.

Г431. Теоретичний змОст та цш к1беросвОти.

Д131. Норми законодавства у сферО к1беросвОти та шбе-

рбезпеки.

Д132. СучаснО 1КТ, навчальне програмно-апаратне за-безпечення.

Д231. Принципи супроводу освгтшх систем та комплексОв кОбербезпеки.

Е131. МоделО та принципи управлОння доступом до ш-формацОйних ресурсОв. Системи кОберзахисту нацОона-льних електронних ОнформацОйних ресурсОв. £131. МоделО та принципи управлОння доступом до ш-формацОйних ресурсОв. Системи експлуатацО! системи захищеного доступу державних органОв до мережО 1н-тернет._

А1Н1. Застосовувати стандарти у сферО ОнформацОйних систем та технологш. А1Н2. ВмОти проектувати, розробляти, налаго-джувати та вдосконалювати системне, комунО-кацОйне та програмно-апаратне забезпечення ОнформацОйних систем та технологОй. А2Н1. Використовувати сучасш шформацшш системи та технологО!, методики й технОки кОбе-рбезпеки.

А2Н2. АналОзувати об'ект проектування або функцюнування та його предметну область. А2Н3. Розгортати, Онтегрувати, управляти та супроводжувати ОнформацОйнО системи О техно-логО!.

А2Н4. ОптимОзувати ОнформацОйнО системи та технологО! з використанням математичних моделей О методОв.

А3Н1. ВмОти програмувати. Оперативно оць нювати загрози О виявляти !х джерела. ВмОти працювати з великими обсягами даних. Г1Н1. АналОзувати тенденцп та прюритетш напрями розвитку кОберосвОти та системи пОдготовки кадрОв у сферО кОбербезпеки. Г1Н2. Використовувати ОнформацОйнО техно-логО! у професОйнОй дОяльностО. Г1Н3. Надавати консультативну допомогу з питань оновлення/розроблення освОтшх про-грам, пОдготовки та пОдвищення квалОфОкацО! у сферО кОбербезпеки.

Г2Н1. Створювати умови щодо професшного та особистОсного розвитку фахОвцОв Оз кОбербез-пеки.

Г2Н2. АналОзувати результати проведених заходОв та узагальнювати матерОали щодо нав-чання спОвробОтникОв у сферО к1бербезпеки. Д2Н1. АналОзувати результати проведених заходОв та узагальнювати матерОали щодо нав-чання спОвробОтникОв у сферО к1бербезпеки, зо-крема у треншговому к1берцентрО. Е1Н1. ВмОти проектувати, розробляти, налаго-джувати та вдосконалювати обладнання, приз-начене для к1берзахисту нацюнальних елект-ронних ОнформацОйних ресурсОв. Е2Н1. Розгортати, Онтегрувати та управляти обладнанням, призначеним для шберзахисту нацОональних електронних ОнформацОйних ресурсОв.

£1Н1. ВмОти налагоджувати та вдосконалю-вати обладнання, призначене для експлуатацО! системи захищеного доступу державних органОв до мереж1 1нтернет.

£2Н1. Розгортати, Онтегрувати та управляти обладнанням, призначеним для експлуатаци системи захищеного доступу державних органОв до мереж1 1нтернет.

Загальш компетентности необхвдш для вико-нання трудових функцш, видГляються окремою складовою частиною у структурГ проекту професш-ного стандарту. Для шберфах1вщв загальними ком-петентностями е здатшсть:

- визначати та задовольняти потреби особис-того та наукового розвитку, бути критичним Г само-критичним;

- визначати, поважати та керувати етичними, культурними та шшими питаннями;

- демонструвати своечасшсть та плановость у дослодженш, здатшсть до адаптацп та дш у новш ситуацп, до розроблення та управлшня проектами;

- приймати обгрунтоваш ршення, ощнювати та забезпечувати як1сть виконуваних робот;

- оргашзовувати ефективну командну роботу, виявляти та вирГшувати службовГ проблеми, моти-вувати людей та рухатися до стльно! мети;

- до абстрактного мислення, анал1зу та синтезу. Здатшсть застосовувати професшш знання у практичних ситуацГях;

- допомагати через викладання, наставництво та наочш приклади (демонстрацш).

Завершенням третього етапу розроблення про-фесшного стандарту е подготовка самого проекту професшного стандарту, у якому послщовно викла-даеться необхвдна шформаця про стандарт, що впроваджуеться, а саме: загальш водомосп професшного стандарту (мета професшно! дГяльносп, на-зва виду економГчно!, професшно! дГяльностГ, умови працГ тощо), вгдомосп щодо навчання та професшного розвитку, загальних компетентнос-тей, трудових функцш, вказуеться нормативно-пра-вова база, що регулюе вадповадну професшну дГяль-шсть, здшснюеться опис трудових функцш та да-них щодо розроблення та затвердження професшного стандарту.

Етапами публГчного громадського обгово-рення (четвертим етапом розроблення професшного стандарту) е: оприлюднення на офщшному вебсайп розробника вщповодного проекту, надси-лання його заштересованим суб'ектам, опрацю-вання робочою групою висловлених до нього про-позицш Г зауважень, а також узагальнення та оприлюднення результатов обговорення. При цьому додатковими формами обговорення можуть бути конференций, форуми, заадання за круглим столом, зустрГчГ, штернет-конференци тощо. На наш пог-ляд, при громадському обговоренш проекту професшного стандарту «Фах1вець Гз к1бербезпекн» дощ-льно також почути думки, пропозицп, зауваження члешв Громадсько! ради при Адмшстрацп Державно! служби спещального зв'язку та захисту шфор-маци Укра!ни, яка е консультативно-дорадчим органом та одним Гз завдань яко! е проведення водпо-вщно до законодавства громадсько! експертизи дГяльносл АдмшГстрацп Держспецзв'язку Г проекта нормативно-правових акта, як1 розробляе Адмь шстрацГя Держспецзв'язку.

Шсля завершення публчного громадського обговорення схвалений робочою групою проект професшного стандарту розробник подае на перевь рку Сшльному представницькому органу сторони

роботодавщв на нащональному рГвш та Нащональ-ному агентству квал1фГкацш, що е п'ятим етапом розроблення професшного стандарту. В комплект документГв для перевГрки входять (у паперовому та електронному виглядГ): проект професшного стандарту, доводка про результата публ1чного громадського обговорення проекту професшного стандарту Гз зазначенням поданих пропозицш Г зауважень та вщомостей щодо !х урахування та пояснювальна записка про результати роботи з шдготовки проекту професшного стандарту та його обговорення, що мютить шформацш щодо проведеного функщ-онального аналГзу та складу робочо! групи Гз зазначенням найменувань оргашзацш Г посад експерта.

Останшм (шостим) етапом розроблення професшного стандарту е його затвердження водповщ-ним наказом Мшекономши. Протягом п'яти робо-чих дшв шсля затвердження професшний стандарт вноситься до Реестру квал1фГкацш (який веде Нащ-ональне агентство квалОфжацш), а шформацГя про його затвердження оприлюднюеться на офщшному сайп зазначеного агентства. Професшний стандарт вважаеться таким, що введений в дш, з моменту його внесення до Реестру квалГфГкацш, а також ш-длягае перюдичному перегляду з урахуваннями особливостей галузГ, але не менше шж один раз на п'ять рошв.

На сьогодш одним Гз найбшьш дГевих шстру-менпв розвитку шформацшних технологш е шно-вацп. Розробка та реал1защя парадигми шновацш-ного навчання потребуе вдосконалення, у тому чи-сл1 системи подготовки кадрГв у сферГ к1бербезпеки, що своею чергою може передбачати розробку но-вих професшних стандарта як у сферГ державно!, так Г приватно! шбербезпеки. Це забезпечить оста-точне впровадження з одного боку основних поло-жень Закону Укра!ни «Про освпу» та з шшого - фу-ндаментал1защю стрГмко прогресивно! сфери к1бе-рбезпеки, !! випереджальний розвиток, а також формування необходних компетентностей фах1вщв Гз шбербезпеки.

Висновки та перспективи подальших дослЬ джень. Стан економши кра!ни сводчить: державний Г приватний 1Т-сектори все гострше водчувають де-фщит квалГфГкованих кадрГв. Система шдготовки кадрГв у сферГ к1бербезпеки мае оперативно реагу-вати на потреби ринку 1Т-пращ та враховувати !х у конкретних освгтшх програмах. У цьому контексл розроблений проект професшного стандарту «Фа-хГвець Гз к1бербезпеки» (на прикладГ трудових функцш, дш та операцш подроздГлГв Держспецзв'язку) слугуе основою для нових освгтшх стандартГв, нав-чальних програм, модулГв професГйно! шдготовки за рГзними квал1фГкацГйними рГвнями.

Переход на застосування у повсякденнГй прак-тицГ професГйних стандартов, насамперед у сферГ ГнформацГйних технологГй та шбербезпеки, мае ве-лику к1лькГсть переваг та зисшв у порГвняннГ з ри-зиками та недол1ками. Першопричиною форму-вання Г поширення професшних стандартов (протягом останнГх рошв) е те, що ринок пращ затребував

фахОвцОв ново! формацО!, здатних швидко й адекватно увшти у виробничий процес, забезпечуючи прирОст нових, сучасних компетенцш.

Впровадження професОйного стандарту «Фахь вець Оз кОбербезпеки» (на прикладО трудових функ-цОй, дОй та операцОй шдроздшв Держспецзв'язку) як Онструменту подальшого розвитку системи подготовки кадрОв у сферО кОбербезпеки надасть змогу основним суб'ектам Нацюнально! системи к1бер-безпеки:

- заощаджувати кошти державного та репона-льних бюджетОв через ринкову лОбералОзацш та юридичну вОдповОдальнОсть за формування, розмь щення та виконання державного замовлення на подготовку кадрОв у сферО кОбербезпеки;

- залучати додатковО ресурси та перерозподь ляти бюджетнО кошти на подготовку кадрОв у сферО к1бербезпеки до найбОльш ефективних провайдерОв освОтнОх послуг у реальному секторО економОки, в тому числО шляхом створення нових корпоратив-них закладОв освОти;

- заощаджувати на витратах на професшне зростання працОвникОв шляхом суттевого скоро-чення збитк1в на «донавчання» нових працОвникОв -випускнишв закладОв освОти, реалОзацОю власних програм професОйного навчання у пОдроздОлО;

- самостшно прогнозувати потребу в профе-сОйних квалОфОкацОях, планувати траекторО! професОйного розвитку персоналу, справедливо та про-зоро розподшяти винагороду за результати роботи у сферО шбербезпеки;

- мати можливОсть пОдбирати та розподшяти кадри з визнаними професшними квалОфОкацОями, отриманими через визнання результатов неформально! освОти (профОльного стажу роботи).

Вод запровадження професОйного стандарту «ФахОвець Оз кОбербезпеки» (на прикладО трудових функцОй, дОй та операцОй шдроздшв Держспецзв'язку) у державний сектор кОбербезпеки у по-тенцшних та наявних здобувачОв освОти за спещаль-нОстю 125 «КОбербезпека» галузО знань «1нформа-цОйнО технологО!» з'являються можливостО:

- прозоро та незалежно визначати свОй факти-чний професшний рОвень, бОльш об'ективно планувати власну кар'еру та професОйне зростання у сферО ОнформацОйних технологОй;

- визнання надбаних професшних компетент-ностей, отриманих через неформальну освОту (стаж роботи) чи самоосвОту;

- отримання професшних квалОфОкацш, як1 ви-знаються за кордоном, розроблених на подставО мОжнародних стандартОв, що дозволить спрощувати працевлаштування за межами кра!ни чи на спшьних пОдприемствах/Оноземних компанОях в Укра!нО;

- урахування попереднОх професшних квалОфОкацш, комбшування трудово! дОяльностО та навчання, отримання (присудження) часткових професшних квалОфОкацш та !х поступового (виходячи з професОйно! необхОдностО) накопичення для отри-мання повно! професОйно! 1Т-квалОфОкацп.

Лiтература

1. Професшш стандарти i квалiфiкацii у кра!нах з високорозвинутою економiкою / Л. П. Пу-ховська, А. О. Ворначев, С. В. Мельник, Ю. I. Кра-вець; за наук. ред. Л. П. Пуховсько!. - К.: «НВП Полiграфсервiс», 2014. - 176 с.

2. Прудиус Л. В. Професшш стандарти на дер-жавнш службi Украiни: реалл та перспективи / Л.

B. Прудиус // Держава та репони. Серiя: Державне управлiння: наук.-вироб. журн. / Класич. приват. ун-т. - Запор1жжя: [б. в.], 2017. - № 2 (58). - С. 119126.

3. Аншина М. Л. Разработка нового профессионального стандарта «Менеджер по информационным технологиям» / М. Л. Аншина. Н. С. Вольпян, А. И. Олейник, Б. Б. Славин // Качество. Инновации. Образование. - М.: Известия, 2014. - № 2 (105), 2014. С. 55 - 62.

4. Ковалюк Т. В. Узгодження вимог професшних та освггшх 1Т-стандарта до компетентностей випускнишв 1Т-спещальностей ВНЗ / Т. В. Ковалюк // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полiтехнiка». Iнформацiйнi системи та мережО - 2017. - № 872. - С. 229-240.

5. Kovalyuk T. Educational programs and professional standards in the IT field as factors of development of IT education / T. Kovalyuk, O. Chaikovska // Сучасш iнформацiйнi системи. - 2018. - Т. 2, № 2. -

C. 53-60.

6. Кристопчук Т. Стандарти професiйноi шдготовки фахiвцiв у крашах £вропейського Союзу та в Укрш'ш: порiвняльний аналiз / Т. Кристопчук // Неперерв. проф. освгга: теорiя i практика. -2019. - № 2 (59). - С. 63-67.

7. Пуховська Л. Розвиток квалiфiкацiй i професшних стандарта у крашах £вропейського Союзу / Л. Пуховська // Порiвняльно-педагогiчнi студи. - 2014. - № 4. - С. 61-69.

8. Про професшну (професшно-техшчну) освггу [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вод 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#top.

9. Про вищу освОту [Електронний ресурс]: Закон Украши вод 17 счня 2002 р. № 2984-III. - Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/2984-14#Text.

10. Про оргашзаци роботодавцОв, !х об'една-ння, права i гарантii !х дОяльностО [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вОд 22 червня 2012 р. № 5026-VI. - Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/5026-17#Text.

11. Про внесення змОн до деяких законодавчих актiв Укра!ни [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вод 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1774-19#top.

12. Кодекс законiв про працю Украши [Електронний ресурс]: Закон Укра!нсько! Радянсько! Соцiалiстичноi РеспублОки вОд 10 грудня 1971 р. № 322-VIII. - Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/322-08#Text.

13. Про оплату пращ [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вщ 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#top.

14. Про затвердження Порядку розроблення та затвердження професшних стандарта [Електронний ресурс]: постанова Кабшету Мшстрш Укра!ни вщ 31 травня 2017 р. № 373. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2017-%D0%BF#Text.

15. Про внесення змш до постанови Кабшету МшстрГв Укра!ни вщ 31 травня 2017 р. № 373 [Електронний ресурс]: постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни вГд 11 жовтня 2021 р. № 1063. -Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1063-2021-%D0%BF#Text.

16. Про освпу [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вГд 05 вересня 2017 р. № 2145-УШ. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

17. Про затвердження Методики розроблення професшних стандартiв [Електронний ресурс]: наказ Мшстерства сощально! полiтики Украши вод 22 ачня 2018 р. № 74. - Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/z0165-18#Text.

18. Про затвердження плану заходiв Í3 впро-вадження Нащонально! рамки квалiфiкацiй на 2016 - 2020 роки [Електронний ресурс]: розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 14 грудня 2016 р. № 1077-р. - Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/1077-2016-%D1%80.

19. Про затвердження стандарту вищо! освiти за спещальшстю 125 «Юбербезпека» для першого (бакалаврського) рiвня вищо! освiти [Електронний ресурс]: наказ Мшютерства освгги i науки Украши в1д 04 жовтня 2018 р. № 1074. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-

o svita/zatverdzeni%20standarty/12/21/125-kierbezpeka-bakalavr.pdf.

ИССЛЕДОВАНИЕ ФАКТОРОВ, ВЛИЯЮЩИХ НА КОЭФФИЦИЕНТ ГАЗООТДАЧИ МОРСКИХ ГАЗОВЫХ И ГАЗОКОНДЕНСАТНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ

Богопольский В. О.

доцент кафедры «Нефтегазовая инженерия», Азербайджанский Государственный университет нефти и промышленности, г. Баку, Азербайджан

Магомедтагизаде Г.М. магистрант кафедры «Нефтегазовая инженерия», Азербайджанский Государственный университет нефти и промышленности, г. Баку, Азербайджан

INVESTIGATION OF FACTORS AFFECTING THE GAS RECOVERY COEFFICIENT OF OFFSHORE GAS AND GAS CONDENSATE FIELDS

Boqopolskiy V.,

docent,

Associate Professor at the Department of Oil and Gas Engineering in Azerbaijan State Oil and Industry University, Baku, Azerbaijan

Mahammadtaghizada G.

magister,

Department of Oil and Gas Engineering in Azerbaijan State Oil and Industry University, Baku, Azerbaijan

АННОТАЦИЯ

Основная цель разработки месторождений углеводородов, в частности, природного газа и газоконденсата направлена на наиболее полное извлечение их с целью повышения конечной конденсатоотдачи. Для достижения этой цели используются как передовые технологии, так и физическое и математическое моделирование. Газовое или газоконденсатное месторождение представляет собой сложную систему, состоящую из большого числа параметров, взаимодействующих между собой и с внешней средой на разных уровнях, причем зачастую это взаимодействие носит неопределенный характер. Эти параметры обычно многофункциональны; связи являются переменными, обеспечивающими многорежимное функционирование. В данной статье методами математической статистики, в частности, ассоциативным анализом рассматривается взаимосвязь между рядом параметров и коэффициента конечной газоотдачи.

ABSTRACT

The main goal of the development of hydrocarbon fields, in particular, natural gas and gas condensate, is aimed at the most complete extraction of them in order to increase the final condensate recovery. To achieve this goal, both advanced technologies and physical and mathematical modeling are used. A gas or gas condensate field