CC BY
21
М. О. Кримова, к. е. н.
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ДЕРЖАВНО1 СОЦ1АЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ У СФЕР1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦ1
Нестабiльнiсть eK0H0Mi4H0i' ситуаци в Укрш'ш негативно вщ-ображаеться на Bcix сферах економiки та зайнятосп. Впродовж останшх роюв проблеми заповнення вакансш розглядаються вче-ними всього св^у пiд принципово iншим кутом зору - невщповщ-ностi компетенцш вимогам робочих мiсць. За результатами опиту-вання роботодавцiв у €С, кожен четвертий вiдчувае складнощi у за-повненнi вакансiй через нестачу претенденлв iз потрiбними навич-ками. Невщповщнють компетенцiй потребам робочих мюць е сер-йозною перепоною на шляху забезпечення сталого економiчного розвитку та зростання продуктивностi працi. Одним зi шлях1в подо-лання дисбалансу на ринку пращ е створення галузевих квалiфiка-цшних рад, що дозволить роботодавцям злагоджено формувати ба-чення розвитку галузi, своечасно узгоджувати вимоги до змюту i якост працi робiтникiв рiзних квалiфiкацiйних рiвнiв, розробляти та оновлювати квалiфiкащl, формувати вимоги до змюту освiтнiх стандарив i програм та оргашзаци навчання на робочому мiсцi.
Питаннями модершзацп сощально1 полiтики убiк забезпечення бшьш оптимального та збалансованого розвитку ринку пращ займаеться широке коло втизняних та зарубiжних науковцiв, серед яких найбiльшi здобутки мають В.П. Антонюк, О.А. Грiшнова, Е.М. Лiбанова, О.Ф. Новiкова, Л.В. Шаульська та iншi, однак у сво!х роботах вони майже не торкаються можливостей викорис-тання галузево-квалiфiкацiйних рад та нащонально! системи квал> фшацш як одних з ефективних шструменпв сощально1 полiтики у сферi регулювання ринку працi.
Нацiональна система квалiфiкацiй являе собою сукупнiсть механiзмiв правового та шститущонального регулювання квалiфi-кацш робочо! сили з боку ринку пращ та пропозицп квалiфiкацiй з боку системи осв^и та навчання. Побудова на практищ нащональ-но! системи квалiфiкацiй дозволяе побудувати штегровану систему сощально1 полiтики, направлену на досягнення взаемоди та пого-дження основних iнтересiв суб'ектiв ринку пращ та ринку осв^шх
© М.О. Кримова, 2016
послуг. У класичному баченш нащональна система кв^фшацш у розвинених крашах включае в себе такi правовi та шститущональш елементи:
перелiк галузей професшно! дiяльностi (видiв економiчноl д> яльносп) iз професiями та спецiальностями, що !м вiдповiдають;
професiйнi стандарти - елементи, за допомогою яких вщбува-еться систематизацiя iснуючих видiв економiчноl дiяльностi (напря-мiв дiяльностi на ринку пращ) i зiставлення з напрямами пiдготовки кадрiв у рамках системи осв^и;
нацiональна рамка квалiфiкацiй, яка виступае ядром нащона-льно! системи квалiфiкацiй, за допомогою яко! вiдбуваеться зютав-лення рiзноманiтних вцщв та типiв квалiфiкацiй з вимогами до спе-цiалiстiв певних вцщв трудово! дiяльностi;
формування кола вимог до кватфшацш з урахуванням юную-чих професiйних стандартiв;
система забезпечення якостi квалiфiкацiй - мiстить у собi ор-гани визнання й ощнки якостi квалiфiкацiй та розробляе перелш процедур оцiнки i сертифшаци результатiв формального та неформального навчання, а також професшного (трудового) досвiду;
каталог квалiфiкацiй - систематизований за сферами еконо-мiчноl дiяльностi, галузями та освiтнiми напрямами каталог програм навчання i перелшу отриманих компетенцiй.
Головним управлiнським елементом, який забезпечуе злаго-джене функщонування та взаемодiю усiх складових нащонально! системи квалiфiкацiй, е галузевi квалiфiкацiйнi ради (див. таблицю).
У европейськш практицi галузевi квалiфiкацiйнi ради явля-ють собою органи, створенi на партнерських засадах з метою орга-шзаци безперервно! взаемоди мiж ринком пращ та системою професшно! осв^и i навчання для забезпечення вщповщносп системи освiти та навчання потребам вщповщно! галузi економiки, а також з метою стимулювання розвитку квалiфiкацiй у певнiй галузi еко-номiки [1].
Практика створення галузевих рад iснуе в таких крашах, як: Францiя, Словаччина, Хорватiя, Нщерланди, Румунiя, Великобри-танiя, Iспанiя, Португалiя, Бiлорусь, Туреччина та iншi.
Поряд з галузевими радами поширеною формою шституцш-но! оргашзаци вирiшення проблем ринку пращ е мiжгалузевi кваль фiкацiйнi ради, сутнiсть дiяльностi яких е схожою з галузевими, але поеднуе у собi декiлька галузей економши. 1снують i альтернативнi
нащональш кв^фшацшш ради, що займаються питаннями збалан-сування квалiфiкацiй та гармоншним розвитком ринку працi (Hi-меччина).
Таблиця 1
Класиф'икац'ш munie квалiфiкацiйних рад_
За типом За типом функцюнування За типом шщатора
галузевц мiжгалузевi; спецiалiзованi; нацiональнi; регiональнi професiйнi оргашзаци; робочi органи оргашзовуються та управляються державою; оргашзовуються та управляються об'ед-наннями роботодавщв
За роллю За функцiями За сферою дiяльностi
директивний орган; консультацшний орган з розширеним набором функцш; з обмеженим набором функцш початковоï освiти та навчання; безперервноï освгги та навчання; початковоï та безпере-рвноï освiти i навчання
О^м форми оргашзаци квалiфiкацiйнi ради подшяються i за прюритетами !х функцiонування. 1снують ради, що оргашзовують свою дiяльнiсть як окремi професiйнi оргашзаци, якi мають свiй персонал та свое окреме фшансування. Бiльш розповсюдженим е створення галузевих рад як окремих робочих оргашв у рамках юну-ючих органiзацiй, наприклад у рамках об'еднання роботодавцiв або в рамках дiяльностi окремого мiнiстерства. У такому випадку ство-реною галузевою радою використовуються ресурси оргашзаци або органу державно! влади на базi якого вони створюються.
Будь-якi галузевi ради за своею сутнютю представляють собою партнерсью засади функцiонування державних оргашв влади, роботодавщв та освiтнiх установ, однак шщювати створення та за-безпечувати !х дiяльнiсть може як держава, так i об'еднання роботодавщв. Взагалi за своею структурою до складу галузевих квалiфi-кацшних рад можуть входити представники ринку пращ: окремi ро-ботодавцi (шдприемства), оргашзаци роботодавцiв, бiзнес-асоцi-ацИ, торговi палати, профспiлки, професiйнi асощаци та шшь Дер-жавний сектор можуть представляти: державш органи влади
(центральне галузеве мшстерство або агентство), органи, що вщпо-вiдають за освггу та навчання, органи, якi вщповщають у кра!ш за питання пращ та зайнятосп, навчальнi заклади i навчальнi центри (рис. 1) [3,5].
Рис. 1. Структура галузевих квалгфгкацШних рад за суб'ектами
На галузевi ради в рамках !х дiяльностi покладасться широке коло функцiй, серед них [1,3,5]:
визначення структурних змш у попит на квалiфiкащ! на ринку пращ, в рамках певно! галузi/mдгалузi (здiйснюeться на ос-новi проведення оцiнки потреб роботодавцiв з використанням мар-кетингових та сощолопчних пiдходiв);
здiйснення поточно! оцiнки структури ринку пращ за профе-шями та квалiфiкацiями;
визначення кiлькiсних невщповщностей мiж попитом (юную-чим та прогнозним) на ринку пращ та пропозищею з боку системи освгги (здiйснення оцiнки галузево! структури персоналу, !х сут-тево-вiково! та професшно! структури, оцiнки можливостей системи осв^и для пiдготовки необхщних кадрiв тощо);
аналiз поточних та перспективних потреб у компетенщях на галузевому та пiдгалузевому рiвнях;
шдготовка рекомендацiй або коментарiв вiдносно необхщно-стi розробки нових або актуалiзацi! iснуючих професiйних стандар-тiв та квалiфiкацiй у сферi освiти та шдготовки кадрiв (забезпечення
шдтримки взаемоди професiйних стандартiв з нащональною рамкою квалiфiкацiй);
органiзацiя розробки i проходження процедури затвердження професшних та квалiфiкацiйних стандартiв;
участь у затвердженш змiсту навчальних програм професш-но! пiдготовки;
розробка рекомендацiй щодо вдосконалення полiтики роз-витку системи безперервно! освiти;
створення та забезпечення функщонування спецiалiзованих рад з визнання результатiв неформального навчання;
посилення та координащя спiвробiтництва мiж освiтнiми ус-тановами та роботодавцями;
сприяння розвитку галузi та можливостей працевлаштування в рамках галузi;
надання рекомендацiй особам, якi вiдповiдають за прийняття вiдповiдних рiшень вiдносно змюту, форм та типiв професiйно! тд-готовки та навчання, якi повинш бути впровадженi на нащональ-ному та регюнальному рiвнях;
органiзацiя та надання освггшх послуг для шдготовки i шдви-щення квалiфiкацi! для певно! галузц
здiйснення фiнансування окремих програм навчання та шдготовки кадрiв.
За функщональним змiстом галузевi ради подiляються на тi, яю виконують «розширений набiр функцш», тобто ус тi, що були зазначеш вище, та квалiфiкацiйнi ради з обмеженим колом функцш. Функцi! та завдання таких рад направленi виключно на забезпечення якiсно! вщповщносп мiж попитом на квалiфiкацi! та пропозищею системи професшно! осв^и (тобто визначення iснуючих та перспективних потреб у квалiфiкацiях на вщповщному ринку працi галузi, надання пропозицш щодо оновлення професiйних стандар-ив та внесення змiн до навчальних програм).
В умовах юнуючо! сьогодш в Укра!нi системи управлiння ринком пращ та ринком осв^шх послуг оптимальним е створення системи галузевих рад iз наданням !м промiжних функцiй консуль-тацiйного органу з питань ощнки потреб ринку пращ в кадрах та директивного органу у сферi формування та затвердження професшних стандарт. При цьому актуальним е розподш окремих функцш мiж державними органами влади та представниками роботода-вцiв, адже саме вони зможуть надавати найбшьш актуальну шфор-мацiю щодо вимог до персоналу, яю висувае ринок пращ, а вщпов>
дш державш органи зможуть забезпечити законшсть та лептим-нiсть рiшень, яю будуть прийматися у сферi сертифшаци професш-них видiв дiяльностi. У цьому випадку основною складовою шсти-туцiйноï системи створення галузевих рад та затвердження профе-сiйних стандарт е: Мiнiстерство соцiальноï полiтики Украши; на-цiональна рада з питань квалiфiкацiй; атестацiйний комiтет; комiтет з питань експертного та публiчного обговорення; галузевi ради; ро-бочi групи з професшних стандартiв; робочi групи з питань прогно-зування; Мшютерство освiти та науки Украïни; рада з затвердження професшних стандарт; департамент прогнозування ринку працi; центри сертифшацп; iнститути з питань прогнозування.
Функщональш обов'язки цих органiв у рамках забезпечення регулювання нацiональноï системи квалiфiкацiй.
Для нацiональноï ради з питань квалiфiкацiй: координацiя та контроль дiяльностi органiв, якi займаються питаннями квалiфiка-цiй; координацiя розробки та реалiзацiï полiтики розвитку квалiфi-кацiй; координащя розвитку нацiональноï системи квалiфiкацiй та ïï iнститутiв; визначення функцiй галузевих рад на нащональному рiвнi; затвердження професшних стандарт; надання повноважень галузевим радам; оновлення нацiональноï рамки квалiфiкацiй.
Для галузевих квалiфiкацiйних рад: аналiз тенденцiй розвитку галузевого ринку пращ; визначення змш до вимог якост робо-чо1' сили на репональному ринку працi; внесення пропозицш стосо-вно розробки полiтики зайнятосп, направлено!' на подолання недо-лшв; розробка та вдосконалення професiйних стандарт; прогнозна оцiнка потреб роботодавщв у робочш силi на галузевому рiвнi; координацiя проведення оцiнки та присвоення квалiфiкацiй.
Для атестацiйного комтоту галузевих рад: атестацiя та надання дозволiв на створення та функщонування галузевих рад; контроль за дiяльнiстю галузевих рад.
Для комтету з питань затвердження та контролю за створен-ням професшних стандарт: оцiнка та визначення галузей, яю по-требують розробки нових або корегування юнуючих професiйних стандарт; здiйснення експертноï оцiнки якостi створених галузе-вою радою професiйних стандарт; забезпечення контролю за про-цесом офщшного затвердження галузевих стандартiв; участь в оргашзаци публiчного обговорення професшних стандарт.
Для комiтету з питань публiчного обговорення: органiзацiя доступу суспшьства до розроблених професiйних стандарлв; об-
робка пропозицш щодо вдосконалення професiйних стандарт; ор-ганiзацiя зворотного зв'язку мiж розробкою освiтньо-квалiфiкащй-них та професшних стандарт.
Для Мiнiстерства освiти та науки Украши: проведення попе-редньо! оцiнки якостi професiйних стандартiв; оргашзащя публiч-ного обговорення професiйних стандарт; розробка осв^ньо-квал> фiкацiйних стандартiв вщповщно до затверджених професiйних стандартiв.
Для оргашзацп з сертифiкацiï: визначення критерпв сертиф> кацiï квалiфiкацiй; органiзацiя ощнки та присвоення квалiфiкацiй; координацiя дiяльностi центрiв сертифiкацiï.
Бiльш детально можливу систему взаемоди сощальних парт-нерiв у рамках реалiзацiï нацiональноï системи кватфшацш наведено на рис. 2.
Ключовою функцiею бiльшостi галузевих квалiфiкацiйних рад е створення та забезпечення системи професiйних стандартiв.
У рамках побудовано1' системи взаемодiï сощальних партне-рiв у сферi реалiзацiï нацiональноï системи квалiфiкацiй найбiльш вiрною бачиться система визнання та затвердження професшних стандарт, яка наведена на рис. 3.
Вщповщно до ще1' системи головна функцiя з питань створення та оновлення професшних стандарт покладаеться на вщпо-вщш галузевi ради, що будуть створеш в кожнiй галузi та яю вклю-чатимуть представникiв (фахiвцiв) ключових пiдприемств галузi, представникiв системи осв^и, представникiв провiдних наукових iнститутiв; представниюв профспiлок та незалежних експертiв i ад-мiнiстративний персонал. Пiсля розробки професшного стандарту вiн передаеться до нащонально1' ради з питань квалiфiкацiй (функ-цiонуе в рамках Мшютерства соцiальноï полiтики Украши), яка здшснюе експертну оцiнку професiйних стандартiв та ïï вщповщ-нiсть встановленим нормам. Наступним етапом е передача професшного стандарту до Мшютерства освгги та науки Украши, яке так само здшснюе експертне ощнювання i вносить вщповщш змши та пропозици. Важливим елементом усiеï системи затвердження професшного стандарту е його публiчне обговорення, яким керуе окре-мий мiжвiдомчий комiтет з цих питань. У результатi публiчного обговорення професшний стандарт повертаеться до нащонально1' ради з питань квалiфiкацiй, яка розглядае отриманi зауваження та пропозици i здшснюе ix затвердження. Далi на базi професшних стандар-тiв Мiнiстерство освiти та науки Украши створюе освiтнi стан-
Рис. 2. Система взаемоди сощалънпх партнерге у рамках реал1зсп{1)' нагроналъно! система кеалгфтацгй
Рис. 3.1нституцШний мехатзм створення професшних стандартгв
дарти, яю по^м покладаються в основу навчальних плашв з шдго-товки кадрiв у навчальних закладах рiзних рiвнiв.
Отже, виходячи з проведеного дослiдження та наявного дос-вiду розвинених европейських кра!н, можна зробити висновок, що модершзащя соцiально! полiтики убiк створення нащонально! сис-теми квалiфiкацiй та галузевих рад дозволить максимально набли-зити тдготовку кадрiв до вимог ринку пращ, забезпечити скоро-чення рiвня безробiття, дозволить пiдприемствам розвиватися бшьш сталими темпами. Для реалiзацi! запропонованих у роботi за-ходiв першочерговими кроками е:
iнiцiацiя створення робочо! групи щодо забезпечення оргаш-заци галузевих квалiфiкацiйних рад, визначення кола !х обов'язкiв, типу функцiонування, рiвнiв вiдповiдальностi та органiв, що входи-тимуть до його складу. Долучити до робочо! групи зарубiжних фа-хiвцiв iз кра!н, що вже мають позитивний досвiд створення галузевих рад;
створення нащонального агентства з розробки квалiфiкацiй, який виконував би функцi! координацi! злагоджено! роботи ушх га-лузевих рад;
шщдавати створення галузевих рад з наданням функцш уп-равлiння вiдповiдним галузевим об'еднанням роботодавцiв;
опрацювати законодавчо встановлеш вимоги до розробки процедури затвердження професшних стандарта в Украшц
передбачити створення на базi галузевих рад квалiфiкацiйних рад з питань визнання результата неформального навчання;
долучити, о^м класичних представникiв у галузевих радах (роботодавщв, профспшок, державних органiв), фахiвцiв профшь-них наукових установ, яю мають досвiд в оцiнцi ринку пращ та по-питi в квалiфiкацiях.
Лiтература
1. Анализ существующих структур социального партнерства в сфере профессионального образования и обучения Белоруссии и предложения по техническим аспектам создания пилотных отраслевых советов по вопросам квалификаций [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.etf.europa.eu/eventsmgmt.nsf/ (getAttach ment)/ 26D293 E73F36A7CAC1257D74004CDEEF/$File/BLR_ SSC_ RU.pdf.
2. Отраслевые квалификационные советы в Хорватии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://fedmet.org/files/Sector% 20Skills%20Council/World%20Experiance/Chroatia%20SSC%20Balk ovic%20 2012.pdf.
3. Лаборатория Восточной Европы по Отраслевым квалификационным советам [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://fedmet.org/files/Sector%20Skills%20Council/World%20Experi a nce/Conclusions%20SSCs%20Chisinau%20September%202013_RU. pdf.
4. Европейская система квалификаций [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.labrate.ru/.../_-35754.doc.
5. Отраслевые советы по вопросам занятости и профессиональной подготовки на уровне ЕС. Анализ их целесообразности и потенциальной эффективности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://fedmet.org/files/Sector%20Skills%20Council/World%20 Experiance/Europe%20experiance%20SSC%20.pdf.
6. Обзор деятельности отраслевых квалификационных советов в Турции [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://fedmet.org/files/ Sector%20Skills%20Council/World%20 Experia nce/Turkey%20SSC%20Aykut%20Engin%202012.pdf.
Надшшла до редакцп 21.10.2016р.
165
