CC BY
8TECHNICAL SCIENCES
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ПРОФЕС1Й В ОРГАНАХ ПУБЛIЧНОÏ ВЛАДИ - МАЙБУТНС РОЗВИТКУ К1БЕРБЕЗПЕКИ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА УКРАÏНИ
Арсенович Л.А.
Заступник начальника управлгння - начальник в1дд1лу Департаменту кадрово'1 роботи та управ-
лгння персоналом АдмШстрацп Держспецзв'язку
INTRODUCTION OF DIGITAL PROFESSIONS IN PUBLIC AUTHORITIES - THE FUTURE OF CYBER SECURITY AND INFORMATION SOCIETY OF UKRAINE
Arsenovich L.
Head of Human Resources and Personnel Management Department of the Administration of State Service
of Special Communication and Information Protection of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп здшснено дослщження ринку пращ 1Т-сфери, що базуеться на визначених цшьових установках та зорiентований на подальший шновацшний розвиток держави. Проведено аналiз пропозицп у фахь вцях галузi iнформацiйних технологiй, перебування фахiвцiв iз к1бербезпеки на займаних посадах та зай-нятостi населения в галузi к1бербезпеки. Розглянуто склад нишшньо1 системи к1бербезпеки Украши з ви-значенням деяких проблем ïï розвитку. Проаналiзовано стан галузi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш Нацiонального класифiкатора Украши та проблемш питання його вдосконалення. Крiм цього автором запропоноваш практичнi рекомендацiï защкавленим центральним органам виконавчоï влади щодо подальшого розвитку галузi к1бербезпеки та внесення ввдповщних змiн до законодавства Украши.
АBSTRACT
The article examines the labor market of the IT sector, which is based on certain target settings and focused on further innovative development of the state. The analysis of the offer in the field of information technology specialists, the stay of cybersecurity specialists in their positions and the employment of the population in the field of cybersecurity is carried out. The composition of the current cybersecurity system of Ukraine is considered with the definition of some problems of its development. The state of the field of information and communication technologies of the National Classifier of Ukraine and problematic issues of its improvement are analyzed. In addition, the author offers practical recommendations to the interested central executive bodies on the further development of cybersecurity and making appropriate changes to the legislation of Ukraine.
Ключовi слова: шформацшш технологи, шбербезпека, Нащональний класифжатор, цифровiзацiя.
Keywords: information technology, cybersecurity, National Classification, digitization.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок з важливими науковими та практи-чними завданнями. Свгг не стойъ на мющ. Прос-Тр навколо нас стае все бшьш технологiчним. Змь нюетъся i вигляд професiй. Одна з особливостей майбутнъого полягае в псному проникненш шфор-мацiйних технологш в ус сфери дiялъностi. Затре-буваними виявлятъся фахiвцi, готовi працювати з iнформацiйними технологiями та розвивати !х на-прямки. Пiдготуватися до таких реалш можна вже зараз, наприклад, вивчивши основи програмування або Web-iнженерii.
Нi для кого не секрет, що в найближчому май-бутнъому ринок працi чекаютъ певш змiни. Пiдутъ в минуле багато затребуваних нинi професiй, i на iх мiсце прийдутъ новi. Основна частина нових i пер-спективних професш на украшському ринку пращ зараз з'являетъся саме в ГГ-сферг I це не ильки за-гальноукрашський тренд, але i загальносвгговий. На сьогоднi досить велика шлькють нових професiй зароджуеться i в медицин^ i в психологii, i в iнших сферах дiялъностi.
Розвиток нових технологш, ринку електрон-
них пристро!в, зростаюча потреба в знаннях в га-лузi комп'ютерно! техшки, поява нових об'екпв для дослвдження (наприклад, вiртуальнi свiти, big data, хмарш технологи), поява нових мов програму-вання, зростаюча значущiсть користувача як головного споживача рiзноманiтних сайтiв дозволяе за-глянути в майбутне i зрозумiти, якi професп в сферi iнформацiйних технологiй можуть з'явитися в Ук-раiнi у найближчi роки.
На сьогоднi виникнення нових професiй та посад не ввдображае появу нових технологш, а сигна-лiзуе про фундаментальш зрушення в галузi шфор-мащйних технологiй - особливо про !х еволюцiю на всiх рiвнях: ввд пiдроздiлiв та органiзацiй з сервю-ноi пiдтримки i технiчного обслуговування до бiз-нес лiдерiв та керiвникiв державних органiв.
Розпочата цифровiзацiя державних та бiзнес-процесiв, за рiзними оцiнками, становить пiд ризик зникнення вiд 9 до 50% вах нинi iснуючих професш в найближче десятилiття. Змiст збережених "традицшних" професiй iстотно змiниться, штегру-вавши в себе новi технологи. У найближчi 10 - 15 рошв вiдбудеться "поляризацiя квалiфiкацiй": най-бiльш затребуваними будуть професп категорп
"знання", а найменш затребуваними - категори "умшня". У той же час шльшсть робочих мюць се-реднього рiвня квалiфiкацil буде ввдчувати най-бiльш сильний тиск нових технологш. До посад, яш вже зараз зазнають скорочення у зв'язку з цифровь зацieю процеав, вiдносяться аналiтики, бухгал-тери, юристи, трейдери, рекрутери, адмшютратив-ний персонал та шшг
Недосконалiсть списку найменувань професш-них робiт для IТ-галyзi в Нацiональномy класифша-торi Укра!ни "Класифiкатор професiй ДК 003:2010" е причиною серйозних проблем при виборi ввдповь дно! назви кватфгкаци. На думку експертiв, кожному напряму подготовки фахiвцiв мае вщповвдати назва професшно! роботи за Нацюнальним класи-фiкатором Укра!ни. Проблема коректного визна-чення назв професiйних робгг у галyзi шформа-цiйно-комyнiкацiйних технологш актуальна не тшьки для Укра!ни. Статистичне бюро Мiжнарод-но! оргашзацп працi наголошуе, що останнiм часом питания пропозици i попиту щодо занять, пов'яза-них з шформацшно-комушкацшними технолоп-ями, стали серйозною проблемою для оргашв державного управлшня та приватного сектору на наць ональному й мiжнародномy рiвнях.
Зазначене потребуе як1сних змiн, перш за все, нормативно-правового забезпечення дано! сфери. Змши у законодавствi е одшею з передумов ефек-тивного формування шформацшно! компетентно-стi сучасного IТ-фахiвця, штенсифжацп процесу навчання, шдвищення його ефективносп та появи нових спещальностей i професiй в кiбербезпецi.
Анaлiз останшх публiкацiй за проблематикою та визначення iiciuipiiiicinix рашше частин загальноТ проблеми. Iнформацiйнi технологй' та телекомушкацп стрiмко розвиваються, створюючи платформу для подальшого прогресу матерiального виробництва, сфери послуг, науки i техшки. Технологи, прилади та автомобш, як1 пару десятилiть назад були плодом бурхливо! фантазп письменнишв, сьогоднi стають для нас звичними реалiями. Для обслуговування, вдосконалення та подальшо! роз-робки хмарних технологш, безпшотних машин, ш-телектуальних систем управлшня та блокчейн-пла-тформ необхвдний персонал, який зможе викону-вати принципово новi обов'язки. А значить, в найближчому майбутньому з'явиться безлiч нових професiй пов'язаних iз шбербезпекою. I фахiвцi, як1 !х отримають, будуть просто нарозхват.
Укра!на е найб№шим експортером агентiв ци-фрово! економiки в свiтi. На Заходi попит на таких фахiвцiв величезний. Тiльки в Gвропi щороку пот-рiбно близько 100 000 iнженерiв. З 17 000 iнжене-рiв, як1 сьогоднi випускають украшсьш вузи -майже 10 000 - це потенцшш емiгранти. Вже зараз економжа стикаеться з гострою нестачею фахiвцiв iнженерного профiлю [1].
Автоматизащя вже наздогнала безлiч профе-сш, i темпи ща експансп постшно наростають. Вщ-повiдно дослвдженню Boston Consulting Group, до 2025 року з ще! причини, по всьому свггу незатре-буваними будуть 10 мшьйошв чоловiк. Щоб не опи-
нитися "за бортом", майбутньому поколшню потрь бно вчитися гнучкосп i готуватися до безперерв-ного шдвищення квалiфiкацil протягом усього життя. Який же напрямок вибрати? На думку аналь тик1в, сфера к1бербезпеки стае все бтш затребува-ною. Ця пpoфесiя вже зараз е одною з найбшьш ви-сокооплачуваних. Спещальносп, як1 будуть най-бiльш популярними через п'ять рок1в, вже юнують. Щоб ix освоти, досить зрозумгти, чого ти хочеш, i вибрати яшсну та пpoфiльнy oсвiтy.
Дослщження проблематики пoтенцiалy i тен-денцш iннoвацiйнoгo розвитку високотехнолопч-них i тpадицiйних сектopiв екoнoмiки Украши, в тому чи^ iнфopмацiйнo-кoмyнiкацiйних технологш, представлене в Нацioнальнiй дoпoвiдi "1ннова-цiйна Украша 2020" [2]. Масштабш дoслiдження з цього питання здшснювалися Свiтoвим банком, на-самперед йдеться про "World Development Report 2016: Digital Dividends" та "Reaping Digital Dividends: Leveraging the Internet for Development in Europe and Central Asia".
У контексп нашого дослвдження необхвдно ви-дiлити публтацп О. Акшно! i Л. 1ль!ч [3], I. Дю-pдiци [4] та С. Поперешняк [5], як1 розглядають питання кoнкypентoспpoмoжнoстi робочо! сили IT-сфери через призму трансформацш ринку пpацi, ви-моги роботодавщв до майбyтнiх пpацiвникiв сфери шформацшних технoлoгiй, та характер репрезента-ци поняття "квалiфiкацiйнi вимоги" до компетенцш фахiвцiв iз к1бернетично1 безпеки.
Водночас, слад констатувати, що питання сто-совно проблематики i стану наявних в Укрш'ш про-фесiй сфери шформацшно-кому шкацшних техно-лoгiй та подальших перспектив розвитку пpoфесiй у сфеpi к1бербезпеки залишилося поза увагою ком-плексних наукових дoслiджень галyзi науки державного управлшня. На практищ це може призвести до недооцшення poлi цифрово! трансформацп сус-тльства, що е одним iз сучасних тpендiв Президента Украши.
Формулювання цiлей (мети) CTaTTi. Метою статп е здiйснення дoслiдження ринку пращ IT-сфери та розроблення практичних pекoмендацiй органам пyблiчнol влади для подальшого розвитку га-лyзi к1бербезпеки в умовах цифрового розвитку держави.
Виклад основних результатiв та Тх обгрунту-
вання. З розвитком шформацшних технологш та збшьшенням кiлькoстi хакерських атак дедалi гост-piшoю стае потреба у фахiвцях iз шбербезпеки. Що-дня у свiтi ввдбуваються мiльйoни кiбеp-iнцидентiв i десятки тисяч шбератак. Здiйснюються вони piз-ними суб'ектами i з piзнoю метою - ввд цшеспрямо-вано! дiяльнoстi opганiзoваних злoчинцiв задля вла-сного збагачення до пoлiтичнo вмотивованих дш активiстiв i актiв кiбеpвiйни. Хакери пoстiйнo зна-ходять бiльш витончеш методи для сво!х злочин-них дш та ввдточують свою майстернють. За прогнозами проввдних мiжнаpoдних експеpтiв, зокрема Cтiва Моргана з Cybersecurity Ventures, сyкyпнi втрати бiзнесy в свiтi ввд кiбеpзлoчиннoстi сягнуть до 2021 року астpoнoмiчнol суми в 6 трильйошв до-лаpiв США, а обсяг витрат на шберзахист з 2017 до
2021 року - 1 трлн. [6].
Стати жертвою шберзлочинщв може кожен. В Укра!ш також стр1мко зростае кшьшсть шбератак на державш структури та приватш компанп. В 2016 рощ, в розпал вшни на сход1 кра!ни, лише на державш органи здшснювалось близько 100 000 спроб атак щом1сяця, з яких дек1лька тисяч мали ознаки цшеспрямованих, а дешлька потужних к1бератак на укра!нську критичну енергетичну, фшансову i тра-нспортну шфраструктуру, як1 вдалися хакерам, стали вщомими на весь свгт [6]. У 2019 рощ Служба безпеки Укра!ни нейтрал1зувала понад 480 шберш-циденпв та к1бератак на органи державно! влади та об'екти критично! шфраструктури. За даними вь домства, фах1вщ з шформацшно! безпеки припи-нили функцюнування понад 1 000 вебресурс1в, що використовувались у злочинних щлях [7].
Провщш свггов1 банки i велик1 компанп активно дбають про захист сво!х комп'ютерних мереж i даних, та розширюють сво! шдроздши з шформацшно! безпеки, а велика кшьшсть компанш i орга-шзацш, як сьогодш прид1ляють к1берзахисту ще недостатньо уваги, будуть змушеш це робити. Попит на фах1вщв з шбербезпеки стр1мко зростае.
Дослщження м1жнародно! некомерцшно! орга-шзацп ISC, яка спещал1зуеться на сертифжаци фа-х1вщв з шформацшно! безпеки, показало, що пи-тання власно! к1бербезпеки та захисту шформаци викликае найб1льше занепокоення у представник1в б1знесу. У дослвдженш взяли участь 1 500 предста-вник1в ГГ-галуз1 з р1зних кра!н. Майже половина ре-спонденпв (49%) планують у найближчий р1к най-няти б1льше фах1вщв для захисту сво!х даних i мереж, тод1 як 39% планують залишити все як е. Опитування показало, що найбшьший дефщит фа-х1вщв з к1бербезпеки - у Тихоокеанському регюш, куди входять США i Китай (2,15 млн.). У £врош -498 000 вакансш у цш сфер1, в Африщ та на Близь-кому Сход1 - 142 000, у Латинськш Америщ - 136 000 [8].
Дефщит фах1вщв у сфер1 к1бербезпеки призв1в до зниження якосп робочо! сили. Зпдно з результатами дослвдження, 37% роботодавщв незадоволеш низькою тдготовкою фах1вщв у цш галузг Кого ж роботодавщ хочуть бачити на посад1 фах1вця з шбе-рбезпеки? Найщншшими для 49% роботодавщв е сшвробггаики, як1 рашше вже працювали у сфер1 к1бербезпеки. 47% дивляться в першу чергу на на-вички претенденпв, для 43% важлива наявшсть професшних сертифшапв, для 41% - наявшсть диплома про релевантну вищу освиу.
У пор1внянш з 1ншими IT-галузями, у сфер1 ш-бербезпеки активно працюють молод1 люди (35% -мшешали) i ж1нки (24%). На думку дослвднишв, це пов'язано з тим, що у шбербезпеку йдуть люди з прогресивними поглядами. Кр1м цього сфера шбер-безпеки також приваблюе високими зарплатами. У середньому фах1вець з шформацшно! безпеки за кордоном може розраховувати на $85 000 на р1к. При цьому визнаш к1берзахисники отримують, як правило, бшьше $88 000, тод1 як новачки - щонай-менше $67 000 [8].
Де ж знайти фах1вця з шбербезпеки в Укра!ш?
Це завдання сьогодш не з легких, особливо, якщо noTpi6eH фахiвець м1жнародного рiвня та з практи-чним досвщом роботи. За словами генерального менеджера компанп ISSP - Information Systems Security Partners Романа Сологуба: "Знайти фахiв-щв з шбербезпеки в Украш зараз дуже складно, ми iнодi по дек1лька мiсяцiв не можемо закрити власш ваканси, i в такому випадку шукаемо спещалюпв в iнших кранах" [6].
Вибiр професiï - важливий етап в життi кожно! людини. Це питання, до якого потрiбно шдшти максимально вiдповiдально, адже важливо знайти не тiльки цiкаву i добре оплачувану професiю, а й за-требувану на ринку пращ. Сьогодш ринок пращ пе-реживае перiод глобальних змiн. Ti професи та спе-цiальностi, що були затребуваш калька рок1в тому, можуть повнiстю зникнути в майбутньому. Сучас-ний ринок працi мае тенденщю до замiни фiзичноï роботи людини машинами i роботами. Таю масш-табш змiни безпосередньо пов'язанi з технолопч-ним проривом нашого столггтя. Комп'ютернi технологи, штучний штелект, нанотехнологп, розви-ток вiртуальноï реальносп та генно! iнженерiï диктують нам новi затребуванi професп. Багато спещальностей витiсняються сучасними технолоп-ями, праця людини максимально автоматизуеться. Саме тому, тема затребуваних професiй не перестае бути актуальною i хвилюючою.
Список найб№ш затребуваних IT-спещальностей 2020 року за кордоном включае так1 професп: програмiст, системний архггектор, розро-бник програмного забезпечення, фахiвець з шбер-безпеки, Web-iнженер, системний iнженер, системний адмiнiстратор. Також, з'являться професи, пов'язаш з нанотехнолопями та робототехнiкою [9].
Так, за офщшними дослiдженнями Бюро тру-дово1 статистики США (Bureau of Labor Statistics) прогнозуеться зростання потреби у фахiвцях з шбе-рбезпеки на 37% на рш до 2022 року - i деяш експе-рти називають так1 цифри доволi консервативними. На думку кандидалв на щ посади ринок шбербез-пеки також виглядае дуже перспективним - тут вже пропонують зарплатню на $10 000 вищу, ашж сере-дня зарплата у США. Для пращвнишв це хорошi но-вини, але для свiту не дуже. Юберзагрози ставати-муть все масштабшшими та рiзноманiтними. Отже к1бербезпека стосуватиметься уах та усього - при-ватних осiб, корпорацiй, iнфраструктури та навиъ урядiв. Бо усе це все бшьше залежить в1д поеднаних мереж, систем та пристроïв [10].
Яш ж профес^ та фахiвцi в IT-галузi е затребу-ваними в Украï'нi? За даними PricewaterhouseCoopers, Украïна входить топ-20 найбiльших експортерiв IT-послуг в свiтi. IT-iндустрiя Украïни посiла трете мiсце за шльшстю експортних потужностей. Понад 70% експорту IT-послуг Украïни становить розробка програмного забезпечення на замовлення. Украшська IT-сфера зростае приблизно на 26% рк до року. На ринку на-раховуеться приблизно 4 000 IT-компанш, в яких працюють понад 90 тисяч програмюпв (комп'юте-
рних аналггишв, рiзноманiтних операторiв, фахiв- року пропозиц1я у таких фах1вцях в краíнi буде най-цiв, iнженерiв сфери iнформацiйно-комунiкацiйних вищою, про що сввдчать наступнi дан (таблиця 1). технологiй) [1]. Експерти припускають, що до 2025
Таблиця 1.
Пропозищя робочоí сили за квалiфiкацiйними групами, 2020 - 2025 рр._
Квал!ф!кацшш групи 2020 рк 2025 рк % змши у 2020 - 2025 роках
Сощальт науки ! науки про поведшку, сощальна робота 131.64 136.10 3.39
Право 123.68 131.40 6.23
Менеджмент ! адмшютрування 123.62 124.92 1.05
Електротехшка 121.60 118.28 -2.73
Сектор обслуговування 118.94 116.68 -1.89
Охорона здоров'я 120.57 116.08 -3.72
¡нформацшт технологи 97.91 108.62 10.93
Електрошка ! телекомушкаци 111.11 107.30 -3.43
Освгга 112.47 107.30 -4.60
Гумаштарш науки, культура ! мистецтво, журналютика 99.71 99.98 0.27
Менеджмент ! адмшютрування 103.80 96.91 -6.63
Машинобудування 95.08 92.94 -2.25
Архитектура ! буд!вництво 91.09 88.02 -3.37
Бюлопя, природнич! науки, математика ! статистика 71.72 70.63 -1.52
Транспорт 70.74 70.15 -0.84
Аграрт науки ! продукти харчування, ветеринарна медицина 75.02 69.83 -6.93
Виробництво ! технологи 61.78 62.75 1.57
Х!м!чна промисловють ! бiотехнологií 45.82 45.18 -1.40
1нше 84.25 88.88 5.49
Як видно з таблиц! зростання пропозицií робо-чо! сили прогнозуеться для меншого числа квал!фь кацiйних груп. Найбiльше зростання пропозици очiкуеться для груп "1нформацшт технолопГ' - на 10.93%, "Право" - на 6.23%, "1ншГ - на 5.49%, i "Соцiальнi науки i науки про поведiнку, сощальна робота" - на 3,39% [11]. Однак, зпдно з шформа-щею з рiзноманiтних iнновацiйних форумiв, це не межа i к1льк1сть таких спещатспв може бути ще вища.
Впм, як свiдчать експерти, iнтенсивне зростання шформацшних технологiй у майбутньому буде створювати як попит так i пропозицiю й на ш-ших фахiвцiв та спецiалiстiв, а значить й на новi професи. На сьогоднi сфера к1бербезпеки в Украíнi - чи не найзатребувашша в найближчому та ввдда-леному майбутньому. IT-iндустрiя вже потребуе вели^' кiлькостi web-розробникiв, програмiстiв, роз-робник1в iгор та аналiтикiв у сферi обчислювально1 технiки, аналiтикiв з шформацшнох' безпеки. Серед IT-спецiальностей, як в Украíну ще не дюталися, але лiдирують у США, - iнженер з машинного нав-чання. Ц1 працiвники можуть максимально повно реалiзовувати потенцiал технологiй на базi штучного iнтелекту. При цьому такi технологií можуть функцiонувати в натвавтоматичному режимi.
Ще одна ноу-хау спещальшсть зi сфери 1Т для Украши, на яку слiд звернути увагу вже зараз, - архитектор iнтернету речей. 1нтернет речей (побутовi пристроЛ, пiдключенi до 1нтернету, наприклад, холодильники, як можуть самi замовляти íжу, чи кро-сiвки з wi-fi тощо) у свт стрiмко розвиваеться, i люди бiзнесу намагаються iнтегрувати його можли-востi у сво1 проекти. Також з'являться посади архь текторiв вiртуальноí реальностi, проектувальнишв
нейроiнтерфейсiв, дизайнерiв аватарiв i тестуваль-нишв нових технологш, як! смiливо можна вiднести до такот' професií як фах!вець з шбербезпеки [12].
Як в!домо, систему шбербезпеки Украши фор-мують комерцшна шбербезпека (InDevLab, ТОВ "Бетта Сек'юрт", АТ "1нститут шформацшних технологш", 10Guards, ITbiz Solutions та шш1), державна шбербезпека (суб'екти нацiональноí системи шбербезпеки та шш! державт тдприемства), ака-дем!чна шбербезпека (ВНЗ, дослвдницьш шсти-тути) та некомерцшш волонтерськ та громадськ оргашзаци (1нформНапалм, Укра1нський шбераль-янс, Украшсьш шбервшська та шш!).
На тепершнш час структура комерцiйноí шбе-рбезпеки в Укра1ш включае р!зномаштт компани, що виробляють ГГ-ршення (R&D компанií, ста-ртапи) ! надають послуги, а також компани, що зай-маються поширенням 1Т-продукпв ! щдтримкою кшенпв (представництва шоземних ГГ-компанш, постачальники, дистриб'ютори та системш штегра-тори). При цьому попит на фах!вщв з шбербезпеки в приватних компашях сьогодш значно перевищуе пропозищю. Зрозумшо, що найбшьш затребуван 1Т-спещалюти з досвщом. На свгговому ринку Ук-раша вщома яшстю створюваних програмних про-дукт!в ! усшхом у розробщ комплексних ршень, для яких, на жаль, студенти не дуже шдходять. 80% 1Т-послуг украшщ надають ктентам !з США. Також здебшьшого з американцями виконують ст-льну роботу з дослщжень ! розробки (R&D). Дал! йдуть краши £С та Iзраíль. Найпопуляршше мюто для 1Т в Украíнi - Кшв, також не вщстають Льв!в, Харшв, Одеса, Дншро ! Вшниця. Однак украшсь-ких фах!вщв можна зустргти по всьому свггу. Всес-вггньо в!дом! 1Т-стартапи Grammarly, PetCube,
Preply, Ecoisme, IBlazr та багато iнших розробили украïнцi.
Незадоволений попит у цьому сегментi невдо-взi становитиме тисячi iнженерiв. Водночас у сег-ментi молодших розробнишв на одну ввдкриту ва-кансш припадае близько десяти кандидатiв. А тому молодi потрiбно наполегливо навчатися та здобу-вати практичний досввд, щоб витримувати конкуре-нцiю. Впм iнтенсивне зростання iнформацiйних те-хнологш неможливе без масового залучення в шду-стрiю молодих кадрiв, тому вс велик! украшсьш IT-компанiï защкавлеш iнвестувати в додаткову пiдготовку молодi та у розвиток нових векторiв у сферi к1бербезпеки, у тому чи^ у новi й цiкавi про-фесiï [13]. "Бшьшстъ сьогодшшшх випускник1в не е готовими спещалютами, адже ш бракуе знання практичних технологiй, навичок i досвiду. Тому одне з наших ключових завдань - допомогти укра-шським ушверситетам випускати справжнiх фaхiв-цiв з шбербезпеки, готових одразу працювати" - т-дкреслюе декан Kyiv Cyber Academy Олексш Бара-новський, керiвник единого закладу в Украïнi, який проводить пiдготовку спецiалiстiв за академiчною програмою "б™х хaкерiв" - Certified Ethhical Hacker (CEH) [6]. При цьому профеая IT-фaхiвця добре оплачуеться, тому вибираючи для свое1' дiя-льностi сферу iнформaцiйних технологiй можна бути впевненим в майбутньому.
Ввдповщно до частини друго1' стaттi 8 Закону Украши "Про основнi засади забезпечення шбер-безпеки Украши" [14] основними суб'ектами нащ-онально1' системи шбербезпеки е Держспецзв'язку, Нaцполiцiя, СБ Украши, Мiноборони, Генеральний штаб ЗС Украши, розвщувальш органи та Нацбанк. В склaдi всiх зазначених оргашв сформовaнi ввдпо-вiднi пiдроздiли, як в тiй чи iншiй мiрi опiкуються питаннями к1бербезпеки, а саме: в СБ Украши - це Департамент контррозввдувального захисту штере-ав держави у сферi iнформaцiйноï безпеки, в Нац-полiцiï - Департамент шберполщп, в Держспецзв'язку - це Департамент шберзахисту Адмшю-трацп Держспецзв'язку та Державний центр шберзахисту тощо. При цьому вшськовослужбов-цям Держспецзв'язку, СБ Украши, СЗР Укра'ни, ЗС Украши та шших розввдувальних оргaнiв, як1 про-ходять вшськову службу в таких пiдроздiлaх та обшмають посади, пов'язaнi з безпосередтм вико-нанням завдань iз забезпечення шбербезпеки та ш-берзахисту, установлена надбавка за особливий характер роботи у розмiрi до 50 ввдсотшв посадового окладу, вiдповiдно до вимог постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 21 лютого 2018 року № 336 "Деяк питання оплати пращ окремих категорш пращвнишв" [15]. Парадоксом та недосконалютю законодавства е те, що зазначена надбавка виплачу-еться особам, назви посад яких не пов'язaиi з понят-тями "шбербезпека" або "шберзахист".
Крiм того, вiдповiдно до кращих свiтових практик з питань шбербезпеки, вбачаеться за дощ-
льне введення на державних шдприемствах ввдпо-ввдально1 особи за к1бербезпеку (Chief Information Security Officer, CISO) та ввдповщних окремих шд-роздшв за цим напрямком, яких на сьогодш в склад1 таких державних шдприемств немае. Прий-няття Урядом такого управлшського ршення дасть можливють посилити вимоги до захисту шформацп в шформацшних системах шдприемств Украши з урахуванням актуальних к1берзагроз, установити принципи управлшня к1бербезпекою на шдприемс-твах та забезпечити порядок поетапного 1х упрова-дження.
Академ1чну к1бербезпеку в Укрш'ш представ-ляють 1СЗЗ1 НТУУ "Кшвський полггехшчний ш-ститут 1мен1 1горя Сжорського", Кшвський нацю-нальний ушверситет 1мен1 Тараса Шевченка, Кшв-ський нащональний економ1чний ушверситет 1мен1 Вадима Гетьмана, Нащональний техшчний ушвер-ситету "Харк1вський полггехшчний шститут" та багато шших навчальних заклад1в, яш отримали лще-нзш на шдготовку фах1вц1в за спещальшстю "Юбе-рбезпека". 1з дослщницьких шститупв безсумшвним е авторитет Державного науково-до-слщного шституту технологш к1бербезпеки та захисту шформацп, який е провщним закладом у ви-робницга р1зноман1тних засоб1в для потреб шбер-безпеки. Головною 1з проблем таких заклад1в е недостатнш р1вень шдготовки 1Т-кадр1в, який ви-кликаний як застаршими теоретичними програми навчання у проф1льних вишах, що не встигають адаптуватися до стр1мкого розвитку шформацшних технологш, так i дуже низьким р1внем мотивацп ви-кладач1в та працiвникiв науково-дослщних лабора-торiй сфери шбербезпеки, умови пращ яких е мало профшансованими та нещкавими для досввдчених практишв.
В контекстi зазначеного важко зрозумгги ситу-ацш по вiдношенню Уряду до деяких категорiй фа-хiвцiв з к1бербезпеки (державних службовцiв, пра-цiвникiв), як1 працюють в органах та шдроздшах державно1 к1бербезпеки. Рiвень ïхнiх зарплат та ш-ших чинник1в мотивацiï до роботи в державi критично низький. Невже чиновники вiрять, що вони зможуть залучити та утримати к1лькома тисячами гривень фахiвцiв мiжнародного рiвня квалiфiкацiï, роботу яких навiть в украшсьшй бiзнес-сферi ощ-нюють на порядок вище.
К1бербезпека взагалi е ввдносно молодим трендом з огляду на усю iсторiю людства. Саме тому такими важливим е паростки статистики ввд само1 професшно1 спiльноти. ïх найголовнiша цiннiсть у тому, що вони починають з'являтися. До форму-вання цих даних долучаються все бiльше професю-налiв. У лютому 2019 року ведомою в украшсьшй кiбер-спiльнотi компанiею Бережа Сек'юрт здшс-нено анонiмне опитування певноï кiлькостi фахiвцiв з шбербезпеки, що проводилося на публiчному ре-сура, i до якого шг приеднатися кожен спецiалiст (таблицi 2 та 3).
LO "
Я ^
ё 1-5
S w G ■ в ,5 n
: M и
h -я я
g i
ai G
§ В
» с
S. й
Й u>°
я «
я я
5
я
Cd
я я № я
е-
81 н S
о m
» S Oy 2 Q S
K>
5
я Cd
я
as
S
h= I a\ a ft я
» Cd
ti pa
ЧО K>
K> p
1Л
on
О ß
ft
та
0
01
о
H
я
%
опитуемих
Кшыасть опитуемих
m (Я
> я
PS U
G'
я
ft та ft ol
Cd
Cd ß
IS.
ol tu та
ol <t u> я ft я
я я
as
u> as Я;
я
У,
я о о
ё as
Cd О F
О О
я В
as
я
о о
х
<3 §
Cd ft ß У
Cd я
to о о й £Г я я я
£ ft
та
и'
я
я
я
to ft я
-ё н as S ft
I
и о
н
ft
я та
ft в
та я
я я;
о о
я я
о ft
^ ß
№ H as' а.
Ê2 о
я H
H
£
ft) ^
S a 2 S я я
я е. § I
i -з
s ^ я я
X
as w Cd as
я
о о
ё я
1°
U1 *К>
On
CTn 00
00
00 on
00 on
K> О
00
%
опитуемих
H
as ol
К) 4-
VO
К»
к»
Кшыасть опитуемих
хвдшсть у нових профеаях на кшталт фах1вщв з ш-бербезпеки, архггектор1в в1ртуально! реальносп, аналтгашв хмарних серв1ав, фах1вщв з1 штучного штелекту тощо.
1нформащю про наявш в УкраЫ професп мо-жна знайти в Нащональному класиф1катор1 Укра-!ни "Класифжатор професш ДК 003:2010", що по-будований за методолопчними засадами М1жнаро-дно! стандартно! класифкацп професш (ISCO 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva) та затверджений наказом Державного комитету Укра!ни з питань техшчного регулювання та споживчо! пол1тики в1д 28 липня 2010 року № 327 [17].
Серед проблем, яш, на жаль, не вир1шуються користувачами Класифжатора професш щодо кла-сифшацд професш сфери шформацшно-комушка-цшних технологш особливо гострими е вщсутшсть системи скасування застар1лих професш, системного шдходу щодо номенклатури професш та ква-л1ф1кацшних характеристик на переважну бшь-шють професш. Так, у Класифжатор професш в по-точнш редакцп вмщено 53 професшш назви робгт, яш за сво!ми професшними ознаками ввдносяться до сфери шформацшно-комушкацшних технологш та, по великому рахунку, не мають шякого в1дно-шення до спещальностей та професш, що стр1мко розвиваються в Укра!ш на 1Т-ринку. На сьогодш розроблено та затверджено квал1ф1кацшш характеристики т1льки на 11 професш, а саме: 1нженер-про-грамют, 1нженер-електрошк, техшк-програм1ст, оператор з обробки шформацп та програмного за-безпечення, оператор шформацшно-комушкацш-них мереж, оператор телекомушкацшних послуг, монтажник шформацшно-комушкацшного устат-кування, монтажник шформацшно-комушкацшних мереж тощо.
При цьому, роб1тнич1 професп "Оператор комп'ютерно! верстки", "Оператор ЕОМ та ОМ" у найближч1 2 - 3 роки будуть зштовхуватися з проблемами поступового згортання попиту на них. Мжнародна практика класифшацп професш у ш-формацшно-комушкацшнш сфер1 сввдчить про на-явшсть тенденцп щодо зниження статусу професш спещатспв до р1вня робггаичих професш, напри-клад стосовно робгт з веб-программування.
В той же час, навиъ в Уряд визнали, що Кла-сифжатор професш на сьогодш не е актуал1зованим до реальних професш та посад у багатьох економь чних сферах, у тому числ1 в сфер1 шбербезпеки. "Доюторичний СРСР1вський Класифшатор професш ДК 003:2010 - це перелж з 11 000 професш, яш дублюються, повторюються i перетинаються без всяко! лопчно! причини i мети. Це з1браний у довп шлометри неструктурований текст, де важко знайти правильний код, який пот1м треба сполу-чити ще з шлькома "класифшаторами", - описуе проблему Перший вщепрем'ер-мшстр Укра!ни [18].
Сл1д констатувати, що спроби привести Класи-фжатор професш у ввдповщшсть до бшьш ново! та актуально! Мжнародно! стандартно! класифжацп професш (ISCO 08) тривають вже бшьш шж три
роки. Так, план заходiв iз впровадження Нащональ-ноi рамки квалiфiкацiй на 2016 - 2020 роки, затверджений розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украгни вiд 14 грудня 2016 року №2 1077-р [19], передба-чав розроблення та погодження Мшсоцполгшки протягом 2018 - 2019 рошв ново! редакцii Класифь катора професш з урахуванням ISCO-08. В свою чергу розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украгни вГд 17 сiчня 2018 року № 67-р "Про схвалення Кон-цепцп розвитку цифрово! економiки та сусшльства Украгни на 2018 - 2020 роки та затвердження плану заходiв щодо г! реалiзацii" [20] визначае, що одним з важливих завдань розвитку цифрових компетен-цш, що е напрямом цифрового розвитку, е онов-лення державного Класифжатора професiй, тобто розроблення та затвердження перел1ку цифрових професiй на основi вимог ринку працi, цифрових трендiв тощо. При цьому Мiнсоцполiтики було ви-значено вiдповiдалъним органом за внесення змiн до реестру професш щодо впровадження цифрових спещальностей протягом I кварталу 2018 року. Проведений аналiз зазначених завдань вказуе, що виконання таких доручень залишилося пльки на паперГ Третьою спробою виправити ситуацiю на краще е пункт 37 плану заходiв щодо реал1зацп Ос-новних напрямiв реалГзацп державно! полггаки у сферi зайнятостi населення та стимулювання ство-рення нових робочих мюць на перiод до 2022 року, затверджений розпорядженням Кабшету МшстрГв Украгни вГд 03 березня 2020 року № 216-р [21], вщ-повГдно до якого вже Мшекономши протягом 2020 - 2021 рошв е ввдповвдальним за розроблення ново! редакцп Класифiкатора професш, яка ввдповща-тиме ISCO-08.
Необхщно вiдмiтити, що на съогоднi потреба подальшого введення в державних органах та органах мГсцевого самоврядування нових посад, пов'язаних з 1Т-сферою, вже мае правове пiдrрунтя, хоча такий процес й мае повiлъний напрямок. ПГдт-вердженням цього стало перше ршення Кабiнету Мiнiстрiв Украгни у 2019 рощ, а саме постанова Кабшету Мiнiстрiв Украгни № 56 "Деякг питання цифрового розвитку" [22], яка затвердила засади реа-лiзацii органами виконавчо! влади принцишв державно! пол1тики цифрового розвитку. Однак деякг позицп цього ршення мають тГльки рекомендацш-ний характер. Так, пунктом 3 постанови мшстерс-твам, шшим центральним органам виконавчо! влади, обласним, Кшвськш та Севастопольсьшй мь ським державним адмГнГстрацГям надано завдання ильки розглянути можливГсть утворення та забез-печення функцГонування структурних пГдроздГлГв (спецГал1стГв) з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацш Г цифровГзацп, при чому тГльки в межах гранично! чисельносл працГвникгв апарату мГнГстерств, Гнших центральних органГв виконавчо! влади, обласних, Киг^сько! та Севастопольсько! мГ-ських державних адмГнГстрацГй.
Таке неоднозначне становище змшило МГнци-фри у березш 2020 року, запропонувавши КабГнету МГнГстрГв Украгни ввести у мшстерствах, Гнших центральних органах виконавчо! влади посаду заступника керГвника вГдповГдного органу з питань
цифрового розвитку, цифрових трансформацш i ци-фровiзaцп (Chief Digital Transformation Officer). Вщповвдне рiшення було ухвалено Урядом на зась данш 03 березня поточного року (постанова Кабь нету Мiнiстрiв Украши № 194) [23]. Залишаеться чекати, що такий важливий крок в умовах сього-дення дiйсно дозволить просувати цифровiзaцiю у всiх сферах економiки - як на загальнодержавному, так i на регiонaльному рiвнях, у тому чи^ запро-ваджувати новi спецiaльностi, посади й професii у сферi кiбербезпеки.
Кiбербезпекa - одне з прюритетних завдань держави, що визначене в багатьох стратепчних документах. Майбутш спецiaлiсти повиннi нестандартно мислити, добре володгги шоземною мовою, щоб спiлкувaтися зi сво1ми колегами з iнших краш, розумггися на надсучасних технологiях i практиках. "Професи майбутнього" iснують зовсiм нещода-вно, але вже починають переформатувати ринок прaцi i ставати привабливими не тiльки для школя-рiв, що визначаються iз вибором майбутньо! спець aльностi, але й для професюнатв iз iнших галузей, як замислюються про перепрофiлювaння.
Зростання числа нових професш в сферi шбер-безпеки триватиме дaлi. Все говорить про те, що в найближче десятилггтя прaцiвникiв фiзичноi прaцi заметь роботи. Але це не означае, що людиш в майбутньому не буде тсця. Для упрaвлiння i контролю за роботою шформацшних систем повсюдно будуть потрiбнi вузьк фaхiвцi розумово! прaцi, якi зможуть перенести свою сферу знань в сферу шформацшних технологш.
Варто зазначити, що свгг IT - досить великий i рiзномaнiтний. Крiм того, вiн активно розвива-еться, тдпорядковуючи собi чи не все навколо. Тенденция до розвитку сфери шбербезпеки вплинула i на навколишне середовище, регулярно створюючи новi професii, пов'язaнi з IT-технологiями. Абсолютно точно, що в нaйближчi десятилггтя сфера про-довжить активно розвиватися, надаючи непогaнi можливостi IT-фaхiвцям рiзних нaпрямiв. 1Т-сфера зовсiм не сто!ть на мiсцi i вже в найближчому майбутньому нас чекае абсолютно новi професii, шдго-туватися до якого можна вже прямо зараз.
Висновки та перспективи подальших досль джень. Тренд на IT професи найближчим часом т-куди не шде, тiльки посилиться. З'являться закони, що регулюють дiяльнiсть у сферi IT i, можливо, на-виъ держaвнi кордони в кiберпросторi. Фантасти-чнi технологii з фiльмiв стануть реaльнiстю: дома-шнi роботи, "розумний" одяг, упрaвлiння гадже-тами силою думки тощо. Вже зрозумiло, що для IT-iндустрii постiйно будуть вимагатися новi веб-роз-робники, розробники кор, прогрaмiсти, aнaлiтики з шформацшно1 безпеки, aнaлiтики в облaстi обчис-лювaльноi технiки. У майбутньому можуть з'яви-тися тaкi новi спещальносп, як aрхiтектор вiртуaль-но! реальносл, дизайнер aвaтaрiв, проектувальник нейроiнтерфейси, тестувальник нових технологiй тощо.
Серед нaпрямкiв, що активно розвиваються, -нейроннi мережц штучний iнтелект, робототехнiкa,
машинне навчання, системи вiртуальноi i доповне-но1 реальностi, системи автоматизации, iнтернет речей, Big Data, 3D-^yK, блокчейн. Як вважають ек-сперти, сьогодш тим, хто тiльки вчиться, варто отримати деякi базовi знання, яш згодом вже дозволять розвиватися в цих напрямках. Зараз в даних сферах працюють звичайнi нашому часу фахiвцi -тестувальники i бiзнес-аналiтики, веб-дизайнери та, звичайно ж, програмюти. Цi спецiальностi дуже популярна i будуть залишатися такими ще багато ро-кiв. Але, тим не менш, необхщно бути готовим до того, що шбербезпека - це галузь, яка буде потре-бувати постiйного i безперервного розвитку та ви-магати нових спещальностей та професiй в уах сферах життeдiяльностi людини.
Таким чином, в свгт реалiзацii положень Кон-цепцп розвитку цифровоi' економiки та сустльства Украши на 2018 - 2020 роки актуальною е необхщ-нiсть розроблення практичних рекомендацiй органам пyблiчноi влади для запровадження та подаль-шого розвитку цифрових професш в структурах тдпорядкованих тдроздшв.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги про-галини у законодавствi стосовно розвитку галyзi ш-формацшно-комушкацшних технологiй Нацюна-льного класифiкатора професш, вважаемо за доць льне запропонувати зацiкавленим центральним органам виконавчоi влади, а саме Мшютерству освiти i науки Украши, Мiнiстерствy цифровоi тра-нсформацй' Украши, Мiнiстерствy економiки Украши та Мiнiстерствy фiнансiв Украши розглянути питання щодо розроблення вщповвдних нормати-вно-правових актiв, або внесення вiдповiдних змiн до вже юнуючих докyментiв, положения яких би передбачали:
- навчання населення з питань шбербезпеки на базi Центрiв тдвищення квалiфiкацii з шформацш-них технологш, роботу яких оргашзувати за тери-торiальним принципом;
- пiдвищения стандарпв пiдготовки майбyтнiх фахiвцiв з шбербезпеки, у тому чи^ вдоскона-лення та переоснащення матерiально-технiчноi бази вищих навчальних закладiв;
- внесення вщповщних змiн до Нацiонального класифiкатора професш, або видання такого у новш редакцп, з урахуванням свiтових тенденцш у розвитку професiй пов'язаних з шформацшно-комушка-цiйними технологiями;
- введення на державних пiдприемствах ввдпо-ввдно1' особи (окремого пiдроздiлy) з питань шбербезпеки та зб№шення грошового забезпечення державним службовцям та пращвникам, якi працюють в державнш та академiчнiй кiбербезпецi.
Розвиток цифрових професш в органах публь чно1' влади в умовах становлення шновацшно1' еко-номiки в Укрш'ш розкривае чималi можливостi для подальших наукових розввдок. Наступний крок -зробити так, щоб процес впровадження нових про-фесш галyзi кiбербезпеки став справжшм цифро-вим проривом в Украшг
Лггература
1. Дш сторони цифрових технологш: "цифрова диктатура" або збереження стшкосп. Украшський центр економiчних та полiтичних дослiджень iM. О. Разумкова. URL: http://razumkov.org.ua/statti/dvi-storony-tsyfrovykh-tekhnologii-tsyfrova-dyktatura-abo-zberezhennia-stiikosti.
2. Нацiональна доповiдь "Iнновацiйна Укра!на 2020". URL: https://www.researchgate.net/publication/285593330_ Innovacijna_Ukraina_2020_nacionalna_dopovid_Inno vative_Ukraine_2020_national_report.
3. Акiлiна О.В. Конкурентоспроможнiсть ро-бочо! сили IT-сфери через призму трансформацш ринку працi / О. В. Ашлша, Л. М. 1лы'ч // Науковий вiсник Ужгородського нащонального унiверситету. Серiя: Мiжнароднi економiчнi вщносини та свiтове господарство. - 2018. - Вип. 18(1). - С. 10-16. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18(1)_4
4. Дюрдща I. Квалiфiкацiйнi вимоги до компе-тенцiй фахiвцiв i3 шбербезпеки / I. Дюрдща // Щдприемництво, господарство i право. - 2017. - № 2. - С. 215-219. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2017_2_42.
5. Поперешняк С.В. Проблеми щдготовки IT-спецiалiстiв / С. В. Поперешняк // Системи обробки iнформацii. - 2010. - Вип. 7. - С. 127-131. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2010_7_30.
6. В УкраМ не вистачае бших хакерiв. Украш-ський росiйсько- та украшомовний веб-сайт з еле-ментами колективного блогу, створений для розповсюдження новин, аналггичних статей та свiжоi iнформацii пов'язано! iз iнформацiйними технологiями. URL: https://dou.ua/forums/topic/20265/.
7. В СБУ заявили про майже 500 шбератак на державш органи та iнфраструктуру. Сайт украшсь-кого iнтернет-видання "Укра!нська правда". URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/25/723841 9/.
8. Фахiвець iз шбербезпеки е однiею з найопла-чувашших та найдефiцитнiших IT-спецiальностей - дослвдження. Сайт спiвтовариства Happy Monday. URL: https ://happymonday .ua/ru/fahivec -iz-kiberbezpeky-je-odnijeju-z-najoplachuvanishyh-ta-najdeficytnishyh-it-specialnostej/.
9. Найактуальнiшi професй' 2020 року. 1нно-вацiйна платформа онлайн-освгги EDUGET. URL: https://www.eduget.com/news/najaktualnishi_profesii _2020_roku-2619.
10. 5 професш (безпечного) майбутнього. 1н-формацiйний портал з безпеки BEZPEKA.CLUB. URl : https://bezpeka. club/5 -profesij -bezpechnogo-majbutnogo/.
11. Аналiтичний звiт щодо професшно-квалiфiкацiйного прогнозування в Укрш'ш. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nrk/Analitychni -materialy/2-analitichniy-zvit-shchodo-profesiyno-kvalifikatsiynogo-prognozuvannya-v-ukraini.pdf.
12. Професй' майбутнього: ТОП-7 наuрямкiв, що будуть популярними до 2020 року. Сайт Нацюнального ушверситету харчових технологш. URL: https ://nuft.edu.ua/job/korisno-znati/profes-majbutnogo-top-7-napryamkv-shho-budut-populyarnimi-do.
13. Твое майбутне у сферi 1Т (Карта професш). Експертна платформа Центру "Розвиток КСВ" з кар'ерного консультування та працевлаштування. URL: http ://careerhub.in.ua/tvoie-maybutnie-u-sferi-it-karta-profesi/.
14. Про основнi засади забезпечення шбербез-пеки Укра!ни: Закон Укра!ни № 2163-VIII вiд 05.10.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.
15. Деяк питання оплати працi окремих кате-горiй працiвникiв: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 336 вiд 21.02.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-2018-%D0%BF#n6.
16. Стан професп' шбербезпеки в Укра!ш Результата дослщження компанii Бережа Сек'юрт. URL: https://medium.eom/@berezhasecurity.
17. Нащональний класифiкатор Укра!ни "Кла-сифiкатор професш ДК 003:2010": наказ Державного комггету Украши з питань техшчного регулювання та споживчо! полiтики № 327 вад 28.07.2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10.
18. В урядi взялися за покращення вiдповiдностi освiти запитам ринку пращ. Укра!н-ське iнтернет-видання "Укра!нська правда". URL: https://www.epravda.com.ua/news/2019/05/28/64820 4/.
19. Про затвердження плану заходiв iз впровадження Нащонально! рамки квалiфiкацiй на 2016 - 2020 роки: розпорядження Кабшету Мтстдов Укра!ни № 1077-р ввд 14.12.2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1077-2016-%D1%80.
20. Про схвалення Концепцп розвитку цифрово! економiки та суспшьства Укра!ни на 2018 - 2020 роки та затвердження плану заходiв щодо !! ре-алiзацi!: розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 67-р вiд 17.01.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text.
21. Про затвердження плану заходiв щодо ре-алiзацi! Основних напрямiв реалiзацii державно! полггики у сферi зайнятостi населення та стимулю-вання створення нових робочих мюць на перiод до 2022 року: розпорядження Кабшету М1тстдов Укра!ни № 216-р вiд 03.03.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/216-2020-%D1%80.
22. Деяк питання цифрового розвитку: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 56 ввд 30.01.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D0%BF.
23. Деякi питання дгяльносл пiдроздiлiв з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацш i цифровiзацii центральних та мiсцевих органiв виконавчо! влади та заступнишв керiвникiв центральних органiв виконавчо! влади, обласних, Ки!всько! та Севастопольсько! мюьких державних адмiнiстрацiй з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацш i цифровiзацi!: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 194 вiд 03.03.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2020-%D0%BF.
