CC BY
69
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
Ольга П1НА6ВА
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НТЕАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА УРОКАХ
ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
У статтi розглядаеться впровадження ттерактивних технологш на уроках трудового навчання, суть методики та шляхи розробки дшових ^ор, зокрема методика впровадження дшових ^ор на уроках трудового навчання в процеС виготовлення швейних виробiв.
Розвиток сучасно! техшки i технологш та оновлення змюту навчання в загальноосвГтнш школi неможливе без квалiфiкованих педагопчних кадрiв, яких готуе вища школа. Суттеве оновлення змюту тдготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання у ВНЗ становить основу стратепчних завдань, визначених Державною нацюнальною програмою «ОсвГта» («Укра!на XXI ст.»). Це зумовлюе необхiднiсть реалГзаци Закону Укра!ни «Про вищу освГту», Нацюнально! доктрини розвитку освгги з метою входження Укра!ни в европейський освiтнiй простГр. Загальна суперечнiсть мiж рiвнем сучасних вимог до випускникiв i реального навчання в ВНЗ зумовлюе загострення суперечностей мiж обгрунтуванням концептуальних щей навчання професи вчителя i недосконалютю методики викладання, дослiдженням особливостей професшно! дiяльностi вчителiв i недостатнiм матерiально-технiчним забезпеченням ЗОШ.
У процесi дослщження ми звернулися до праць, в яких науковщ розглядають рiзнi проблеми педагопчно! науки, зокрема, закономiрностi формування професiйних та особистюних якостей фах1вця (В. Андрущенко, Б. Гершунський, А. Дьомш та iн.), теорiю профеайно! освiти (С. Батишев, Р. Гуревич, Н. Никало та iн.), закономрносп теоретичного навчання (П. Атутов, В. Биков, Г. Гуторов).
Однак не вс проблеми вже вирiшенi. Так, одшею з актуальних е проблема вдосконалення трудового навчання в процес використання дiлових iгор в умовах навчального процесу, комп'ютерiв та шновацшних методiв навчання. Таким чином, невиршенють проблеми вдосконалення навчання в професшнш пiдготовцi вчителiв, 11 недостатня теоретична розробка i потреба практики зумовили актуальнють вибору теми нашого дослщження.
Сучасний урок трудового навчання е тдготовкою учшв до життя i цiнностей особистостi, якi допоможуть !й здiйснити успiшний вибiр на життевому шляху. Проектна дiяльнiсть у зв'язку з цим дае змогу учителю прилучити учшв до самостшного вибору того або шшого вирiшення завдання, причому з декшькома правильними ршеннями, проводити пошук шформаци, реалiзувати набут знання з основ наук на практищ тощо.
Вiдзначимо, що найбшьш швидко проектну дiяльнiсть опановують учш, якi проявляють бiльше iнiцiативи, швидко орiентуються при змiнi умов завдання вщповщно до проведеного пошуку тощо. З точки зору методики навчання проектнш дiяльностi головною за цих умов е активiзацiя навчальних можливостей учнiв на заняттях з трудового навчання.
Аналiз останнiх досягнень i публiкацiй, в яких започатковано виршення вказано! проблеми, зокрема В. Сидоренка, Р. Гуревича, О. Коберника, Г. Терещука та шших, свiдчить про: визначення змюту Державного стандарту освгги вчителя трудового навчання; застосування методу проекпв; пiдвищенням ролГ методики трудового навчання з метою забезпечувати ознайомлення учшв з основами сучасного виробництва, технолопчних процесГв, техшчно! творчосп, сшьськогосподарського дослщництва, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва; набуття навичок роботи знаряддями пращ рГзних рГвшв досконалосп (вгд ручних до автоматизованих, у т. ч. комп'ютерною техшкою); формування технолого-конструкторських, економГчних, еколопчних знань Г вмшь. Це сприяе професшному самовизначенню школярГв, формуванню в них якостей, необхщних для трудово! дГяльносп в рГзних сферах виробництва,
обcлyговyвaння i по6уту, подaльшомy ïx нaвчaнню тa пpофеciйномy вдоотошленню, aктивiзaцiï пpофеciйноï оpieнтaцiï оcобиcтоcтi [1; 2; 3; 4].
I^repa^^^ нaвчaння — це, по-пеpше, вмiння, яке rpyнтyeтьcя нa взaeмодiï; по-дpyге, це нaвчaння, побyдовaне нa взaeмодiï. Отже, оcновою iнтеpaктивного нaвчaння e взaeмодiя. Взaeмодiя в оcвiтньомy пpоцеci здiйcнюeтьcя y фоpмi педaгогiчного cпiлкyвaння, що pозглядaeтьcя як piвноaктивнa взaeмодiя — дiaлог. Дiaлектикa педaгогiчного cпiлкyвaння — мiжcyб'eктноï взaeмодiï — це pозвиток пpоцеciв yподiбнення тa вiдокpемлення cyб'eктiв cпiлкyвaння. Miжcyб'eктнa взaeмодiя — дiaлог — cпонyкae yчacникiв до оcобиcтicного pозвиткy, caмовизнaчення, пеpcонaлiзaцiï, cоцiaльного ототожнення, im^^a^i'. 3a cлyшним зayвaженням M. Бaxтiнa, «тiльки в cпiлкyвaннi, y взaeмодiï людини з людиною pозкpивaeтьcя «людинa в людиш» як для шшж, тaк i для ^бе... Бути — знaчить cпiлкyвaтиcя дiaлогiчно. Коли дiaлог зaкiнчyeтьcя, ycе зaкiнчyeгьcя» [1, S].
Бaгaто оcновниx методичниx iнновaцiй зв'язaнi iз зacтоcyвaнням iнтеpaктивниx методiв нaвчaння. Iнгеpaктивне нaвчaння — це, нacaмпеpед, дiaлогове нaвчaння, y xодi якого здiйcнюeгьcя взaeмодiя вчителя й учня. Яи оcновнi xapaктеpиcтики iнгеpaктивy? Вapто визнaти, що вкaзaне нaвчaння e cпецiaльною фоpмою оpгaнiзaцiï пiзнaвaльноï дiяльноcтi. Воно Mae m yeaa конкpегнi й пpогнозовaнi цш. Однa з нж полягae y cтвоpеннi комфоpтниx умов нaвчaння — тжж, aa якиx учень вiдчyвae cвою ycпiшнicть, iнгелектyaльнy зaможнicть, що pобигь для нього пpоцеc нaвчaння пpодyктивним.
Дiловa гpa — це фоpмa вiдтвоpення пpедметного i cоцiaльного змicтy, пpофеciйноï дiяльноcтi cпецiaлicтa, моделювaння вiдноcин, xapaктеpниx для цieï дiяльноcтi як цiлого. У гpi зa допомогою знaковиx зacобiв (мовa, мовлення, гpaфiки, тaблицi, документи) вiдтвоpюeгьcя ^офе^й^ обcтaновкa, подiбнa зa cyтнicними xapaктеpиcтикaми до pеaльноï. Вiдзнaчимо ще одну cyn^y ознaкy дiловоï (педaгогiчноï) 1ри: вiдтвоpення лише типовиx, yзaгaльнениx cитyaцiй зa коpоткий пpомiжок 4acy. Haпpиклaд, зaciдaння aтеcтaцiйноï комiciï може бути pозiгpaне впpодовж одного iгpового зaнягтя, a pозpобкa пеpcпективного плaнy pозвиткy нaвчaльного зaклaдy — зa œp^ вiд одного iгpового зaнягтя до одного дня.
Суть iнтеpaктивного нaвчaння полягae в оpгaнiзaцiï нaвчaння тaк, що пpaктично вci yчнi виявляютьcя зaлyченими в пpоцеc пiзнaння, мaють можливicть pозyмiти й вiдтвоpювaти cтоcовно того, що знaють i дyмaють. Cпiльнa дiяльнicть yчнiв y пpоцеci пiзнaння, оcвоeння нaвчaльного мaтеpiaлy ознaчae, що кожний вноcить cвiй ошбливий iндивiдyaльний внеcок, йде обмiн з^ннями, iдеями, cпоcобaми дiяльноcтi. Вiдбyвaeгьcя це в aтмоcфеpi добpозичливоcтi i взaeмноï пiдтpимки, що дозволяe не тшьки одеpжyвaти нове з^ння, a й pозвивaти пiзнaвaльнy дiяльнicть, пеpеводить ïï нa бiльше виcокi фоpми коопеpaцiï тa cпiвpобiтництвa. Iнтеpaктивнa дiяльнicть m ypокax пpипycкae оpгaнiзaцiю тa pозвиток дiaлогового cпiлкyвaння, яке веде до взaeмоpозyмiння, взaeмодiï, cпiльного в^шення зaгaльниx, aле знaчимиx для кожного y4acrnma зaвдaнь. Iнтеpaктив виключae домiнyвaння як одного вистутючого, тaк i однieï думки нaд iншими. В xодi дiaлогового cпiлкyвaння yчнi вчaтьcя ^ш^чно миcлити, виpiшyвaти cклaднi пpоблеми m оcновi aнaлiзy обcтaвин i вiдповiдноï iнфоpмaцiï, звaжyвaти aльтеpнaтивнi думки, пpиймaти пpодyмaнi piшення, бpaти yчacть y диcкyciяx, cпiлкyвaтиcя з iншими людьми. Для цього m ypокax оpгaнiзyeтьcя iндивiдyaльнa, пapнa i гpyповa pоботa, зacтоcовyютьcя доcлiдницькi пpоекти, pольовi irp^ ведетьcя pоботa з докyментaми й piзними джеpелaми iнфоpмaцiï, викоpиcтовyeтьcя твоpчa пpaця.
Якими e фоpми iнтеpaктивного нaвчaння? Mетодиcти i вчителi-пpaктики pозpобили чимaло фоpм гpyповоï pоботи для нaвчaння. Haйбiльш вiдомi з ниx — «велике коло», «веpтyшкa», «aквapiyм», «мозковий штypм», «дебaти» тощо. Вони ефективш в тому pasi, якщо нa ypоцi обговоpюeтьcя якa-небyдь пpоблемa зaгaлом, пpо яку в школяpiв e пеpвicнi зшння, отpимaнi paнiше нa зaнягтяx aбо в житгевому доcвiдi. Цiкaве в циx фоpмax те, що вони дозволяють yчневi не тiльки виcловити cвою думку, погляд тa оцiнкy, a й, почувши apгyменти пapтнеpa по rpi, чacом вiдмовитиcя вiд cвоeï точки зоpy aбо icтотно змiнити ïï.
Нйбшьш пpоcтa фоpмa гpyповоï взaeмодiï — «велике коло». Роботa пpоxодить y тpи етaпи. Пеpший — rpyna pозciдaeтьcя y великому кол^ вчитель фоpмyлюe пpоблемy. Дpyгий — ^отягом певного чacy (пpиблизно 10 xвилин) кожен учень iндивiдyaльно m cвоeмy pобочомy мicцi зaпиcye пpопоновaнi для piшення пpоблеми. Тpетiй етaп — кожен учень почеpгово виcловлюe cвоï пpопозицiï, гpyпa мовчки виcлyxye (не кpитикye) i пpоводить голоcyвaння зa
кожним пунктом, чи не включaти його в зaгaльне piшения, пpотягом pозмови фiксyeться нa дошщ. Пpийом «великого колa» оптимaльно зaстосовyвaти тодi, коли можливо швидко визтачити шляxи piшення питaння aбо склaдовi цього piшення.
«Aквapiyм» — це фоpмa дiaлогy, коли учням ^опоную^ обговоpити «пpоблемy пеpед обличчям гpомaдськостi». Мaлa гpyпa вибиpae того, кому вот може довipити iнфоpмaцiю aбо iнший дiaлог зa пpоблемою. Iнодi це можуть бути декiлькa бaжaючиx, всi iншi yчнi вистyпaють у pолi глядaчiв. Звiдси й нaзвa «aквapiyм». Що дae цей оpгaнiзaцiйний пpийом учням? Можливiсть побaчити сво!^ однолiткiв з боку, тобто, як вони спшкуються, pеaгyють нa чужу думку, yлaгоджyють конфлiкт, що нaзpiвae, як apгyментyють свою думку тощо. Як m пpaктицi здiйснюeться i^repa^^^ спiлкyвaния? Зaзнaчимо, що нaйвaжливiшa yмовa для цього — особистий досвщ yчaстi в тpенyвaльниx зaняттяx з im^a^^y. Iнaкше кaжyчи, освоення вчителем aктивниx методiв i пpийомiв неможливе без aктивного включення в ri aбо iншi фоpми. Можнa пpочитaти бaгaто лiтеpaтypи пpо aктивнi методи нaвчaння, aле нaвчитися ïx можта тiльки шляxом особисто1' yчaстi в rpi, «мозковому штypмi» в дискуси.
Педaгогaм, якi звaжaться пpaцювaти в iнтеpaктивнiй теxнологiï, пpопонyeмо пaм'ятaти ^о деякi пpaвилa оpгaнiзaцiï iнтеpaктивного нaвчaння нa ypокax.
1. У pоботy повиннi бути зaлyченi всi учш. Для цього rapara викоpистaти теxнологiï, що дозволяють включити всix у^сни^в семiнapy в пpоцес обговоpения.
2. Тpебa пiклyвaтися пpо псиxологiчнy тдготовку yчнiв. Мовa йде пpо те, що не вс yчнi, яю пpийшли нa ypок, псиxологiчно готовi до безпосеpеднього включення в ri aбо iншi фоpми pоботи. Познaчaeться деякa скyтiсть, тpaдицiйнiсть поведiнки. Тому тут raprarn pозминки, постiйне зaоxочення yчнiв зa aктивиy yчaсть у pоботi, нaдaния 1'м можливостi для сaмоpеaлiзaцiï.
3. Теxнологiï iнтеpaктивy, що нaвчae, не повинно бути бaгaто. Кiлькiсть yчнiв тa якiсть нaвчaння можуть виявитися пpямо зaлежними. У pоботi не повиннi бpaти yчaсть бiльше 30 осiб, лише зa цieï умови можливa пpодyктивнa pоботa в мaлиx гpyпax. Вaжливо, щоб кожний був почутий, кожнiй rpym нaдaнa можливiсть виступити з поpyшеноï пpоблеми.
4. Звеpнiть yвaгy та пiдготовкy пpимiщения до pоботи. Це не тaке звичaйне питaния, як може здaтися спочaткy. Клaс мae бути пiдготовлений, щоб yчaсникaм було легше пеpесaджyвaтися для pоботи в бiльшиx i мaлиx гpyпax. 1такше кaжyчи, для yчнiв повинен бути ствоpений фiзичний комфоpт. Погaно, якщо xтось сидiтиме нa зaияттi, «ви^ушвши» шию. Тому столи кpaще поставити «ялинкою», щоб кожен учень сидiв до ведучого зaняття пiвобеpтом i мaв змогу спiлкyвaтися в мaлiй гpyпi. Добpе, якщо зaздaлегiдь будуть шдготовлеш мaтеpiaли, необxiднi для твоpчоï pоботи.
5. Вiднесiться з yвaгою до питaнь пpоцедypи i pеглaментy. Пpо це необxiдно домовитися m почaткy й не поpyшyвaти його. Haпpиклaд, тpебa домовитися, щоб вс yчaсники пpоявляли теpпимiсть до будь-яко1' точки зоpy, повaжaли пpaво кожного m свободу словa, повaжaли пдшсть людини.
6. Пpидiлiть достaтньо чaсy pозподiлy yчaсникiв семiнapy нa ^упи. Cпочaткy його кpaще побyдyвaти та основi добpовiльностi, потiм доpечно скоpистaтися пpинципом випaдкового вибоpy.
Iнтеpaктивне нaвчaння дозволяе виpiшyвaти одночaсно кiлькa зaвдaнь. Головне — воно pозвивae комут^т^^ вмiния й нaвички, допомaгae встaновленню емоцiйниx контaктiв мiж учнями, зaбезпечye виxовне зaвдaння, оскшьки пpивчae пpaцювaти в комaидi, пpислyxaтися до думки свох^ товapишiв. Викоpистaння iнтеpaктивy в ^оцес ypокy, як покaзye RpaxTOHa, знiмae неpвове нaвaнтaження yчнiв, дae можливiсть мiияти фоpми ïxньоï дiяльностi, звеpтaти yвaгy нa вyзловi пш^ння теми зaиять. Уpоки тpyдового нaвчaння мaють бiльшi можливостi для виxовaння в yчнiв моpaльниx якостей, умшня пpaцювaти в колективi, твоpчого сгавлення до пpaцi.
Головнa метa ташо1' pоботи — вчити дiтей, добpе пpaцювaти, викоиyвaти ïï мaйстеpно, блискуче, кpaсиво. Кожний любить викоиyвaти те, що вш yмie pобити добpе. В пpоцесi тpyдовоï пiдготовки дтей ïx постiйно необxiдно нaвчaти pемесел. Iнiцiaтивa дiтей не може виникнути з шчого; ïx тpебa вчити твоpити, дaвши для цього необxiднi знaння i досвiд. Тpyдове нaвчaння е чaстиною тpyдового виxовaния. У ^оцес нaвчaння yчнi освоюють бaзовий
компонент трудово! культури. Крiм того, учень в процесi пращ переймасться красою вiдносин мiж людьми. Виховуе не праця, а стосунки мiж людьми в процесi пращ. Використовуючи iнтерактивнi методи навчання, ми домагаемося бiльше глибоких мiцних знань й умшь учнiв.
У кожному клас легко i безпомилково можна видшити групи сильних, середнiх i слабких учнiв. Першiй групi даемо бшьшу самостiйнiсть, дозволивши користуватися додатковими матерiалами, виконати вирiб, не передбачений програмою. Як правило, самостiйною е i друга група, а от третя вимагае постшного контролю й допомоги.
Так, наприклад, у 6-му класi йде урок з розкрою тканини. Це складна й вщповщальна операцiя. Необидно показати, скiльки е варiантiв розкладки викрiйки на тканиш, звернути увагу школярiв на творчий шдхщ до справи, необхiднiсть для них виявити кмiтливiсть, економiю.
При пошитп плечового виробу у 8-му клас учнi першо! групи одержують iндивiдуальнi завдання: розкро!ти вирiб з тканини шириною 90 см, розкласти викршку на тканиш з урахуванням И ширини й малюнка, вказати припуски. Учш друго! групи одержують картки-завдання та викрiйки, повинш пiдготувати викрiйку до розкрою, промоделювати овальний вирiз або вирiз мис горловини, вирiз «каре». З учнями третьо! групи проводимо бесiду про те, як шдготувати робоче мюце до розкрою та викрiйку, яких правил безпеки працi треба дотримуватися при робой зi шпильками, ножицями. Закшчивши бесiду з учнями третьо! групи, збираемо викршки в другш i пропонуемо учням першо! групи продемонструвати виконаш ними завдання, пояснити хщ роботи. Iншi ж учш (це е завданням) мають думати про правильшсть !хшх формулювань, термшологп; при цьому вони пильнiше зауважують помилки, прагнуть показати сво! знання. Головне, що на уроцi немае пасивних.
Так само можна провести заняття в 7-му клас першш групi. Можна, зокрема, запропонувати визначити, яку тканину дощльшше використати для шиття прямо! або розширено! донизу клинки (кльош), спiдницi й чому; другш — дати завдання виконати моделювання прямо! сшднищ; третiй — запропонувати вщповюти на питання, що стосуються прикладiв !! розкрою з урахуванням припусюв на шви.
У 8-му клас учнi здатнi виршувати конструкторськi завдання (змiна конструкцi! виробу чи окремих його деталей). Пропонуемо також конструювання i моделювання виробу. Пщ нашим керiвництвом учнi розглядають запропоновану модель, роблять !! опис та оформляють техшчну документацiю на розробку фасону плаття на основi креслення швейного виробу. Це шдводить !х до виконання творчо! залшово! роботи з розробки моделi на свш смак. Починаеться ця робота iз замальовки фасону плаття, що пропонуеться зшити, учнi роблять його опис. По^м на основу креслення швейного виробу в масштабi 1:4 наносять лши фасону — моделюють (змшюють форму деталей основи плаття). Площинш макети деталей виробу виконують з кольорового паперу по лекалах у вказаному масштаба Роботи учшв перевiряемо, а результати обговорюються колективно. Пщготувавши модель плаття в масштабi 1:4, учнi починають !! виконання на свш розмiр.
Уроки трудового навчання е специфiчними. 1х не можна проводити, якщо немае робочих iнструментiв, тканини, ниток, швейних машин i т. д. Iндивiдуальна робота проводиться на кожному урощ i кожна учениця хоче почути, як вона виконуе свою роботу, як в не! виготовляеться вирiб. Дуже багато проводиться iндивiдуальних бесiд. Загалом уроки трудового навчання — це уроки життя, адже набутi на них вмшня i знання будуть використовуватися завжди.
Дидактичш основи розроблено! нами методики використання дiлових iгор у процес трудового навчання у загальноосв^нш школi значно пiдвищуе якiсть навчально! та допрофесiйно! пiдготовки учнiв. Вона не вимагае особливих матерiальних витрат i спецiально! пiдготовки вчителiв. Методика може бути використана вчителями трудового навчання в процес профшьного навчання в старших класах. Ми усвщомлюемо, що поставлен i вирiшенi нами завдання не торкаються вшх аспекпв проблеми застосування iнтерактивних методик навчання на уроках пращ. Надалi потрiбно детально дослiдити застосування iнформативних педагопчних технологiй у процесi профiльного навчання. Потребуе також детального опрацювання змют самостiйно! роботи в позаурочний час i спецiально! пiдготовки учнiв до проведення занять з допрофесiйного навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С., Кадем1я М. Ю. 1нформацшно-комукацшш технологи в навчальному процесс — Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2002. — 115 с.
2. Сидоренко В. К Невщкладш проблеми психолопчного супроводу модершзацп освгти в Укра!ш // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2005. — № 1. — С. 2.
3. Коберник О. М. Модершзац1я тдготовки майбутшх учител1в трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2004. — № 4. — С. 28.
4. Терещук Г. Теоретичш засади методично!' системи 1ндив1дуал1зованого навчання // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2005. — № 1. — С. 3.
5. Методичний лист МОН Укра!ни про вивчення трудового навчання у 2006/2007 навчальному рощ.
Серий ЛУК'ЯНЕНКО
У ТВОРЧОМУ ПОШУКУ: ДОСВ1Д РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
Неповторний, багатогранний св^ оточуе дитину з !! народження: св^ образiв, почуттiв, динамши рухiв, безмежного потоку iнформацi!, складних взаемовiдносин. Середовище, в якому вона перебувае, радикально впливае на !! виховання i розвиток, вiдiграе важливу роль у майбутньому становленш, дае поштовх до розкриття здiбностей, розкв^у таланту, внутрiшнього потенцiалу, даного природою. Дитина, як губка, вбирае досвщ i надбання старших поколiнь.
Вчитель е своерiдним диригентом, який регулюе напрямок, темп, часовий iнтервал, кшьюсть i глибину потрiбно! iнформацi!. Вш, як лоцман, веде за собою i показуе пiдводнi рифи шляху в творчому становленш школяра. Його обов'язок - створити умови, атмосферу, таку творчу ауру власного предмета, що допоможе розкрити очi учнев^ знайти себе, защкавити, розвинути його штереси, вподобання, здiбностi, спробувати себе практично, ощнити вiрнiсть обраного шляху, зважити сво! можливостi.
Творчi здiбностi потрiбнi людинi в найрiзноманiтнiшiй дiяльностi. Немае таких професiй - вщ земних до космiчних, де можна було б обштися без творчо! уяви, аналiтичного мислення, гостроти сприймання та емоцiйного вiдгуку на явища навколишнього св^у; немае тако! роботи, де б не потрiбнi були наполегливють, кмiтливiсть, практичнi навички роботи з рiзними матерiалами, образами, складними сюжетами.
Сукупнiсть природжених здiбностей при умовi !х постiйного тренування допускае розвиток здiбностей людини в рiзних напрямках. Вчитель-новатор I. Волков задавав запинання: «Чи багато в школi таланов?» Пропрацювавши понад 30 роюв учителем в сiльськiй школi, можу впевнено сказати: «Ус дiти здiбнi, обдарованi, талановитi! Учитель розвивае щ якостi, створивши умови i давши поштовх для !х розвитку у певному напрямку.»
В школi-новобудовi, що вщкрилася в 1976 р., шд типовi майстернi видiлили два примщення. Все почалося зi створення умов - матерiально! бази для роботи школярiв. Силами учителя й учшв створювався iнтер'ер примiщень, дирекцiя школи придбала обладнання, iнструменти, верстати. Поповнювали оснащення майстерень саморобним обладнанням та приладами i це стало напрямком роботи на уроках та в позакласнш роботi. Було зрозумiло, що часу на уроках для виконання бажаного було мало, тому на базi майстерень почав працювати гурток. Робота в ньому велася в кшькох напрямках: виконання розробок для оформлення школи та шкшьних кабшеив, розробка i виготовлення саморобного обладнання для майстерень, виготовлення творчих робгт для музе!в школи, а це модел^ динамiчнi стенди, дiорами, макети, панорами. «Гурток», так його називали школярi (членами його були учш рiзних клашв - вiд 5-го до 10-го), став у школi самостшною учнiвською одиницею, зi сво!м самоврядуванням. Тут не тiльки працювали, творили, конструювали, а й грали у футбол, баскетбол, волейбол, ходили в туристичш походи та на екскурси, проводили «трудовi десанти», готувалися до свят i самостiйно приймали участь у них. Цiкаво проходили конкурси, оргашзовувалися декорованi театралiзованi вистави, до яких довго готували пристро! власно! розробки, костюми. «Гурток» був рiзновiковою творчою групою, що займалася колективними творчими справами.
