CC BY
7
основну настанову сучасних програм з iноземних мов для шкш Швецп: забезпечити такий piBeHb мовно! пiдготовки учнiв, котра дозволила б !м як майбутнiм громадянам об'еднано! Свропи вiльно i безболiсно адаптуватися в нових суспiльно-полiтичних i сощально-економiчних умовах.
Простежуючи хiд змш у шкiльнiй iншомовнiй освiтi Швецп за останнi десятилiття минулого столотя, ми дiйшли висновку, що державна пол^ика у цiй галузi вщповщае процесам глобалiзацil в Gвропi i свiтi. Методологiчну основу системи навчання шоземних мов в обов'язковiй школi та пмнази кра!ни становить комушкативний пiдхiд. Важливим аспектом шшомовно! пол^ики держави е досягнення учнями високого рiвня комунiкативностi в мовах. При оргашзаци педагогiчного процесу у шведських школах i гiмназiях всюди враховуються принципи i рекомендаций сформульованi в основних документах Ради Свропи, котрi мають методологiчну i практичну значимють. Реформи в iншомовнiй освiтi Швеци розширили вiковий дiапазон вивчення мов у школ^ поповнили комунiкативнi компетенци соцiокультурними, а змiни у пiдходi до оцiнювання знань, умiнь i навичок сприяють кращому оволодiнню мовними i мовленневими компетенцiями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблемы школьного учебника (опыт системно-структурного описания). — М.: Русский язык, 1977. — 288 с.
2. Гончаренко С. Укра!нський педагопчний словник. — К.: Либвдь, 1997. — 374 с.
3. Исмаилов Э. Шведская модель довузовской профессиональной подготовки. — Карлскруна, 2002. — 342 с.
4. Сбруева А. А. Тенденцп реформування середньо! освгги розвинених англомовних кра!н в контексп глобал1зацй' (90-i рр. - поч. ХХ1 ст.). — Суми, 2004. — 500 с.
5. Содержание обучения иностранным языкам в средней школе: Организация речевой деятельности / Под ред. А. Д. Климентенко. — М.: Педагогика, 1984. — 144 с.
6. Соколов Е. М. Общеобразовательная школа и педагогическая мысль в послевоенной Швеции: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — М., 1966.
7. Kommentarmaterial Lgr 80: Undervisning i främmande sprak (1990). SÖ:s publikation-Läroplaner (1990:1). - Stockholm: Skolverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
8. Lars O. Lagerqvist. A History of Sweden. — Swedish Institute, 2001. — 203 p.
9. Läroplan för grundskolan. (1962) Kungl. Skolöverstyrelsens skriftserie 60. — Stockholm: Kungl, Skolöverstyrelsen.
10. Läroplan för grundskolan. Lgr 69. Allmän del. (1969). — Stockholm: Skolöverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
11. Läroplaner för det obligatoriska skolväsendet och de frivilliga skolgormerna. (Lpo 94, Lpf 94) (1994). — Stockholm: Utbildningsdepartament.
12. Skolverkets föreskrifter (SKOLFS 2000:4) om kursplaner och betygskriterier för kurser i amnet engelska i gimnasieskolan.
13. SOU 1992:94 Skola för bildning. Huvudbetänkande av läroplanskommitten. — Stockholm: Norstedts.
14. S0U1950:26 Utbildningsakt för Enhetsskola. (1950). — Stockholm: Utbildningsdepartament. — 168 s.
15. Education Act at a Glance. OECD Indicators 2002. — OECD, 2002. — 382 p.
Олег КОЦЮБИНСЬКИЙ
Н1МЕЦЬКА ШКОЛА-1НТЕРНАТ ODENWALDSCHULE: ДОСВ1Д РОБОТИ
У cmammi висвiтленi основт принципи роботи школи Odenwaldschule (Геппенгайм, Шмеччина) -представника реформаторсько'1 педагогiки. npoaHaMi3oeam оргашзацт навчально-виховного процесу та запропоновано запозичення певних елементiв в укра'тську систему освiти.
Модершзащя в^чизняно! системи осв^и спонукае до вивчення зарубiжного досвщу в цш галузь Досвщ Кмеччини, як i багатьох iнших европейських кра!н, е корисним для нацюнального шкiльництва, оскiльки на початку ХХ ст. в нш виникли проблеми, схожi з тими, якi ми маемо сьогодш в украlнськiй школь По-перше був вiдсутнiй зв'язок змюту навчання в середнiй школi iз практичними запитами промисловостi та шших галузей економiки до
майбутшх пращвниюв. По-друге одним i3 запропонованих шляхiв вирiшення проблеми стало заснування шкiл-iнтернатiв, органiзацiя навчання в яких грунтувалася на принципово нових пiдходах: учень розглядався тепер не лише об'ектом навчального процесу, а й творцем свого навчання.
На приклащ школи-штернату Odenwaldschule, засновано! педагогом-реформатором Паульом Гехебом, розкриемо особливосп оргашзаци навчання на засадах реформаторсько! школи.
Зважаючи на важливiсть реформаторського руху як для св^ово1, так европейсько! педагогiки, його зародження i розвиток стали об'ектом дослщжень багатьох зарубiжних i вiтчизняних учених. Так, наприклад, росiйська дослiдниця Л. Образцова вщзначае особливу роль гуманютично1 педагопчно1 думки Кмеччини у твореннi сучасно! педагопки ще1 кра!ни [4, 25]. Педагопчш погляди i дiяльнiсть одного iз представникiв реформаторського руху Нiмеччини, представника трудово1 школи Георга Кершенштейнера розкрит у роботi укра1нського науковця Т. Токаревой' [6]. О. Перетятько проаналiзував досвiд дiяльностi початкових i середшх шкiл Харкiвщини в 1890-1917 рр. на основi iдей реформаторсько1 педагопки [5].
Отже, штерес до змюту реформаторсько1 педагогiки Нiмеччини вiтчизняних i зарубiжних науковцiв, його використання у втизнянш педагогiцi очевидний. Хоча, з шшого боку, фундаментальних праць, яю би системно аналiзували цей досвщ, немае.
Метою статт е розкриття особливостей оргашзаци навчально-виховного процесу в школЫнтернат Нiмеччини Odenwaldschule на засадах реформаторсько1 педагогiки з метою пошуку педагогiчних iдей, якi можна застосувати в умовах модершзацп нацюнально1 системи освгги.
Початок ХХ ст. ознаменувався для освiти Нiмеччини докорiнними змшами традицшно1 школи, новими навчальними закладами, яю грунтувались на принципах реформаторсько1 педагогiки. Власне назва цього напрямку мiстить пояснення сво1х завдань i сутi — реформи тогочасно1 системи середньо1 освiти.
1нтенсивний розвиток промисловост в Gвропi загалом i Шмеччиш зокрема вимагав квалiфiкованих працiвникiв, яю б умiли самостiйно опановувати новi технологи, були здатними до навчання i засвоення нових знань. З такими завданнями не могла справитися ш система середньо1 освiти, ш професшно1, оскiльки перша була виключно схоластичною, а друга — ще недостатньо сформувалася для того, щоб оперативно реагувати на змiни потреб ринку пращ. Тому в колах шмецьких педагопв (Гурлiт, Шаррельман, Г. Вшекен, Г. Кершенштейнер та ш.) виникла iдея заснування шкiл-iнтернатiв, яю, крiм середньо1 освiти, давали б учням i професiйну освiту. Ц iнтернати повиннi були тiсно сшвпрацювати з промисловими пiдприемствами, отримуючи таким чином актуальну iнформацiю про вимоги i запити до майбутнiх пращвниюв — теперiшнiх вихованцiв шкiл-iнтернатiв.
Одним iз засновникiв тако1 школи-iнтернату був П. Гехеб. Свою педагопчну дiяльнiсть вiн розпочав у шкiльнiй общиш «Вшерсдорф» пiд керiвництвом знаного тодi в Нiмеччинi педагога Г. Вшекена. Не знайшовши спшьно1 мови з останшм, П. Гехеб вирiшуе заснувати власну школу. Це вщбулось 15 квггня 1910 р. Школа на час свого вщкриття мала 15 учшв (11 хлопчикiв i 4 дiвчаток). Основним завданням, яке ставив перед собою П. Гехеб, було гармоншне навчання i виховання д^ей на лонi природи, «без отрути навколишнього св^у». Учнi жили й навчались у школЫнтернап, що розташовувалася в горах, неподалiк вiд мютечка Геппенгайм (Гессен). Навчальний рiк мютив два семестри, мiж якими були рiздвянi канiкули. Тiльки на цей час i на час л^шх канiкул учнi залишали iнтернат. Решту часу вони проводили у школь До реч^ ll назва Odenwaldschule походить вщ назви лiсу Odenwald, що оточував школу.
Оргашзащя шкшьного процесу в Odenwaldschule вiдрiзнялася вщ традицiйноl концепцil нiмецькоl школи. Учш жили в так званих «шм'ях» (по 7-10 осiб). Кожну «шм'ю» очолював учитель або подружжя вчителiв (в Odenwaldschule дуже часто працювали сiмейнi пари). Вчитель у цш ролi виконував певнi функц^' батьюв учнiв: стежив за дотриманням ними розпорядку дня (вставали учш в 6.30 год.), шдтриманням порядку в юмнатах. Як голова «им'1» педагог пiклувався про успiшнiсть довiрених йому учшв, а в разi виникнення проблем з навчанням допомагав долати сво1м пiдопiчним труднощi.
Крiм традицшних предметiв (математика, нiмецька мова та лтература, фiзика, хiмiя та ш.), в Odenwaldschule велика увага придшялася спiлкуванню учнiв з природою через уроки орiентування на мюцевосп. При школi учнi доглядали також за домашшми тваринами -коровами, вiвцями, козами. Уроки географи вщбувалися пiд вiдкритим небом, безпосередньо в лга чи на гiрських луках. Таким чином учш прилучалися до природи, вчилися розум^и красу, тзнавали значення працi.
Оскiльки дiти перебували в школi постiйно, то й розпорядок у нш був побудований так, щоб навчання поеднувалося з вщпочинком, рухливими iграми. Велике значення в Odenwaldschule придшялося заняттям спортом. До общу учнi вiдвiдували бшьшу частину урокiв, а пiсляобiднiй час присвячувався творчостi — малюванню, музищ, танцям.
Для бiльш ефективно1 оргашзаци дозвшля педагоги надавали дiтям можливють самостiйно органiзовувати його. З щею метою школярам пропонувався перелiк можливих гурткiв, а з боку вчителiв на учнiв не здiйснювалося жодного тиску щодо вибору того чи шшого заняття. З початкових клашв (навчання в Odenwaldschule починалося з 5-го класу) учень привчався до самостшного вибору.
Щодо спорту, то вщ заснування школи-iнтернату заняття фiзкультурою були обов'язковими для всiх учшв i на випускних iспитах юпити з цього предмета ставились як з математики та фiзики. Прська мiсцевiсть, що оточувала Odenwaldschule, давала змогу оргашзовувати з учнями вл^ку походи в гори, якi нерщко тривали декiлька днiв, а взимку — регулярно проводити прогулянки на лижах. На початку iснування школи П. Гехеб ввiв традицiю так званих «пов^ряних ванн»: як у л^ню, так i зимову пору учш проводили ранкову зарядку на свiжому повiтрi оголеними. Це, на думку педагога, мало загартувати дггей i навчити 1'х жити в гармони з природою. Ниш до послуг учшв Odenwaldschule строкатий перелш спортивних куршв i гурткiв: гребля на байдарщ i каное, альшшзм, рiзнi види танцiв (спортивнi, класичш, латиноамериканськi, схiднi), аеробiка, бадмiнтон, настшьний тенiс, великий тенiс, футбол, баскетбол, волейбол тощо. Деякi курси ще тiльки розробляються.
Нетрадицiйною була роль вчителя у навчально-виховному процесi Odenwaldschule. Крiм того, що на педагопв покладалася функцiя голiв «сiмей», вони вщповщали за два, три, а iнодi й чотири предмети. Велика увага вщводилася вивченню iноземних мов. Англшська, французька, iталiйська, латинь - це т мови, якi учш не лише вивчали, а й читали ними автентичш тексти, ставили спектакш, вивчали танщ тих кра1н, мова яких вивчалася. Через вивчення мов вщбувалося мiжкультурне виховання, учшв ознайомлювали iз звичаями i традищями iнших народiв. Таке рiзноманiття в оргашзаци навчання покладало на вчителя певш обов'язки, основним з яких була сшворгашзащя дозвшля школярiв — учителi розробляли новi гуртки (гончарства, обробки дерева i металу, книгодрукування тощо) за допомогою фахiвцiв, яких запрошувала Odenwaldschule.
П. Гехеб керував школою до 1933 р. Оскшьки його дружина Ед^ Кашрер за нацюнальшстю була еврейкою, вiн був змушений ем^увати з сiм'ею у Швейцарда, де засновував школу на зразок Odenwaldschule i назвав И «школою людяностi» (Ecole d'Humanite).
Наступш керiвники Odenwaldschule дотримувались педагопчно1 концепци П. Гехеба i намагались зберегти т традици шкiльного життя, як виникли й утвердилися пiд час його керiвництва. Незважаючи на Другу свггову вiйну, Odenwaldschule не припинила свого iснування, хоча й зазнала впливу нацистсько1 щеологи: вихованцi Odenwaldschule були змушеш вступити до молодiжноl спiлки «Молодь Гiтлера» («Hitlerjugend»), кожного ранку перед головною будiвлею школи — будинком iменi Гете (Goethehaus) — збирались учш й учителi для урочистого пiдняття прапора нацистсько1 Нiмеччини. Попри цi негативнi чинники навчання в Odenwaldschule не зазнало кардинальних змш. Тут, як i рашше, проводилися заняття, вiдбувалися театральш постановки, органiзовувалися концерти.
Нинi Odenwaldschule е престижним мiжнародним iнтернатом для обдарованих д^ей, аналогiв якому в Шмеччиш немае. Тут навчаються учш як з Свропи, так i з Пiвнiчноl та Пiвденноl Америки, Ази. Навчання у школi починаеться з 5-го i тривае до 13-го класу. Отже, Odenwaldschule дае неповну середню осв^у (Realschule) — 9 клас, повну середню освггу (Hauptschule) — 10 клас, атестат пмнази (Gymnasium) — 11 i 12 класи. Останнш рiк навчання выводиться для професiйноl пiдготовки учшв (Fachausbildung). Упродовж цього року учш
мaють змогу освоигс одну iз пpофeсiй: столяp, слюсap, спeцiaлiст з iнфоpмaцiйниx тexнологiй, дpyкap, дизaйнep одягу. Пpофeсiйнe визнaчeння починaeться для д^гей з 10-го клaсy, тому та остaнньомy pоцi нaвчaння вони вжe мaють достaтнiй досвiд pоботи зi своeï спeцiaльностi. Цiкaвим e тaкож той фaкт, що бшьшють yчнiв пpaцeвлaштовyються нa пiдпpиeмствax вiдpaзy пiсля зaкiнчeння школи.
У 1999 p. в Odenwaldschule ввeдeнa rad^a кypсiв. Пpопонyeться пepeлiк пpeдмeтiв, як yчнi повиннi пpойти пpотягом свого нaвчaння. Починaючи з 9-го клaсy, кожeн школяp сaмостiйно вибиpae для œ6e нaвчaльнi дисциплiни нa pi^ У pasi нeyспiшного склaдaння юпиту з пpeдмeтa його вивчeння пepeноситься нa нaстyпний piк. Haвчaння pозподiлeнe нa тpимeстpи: пepший тpивae до Piздвяниx кaнiкyл, дpyгий — до Вeликоднix, тpeтiй зaвepшyeться в сepeдинi липня. Taким чином, yчнi мaють шiсть тижнiв лiтнix кaнiкyл, тиждeнь Piздвяниx i тиждeнь Вeликоднix.
Кожний вчш€ль Odenwaldschule, кpiм обов'язкiв «голови имЪ> вiдповiдaльний зa двa aбо тpи нaвчaльнi пpeдмeти. У школi нaвчaльноï пpогpaми як тaкоï нeмae. Вчитeль нa почaткy pокy подae в зaгaльно шкiльний збipник коpоткий опис свого пpeдмeтa, в якому вкaзye основнi тeми, якi вивчaтимyть yчнi. Tож кожeн школяp можe вибpaти кypс в того чи шшого вчитeля з одного i того ж пpeдмeтa. Вeликa чaстинa нaвчaльного чaсy вiдводиться пpоeктнiй pоботi. Вивчeння кожно1' тeми зaвepшyeться ж контpольною pоботою, a зaxистом школяpaми влaсниx пpоeктiв. ïx фоpмa i змют чaсто визнaчaються учнями. Вчш^ль можe лишe коpигyвaти пiдготовкy пpоeктiв.
Вeликe знaчeння для життя iнтepнaтy мae yчнiвськe сaмовpядyвaння — пapлaмeнт. Цe колeктивний вибоpний yчнiвський оpгaн, який покликaний виpiшyвaти piзнi пpоблeми yчнiв (починaючи з побyтовиx нeпоpозyмiнь i зaкiнчyючи пpоблeмaми з нaвчaнням). Пapлaмeнт очолюe, як пpaвило, один з учшв стapшиx клaсiв, якого обиpae вся школa нa один pi^ Пapaлeльно з yчнiвським пapлaмeнтом фyнкцiонyють служби псиxологiчноï пiдтpимки, пожeжнa, офiснa, пpодовольчa. В yсix нж зaдiянi yчнi. Основним ïxнiм зaвдaнням e дyблювaння aнaлогiчниx служб, в якж зaдiянi доpослi, aлe в нepобочий чaс. Taк, нaпpиклaд, тсля 17.00 год., коли зaкiнчyeться pобочий дeнь шкiльноï aдмiнiстpaцiï, свою pоботy до 20.00 год. здiйснюe учшвсьта офiснa слyжбa.
Oсобливiстю Odenwaldschule e тaкож тpeтiй тиждeнь нaвчaння — сepeдинa вepeсня. Цe тaк звaний «тиждeнь мaндpiвок». Кожного pокy в школу ^жодять новi yчнi i для того, щоб вони лeгшe вxодили в колeктив своeï ново1' <«пм'1'», пpоводяться по1'здки в гоpи чи нa озepa впpодовж тижня. 3a цeй чaс новaчки можуть ближчe познaйомитися зi сво1'ми «члeнaми шмЪ> тa «головою шм'Ь>, a вчш^ль мae можливiсть бiльшe дiзнaтися пpо свого нового виxовaнця.
Odenwaldschule як нaвчaльний зaклaд e доступним ж для всix бaжaючиx. Haвчaння у школi, нeзaлeжно вiд кису, коштye 2100 € в мюяць, отжe, в piк бaтьки повинш сплaтити зa нaвчaння своeï дитини 25200 €. Ця сyмa ж включae вapтiсть мaтepiaлiв, якi потpiбнi учням для ypокiв тpyдового нaвчaння тa iншиx зaнять. 3i свого боку школa нaдae учням можливють щодeнно пiсля ypокiв коpистyвaтися тpeнaжepними зaлaми, бiблiотeчними фондaми, Iнтepнeтом. Ha виxiднi yчнi, якi мaють пpaвa водiя, можуть зa помipнy щну (5 € плюс пaливо) оpeндyвaти aвтомобiль для влaсниx потpeб.
Haвчaння бiльшостi yчнiв оплaчyють бaтьки, aлe сepeд yчнiв e знaчнa чaсткa тиx, якi вчaться в Odenwaldschule зa кошт фондiв пiдтpимки обдapовaноï молодi. Пepeвaжно — цe ^yrai сиpоти aбо нaпiвсиpоти, якi до Odenwaldschule виxовyвaлись у дитячиx бyдинкax. Caмe тaкi yчнi, як пpaвило, покaзyють нaйкpaщi peзyльтaти у нaвчaннi, e дисциплiновaними i сaмооpгaнiзовaними.
Pозпоpядок дня (пepший ypок починaeться в 7.30 год., a осганнш зaкiнчyeться в 17.30 год.) OTp^e концeнтpaцiï yчнiв лишe нa нaвчaннi й aктивномy вiдпочинкy. Дiти ж мaють чaсy вiдволiкaтись нa тaкi спpaви, як комп'ютepнi iгpи, бeззмiстовнi pозмови й iн. Taкe стaвлeння пeдaгогiчного колeктивy до оpгaнiзaцiï нaвчaння, нa нaшy думку, дae мaксимaльно eфeктивний peзyльтaт.
Будучи комплeксним нaвчaльним зaклaдом, який поeднye в ot6í pиси сepeдньоï школи i зaклaдy пpофeсiйноï освiти, Odenwaldschule e таочним пpиклaдом для Укpaïни в кош^кст iнтeгpaцiï сepeдньоï i пpофeсiйноï освгги. Opгaнiзaцiя тaкиx зaклaдiв, ввaжaeмо, дaсть змогу
бшьш диференцшовано пiдходити до освiти кожного учня, творчо розвивати в ньому схильнють до пе! чи шшо! професи. Керiвництво шкiл такого типу зможе оперативно реагувати на потреби ринку пращ, корегуючи вщповщно сво! навчальш програми професшно! пiдготовки, а ствпраця з пiдприемствами та оргашзащями у проходженнi на них учнями практики стане запорукою працевлаштування школярiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барило О. А. 1де! в1льного виховання в реформаторськш педагопщ кшця Х1Х - першо! третини ХХ ст.: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — К., 2004. — 20 с.
2. Бондаренко Т. Проблеми тдготовки дней до школи в юторп заруб1жно! i вичизняно! педагопчно! думки // Рвдна школа. — 2003. — N 9. — C. 70-73.
3. Духавнева А. В. История зарубежной педагогики и философии образования. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. — 480 с.
4. Образцова Л. В. Гуманистическая педагогика Германии конца XIX - начала XX вв. 1870 -1933 гг.: Дис. ... д-ра пед. наук. — М., 2003 . — 446 с.
5. Перетятько О. В. 1де! реформаторсько! педагопки в д1яльност1 початкових i середшх шкш Харшвсько! губерни (1890-1917): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Харшв, 2001. — 17 с.
6. Токарева Т. С. Педагопчна д1яльшсть та педагопчна спадщина Георга Кершенштейнера (18541932): Дис. ... канд. пед. наук. — Юровоград, 2002. —367 с.
7. Martin Näf, Paul Geheeb. Seine Entwicklung zur Gründung der Odenwaldschule. Belitz. — Deutscher Studien Verlag, Weinheim, 1998. — 449 s.
8. Martin Näf. Paul und Edith Geheeb Cassirer. Gründer der Odenwaldschule und der Ecole d'Humanite. Deutsche, Schweizerische und Internationale Reformpädagogik 1910-1961. Belitz. — Deutscher Studien Verlag, Weinheim. — 2005. — 558 s.
