CC BY
25
Отже, для здiйснення наступностi у змют обслуговуючо! працi з обробки текстильних матерiалiв необхiдно:
- встановлення системи внутршньо-предметних i мiж предметних зв'язюв в обслуговуючiй працi з обробки текстильних матерiалiв;
- встановлення системи тематичних i мiжкласних зв'язкiв в обслуговуючш працi з обробки текстильних матерiалiв;
- реалiзацiя наступностi у змют обслуговуючо! працi з обробки текстильних матерiалiв шляхом застосування концептуальних засад наступностi, системи мiжпредметних зв'язюв, традицiйних методик i iнновацiйних технологш навчання.
Встановлено, що реалiзацiя наступносп у змiстi обслуговуючо! працi з обробки текстильних матерiалiв у загальноосв^нш школi потребуе складного процесу проектування змiсту й виробу технологi! його реалiзацi! у ступеневiй пiдготовцi. Провщною дидактичною метою застосування наступностi у змют обслуговуючо! працi з обробки текстильних матерiалiв визначено забезпечення усшшного оволодiння учнями, а потiм i студентами основними фундаментальними й професшно значущими знаннями, вмiннями, досвiдом творчо! дiяльностi та емоцiйно-цiлiсного вiдношення до дшсност^ досвiдом впровадження мiжпредметних зв'язюв (МПЗ) у навчальному процесi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Програма з трудового навчання для загальноосвггньо! школи. — К., 2004.
2. Каверша Т. А., Каверш М. А. Педагопчна практика. — К., 1991.
3. Дидактика сучасно!' школи: Поабник для вчител1в. — К., 1987.
4. Зотов Ю. Б. Оргашзац1я сучасного уроку. — К., 1984.
5. 1л'ясов Р. А. Педагопчш умови здшснення наступносп навчання в середнш 1 вищш школ1: Автореф. дис. ... канд. пед. наук — 1989р.
6. Анспак Я. I. Про наступшсть в практичнш шдготовщ ушверситету до практично! д1яльност1.
Тарас СОРОКА
ОРГАН1ЗАЦ1Я СУСП1ЛЬНО КОРИСНО! ПРОДУКТИВНО! ПРАЦ1 НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В УКРА1Н1 В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
В статтi розкрито особливостi органгзацИ сустльно корисног продуктивное працi на уроках трудового навчання в перiод другог половини ХХ столiття. Обтрунтовано форми та основнi методичш прийоми оргатзацИ продуктивног працi учтв. Розкрито умови, необхiднi для запровадження продуктивног працi в процеа трудового навчання та успiшного формування полiтехнiчних трудових вмть.
На уроках трудового навчання у шкшьних майстернях учш мають не тшьки вчитися прийомам роботи, набувати вмшь i навичок !х виконання. Система роботи на заняттях повинна будуватися так, щоб виховувати у школярiв повагу до пращ i людей пращ, бережливе ставлення до матерiальних засобiв та природних ресурсiв, творчий пiдхiд до будь-якого поставленого перед ними трудового завдання. Адже трудове виховання е провщним напрямком формування особистостi, одним iз засобiв якого е поеднання навчання з продуктивною працею.
Оргашзащя суспiльно корисно! продуктивно! працi на уроках трудового навчання в другш половит ХХ столгття перебувала на дуже високому рiвнi. Цьому питанню значну увагу придiляли науковцi: П. Атутов, А. Гордш, А. Дьомш, В. Заплатiн, А. Князьов, В. Поляков, Д. Тарнопольський, Д. Тхоржевський, К. Швецов та ш.
Аналiз набутого юторико-педагопчного досвiду зазначено! проблеми у системi трудово! пiдготовки учтв загальноосвiтнiх шкiл заслуговуе уваги на сучасному етапi. Це зумовлено, насамперед, суспiльно-економiчними вiдносинами, швидким розвитком науки i технiки, технологiй виробництва, що наштовхуе молоду людину на усвщомлення нею свое! ролi в тепершньому високоiнформацiйному технологiчному свiтi.
Метою статт е розкриття особливостей органiзацi! сустльно корисно! продуктивно! пращ на уроках трудового навчання в другш половит ХХ столотя.
Досвщ 5-6 рокiв роботи шкiльних майстерень, з початку вiдновлення предмета «Трудове навчання» в 1954 р., шдтвердив необхiднiсть створення в них умов продуктивно! пращ, побудови системи трудового навчання на основi виготовлення продукцп суспiльно корисного значення. Вiн показав недоцшьшсть навчання дiтей обробки деревини i металу на перетворення дерева в тирсу, а металу в ошурки.
Оскшьки в цей час у вшх школах було виробниче навчання, виникла необхщнють у створеннi едино! послщовно! системи трудового навчання в середшх i старших класах. Робота у навчально-виробничих майстернях учнiв 5-7 клашв, якi вивчали основнi прийоми обробки дерева i металу, ознайомлювались з елементами електромонтажних робiт, була першою ланкою подальшого розвитку виробничого навчання. 1х навчання органiзовувалось на основi таких положень [8]:
1. Послщовне виконання програм практичних занять у шкшьних майстернях.
2. Вiдповiднiсть обсягу пращ фiзичним можливостям учнiв i змiсту програми.
3. Набуття учнями навичок при виготовленш виробiв або окремих деталей виробiв, якi шзшше йдуть у споживання.
4. Виготовлення учнями 5-7 клашв окремих деталей для виробiв, якi випускають учш 911 класiв.
5. Змша учнями 5-7 класiв одних вцщв робiт на iншi, пiд час виготовлення виробiв iз металу, дерева або пластмаси.
6. Залучення учшв до продуктивно! працi в позаурочний час, але не бiльше, шж 4 години в тиждень.
7. Отримування заробiтно! плати вiдповiдно кшьюст i якостi виконано! роботи.
Вибiр об'ектiв працi вiдповiдав педагогiчним щлям i забезпечував виконання програми з трудового навчання.
Визначивши два напрямки продуктивно! працi учнiв на основi аналiзу досвiду роботи в навчальних майстернях у 5-7 класах (робота на внутршш потреби школи; робота на виконання зовшшшх замовлень вщ пiдприемств, колгоспiв та iнших оргашзащй), К. Швецов, А. Дьомiн обгрунтували форми органiзацi! продуктивно! працi учшв на виконання зовшшшх замовлень [10]:
1. Учш працюють за навчальною програмою у майстернях з типовим обладнанням i в процесi практичних занять виконують замовлення пiдприемств.
2. Часто школи разом iз замовником встановлюють у майстернi спецiальне обладнання i пристосування. При цьому перелш видiв виробiв на замовлення обмежуеться, але продуктившсть працi учнiв i якiсть виробiв помiтно покращуються. Праця учнiв наближаеться до виробничих умов.
3. Якщо в школi е механiчна або столярна майстерня для виробничого навчання старших клашв, можна частину операцiй з виготовлення виробiв передати учням 5-7 клашв.
4. 1нколи школи виконують замовлення, роботу над якими неможливо пристосувати до навчально! програми. Виконання !х органiзовуеться за рахунок годин, вщведених на суспiльно корисну працю i лiтню практику.
Така система роботи сприяла покращенню органiзацi! всього навчально-виховного процесу в майстернях. Сам факт роботи над виготовленням деталей, яю йшли на потреби народного господарства формував в учшв бшьш серйозне ставлення до пращ, наближаючи оргашзащю дiяльностi на робочих мюцях у навчальних майстернях до виробничих умов.
Продуктивна праця була основою трудового навчання. Оргашзащя !! розширювала дiапазон вибору системи вправ i разом з тим закладала першi основи формування умiнь в оргашзацп виробництва. Продуктивну працю планували на рш. При такому пiдходi враховувались особливосп рiзних перiодiв навчального року: продуктивна праця в початковий перюд; у перюд, коли учнi вже набули певних умiнь (друга i четверта чвертi навчального року); шд час канiкул; пiд час навчально-виробничо! практики. Вiдповiдно до кожного перюду, пiдбирались простi однодетальнi або багатодетальш вироби для моделювання i конструювання (оскшьки програмою було передбачено спещальш заняття). Враховувалось також призначення виробiв: для обладнання майстернi, для навчальних кабшеив школи, для домашнього вжитку, на замовлення дитячих садкiв, виробництв, колгосшв тощо. Для прикладу розглянемо план продуктивно! пращ на навчальний рш у 5 класi, наведений у табл. 1 [9].
Таблиця 1
План продуктивноï прац на навчальний рту 5 клас
Дидактична Трудовi завдання
мета однодетальш багатодетальш
назви час назви час (у
(у год.) год.)
Формування 1. Настiльна дошка для 1. Поличка для шрниюв 1
початкових малювання 2 2. Поличка для ниток i ножиць 1,5
вмшь 2. Дошка для розрiзання 3. Екер 1
а) Обробка продуктiв 15 4. Ящик для квтв 2
деревини 3. Ручка держака пробiрок 1,5 5. Пакувальний ящик 2
б) Обробка 1. Ванночка 1 1. Вшалка 2
металiв 2. Коробка для деталей 1,5 2. Пщставка для паяльника 2
3. Екран 0,5 3. Совок 1
4. Дротяш гачки для 4. Вщерце 3
вшалки 1,5
Формування 1. Ручка для молотка 1,5 1. Шпаювня 2
комплексних 2. Ручка для лопатки 3 2. Ножищ 1,5
умiнь 3. Пiдрамник для таблиць 1 3. Пщставка для квтв 2
а) Обробка 4. Рейки для наочних 4. Ящик для розсади 2
деревини таблиць 0,8
б) Обробка 1. Формочки для тюта 2 1. Мiрне скло 1
металiв 2. Скребки 1 2. Гачки вшонш 0,2
3. Етикетка для ключа 0,5 3. Етикетка для ключа 0,6
Конструюва- 1. Поличка для вмивальника 2
ння 2. Лiчильний ящик 3
3. Модель реактивного човна 3
4. Парова вертушка 4
Фрагмент календарного плану виготовлення b^o6îb у шкшьних майстернях у 6 клас на потреби шших навчальних дисциплш мав форму, яка наведена у табл. 2 [3].
Таблиця 2
Фрагмент календарного плану виготовлення виробгв у шюльних майстернях для 6 класу
на потреби окремих дисципл1н
Замовлення з фiзики Замовлення з математики
назва виробiв тема назва виробiв тема
Пружний динамометр Одинищ ваги. Вимiрювання сили Моделi многокутникiв Поняття про многокутники
Рiзноманiтнi ф^ури iз дерева i металу: а) однаково! ваги; б) однакового об' ему Питома вага, питомий об'ем Моделi трикутникiв: а)тупокутного; б) гострокутного Види трикутниюв
Прилад для визначення пружносп металу i деревини Властивост твердих тш Модель жорсткого трикутника Властивостi трикутникiв
Модель поршневого насоса Властивостi рiдин. Текучiсть рiдин. Передача тиску рщинами Моделi рiзноманiтних прямокутних трикутникiв Властивосп прямокутних трикутникiв
Основш методичш прийоми оргашзацп продуктивно! пращ були такими: пояснення будови виробу i його деталей; розкриття поняття «конструкщя» i «конструювання»; виконання
Учнями зaвдaнь для зaкpiплeння поняття ^о конcтpyкцiï виpобiв, мeхaнiзмiв, вyзлiв тощо; виконання учнями пpоeктних зaвдaнь iз cклaдaнням ecкiзiв зa фiзико-тeхнiчними aбо гaбapитними дaними; конcтpyювaння зa готовими aбо cклaдeними школяpaми ecкiзaми.
Для зaпpовaджeння пpодyктивноï пpaцi в ^овдс тpyдового нaвчaння i для усшшного фоpмyвaння полiтeхнiчних тpyдових yмiнь жобхщно було, щоб cиcтeмaтично виконyвaлиcь тaкi умови [9, б2-б3]:
1. Доcтaтнiй тeхнiчний piвeнь pозповiдi вчитeля.
2. Дeмонcтpyвaння вчитeлeм тpyдових пpоцeciв.
3. Hayковe pозкpиття змicтy i пpизнaчeння пpийомiв пpaцi, iнcтpyмeнтiв, пpиcтpоïв, вepcтaтiв, полiтeхнiчний aнaлiз влacтивоcтeй мaтepiaлiв.
4. Вcтaновлeння вiдповiдного cпiввiдношeння pyчноï i мaшинноï пpaцi.
5. Зacтepeжeння учшв вiд помилок, якi можуть виникнути в ^овдс виконaння виpобничих опepaцiй.
6. Виконaння виpобничих опepaцiй зa усними тa письмовими iнcтpyкцiями i зa caмоcтiйно cклaдeними кapткaми.
7. Фоpмyвaння вмiнь (у пpоцeci виготовлeння виpобiв), якi потpeбyють повтоpeння paнiшe зacвоeних yмiнь i зaкpiплeння нових.
8. Фоpмyвaння конcтpyктоpcько-тeхнологiчних yмiнь m cпeцiaльних зaняттях.
9. Haвчaння плaнyвaти iндивiдyaльнy i колeктивнy пpaцю. Oзнaйомлeння з оcновaми тeхнологiï, тeхнiки i оpгaнiзaцiï cyчacного виpобництвa.
10.Пpaвильнa оpгaнiзaцiя пpaцi i вiдпочинкy yчнiв.
З часом пpодyктивнa пpaця yчнiв не ypокaх тpyдового нaвчaння оpгaнiзовyвaлacь таким чином:
- ^аця, peзyльтaт яко1' пpизнaчeний для потpeб свого колeктивy (пpaця в якоcтi самообслуговування). Haпpиклaд, блaгоycтpiй cпоpтивних площадок пpи школах, виготовлeння обладнання для кaбiнeтiв;
- ^аця, peзyльтaт яко1' пpизнaчeний для потpeб iнших колeктивiв (пpaця в якосп шeфcтвa): шeфcькa допомога учшв дошкшьним закладам. Почуття вiдповiдaльноcтi, обов'язку тут вищe, оcкiльки yчнi жсуть моpaльнy вiдповiдaльнicть за peзyльтaт свое1' пpaцi нe тiльки пepeд сво1'м колeктивом, aлe й пepeд шшими. Вapто зауважити, що пpaця учшв, як в пepшомy, так i в дpyгомy випадках, за вше1' piзномaнiтноcтi ïï видiв носить, як давило, eпiзодичний хapaктep i часто ж охоплюе всього колeктивy учшв;
- ^аця, peзyльтaт яко1' пpизнaчeний для всього cycпiльcтвa (пpaця в поpядкy виготовлeння товapноï пpодyкцiï). Виконання учнями виpобничих зaмовлeнь, участь у випуску товapноï пpодyкцiï вiдкpивae ш^ою можливоcтi оpгaнiзaцiï cиcтeмaтичноï пpaцi вшх yчнiв 5-7 клaciв. Aлe головним е тe, що тут вщповщальнють за peзyльтaт пpaцi yчнi жсуть нe тiльки пepeд собою, aлe й пepeд замовником. Замовник — дepжaвнe пiдпpиeмcтво чи колгосп. Вш покладае всю повноту мaтepiaльноï, юpидичноï, моpaльноï вiдповiдaльноcтi за виконання pоботи на шкiльний колeктив.
Kiлькicть pоботи, пepeдбaчeнa виpобничим планом, тepмiни ïï виконання, вказувались у договоpi; яюсть pоботи визначалась вiдповiдно до юнуючих ГOCTiв, — вce цe були об'ективш кpитepiï оpгaнiзaцiï пpaцi.
Економiчнa нeобхiднicть пpодyктивноï пpaцi школяpiв полягала нe в тому, що суспшьство нecпpоможнe yтpимyвaти ix i вони змyшeнi пpaцювaти, а в тому, що пpодyктивнa пpaця школяpiв eкономiчно нeобxiднa cycпiльcтвy, оcкiльки тiльки в пpоцeci тaкоï пpaцi, поeднaноï з навчанням, фоpмyeтьcя новий тип людини — pобiтникa, здатного на вищу пpодyктивнicть пpaцi [2].
Ha початку 70-х pокiв увага до сустльно ^p^roû пpaцi посилилась, ïï змют повинeн був вiдповiдaти peкомeндaцiям листа Miнicтepcтвa оcвiти CPCP вiд 30. XII. 1971 p. № 84 — M «^о полiпшeння оpгaнiзaцiï cycпiльно коpиcноï пpaцi в загальноосв^нш школЬ>. Пpодовжeнням цього пpоцecy стало вiдвeдeння в навчальному плaнi на сустльно rapœ^ пpaцю 50 годин в 1972-1973 pоцi. Cюди було включeно i нaвчaльно-виpобничy пpaктикy, що доводилась за пpогpaмою тpyдового навчання [б].
Змют сустльно mp^^û npau;i yчнiв визначався з ypaxyвaнням ïx вiкy i стану здоpов'я, потpeб школи, пiдшeфниx дитячих зaклaдiв, мювдвих пiдпpиeмcтв, оpгaнiзaцiй, колгоcпiв i
радгоств. Головними напрямками трудово! дiяльностi учшв були: посильна участь у продуктивнш працi, благоустрiй i озеленення територп, охорона природи, самообслуговування, роботи для школи, збiр сировини, допомога дошкшьним закладам. Розглянемо примiрний змiст сустльно корисно! працi учнiв рiзних вшових груп (5-7 класи) у табл. 3 [1].
Таблиця 3
Прим1рний змжт сустльно корисног прац унте 5-7 клаав
Види сустльно корисноТ пращ 5-6 7 клас
класи
1. Самообслуговування
Чергування в класних кiмнатах (прибирання). + +
Чергування по школi, в гардероб^ !дальнi. +
Догляд за рослинами в класах, коридорах, куточках живо! природи i т. д. + +
Робота по обслуговуванню навчальних кабшеив i майстерень (допомога
вчителю у пiдготовцi приладiв, обладнання, заготовок, реактивiв i т. д.). +
Догляд за присадибною дшянкою школи. + +
2. Роботи для школи
1. Виготовлення i ремонт обладнання, швентаря
Виготовлення дидактичного матерiалу для початково! школи. + +
Виготовлення ящикiв для розсади, шдставок для квiтiв, рiзноманiтних
поличок для навчальних кабiнетiв. + +
Участь в обладнанш навчальних кабiнетiв, майстерень. +
Виготовлення швентаря i спорядження для екскурсш i походiв. + +
Виконання робгг для шкiльно! бiблiотеки: виготовлення каталожних
ящикiв, роздiльникiв i т. д. + +
Ремонт шкшьних меблiв. +
2. Роботи на пришкшьнш навчально-дослiднiй дiлянцi + +
3. Унасть в продуктивмй прац
Виготовлення деталей, виробiв з деревини, металу та шших матерiалiв на
замовлення. + +
Виготовлення ^ашок, сувенiрiв для дошкшьних закладiв. + +
4. Охорона природи
Охорона зелених насаджень подвiр'!в, вулиць. Насадження дерев. + +
Участь в охорош пам'яток природи. + +
5. Зб1р сировини
Збiр металолому, макулатури. + +
Збiр лiкарських рослин. + +
Найбшьш поширеними формами оргашзацп сустльно корисно! пращ були трудовi бригади i ланки школярiв.
Розглянемо орieнтовний перелiк видiв сустльно корисно! продуктивно! пращ учшв 5-7 клаав за роздшами «Основи техшки» i «Обробка матерiалiв» [7, 139-146]:
1. Виконання замовлень машинобудiвельних та приладобущвельних пiдприeмств.
2. Виконання замовлень люництва, лiсозаготовчих господарств, звiрогосподарств.
3. Виконання замовлень бущвельних i житлово-експлуатацшних органiзацiй та пiдприeмств.
4. Виконання замовлень шдприемств сфери побутового та комунального обслуговування населення.
5. Виконання замовлень шкш та закладiв системи Мшютерства освiти.
6. Прилади i види робiт для навчальних кабiнетiв.
7. Виготовлення виробiв для реалiзацi!' через торговельну мережу.
З середини 80-х роюв у загальноосвiтнiх школах нам^илась тенденцiя до посилення економiчно! спрямованосп органiзацi! продуктивно! працi школярiв.
Постановою Ради MÎHÎCTpÎB СРСР вiд 30 серпня 1984 року № 928 було затверджено «Положення про базове шдприемство загальноосвiтньоï школи» [4, 13-20]. Завданням спiльноï роботи базового шдприемства i школи було забезпечення загальнотрудовоï пiдготовки полiтехнiчного характеру учнiв i тдготовка до оволодiння масовими профешями.
Разом з тим передбачено працю дiтей на замовлення пiдприeмств — на договiрнiй основi. Договiр був тим документом, на основi якого будувались фiнансово-економiчнi вiдносини адмiнiстрацiï школи та шдприемства. Цей документ дозволяв школi перспективно планувати як оргашзащю продуктивноï працi учнiв, так i ïx трудову пiдготовку в цшому [5].
Цiлком очевидно, що виховна спрямованiсть навчального процесу в шкшьних майстернях, в першу чергу, забезпечуеться тодi, коли кожен учень усвщомлюе значущiсть виробу, який виготовляеться. А тому сустльно корисна продуктивна праця на уроках трудового навчання i в тепершнш час не повинна втратити свое1' актуальность
Л1ТЕРАТУРА
1. Аверичев Ю. П., Кулешов С. М. Сборник документов по трудовому обучению. — М.: Просвещение, 1983. — 192 с.
2. Гордин А. Ю. Производительный труд учащихся в восьмилетней школе // Школа и производство.
— 1963. — № 10. — С. 37-43.
3. Заплатин В. Н., Князев А. Г. Предметная система планирования в мастерских // Школа и производство. — 1967. — № 1. — С. 20-26.
4. Кулешов С. М., Аверичев Ю. П. Сборник документов по трудовому и профессиональному обучению. — М.: Просвещение, 1987. — 209 с.
5. Леонтьев А. В. Развитие содержания и организации созидательного труда школьников в образовательной области «Технология»: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. — М., 2003. — 367 с.
6. Лист Мшстерства освети СРСР «Про полшшення оргашзацп суспшьно-корисно1 пращ в загальноосветнш школ1» вщ 30. 12. 1971 р. № 84 — М // Зб1рник наказ1в та шструкцш МО УРСР.
— 1972. — № 6. — С. 5.
7. Программа трудового обучения учащихся 5-7 классов. — К.: Радянська школа, 1986. — 150 с.
8. Тарнопольський Д. М. Производительный труд учащихся V-VIII классов и связь его с производственным обучением старшеклассников // Школа и производство. — 1961. — № 9 — С. 35.
9. Трудове навчання в школ1: Зб1рник статей. Випуск 1. — К.: Радянська школа, 1968. — 152 с.
10. Швецов К. И., Демин А. И. Производственный труд учащихся 5-7 классов в учебных мастерских школ Украины // Школа и производство. — 1960. — № 4. — С. 36-42.
Тетяна ГУЦАН
УПРОВАДЖЕННЯ ПРОФIЛЬНОÏ EKOHOMI4HOÏ ОСВ1ТИ В ЗАГАЛЬНООСВГГШХ ШКОЛАХ УКРАШИ
ТА POCIÏ
У cmammi проаналгзовано стан впровадження економiчного профшю у ЗНЗ Украти та РосИ] визначено структуру шюльно'1' eK0H0Mi4H0ï oceimu, видшено проблеми впровадження економiчного профшю у навчальний процес ЗНЗ та узагальнено можливi шляхи ïx подолання.
Важливим кроком реформування загально1' середньо1' освгги е ïï перехщ до профiльноï старшоï школи, актуальшсть впровадження я^ зумовлена низкою причин: бшьшють батьюв намагаються вщдати своïx детей до навчальних закладiв, змют навчання в яких максимально враховуватиме штереси (запити) школярГв; не вс дети готовГ вивчати поглиблено предмети, як пропонують пмназп та лiцеï. У той же час приблизно 70% старшокласниюв вшом 15 роюв знають, яким дисциплшам надати перевагу i ким вони хочуть стати у майбутньому [1]; вчителям легше працювати з учнями, якГ знають, навщо вони навчаються; 90% старшокласникiв шсля закiнчення загальноосвiтнього навчального закладу планують продовжити навчання у ВНЗ. В Украш для впровадження проФГльного навчання прийнято низку нормативних документiв, вщповщно до яких старша школа (10-12 класи) мае функцюнувати як профшьна. Профiльне навчання — це вид диференцшованого навчання, що передбачае врахування освГтнГх потреб, наxилiв та здГ6носгсй учнГв i створення умов для навчання старшокласниюв вГдповГдно до
