CC BY
52
використовують у виробничих технологiях. Сенс у тому, щоб звернути увагу на плвдшсть вивчення загальних закошв складних за органiзацieю процесiв у природних i штучних системах, використання цих законiв для управлiння такими процесами, що мае велике теоретичне й прикладне значения.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безчеревных Е. В. Роль практики в становлении и развитии научного знания / Е. В. Безчеревных. // Методологические основы научного познания. - М. , 1982. - С. 28-36.
2. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал. - М.: Наука, 1956. - 291 с.
3. Ильенко Э. В. Диалектическая логика / Э.В. Ильенко. - М.: Наука, 1984. - 384 с.
4. Стус В. В. Модель развития технологической цивилизации / В. В. Стус. - Запорожье: Дикое Поле, 2002. - 24 с.
5. Техника в ее историческом развитии: от появления ручных орудий до становления техники машинно-фабричного производства. - М.: Профиздат, 1979. - 324 с.
6. Шеменев Т. И. Философия и технические науки / Т. И. Шеменев. - М.: Высшая школа, 1979. - 120 с.
УДК 811.161.2(038)
Р. М. ГУРЕВИЧ
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ В СУЧАСН1 ШКОЛ1: ЯКИМ ЙОМУ БУТИ?
Розкритi можливостi трудового навчання для розвитку особистостi, збереження здоров 'я тих, хто навчаеться. Обгрунтована необхiднiсть вiдмови вiд профорiентацiйноi ролi навчального предмета на користь загальноосвiтньоi. Наведена нова орiентовна класифжащя предмета «Технология» за ступенями загальноi освти.
Ключовi слова: трудове навчання, розвиток особистостi, художньо-конструкторська дiяльнiсть, прикладт технологи, основи дизайну, профорiентацiя.
Р. М. ГУРЕВИЧ
ТРУДОВОЕ ОБУЧЕНИЕ В СОВРЕМЕННОЙ ШКОЛЕ: КАК ЕМУ БЫТЬ?
Раскрыты возможности трудового обучения для развития личности, сохранения здоровья учащихся. Обоснована необходимость отказа от профориентационной роли учебного предмета и замена ее общеобразовательной. Наведена новая ориентировочная классификация предмета «Технология» по ступеням общего образования.
Ключевые слова: трудовое обучение, развитие личности, художественно-конструкторская деятельность, прикладные технологии, основы дизайна, профориентация.
R. M. GUREVYCH
LABOUR EDUCATION IN MODERN SCHOOL: HOW IS IT GOING TO BE?
The opportunities of labour education for personal development have been disclosed, preservation of the health students who studi has been introduced. The necessity of rejection from vocational-oriented role of the subject in favor of secondary one. The new tentative classification of the subject «Technology» in accordance to the secondary education levels.
Keywords: Labour education, personal development, art-design activity, applied technologies, design basics, vocational guidance.
HayKOBi записки. Серiя: Педагогша. — 2011. — № 3.
9
Aнaлiз pезyльтaтiв встyпниx кaмпaнiй y вузи Укpaïни зa остaннi ильта pокiв дae пiдстaвy ствеpджyвaти ^о пaдiння iнтеpесy aбiтypieнтiв до спецiaльностi «Тpyдове нaвчaння» (нaпpям пiдготовки «Теxнологiчнa освта»). Вpaxовyючи pезyльтaти цього pокy, можнa говоpити, що деяк1 BH3 не виконaли деpжaвне зaмовлення з ще1' спецiaльностi. Безyмовно, ця тенденщя бyде поглиблювaтися нaйближчими pокaми. З чим це пов'язaне? Haшi до^дження, в тому числi aнaлiз шшльнж нaвчaльниx плaнiв, бесiди з кеpiвникaми шк1л, педaгогaми, бaтькaми школяpiв, спостеpеження пiд чaс вступно1' кaмпaнiï покaзaли, що нaвpяд чи нинi ми зшйдемо бaгaто педaгогiв aбо бaтькiв школяpiв, як1 були б сеpйозно стypбовaнi пpоблемaми зaсвоeння учнями тaкого нaвчaльного пpедметa, як «Теxнологiя». У мaсовiй свiдомостi вiн мaйже остaточно зaкpiпив зa собою позицiю «дpyгоpядного», «неголовного» i нaвiть, можливо, не дуже потpiбного сyчaсним дiтям.
Дивyвaтися тaким стaновищем не доводиться. У paдянськiй школi цей пpедмет у^одовж тpивaлого чaсy бyдyвaвся нa iдеяx почaтковоï пpофесiйноï освiти тa ^офе^йно!' оpieнтaцiï тa був оpieнтовaний да пiдготовкy пpомисловиx pобiтникiв - кaдpiв для обслyговyвaння веpстaтiв i мaшин нa виpобництвi. Бyдyвaвся вiн пеpевaжно не нa дидaктичнiй основi, як iншi шкшьш кypси, a мaйже винятково нa специфiчнiй соцiaльно-iдеологiчнiй плaтфоpмi. Мiцнiсть його позицiï бyлa зумовледа, з одного боку, iдеологieю «диктaтypи пpолетapiaтy», що пpоголошyвaлa фiзичнy ^auro pобiтникa нaйвищою цiннiстю, a з шшого - pеaльною зaтpебyвaнiстю в дашому невибaгливомy побyтi пpостиx виpобiв i тиx пpaктичниx нaвичок, як виpоблялися нa ypокax пpaцi в школ^
З оновленням сyспiльноï вдеологп й економiчноï ситyaцiï в Укpaïнi стaвлення до тaкого «тpyдового нaвчaння» не могло не змiнитися. Ha^mm^ 9G-x pокiв минулого столiття в Росп тa Бiлоpyсi, нaпpиклaд, з'явилaся новa нaзвa кypсy - «Теxнологiя», пpоте концепцiя його виклaдaння зaлишилaся колишньою. Тому зa минyлi пiвтоpa десятилiття цей нaвчaльний пpедмет остaточно втpaтив своï позицiï в зaгaльноосвiтнiй школi.
Пpичини ситyaцiï, що склaлaся, зpозyмiлi i пpозоpi, пpоте подaльшa доля цього нaвчaльного пpедметa в людей, яш пpичетнi до тpyдового нaвчaння, викликae нaйсеpйознiшi побоювaння. Осшльки нayковa концепцiя зaлишaeться pозпливчaтою, в деякж yстaновax освiти висловлюються пpямi сyмнiви в доцiльностi кypсy «Теxнологiя» i звyчaть пpопозицiï вилучити його з нaвчaльниx плaнiв школи. Це безумовно помилкове piшення може доpого коштyвaти вiтчизнянiй освiтi.
Пapaдокс ситyaцiï полягae в нaстyпномy: тодi як з нaшоï школи, якa ще недaвно нaзивaлaся «Тpyдовою полiтеxнiчною» ^ararm^ пpaцю всiляко вигaняють, у всш сyчaснiй пpогpесивнiй свiтовiй пpaктицi подiбнi пpедмети зaймaють все бiльш мщш позицiï. I немae нiякиx оздак того, що готуеться ïx пеpегляд. Як це можнa пояснити?
Сенс тpyдового нaвчaння суттево змiнюeться, якщо вpaxовyвaти не iдеологiчнi, a фyндaментaльнi, псиxолого-дидaктичнi пiдстaви. З дpyгоpядного цей ^едмет нинi пеpетвоpюeться нa незaмiнний. Це единий нaвчaльний пpедмет у сеpеднiй школi, цiлком зaсновaний да пеpетвоpюючiй нaочно-пpaктичнiй дiяльностi yчнiв.
Звеpнемо yвaгy нa piзнi потенцiйнi pолi пpедметa «Теxнологiя», як1 поки що з piзниx пpичин зaлишaються неpеaлiзовaними i незaтpебyвaними. Пеpедyсiм вiдзнaчимо можливосл цього кypсy в оптимiзaцiï нaвчaльного пpоцесy. Псиxологiчний меxaнiзм нaочно-пpaктичноï дiяльностi повною мipою вiдповiдae особливостям шздання зaгaлом, яке е у школяpiв нa стaдiï фоpмyвaння.
Вiдомо, що ^оваддаю лaнкa пiзнaння - це опеpaцiйнa чaстинa. Ha стaдiï фоpмyвaння вонa мae бути обов'язково пpедстaвленою в мaтеpiaльнiй фоpмi (виконyвaтися pyкaми). Без тaкоï оpieнтовноï основи неможливa подaльшa pозyмовa дiя. Якщо ця зaкономipнiсть iгноpyвaтиметься в нaвчaннi, типовi тpyднощi в нaвчaльно-пiзнaвaльнiй дiяльностi збеpiгaтимyться aж до студентського вiкy. Haпpиклaд, остaннiми pокaми помiтно зpослa шльшсть yчнiв (не тiльки молодшого, a й стapшого вiкy), якi не вмшть включaтися в pоботy зa мовною iнстpyкцieю (що в нaвчaльнiй дiяльностi потpiбно постшно). У нж вiдсyтнi необxiднi для цього пiзнaвaльнi зaсоби. Це якpaз тi поколшня, як1 пpойшли i пpодовжyють пpоxодити в школi чеpез систему нaвчaння, зaсновaнy пеpевaжно нa веpбaльниx зшннж; це yчнi шкiл, де ypоки пpaктичноï пpaцi чaсто iгноpyються.
1G
Hayковi зaписки. Сеpiя: Педaгогiкa. — 2011. — № 3.
Особливо суттеве значения трудового навчання для повноцiнному формуваннi шзнавально! дiяльностi в початковiй школi, де воно створюе мщну основу для устшного засвоения всiх навчальних дисциплiн на подальшi роки. Не вирiшенi в цей перюд проблеми виявляються в майбутньому. Наприклад, учителi вiдзначають, що понад 50 % учнiв 5-7 клаив (за нашими спостережениями) i старших, демонстрував низький рiвень володшия основними логiчними операцiями (порiвияння, класифшащя, узагальнения й iн.). Дiйсно, жодна з них не може формуватися за ввдсутносп необхвдно! бази - сенсорного досвщу. Порiвнювати, класифiкувати, узагальнювати тощо можна, лише оволод1вши вмшиям бачити i визначати властивостi й ознаки предмелв або явищ. Мехашзм його формування проходить певнi закономiрнi етапи, першим з яких мають бути матерiальнi дп. Мiцно засво1вши 1х, учень може переходити до операцш з моделями i лише тсля цього - з 1х описами. Зрозумiло, цей механiзм враховуеться в процесi оргашзацп навчання: оволодшня будь-якими абстрактними дiями припускае на першому етапi дИ з предметами - моделями (наприклад, тд час навчання дтай рахувати або розв'язувати задачi на уроках математики обов'язково використовуеться ввдповвдний реквiзит). Проте в процес постiйиого збiльшения темпiв навчання можливють для засвоения подiбних навчальних операцш неухильно знижуеться.
Тим часом, рекомендацп психологiв однозначно прогнозують, що дл з матерiальними об'ектами учень обов'язково мае здiйснювати сам, сво!ми руками i протягом достатнього часу. Абсолютно очевидно, що для цього мають бути створет ввдповвдт умови. Уроки трудового навчання, як шяш шш^ можуть 1х забезпечити. На таких заняттях можна пропонувати учням iнтелектуальнi завдания навiть бiльш високого рiвня, нiж на будь-яких шших: тут завжди е можливiсть для трансформацп абстрактних зв'язк1в i залежностей в наочну, зрозумiлу для дитини форму ^ як наслiдок, - для глибшого розумшня цих зв'язшв i залежностей. У дослiджениях багатьох авторитетних вчених (Л. А. Венгер, П. Я. Пальперш, С. Л. Кабильницька, В. М. Мадзлон, А. К. Маркова, В. К. Сидоренко, Н. Ф. Тализша, П. В. Терещук, Н. П. Салмша i ш.), показано, що необхiднiсть ручних операцш залежить ввд складностi завдання, яке вирiшуеться учнем: чим вищий ступiнь трудности тим бiльшою е потреба перевести 11 з внутршнього, споглядального змiсту в зовнiшнiй, матерiальний.
Стосовно таких етапiв формувания навчально! дiяльностi, як оволодiния дiями з моделями, а надалi з 1х описами, то всi вони також повноцшно представленi на уроках трудового навчання. Етап зовшшньоречово! дИ, необхiдний для переходу до абстракцiй та узагальнень, на заняттях можна оргашзувати буквально для кожного учня. 1деальт умови для цього е, наприклад, у процес обов'язкового аналiзу конструкцп вироб1в, прогнозувания i планувания майбутшх дiй для одержания строго певних практичних результатiв i, нарештi, тд час виконания роботи парами або невеликими групами. Все це на шших уроках може використовуватися лише в одиничних випадках.
Принципова умова, що забезпечуе використання потенщалу урокш трудового навчання для iнтелектуального розвитку дией, така: в основi 1хньо1 працi мають бути пошуково-анал^ична дiяльнiсть, вирiшения прикладних завдань, а не виготовлення виробу. Проте ця установка поки що дотримуеться не завжди. Отже, питания мае стояти про модершзацш навчальних програм i навчально-методичних матерiалiв, за якими працюють вчителi й учнi, але в жодному випадку не про л^вдацш навчального предмета «Технологiя».
Уроки трудового навчання мають виняткове значения i у формуваннi в школяр1в сощально значущих умiнь i творчих якостей особистост! Рiч у тiм, що тшьки тут учнi набувають реального досв^ практично! перетворюючо! дiяльностi, вчаться майстерносп в тих або шших видах рукодшля. Вмiла людина в наших умовах, мабуть, потребуе спещального «культивувания». Значна к1льк1сть соцiальних проблем молодих людей пов'язана, зокрема, з тим, що багато з них просто шчого не вмшть робити. Ввдповвдно, щ люди, не находячи собi застосувания, «випадають» iз сощуму, що часто призводить 1х до девiантного способу життя. Навпаки, людина, яка вмiе щось зробити сво1ми руками, як правило, не схильна до неробства, прагне влаштувати свш побут творчо i оригiнально, здабна до яскравого самовиражения. Звiдси - «гонорова гiднiсть», що завжди була властива майстрам; звiдси - гармошя з самим собою i навколишшм свiтом. Майстернiсть розвивае смак до творчосп, звичку до продуктивних вид1в дiяльностi.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2011. — № 3.
11
Для бaгaтьоx нaшиx yчнiв лише зaгaльноосвiтня школa може стaти pеaльним помiчником у спpaвi зaлyчення до коpисноï i цiкaвоï спpaви. Звичaйно, е й всiлякi твоpчi rypran, клуби зa iнтеpесaми, пpоте дaлеко не для всix дiтей вони ниш доступш. Пpичини цього piзнi: вiд зaйнятостi бaтькiв i недостaтньо yвaжного стaвлення до повноцiнного pозвиткy свох^ дiтей до знaчноï вapтостi зaнять в ниx. Людинa ж, як ведомо, не може сфоpмyвaти iнтеpес до того, пpо iснyвaння чого вонa не пiдозpюe. Якщо школa ствоpить необxiднy бaзy, то в учня може виникнути iнтеpес i, вiдповiдно, бaжaння знaйти той aбо iнший гypток i т. д.
^о соцiaльне знaчення нaочно-пpaктичноï дiяльностi в системi зaгaльноï осв^и можнa говоpити i в iншомy контекстi. Всiм вiдомо, що до обговоpення пpоблем вiтчизняноï школи ниш все бшьше зaлyчaються не тшьки псиxологи, a й лiкapi. Ha зaгaльне погipшення стaнy здоpов'я молодого поколшня вже не можнa не звеpтaти yвaги. Maсштaбнi медико-псиxологiчнi до^дження остaннix pокiв виявили як один iз нaйaгpесивнiшиx чинник1в тaкого стaновищa пеpевaжaння веpбaльниx методiв у нaвчaннi. Пpо це, зокpемa, говоpять у сво!^ пpaцяx нayковцi О. М. Кобеpник, G. В. Кулик, В. М. Maдзiгон, В. К. Сидоpенко, П. В. Теpещyк тa шш! Дiйсно, тотaльний веpбaлiзм у виклaдaннi нaвчaльниx пpедметiв стaв зaгpозливим фaктом нaшоï освiти, i ypоки, зaсновaнi нa твоpчiй пеpетвоpюючiй дiяльностi, могли б скгасти йому pеaльнy пpотивaгy.
Зa пеpiод iснyвaння нaвчaльного пpедметa в його новому виглядi (тд нaзвою «Теxнологiя») виpaзно познaчилися кон^етш дидaктичнi питaння, що, як i paнiше, вимaгaють свого pозв'язaння: ^о доцiльнiсть цieï нaзви, пpо змют i методи, що вiдповiдaють сyчaсним соцiaльно-педaгогiчним pеaлiям, пpо нaстyпнiсть кypсy нa окpемиx освiтнix стyпеняx й ш.
Очевидно, що тaк i не вдaлося зняти пpоблемy, яга виниклa з появою пеpшиx пpопозицiй щодо нaдaння пpедметовi нaзви «Теxнологiя»: теxнологiя - чого? Всi с^оби додaти цьому поняттю pозшиpювaльне тлyмaчення i всi твеpдження пpо шявшсть «бaзовиx», «yзaгaльнениx» теxнологiй i т. п. по суп, тaк i зaлишилися непiдтвеpдженими.
Hеобxiднiсть вiдмови ввд пpофоpieнтaцiйноï pолi нaвчaльного пpедметa «Теxнологiя» нa коpисть зaгaльноосвiтньоï пpимyшye ввдйти вiд нaвчaння винятково теxнологiям pyчниx pобiт i пpивести пpедмет у ввдповвднють до тиx новиx соцiaльно-педaгогiчниx pолей, як1 вiд нього ниш потpiбнi. В цьому сенсi таступшсть piзниx стyпенiв у pозвиткy цього нaвчaльного кypсy, чеpез його специф^, мae iнший вигляд поpiвняно з шшими пpедметaми. Вaжливa не стшьки лiнiйнa нaстyпнiсть знaнь i вмшь, ск1льки виpiшення нa кожному етaпi специфiчниx тa aктyaльниx (для цього в^) псиxолого-дидaктичниx зaвдaнь.
У почaтковiй школi ypоки тpyдового нaвчaння мaють особливу цiннiсть як зaсiб, що тдсилюе pозвивaльний потенцiaл нaвчaльно-пiзнaвaльноï дiяльностi зaгaлом. Ha цьому освiтньомy ступеш до досягнення мети пpиведyть ypоки, як1 нa пpaктичнiй основi об'едшють iнтелектyaльнy тa емоцiйно-оцiннy склaдовi ^оцесу пiзнaння. З ypaxyвaнням цього пpипyщення бyлa pозpобленa пpогpaмa почaткового кypсy теxнологiï «Художньо-констpyктоpськa дiяльнiсть».
У шдликовому вiцi, коли вiдбyвaeться araire стaновлення особистосп, фоpмyвaння життeвиx yстaновок, сyттeвоï знaчyщостi нaбyвae соцiaльний aспект. Для школяpiв особливо aктyaльним е оволодшня конкpетними вмiннями, a тaкож пошук влaсного iмiджy. Ha цьому ступеш (з 5 по 9 кгаси) в зaгaльноосвiтнiй школi був би доцшьним кypс «Пpиклaднi теxнологiï тa основи дизaйнy», який paзом з поглибленням зaгaльноï освiти допоможе зaдовольнити бaгaто зaпитiв й iнтеpеси пiдлiткiв.
Щодо нaстyпного освiтнього ступеня - 1G-11 клaсiв, то тут мaло би сенс збеpегти ^едмет «Теxнологiя» як основу допpофесiйноï осв^и. Пpи цьому необxiдно вpaxовyвaти pегiонaльне соцiaльно-економiчне зaмовлення. Умови життя в piзниx pегiонax Укpaïни iстотно piзняться. Школяpi, вiдповiдно до мiсцевиx умов i потpеб, могли б Гpyнтовнiше оволодiвaти зaтpебyвaними видaми пpaктичноï дiяльностi зa влaсним вибоpом.
Haстyпне питания, що вимaгae виpiшення в межax постaвленоï пpоблеми, - це змют кypсy «Теxнологiя». Як вiдомо, вже тpивaлий чaс вiн пiддaeться piзкiй кpитицi зaз те, що pоботa yчнiв пpи його зaсвоeннi зводиться до pyкодiлля. Бiльшiсть вiдомиx ниш с^об пiдвищити «теоpетичний» piвень ypокiв теxнологiï, нa жaль, не можуть ввaжaтися зaдовiльними. Пpопоновaнa школяpaм «теоpiя» в бaгaтьоx випaдкax склaдaeться з суто
12
Hayковi зaписки. Сеpiя: Педaгогiкa. — 2G11. — № 3.
спещально! - ремюничо-технолопчно! - шформаци, яка KpiM того, найчастiше мае лище довiдковий характер. Значна шльшсть спещально! термшологи i спецiальних ведомостей (про сировину, матерiали, iнструменти, технологи окремих виробництв тощо) у школi не вимагае роздумiв, а призначена тiльки для ознайомлення i запам'ятовуванння. Ннизьким е вiдсоток завдань проблемного, пошукового характеру. Все це значно ослабляе i без того хитк позици шкiльного курсу «Технолопя».
Методи оргашзацп роботи учшв також не завжди ведповедають завданням сучасно! школи. Переважае робота за технологiчною картою, тодi як нинi необхiднi творча пошукова дiяльнiсть, роздуми й евристичш обговорення. Систематичне виконання iнструкцiй, характерне для установ професшно! пiдготовки, в системi загально! освiти може виявитися гальмом в розвитку учнiв.
Тим часом уроки трудового навчання здатш зайняти провщие мiсце у формуванш в школяр1в конструктивностi i гнучкостi мислення, винахiдливостi та творчосп. Замовлення на такий напрям роботи з боку суспшьства е очевидними, що тдтверджуеться, зокрема, i спробами впровадження в освiтню галузь «Технолопя» проектно! дiяльностi учнiв. Доводиться, однак констатувати, що далеко не в усьому цi очiкування виправдалися. Проектна дiяльнiсть спочатку не одержала надшно! психолого-дидактично! основи i значною мiрою була формалiзована. В результатi шшльш «проекти» часто перетворюються на громiздкi заходи, дидактичний сенс яких породжуе чимало питань. Необхiдна подальша науково-методична робота в цьому напрямку з метою бшьш органiчного використання навчальних проекта безпосередньо в системi загально! освгги.
Назрiла, на нашу думку, необхiднiсть перегляду мюця курсу «Технолопя» в навчальному плановi загальноосвiтньо! школи. З урахуванням освiтнього, виховного i здоров'язберiгаючого потенцiалу перетворюючо! наочно-практично! дiяльностi, що вiдповiдае сучасним сощально-педагопчним потребам, треба придiлити пiдвищену увагу розробщ дидактично доцiльних шляхiв !! впровадження в систему загально! освгга. В цьому процесi потрiбна подальша модертзащя навчального предмета «Технологiя».
Змют курсу мае набути загальноосвiтнього i культурологiчного характеру за умови мшмуму спецiальних знань i вмiнь. Методолопчною основою курсу мають стати еде! розвивального навчання. Це означае значне обмеження вербального пiдходу, з одного боку, i нерозривний зв'язок практично! дiяльностi учнiв з вирiшенням штелектуальних (конструкторських) i декоративно-художнiх завдань - з шшого. На кожному освпньому ступенi засобами предмета треба вирiшувати специфiчнi й актуальнi для того або шшого вшу психолого-дидактичнi завдання. Назва предмета, вважаемо, мае бути змшена. Для кожного освiтнього ступеня дощльно використовувати ту назву, що ввдповвдае !! специфiчним завданням:
- в початковш школi - «Художньо-конструкторська дiяльнiсть»;
- в основнiй - «Прикладш технологи i основи дизайну» (або «Технологи прикладних видiв дiяльностi й основи дизайну»);
- в старшш - назва предмета визначаеться ввдповвдно до технологiй конкретних вид1в дiяльностi (за вибором з певного списку).
Найважлившими завданнями цього навчального курсу на вих ступенях е створення умов для зростання i розвитку iнтелекту, психiки, особистiсних якостей школярiв.
Л1ТЕРАТУРА
7. Державнi стандарти базово! i повно! середньо! освгги / Освiтня галузь «Технологiя» // Трудова тдготовка в закладах освгга». - 2004. - № 1. - С. 1-6.
8. Коберник О. Проектно-технолопчна система трудового навчання / О. Коберник // Трудова тдготовка в закладах освгти. - 2004. - № 2. - С. 36-41.
9. Кондратюк Г. Вимоги до складання навчальних програм освгтньо! галузi «Технолопя» для загальноосв^шх закладiв / Г. Кондратюк, Л. Денисенко // Трудова тдготовка в закладах осв^и. -2003. - № 4. - С. 19-21.
10. Сидоренко В. Перспективи галузi «Технолопя» в загальноосв^тх навчальних закладах Укра!ни / В. Сидоренко // Трудова тдготовка в закладах освгти. - 2003. - № 4. - С. 4-7.
11. Хотунцев Ю. Технолопчна освиа школяргв у Росшськш Федерацй / Ю. Хотунцев // Трудова тдготовка в закладах освпи. - 2009. - № 4. - С. 3-6.
Науков! записки. Серiя: Педагогша. — 2011. — № 3.
13
