CC BY
11
— етапи дослщницько-експериментально! роботи, що вщповщають етапам розроблено! нами моделi тдготовки майбутнiх учителiв iноземних мов до використання 1Т у професiйнiй дiяльностi (див. Рис. 1) та вщображають логiку поступового становлення готовностi як штегративно-особистюно! якостi майбутнього спецiалiста;
— ч^ка постановка мети (навчальнi цш), що вирiшуeться на кожному етат системи пiдготовки;
— спецiально вщбраний предметний змiст, що вiдображаe опорш знання про сутнiсть IT, мехашзми !х проектування та реалiзацi! в умовах сучасно! шформатизовано! школи та вмшня ефективно використовувати IT у навчанш шоземно! мови у школц
— поетапно ускладнювана система навчальних завдань, спрямованих на вiдпрацювання практичних умiнь студентiв щодо розробки та реалiзацi! IT у навчаннi шоземних мов;
— система практичних завдань, що виступають в якостi контрольних зрiзiв i дозволяють об'ективно та змютовно вимiряти рiвень практично! готовносп студентiв факультету iноземних мов до використання IT на рiзних етапах !хнього професiйно-особистiсного становлення;
— система тестових завдань, що дають можливють об'ективно та змiстовно вимiряти рiвень теоретично! готовностi майбутнiх учителiв шоземних мов до використання IT у професшнш дiяльностi.
Змiстове наповнення розроблено! моделi стане предметом дослiдження у наших подальших наукових публiкацiях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А.А. Педагогика высшей школы (новый курс). — М.: ММИЭФП, 2002. — 264 с.
2. Беспалько В.П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В.П.Беспалько, Ю.Г. Tатур. — М.: Высшая школа, 1989. — 143 с.
3. Благов М.Б. Формирование готовности студентов к использованию информационных технологий в педагогической деятельности: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — Саратов, 2004. — 152 с.
4. Вергасов В. М. Активизация мыслительной деятельности студентов в высшей школе / В.М.Вергасов. — К.: Вища школа, 1978. — 215 с.
5. Захарова Л.Н. Психологическая подготовка педагога. — Нижний Новгород, 1993. — 124 с.
6. Левина М.М. Основы технологии обучения профессиональной педагогической деятельности. — Минск: ИПК, 1996. — 232 с.
7. Маркова А.К. Психология труда учителя. — М.: Просвещение, 1993. — 192с.
8. Межуев В.М. Культура как философская проблема / Вопросы философии. — 1982. — №10. — С. 29-33.
9. Попкова Е.В., Аранская О.С. Подготовка учителя естествознания к формированию информационно-компьютерной грамотности старшекласников. — Витебск: Изд-во ВГУ им. П.М.Машерова, 2003. — 189 с.
10. Романов Е.В. Tеория и практика профессиональной подготовки учителя технологии и предпринимательства: Монография. — Магнитогорск: МаГУ, 2001. — 245 с.
11. Сманцер А.П. Tеория и практика реализации преемственности в обучении школьников и студентов: Автореф.... дис.д-ра пед.наук: 13.00.01. — Мн., 1992. — 31 с.
12. Фшософський енциклопедичний словник. — Ки!в: Абрис, 2002. — 744 с.
13. Харитонова Л.О. Формирование готовности будущих учителей иностранного языка к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности: Дис...канд.пед.наук: 13.00.08. — Чебоксары, 2005. — 205 с.
14. Эсаулов А.Ф. Активизация учебно-познавательной работы студентов. — М.: Высшая школа, 1982. — 223 с.
Володимир АНТОНЮК
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ АКТИВ1ЗАЦП ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ СТАРШИХ П1ДЛ1ТК1В НА УРОКАХ 1НФОРМАТИКИ
У статтi розкриваються основт шляхи створення педагогiчних умов для формування художньо-естетичног культуры старших тдлтюв на уроках тформатики. Показано, який вплив мае тформатиза^я на учтв та як спрямувати цей процес на розвиток гх художньо-естетичнихуявлень i знань.
Гумашзащя осв^и передбачае забезпечення загальнокультурного розвитку школяра, формування гармоншно!, цшсно! особистоси, що е важливою передумовою !! самореатзацп.
Ниш гумашзащя освiти — один iз найголовнiших засобiв заповнення духовного вакууму, який виник внаслщок розпаду старих щеолопчних схем, одне з основних джерел формування ново! сощадьно! щеологп, що буде спроможна змiнити менталiтет суспiльства.
У формуваннi художньо-естетично! культури старшокласникiв важливе значення мають алгебра, геометрiя, iнформатика. Математичнi дисциплiни розвивають логiчне й абстрактне мислення школярiв, просторову уяву, сприяють формуванню естетики пращ, наприклад, при виконаннi креслення, побудовi геометрично! просторово! фiгури й ш. Можливостi ж iнформатики стосовно розвитку художньо-естетично! культури учшв ще недостатньо вивченi, а тому й не використовуються надежно.
Новi шформацшш технологи все ширше застосовуються як суспшьний продукт, що забезпечуе штенсифшащю всiх сфер життя, прискорення науково-техшчного прогресу, демократизацiю суспiльства. Процес шформатизацп все бiльше впливае на особистюний розвиток сучасного старшого пiдлiтка. В зв'язку з цим виникае необхщнють детального розгляду питань шформатизацп освгти та 11 ролi в оргашзацп навчадьно-виховного процесу школи.
Мета статт1 — розкрити педагопчш умови активiзацil процесу формування художньо-естетично! культури старших тдлишв на уроках шформатики в загадьноосвiтнiй школi (ЗОШ).
1нформацшну пiдготовку старших пiдлiткiв ми розглядаемо як процес формування в них системи знань про шформацшш технологи та вмшь i навичок !х практичного використання, а також як зашб розвитку художньо-естетично! культури. На основi системного анадiзу педагогiчно!, фшософсько!, психологiчно! лiтератури ми виокремили основш напрями наукових дослiджень в галузi iнформатизацi! системи освiти, що штенсивно розроблялися i розробляються у працях вiтчизняних i зарубiжних науковцiв Б. Гершунського, А. Сршова, Ю. Машбиця, В. Монахова, Н. Тализiно! та ш. [2, 103; 3, 17; 4, 146; 5, 50; 6, 57]. Так А. Сршов розробив концептуадьш основи й обгрунтував юторичш аспекти i перспективи розвитку шформатики. Вш акцентуе увагу на таких об'ективних передумовах введення iнформатики в практику роботи системи освгги:
- результати дослщжень психологiв, якi розкрили роль активно! дiяльностi в навчальному процесi;
- використання в навчальнш дiяльностi iстотно бiльш розвинутих моделей св^у, що вiдкривають новi можливост iнтерактивно! взаемодi!;
- практична потреба в появi комп'ютерно грамотного поколшня в зв'язку з впровадженням обчислювально! технiки у виглядi ПЕОМ [3, 79].
Р. Вшьямс i К. Маклш дослiдили рiзнi сфери застосування комп'ютерiв у школi й шших навчадьних закладах: iгри, обробка текстов, створення педагогiчних програмних продуктiв, методика використання навчальних програм, якi пропонують структурований матерiад, задають питання, приймають i анадiзують вiдповiдi, дають квалiфiковану i швидку оцiнку, повiдомляють додаткову шформащю для пояснення незрозумiлих мюць тощо [1, 162]. Ця проблема грунтовно вивчена в працях й шших науковщв.
На основi аналiзу психолого-педагогiчно! лiтератури нами визначено переваги застосування комп'ютерiв у навчадьно-виховному процес ЗОШ. Так, серед переваг комп'ютера е його "витримка" i "спокш", "приязнiсть" у ставленнi до користувача. Комп'ютери можуть ефективно застосовуватись для посилення наочностi у процесi використання навчально! iнформацi! (шляхом реадiзацi! звукових, графiчних та iнших його можливостей). Оскшьки наочно-образнi компоненти мислення вщграють винятково важливу роль у навчальнш дiяльностi, то !х застосування шд час пояснення та обгрунтування багатьох теоретичних понять е надзвичайно ефективним. Комп'ютер може бути дуже корисним у процеш розгляду математичних абстракцш (наприклад, поняття вектора), пояснення шшого подiбного навчадьного матерiаду учням, яю з чимадими зусиллями засвоюють знання точних наук.
Значний ефект дае комп'ютерне моделювання динамши екосистеми для формування розумшня складностi природних взаемозв'язюв i формування екологiчно! свiдомостi, а також використання завдань на "занурення" учшв у певне сощально-культурне середовище чи виробничу ситуацiю через дiалогову взаемодiю з моделями iсторичних, сощальних, культурних явищ чи виробничих процешв (навчально-iмiтацiйнi iгри, навчадьнi та iгровi середовища, творчi проекти тощо).
На заняттях з iнформатики увага повинна акцентуватися на наступних вимогах до уроку як основно! форми оргашзаци навчання:
- актуальнiсть — зорieнтовашсть на найбiльш значущi для особистюного становлення проблеми;
- прогностичнiсть — вщображення у цiлях i запланованш дiяльностi можливих змiн, пов'язаних з вимогами та умовами реатзаци програми;
- рацiональнiсть — визначення таких цшей i способiв !х досягнення, яю для певного комплексу виршуваних проблем i наявних ресурсiв дають змогу здобути максимально корисний результат;
- реалютичшсть — вiдповiднiсть мiж бажаним i можливим, тобто мiж запланованими цшями та необхiдними для !х досягнення засобами;
- цшсшсть забезпечення повноти дш, якi необхiднi для досягнення поставлених цiлей, а також узгоджешсть зв'язкiв мiж дiями, внесеними до програми;
- контрольовашсть — можливють визначити очiкуванi та промiжнi цш, тобто наявнiсть способiв перевiрки реально одержаних результата щодо !х вщповщносп цiлям i завданням творчо! дiяльностi.
Вирiшення проблеми формування художньо-естетично! культури старшокласникiв на уроках iнформатики потребувало пошуку вiдповiдних методiв педагопчно! дiяльностi. На рис. 1 зображена схема взаемодп компонентiв комплексу форм i методiв реалiзацil цього процесу. З рисунка бачимо, що добiр комплексу методiв педагогiчних прийомiв i засобiв здiйснено в руслi описаних вище шляхiв, а саме: формування художньо-естетично! культури через мистецтво та педагопчне спшкування.
Рис. 1. Схема взаемодп комплексу форм i методiв формування художньо-естетичног культури старшокласниюв на уроках тформатики.
Hинi в ЗОШ комп'ютep викоpистовyeться пepeвaжно як зaсiб нaвчaльноï дiяльностi aбо як лaнкa iнфоpмaцiйноï тexнологiï, тобто як об'ект вивчення. B пpогpaмi можнa визнaчити основнi нaпpямки, яю xapaктepнi для сyчaсного eтaпy вивчення iнфоpмaтики в школi:
- iнфоpмaцiйний (спpямовaний нa фоpмyвaння в учшв основних yявлeнь i знaнь з iнфоpмaтики);
- aлгоpитмiчний (фоpмyвaння у школяpiв aлгоpитмiчного мислення, вмiнь i швичок пpогpaмyвaння);
- комп'ютepний aбо коpистyвaльний (фоpмyвaння в yчнiв умшь i нaвичок коpистyвaчa комп'ютepноï техшки).
Цi пiдxоди вiдобpaжaють зaгaльносвiтовi тенденци у виpiшeннi пpоблeм шкiльноï iнфоpмaтики. Bони по-piзномy peaлiзyються вченими: одш бiльшe схиляються до фоpмyвaння вмшь пpогpaмiстa в yчнiв, iншi — до фоpмyвaння вмiнь коpистyвaчa.
Iнфоpмaтикa pозвивaeться в бaгaтьоx нaпpямкax: пpогpaмyвaння, модeлювaння, дизaйн. Kожeн iз них вiдобpaжaeться певною мipою в нaвчaльнiй пpогpaмi шкiльного кypсy i може мети талежне пpaктичнe зaстосyвaння для фоpмyвaння художньо-естетично1' кyльтypи школяpiв, оскшьки e склaдовою мистeцтвомeтpiï (piзниx концeптyaльно-тeоpeтичниx пiдxодiв i пpaктичниx мeтодiв, яю викоpистовyють iнстpyмeнтapiй точних нayк, новi тexнологiï збоpy й aнaлiзy художньо1' iнфоpмaцiï).
Bpaxовyючи пepeвaжaючий iнтepeс стapшиx пiдлiткiв до комп'ютepноï тexнiки тa ïï знaчнi потeнцiйнi можливостi впливу та ïxнiй pозвиток, ми aкцeнтyeмо yвaгy нa шкiльномy кypсi iнфоpмaтики як зaсобi фоpмyвaння художньо-естетично1' кyльтypи стapшоклaсникiв. Bиpiшeння цього зaвдaння зaлeжить не лише вiд визнaчeння змюту кypсy iнфоpмaтики, a й вщ зaстосyвaння вчителем оптимaльниx тexнологiй, що й визнaчae змiст нaстyпноï пeдaгогiчноï умови eфeктивностi цього пpоцeсy. Haсaмпepeд, нa нaшy думку, — це зaбeзпeчeння кожному стapшомy пiдлiтковi статусу сyб'eктa нaвчaльно-пiзнaвaльноï дiяльностi тa спiлкyвaння. Mовa йде пpо те, що в ^оцес фоpмyвaння художньо-естетично1' кyльтypи стapшоклaсникiв нeобxiдно вpaxовyвaти кiлькa вaжливиx xapaктepистик учня як дiяльноï ютоти.
По-пepшe, стapшоклaсник e носieм певного табутого paнiшe художньо-естетичного досвiдy, сфоpмовaниx особистiсниx yстaновок, поглядiв, цiнностeй, iнтepeсiв. Kpiм того, кожний пiдлiток мae iндивiдyaльнi особливостi (вольовi якостi, тeмпepaмeнт тощо). Eфeктивнiсть фоpмyвaння художньо-естетично1' кyльтypи стapшоклaсникa знaчною мipою зaлeжить вщ того, нaскiльки точно вpaxовaно його досвщ i здaтнiсть (eмоцiйно-вольовy, iнтeлeктyaльнy) спpиймaти пpопоновaнi iнфоpмaцiйнi тa художньо-естетичш знaння i втiлювaти ïx у opa^rm^ твоpчy дiяльнiсть.
По-дpyгe, фоpмyвaння вкaзaноï кyльтypи учня сyпpоводжyeться влaсною художньо-естетичною оцiнювaльною дiяльнiстю, ята змyшye його постiйно пepeбyвaти у CTarn "внyтpiшнього" дiaлогy з сaмим собою, оточуючими людьми, пpиpодою, суспшьством, свiтом зaгaлом.
По-тpeтe, фоpмyвaння художньо-естетично1' кyльтypи пepeдбaчae aктивiзaцiю iнтeлeктyaльноï, мотивaцiйноï, духовно^ eмоцiйноï, дiяльно-пpaктичноï сфep особистосп.
Aнaлiз дiяльностi стapшоклaсникiв нa ypокax з iнфоpмaтики дae пiдстaви вио^еми™ тaкi види позицiй yчнiв стосовно здобутих художньо-естетичних знaнь, якi зa однaкового змiстy зумовлюють piзний piвeнь сфоpмовaностi художньо-естетично1' кyльтypи: aктивнa; ^сивта; сyпepeчливо-нeвизнaчeнa; зовнi пaсивнa, aлe внyтpiшньо дiяльнa.
Aктивнa позицiя стapшого падл^та пpоявляeться в його дiяльномy сгавленш до змiстy нaвчaльного пpeдмeтa, що OTp^e свiдомомy зaсвоeнню ним художньо-естетичних щей, оволодшню piзними поняттями, pозвиткy eмоцiйноï чyтливостi, твоpчоï компeтeнтностi, пpодyктивноï дiяльностi.
Пaсивнa позицiя школяpa полягae в бaйдyжомy стaвлeннi його до художньо-естетичного с^ий^^я дiйсностi, до пpeкpaсного.
Cyпepeчливо-нeвизнaчeнa позицiя учня xapaктepизyeться непослщовшстю, ситyaцiйнiстю в художньо-естетичному спpийняrтi шших людей, пpиpоди, сyспiльствa, свiтy зaгaлом, що ствоpюe можливiсть для спiвiснyвaння у свiтоглядi школяpa нeсyмiсниx зшнь, поглядiв i пepeконaнь.
Якщо ж учень проявляе зовнi пасивну позицiю, але в нього формуеться власна думка, то за певних умов (наприклад, коли не висловлеш ним думки пiдтвердились, долаеться сумшв, неузгодженiсть, суперечнiсть) вiн може утвердити себе як дiяльна особистiсть.
У цьому контекст доречно наголосити, що найважливше завдання вчителя полягае в тому, щоб у процесi навчання i виховання сформувати активну позищю всiх учнiв, тобто забезпечити !х iнтелектуальну, емоцiйну i практичну готовшсть до естетичного сприйняття навколишньо! дшсносп i творчу продуктивну дiяльнiсть, яка е головною умовою та показником сформованосп художньо-естетично! культури.
Учитель мае визначити найбшьш ефективнi методи i прийоми роботи, що активiзують позищю учшв у процес !х художньо-естетичного становлення. Серед них можна визначити й охарактеризовати таю:
- формулювання та виршення проблем, яю мобшзують учнiв на пiзнавальну дiяльнiсть, пов'язану з аналiзом, встановленням причинно-наслiдкових зв'язюв, систематизацiею та узагальненням;
- створення ситуацiй, що вимагають зiставлення рiзних уявлень учнiв з науковими фактами;
- розробка власних проектов, програм, в основi яких лежать рiзнi види мистецтва;
- виконання рiзних творчих робiт;
- органiзацiя пiзнавальних завдань, яю спонукають учнiв до висловлення особистого ставлення i вимагають вщ них необхiдностi й умiння зробити самостшш обrрунтованi висновки власно! позици;
- розгляд альтернативних напрямкiв виршення конкретно! проблеми з необхiднiстю самостшного вибору оптимального рiшення;
- використання елеменпв дискусi! та дискусiйних методiв, якi спонукають учня до застосування художньо-естетичних знань для обстоювання власних поглядiв i переконань.
Отже, ефектившсть формування художньо-естетично! культури старшокласникiв на уроках шформатики може бути забезпечена, на нашу думку, за наступних педагопчних умов:
- у виборi змiсту навчального матерiалу i методики його викладання вчителевi необхiдно дотримуватися головних дидактичних принципiв (зв'язку навчання з життям, наочностi, активностi й ш.);
- потрiбно наслiдувати етапшсть у вивченнi iнформатики: спочатку вивчати предмет на шту!тивно-практичному рiвнi (на основi змiсту, близького до життевого досвiду учнiв), потiм — на художньо-образному (створення конкретних моделей, рисунюв тощо) i нарештi — на науково-прикладному (створення програм, рекламних проспектов, веб-сторшок i т. д.);
- структурування уроюв та !х оргашзащя, обгрунтування оцiнки знань учнiв i прогнозування художньо-естетичних iнтересiв пiдлiткiв повинш бути такими, що обов'язково передбачали би творчу продуктивну дiяльнiсть учшв та !! результативнiсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вшьямс Р., Маклш К. Комп'ютери в школ / Пер. з англ. — К.: Радянська школа, 1988. — 295 с.
2. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. — М.: Наука, 1987. — 213 с.
3. Ершов А. П. Школьная информатика в СССР: от грамотности — к культуре // Информатика и компьютерная грамотность. — М.: Наука, 1988. — 138 с.
4. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. — М.: Педагогика, 1988. — 192 с.
5. Монахов В. М. Что такое новая информационная технология обучения? // Математика в школе. — 1990. — № 2. — С. 47-52.
6. Психологические основы программированного обучения / Под ред. Н. Ф. Талызиной. — М.: Изд-во МГУ, 1984. — 329 с.
