CC BY
364
9. Войтович В. Украшська тфологш. — Вид. 2-е, стереотип. — К.: Либвдь, 2005. — 664 с.
10. Ильенков Э. В. Об эстетической природе фантазии // Искусство и коммунистический идеал. — М., 1984.
11. Кандинский В. О духовном в искусстве. — М.: Архимед, 1992. - 110 с.
12. Книга: Энциклопедия / Редкол.: И. Е. Баренбаум, А. А. Беловицкая, А. А. Говоров и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 800 с.
13. Книжное искусство: путь к типографике. http://www.rusiskusstvo.ru/themes/theme/a48/
14. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика: История и теория. Эстетика: особенности художественных эпох и направлений. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. — 544 с.
15. Мороз Н. В. Шдручник як найважливший компонент навчально-методичного комплексу // Зб. наук. праць Нацюнально! академп Державно! прикордонно! служби Украши iменi Б. Хмельницького. № 31. Ч. II. — Хмельницький, 2004. — 183 с.
16. Ожегов С. И. Словарь русского язика. — 22-е изд. — М., 1990. Толковый словарь русского язика. (Совместно с Н. Ю. Шведовой). http://www.boloto.info/search.php
17. Олексюк О. М., Ткач М. Педагопка духовного потенщалу особистостг сфера музичного мистецтва: Навч. поибник — К.: Знання Украши, 2004. — 264 с.
18. Панина Н. Молодежь Украины: структура ценностей, социальное самочувствие и морально-психологическое состояние в условиях тотальной аномии // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2001. — № 1.
19. Пахомов В. В. Книжное искусство. — М.: Искусство, 1962. — 432 с.
20. Радугин А. А. Эстетика: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А. А. Радугина. — М.: Центр, 2000. — 240 с.
21. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М.Прохоров — М.: Сов. Энциклопедия, 1989. — 1632 с.
22. Украшське народознавство: Навч. похабник / За ред. С. П. Павлюка; Передмова М. Г. Жулинського. — 3-те вид., випр. — К.: Знання, 2006. - 568 с.
23. Иллюстрация учебник http://www.hi-edu.ru/x-books/xbook095/01/index.html
24. Ушаков Д. Н. Толковый словарь русского языка. http://www.boloto.info/dict. php?dic=3&sl= ИЛЛЮСТРАЦИЯ&vid= 1
25. Шевердин К. Н. Воспитательные возможности книжной иллюстрации как средства эстетического воспитания студенческой молодежи // С^^вс i zmiana w pedagogice XXI wieku. С/^вс 2. — Siedlce: Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2007.
26. Шевердин К. Н. Графический символ - средство развития духовного потенциала человека и общества // Духовшсть особистостг методолопя, теорiя i практика: Зб. наук. праць / Гол. ред. Г. П. Шевченко. — Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2004. - Вип. 6.
27. Шевченко Г. П. Актуальные проблемы эстетического воспитания учащейся молодежи. Рукопись. 2006.
28. Шевченко Г. П., Джабер Х. М. Естетичне виховання у вищих навчальних закладах Украши у сучасний перюд. — Луганськ: Вид-во СНУ iм.. В. Даля, 2004. — 208 с.
29. Шевченко Г. П. Естетизащя навчального процесу у вищий школi // Гумашзащя навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. IV / За ред. Легенького Г. Л., Сипченко В. I. — Слов'янськ: 1ЗМН-СДП1, 1998.
30. Энциклопедический словарь по культурологии / Под общ. ред. проф. А. А. Радугина. — М.: Центр, 1997.
31. Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона. http://www.boloto.info/dict.php?dic=4
32. Энциклопедия «Символы, знаки, эмблемы»: http://slovari.yandex.ru/dict/encsym/article/SYM/sym-0639.htm
33. Энциклопедический словарь юного художника / Сост. Н. И. Платонова, В. Д. Синюков. — М.: Педагогика, 1983. — 416 с.
1рина ПАЦАЛЮК
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАК1В МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Актуальшсть проблеми формування естетичних смашв молодших школярiв у процес вивчення образотворчого мистецтва спонукае вчених, дiячiв культури, майстрiв мистецтва, пращвнишв освiти до створення вiдповiдних умов, як1 б сприяли И устшному вирiшенню. Вiдбуваеться активний пошук об'ективних та суб'ективних чинникiв впливу на цей процес, при цьому акцентуеться увага на доцiльностi активного використання естетично-виховних
можливостей художшх цiнностей. Одночасно спостерiгаeться прагнення застосувати в шшльнш практицi форми та способи впливу на учнiв, як1 б змщнювали та збагачували !х духовно-функцiональнi властивосп, пов'язанi з естетичним ставленням до навколишньо! дiйсностi i мистецтва.
Мета статп — розглянути педагогiчнi умови, як необхiдно створити для ефективного формування естетичних смакiв молодших школярiв у процесi вивчення образотворчого мистецтва.
Значш можливостi для ефективного вирiшення питань формування естетичних смак1в учнiв засобами образотворчого мистецтва мае системний тдхвд до педагопчного забезпечення вказаного процесу. У науковiй лiтературi ще не знайшли чiткого визначення та обгрунтування педагогiчнi умови, як1 б ввдповвдали основним положениям та вимогам системного тдходу до формування естетичних смашв молодших школярiв у процесi вивчення образотворчого мистецтва.
Рис. 1.1. Педагогiчнi умови ефективного формування естетичних сматв молодших школярiв у
процес вивчення образотворчого мистецтва
Враховуючи актуальшсть та необхвдшсть успiшного розв'язання цього питання, нами була проведена ввдповвдна пошукова та аналиична робота, за пiдсумками яко1 було визначено так1 педагогiчнi умови формування естетичних смашв молодших школярiв у процесi викладання образотворчого мистецтва.
Впровадження естетичного пiдходу до формування естетичних смашв учшв у процес вивчення образотворчого мистецтва. Видiлення ще1 педагогiчноï умови зумовлено тим, що естетичнi смаки е складне за своею природою явище. Воно мае емоцшну, iнтелектуалъну та дiялънiсну складову, вiдзначаетъся взаемозв'язком внутрiшнъого i зовшшнього, об'ективного i суб'ективного, характеризуетъся шльшсними та яшсними змiнами, знаходитъся в стан динамiки, розвитку та самооргашзацп. Саме тому формування естетичних смашв не може ввдбуватися за спрощеною моделлю, в як1й вiдсутня певна перспектива педагопчних дiй, конкретнiстъ завданъ та ршень, узгодженiстъ та послвдовшсть освiтнъо-виховного впливу. Наявнiстъ в естетичних смаках системоутворювалъних проявiв та ознак зумовлюе необхвдшсть впровадження адекватного тдходу до ïx формування.
Системний пiдхiд до вирiшення певних проблем властивий багатъом галузям знанъ: фiлософiï, психологи, культурологи, шбернетищ, теорiï управлiння, а також педагопщ. Про це пише С. Гончаренко, пiдкреслюючи, що «системний тдхвд — напрям у спещальнш методологiï науки, завданням якого е розробка методiв дослiдження й конструювання складних за органiзацiею об'екпв як систем. Системний тдхвд у педагопщ спрямований на розкриття цiлiсностi педагопчних об'екпв, виявлення в них рiзноманiтних типiв зв'язк1в та зведення ïx у едину теоретичну картину. Наприклад, як систему можна розглядати будь-яку пiзнавалъну дiялънiстъ, а ïï складовими будуть сам суб'ект пiзнання (особиспсть), процес пiзнання, продукт пiзнання, мета тзнання, умови, в яких вона перебтае тощо. У свою чергу складовi системи — пiдсистеми — можна розглядати як самостшт системи» [1, 305].
У нашому до^дженш, яке мае педагогiчну спрямованiстъ i передбачае прийняття вiдповiдних рiшенъ, об'ектом е процес естетичного виховання учшв, а предметом — педагопчт умови формування естетичних смашв молодших школярiв у процеа вивчення образотворчого мистецтва. Саме тому, використовуючи системний шдхвд, ми намагаемося видшити суттевi зв'язки естетичних смак1в учнiв i шляхом ix педагогiчного забезпечення, стимулювати школярiв до послiдовного розвитку, збагачення тощо.
Серед рiзноманiтниx зв'язшв естетичних смашв учшв нами видшено таш:
- зв'язок естетичних смашв молодших школярiв iз соцiалъною практикою, сферою життедiяльностi, тим середовищем, у якому ввдбуваеться ïx навчання, праця, ввдпочинок, дозвшля, творчiстъ та iн.;
- зв'язки естетичних смашв молодших школярiв iз культуротворчими процесами, пов'язаними з розвитком окремих видiв мистецтва, етнокультури, оргашзащею художньо-творчоï дiялъностi, естетизацiею природничого, предметного, соцiалъного оточення;
- зв'язки естетичних смашв молодших школярiв iз ïx особистiсним розвитком, формуванням системи духовних цiнностей (свiтоглядниx, моральних, валеолопчних та iн.), способами творчоï самореалiзацiï.
Кожен iз видiлениx зв'язшв естетичних смашв мае об'ективний характер i тому передбачае ïx врахування тд час прийняття педагогiчниx рiшенъ, пов'язаних iз формуванням естетичних смашв учшв молодшого школьного вiку. Нехтування об'ективними закономiрностями розвитку естетичних смашв, або гiперболiзована увага до окремих iз зазначених зв'язшв спричиняють те, що педагопчш ршення та дл концентруються на формуваннi одних параметрiв духовно-практичного зв'язку з прекрасним за рахунок iншиx. Це призводить до того, що окремi органiзатори естетично-виховного процесу пропонують впроваджувати на практицi так рiзновиди вирiшення зазначеноï проблеми, як сощально-орiентований, xудожнъо-орiентований та особистiсно-орiентований пiдxоди до формування естетичних смашв молодших школярiв у процесi вивчення образотворчого мистецтва.
Ощнюючи зазначенi шдходи до педагогiчного забезпечення як таш, що дозволяють лише частково вирiшувати зазначену проблему, ми пропонуемо системний шдхвд, згiдно з яким зазначеш зв'язки естетичних зв'язк1в учнiв повинш отримати рiвнозначну пiдтримку в освиньо-виховному процесi початковоï школи. Для впровадження системного тдходу до
формування естетичних смак1в учшв у процес вивчення образотворчого мистецтва доцшьним е прийняття в1дпов1дних педагопчних ршень щодо його мети, завдань, напрям1в та еташв.
Визначення мети формування естетичних смашв учшв мае важливе значения. Адже, як пише С. Гончаренко, «мета — передбачення в сввдомосл результату, на здобуття якого спрямовано д1яльн1сть окремо1 людини, групи або усього суспшьства. Категор1я мети у вигляд1 лог1чно1 модел1 фшсуе бажане, до чого людина прагне, що е для не1 вз1рцем у певному вид1 дгяльносп, а отже, е активним фактором людсько1 сввдомосп. Мета псно пов'язана з засобами ïï досягнення. Мета мае винятково важливе значення для спрямування, оргашзацп д1яльност1, постановки конкретних завдань» [1, 205]. На жаль, в сучаснш л1тератур1 ми не знаходимо ч1т^' ввдповвд на питання щодо мети формування естетичних смашв молодших школяр1в. Це призводить до того, що в одному випадку зазначену мету розглядають як наближення естетичних смашв особистосп до соцiальноï норми сприймання та оцшки прекрасного в дшсносп i мистецтвi, у другому — мета формування естетичних смашв штерпретуеться як створення умови для активноï участ людини у художньо-творчому процес та освоеннi дшсносп за законами краси, у третьому — зазначена мета розглядаеться як складова всебiчного й гармонiйного розвитку дiтей та молодi i тому досягаеться лише в загальному контекст! навчально-виховноï роботи.
На основi теоретичного аналiзу цього питання можна зазначити, що мету формування естетичних смашв молодших школярiв слад розглядати як програмну категорш, в як1й повинт бути врахованi соцiальнi, культуротворчi та особиспсш параметри готовностi учнiв до духовно-практичного зв'язку з прекрасним в дшсносп i мистецтвi. А це означае, що, визначаючи перспективу виршення цього питання, сучасна шшльна практика покликана формувати естетичнi смаки учшв, як б вiдкривали широкий проспр i можливостi для вирiшення питань життедiяльностi (спiлкування, працi, навчання, ввдпочинку), освоення художньо-естетичних цiнностей (твор1в рiзних вид1в мистецтва, культурних традицiй, вияв1в естетичного в навколишнiй дiйсностi), творчоï самореалiзацiï (вияв творчих сил i можливостей, досягнення певних результалв, життево1' мети).
В вiдповiдно до програмно-цшьовош спрямованостi процесу формування естетичних смашв молодших школярiв важливим е визначення основних завдань, як1 потрiбно виршити у початковiй школi. В умовах сучасно1' практики працiвники освiти намагаються вирiшувати завдання щодо формування естетичних смашв учшв, яш часом не достатньо обгрунтоваш, послiдовнi, системнi. Це призводить до того, що педагопчна увага актуалiзуеться на одних завданнях, i водночас належно не розв'язуються шшг
У науковiй лiтературi також йдеться про необхвднють вирiшення рiзних за сво1'м змiстом завдань формування естетичних смашв молодших школярiв засобами мистецтва. Так, Л. Капасюк, розглядаючи завдання формування художнього смаку учшв початкових клаив наголошуе на необхвдносп вирiшення питань пiдготовки ix до активного сприйняття художнiх творiв, а також розвитку потреби естетичного судження. На думку автора, без цього не можна уявити собi слухача, який мае сво].' запитання до музики, свое ставлення, своï вимоги, смаки [2]. В.Томашевський вказуе на доцшьшсть набуття учнями естетичних вражень, здшснення естетичного пошуку, визначення художньо-естетичного задуму, вибору художньо-виражальних засобiв, здшснення естетичноï оцiнки результатiв творчоï роботи [6, 9]. В. Лихвар вважае, що для розвитку художньо-творчого потенщалу молодших школярiв у процесi образотворчоï дiяльностi важливим е здiйснення поетапного розвитку складових художньо-творчого потенщалу учшв, стимулювання у навчально-виховному процесi xудожньо-творчоï активностi шляхом використання спещально дiбраниx педагогiчниx засоб1в та врахування вiдповiдниx чинник1в соцiокультурного середовища [4, 3].
Характерним е те, що завдання формування естетичних смашв учшв розглядаються переважно в загальному контексп навчально-виховно" роботи. Так, до основних завдань художньо-естетичного розвитку молодших школярiв засобами образотворчого мистецтва С. Коновець ввдносить: «розвиток особистiсноï цшсносп, духовносп та послiдовне формування естетичноï культури; виховання активного ставлення до естетичних явищ дшсносп та мистецтва; цшеспрямоване i систематизоване формування навичок естетичного сприймання та оцiнноï дiяльностi; стимулювання та актуалiзацiя творчого потенцiалу й удосконалення
практичних знань, навичок та умiнъ в галузi образотворчого мистецтва; розвиток прагнення до творчоï самореалiзацiï в рiзниx видах полixудожнъоï д1яльност1» [3, 4].
Отже, як в педагопчнш теорп так i в шкiлънiй практищ можна спостерiгати постановку значноï шлькосп завдань, пов'язаних з формування естетичних смашв молодших школярш засобами мистецтва. Але переважна бшьшють iз них спрямована на вирiшення лише окремих аспекпв вказаноï проблеми i не торкаеться ïï на рiвнi системного розв'язання. Пропонованi для практичного виршення завдання не узгоджуються мiж собою, дублюють одне одного, викликають у вчителiв початкових класiв значнi труднощi через свою мозаïчнiстъ, вузъкопрофiлънiстъ тощо.
На основi системного пiдxоду нами видшено основнi завдання формування естетичних смашв молодших школярiв у процес вивчення образотворчого мистецтва. До них ввдносимо таш:
• Шдготовка учшв до усввдомлення сутностi та значення естетичних смашв для найважливiшиx видiв життедiялъностi: iгровоï, комунiкативноï, навчалъноï, трудовоï, дозвiллевоï, творчоï та iн.
• Ознайомлення учнiв з основними джерелами та засобами формування естетичних смашв: природою, предметами побуту, взаеминами мiж людьми, творами мистецтва.
• Набуття учнями досвiду самоорганiзацiï естетичних смашв та ïx використання у процеа духовно-практичного зв'язку з прекрасним у навколишнш дiйсностi та мистецтвi.
Безперечно, програмно-цшьовий змiст формування естетичних смашв учшв вимагае ввд вчителя початкових класв правильного визначення мети i завдань. Разом iз тим суттевого значення набувають питання, пов'язанi з вибором конкретних напрямiв реалiзацiï визначеноï програми педагогiчниx дiй. У напрямах естетично-виxовноï дiялъностi знаходять концентроване вираження найважливiшi шляхи впливу на особиспсть та ïï поведiнку. Формування естетичних смашв молодших школярiв не е винятком i тому передбачае впровадження певних напрямiв естетично-виховного впливу.
У науковш лiтературi, присвяченiй естетичному вихованню учнiв засобами образотворчого та шших вид^в мистецтва, йдеться про доцшьшсть окремих напрямiв роботи вчителя початкових класв, зокрема емоцiйно-спонукалъного, пiзнавалъно-дiялънiсного, художньо-творчого, комунiкативно-оцiнного та iн. Кожен iз зазначених напрямiв заслуговуе на увагу. Так, наголошуючи на важливостi емоцшно-спонукального напряму у формуваннi xудожнix смашв учнв, Л. Капасюк зазначае, що концерти для дпей молодших класв не повиннi об'еднуватись темами, яш мiстятъ узагальнення. У них головним завданням повинно бути нагромадження рiзноманiтниx вражень вiд музичних творiв, музичних образiв i настроïв з одшею метою - зацiкавити дiтей музикою i прищепити любов до неï [2].
С. Коновець вважае, що для реалiзацiï основних завдань художньо-естетичного розвитку молодших школярiв засобами образотворчого мистецтва потрiбнi так1 напрями, як тзнавально-дiялънiсний, художньо-творчий, сприймання та ощнювання. Пiзнавалъно-дiялънiсний напрям передбачае систематизацию i послiдовне поглиблення знань та уявлень учшв у цариш образотворчого мистецтва; формування та удосконалення практичних умшь i навичок в рiзниx видах творчоï дiялъностi; розвиток спостережливосп, зоровоï пам'ят!, просторових уявлень, тактильних i шнестетичних вiдчуттiв, колiрного зору, композищйних навичок. Художньо-творчий напрям пов'язаний з формуванням творчих здiбностей та прагненням до творчоï самореалiзацiï, розвитком xудожнъоï уяви i творчоï активностi. Напрям художньо-естетичного виховання, пов'язаний зi сприйманням та ощнюванням, покликаний забезпечити формування естетичного досвiду, навичок сприймання та оцiночноï дiялъностi, розвиток образного мислення, естетичного ставлення до явищ мистецтва та дiйсностi, естетичних почутпв, смак1в, оцiнок, потреб, емоцшжд сприйнятливост1 та чутливост1, формування естетичноï культури [3, 4-5].
Позитивно ощнюючи наявний теоретичний та практичний досввд з цього питання, ми все ж вважаемо доцшьним конкретизувати основш напрями формування естетичних смашв молодших школяр!в у процеа вивчення образотворчого мистецтва. Системний шдхвд до виршення цього питання визначае доц1льн1сть таких напрям!в:
- шформацшний напрямок, який передбачае широке використання освiтньо-виxовниx можливостей образотворчого мистецтва та його цшсного змiсту, необхвдного для формування естетичних смакiв учшв;
- оргашзацшний напрямок, який передбачае використання наявних можливостей естетичних смашв у процес духовно-практичного зв'язку з прекрасним у дщсносп та мистещш.
Системний пiдxiд до формування естетичних смашв молодших школярiв у процеа вивчення образотворчого мистецтва актуалiзуе увагу ще на одному аспекп, а саме - етапах виршення зазначеноï проблеми. Етапи естетично-виховного процесу мають важливе оргашзацшне значення, дозволяють моделювати поступове зростання естетичних якостей особистосп, дiагностувати рiвень сформованостi, визначати прюритетш питання, на яких слiд концентрувати освiтньо-виxовнi зусилля.
У сучаснiй школi вчителi початкових класiв поняття «етапи» розглядають переважно на дидактичному рiвнi (етапи засвоення знань, етапи уроку, етапи оргашзацп самостiйноï роботи учшв та ш.). В естетичному вихованш i, зокрема у процесi формування естетичних смашв учшв на заняттях з образотворчого мистецтва, питання етапносп вказаного процесу практично не розглядаеться. Внаслвдок цього формування естетичних смашв часом набувае розмитого та невизначеного характеру, який важко належним чином ощнити з погляду послвдовносп, ефективносп, наступносп, системност тощо.
На пiдставi теоретичного аналiзу цього питання нами видшено так1 етапи формування естетичних смашв молодших школяр1в у процес вивчення образотворчого мистецтва:
- етап актуалiзацiï' естетичних смак1в у сввдомосп та життедiяльностi учнiв 1-4 клаив у процесi вивчення образотворчого мистецтва;
- етап ознайомлення учнiв з необхвдними знаннями, поняттями та уявленнями про прекрасне в дiйсностi та мистещш засобами образотворчостi;
- етап оволодшня учнями способами виявлення естетичних смашв у процеа вивчення образотворчого мистецтва;
- етап практичного використання естетичних смашв учшв у процес вивчення образотворчого мистецтва та шших видах дiяльностi.
Таким чином, впровадження системного шдходу до формування естетичних смак1в молодших школярiв у процесi вивчення образотворчого мистецтва дозволяе на програмно-цшьовому рiвнi вирiшувати зазначену проблему. Завдяки цьому так1 поняття, як: мета, завдання, напрями та етапи формування естетичних смашв засобами образотворчого мистецтва - набувають цшеспрямованого i конкретного змюту, що дозволяе в умовах шкiльноï практики визначати перспективи та послвдовш кроки естетично-виховного впливу на учшв.
Ознайомлення учшв iз щншсним змiстом образотворчого мистецтва як одного з об'екпв естетичних смак1в. Видшення цiеï' педагогiчноï' умови мае важливе значення для виршення вказаноï проблеми. Якщо системний пiдxiд дозволяе на концептуальному рiвнi визначити перспективу того, на що мають бути спрямоваш освиньо-виховш зусилля, то ознайомлення учшв з цшнюним змютом образотворчого мистецтва покликане видшити естетичнi смаки з-помiж iншиx способiв освоення навколишньоï дiйсностi, актуалiзувати ïx роль i значення для сприйняття предметiв i явищ дщсносп за законами краси.
Зазначимо, що естетичш смаки е виявом цiннiсного ставлення учнiв до того, що вони сприймають у природ^ побутi, взаеминах мiж людьми, творах мистецтва. Окремi предмети та явища молодшi школярi можуть ощнювати як так1, що мають для них практичну, пiзнавальну, моральну, суспшьну, художню цiннiсть. Разом з тим, ощнюючи предмети та явища дщсносп, вони можуть визначати ïx як естетичш щнносп. Тобто так1, що належать до прекрасних чи потворних, шднесених чи низьких, трагiчниx чи комiчниx. Опираючись на своï естетичш смаки, учш не лише ввдзначають на рiвнi свiдомостi xарактернi риси чи якосп довк1лля, але й узагальнюють ïx вiдповiдно до уявлень та понять про прекрасне.
Ввдмшшсть естетичних смашв ввд iншиx форм та способiв цiннiсного ставлення до дшсносп i мистецтва виявляеться в тому, що вони дозволяють сприймати, розум^и, оцiнювати предмети i явища як прекрасш, тобто такi, що характеризуються гармоншним поеднанням змiсту i форми, внутршнього i зовнiшнього, прагматичного i духовного. Для повнощнного
функцюнування естетичних смашв потр!бш знання, поняття, уявлення, як1 б дозволяли цшсно сприймати окремi предмети чи явища, розумпи ïx у еднаннi найважлив!ших складових, оцiнювати в1дпов1дно до юнуючих у сусп1льн1й практицi назв та критерйв. Усе це переконуе в тому, що формування естетичних смашв молодших школяр!в повинно здшснюватися на щншсному зм1ст1, який би розкривав сутн1сть та значення р1зних аспекпв навколишнъоï д1йсност1, дозволяв оцiнювати предмети та явища у ïx гармоншносп, цшсносп, виразностi, емоцiйнiй забарвленостi тощо.
Необхвдний для формування естетичних смашв досввд ц1нн1сного освоения д1йсност1 молодш! школяр1 можуть набути п1д час стлкування з природою, людьми у процеа навчальних занять, р1зних вид1в творчоï д1яльност1. Разом з тим, особливим джерелом ïx ц1нн1сного досв1ду може бути мистецтво i, зокрема, твори живопису, графiки, скульптури, архггектури, декоративно-ужиткового мистецтва. Як зазначае С. Коновець, «образотворче мистецтво — один з найважливших предметiв у початковш школ1, адже в процес виховання та творчого розвитку осо6истост1 саме урок образотворчого мистецтва ввдграе значущу роль, допомагаючи дитин1 ув1йти у св1т творчост1 та краси й прилучитися до скарбiв xудожнъоï культури. Образотворче мистецтво справляе на людину чи не найефективнiшу д1ю, бо завдяки свош унiверсалъностi пл1дно розвивае ïï емощйно-чуттеву сферу, поглиблюе знання, штенсиф!куе вiзуалъний i сенсорний досввд, формуе загальну та естетичну культуру» [3, 4].
Бачимо, що необхвдшсть активного звернення освiтнъо-виxовноï практики до образотворчого мистецтва зумовлена його можливостями передач! учням р!зного досв1ду, щншсного ставлення до предметiв та явищ дшсносп. Так, на матерiалi художшх твор1в майстри живопису, графiки, скульптури, архпектури, декоративно-ужиткового мистецтва вiдображаютъ широкий спектр сощальних в1дносин, розкривають можливосп художньо-образного вiдображення д1йсност1, демонструють зразки естетичного ставлення до навколишнього середовища та мистецтва. Усе це дозволяе зробити висновок про те, що щншсний зм1ст образотворчого мистецтва е р1зним. А це вiдкривае широкий прослр щодо його використання у процес формування естетичних смашв молодших школяр1в.
Одним 1з р1зновид1в ц1нн1сного зм1сту образотворчого мистецтва е сощальний зм1ст. Завдяки цьому змюту майстри мистецтва визначають у своïx роботах певнi речi, предмети, явища, риси людей, ïx поведшку, характер, ввдносини як такi, що можна ощнити як необxiднi, важливi, корисш, потр16н1, до6р1, порядн1, чеснi, ввдкрип та 1н. Соцiалъний зм1ст важливий тим, що стосуеться кожноï людини, ïï життя, працi, навчання, ввдпочинку, допомагае зрозум1ти, що е в житп важливим, перспективним, а що е другорядним, не вартим уваги. По суп, сощальний зм1ст художшх твор1в е реалютичним вiдображениям життя сустльства i окремоï людини у рiзноманiтностi ïï ставлення до природи, 1нших людей, матерiалъниx i духовних здобутшв минулого i сучасностi.
У формуванш естетичних смакiв молодших школяр1в використання соцiалъного зм1сту образотворчого мистецтва мае важливе значення. Саме тому виникае потреба, щоб на матерiалi майстрiв живопису, графiки, скульптури, архпектури, декоративно-ужиткового мистецтва д1ти якомога ширше i багатограннiше пiзнавали навколишнiй св1т. Для цього потр16но пропонувати учням таш художш твори, у яких висвiтлюетъся питання ц1нн1сного ставлення людини до природи, побуту, 1нших людей та мистецтва. Це дозволить молодшим школярам зрозумгги, що естетичш смаки можуть допомагати ^м у ввдносинах з природн1м, предметним, сусп1льним та художшм середовищем.
Ц1нн1сний зм1ст образотворчого мистецтва визначаеться не лише тим, яш предмети чи явища дшсносп знайшли ввдображення, але й тим, в який спосб вони представлеш на полотн1, виробах декоративно-ужиткового мистецтва, скульптур! тощо. Йдеться про створення майстрами мистецтва художн1х образiв як особливоï форми передачi художнього змюту. Цей р1зновид ц1нн1сного зм1сту образотворчого мистецтва суттево вiдрiзняеться в1д попереднього. Адже завдяки засобам виразносп, експозици окремих елементiв, наявностi внутр1шн1х суперечностей, лопки та динамiки розгортання сюжетних лшш твори мистецтва утворюють особливу ситуацiю, в яку залучаеться особиспсть з1 своïми почуттями, переживаннями, роздумами, пошуками тощо. Це е художшм змютом, який сприймае людина завдяки особливим можливостям образотворчого мистецтва.
Значення художнього змюту у формуваннi естетичних смашв полягае в тому, що завдяки художньо-образному вiдображенню дiйсностi учш отримують можливiсть вiдчути широку паттру людських почуттiв, емоцiйно сприйняти предмети i явища, яш ранiше не викликали певноï реакци. Крiм того, художнш змiст образотворчого мистецтва поглиблюе знання учшв про iснуючi способи, матерiали та теxнiки художньо-образного ввдображення дiйсностi, розширюе ïx xудожнiй свиогляд, стимулюе творчу активнiсть.
Образотворче мистецтво не обмежене зазначеними рiзновидами цшшсного змiсту. Воно характеризуеться також широкими можливостями щодо передачi естетичних почуттш, утвердження у свiдомостi людини естетичних понять, уявлень та вдеал1в. Сутшсть естетичного змiсту виявляеться в тому, що прекрасне як в житп, так i в мистещш не може бути одномаштним, типовим, стандартним. Кожний твiр мистецтва по-своему, з властивими йому засобами, передае вiдчуття i розумiння краси. Коли ж ввдбуваеться поеднання чи зiставлення окремих рiшень на прикладi творiв образотворчого та шших видiв мистецтва, з'являеться вiдчуття i розумiння того, що краса мае безлiч вiдтiнкiв, що вона не мае формальних обмежень i тому ввдкривае проспр для творчоï самореалiзацiï' особистостi та ïï дiяльностi за законами краси.
Використання естетичного змюту творiв образотворчого мистецтва у формуванш естетичних смак1в молодших школяр1в мае особливе значення. Адже на цьому матерiалi учнi мають можливють сприймати рiзнi варiанти бачення майстрами мистецтва виявiв прекрасного в навколишнш дiйсностi, порiвнювати ïx, робити власш висновки щодо естетичного освоення природи, предметiв побуту тощо. Естетичний змют xудожнix творiв вiдкривае необмеженi можливосп для утвердження естетичних понять, цшшсних орiентацiй, смакових уподобань учнiв, що позитивно впливае на змiцнення духовно-практичних зв'язк1в зi свiтом прекрасного.
Отже, для шформацшного забезпечення процесу формування естетичних смашв молодших школярiв доцшьним е ïx ознайомлення з сощальним, xудожнiм та естетичним змiстом творiв образотворчого мистецтва. За такоï педагогiчноï умови учнi отримають можливiсть опиратися на знання, поняття та уявлення про прекрасне у ïx псному зв'язку з соцiальною практикою, художньо-творчим процесом, а також освоенням дшсносп за законами краси.
Оволодiння учнями способами естетичноï активностi, необxiдними для самооргашзаци естетичних смак1в. Наголошуючи на необхвдносп цiеï педагогiчноï умови для виршення зазначеноï' проблеми, доцiльно пiдкреслити, що естетичш смаки е залежними не лише ввд цiннiсного змiсту, засвоеного на матерiалi образотворчого мистецтва, але й вiд внутрiшньоï самоорганiзацiï.
У молодшому школьному вiцi утворюються важливi псиxологiчнi передумови для виявлення i самооргашзаци естетичних смашв. В учшв спостер^аеться розвиток емоцiйноï сфери, завдяки навчальному процесу вiдбуваеться накопичення штелектуальних умiнь i навичок, виявляеться прагнення до пошуковоï, xудожньо-творчоï та шших видiв дiяльностi. Це дае шдстави вважати, що для забезпечення самооргашзаци естетичних смашв молодших школяр1в доцшьною е педагогiчна пiдтримка та стимулювання ввдповвдних способiв ïx естетичноï активность Суть цього педагогiчного впливу полягае в тому, щоб окреслити найважливiшi способи самооргашзаци естетичних смашв та забезпечити ïx послвдовний розвиток у процес вивчення образотворчого мистецтва.
Теоретичний аналiз цього питання дае шдстави стверджувати, що самоорганiзацiя естетичних смашв мае об'ективно-суб'ективний характер. Об'ективна зумовлешсть самоорганiзацiï пов'язана з наявнiстю та розвитком емоцiйноï, iнтелектуальноï та дiяльнiсноï складовоï' естетичних смак1в. Суб'ективна зумовлешсть передбачае здшснення людиною дш, спрямованих на саморегуляцш духовно-практичного зв'язку з прекрасним. У структурi самоорганiзацiï естетичних смашв кожний iз зазначених аспекта мае важливе значення. Якщо на об'ективному рiвнi закладаються основи вказаного процесу, то на суб'ективному вш може знаходити або не знаходити належноï уваги i тим самим ввдкривати певнi можливостi для подальшого збагачення естетичних смак1в. Як зазначае М. Ярмаченко, саморегулящею е «здатшсть людини керувати собою на основi сприймання й усвiдомлення актiв своеï' поведiнки та власних псиxологiчниx процеив. Саморегуляцiя — це процес регулювання окремих вид1в
власноï активносп чи д1яльност1 в цшому. Психолог1чн1 меxанiзми ïï формування в ход1 становлення осо6истост1. Саморегуляцiя пов'язана 1з самопiзнаниям у р1зних ïï видах — в1д найпростiшого до здатносп пiзнавати власнi псих1чн1 процеси (рефлекся), усвiдомлювати своï прагнення та емоцп тощо. Переxiд до саморегуляцп вiдбуваетъся на основ1 усвiдомления дитиною своïx псих1чних процес^в (зокрема, тзнавальних) спочатку в ïx зовн1шн1х виявах, а пот1м i у внутршньому планi. Головним органом саморегуляцп людини е ïï штелект» [5, 410].
Для забезпечення самооргатзацп естетичних смашв учням початкових класв важливо оволодiвати способами ïx виявлення, контролю за тим, як встановлюеться ïx духовно-практичний зв'язок з прекрасним в дшсносп i мистещш, осшльки вш вiдповiдае соцiалъним вимогам та особиспсним iнтересам, потребам, можливостям тощо. До таких спосо61в самоорганiзацiï естетичних смашв у молодшому шшльному в1ц1 ввднесено: врахування учнями власних емоцiйно-естетичниx уподобань, прийняття ними цiннiсно-орiентацiйниx рiшенъ, виявлення xудожиъо-творчоï активностi.
Врахування учнями власних емоцшно-естетичних уподобань е одним 1з способов самоорганiзацiï естетичних смашв, яким важливо оволодiвати у процес вивчення образотворчого мистецтва. Для цього потр16но звертати увагу молодших школяр1в на ïx почуття, емоцiйний стан, естетичш переживання, створювати педагогiчнi ситуацп, в умовах яких учн1 зважували б на те, що ^м подобаеться, приносить радiстъ, викликае iнтерес. При цьому важливо привчати молодших школяр1в до аналiзу та оц1нки своïx емоцiйно-естетичниx реакцiй, виявлення вiдповiдноï мотивацп того, чому вони реагували на певш вияви прекрасного в дшсносп та мистещш саме таким чином.
Прийняття цiннiсно-орiентацiйниx рiшенъ е також одним 1з спосо61в саморегуляцп естетичних смашв, до яких треба готувати молодших школяр1в. Адже ведомо, що оцшка прекрасного е штелектуальним продуктом, у якому знаходять вiдображения не лише властивосп певних продукт1в та явищ дшсносп, але й той досввд, на який особиспсть розраховуе i може використовувати шд час ïx аналiзу, оц1нки, iнтерпретацiï. Цей досввд мае набувати статусу штелектуально-естетичного фонду, на який осо6ист1сть орiентуеться i який залучае до процесу естетичного освоення д1йсност1 i мистецтва. Саме тому у процес вивчення образотворчого мистецтва у початковш школ1 важливо спонукати учн1в до прийняття самостшних цiннiсно-орiентацiйниx рiшенъ, врахування попереднього досв1ду оц1нки художн1х твор1в, знаходження нових п1дход1в, що дозволяють глибоко осмислити вияви прекрасного. Молодш1 школяр1 покликанi привчатися до iнтелектуалъниx спосо61в самоорганiзацiï естетичних смакiв, використовуючи при цьому цiннiсно-орiентацiйнi рiшения, пов'язанi з аналiзом, оц1нкою, тлумаченням та вибором твор1в образотворчого мистецтва.
Важливим способом самооргашзацп естетичних смашв, який слад враховувати у робот з молодшими школярами, е виявлення ними xудожньо-творчоï активность Свое ставлення до прекрасного учш демонструють не лише в емоцшний чи iнтелектуалъний спос16, але й беручи безпосередню участь у р1зних видах д1яльност1, пов'язаноï з мистецтвом. Своïми д1ями (малювання, лiплення, декорування та 1н.) д1ти засвiдчують не лише св1й естетичний ви61р, але й вмiния св1домо визначати мету, завдання, форми та методи своеï естетичноï та xудожнъоï д1яльност1. За таких обставин естетичнi смаки регулюються учнями на основ1 самостшно визначених параметрiв xудожнъо-творчоï роботи. Завдання початковоï школи полягае в тому, щоб поступово привчати школяров до здшснення самоорганiзацiï естетичних смашв, використовуючи при цьому можливосп образотворчоï д1яльност1.
Отже, програма педагогiчниx д1й, пов'язана з формуванням естетичних смашв учшв у процес вивчення образотворчого мистецтва, повинна бути спрямована не лише на зовшшш, й на внутршш процеси. Самооргашзащя естетичних смашв, яка засвiдчуе здатшсть учн1в св1домо регулювати свое ставлення до прекрасного, може бути забезпечена на основ1 врахування ними власних емоцшно-естетичних уподобань, самостшного прийняття цшшсно-орiентацiйниx рiшенъ, а також виявлення xудожньо-творчоï активностi у процес вивчення образотворчого мистецтва.
Набуття учнями досв1ду використання естетичних смашв засобами образотворчого мистецтва. Видшення цiеï педагогiчноï умови формування естетичних смашв молодших школяров пов'язане з необxiдиiстю оптимiзацiï зазначеного процесу, використання методiв
освiтньо-виxовноï роботи у початковш школi, як б враховували не лише лопку навчальних занять з образотворчого мистецтва, але й особливосп постановки i виршення естетично-виховних завдань. На жаль, у процес вивчення образотворчого мистецтва в сучаснш школi педагопчна увага зосереджуеться переважно на питаннях дидактичного змiсту (тематика занять, форми, методи оргашзацп навчальноï дiяльностi учшв). При цьому майже не враховуються особливоси того, яким чином мають формуватися естетичнi смаки як духовно-функцiональнi властивосл учнiв 1-4 клаав.
Для посилення виxовноï функцп навчальних занять з образотворчого мистецтва, оргашзацп позакласноï роботи визнано доцшьним набуття учнями досвiду використання естетичних смашв засобами образотворчого мистецтва у процес вивчення творiв живопису, графiки, скульптури, арxiтектури, декоративно-ужиткового мистецтва. До цього висновку нас спонукало розумiння того, що естетичш смаки як системш духовно-функцюнальш утворення особистостi повиннi знайти в умовах практики свою апробащю та перевiрку з погляду спроможносп школярiв вирiшувати визначенi перед ними завдання, функцп тощо. Досягти цього можна за умови постшного набуття досв^ використання естетичних смак1в у процес вивчення образотворчого мистецтва, а саме: сприймання, оцiнювання, iнтерпретацiï та виготовлення xудожнix творiв молодшими школярами.
Набуття досв^ використання естетичних смашв учшв у процес вивчення образотворчого мистецтва пов'язане зi сприйманням художшх творiв. Для глибокого сприймання прекрасного в мистещш молодшим школярам пропонуеться звернути увагу на виразнiсть запропонованих творiв, особливостi ïx змiсту, художнього матерiалу, а також уважно поставитися до власних почутпв, емоцiй, переживань. Адже саме в них знаходять певне вiдображення, емоцiйно-естетичнi уподобання, певш реакцп на сприйняте в мистещш. Сутшсть методики роботи вчителiв початкових клаив на цьому етапi залучення естетичних смак1в учнiв полягае у тому, щоб не нав'язувати ïм певну оцiнку чи цiннiсно-орiентацiйне ршення, а навпаки — пiдтримати, стимулювати й заохочувати ïx власнi емоцшно-цшшсш уподобання, почуття, асощацп, уяву та ш
Пiд час наступного етапу набуття досвiду використання естетичних смашв молодших школяр1в у процесi вивчення образотворчого мистецтва актуалiзуються питання ощнювання xудожнix творiв. У процесi ощнювання прекрасного в мистещш важливим е осмислення учнями того, як побудоваш художш твори в цiлому, якими е взаемозв'язки ïx змiсту i форми. Водночас, актуального характеру набувае звернення учшв до своïx знань, понять та уявлень, яких вони набули рашше i якi можуть використати шд час естетичноï ощнки, аналiзу творiв тощо. У цих поняттях, уявленнях, знаннях знаходить свое ввдображення розумiння учнями того, що е прекрасним в дiйсностi i мистещш. Завдання вчителя початкових клаив полягае в тому, щоб впровадити адекватну методику залучення естетичних смашв учшв шд час оцiнки художшх творiв. З цiею метою доцшьним е створення педагогiчниx ситуацiй, яш б дозволяли учням шукати ввдповвдь та оцiнювати xудожнi твори, використовуючи рашше опрацьоваш цiннiсно-орiентацiйнi рiшення, набуп знання та поняття про прекрасне.
Звернення до естетичних смашв учшв на попередшх етапах було пов'язане зi сприйманням та ощнюванням художшх твор1в. На заняттях з образотворчого мистецтва у 1-4 класах учш отримують можливiсть переконатися в тому, що естетичш смаки можуть допомагати глибоко сприйняти та правильно ощнити твори мистецтва. Водночас, слад зазначити, що у процес вивчення образотворчого мистецтва у початковш школi набуття досвiду використання естетичних смашв учшв може ввдбуватися i тд час штерпретацп xудожнix творiв та ïx творчого осмислення. Для цього вчителi початкових класiв можуть впроваджувати такий метод роботи, як xудожнiй дiалог. У межах дiалогiчноï форми взаемодп вчителя з учнями естетичнi смаки залучаються до активного осмислення художшх творiв, дозволяють знаходити в них спшьне i вiдмiнне, загальне i особливе, традицiйне та оригiнальне.
Четвертий етап набуття досвiду використання естетичних смашв учшв у процеа вивчення образотворчого мистецтва пов'язаний з творенням художшх твор1в. У молодших школяр1в е iнтерес до практичноï' дiяльностi у сферi образотворчого мистецтва, ïм подобаеться малювати, лiпити, виготовляти декоративш вироби тощо. У процесi xудожньо-творчоï дiяльностi важливо, щоб учнi не лише техшчно опановували засоби створення художшх творiв,
але й навчалися опиратися на свш власний естетичний досв1д та художньо-естетичш смаки. Методика залучення естетичних смашв учшв у процес творення художшх твор1в передбачае надання переваги шдив^альному п1дходу до учн1в, а також визначенню перспективноï програми ïx творчоï д1яльност1 з урахуванням зм1сту та характеру естетичного свпосприймання.
Отже, поетапне залучення естетичних смакiв учн1в у процес вивчення образотворчого мистецтва покликане сприяти усп1шному вирiшенню вказаноï проблеми. Естетичнi смаки молодших школяр1в доцшьно залучати п1д час сприймання, ощнювання, пояснення та творення художн1х твор1в. Це дасть можлив1сть зм1стовно збагатити естетичш смаки, зм1цнити ïx зв'язок з життедiяльнiстю учн1в.
П1дсумовуючи, можемо зазначити, що устшне вирiшения проблеми формування естетичних смашв молодших школяр1в передбачае створення в1дпов1дних педагогiчниx умов. До таких умов ввднесено: впровадження системного тдходу до формування естетичних смашв учшв, ознайомлення ïx з цшшсним змютом образотворчого мистецтва, оволодшня учнями способами естетичноï активностi, необхвдними для самоорганiзацiï естетичних смашв, а також набуття ними досв1ду використання естетичних смашв у процес вивчення образотворчого мистецтва у початковш школ1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Украшський педагогiчний словник. — К.: Либвдь, 1997. — 374 с.
2. Капасюк Л. О. Виховання художнього смаку в учшв загальноосвiтньоï школи // Психолого-педагопчш проблеми естетичного виховання учн1в загальноосвiтньоï школи: Зб.пр. Мiжнародноï наук.-практ. конф. — Кшв -Луцьк. 1996. — С. 30-31.
3. Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковш школ1: Методичний поибник. — К.: 1нститут педагопки i психологи професшно^ осв1ти АПН Украши, 2000. — 80 с.
4. Лихвар В. Д. Розвиток художньо-творчого потенщалу молодших школяр1в у процеи образотворчого мистецтва: Автореф. дис... кандидата пед. наук.: / Херсонський державний ушверситет. — Херсон, 2003. — 22 с.
5. Педагопчний словник / За ред. М. Д. Ярмаченка. — К.: Педагопчна думка, 2001. — 412 с.
6. Томашевський В.В. Оргашзащя творчо^ роботи молодших школяр1в на уроках образотворчого мистецтва: Автореф. дис... кандидата пед. наук / кривор1зький державний педагопчний ушверситет. — Кривий р1г, 2003. — 20 с.
Оксана Ф1ЛОНЕНКО
МУЗИЧНО-ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ОСОБИСТОСТ1 ЯК СКЛАДОВА ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
У cmammi розглядаеться суттсний 3Micm музично-творчого потенщалу oco6ucmocmi, 3diücHeHa спроба теоретичного моделювання цього феномену i розкриття педагогiчних умов його становлення.
Недооцшка естетичного виховання е нагальною проблемою сьогодення. Сучасна тенденщя до прискорення темпу життя вимагае в1д людини швидкого пристосовування до ввдповвдних зм1н. Осо6ист1сть часто не встигае переробляти отриману у сусп1льств1 шформащю i в резулътатi цього школи стае емоцшно напруженою та швидко стомлюеться.
Як зазначають О. Глуховська, I. Давидова, I. Куришева, залучення людини до естетичноï д1яльност1, зокрема худож^о^ сприяе мобiлiзацiï можливостей особистосп, збагачуе ïï в1дпов1дними знаннями, вмшнями i навичками у процес д1яльносп, розкривае ïï iндивiдуалънiстъ, передбачае емоцшне оздоровлення, стимулюе розвиток творчих здiбностей, урiзноманiтнюе творчу д1яльн1сть.
Естетичне виховання спрямоване на формування здатностi сприймати i перетворювати д1йсн1сть зг1дно 1з законами краси в ус1х сферах д1яльносп людини. Художне виховання, яке е частиною естетичного i пов'язане лише з мистецтвом, культивуе потребу у художнш насолод^ сприяе оволодшню «мовою» р1зних вид1в i жанрiв мистецтва, розвивае художньо-творч1 зд16ност1 та залучае людину до участi в художнш творчосп. Музичне мистецтво е одним 1з
