CC BY
56
УДК 37.016: 78. 01] : 784 (477)
Юлiя Мережко
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖН1Х СМАК1В
СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ВОКАЛЬНО!
СПАДЩИНИ УКРАШСЬКИХ КОМПОЗИТОР1В
У статт1 розглянуто проблему формування художтх смак1в старшокласниюв при вивченны вокальног спадщини украгнсъких композитор\в. Розкрито педагог1чш умови його формування в учшв на позакласних заняттях ству: систематичне проведення паралелей м1ж оцткою художнъого твору педагогом I оцткою, даною учнем самосттно; поеднання педагог1чно'1 вимогливост1 ¡з педагог1чною тдтримкою оц1нювалъно'11 виконавсъког д1ялъност1 старшокласнитв; узгодження зм1сту поточних занятъ ¡з завданнями публ1чно'1 демонстрацп художнъо-навчалъних досягненъ учн1в.
Ключовi слова: художнт смак, умови формування художнъого смаку, старшокласники, вокалъна спадщина украгнсъких композитор\в.
Юлия Мережко ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ВКУСОВ СТАРШЕКЛАССНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ВОКАЛЬНОГО НАСЛЕДИЯ УКРАИНСКИХ КОМПОЗИТОРОВ
В статъе рассматрена проблема формирования художественных вкусов старшеклассников в процессе изучения вокалъного наследия украинских композиторов. Раскрыты педагогические условия его формирования в учеников на внеклассных занятиях пения: систематическое проведение параллелей между оценкой художественного произведения педагогом и оценкой, данной учащимся самостоятелъно; объединение педагогической требователъности с педагогической поддержкой оценочной и исполнителъской деятелъностъю старшеклассников; согласование содержания текущих занятий с задачами публичной демонстрации художественно-учебных достижений учащихся.
Ключевые слова: художественный вкус, условия формирования художественного вкуса, вокальное наследие украинских композиторов.
Yuliya Merezhko
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF ARTISTIC TASTES CREATION OF
SENIOR SCHOOL STUDENTS BY USING OF VOCAL HERITAGE OF UKRAINIAN COMPOSERS
In the article described problem of creation artistic taste of senior school students by working with vocal heritage of ukrainian composers and overviewed pedagogical conditions of its formation on singing extra-curricular lessons. The author proposes to consider the following pedagogical conditions: making the systematic parallels between the assessment of the work of art educator and evaluation of the students by themselves, combination ofpedagogical exactingness and support of senior school students in their evaluation and execution, the coordination of a content of current employment with problems ofpublic demonstration of is art-educational achievements ofpupils.
Key words: artistic taste, creation of artictic tastes, vocal heritage of ukrainian composers.
Формування творчо! особистост у процеш музично! дiяльностi вщбуваеться у тюному зв'язку 3i становлениям та розвитком естетично! та художньо! культури. Розгляд питання художньо-естетичного розвитку старшокласнишв шляхом вивчення вокально! спадщини композиторiв юнця XIX - початку XX ст. на позакласних заняттях з сольного ству е актуальним в штегрований час спроб вiдродження культурного та духовного життя украшського суспiльства.
Проблемам естетичного виховання учнiвськоi молодi засобами музики та iнших видав мистецтв присвячет пращ сучасних украшських музиканив-педагогiв А. Г. Болгарського, Б. О. Брилша, О. М. Дем'янчука, Н. I. Лисшо!, Г. М. Падалки, О. Г. Рудницько!, Л. Г. Коваль, Т. П. Плесншо! тощо. Сутнiсть художнього смаку та його вплив на естетичне виховання учтв дослiджували Б. Асаф'ев, Б. Лiхачов, В. Остроменський, В. Сухомлинський, В. Шацька та iн.
Специфша формування та розвитку художнього, музичного та естетичного смаку у школярiв привертае увагу багатьох дослiдникiв. Незважаючи на велику кшьшсть наукових роб^ з цього питання, воно залишаеться актуальним. Проблема полягае у тому, що часто у старшокласникiв бракуе художнього смаку до творiв национально! класично! спадщини минулого. Учнi старшого шкшьного вiку поверхово знайомi з класичною вокальною музикою укра!нських композиторiв кiнця XIX - початку XX ст. i тому не включають И до кола сво!х штерешв.
Мета статтi - визначити педагопчт умови, якi забезпечать ефективнiсть формування художтх смашв у старшокласнишв на позакласних заняттях спiву. Реалiзацiя мети, поставлено! в робоп, передбачала виршення таких завдань: розкрити сутнiсть кожно! запропоновано! педагогiчно!' умови з формування художтх смаюв у учнiв старшого шкшьного вшу засобами вивчення вокально! спадщини укра!нських композиторiв; розглянути оптимальт форми позакласних занять iз ству зi старшокласниками, на яких вщбуватиметься вивчення укра!нсько! вокально! музики.
Одним iз шляхiв удосконалення якостi проведення позакласних занять з вокалу зi старшокласниками е !х систематична оценка з боку як вчителя музики, так i учтв. Систематичне проведення паралелей мiж оценкою художнього твору педагогом i оценкою, даною учнем самостiйно, е першою педагогiчною умовою формування усталених художнiх смакiв у процесi вивчення вокально! спадщини укра!нських композиторiв вказаного перюду. Створення цiе! умови дозволяе, по-перше, спонукати учнiв до анал^ико-критичного сприйняття музики, по-друге, порiвнювати власне ставлення до художнiх образiв iз нормативним, педагогiчним.
Бажано, щоб вчитель музики на позакласних заняттях з вокалу не тшьки сам ощнював яшсть виконання учнями вокальних творiв, а й дозволяв i пропонував старшокласникам самим проводити ощнювання власних «витворiв» мистецтва. У деяких випадках необхiдно давати учню прослухати запис звучання його особистого виконання твору, оскшьки вiдомо, що той, хто ствае, чуе себе не так добре, як присутт. На основi почутого бажано, щоб учень зробив
«саморецензш», що викликае надзвичайний iнтерес та активтсть мислення у «рецензента». Вчитель також може запропонувати проаналiзувати звучання власного голосу з голосом учня, порiвняти особливостi виконавсько! манери, прийоми виразност тощо.
Вiдомо, що прагнення до самостiйностi та самоствердження старших школярiв е головними особливостями цього вшу. Виникнення рiзних поглядiв на вокальний твiр, зiткнення думок учня та вчителя створюе проблемну ситуащю, яка вирiшуеться у дискуси. Процес дискутування заставляе учнiв думати та
• • ' и и т-\ •
вiдстоювати власну точку зору, активiзувати увесь свiй музичний досвiд. В умiло органiзованих дискуиях вчитель допомагае учням порiвнювати, зютавляти рiзнi думки, уникаючи при цьому власно! авторитарност!
У процесi художнього спiлкування з творами вокально! спадщини укра!нських композиторiв у старшокласник1в проявляеться, розвиваеться та закрiплюеться оцiнно-цiннiсне ставлення до творiв. Цiннiсне ставлення до творiв музичного мистецтва формуеться у школярiв пiд впливом педагогiчного стимулювання (ззовнi) та самоактивiзацil (зсередини) ощночно! дiяльностi. Порiвняння уявлень учнiв про прекрасне iз реакщею смаку на певт художнi явища покладено в основу ощнно! дояльност!, яка вщбуваеться пiд час слухання i аналiзу творiв мистецтва.
У процесi сприймання та аналiзу музичного твору з боку вчителя не повинно бути нав'язування свое! точки зору, власних думок. Вщсуттсть авторитаризму з боку вчителя допоможе учням самоспйно окреслити свое бачення змiсту музичного твору. Вмшня вести учнiв у потрiбному напрямку спостереження за музичним розвитком твору, концентрувати !хню увагу на деяких складових цiлiсного осягнення твору, надати музично-пошуковi завдання для самоспйного знаходження потрiбних вiдповiдей - усе це, безперечно, забезпечить краще розушння змiстовностi твору, виникнення в учтв щирих почуттiв та iнтересу до творiв класично! музики.
У сво!й музичнiй «лабораторi!» вчитель мае прислухатись до уподобань учнiв. У взаемодл вчителя та старшокласник1в бажано вщбирати т класичнi
твори, як несуть у собi художньо-виховну цiннiсть. В. Сухомлинський вважав, що слово вчителя - тчим не замшний iнструмент впливу на душу вихованця, вiн говорив, що «слово тколи не може до шнця пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитися до ще! найтоншо! сфери тзнання почутив» [4, с. 554-555]. Ми вважаемо, що такий демократичний щдхщ до ощнювання укра!нських творiв вокально! музики у процеш педагогiчно! дiяльностi дозволяе сформувати в учнiв старшого шкшьного вшу певт вимоги: об'ективтсть, доцiльнiсть обгрунтування власно! оценки, набуття вмшь самоконтролю та самооцшювання.
З щею метою передбачаеться впровадження у навчальний процес «парних» та iндивiдуальних занять з вокалу, на яких старшокласники будуть намагатися адекватно сприймати оцiнки педагога щодо виконання твору та порiвнювати !х з власними оцiнками. Поеднання педагогiчно! оценки i власних оценок старшокласнишв у процеш позакласно! вокально-виконавсько! дiяльностi -педагопчна умова, яка дозволить як вчителю, так i його учням вихованцям слiдкувати за адекватнiстю оцiнювання вчителем - учтв, а учням - товаришiв, вчителя й iнших виконавщв.
Поеднання педагогiчно! вимогливостi iз педагопчною пiдтримкою оцшювально! i виконавсько! дiяльностi старшокласникiв - друга умова, яка не менш важлива, нiж перша, у вокально-виконавськш дiяльностi на позакласних заняттях вокалу. Сприятливий соцiально-психологiчний ктмат на гуртках вокалу, а саме педагопчна щдтримка вчителя на кожному заняти, доброзичливiсть, помiрна педагогiчна вимогливють, вiдсутнiсть тиску керiвника, вiльне висловлювання власних думок старшокласниками - складов^ що е необхiдними для взаемних та довiрливих вiдносин мiж викладачем та учнями. Процеси ощнювання та виконання творiв вокально! музики старшокласниками вщбуватимуться активно та свiдомо тод^ коли вчитель потурбуеться на початку заняття про створення позитивно! атмосфери на урощ. Учням властива ситуативна поведiнка, що виникае i змiнюеться пiд впливом ситуаи^!, яка складаеться на заняттi. Фiзiологiчною основою ситуативно! поведiнки е
домiнуючий вплив подразник1в, як1 дiють на психшу безпосередньо, у цей момент. «Якщо вчитель з'являеться на урок з бажанням разом з учнями вiдчути радiсть спiлкування з музикою, то цим вiн створюе подiбний настрiй у дiтей» [3, с. 225].
Д. Кабалевський радив: «Коли ви хочете, щоб вашi ют слухачi були активними, - будьте активними самi; коли ви хочете, щоб вони виявляли iнтерес до музики, - вiдчувайте цей штерес завжди в самому собi; коли ви хочете, щоб вони полюбили музику, - любов до не! мусить жити у вашому власному серщ; коли ви хочете навчити !х роздумувати про музику, - роздумуйте разом з ними, не пiдмiнюйте живого руху свое! думки читанням добре «вiдпрацьованого тексту» [2, с. 56]. Б. Асаф'ев вважав, що складним завданням для «музичного iнструктора» е винахiд способу переконання у художнiй цiнностi рекомендованого вокального твору, та зауважував, що не повинно бути насильницького нав'язування. Встановлення довiрливих вiдносин мiж вчителем та учнем, формування звичок, смашв та поглядiв старшокласника пiд «контролюючим оком» вчителя допоможе направити учня-виконавця, формувати у нього вокально-виконавськi вмшня пiд його ж керiвництвом, а це, вщповщно, розвиватиме професiйний досвщ учня.
Вказана умова спонукае учтв до вiльного висловлювання власно! думки, вшьного музичного самовиявлення i водночас сприяе виробленню здатност учнiв до адекватно! ощнки музичних творiв i самооценки результатiв власно! музично! дiяльностi. Важливим аспектом е сприяння у процеш вокально-виконавсько! дiяльностi вчителем розвитку у старшокласниюв впевненостi у власних силах.
Дослiдження останнiх рок1в у зарубiжнiй i сучаснiй педагогiцi i психологи показали необхiднiсть включения учтв у спшьт форми пращ. У процеш спiльного виконання завдань учень реально бачить, що з кожного питання, завдання може iснувати кшька точок зору, варiантiв вирiшення i зовсiм необов'язково, що його точка зору, варiант вирiшення будуть правильними. Таким чином, учень вчиться порiвнювати, зiставляти рiзнi точки зору у процеш ощнювання творiв мистецтва, аналiзу виконання вокальних творiв, вмiння «стати
на позищю шшо! людини». Це й сприятиме розвитку i становленню мотиву ствроб^ництва мiж учнями.
Бажано, щоб учитель музики заохочував учтв враховувати педагогiчнi принципи спiвпрацi одне з одним та з вчителем, до яких належать наступт: без образ тдкреслювати здiбностi одних учтв та невдачi iнших або сво!; вiдмовитись вiд прямого протиставлення старшокласнишв одне одному; називати всiх учтв по iменах i вимагати цього вiд них пiд час звернення одне до одного та iнших; кожний маленький успiх заохочувати похвалою. Так! правила допоможуть учням старшого шкшьного вшу в!дчути себе значимими у певному вид! д!яльност та сприятимуть тдвищенню самоощнки ! впевненост у сво!х музичних здабностях. Вчитель мае з повагою ставитися до власно! позици учтв, прислуховуватися до !хтх думок щодо штерпретаци виконання вокальних твор!в ! всшяко допомагати у розкрити !хнього таланту.
Узгодження змюту поточних занять !з завданнями публ!чно! демонстрацп художньо-навчальних досягнень учтв - це необхщна умова, яка сприяе систематичтй та цшеспрямованш тдготовщ старшокласнишв до публ!чно! демонстрацп сво!х вокальних надбань. Календарно-тематичне планування дозволяе вчителю ор!ентуватись у план! роботи та бути готовим заздалепдь до кожного позакласного заняття ству. Цю умову зумовлено потребою формування здатност учтв дотримуватись у процеш плодотворно! д!яльност ор!ентир!в виразного виконання вщповщно до вимог художнього смаку. На !ндивщуальних, ансамблево-групових поточних заняттях учт «крок за кроком» мають наближати свш ств до концертного виконання укра!нських вокальних твор!в композитор!в минулого.
Кожне заняття ству повинно бути добре продумано: мета ! завдання, змют ! структура, засоби ! методи, прийоми ! форми роботи, бо без цього не можна досягти добрих та потр!бних результапв. Бажано, щоб старшокласники разом з учителем або самостшно, шляхом «проб» та «помилок», визначали мету ! завдання окремих занять. Потр!бно, щоб учт на кожному заняти почували себе в робочому тонус! та активно працювали над художньо-образним змютом твору,
вдосконалювали вок^льно-тек^чт нaвички. Аyтогеннi нaстaнови з боку вчителя с^ия^му^ пiдтpимaнню необxiдноï pобочоï aтмосфеpи мiж гypткiвцями.
^и кожнiй зyстpiчi стapшоклaсники нaбyвaють по^бни* знaнь, вмiнь тa нaвичок щодо виконання yкpaшськиx вокaльниx твоpiв минулого, «^ок зa ^оком» нaближyючи свш спiв до концеpтного виконaння. Поточт позaклaснi зaняття спiвy мають бaгaто спiльниx pис, але i мають свою своepiднiсть тa неповтоpнiсть. Кожне зaняття мae пiдпоpядковyвaтись певнiй мет!, тому вш види дiяльностi повтоpюються, але aкдент мae бути зpоблений нa якийсь один вид pоботи. Так поступово вiдбyвaeться системaтичнa pоботa над удосконаленням вокaльно-виконaвськиx вмiнь та нaвичок (pоботa над диxaнням, звуковеденням, дикщею та iншим), щодо xyдожнього втiлення обpaзного змiстy твоpy, пpиближyючи його до концеpтного вapiaнтy.
Видатний спiвaк О. Мишуга висловлювався так: «Не намагайся дивувати -намагайся зaчapyвaти! ... Спpaвa не в пм, щоб «у^опити» ноту, а в пм, щоб тоpкнyтися душ слyxaчa. ... Не повинно бути «слова без змюту i звука без значення, адже думка невщ'емна вiд емоцш» [1, с. 13]. Беpyчи до уваги uj «заповед ству», необxiдно на кожному заняти цiлеспpямовaно та поступово готувати учтв стapшого шк1льного вiкy до пyблiчниx концеpтниx вистyпiв - це зaпоpyкa yспiшного виконання вокaльниx твоpiв. Тому важливим пластом pоботи вчителя з учнями повинна бути ïx систематична подготовка до вистyпiв на публщ. Однак ui iснyючi в лiтеpaтypi pекомендaцiï не системaтизовaнi, не об'еднат у самостшну книгу, а найголовтше - не дають чiткого анатзу тимчaсовоï пеpiодизaцiï у пiдготовцi до пyблiчного виступу.
Виступ - це pезyльтaт нaполегливоï твоpчоï пpaцi виконавця, вiдповiдaльний акт, що стимулюе його подальше твоpче зpостaння. Саме тд час пyблiчного виступу так чи шакшше виявляються piзнi здiбностi учня: воля, iнтелект, глибина емоцiй, твоpчa фaнтaзiя. Завчасна псиxологiчнa пiдготовкa стapшоклaсникiв до виступу на сценi вимагае часу, теpпiння та навичок налаштовування. Щоби добpе пiдготyвaти учня стapшого шк1льного вiкy до виступу та запоб^ти виникненню xвоpобливиx стaнiв (естpaднa лиxомaнкa та
апат!я) пщ час виконання вокальних укра!нських творiв, бажано мати план занять на день, мюяць, рiк уперед, систематично працюючи над художнiми та вокально-виконавськими завданнями, над подоланням страху виступу.
Початковий етап подготовки учнiв до вiдповiдального виступу мае великий вплив на формування у них комплексу емощйних станiв та спйкиих психофiзiологiчних сприймань, що вщгворюються органiзмом згодом на концертнiй сцет. Щоб грамотно побудувати заняття на навчальному етапi, насамперед необхiдно об'ективно визначити ОндивОдуально-психолопчт особливостi кожного ствака, ощнити рiвень нейротизму та реактивност нервово! системи виконавця. Вiд цих факторiв залежать часовi рамки першого етапу пiдготовки та особливоси використання прийомiв саморегуляцi! псиичних станiв учня.
Оск1льки учнi за темпераментними ознаками сангвшки, флегматики, холерики та меланхолiки, то бажано до пiдготовки кожного виконавця щдходити ОндивОдуально, враховувати особливост кожного типу темпераменту. В учтв-меланхолiкiв, зазвичай, можуть переважати бшьш песимiстичнi настро! у процесi подготовки до виступу; вони налаштованi не на гарний, а на «провальний» виступ. Учт-холерики часто з поривом беруться за вивчення тст, але тд час систематично! пращ емоцшно швидко «згасають». Бшьш врОвноважет та стабшьт у тдготовщ до демонстраци вокального твору на публщ е флегматики та сангвшки, але О в таких учтв можуть виникнути певт психолопчт трудношо тд час виступу, тому не можна нехтувати !х планомОрною подготовкою.
До головно! властивост темпераменту вщноситься реактивтсть. Одним з важливих показник1в рОвня реактивност нервово! системи е здОбтсть до накопичення та витрачання псиично! енерги. Сила, з якою ОндивОд вщповщае на впливи зовтшнього середовища або зовтштх подразник1в, прийнято називати реактивтстю, що робота може бути високою або низькою.
Пщ час виконання учнем твору ми стежили за тим, щоб учень перебував в оптимальному режимО збудження, налаштовувати його на те, що тд час виступу не можна сильно переживати, щоб не втратити те, над чим працювали у класО
Готуючи до виступу, ми бiльшy увагу звеpтaли на yчнiв-екстpaвеpтiв з високим piвнем нейpотизмy, якi бiльш сxильнi до концеpтного xвилювaння, негaтивниx зовнiшнix впливiв, незважаючи на те, що емоцiйний тонус, зовнiшня чyйнiсть, експpесивнiсть n,nx виконавщв бiльш висока. З метою завчасно уникнути «естpaдноï лиxомaнки» ми постiйно контpолювaли поведiнкy учтв пiд час спiвy, зaгapтовyвaли пси^ку екстpaвеpтiв пpоведенням попеpеднix пеpедконцеpтниx пpослyxовyвaнь.
^облеми пiд час виступу можуть виникнути i в yчнiв-iнтpовеpтiв, xapaктеpними ознаками якиx e звеpненiсть у свш власний свiт, зaмкненiсть, сxильнiсть до сaмотностi. У виконaвцiв-iнтpовеpтiв з високим piвнем нейpотизмy ми спостеpiгaли тpyднощi у концеpтнiй пpaктицi найчастше, якi були пов'язaнi з pозкpиттям xyдожнього задуму на сценi. «Роз^итися», виpaзити себе на пyблiцi -ось ^облема, яку допоможе виpiшити тшьки компетентний, досвiдчений педагог. Саме наставник вiдiгpae важливу pоль у тому, щоб «pозкaчaти» пpиxовaнi пеpеживaння, обеpнyти весь внyтpiшнiй потенцiaл назовт, на спiлкyвaння зi слукачем.
«Сцетчне самопочуття» як eднiсть iнтелектyaльноï та емоцiонaльноï сфеp спpямовye стapшоклaсникa на ^аще виконання у^аш^ки* пiсень. У цш eдностi важливим початком e штелект - «пильне око», яке ^ia^e за тим, щоб твоpче xвилювaння виконавця не виxодило за естетичт межi та не пеpеxодило у сфеpy буденного пеpеживaння. Спонукання до сaмоконтpолю учня пiд час виступу e дpyгим етапом подготовки до пyблiчноï демонстpaцiï вокaльниx надбань. Зайве xвилювaння не дозволяe коpистyвaтися нi можливостями дiяльноï стоpони pозyмy, нi енеpгопотенцiaлом, а iнколи ^изводить до кpaxy усього задуманого та на^а^ованого; незначне ж xвилювaння щднесеного xapaктеpy не тiльки пpиpоднe та бажане, а й необxiдний момент виступу, що «pятye» виконання вщ буденност!
Як налаштуватися на потpiбний pитм пеpед виступом та донести до слyxaчa усю кpaсy вокального твоpy, як1 меxaнiзми включити для досягнення yспixy на
сцен та як виховати любов до спшкуванню з публшою? На щ важливО та актуальт запитання ми О спробуемо вщповюти.
Однак старшокласники О екстраверти, О штроверти мають спшьну проблему виступу на сцет: бояться осуду, глузливост зО сторони однокласниюв, друзОв. Залучення учтв до проведення самоспйних аутогенних настанов на зняття психолопчних утисюв - це третш етап подготовки учтв до вистутв. ЛшвОдування почуття сорому, боязт, стресового стану е тчим Оншим, як зняттям психолопчних затиск1в та бар'ерОв у старшокласник1в. Щоби учень розкрив свою ОндивОдуальтсть у показовому творчому процеш, ми звертали увагу на цю проблему О радили, як подолати «перешкоди», що можуть завадити йому на сценО Розкриття перед учнем неповторност та краси його таланту е четвертим, умовно заключним етапом у щдготовщ старшокласнишв до вистутв на публщО Показ перед учнем своерОдност його таланту, похвала, тдбадьорювання вчителя та налаштування тшьки на гарний виступ допоможуть вщчути виконавцю ОндивОдуальт особливоси власного таланту, тембральну красу голосу, вмшня володОти ним та шшО виконавсью надбання, як1 належать тшьки йому.
Отже завдяки окресленим педагопчним умовам та оптимальним формам позакласно! вокально! роботи зО старшокласниками (ОндивОдуальним, «парним», ансамблево-груповим) процес формування у них художтх смаюв вщбуватиметься ефективтше при вивчент вокально! спадщини укра!нських композиторОв минулого.
ЛОтература
1. Гнедь Б. П. 1сторОя вокального мистецтва: тдручник для вищих музичних навчальних закладОв / Б. П. Гнедь. - К.: НМАУ, 1997. - 320 с.
2. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца: книга для учителя / Д. Б. Кабалевский. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с.
3. Мазель Л.А. О системе музыкальных средств и некоторых принципах художественного воздействия музыки / Л. А. Мазель / Интонация и музыкальный образ. - М.: Музыка, 1965. - С. 225-263.
4. Су^омлин^^й В. О. Вибpaнi твоpи: у 5 т. / В. О. Сyxомлинський. - К.: Радянська школа, 1977. - Т. 3. - 670 с.
