CC BY
71
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й ПЩГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й П1ДГОТОВЦ1 УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1
Володимир ТРОФ1МЧУК
СТРУКТУРНО -ФУН КЦ1ОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ЗНАНЬ ТА УМ1НЬ СТАРШОКЛАСНИК1В В ПРОЦЕС1 ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ
Для ефективного процесу формування художньо-конструкторських знань та умгнь необхгдно чтко визначити мету, завдання, принципи дгяльностг учнгв, вибрати ефективний педагоггчний тструментарт i створити в1дпов1дт умови. Bei ц1 фактори взаемозалежш й повинш дгяти в комплексi, тобто утворювати педагогiчну систему. В статтi здтснена спроба об'еднати вищеперераховаш фактори у виглядi структурно-функцюнально1 моделi.
В умовах входження Укра!ни в Свропейський осв^нш проспр виникае необхвдшсть пошуку шляхiв розвитку творчо! особистосп з високим рiвнем духовност i культури, спроможно! самостшно приймати нестандартнi рiшення, генерувати власш ще1, гнучко реагувати на змши обставин i самiй !х творити тощо. У зв'язку з цим змшюеться цiль та завдання трудово! пiдготовки учшвсько! молодi. Перед усiм висуваеться iдея виховання нетрадицiйного ставлення до процесу виконання трудових завдань. Разом iз посиленням полтехшчно! спрямованосп змiсту технiчних знань, практичних умшь i навичок, розвитку технiчного мислення, просторово! уяви, пiзнавальних iнтересiв сучасна школа повинна виховувати естетичш i художнi смаки, художньо-конструкторськi знання та вмшня художньо! творчостi учнiв. У художнш технiчнiй творчостi вiдображаеться художне конструювання — специфiчний вид дiяльностi, в процесi реалiзацil якого художня i технiчна творчiсть акумулюеться в единий процес перетворення, вдосконалення дшсносп.
Досвiд трудового навчання школярiв i роботи дитячих технiчних гурткiв вказуе на необхщшсть ознайомлення учнiв з елементами дизайну та художньо-конструкторсько! дiяльностi. Школярi повиннi не тiльки кошювати моделi технiчних пристро!в, а й виршувати бiльш складнi задачi — створювати моделi за власним задумом, а це вимагае вiдповiдних знань, навичок та умшь. Людина, котра володiе художньо-конструкторськими знаннями та умшнями, здатна творчо, активно i незалежно мислити, розумiти основнi технiчнi i науковi проблеми, самостiйно використовувати у творчому проектуванш досягнення сучасно! техшки i новi матерiали, розглядати об'екти творчосп як образи i функци культури, зможе в подальшому працювати на певному рiвнi, який вщповщае вимогам сучасного суспiльства.
Процес формування художньо-конструкторських знань та умшь учшв е педагопчно органiзованим, а тому ефектившсть його значною мiрою визначаеться вiдповiднiстю дидактико-методичного забезпечення соцiальному замовленню, прогностичною спрямованiстю його мети й оргашзаци навчально-виховного процесу. В зв'язку з цим процес розвитку особистосп учня мае певним чином вщображати завдання, змiст, дидактичнi умови, методи, оргашзацшш форми навчання та систему управлшня цим процесом.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1_
Щоб з'ясувати значення дизайн-освiти для формування художньо-конструкторських знань та умшь в iсторичному контексп, нами проаналiзовано працi з психологи творчосп С. Альтшуллера, В. Моляко, Т. Рiбо, П. Якобсона та ш.
З формуванням та розвитком художньо-конструкторських знань, умшь та дш учшв пов'язуються гуманiстичнi пiдходи до формування особистост в роботах сучасних зарубiжних науковцiв Ч. Гейтскелла, С. Джурарда, Д. Дьюi, В. Кшьпатрика, А. Маслоу, Х. Ланнаха Ж. Иаже, В. Франкла, Б. Фуллера та ш.
Питання вдосконалення змюту й методики трудового навчання з урахуванням художньо-конструкторського тдходу дослiджували I. Волощук, Р. Захарченко, Н. Знамеровська, Г. Левченко, В. Сидоренко, Д. Синга!вський, Д. Тхоржевський та ш.
М. Кириченко, В. Павлюк, I. Риндш, Л. Риндiна, А. Терентьев та iншi вченi вивчали рiзнi аспекти формування художнiх i конструктивних умшь у студенев та випускниюв художньо-графiчних факультетiв педагогiчних ВНЗ, а також вчителiв початкових клашв.
В нашому дослiдженнi зроблена спроба побудови структурно--функцюнально! моделi формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласниюв, яка базуеться на принципах сучасно! осв^ньо-виховно! парадигми та дидактико-методологiчних засадах.
Це здшснено на основi аналiзу дидактичних систем i систем, як характеризують технiчну творчiсть як складову трудового навчання [2; 3; 5; 8; 9; 10], Модель представлена на рисунку 1.
Вона побудована на принцих: штеграци, диференщаци (за рахунок варiативних навчальних планiв, програм, пошбниюв, факультативiв, спецкурсiв, iндивiдуалiзацil, мiжпредметних зв'язкiв); збагачення змiсту та надання навчальному процесу творчо! спрямованостi (через включення до його змiсту художньо-конструкторських ситуацш, переходу вiд пасивних шформацшних методiв навчання до спецiальних); цшсност i водночас розчленування експериментального процесу (з одного боку, художньо-конструкторсью знання та вмiння формуються системним впливом педагопчних засобiв, а з шшого — кожний компонент структури вмшня вимагае спецiальних засобiв для його формування). Вважаемо, що модель — це сукупшсть оптимальних впливiв на учшв старших клашв, якi забезпечують найбiльш повний i якiсний розвиток творчого потенщалу учнiв, сприяють формуванню художньо-конструкторських знань та умiнь.
При розробщ вказано! моделi ми враховували емтричний досвiд iсторично вiддалених осв^шх технологiй. В педагогiчнiй практицi минулого так чи iнакше iдея формування художньо-конструкторських знань та умшь школярiв висв^лювалася у навчальних технологiях шкш С. Френе, вальдорфськiй школi Р. Штайнера, Дальтон-плану, хоч i без вживання термша "художньо-конструкторсью". Архiтектурним макетуванням, декоративно-прикладним мистецтвом, дизайном, лiпленням i малюванням, художньою обробкою рiзних пластичних матерiалiв учнi вальдорфсько! школи займаються не лише на спецiальних заняттях. "Ц види занять органiчно вплгаються у тканину будь-якого уроку i сприяють вихованню та розвитку вол^ почуттiв, мислення учнiв", вiдзначае В. Ронкш ?11? 129?. Вальдорфська виховна технолопя сьогоднi поширюеться i в Украш.
Варто зазначити, що в основу нашо! моделi покладенi важливi положення щодо побудови чотириелементно! системи змюту середньо! освiти, розробленi В. Краевським та М. Скаткшим [8] I! основними елементами е: мета i завдання, змют навчання, його принципи, методи, форми та засоби навчання. Вщображеш в нашш системi також положення про засоби конструкторсько! дiяльностi, сформульованi В. Качневим, до яких вш вiдносить "процес розв' язування конструкторських задач з урахуванням формування конструкторських знань та вмшь, ... iз застосуванням знань з шших предметiв ..." [6, 26]. Пщгрунтям для розробки моделi процесу формування художньо-конструкторських знань i умшь старшокласниюв е новiтнi теорil особистосп — "психологil особистiсних конструктiв" [9], "теори конструктивного iнтелекту" ?1?, яю в аспектах наукового i художнього шзнання взаемнодоповнюють одна одну.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ y4HIBCbKOÏ I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
Психолого-педагогiчна основа для взаемодоповнення "теорн конструктивного штелекту" i "психологи особистiсних конструкпв" — процес проектування. Ми враховували науковi положення про сутшсть проектування як "впорядкування i гармонiзування смислiв вiдображення вщповщно до мети дiй або дiяльностi людини" [1, 49]. "Одне з найпростших i найбiльш розповсюджених спостережень стосовно проектування, на якому сходиться багато авторiв, полягае в тому, що проектування включае в себе три основш стадн: аналiз, синтез i оцшку ("розчленування конструкторських завдань на частини", "поеднання частин по-новому", "вивчення наслiдкiв вiд практичних впроваджень новоï конструкцiï")", — вказуе Дж. Джонс [4, 91]. Проектування е сукупшстю i послщовшстю емоцiйних, розумових та психомоторних дiй, внаслiдок яких створюються образи, схеми, макети матерiальних предметiв. "Перед людиною вiдкриваються можливост конструювати i створювати, будувати i розглядати предмети i явища з елеменпв вiдомого i усвiдомленого — в межах потенцiйноï здiйсненностi" [1, 49]. "Меж потенцiйноï здiйсненностi" у художньому конструюванш визначаються рiвнями сформованосп художньо-конструкторських знань та умiнь, а зазначений шлях проектування пов'язаний з активiзацiею уяви, а отже, iз творчютю художника-конструктора (дизайнера), якими е школярi за сво1'ми природними прагненнями у пiзнаннi довкiлля.
Оскiльки ми розглядаемо лише педагопчно органiзований процес формування художньо-конструкторських знань та умшь, то визначимо його основш елементи, яю базуються на розроблених у сучаснш педагогiцi принципах навчання та виховання при застосуваннi вщповщних засобiв навчання, форм та методiв, прийомiв тощо.
Проаналiзуемо кожен з елеменпв моделi процесу формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласниюв.
Метою профшьного навчання старшокласникiв е забезпечення загальноосвггньо1' пiдготовки учнiв, 1'хньо1' поглиблено1' допрофесiйноï пiдготовки, спрямування ix на життеве та професiйне самовизначення. Мета навчання, таким чином, е як мислимо кшцевим результатом. Оскшьки художньо-конструкторська творча дiяльнiсть передбачае не тшьки конструювання i створення дизайн-проекту, а, що бшьш важливо, сприяе зближенню загальноосвiтньоï i професiйноï школи, пiдготовцi до життя i пращ в сучасних умовах, тому доцшьно говорити про навчальний, розвивальний та виховний аспекти мети.
На основi аналiзу педагогiчно-методичноï лiтератури, вимог до профшьно].' та допрофесiйноï пiдготовки старшокласниюв ми дiйшли висновку, що метою художньо-конструкторськоï дiяльностi старшокласникiв е розвиток ïx самостiйноï творчоï активностi. У результатi цiеï дiяльностi створюеться дизайн-проект, який розглядаеться нами як самостшно розроблений i виготовлений учнем вiд iдеï до ïï втшення, мае суб'ективну чи об'ективну новизну та особистюну чи соцiальну значимють. У результатi цього на кожному етат проектування виробу творча активна дiяльнiсть школярiв вимагае вiд них використання набутих знань, навичок та умшь.
Досягнення поставленоï мети, звичайно, конкретизуеться в завданнях художньо-конструкторсько].' дiяльностi старшокласникiв (загальноосвiтнix, практичних та виховних), якi ми частково вже розглядали [13].
Загальноосвтт завдання полягають у тому, щоб:
- сприяти активному засвоенню учнями творчих методiв художнього конструювання та професiйноï мови дизайнера;
- сприяти учням в опануванш засобами вираження своïx думок, теxнiчноï мови креслень, проекцiй, схем, плашв, нарисiв, прийомами ескiзування, методом макетування.
Практичш завдання:
- формувати умшня та навички використання нових шформацшних технологш в процесi пошуку найбiльш рацiональниx варiантiв рiшень конструкцшно-оздоблювальних матерiалiв i деталей зовнiшнього оформлення та об'емно-просторового i графiчного
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ y4HIBCbKOÏ I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
проектування, деталiзацiï форм b^o6îb, розрахунюв eK0H0Mi4H0r0 обгрунтування запропоновано1' констрyкцiï тощо;
- формувати умшня самостiйно використовувати у проектyваннi досягнення сyчасноï технiки i новi матерiали, якi використовуються художниками-конструкторами професiоналами.
Виховш завдання:
- сприяти розвитку сприйнятливосп, художньо-просторового мислення, естетичного смаку, творчоï констрyктивноï уяви та iнтyïцiï, творчих здiбностей, гостроти сприймання та емоцшного вiдгyкy на явища навколишнього свггу, систематичному пiдвищенню художньо-конструкторсько1' майстерностц
- розвивати пiзнавальнy й творчу актившсть, виховувати в старшокласникiв любов до
Рис. 1. Структурно-функцюнальна модель формування художньо-конструкторських знань та
умгнь старшокласниюв Досягнення мети та виршення поставлених завдань реатзуеться на основi певних, чiтко сформульованих головних положень, названих принципами навчання. Дидактичнi принципи однаковi для всiх навчальних дисциплш, але застосування ix при вивченш окремого предмета мае сво1' особливосп. Змiст дидактичних принципiв достатньо повшстю розкрито в працях
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й
_ШДГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
вчених-педагогiв (П. Атутова, Ю. Бабанського, Л. Занкова, В. Полякова, М. Скаткша та ш), а тому детально зупинятися на !х переглядi немае потреби. Основоположними для нашого дослiдження е полтехшчний принцип, принцип науковостi, принцип поеднання навчання з виробничою працею та принцип профорiентацшно! спрямованостi. Дидактичнi принципи визначають змiст, органiзацiйнi форми та методи навчально! роботи школи вщповщно до цiлей виховання та закономiрностей процесу навчання.
Вiдомими дидактами В. Краевським, I. Лернером, М. Саткшим розроблена та обумовлена чотирьохкомпонентна структура змюту навчання в загальноосвiтнiй школь Зпдно iз розробленою концепцiею змют освiти вони визначають як "педагопчно адаптовану систему знань, навичок та вмшь, досвiду творчо! дiяльностi та досвщу емоцiйно-вольового вiдношення, засвоення яко! покликано забезпечити формування всебiчно розвинуто! особистостi, шдготовлено! до вiдтворення (збереження) та розвитку матерiально! та духовно! культури суспшьства" [5, 103]. Як видно з цього визначення, змют освгги складаеться з наступних чотирьох компонентiв: система знань, система вмшь та навичок (штелектуальних та творчих); основш якостi творчо! дiяльностi; система норм ставлення людей до св^у та один до одного (емоцшно-цшюний компонент). Всi цi компоненти представлеш в змiстi художньо-конструкторсько! дiяльностi старшокласникiв.
Крiм цього, при вiдборi змiсту ми скористалися науково обгрунтованими критерiями вiдбору змiсту навчального матерiалу, вiдображеними в науковiй лiтературi [2; 5; 6; 7; 8; 10 та ш.], та звели !х до таких:
1) критерш цшсного пiдходу до художньо-конструкторсько! дiяльностi старшокласниюв, видокремлення головного й суттевого в змют освiти;
2) критерiй вщповщност вiковим особливостям старшокласникiв, визначеному навчальним планом часу, !х iнтересам, нахилам i здiбностям;
3) критерiй вщповщносп наявно! матерiально-технiчно! та методично! бази школи з урахуванням реальних перспектив !! розвитку;
4) критерш врахування втизняного та мiжнародного досвiду творчо! дiяльностi та формування художньо-конструкторських знань та умшь;
5) критерiй належносп до змiсту художньо-конструкторсько! дiяльностi: узагальненють для переносу знань в дiяльнiсть, практична значущiсть тощо.
Значне мюце в структурi моделi формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласниюв вщведено процесуальному блоку, де обгрунтовано найбiльшi змiстовi форми органiзацi!, методи та засоби навчання.
Оскшьки художньо-конструкторська дiяльнiсть учнiв е одним з вцщв навчально-виховно! роботи i пiдпорядковуеться закономiрностям загально! дидактики, при формуваннi художньо-конструкторських знань та умшь е потреба користуватися загальнодидактичними методами навчання (шформацшно-рецептивним, репродуктивним, проблемного викладання, евристичним i дослщницький), якi застосовуються при навчанш будь-якому предмету й обумовлеш характером пiзнавально! дiяльностi, що залежить вiд змiсту навчання [2; 8; 10]. Ц методи реалiзуються на рiзному рiвнi складностi як змюту осв^и, так i процесу навчання та залежать вiд рiвня тдготовки учнiв.
Не зменшуючи значущостi загальнодидактичних методiв навчання, не можна залишити поза увагою спецiалiзованi (локальнi) методи художньо-конструкторсько! дiяльностi, специфiка яких полягае в поеднанш наукового та художньо-техшчного мислення. Цi методи спрямованi переважно на творчий процес iнтелектуально! дiяльностi учнiв:
- метод аналоги (дае позитивний результат на початковому етат художньо-конструкторсько! дiяльностi з розробки моделей виробiв, коли вiдбуваеться поступове накопичення знань, формування навичок та умшь. Вш заснований на кошюванш, тобто опануваннi традицiйними основами художнього проектування моделей);
- метод клаузур (використовуеться на етат творчого пошуку);
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ПЩГОТОВЩ УЧНIВСЬКОÏ I СТУДЕНТСЬШ МОЛОД1_
- метод "проб i помилок" (становить основу початкового есюзування);
- метод теорй графiв (використовуеться для зображення проектноï ситуацп);
- метод "по^довних поступок i наближень" (становить змют проектування в стадп творчоï розробки i застосовуеться при оцiнцi результатiв обробки алгоритму з комплексу критерпв);
- метод еклектики (використовуеться при виконанш проектування моделi "за стилем" якогось традицшного проекту. Вiдбуваеться меxанiчне поеднання художнього моделювання з аналопями сучасних моделей. Особливо це пом^но в недотриманш традицiйниx конструкторських теxнологiй);
- метод гармотзацп i пропорцтвання форм (використовуеться для уточнення композицшного ладу (структури));
- метод асощацп (виражаеться на вищому, завершальному етапi навчання — у процес виконання учнями творчих завдань. Цей метод розвивае вольовi якост учнiв, вчить ïx продуктивному мисленню та евристичнш творчiй дiяльностi, необxiднiй для розробки художньо-конструкторських проблем);
- метод робочого макетування (впроваджуеться на вшх рiвняx навчання i всix етапах проектування);
- метод математичного моделювання — основа оптимального проектування [13].
До засобiв, як забезпечують навчально-виховний процес, разом з шшими компонентами системи ми вщнесли: навчальш плани, навчальш програми, специфiчнi навчальнi пошбники, апаратуру для подання та вщтворення iнформацiï, засоби трудовоï дiяльностi, об'екти пращ, макети тощо. Вищенаведена класифшащя теxнiчниx засобiв навчання вiдображае специфшу навчально-виховного процесу в теxнiчнiй творчосп учнiв. Оскiльки, на вiдмiну вщ iншиx дисциплiн, де спецiальними навчальними посiбниками е слайди, дiафiльми, спещальш зошити або картки, у нашому випадку маемо справу скорiше iз об'ектами конструювання та виготовлення, застосування яких допомагае формувати безпосередньо або опосередковано xудожньо-конструкторськi знання та умшня.
Навчально-виховний процес художнього конструювання включае як дiяльнiсть педагога-художника (викладання), так i дiяльнiсть учнiв (учiння). Якщо розглядати взаемини педагога i учня з позицш кiбернетичниx понять як двi системи — "регулятор" (педагог-художник) i "регульований об'ект" (учнi), то ïxнi взаемини е мотивованою дiею однiеï системи на шшу шляхом прямих i зворотних зв'язюв. Меxанiзм зворотних зв'язюв мiж учнем i педагогом-художником, як видно з рисунка, забезпечуе виконання на рiзниx етапах послщовних операцш: цiлеспрямовану творчу дiяльнiсть при мiнiмумi "перешкод" — похибок у створенш учнем (групою учнiв) шдивщуального дизайн-проекту з наступним втiлення його в конструкцшному матерiалi реального зразка.
Розробляючи експериментальну модель формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласниюв, ми враховували чотири основнi якiсно вiдмiннi ^зш) та взаемодiючi етапи:
1) тдготовчий етап вивчення програми-завдання, збору та перетворення необxiдноï iнформацiï i вироблення цiльовоï настанови;
2) етап творчого пошуку щеьзадуму проектного рiшення, який мютить три послiдовнi фази (виконання клаузури (вщ лат. о1аи8и1а — короткочасна творча вправа), ескiзу-iдеï (форесюзу) та початкового (первинного) ескiзування);
3) етап творчоХ розробки та вдосконалювання прийнятого ескiзу до стад^ есюзного проекту — процес власне проектування. Кожному етаповi розробки навчального проекту вщповщае визначений структурний рiвень ршення моделi i його впорядкованостi на основi досвiду i здатностi передбачати майбутш результати учнем i керiвником. Вплив особистостi педагога-художника, його творчого досвщу та iнтуïцiï на результат творчого процесу ютотний;
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
4) заключний етап полягае в оцшюванш робiт та шдведенш пiдсумкiв [12]. Органiзований таким чином процес навчального проектування буде мотиващею для вибору старшокласником професп, яка пов'язана з художньо-конструкторською дiяльmстю, застосуванням творчого технiчного мислення та засобiв дизайну.
Отже, на основi аналiзу дидактичних систем трудового навчання нами побудована структурно-функцюнальна модель процесу формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласнишв, яка передбачае таку оргашзащю навчально-виховного процесу, теоретичною основою якого е сукупшсть педагопчних умов, що дають змогу здiйснювати системний, педагопчно доцшьний взаемозв'язок мiж змiстом, формами, методами та компонентами художньо-конструкторсько! дiяльностi старшокласниюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абульханова К. А. и др. Психология и педагогика. — М.: Совершенство, 1998. — 318 с.
2. Атутов П. Р., Бабкин Н. И., Васильев Ю. К. Связь трудового обучения с основами наук: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1983. — 128 с.
3. Андрианов П. Н. Развитие технического творчества в трудовом обучении учащихся общеобразовательной школы. — Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. — М., 1985. — 332 с.
4. Джонс Дж. К. Методы проектирования. — М.: Мир, 1986. — 324 с.
5. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики. Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров общеобразовательной. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов / Под ред. С. Н. Скаткина. — М.: Просвещение, 1982. — 319 с.
6. Качнев В. И. Теория и практика формирования и развития у школьников конструкторских знаний и умений: Дис. .д-ра пед. наук: 13.00.02. — Казань, 1982. — 448 с.
7. Кравченко Т. В. Оновлення зм1сту трудового навчання учшв 10-11 клаав середньо!' загальноосвиньо! школи // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методи навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, досвщ проблеми: Зб. наук. праць — Вип. 2. У 2-х ч. — Ч. 1. / Редкол.: I. А. Зазюн (голова) та ш. — Кшв-Вшниця: ДОВ В1нниця, 2002. — С. 216-220.
8. Краевский В. В., Скатки Н. М. Содержание общего среднего образования. Проблемы и перспективы. — М.: Знание, 1981. — 96 с.
9. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. — М.: Просвещение, 1966. — 654 с.
10. Поляков В. А. Проблема развития современной системы трудового обучения учащихся средней общеобразовательной школы: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. — М., 1979. — 40 с.
11. Ронкин В. Н. Путешествие в Вальдорфскую школу или лекарство от самообмана // Частная школа. — К. 1993. — № 5. — С. 129-136.
12. Троф1мчук В. М. Етапи художньо-конструкторсько!' д1яльност1 старшокласнишв. // Трудова щдготовка в закладах освгги. — 2006. — № 1. — С. 33-37.
13. Троф1мчук В. М. Оргашзацшш форми та методи художньо-конструкторсько! даяльносп старшокласнишв // Оновлення зм1сту, форм та метод1в навчання 1 виховання в закладах освгга. Науков1 записки Р1вненського державного гумаштарного ушверситету. — Вип. 34. — Р1вне: РДГУ, 2006. — С. 67-72.
14. Троф1мчук В. М. Психолого-педагопчш особливосп оргашзацп художньо-конструкторсько! д1яльносп старшокласнишв у процес !х трудово! щдготовки // Молодь 1 ринок. — 2006. — № 8. — С. 96-99.
Леся ГУЦАН
ВИХОВАННЯ У Д1ТЕЙ ЦШШСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО УКРАШСЬКИХ ТРУДОВИХ ТРАДИЦ1Й У ПРОЦЕС1 ХУДОЖНЬО-ТРУДОВО1 ДШЛЬНОСП
У статт1 розкриваеться змгст та педагоггчт засоби виховання молодших школяргв цгннгсного ставлення до укратських народних традицт у процеа художньо-трудовоI дгяльностг. Експериментальт результати засвгдчили про ефективтсть реал1зацп розробленого змгсту впродовж трьох етатв (емоцшно-спонукальний, Iнформацшно-тзнавальний, конструктивнодгевий). Реалгзацгя кожного з етатв передбачала ттегрування змгсту предметгв "Я I Укра'ша" (Навколишнт свгт), з
