CC BY
42
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
Григорiй ТЕРЕЩУК
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ I ВИХОВАННЯ СЬОГОДН1: ВТРАТИ Й ЗДОБУТКИ
У статтi проанал1зовано сучасш проблеми трудовог пiдготовки молодi в Укра'т. Висвтлено причини падiння престижностi шкшьного предмету «Трудове навчання», знецтення його ролi у .загальноосвттй пiдготовцi учтв. Окреслено риси новог концепцИ трудовог пiдготовки, яка вiдображаe конструкцт трудовог тдготовки як соцiально-педагогiчноi системи.
Необхщшсть прискореного розвитку економши, запровадження нов^шх виробничих технологш, тотальна шформатизащя зумовили здшснення ршучих кроюв у модершзацп освггянсько! галузi в Укра!ш. Проте намагання якнайшвидше наблизитись до Свропейських стандартiв, не вщстати у цьому поступi вiд краш-сусадв призводить до того, що школи головнi зусилля сконцентровуються на зовшшшх формах реформування освiти, виражених у оргашзацшно-методичному забезпеченнi, технологiчних конструкцiях навчальних систем. Водночас на другий план вщступае особистiсть учня як суб'екта навчально-виховного процесу. Часто-густо згадуемо, що дитину, пiдлiтка треба виховувати, лише коли вони стають «пом^ними» на загальному фош, тобто, коли стають «важковиховуваними». Тодi, щоб вiдволiкти вщ поганих вчинкiв, починаемо !х «забавляти» або кудись «задiювати», до чогось залучати. I якщо у сшьськш мiсцевостi участь школярiв у пращ в шмейному iндивiдуальному чи колективному, фермерському господарствi не дивина, то у мют навпаки, частина батьюв намагаеться вберегти дiтей вiд роботи. У цьому випадку чи не единим засобом трудового виховання стають уроки з предмету «Трудове навчання», дуже рщко — гуртковi позакласш чи позашкшьш заняття. Ось чому сьогодш важливо зберегти статус школи як оргашзатора трудового виховання. У противному випадку цей напрям виховно! роботи буде кинутий на-призволяще.
Останнiм часом на сторiнках педагопчних видань розгорнулась дискусiя щодо концептуальних засад удосконалення трудово! пiдготовки з врахуванням нових реалiй i перспектив освгги в Укра!ш. Ця дискушя продовжуеться, недостатньо науково обгрунтованими залишаються питання теори трудового навчання, дискусшними е рiзнi трактування базових понять, пропозици щодо шлях1в оновлення предмету «Трудове навчання». Для сучасного перехщного перiоду в життi Укра!ни характерш суперечливi тенденци, якi неминуче позначаються на пiдготовцi молодi до майбутньо! трудово! дiяльностi. Демократизацiя, ринкова економша, отримання громадянами прав i свобод супроводжуються необхiднiстю посилення особисто! вщповщальносп за свою долю, небаченим до сих шр зростанням ролi кожного у життевому та професiйному самовизначенш, власному благополуччi. Трудове навчання як компонент загально! освiти й осв^ньо! галузi «Технологи» повинно вiдiграти у щй справi особливу роль. Перш за все слщ вiдмовитись вщ усталеного за попереднi десятилiття усередненого шдходу до учнiв, який часто призводив до нiвелювання !х здiбностей та обдарувань, до виховання в д^ей апати до певних вцщв трудово! дiяльностi, особливо тих, що пов'язаш з домiнуванням фiзично! пращ. Сьогодш актуальними е i професи робiтничi, i професi! iнтелектуально! пращ. Помiчаемо, що заробiтна плата висококвалiфiкованого муляра, плитника, маляра, столяра, слюсара, кранiвника може бути у декшька разiв вищою заробiтку бухгалтера, економюта, вчителя.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ_
Кардинальш перемiни у соцiально-економiчному життi краши, що вiдбулися за останнi роки, вимагають перегляду, переосмислення й оновлення змiсту трудового навчання. У зв'язку iз всеохоплюючою iнформатизацieю виробництва й шших сфер народного господарства провщна роль у формуваннi фундаментальних основ тдготовки школярiв до майбутньо1 професшно1 дiяльностi якось непомiтно перейшла вщ трудового навчання до таких загальноосв^тх предметiв, як (iнформатика, математика, фiзика) тощо.
Таким чином, з одного боку, пом^но знизилась роль трудового навчання у загальноосв^нш пiдготовцi школярiв, а, з iншого боку, цей шкшьний предмет через орieнтацiю змюту на виготовлення нескладних виробiв за допомогою переважно ручних iнструментiв, яю сьогоднi застосовуються в реальних виробничих умовах дуже рiдко, втратив статус базового ушверсального компонента пiдготовки до пращ на виробництва Серед учшв i батькiв утвердилась думка, що практичне навчання з цього предмету потрiбне лише тим, хто буде застосовувати у сво!й професiйнiй дiяльностi трудовi практичнi навички. Тобто фактично знещнюеться роль предмету «Трудове навчання» як загальноосв^нього компонента. Така концептуальна невизначенють породжуе бажання деяких педагопв, освiтян витiснити iз школи практичне навчання, що звичайно матиме Згубш наслiдки для дiтей. Адже лише реальна перетворююча дiяльнiсть перетворення мае ушкальш, нiчим незамiннi можливостi шзнання i розвитку особистостi. Тому незалежно вщ того, чи буде сьогодтшнш учень застосовувати у майбутнiй професи трудовi практичнi ди, предметно-практична перетворювальна дiяльнiсть на уроках трудового навчання абсолютно необхщна для нормального розвитку кожного учня. Сьогоднi важливо, щоб така дiяльнiсть була органiзована у виглядi творчого проекту, а не традищйного трудового завдання, що вимагае застосування простих репродуктивних дiй.
У визначенш концептуальних положень загальноосвггньо1 й розвивально! функцiй практичного трудового навчання слщ враховувати новiтнi тенденци ринку пращ, яю вказують на вщродження попиту на фахiвцiв за профешями iз значною долею ручно! i мехашзовано1 працi. Вже сьогоднi спостертаеться брак висококвалiфiкованих робiтничих кадрiв, у тому чи^ токарiв, фрезерувальникiв, столярiв, слюсарiв, плитникiв, мулярiв тощо. На ринку пращ в пошуках засобiв фiзичного виживання появляеться цiлий прошарок молодих людей, якi мають за плечима загальну середню освiту, а то й лише неповну середню освiту.
Зрештою, часто не вщповщае сучасним вимогам i професiйна компетентнють iнженерiв, технологiв — перш за все через слабку й морально застаршу науково-техшчну базу технiчних ушверсите^в, надмiрну захопленiсть цих унiверситетiв модними профешями гумаштарно1 сфери (економiчними, юридичними, журналiстськими тощо) й поспiшним здшсненням вiдповiдного перепрофiлювання факультетiв, кафедр. Така тенденщя властива не лише вищш школi Укра1ни. Вона помiтна й у розвинутих кра1нах Свропи. Разом з тим, за роки незалежносп Украша майже не сприяла посиленню трудово1 пiдготовки учшвсько1 молодi.
Суспшьство, на наш погляд, до сих шр не усвiдомлюе i навт не сприймае ролi трудово1 тдготовки у вихованш пiдростаючого поколiння. Коршним чином послабилась увага до не1 з боку держави, розвалюеться матерiальна база, припиналась участь у И створенш виробництва, зупинились централiзованi поставки школам обладнання, фактично лiквiдовано мiжшкiльнi навчально-виробничi комбiнати як первинну ланку професшного навчання, суттево «ослаблено» систему професшно-техшчно1 освiти. У розряд шкшьного компонента освiти переведено навчальний предмет «Креслення».
Звичайно, що такi несприятливi для трудово1 пiдготовки змiни обумовлеш об'ективними соцiально-економiчними факторами перехiдного перюду. Однак не можна не бачити, що свою роль тут з^рало i помiтне вiдставання педагогiчноl науки вщ бурхливих i рiзких змш у суспiльствi. Хоча педагогами-трудовиками проведена значна робота щодо оновлення змюту предмета «Трудове навчання» (створено новi навчальш програми), випуску навчально1 л^ератури (розроблено тестовi завдання, варiанти нового тдручника), здiйснено низку педагогiчних дослщжень актуальних проблем трудового навчання i креслення, проте, мабуть, ми не достатньо переконливо аргументували й не досить наполегливо вщстоювали сво! позицп у органах державно1 влади щодо прюритетносп пiдготовки молодi до вибору професи i працi.
У результат констатуемо, що низка цiлком прогресивних iдей модернiзацil системи загально1 осв^и, зокрема, щодо И гуманiтаризацil та гумашзацп, реалiзована, на жаль, в ущерб
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВОÏ П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _nPQOECMHQÏ П1ДГОТОВКИ_
загальнотехшчнш, трудовiй пiдготовцi y4HiB. Маемо на yBa3i (oKpiM перелiчених вище негативних для трудово1 пiдготовки наслiдкiв освггаьо1 полiтики) передyсiм зменшення вдвое кшькосп годин на шкiльний предмет «Трудове навчання». Отже, реальною е наявшсть кризового стану трудово1 пiдготовки школярiв загалом i трудового навчання як ïï системотвiрного компонента, зокрема.
Виникае питання: звiдки вiзьмyться висококласнi шженери, технiки, робiтники, якщо ще в школi не виявляти технiчно обдарованих, здiбних yчнiв, не розвивати ïx просторове мислення й теxнiчнi здiбностi, не формувати iнтерес до професш зi сфери теxнiки й сучасного високотеxнологiчного виробництва? Хто найближчим часом в Украш зможе створювати i тим бшьше реалiзовyвати iнновацiйнi проекти, якi конкуруватимуть зi свiтовими аналогами? Звичайно, що на це будуть здатш перш за все ri сьогодшшш yчнi, якi мають можливосп для творчого розвитку своïx iндивiдyальниx особливостей, здiбностей у теxнiчниx видах дiяльностi i якi вже у шкшьш роки отримали вiдповiднy базову тдготовку. Саме трудове навчання за змютом i теxнологiчним навантаженням може слугувати стрижнем такоï пiдготовки у сензитивний вшовий перiод формування як техшчного iнтелектy молодо1' людини, так i ïï практично^ псиxологiчноï готовност до працi у виробничiй сферь
Якою ж мае стати сучасна трудова пiдготовка yчнiвськоï молодi? Яю орiентири маемо бачити у цш непростiй в силу ситyацiï, що склалася?
Найперше — необидна нова концепщя трyдовоï пiдготовки, яка б враховувала:
- досвiд i тенденцп модернiзацiï трyдовоï пiдготовки (перш за все старшокласниюв) у краïнаx Свропейського Союзу та iншиx розвинутих крашах свiтy;
- реальний стан i перспективи модершзацп загальноï i професшно].', особливо професiйно-теxнiчноï, освiти Украïни;
- динамшу потреб ринку працi у профеаях i кадрах, перш за все роб^ничих;
- змiни у класифшаци професiй i спецiальностей вщповщно до мiжнародного класифiкатора, а також у змют квалiфiкацiйниx характеристик професш;
- наступшсть трyдовоï, в тому чи^ початковоï професiйноï, пiдготовки школярiв i професiйно-теxнiчноï, iнженерно-теxнiчноï освiти.
Стосовно першог iз п'ятьох перелiчениx позицш — вихвдних передумов концепцiï зауважимо, що, на жаль, в Украш сьогодш лише епiзодично й досить мляво вивчаеться зарyбiжний досвiд. Якщо ж говорити про дисертацшш дослщження у цьому планi — то ix просто немае. У нас xорошi контакти з освiтянами й науковцями Польщi, Роси, дещо слабшi — Нiмеччини, Норвеги, Швеци. Але результати такого обмшу поки-що малопом^ш в педагогiчнiй пресi i наущ. Концептуально важливим е висновок про те, що у цих крашах останшм часом значно посилилась увага до трудового й початкового професшного навчання у процесi здобуття середньоï загальноï освiти.
Друга передумова щодо модершзаци шкiльноï освiти нам цшком зрозyмiла, як i зрозyмiло й те, що в загальному контекст реформацiйниx процесiв трудова пiдготовка не отримала належного ïH значення. У професшно-техшчнш освiтi, правда, останнix твтора року почали придiляти значно бшьше уваги як з боку МОН Украши, так i педагогiчноï науки. Про останне свщчить, зокрема, створення в системi АПН Украïни самостшного пiдроздiлy — 1нституту профтеxосвiти. Безумовно, це позитивне зрушення в осв^нш полiтицi. Будемо сподiватись, що воно адекватно вщобразиться i на трудовому аспекп загальноï освiти школярiв.
Третя передумова повинна враховувати фактори, що засвщчують про вщчутш змiни на ринку пращ на користь професш промислового i сшьськогосподарського виробництва, а також житлового бyдiвництва i обслуговування населення. Вже сьогодш спостертаеться брак висококвалiфiкованиx робiтничиx кадрiв. На ринку пращ в пошуках засобiв фiзичного виживання появляеться цiлий прошарок молодих людей, якi мають за плечима загальну середню освiтy, а то й лише неповну середню осв^у. Зрештою, часто не вiдповiдае сучасним вимогам i професшна компетентнiсть iнженерiв, теxнологiв — перш за все через ïx слабку професшну тдготовку на морально застаршй наyково-теxнiчнiй базi yнiверситетiв, надмiрнy заxопленiсть класичних i особливо техшчних yнiверситетiв модними профешями гyманiтарноï сфери (економiчними, юридичними, журналютськими тощо) й поспiшним здiйсненням
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВОÏ П1ДГОТОВКИ УЧHIВ ТА _ПРОФЕCMHОÏ П1ДГОТОВКИ_
вщповщного пеpепpофiлювaння фaкyльтетiв, кaфедp. Тaкa тенденщя влaстивa не лише вищiй школi Укpaïни. Вонa помiтнa й y pозвинyтиx кpaïнax Gвpопи.
Haстyпнa, чemвepma пеpедyмовa, яку, як тpетю, слщ вpaxyвaти y концепцiï тpyдовоï тдготовки, пеpш зa все у ïï змiстi й вибоpi нaпpямiв поглибленого вивчення теxнологiï у стapшиx клaсax, — це пpиведення клaсифiкaцiï i нaзв пpофесiй i спецiaльностей в Укpaïнi до мiжнapодного клaсифiкaтоpa ^офе^й. Тaкy пpоцедypy, нaпpиклaд, зapaз здшснюють кpaïни — новi члени GC (для пpиклaдy, у Польщi близько 30% нaзв пpофесiй не вiдповiдaють мiжнapодномy клaсифiкaтоpy). Кpiм того, змют пpофесiйниx фyнкцiй i вимоги пpофесiï до людини, описaнi у квaлiфiкaцiйниx xapaктеpистикax нaвiть тиx пpофесiй, яю вiдповiдaють мiжнapодномy клaсифiкaтоpy, не вiдповiдaють pеaльнiй пpофесiйнiй дiяльностi в сyчaсниx yмовax. Тобто, квaлiфiкaцiйнi xapaктеpистики теж потpебyють оновлення вiдповiдно до сyчaсниx пpофесiйниx фyнкцiй, зaсобiв тa умов npauj. Актyaльнiсть цieï пеpедyмови концепцп тpyдовоï пiдготовки посилюеться у зв'язку з eвpоiтегpaцiйними пpоцесaми в Укpaïнi тa пpоцесaми глобaлiзaцiï у свт. Зpештою, pyx впеpед у будь-якш гaлyзi сyспiльного життя без ypaxyвaння свiтовиx тенденцiй i здобyткiв неможливий.
П'яшс позищя концепцiï зyмовленa нaявнiстю об'eктивниx зв'язкiв змiстy i xaparcrepy дiяльностi школяpiв у пpоцесi тpyдовоï пiдготовки i yчнiв пpофтеxyчилищ, студенев теxнiкyмiв i коледжiв, yнiвеpситетiв iнженеpно-теxнiчного пpофiлю чи сфеpи обслyговyвaння. Очевидною е пpямa зaлежнiсть якостi квaлiфiкaцiï pобiтникiв, iнженеpiв, теxнологiв, констpyктоpiв, модельepiв вiд нaявностi i piвня тpyдового чи почaткового пpофесiйного нaвчaння вщповщного пpофiлю випyскникa школи. Реaлiзaцiя ^инципу нaстyпностi у системi «школa — пpофтеxyчилище (теxнiчниx коледж, теxнiкyм) — yнiвеpситет» починaeться влaсне у пеpшiй лaнцi — в тpyдовiй шдготовщ yчнiв зaгaльноосвiтнix шкiл чи лще1'в (лiцейниx клaсiв, шкiл чи raa^ з поглибленим вивченням теxнологiй).
По-дpyгe, слщ, якнaйшвидше пpистyпити до pозpобки й видaння нaвчaльниx посiбникiв для учшв й нaвчaльно-методичного зaбезпечення для yчителiв. Ця вимогa стосуеться 5-7 кгаив, у якиx змiст тpyдового нaвчaння вiдносно стaбiльний (у поpiвняннi iз стapшими клaсaми) i вщсутне пpофiльне pозгaлyження тpyдовоï пiдготовки.
Помете, pефоpмyвaння тpyдовоï пiдготовки школяpiв пов'язaне з yдосконaленням системи пiдготовки yчителiв освiтньоï гaлyзi «Теxнологiï». Можнa видшити тpи основнi нaпpями тpaнсфоpмaцiï осв^ньо1' сфеpи пpи пiдготовцi фaxiвцiв у XXI столик зaбезпечення пpозоpостi нaвчaльниx пpогpaмм; ствоpення умов для поpiвняння нaвчaльниx пpогpaм в piзниx yнiвеpситетax тa piзниx кpaïнax Gвpопейського ^юзу; pеaлiзaцiя Gвpопейськоï кpедитно-тpaнсфеpноï системи (ESTC) як бaзового iнстpyментy для зapaxyвaння нaвчaльниx дисциплiн, опpaцьовaниx студеш^ми в iншиx yнiвеpситетax, в бaзовомy нaвчaльномy зaклaдi.
Haстyпилa поpa здшснення piшyчиx кpокiв у pефоpмyвaннi тpyдовоï пiдготовки yчнiв, якi стосyвaлися б як змюту тpyдового нaвчaння в raam нaсичення його новими об'екгами теxнiки i дизaйнy, новими теxнологiями, у тому числi iнфоpмaцiйними, тaк i зaпpовaдження ново1' системи тpyдового нaвчaння, у якiй поеднуються елементи тpaдицiйноï пpедметно-опеpaцiйноï системи (в ^оцеш фоpмyвaння пpaктичниx нaвичок) з елемешвми комп'ютеpизовaноï пpоектно-теxнологiчноï системи.
HiHa СЛЮСАРЕНКО
TРУДQВA ПIДГQTQВКA ШКQAЯРIВ HA СУЧAСHOМУ ETAnI: PEAAbHI МQЖAИВQСTI TA ПРOБЛEМИ
У cmammi Ha ocHoei анализу SMicmy iнcmpyкmивно-мemодичного лиcma Мiнicmepcmвa освжи i науки Украти (МОН) про вивчення mpyдового нaвчaння ma креслення y 2007/08 нaвчaльномy роц пpeдcmaвлeно можливоcmi mpyдовоï пiдгоmовки пiдpоcmaючого поколтня нс сучссному emaпi cmaновлeння вimчизняноï школи. Звepнymо увагу на основт проблеми, яю зaвaжaюmь ятсному проведенню ще1 pобоmи в умовах зaгaльнооcвimньоï школи, серед них — падтня пре^ижу mpyдового навчання i виховання, значне зменшення meмпiв поповнення мamepiaльно-mexнiчноï бази навчальних зaклaдiв, кiлькоcmi зaгaльнооcвimнix шкт з професшною пiдгоmовкою, робочих мкць y мiжшкiльниx
