CC BY
17
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ_
вщповщного перепрофiлювання факультетiв, кафедр. Така тенденщя властива не лише вищiй школi Укра!ни. Вона помiтна й у розвинутих кра!нах Свропи.
Наступна, четверта передумова, яку, як третю, слщ врахувати у концепцп трудово! шдготовки, перш за все у 11 змiстi й виборi напрямiв поглибленого вивчення технологи у старших класах, — це приведення класифшацп i назв професiй i спецiальностей в Укра!ш до мiжнародного класифiкатора професш. Таку процедуру, наприклад, зараз здшснюють кра!ни — новi члени ЕС (для прикладу, у Польщi близько 30% назв професiй не вщповщають мiжнародному класифiкатору). Крiм того, змют професiйних функцiй i вимоги професп до людини, описанi у квашфшацшних характеристиках навiть тих професiй, яю вiдповiдають мiжнародному класифiкатору, не вщповщають реальнiй професiйнiй дiяльностi в сучасних умовах. Тобто, квалiфiкацiйнi характеристики теж потребують оновлення вiдповiдно до сучасних професшних функцiй, засобiв та умов пращ. Актуальшсть ще! передумови концепцп трудово! пiдготовки посилюеться у зв'язку з евротеграцшними процесами в Укра!ш та процесами глобалiзацi! у свт. Зрештою, рух вперед у будь-якш галузi суспiльного життя без урахування св^ових тенденцiй i здобуткiв неможливий.
П'ята позищя концепцп зумовлена наявшстю об'ективних зв'язкiв змiсту i характеру дiяльностi школярiв у процесi трудово! шдготовки i учнiв профтехучилищ, студенев технiкумiв i коледжiв, унiверситетiв iнженерно-технiчного профiлю чи сфери обслуговування. Очевидною е пряма залежшсть якостi квалiфiкацi! робiтникiв, iнженерiв, технологiв, конструкторiв, модельерiв вiд наявностi i рiвня трудового чи початкового професшного навчання вщповщного профiлю випускника школи. Реалiзацiя принципу наступносп у системi «школа — профтехучилище (техшчних коледж, технiкум) — ушверситет» починаеться власне у першш ланцi — в трудовiй шдготовщ учнiв загальноосвiтнiх шкiл чи лще!в (лiцейних класiв, шкiл чи клашв з поглибленим вивченням технологiй).
По-друге, слщ, якнайшвидше приступити до розробки й видання навчальних посiбникiв для учшв й навчально-методичного забезпечення для учителiв. Ця вимога стосуеться 5-7 клашв, у яких змiст трудового навчання вщносно стабiльний (у порiвняннi iз старшими класами) i вщсутне профiльне розгалуження трудово! пiдготовки.
По-трете, реформування трудово! шдготовки школярiв пов'язане з удосконаленням системи пiдготовки учителiв освiтньо! галузi «Технологи». Можна видшити три основнi напрями трансформацi! осв^ньо! сфери при пiдготовцi фахiвцiв у XXI столик забезпечення прозоростi навчальних программ; створення умов для порiвняння навчальних програм в рiзних ушверситетах та рiзних кра!нах Свропейського Союзу; реалiзацiя Свропейсько! кредитно-трансферно! системи (Б8ТС) як базового iнструменту для зарахування навчальних дисциплш, опрацьованих студентами в шших унiверситетах, в базовому навчальному заклада
Наступила пора здшснення рiшучих крокiв у реформуваннi трудово! шдготовки учшв, яю стосувалися б як змюту трудового навчання в плаш насичення його новими об'ектами техшки i дизайну, новими технолопями, у тому числi iнформацiйними, так i запровадження ново! системи трудового навчання, у якш поеднуються елементи традицшно! предметно-операцiйно! системи (в процес формування практичних навичок) з елементами комп'ютеризовано! проектно-технологiчно! системи.
Нiна СЛЮСАРЕНКО
ТРУДОВА П1ДГОТОВКА ШКОЛЯР1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1: РЕАЛЬН1 МОЖЛИВОСТ1 ТА ПРОБЛЕМИ
У статтi на основi анализу зм^ту тструктивно-методичного листа Мтктерства освти i науки Украти (МОН) про вивчення трудового навчання та креслення у 2007/08 навчальному роцi представлено можливостi трудово'1' тдготовки пiдростаючого поколтня на сучасному етапi становлення вiтчизняноi школи. Звернуто увагу на основт проблеми, як заважають яюсному проведенню щег роботи в умовах загальноосвiтньоi школи, серед них — падтня престижу трудового навчання i виховання, значне зменшення темпiв поповнення матерiально-технiчноi бази навчальних закладiв, кiлькостi загальноосвiтнiх шкл з професшною тдготовкою, робочих мкць у мiжшкiльних
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ_
навчально-виробничих комбгнатах та ПТУ, де школярI можуть проходити профеайну пгдготовку, тощо. Окреслено шляхи виршення зазначених проблем.
Для друго! половини ХХ — початку ХХ1 ст. характерною е наявшсть у навчальних планах загальноосвнньо! школи предмета «Трудове навчання». Починаючи з 1954 р. i до нинi ця навчальна дисциплша неодноразово зазнавала суттевих змiн, спрямованих на И вдосконалення. Так, принаймш, вважали прибiчники реформування трудово! тдготовки, якi в рiзнi перiоди намагалися досягти максимального ефекту за рахунок уведення в навчально-виховний процес школи трудового навчання, виробничого навчання, домоводства, професшно! та допрофесшно! тдготовки, профорiентащйно! роботи, суспiльно корисно! виробничо! працi тощо.
Змiни, що вщбувалися в трудовiй пiдготовцi пiдростаючого поколшня в рiзнi iсторичнi перiоди, досить детально описаш та проаналiзованi в дослщженнях А. Вихруща, В. Кухарського, О. Максимчук, Б. Попова, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського та шших вiтчизняних науковцiв. Водночас, на нашу думку, варто постшно звертатися до досвщу попереднiх поколшь з даного питання, видiляти в ньому не лише позитивш надбання, котр^ без сумнiву, потребують вщродження, а й причини, якi привели до зникнення пе! чи шшо! форми трудово! пiдготовки молодi. Зазначене стае особливо важливим в умовах сьогодення, коли виникае нагальна потреба у пошуку оптимальних шляхiв якщо не розвитку, то хоч би збереження досягнутого рiвня трудового навчання i виховання учнiв.
Мета ще! публiкацi! — проаналiзувати можливостi, яю мае сучасна загальноосвiтня школа для оргашзаци трудово! пiдготовки пiдростаючого поколшня, видшити основнi проблеми та окреслити шляхи !х вирiшення.
Зауважимо, що можливосп сучасно! загальноосвiтньо! школи стосовно оргашзаци трудово! тдготовки учшв детально описаш МОН Укра!ни в шструктивно-методичному листi про вивчення трудового навчання та креслення у 2007/08 навчальному рощ. В ньому, зокрема, сказано, що трудове навчання вивчають у 5-11(12) класах загальноосвнньо! школи вщповщно до затверджених навчальних планiв та програм. Так, у 5 та 6 класах на вивчення трудового навчання навчальним планом выводиться по 1 годит в тиждень, але ця кшьюсть годин «може збшьшуватись до 2 за рахунок додаткового часу на навчальш предмети, факультативи, шдивщуальш заняття та консультацi!». Вивчення ще! навчально! дисциплiни мае вщбуватися окремо для хлопцiв i дiвчат (при наявностi в класi бшьше 27 учнiв для мiсько! i бiльше 25 учнiв для сшьсько! школи) за рiзними варiантами програми або для всiх учнiв разом за единою програмою. В останньому випадку школярi навчатимуться за програмою, яка буде поеднувати обидва варiанти. При цьому спiввiдношення навчального матерiалу «мае залежати вiд контингенту учшв у клас (бiльшiсть хлопцiв чи дiвчат), матерiально-технiчно! бази закладу, регюнальних умов та спецiалiзацi! вчителя (обслуговуючi чи технiчнi види працi)». Залежно вщ вищеназваних чинникiв вчитель, як i ранiше, може змiнювати розподш кiлькостi годин мiж окремими структурними компонентами програми [1, 3].
У зазаначеному лисп також наголошено, що за будь-яких умов «години, вщведеш Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання, не можна використовувати для вивчення iнших профiльних предмеив. Неприпустимим е закриття, перепрофiлювання навчальних майстерень з обслуговуючих та техшчних видiв працi. У тих навчальних закладах, де функщонування навчальних майстерень було припинено, мае вестися робота з вщновлення !х дiяльностi» [1, 4]. У разi виникнення у навчальних закладах труднощiв, пов'язаних з оргашзащею трудового навчання школярiв, заняття можна проводити на базi професшно-технiчних училищ, мiжшкiльних навчально-виробничих комбша^в, навчальних майстерень iнших загальноосвiтнiх навчальних закладiв.
Як бачимо, iнструктивно-методичний лист МОН Укра!ни надае навчальним закладам широю можливостi для видiлення певно! кiлькостi годин на трудову тдготовку, формування навчально! програми залежно вщ наявних умов, використання матерiально-технiчно! бази шших закладiв освiти тощо. Крiм того, у ньому запропоновано, за бажанням учшв та !хшх батьюв, органiзовувати профiльне навчання, у межах якого можна проводити допрофесшну i професiйну пiдготовку старшокласникiв [1].
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДОВОÏ П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _nPQOECMHQÏ П1ДГОТОВКИ_
Однак ре^зувати 3a3Ha4eHi можливостi дуже важко i передусiм через падiння престижу трудово! тдготовки. Саме через це, наприклад, у бшьшосп загальноосвпшх закладiв на вивчення трудового навчання у 5 та 6 класах выводиться, як правило, по 1 годиш в тиждень, а про збшьшення часу навiть не йдеться. Старшокласники за власним бажанням майже не обирають технологiчний профiль навчання, не задумуються над доцiльнiстю допрофесiйноï та професшно1 пiдготовки. Такий стан речей уже шкого не дивуе, адже до вказаноï навчальноï дисциплiни (а школи й до вчителiв, яю ïï викладають), подекуди, зневажливо ставляться i учш, i ïхнi батьки, i громадсьюсть, i вчителi шших предмепв, i адмiнiстрацiя шкiл, i керiвнi органи освiтянськоï галузi.
Мабуть тому в значно1' частини сучасно1' молодi, на жаль, переважають споживацью iнтереси, майже вiдсутнe бажання працювати як у домашньому господарствi, так i на виробництвь Лише окремi представники пiдростаючого поколiння мрiють про опанування робiтничими професiями, а бшьшють — про такi, якi, на 1'хню думку, не вимагають значних зусиль для того, щоб отримати чималi грошi.
Зауважимо, що рашше пiдростаюче поколiння наслiдувало старших у всьому. Навпь сюжети iгор дни вигадували за зразком реальних побутових ситуацiй, копiюючи та вiдтворюючи при цьому дн дорослих людей. Сьогодш ситуацiя дещо змiнилася. На це звертае нашу увагу у сво1'х роботах В. Кравець. Вiн, зокрема, пише: «Для сьогодення характерною е щкава метаморфоза — стара добра гра в «дочки-матерЬ» трансформувалась у гру з лялькою Барбь Маленька дiвчинка вже не «баюкае» ляльку-пупса i не видумуе з нею сво1' наïвнi iсторiï. Барбi — це втшення цiлого способу життя, за яким треба жити красиво й без проблем, орiентуватися на те, що престижно i модно, та взяти вщ життя все можливе. Барбi не переживае, не конфлштуе, не долае труднощi й не мрiе про щось недосяжне. Граючи з Барб^ дiти приходять «на все готове» [6, 178]. Можна продовжити думку В. Кравця: тд час гри з лялькою Барбi у дiтей виникае бажання жити красиво, бути матерiально забезпеченими, але не докладати для цього жодних зусиль.
Формуванню тако1' життево1' позицiï певною мiрою сприяе i значна кшьюсть телепередач, i позищя деяких батькiв, якi вважають, що в перюд навчання у школi головна мета ïхнiх дiтей — своечасне та яюсне виконання навчальний завдань з «основних» дисциплiн. Як уже зазначалося, трудове навчання до таких дисциплш не вщносять m батьки учнiв, нi вчителi, ш шкiльна адмiнiстрацiя. Вони вважають його другорядним предметом.
На падшня престижу трудово1' пiдготовки вказують багато вчених. Так, вони констатують, що «на сьогодш юнуе низький рiвень суспшьно1' оцiнки предмета «Трудове навчання», та визнають, що «така тенденцiя оцшки формувалася десятилiттями» [7, 294]. Науковщ також пiдкреслюють, що «нiчим не можна виправдати практичну втрату середньою освггою традицiй трудового виховання i початково1' трудово1' пiдготовки» [5, 1].
На нашу думку, остаточна втрата традицш трудового виховання i трудово1' тдготовки сталася протягом останнього десятирiччя ХХ ст., коли разом iз поступовим падшням престижу трудового навчання i виховання у загальноосвпшх школах значно зменшилися темпи поповнення матерiально-технiчноï бази, а наявна в бшьшосп випадкiв була застарiлою або не працювала, зiйшли нанiвець зв'язки з шдприемствами, суспiльно корисна праця школярiв подекуди перетворилася в нудний обов'язок, а гурткова робота почала менше приваблювати учнiв.
Зменшилася також кшьюсть робочих мiсць у мiжшкiльних навчально-виробничих комбшатах i ПТУ, де школярi проходили професiйну пiдготовку. Так, якщо в 1993 р. у мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатах було 60144 робочi мiсця, то в 1996 р. — 46238
[2, 3].
Суттево зменшилася й кшьюсть загальноосвiтнiх шкш з професiйною пiдготовкою та кшькють учнiв, яю проходили професiйне навчання по таких галузями народного господарства: промисловють, сiльське господарство, лiсове господарство, бущвництво. Натомiсть увагу школярiв почали все бшьше привертати iншi галузi (транспорт, народнi художнi промисли та ремесла, швейна справа, кулiнарiя тощо) [2; 3; 4]. Бшьш детальну iнформацiю представлено в табл. 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИШ ЗАСАДИ ТРУДOBOÏ ПIДГOТOBКИ y4HIB ТА _ПРOФECIЙHOÏ ПIДГOТOBКИ_
Таблиця 1
1нформащя про профестне навчання учтв 8-11 (12) кла^в
Haйменyвaння пoкaзникiв 1993 pk 1994 pk 1996 pk
Miськi пoсeлeння ь =5 н и о о 'S ►a S •S g Bcboro Micbri пoсeлeння ь =5 H w о о 'S ►a S •S g Bcboro Micbri пoceлeння ь =5 H w о о 'S ►a S •S g Bcboro
Кшьшсть зaгaльнooсвiтнiх шкiл з пpoфесiйнoю п^югавтою 3S02 5121 S923 34SS 4S05 S293 2573 3594 6167
К1льк1сть yчнiв S-11 (12) клaсiв, як1 пpoхoдять пpoфесiйне нaвчaння 413573 220944 634517 376175 197905 5740S0
З них: yчнiв 10-11 (12) клaсiв 272507 150631 42313S 25024S 135515 3S5763 214254 110555 324S09
B ТОМУ чи^ зa г&лузями нapoднoгo гoспoдapствa: - пpoмислoвiсть S0695 21S06 102501 74767 19767 94534 35714 5433 41147
-сiльське гoспoдapствo 1962S S2644 102272 1262S 726S4 S5312 11154 5S739 69S93
з них: тpaктopнa спpaвa 10777 6S231 7900S 9265 62553 71S1S 9260 52995 62255
oснoви твapинництвa 191S 6941 SS59 1103 461S 5721 S52 2S05 3657
oснoви феpмеpствa 492 2153 2645 400 2049 2449 2S3 1151 1434
- л^ве гoспoдapствo 356 7S0 1136 334 447 7S1 141 44S 5S9
- тpaнспopт i зв'язoк 47994 1SS79 66S73 49S7S 1S729 6S607 51S0S 1S514 70322
з них: вoдiй aвтoмoбiля 377S4 16305 540S9 401S4 17066 57250 466S2 171S3 63S65
- бyдiвництвo 6155 1242 7397 4061 945 5006 450S S35 5343
- зa пpoфесiями шших гaлyзей нapoднoгo гoспoдapствa 117679 252S0 142959 10S5S0 22943 131523 110929 265S6 137515
з них: мaшинoпис i oснoви сyчaснoгo дiлoвoдствa 2006S 1546 21614 1S69S 1221 19919 1S454 1133 195S7
нapoднi хyдoжнi пpoмисли тa peMe^a 6500 4553 11053 6544 3146 9690 S055 3194 11249
швeйнa спpaвa 696 745 1441 26990 15035 42025
пpoгpaмiст 7353 426 7779 6126 297 6423
oпepaтop ЕОМ 16953 1001 17954 1642S 1007 17435 19605 1653 2125S
кyлiнapiя 63S9 1639 S02S
iншi пpoфeсiï 1233 4S0 1713
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ТРУДОВОÏ П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТА _ПРОФЕСIЙНОÏ П1ДГОТОВКИ_
У цей перюд, на жаль, все бшьша кiлькiсть учнiв почала вщверто зневажливо ставитись до робiтничих професш. Найбiльшою популярнiстю серед них почали користувалися таю профш: фiлологiчний, шоземна мова, економiчний та юридичний, а техшко-виробничий поступово втрачав сво1' позици (в 1994/1995 навчальному роцi його викладали в 2094 закладах, а в 1999/2000 — лише в 1414) [7, 68].
Таким чином, наприюнщ ХХ столотя трудова тдготовка втратила сво1' позицiï за багатьма напрямками. З огляду на це на сучасному етапi становлення трудового навчання i виховання необхщно ix вiдновлювати. Передусiм важливо «розв'язати проблему, що стосуеться вчительського персоналу з дано].' дисциплши» [8, 294], адже сьогоднi вчительськi кадри для трудово].' тдготовки формують за залишковим принципом. Пануе думка, що на цш посадi може працювати будь-хто, тобто в разi потреби на посаду вчителя трудового навчання може бути прийнятий не фаxiвець, а будь-який учитель-предметник, котрого приваблюе ця робота або якому потрiбне додаткове навантаження [9].
Важливо також подолати падшня престижу трудовоï пiдготовки; подбати про поповнення та вщновлення матерiально-теxнiчного оснащення навчальних майстерень загальноосвiтнix шкш, мiжшкiльниx навчально-виробничих комбiнатiв i ПТУ, на базi яких школярi зможуть набувати загально-трудових навичок, отримувати професшну тдготовку тощо; забезпечити належне мюце трудового навчання i виховання у навчально-виховному процесi сучасного загальноосвiтнього закладу; залучити до органiзацiï трудовоï тдготовки широке коло фаxiвцiв (науковцiв, педагопв-практиюв, представникiв виробничоï сфери i громадськосп й iн.).
Лише за таких умов можлива усшшна реалiзацiя основних положень шструктивно-методичних документiв, яю скеровують дiяльнiсть сучасноï школи, а головне — яюсна пiдготовка молодi до трудовоï дiяльностi, виховання у неï поваги до працi, бажання працювати на благо нашоï краши, поваги до людей працi тощо. В шшому випадку у школах на вивчення трудового навчання буде вщводитися мшмальна кiлькiсть годин, а решта додаткового часу використовуватиметься на iншi навчальш предмети, факультативи, шдивщуальш заняття та консультацп з цих дисциплiн, як це робиться в окремих навчальних закладах i сьогодш.
Щоб запобэти цьому, варто згадати iсторiю становлення трудовоï пiдготовки у впчизняних загальноосвiтнix закладах, проаналiзувати набутий досвщ i використати найкраще з нього в умовах сьогодення. Зазначене може i повинно стати предметом подальших наукових розвщок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дятленко С. 1нструктивно-методичний лист про вивчення трудового навчання та креслення у 2007/08 навчальному рощ // Трудова тдготовка в закладах освети. — 2007. — № 4. — С. 3-6.
2. Зведеш звети про професшне навчання учшв загальноосветшх навчально-виховних заклад1в на 1 жовтня 1996 року (ф. № Д-11) // Арх1в МОН Украши. Ф. 166. — Оп. 18. — Спр. 177. — 28 арк.
3. Зведеш звети про професшне навчання учшв загальноосветшх шкш на 1 жовтня 1993 року (ф. № Д-11) // Арх1в МОН Украши. Ф. 166. — Оп. 18. — Спр. 60. — 30 арк.
4. Зведеш звети про професшне навчання учшв загальноосветшх шкш на 1 жовтня 1994 року (ф. № Д-11) // Арх1в МОН Украши. Ф. 166. — Оп. 18. — Спр. 98. — 34 арк.
5. З виступу Президента Академп педагопчних наук Украши В. Г. Кременя на розширеному засвданш шдсумково1 Колегп Мшстерства освети Украши, яке вадбулося 17 березня 1999 року в Харков1 // Трудова подготовка в закладах освети. — 1999. — № 2. — С. 1.
6. Кравець В. П. Гендерна педагопка: Навчальний поабник. — Тернопшь: Джура, 2003. — 416 с.
7. Слюсаренко Н. В. Оргашзащя трудово1 п1дготовки школяр1в у загальноосв1тшх школах Укра1ни в 90-т1 роки ХХ стол1ття // Зб. наук. праць. Педагог1чн1 науки. Вип. 43. — Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. — С. 64-69.
8. Сорока Т., Терещук Г. Шдготовка вчителя трудового навчання в контекст1 вимог на рубеж1 ХХ-ХХ1 стол1ть: постановка проблеми // 1нновацшш технолог11 в профес1йн1й п1дготовц1 вчителя трудового навчання: проблеми теорп i практики. Зб. наук. праць. Вип. 1. / Полтавський державний педагопчний ушверситет 1мен1 В. Г. Короленка. — Полтава: ПДПУ, 2006. — С. 293-297.
9. Юрженко В. Причини стагнаци вчительсько1 профес11 (На приклад1 трудового навчання) // Трудова тдготовка в закладах освпи. — 2005. — № 4. — С. 8-10.
