CC BY
14
дшовими, максимально наближеними до матерiалу комплексу, становити його невд'мну частину, бути продовженням певно! комплексно! роботи або початком ново!. Вони могли бути включеш у шкшьне життя лише тодi, коли ставали необхщною ланкою шкiльного життя, оргашчно були пов'язанi з ним, були частиною цiлого в загальному процес вивчення трудового життя. Учитель мав довести учням, що екскурсiя - це не прогулянка, а серйозна робота i тому вона повинна бути дшовою, мати дослщницький характер, а учш зобов'язанi самостiйно здобувати той чи шший матерiал. Результатом екскурси ставали колекцiя, малюнок, лшка, конспект, схема тощо [8]. Екскурси надавали велик можливостi для формування у дтей цшсно! картини свггу, оскiльки дозволяли вiдчути взаемозв'язки мiж начебто розрiзненими явищами, якi на перший погляд не мали шчого спшьного.
Таким чином, дослiдницькi методи допомагали школярам бшьш активно засвоювати навчальний матерiал, допомагали самостiйно з'ясувати переб^ того чи iншого явища, причини його виникнення, робити вщповщш висновки. Вони створювали всi передумови для формування в учшв адекватних уявлень про навколишне середовище, а отже, для виникнення у них цшсно! науково! картини свiту. На !х основi дiти ознайомлювалися з оточуючим середовищем, вивчали природнi явища та iз життя суспiльства, засвоювали взаемозв'язки людей, якi виникали у процес працi, й iн.
Аналiз процесiв перебудови системи навчально-виховно! роботи шкш у 20-тi роки ХХ столотя доводить, що використання дослщницьких методiв створювало значнi потенцiйнi можливосп для формування в учнiв наукового св^обачення. У подальших дослiдженнях необхщно розглянути можливостi впровадження набутого у цей перюд досвiду в навчальний процес сучасно! загальноосвiтньо! школи для формування в учшв науково! картини св^у.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гарбуз Т. Дв1 групи на вчителя й комплексова система // Радянська освгга. - 1925. - № 2. - С. 3540.
2. Грекало М. Обл1к пращ за Долтон-планом // Радянська освиа. - 1926. - № 10.- С. 31-39.
3. Дьюи Дж. Дальтоновский лабораторный план. - М.: Новая Москва, 1924. - 169 с.
4. Дьюи Дж., Дьюи Э. Школы будущего. -Берлин, 1922. - 178 с.
5. Немерещенко Л. В. Организация проектной деятельности // Химия в школе. - 2003. - № 10. - С. 2-5.
6. Практика лабораторных работ в школе. - М.: Работник просвещения, 1926. - 240 с.
7. ЦДАВОУ. - Ф. 166. - Оп. 4. - Спр. 351. - Арк. 87.
Максим ПШЕНИЧНИЙ
ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНИХ ШКОЛАХ УКРА1НИ 1СТОРИЧНОГО ДОСВ1ДУ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ МОЛОД1 ДРУГО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Стаття присвячена проблемI творчого використання досвгду трудового навчання старшокласнитв у сучасному навчально-виховному процеа загальноосв1тньо1 школи. Ретроспективний анализ цього питання доводить, що вгтчизнят педагоггчнг традицИ минулого е стартовою сходинкою, вгрним тдгрунтям для подальших наукових досл1джень у цьому напрямку.
Питання трудово! тдготовки молодi в сучаснш Укра!ш е прюритетним напрямком дiяльностi втизняних педагопв. Про актуальшсть ще! проблеми свщчить той факт, що для усшшного вирiшення фундаментальних освiтнiх завдань сьогодення необхiдно грунтовно дослiдити втизняш педагогiчнi традицi! минулого та творчо використовувати !хнш пiзнавально-виховний потенцiал.
Проблема трудово! тдготовки молодi в сучаснш загальноосв^нш школi привертала i привертае увагу багатьох укра!нських педагогiв: I. Бугаевича, А. Вихруща, Й. Гушулея, В. Кухарського, В. Мадзiгона, I. Матюш^ I. Назiмова, В. Рпака, Д. Сметанша, В. Сухомлинського, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського й ш. Одностайною е думка, що розвиваток i вдосконалення змюту сучасного трудового навчання старшокласникiв треба починати з вивчення юторичного досвщу iз цiе! проблеми.
При розглядi окреслено! вище проблеми варто звернутися до педагопчного знання минулого. Таке рiшення е виправданим, оскiльки питання трудово! тдготовки молодi не е лише «продуктом сучасностЬ», а мае мiцне юторичне педагогiчне корiння.
Друга половина ХХ столотя увiйшла в iсторiю втизняно! педагогiки як науково бурхливий i педагогiчно суперечливий перiод, в якому залишились нереалiзованi надп. Досвiд минулого требаураховувати та використовувати в наш час, оскшьки високий рiвень трудово! тдготовки школярiв може бути затребуваний укра!нським суспiльством.
Дослiджуваний перiод характеризувався швидкими темпами вiдбудови (пiслявоеннi 1015 рокiв), становлення й розвитку народного господарства, та промислового виробництва. Велик людськi втрати в роки Друго! свггово! вiйни зумовили тдвищення значення пiдростаючих поколiнь як джерела поповнення трудових ресурсiв кра!ни. Необхвдтсть зростання виробничо! працi, науково-технiчний прогрес висували все бiльш високi вимоги до квалiфiкащ! робiтникiв народного господарства [3, 219-226].
У 50-904 роки ХХ столотя у професiйному та трудовому навчанш виникли серйознi проблеми. По-перше, працiвники системи освiти рiзних рiвнiв необ'ективно оцiнювали значення трудово! тдготовки. По-друге, вщбувалася глибока криза втизняно! економiки, було знищено зв'язок з виробництвом. Одшею з важливих подiй дослiджуваного перiоду в трудовому навчанш е закон 1958 р., з якого розпочалася шкшьна реформа, що була наслiдком вiдбудови народного господарства, потреби у квалiфiкованих пращвниках, а також пiдвищення рiвня життя населення. Це дало змогу залучити до навчального процесу бiльшу кшьюсть молодi, дозволивши тим самим удосконалювати соцiально-трудовий напрям освiти, пiдвищувати його економiчну ефективнiсть.
Школа, ставши 11^чною згiдно з реформою 1958 р., разом iз загальною повною освггою брала на себе функцiю тдготовки молодi до масових робочих професш. Сiльськi та мiськi школи стали восьмирiчками, замiсть ремiсничих училищ були створен профтехучилища. Методологiчнi аспекти проблеми оргашзащ! виробничого навчання в той час дослщжували М. Жиделев, Р. Медведев, А. Ставровський, проблему розробки питаннь трудового виховання та виробничого навчання в сшьськш школi - А. Шибанов, К. 1ванович, питання тдвищення ролi працi у виховант старшокласникiв - I. Свадовський, В. Яковлев.
Бшьшють науковцiв, якi розробляли проблеми трудового навчання, головними напрямами в нш вважали створення системи трудового виховання та навчання в молодших та середшх класах, удосконалення програми з ручно! працi, оргатзащю шкiльних майстерень для навчання старшокласниюв.
Стосовно старшокласникiв iснувала потреба у виробничш спецiалiзацi! та отриманнi молоддю робочих професiй. Дослiдження цiе! проблеми можна простежити в наукових роботах С. Шабалова, С. Шаповаленка, М. Скаткша. Ученi пiдкреслювали значення полтехшчного навчання, вважали важливим здiйснення зв'язку теоретичного та практичного матерiалу в трудовш пiдготовцi. Велику увагу у сво!х роботах науковцi звертали на попередження вузького професiоналiзму.
Укра!на бшьш послiдовно, нiж iншi республiки тодшнього СРСР, взяла курс на професiоналiзацiю. Створювалися класи з виробничим навчанням. Спроби навiсити цьому експерименту ярлик «монотехшзму» вiдкинув В. Сухомлинський [5, 12-16].
У державних документах вщзначалося необхiднiсть готувати старшокласникiв до пращ на тдприемствах, у сiльському господарсга, пiдвищувати виробничу спецiалiзацiю навчання старшокласниюв, що в подальшому сприяло тдготовщ випускникiв як до навчання у вищш школi, так i до практично! дiяльностi в народному господарсга.
Однак у 1964 р. школа знову стала 10^чкою, увага до розв'язання питань трудово! пiдготовки учшв загальноосвiтнiх шкiл зменшилася. У наш час необхщно зрозумiти механiзм, що викликав реформу в освт, а тзтше згорнув !!. В Укра!т одночасно з прийняттям закону 1964 р. розпочалися дослiдно-експериментальна робота та широке обговорення проблем поеднання навчання з виробничою працею, питань полтехтчно! освiти, практично! та психологiчно! тдготовки до пращ та професшно! дiяльностi.
Наступною важливою подiею, що сприяла вдосконаленню трудового навчання, стало вщкриття мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв (Постанова Ради Мiнiстрiв СРСР вiд
23 серпня 1974 р., № 662). Це було спробою альтернативного тдходу до трудового навчання учшв старших класГв. На базi майстерень почали функщонувати гуртки та позашкшьш заклади, дiяльнiсть мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв в окремих випадках здшснювалася навiть на основi iндивiдуально розроблених навчальних планiв [2]. Одночасно деяю проблеми становлення ново! системи трудово! тдготовки не були виршеш остаточно (насамперед оргашзацшно-адмшютративш).
У серединi 1980-х рр. в Украш почались перетворення, що проходили тд гаслами перебудови та гласность Незадоволення станом справ як у наущ, так i в освiтi вилилося в потужний загальносоюзний педагогiчний рух. Деякi питання трудового навчання вимагали ретельного аналiзу та подальшо! розробки.
Як свщчить Ю. Аверичев, у 1984-1987 рр. до реалiзацiï реформи були прикладеш значнi зусилля. Мiнiстерство освiти СРСР за участ iнших мiнiстерств та вщомств розробило та розширило нормативну базу трудовоï пiдготовки. У щ роки введено в дiю рiзнi варiанти програм трудового навчання. Кшьюсш показники стану трудовоï пiдготовки значно зросли: так, на початок 1986/1987 навчального року за школами було закршлено 80 тис. тдприемств [1, 27-28]. Наприкшщ 1980-х рр. процес удосконалення трудовоï пiдготовки дещо вповшьнився. Зростала тенденцiя до розширення теоретичноï частини за рахунок практичноï. Рамки суспшьно корисно1' виробничо1' працi школярiв скорочувались, необхiднi були заходи зi збереження та розвитку системи трудово1' пiдготовки з урахуванням сучасних вимог та можливостей.
У 1991 р. вщбулися докоршш суспiльно-полiтичнi змiни: Украша стала незалежною державою. У зв'язку iз цим виникли принципово новi передумови для розвитку системи трудового навчання. За офщшними даними, наведеними С. Дем'янчуком, на цей час кожна третя станщя юних технiкiв, юних натуралiстiв була розташована в орендованих тдвальних примiщеннях; багато шкiл працювало в непристосованих примiщеннях, якi не були оснащеш необхiдними комунiкацiями, iнодi навiть не мали централiзованоï системи опалення [4, 183184]. Через вщсутшсть гiдних умов важко було сподiватися на становлення та розвиток системи трудового навчання. Зазначимо, що з отриманням незалежносп в Украш з'явилися можливосп для розбудови нащонально1' школи загалом i професiйноï тдготовки школярiв зокрема.
Систему трудового навчання в нових умовах необхiдно органiзовувати з урахуванням регюну та особливостей мешаштету украïнцiв. Аналiзуючи iсторичнi джерела, можемо стверджувати, що Мшютерство освiти Украши уже мало досвiд пiдтримки виготовлення художнiх виробiв на уроках трудового навчання в старших класах. Про це свщчить, зокрема, наказ Мшютерства освгги УРСР вiд 10 жовтня 1968 р. № 193 [2, 183-184]. Зпдно iз цим документом, починаючи з 1968/69 навчального року, в загальноосвггшх школах, розташованих у районах, в яких були тдприемства народних художнiх промислiв, на уроках пращ здшснювалося навчання учнiв техшчних прийомiв виготовлення художнiх виробiв. Цей же наказ зобов'язав Держплан та Головпостач УРСР за заявками Мшютерства освгги забезпечити школи вщповщним устаткуванням, шструментами й матерiалами. Завдяки пошукам багатьох украшських науковцiв, передусiм вказаних вище, стало можливим визначити певш закономiрностi трудово1' тдготовки учшв на рГзних етапах шкшьного навчання у другш половинГ ХХ столГття. Центральною на початку 1990-х роюв залишалася проблема збереження ФункцГонуючо1' системи трудового навчання та поступове ïï вдосконалення.
Важливим результатом теоретично!' роботи, що проводилася в цей перГод, був значний науковий внесок у навчально-методичне забезпечення трудовоï пГдготовки, створення навчальних програм, нормативних та Гнших документГв, навчальноï та методичноï лГтератури, розробку обладнання та засобГв навчання, а також тдготовку та перепГдготовку вчителГв i розповсюдження передового педагогГчного досвщу.
АналГзуючи процес розвитку системи трудовоï пГдготовки учнГв у 50-90-i роки, варто зазначити, що на нього здшснював впливав досвщ теоретичноï та практичноï роботи в галузГ трудовоï пГдготовки в загальноосвГтнГй школГ, накопичений ще в першГй половинГ ХХ столГття.
У наш час серед дослщниюв проблем трудового навчання викликае занепокоення вГдставання украïнськоï молодГ за рГвнем професiйноï трудовоï пГдготовки вщ Гнших держав
СНД, зокрема Pociï. За даними С. Дем'янчука, нормативна база Украши вщстае вiд Росiйськоï Федерацп [4, 139-140]. В нашiй краш також спостерiгаeться недостатня динамiчнiсть вивчення окремих проблем. Перспективними напрямами вважасться курс «Технолопя» та пiдготовка старшокласниюв до пiдприeмницькоï дiяльностi.
Можна стверджувати, що головною тенденщею в перетворенш системи трудового навчання залишаеться особлива увага до тдвищення полiтехнiчноï, виховно].', розвиваючоï та профорieнтацiйноï спрямованостi трудового навчання.
Наукова новизна дослщження полягае в аналiзi досвiду трудовоï тдготовки учшв та системнш оцiнцi розвитку основних форм трудовоï пiдготовки старшокласниюв у загальноосвiтнiх школах Украши другоï половини ХХ ст. Набутий юторичний досвiд трудовоï пiдготовки, фактори та умови, що сприяють його накопиченню, повиннi використовуватися як важливий сощальний досвiд сучасного поколiння.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аверичев Ю. П. Трудовая подготовка школьников в 1950-80 х гг. : Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - М., 1996. - 49 с.
2. Основные документы про школу / Сост. Е. С. Березняк. - К.: Радянська школа, 1973. - 360 с.
3. Гриценко М. С. Нариси з юторп школи в Украшськш РСР (1917-1965). - К.: Радянська школа, 1966. - 260 с.
4. Дем'янчук С. П. Трудова тдготовка учшв загальноосвггшх шкш Украши (1945-1999 рр.). Дис.....
канд. пед. наук. - Тернотль, 2000. - 157 с.
5. 5.Сухомлинський В. А. В защиту производственного обучения в школах Украины // Политехническое обучение. - 1958. - № 1. - С. 12-16.
Свплана КАП1ТАНЕЦЬ ГУМАШСТИЧШ ТЕНДЕНЦИ В СИСТЕМ1 ВИЩОÏ ОСВ1ТИ
Стаття присвячена висвтленню сучасних тенденцш, як склалися в oceimi. Проанал1зовано розвиток вищо'1 школи та детально описан парадигми, що його визначають.
В сучасну епоху освгга, особливо вища, розглядаеться як головний фактор сощального й економiчного прогресу. Стабшьне функцюнування держави, ïï безпека, незалежшсть i добробут народу залежать вщ того, наскшьки яюсно вища освга виконуе своï функци i наскшьки вона вщповщае вимогам сьогодення. З шшого боку, щоб вища школа стала глобальним фактором розвитку людства, необхвдна широка пiдтримка суспiльства, зокрема з боку держави. Саме держава несе вщповщальшсть за стан вищоï осв^и, ïï розвиток, оновлення й удосконалення.
Постановка проблеми. Визначення ролi вищоï освiти в системi життедiяльностi суспшьства, передусiм, зумовлене соцiальними потребами, як вища освiта задовольняе, та сощальними функцiями, якi вона виконуе. Тому тенденци, якi кристалiзуються в освт, безумовно, впливатимуть на створення умов для розвитку особистосп, здатноï не тшьки практично оцiнювати ситуацiю i адаптуватись до соцiальних змiн, а й оригшально мислити, генералiзувати i реалiзувати iдеï, продукувати власнi, намiчати шляхи позитивних перетворень, проявляти шщативу i творчiсть.
Аналiз дослiджень i публжацш. Проблему осмислення основних тенденцш в освт та ïï ролi в суспшьному життi дослiджують учет i державш дiячi. Так В. Андрущенко зазначае, що «Освiта загалом i вища зокрема вщграе в суспшьсга унiкальну роль...1 вiд того, якою буде наша освiта, без перебшьшення, залежить майбутне держави: народу i культури» [1, 6]. Ця думка також простежуеться у працях Б. Гершунського: «Саме освiта принципово «працюе» на майбутне, визначаючи наперед особистюш якостi кожноï людини, ïï знання, вмшня, навички, свiтогляднi i поведiнковi прiоритети, а вiдтак - економiчний, моральний, духовний потенцiал суспшьства, цившзаци загалом» [2, 18].
Метою статт е виокремлення сучасних тенденцiй в освiтi, якi визначають умови розвитку вищоï школи. Цi умови, в свою чергу, пов'язаш з ушма компонентами навчально-виховного процесу у вищому навчальному заклада
