CC BY
70
Юрiй 1ВАНЬО
ПОДГОТОВКА ШКОЛЯР1В ДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬО! ПРОФЕСП У ПРОЦЕС1 ВЗАЕМОДИ ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ З ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
Стаття присвячена визначенню органгзацшно-педагоггчних умов здшснення тдготовки учтв середтх загальноосвтнгх шюл до вибору майбутньо'1 професИ у взаемоди з вищими навчальними закладами (ВНЗ). На основI аналгзу психолого-педагог1чно'1 лтератури показано, що результатом навчально-виховно'1 роботи школи за цим напрямом е сформовангсть у и випускниюв певного ргвня готовностI до вибору майбутньо'1 професИ, яка становить стшке полгструктурне особистгсне утворення, що виникае на певному етапг онтогенезу та формуеться у процесг цшеспрямованого педагоггчного впливу й 1ндив1дуального розвитку особистостг. Одним 1з засоб1в формування у школяргв тако'1 роботи е профестна оргентацгя.
Соцiально-економiчнi змши у нашш держав^ входження Укра!ни в св^овий, передуем европейський економiчний проспр актуалiзують потребу щодо тдготовки фахiвцiв, яю були би конкурентоспроможними не лише на внутршньому, а й на зовшшшх ринках пращ, здатними приймати ршення щодо вибору напрямку подальшого професшного зростання або перекватфшацп тощо. Професшна пiдготовка в нашш державi базуеться на загальноосв^нш школi (ЗОШ) 1-111 рiвнiв, яка е першою ланкою в системi неперервно! пiдготовки особистостi до професшно! працi i вiд яко! значною мiрою залежить успiшнiсть 11 трудово! дiяльностi. При цьому для особистосп особливе значення мае усвiдомлений, вщповщний 11 життевим цiлям та об'ективним можливостям, вибiр майбутнього професiйного шляху.
Однак анашз стану проблеми тдготовки школярiв до вибору майбутньо! професп у практицi роботи ЗОШ свщчить, що робота за зазначеним напрямом не вщповщае сучасним сощально-економiчним реалiям i потребуе вдосконалення. Широкий спектр психолого-педагопчнпх та органiзацiйних проблем, пов'язаних з пiдготовкою учнiв ЗОШ до вибору майбугньо! професп, вивчали впчизняш та зарубiжнi вченi. Фундаментальш психолого-педагогiчнi дослiдження пiдготовки учшвсько! молодi до вибору майбутньо! професп здшснеш К. Альбухановою-Славською, С. Батишевим, С. Клiмовим, Г. Костюком, В. Моляком, В. Мясищевим, В. Поляковим, М. Пряжнiковим, В. Чебишевою, I. Чечель, С. Чистяковою, П. Шавiром та iншими вченими, яю визначили методологiчнi шдходи, мету, завдання, змют цього процесу й засоби його реашзацп. Особливостi пiдготовки школярiв до вибору професп в соцiально-економiчноl трансформацп пострадянського суспшьства, становлення та модершзацп нащонально! системи освiти вiдображенi в роботах О. Борисово!, Д. Закатнова, О. Кобертка, О. Мельника, В. Синявського, Б. Федоришина, I. Юматово! та iнших дослiдникiв. Аналiз психолого-педагопчно! лiтератури свiдчить, що такий перспективний напрям вирiшення проблеми тдготовки школярiв до вибору майбутньо! професi!, як взаемодiя ЗОШ з професiйно-технiчними та вищими навчальними закладами вщображеш в багатьох наукових дослiдженннях, але розкрип недостатньо.
У зв'язку з цим метою статп е визначення особливостей процесу пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професп у взаемоди ЗОШ iз професшно-техтчними та вищими навчальними закладами. Виявлення та обгрунтування напрямiв вдосконалення процесу пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професп передбачае здшснення аналiзу факторiв, якi на нього впливають. Вивченню проблеми впливу рiзноманiтних чинникiв (сощально-економiчних, психологiчних, педагопчних тощо) на вибiр особистiстю майбутньо! професп присвячеш роботи Ю. Барабаша, Л. Божович, I. Кона, I. Мартинюк, Л. Олiйника, Г. Чередниченко, С. Чистяково!, В. Шубкiна та ш. Аналiз робiт зазначених авторiв дозволяе диференцiювати фактори впливу на вибiр професi! за трьома основними групами. До першо! входять внутршш, особистiснi фактори (закономiрностi вiкового розвитку особистоси, мотиви вибори професi!, трудовi цiннiснi орiентацi!, здiбностi, схильностi, рiвень загальноосвiтньо! та трудово! пiдготовки тощо), до друго! - зовнiшнi фактори, що безпосередньо впливають на особистють в процес вибору професi! (родина, знайом^ засоби масово! iнформацi!, навчальш заклади та iнше), до третьо! - загальнi умови вибору професп (соцiально-економiчна ситуацiя в кра!нi та репош, стан ринку працi, система професшно! тдготовки й ш.).
Таким чином, в^р майбутньо! професп учнями ЗОШ обумовлюються передусiм об'ективними закономiрностями переходу вщ старшого пiдлiткового вiку до молодшого юнацького. Вивчаючи особливостi формування особистосп на цьому етапi онтогенезу, В. Алексеев, Л. Божович, М. Пнзбург, I. Дубровша, I. Кон, Г. Костюк, С. Рубiнштейн та iншi дослдники пов'язували перехiд вiд тдшткового до юнацького вiку з рiзкою змiною внутршньо! позици особистосп, яка полягае в тому, що спрямовашсть на майбутне стае основною спрямовашстю особистостi i, як насшдок, проблема вибору подальшого життевого шляху, в тому числ вибору майбутньо! професй, займае одне з чiльних мюць серед iнтересiв i план1в випускниюв основно! школи. Особливо! актуальностi ця проблема набувае для учн1в 9-х клашв, перед котрими постае дилема: продовжити навчання у школi чи набувати професда iншими шляхами (навчання у професшно-техшчних навчальних закладах або ВНЗ, яю надають професiйну освпу, поеднувати роботу та навчання тощо). Одним з показниюв пiдготовленостi особистосп до вирiшення цiе! складно! життево! проблеми е рiвень сформованосп до вибору майбутньо! професп. Аналiз дисертацшних робiт О. Губенка, Б. Жизневського, О. Кобернжа, В. Мачусського, О. Мельника, В. Романчука, О. Тополь та iнших дослiдникiв дозволяе розглядати готовн1сть учн1в до вибору майбутньо! професп як спйке полiструктурне особистюне утворення, що виникае на певному етапi онтогенезу та формуеться у процеа цiлеспрямованого педагогiчного впливу та шдивщуального розвитку особистосп.
У психолого-педагопчнш лiтературi можна знайти декiлька пiдходiв до визначення структури готовностi школяра до вибору майбутньо! професп. Аналiз i синтез дослiджень за щею проблематикою (В. Мачусський, Н. Ковальська, Н. Шевченко та ш.) дозволяе зробити висновок, що до структури готовносп школяра до вибору майбутньо! професп входять мотивацшно-цшшсний, дiяльнiсно-практичний, когштивний та особистiсний компоненти, кожний з яких характеризуеться низкою вiдповiдних показниюв (рис. 1).
Т
ной
йи
!|
вн ин
и*
с
е ф
о
у р
о б и в
и в и т
о Мо
и р
'¡3
'3
е ф
о
орП
и с
е р
е т
.5 '¡3 '3
е ф
о Про
ц
цта
н
5н
о
'(С о
'¡3
н
т
й
и
н
в
и
н
'(3
г
о
к
а
т
?3
'3
е 2
ф о р '3 е
пр н ф о р
п
с у
о н
р а
п р
б
ня о
н
а
н
З
-й ои нн о в
н ь
л я
я
ятт
у
б
а
н
и !
х я л ш '3 е ф о
о р орп
п
ня
нн
а
н
З
й
и
н
о
"Р
с
и
б
о
с
о
о !
г о 1
н со
« 'й
'3 а
е е
ф р
о о
р г
п о
и й
в з
о и
д у д о
б х
о ха
п з
з а
я т
н у
н н
а а
н л
З п
т с о т с и б о с о а к
« 'Э
о о
амо
С
в и
л
в о н
т с о т с
Ю о о ес фо
ой
ре пе
ь т о
'(3
в ява На
т с о к я
Рис. 1. Структура готовностг школяра до вибору професп.
Певт показники, що характеризують компоненти готовносп особистостi до вибору майбутньо! професп, формуються та розвиваються у прoцесi навчально-виховно! роботи ЗОШ, яка здiйснюються у процеа навчання, рiзнoманiтних виховних захoдiв i таке iнше. Проте формування та розвиток низки зазначених пoказникiв потребуе здiйснення специфiчнoгo напряму навчально-виховно! роботи школи - прoфесiйнoï oрiентацiï. Вона е напрямом навчально-виховно! роботи, яка покликана не лише формувати i виховувати структуры компоненти готовносп до вибору прoфесiï, а й, так би мовити, зв'язати ïx у вiдпoвiдне цiлiсне oсoбистiсне новоутворення.
Прoфoрiентацiйна робота в ЗОШ Украши здiйснюеться згiднo з «Положенням про професшну oрiентацiю мoлoдi, яка навчаеться», затвердженим у 1995 р. В цьому документ зазначаеться, що професшна oрiентацiя здiйснюеться всiма закладами осв^и на всiх ступенях навчання. У ЗОШ професшну oрiентацiю пoвиннi здшснювати практичнi психологи, вчител> предметники, класш керiвники, викладачi, майстри виробничого навчання, виховател^ керiвники гурткiв, бiблioтекарi, методисти, медичш працiвники тощо. Крiм того, пунктом 15 зазначеного Положения передбачено введення посад практичних психoлoгiв-прoфкoнсультантiв або методиспв з прoфoрiентацiï до штатного розкладу середнiх загальнooсвiтнiх закладiв [4]. Однак на практищ цей пункт зазначеного положення практично не реашзуеться. Зауважимо, що у 1990-i рр. в Украш почалося поступове згортання прoфoрiентацiйнoï роботи зi школярами i ниш ця теиденцiя кардинально не змшилася. Якщо у 1984/85 навчальному рoцi понад 90% середнiх шкш в УРСР мали кабiнети професшно1' oрiентацiï, то зараз таких кабшеив практично не залишилося [5]. Анатз рoбiт Ж. Вiрни, Д. Закатнова, О. Капустiнoï, О. Мельника, В. Синявського та iнших наукoвцiв переконуе, що систематично1' прoфoрiентацiйнoï роботи переважна бiльшiсть ЗОШ нинi не здшснюе. За oцiиками дoслiдникiв, якi, зазначимо, значно вiдрiзняються одна вiд одно1', прoфoрiентацiйна робота здiйснювалася у 20-40% шкш, що дослщжувалися. При цьому у переважнш бiльшoстi з них така робота мала епiзoдичний безсистемний характер. Сказане вище дозволяе стверджувати, що процес пiдгoтoвки шкoлярiв до вибору майбутньо1' професп здiйснюеться сьогодш без належного психoлoгo-педагoгiчнoгo забезпечення.
Одним з напрямiв мoдернiзацiï прoфoрiентацiйнoï роботи зi школярами з метою ix пiдгoтoвки до вибору майбутньoï професп, який розвинувся за останне десятирiччя, е здiйснення школами цього процесу у взаемодп з навчальними закладами, яш забезпечують прoфесiйну пiдгoтoвку учшвсько].' мoлoдi.
Зазначимо, що система дoвузiвськoï пiдгoтoвки, яка iсиувала в СРСР i в першi роки незалежно].' Украïни, була спрямована переважно на шдготовку старшoкласникiв до складання вступних iспитiв у ВНЗ. При цьому систематизoванoï навчальнo-виxoвнoï роботи, спрямoванoï на розвиток особистосп, зокрема формування у старшокласниюв гoтoвнoстi до вибору майбутньoï професп, не здiйснювалoся. Як наслщок, певна кiлькiсть студентiв, яка вибирала спецiальнiсть переважно за зoвнiшнiми ознаками професп, впродовж навчання змшювала спещальшсть або покидала ВНЗ. Це обумовило необхщшсть включення до складу факульте^в дoвузiвськoï пiдгoтoвки структур, якi б оргашзовували та координували навчально-виховну роботу з майбутшми абiтурiентами у його навчальних пiдрoздiлаx.
У 1990-i рр. групи шдготовки учнiв до вступу у ВНЗ стали створюватися безпосередньо на базi ЗОШ, а по^м частина з них трансформувалась у спещатзоваш класи, змiст навчання в яких був oрiентoваний вiдпoвiднo до потреб конкретного ВНЗ. Наступний етап модершзацп дoвузiвськoï пiдгoтoвки старшoкласникiв був шщшований реформуванням системи загальнoï середньoï oсвiти, яке, зокрема, передбачало створення нових типiв середнix закладiв освгти: гiмназiй, лiцеïв, кoлегiумiв, кoледжiв тощо. В перюд свого становлення значна кшьшсть середнix загальнooсвiтнix закладiв нового типу створювалась як структурний шдроздш ВНЗ або створювалася при безпосереднш учасп цього закладу, oскiльки одним iз завдань лiцеïв, гiмназiй, кoлегiумiв тощо було визначено пiдгoтoвку шкoлярiв до вступу у ВНЗ вщповщного прoфiлю. За такого пiдxoду в закладах нового типу стали створюватися спещатзоваш класи, яю навчально i методично перебували у подвшному шдпорядкуванш - безпосередньо загальнooсвiтньoгo закладу та базового ВНЗ. Тобто лщейш класи фактично стали ще одним структурним компонентом системи дoвузiвськoï пiдгoтoвки. Подвшшсть науково-методичного пiдпoрядкування спецiалiзoваниx класiв полягала в тому, що ïx навчальш плани та програми
узгоджувалися з базовим ВНЗ, а науково-методичне забезпечення викладання профшьних дисциплiн здiйснювалося цим закладом.
Впродовж остантх рокiв було виконано декшька дисертацiйних дослiджень, спрямованих на розкриття змiсту, форм та методiв пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професп у взаемоди середтх загальноосв^тх та вищих навчальних закладiв. Педагопчт засоби формування готовностi старшокласникiв до свщомого вибору майбутньо! професп за типом «людина - техтка» розглянут в дисертаци Л. Кулiненко. Автором була розроблена педагопчна технологiя профорiентацiï старшокласникiв та формування ïx готовносп до свiдомого вибору вiдповiдниx професш з використанням модульного пiдxоду, визначено змютовне наповнення ïï мотивацшного, шформацшного, дiагностико-корекцiйного та проективного модулiв [3]. Оргатзацшно-педагопчним засадам навчання слуxачiв факульте^в довузiвськоï пiдготовки педагогiчниx ВНЗ присвячена дисертацшна робота I. Бичковоï. У нш, зокрема, встановлено, що функщонування факультету довузiвськоï пiдготовки передбачае дiяльнiсть у трьох взаемопов'язаних напрямах: засвоення слухачами системи знань з профшьних дисциплш i загальних основ педагопки; виявлення i розвиток педагогiчно важливих схильностей й здiбностей школярiв; здшснення первинно1' адаптацiï слуxачiв до умов навчання у вищих навчальних закладах [1, 10]. Дослщниця вважала, що одним iз завдань факультеив довузiвськоï пiдготовки е вiдбiр майбутнix педагопв. В основу системи пролонгованого вщбору майбутнix абiтурiентiв природничого факультету закладено псиxофiзiологiчну модель вчителя природничих дисциплш i комплекс традицшних i нетрадицшних методiв, спрямованих на виявлення наявносп типологiчниx властивостей особистостi. Довузiвськiй шдготовщ абiтурiентiв у системi неперервно1' педагопчно1' освiти присвячена дисертацiя В. Федяевоь ïï результати свiдчать, що навчання школярiв на факультетi довузiвськоï тдготовки створюе необxiднi умови для дiагностики особистiсниx якостей i виявлення стшкост професiйниx спрямувань молодi, тривалого вивчення ïx псиxофiзiологiчниx якостей та вщповщносп вимогам, якi ставляться до особистосп майбутнього вчителя [6].
Значно меншоï уваги дослiдники придiляють вивченню проблеми тдготовки школярiв до вибору майбутньоï професiï у взаемодiï з професшно-техтчними навчальними закладами, хоча вщповщний позитивний досвiд було накопичено ранiше. Ниш профорiентацiйна робота ПТНЗ, як правило, обмежуеться епiзодичною професiйною агiтацiею та професшною iнформацiею. Вiдзначимо, що згортання профорiентацiйноï роботи, яку можуть здшснювати цi заклади у ЗОШ, обумовлюеться певними розбiжностями у профорiентацiйниx цшях, якi ЗОШ i ПТУ де-факто ставлять перед собою. ЗОШ об'ективно защкавлет у збережент контингенту своïx учнiв i орiентують ïx переважно на здобуття вищоï осв^и, тодi як профорiентацiйною метою ПТНЗ можна вважати трудове виховання i орiентацiю молодi на набуття роб^ничих професiй. При цьому варто зазначити, що украшському суспiльству властива низька престижтсть i привабливiсть робiтничиx професш, хоча значна частка випускниюв ВНЗ не можуть тсля ïx закшчення знайти собi роботу за престижними профешями (юристи, економiсти, менеджери тощо). Водночас на рiвнi суспiльноï свщомост у молодi формуеться перекручена iерарxiя трудових цiннiсниx орiентацiй, згiдно з якою робiтничi професiï виглядають малопривабливими i соцiально незначущими. Як показали результати проведеного нами дослiдження, переважна частка випускникiв 9-х класiв плануе одержати загальноосв^ню пiдготовку в школ^ а професiйну пiдготовку - у ВНЗ (табл. 1).
Таблиця 1
Навчально-пофесШш плани випускникгв 9-х клаав середтх загальноосвгтшх шюл (у %)
Пюля закшчення 9-го класу планують: Разом Хлопщ Дiвчата
продовжити навчання у СЗШ 74,3 70,2 78,6
одержати професшну тдготовку у ПТНЗ, ВНЗ 1-2 рiвнiв акредитацiï 18,6 22,8 14,2
працювати 0,9 1,8 -
не визначилися 6,2 5,2 7,2
Кiлькiсть учнiв 10-11 клашв, якi планують одержати професшну шдготовку у ПТНЗ, за результатами дослщження, становить 2,2% (у ВНЗ - понад 80%). Тобто система професшно-теxнiчнoï oсвiти переважною бшьшютю мoлoдi нинi не розглядаеться як перший шабель на шляху професшного становлення. При цьому переважна бшьшють опитаних учнiв не знала, що в система прoфесiйнo-теxнiчнoï oсвiти сьогодш здшснюе шдготовку не лише за роб^ничими профешями, а й такими, що потребують вищoï oсвiти.
Анатз стану проблеми пiдгoтoвки учнiв ЗОШ до вибору майбутньoï професп дозволяе сформулювати наступш висновки: пiдгoтoвка шкoлярiв до свiдoмoгo вибору професп е одшею з актуальних сoцiальнo-педагoгiчниx проблем сьогодення. Однак результати дослщно-експериментальнoï роботи свiдчать, що значнiй частиш учнiв 9-11 класiв властива несформовашсть знань та умiнь, неoбxiдниx для прийняття обгрунтованого та самoстiйнoгo ршення щодо свого прoфесiйнoгo майбутнього. Значним потенщалом для вирiшення цiеï проблеми е здшснення пiдгoтoвки шкoлярiв до вибору майбутньoï професп у взаемоди з ВНЗ. Основними oрганiзацiйнo-педагoгiчними умовами такoï спiльнoï дiяльнoстi е: створення у структурi факультету дoвузiвськoï шдготовки фoрмальнoï пiдструктури, яка б оргашзовувала взаемoдiю середнього загальнooсвiтньoгo та вищого навчальних закладiв з метою виршення комплексу проблем, пов'язаних з формуванням готовносп старшoкласникiв до вибору майбутньoï професп; узгодження змiсту та методики викладання загальнooсвiтнix дисциплiн, якi е профшюючими для певних спецiальнoстей ВНЗ; здшснення комплексу прoфoрiентацiйниx заxoдiв, спрямованих на формування в учшв структурних кoмпoнентiв гoтoвнoстi до прoфесiй, за якими здшснюе ВНЗ; створення умов для набуття учнями практичного досвщу, адекватного майбутнiй фаxoвiй дiяльнoстi.
Важливими для педагoгiчнoï теорп та практики е подальше дослщження змiсту, форм i метoдiв пiдгoтoвки шкoлярiв до вибору майбутньoï професп у взаемоди з шшими типами навчальних закладiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бичкова I. I. Оргашзацшно-педагопчш засади навчання слухач1в факультету довуз1всько1 шдготовки (на матер1ат дисциплш природничого циклу): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 1999. - 24 с.
2. Ковальська Н. М. Формування готовносп старшокласнишв до вибору професп у сфер1 менеджменту: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2003. - 22 с.
3. Кулшенко Л. Б. Формування готовносп старшокласнишв до свщомого вибору майбутньо1 професп типу «людина-техшка» в процес навчально-виховно1 роботи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2002. - 18 с.
4. Мельник О. В. Подготовка старшокласнишв до самостшного вибору майбутньо1 професп в процес профшьного трудового навчання: Дис. ... канд. пед. наук. - К., 2003. - 210 с.
5. Трудовое воспитание молодежи / И. И. Лукинов, Ю. Н. Пахомов, В. Г. Урчукин и др.; Отв. ред. И. И. Лукинов. - К.: Наукова думка, 1989. - 432 с.
6. Федяева В. Л. Довуз1вська тдготовка абиур1енпв у систем! неперервно1 педагопчно1 освгти: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 1996. - 22 с.
Вжторш ВОСТР1КОВА
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕСIЙНОÏ ОРШНТАЦИ СТАРШОКЛАСНИК1В НА ПРОФЕС1Ю ВЧИТЕЛЯ ГУМАН1ТАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Стаття присвячена питанням професшно1 opienma^ï старшокласнишв профшьного лщею. Розкрито особливостi оргашзацИ'роботи з учнями, коmpi обрали гумантарний профшь навчання.
Кардинальш змши сoцiальнo-екoнoмiчнoгo укладу в нашш краш призвели до змш метoдoлoгiчниx прioритетiв в осв!т!, виникнення та поширення нових осв!тн!х цшностей, нoвoï хвил! iннoвацiй, яка охопила вш р!вн! oсвiтньoï системи. Потреба суспшьства у вiдпoвiдальнoму, творчому, компетентному вчителi-прoфесioналoвi пост!йно зростае, тому шдготовку майбутшх педагoгiчниx кадрiв необх1дно вважати першочерговим завданням освгти. Пiдвищення ефективносп педагoгiчнoï дГяльност! вiдбуваеться за рахунок впровадження
