CC BY
13
Кiлькiсть учнiв 10-11 клашв, якi планують одержати професшну пiдготовку у ПТНЗ, за результатами дослщження, становить 2,2% (у ВНЗ - понад 80%). Тобто система професшно-техшчно! освiти переважною бшьшютю молодi нинi не розглядаеться як перший шабель на шляху професшного становлення. При цьому переважна бшьшють опитаних учнiв не знала, що в система професшно-техшчно! освiти сьогодш здiйснюе пiдготовку не лише за роб^ничими професiями, а й такими, що потребують вищо! освiти.
Аналiз стану проблеми пiдготовки учнiв ЗОШ до вибору майбутньо! професи дозволяе сформулювати наступнi висновки: пiдготовка школярiв до свiдомого вибору професи е одшею з актуальних соцiально-педагогiчних проблем сьогодення. Однак результати дослщно-експериментально! роботи свiдчать, що значнiй частит учшв 9-11 класiв властива несформовашсть знань та умiнь, необхiдних для прийняття обгрунтованого та самостiйного ршення щодо свого професiйного майбутнього. Значним потенщалом для вирiшення ще! проблеми е здшснення пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професи у взаемоди з ВНЗ. Основними органiзацiйно-педагогiчними умовами тако! спшьно! дiяльностi е: створення у структурi факультету довузiвськоl тдготовки формально! пiдструктури, яка б оргашзовувала взаемодiю середнього загальноосвiтнього та вищого навчальних закладiв з метою виршення комплексу проблем, пов'язаних з формуванням готовносп старшокласникiв до вибору майбутньо! професi!; узгодження змiсту та методики викладання загальноосвiтнiх дисциплiн, якi е профшюючими для певних спецiальностей ВНЗ; здшснення комплексу профорiентацiйних заходiв, спрямованих на формування в учшв структурних компонент готовностi до професiй, за якими здшснюе ВНЗ; створення умов для набуття учнями практичного досвщу, адекватного майбутнiй фаховiй дiяльностi.
Важливими для педагопчно! теорi! та практики е подальше дослщження змiсту, форм i методiв пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професи у взаемоди з шшими типами навчальних закладiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бичкова I. I. Оргашзацшно-педагопчш засади навчання слухач1в факультету довуз1всько! тдготовки (на матер1ат дисциплш природничого циклу): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 1999. - 24 с.
2. Ковальська Н. М. Формування готовносп старшокласнишв до вибору професи у сфер1 менеджменту: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2003. - 22 с.
3. Кулшенко Л. Б. Формування готовносп старшокласнишв до свщомого вибору майбутньо!' професи типу «людина-техшка» в процес навчально-виховно! роботи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2002. - 18 с.
4. Мельник О. В. Щдготовка старшокласнишв до самостшного вибору майбутньо! професи в процес1 профшьного трудового навчання: Дис. ... канд. пед. наук. - К., 2003. - 210 с.
5. Трудовое воспитание молодежи / И. И. Лукинов, Ю. Н. Пахомов, В. Г. Урчукин и др.; Отв. ред. И. И. Лукинов. - К.: Наукова думка, 1989. - 432 с.
6. Федяева В. Л. Довуз1вська тдготовка абггур1енпв у систем! неперервно! педагопчно! освгги: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 1996. - 22 с.
Вiкторiя ВОСТР1КОВА
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОРШНТАЦИ СТАРШОКЛАСНИК1В НА ПРОФЕС1Ю ВЧИТЕЛЯ ГУМАН1ТАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Стаття присвячена питанням професшно'1 орieнтацu старшокласнишв профшьного лщею. Розкрито особливостi оргашзацИроботи з учнями, котрi обрали гумантарний профшь навчання.
Кардинальш змши соцiально-економiчного укладу в нашш кра!ш призвели до змiн методолопчних прiоритетiв в освiтi, виникнення та поширення нових освiтнiх цiнностей, ново! хвилi iнновацiй, яка охопила вш рiвнi освiтньо! системи. Потреба суспшьства у вiдповiдальному, творчому, компетентному вчителi-професiоналовi постiйно зростае, тому пiдготовку майбутшх педагогiчних кадрiв необх1дно вважати першочерговим завданням освгш. Щiдвищення ефективностi педагопчно! дiяльностi вiдбуваеться за рахунок впровадження
системи професiйного вщбору учнiв у спецiалiзованi лще1, а по^м i до ВНЗ, що е необхiдною умовою досягнення високого рiвня сформованостi навчальних компетентностей, бажання подальшо1 реатазацл себе як майбутнього педагога. Мова йде про спецiалiзованi навчальнi заклади педагогiчного спрямування, де ефектившсть i дiевiсть професшно1 орiентащl на дiяльнiсть педагога визначаеться вихованням професiйно значущих якостей учнiв для тдготовки 1х до майбутньо! дiяльностi.
Науковi дослiдження в галузi професшно-педагопчно1 орiентацil дуже широкi. Професiографiя педагопчно! працi, закономiрностi формування особистостi вчителя розкрит в працях Ф. Гоноболша, С. Гришина, Н. Кузьмшо1, М. Лев^ова, Д. Нiколенка, В. Сластьонша, Р. Хмелюк, О. Щербакова й ш. Психологiчним аспектом методики дiагностики професшно1 придатностi, шляхiв формування професшно значущих iнтересiв, здiбностей, присвяченi дослщження Б. Федоришина, В. Моргуна, С. Крягжде, В. Сахарова й шших вчених Шляхи спшьно1 роботи ЗОШ i педагогiчного ВНЗ щодо тдготовки школярiв до свiдомого вибору професп вчителя аналiзуеться в роботах I. Зазюна, В. Великого, I. Кривоноса, В. Морозовой С. Петрушкiна та шших дослщниюв. Орiентацiя школярiв на окремi педагогiчнi професи розглядаеться в дослщженнях Я. Райца, В. Пасинок та ш. Формуванню комплексу компетентностей старшокласниюв присвяченi роботи А. Хуторського, О. Овчарук, С. Чернишово1, С. Шишова, I. Родигшо1 та шших науковщв.
Мета статтi полягае у розкритп особливостей професшно1 орiентацil старшокласниюв профiльного лiцею, обгрунтування засобiв формування у них комплексу особистюних якостей, що становитиме основу подальшого професшного становлення майбутнього вчителя шоземно1 мови.
Як вщомо, професiйна компетентнiсть особистостi складаеться з И фахово1 пiдготовленостi, здатносп виконувати посадовi функци та характеризуеться сформованютю единого комплексу знань, умшь, психологiчних особливостей (якостей), професiйних позицш [1]. Перспектива бути компетентним вчителем вимагае свое1 реалiзацil вже зi старших класiв шкiл, лще1в, пмназш. Так, пiдготовка майбутнiх фахiвцiв починаеться задовго до вступу у ВНЗ i включае в себе шформащю про ту чи iншу професда, визначення, поглиблення i розвиток особистюних професшних нахилiв i iнтересiв, а також передбачення якiсних змiн у самошзнанш. Роль профiльних закладiв полягае в оргашзаци пропедевтично1 роботи, тобто системи спещальних заходiв, що мають сприяти формуванню вiдповiдних якостей, спещальних знань i вмiнь, якi допоможуть працювати на професiйне майбутне учня.
Необхiдно вiдзначити, що з переходом загально1 середньо1 освiти на 12^чний термiн навчання профiлiзацiя набула якюно нового значення. Згiдно iз Законом Украши «Про загальну середню осв^у», Нацiональною доктриною розвитку освiти Украши у XXI столiттi освiтнi заклади виконують правовi нормативи профiльного навчання i професшно1 пiдготовки, якi е единими i обов'язковими для ушх громадян Укра1ни. Вони створюють необхщний освiтнiй простiр, у межах якого кожний юний громадянин мае можливосп реалiзувати сво! професiйнi намагання, штереси i життевi плани. Компетентнiсний шдхщ до навчання, задекларований державними документами, мае допомагати забезпечити учшв вщповщними знаннями та вмiннями, необхiдними для реальное' життедiяльностi в професiйнiй, сощальнш, освiтнiй, комунiкативнiй сферах [2].
Як показуе досвщ дiяльностi профiльного лщею, ефективнiсть роботи педагога, який пройшов систему допрофесшно1 педагопчно1 освiти, значно вища. В дисертацiях М. Соловей, Я. Райца вщзначаеться, що це повною мiрою стосуеться вчителя шоземно1 мови. Справа в тому, що деяю категори пiдлiткiв у вщ 15-16 рокiв бiльш свiдомо обирають свш життевий шлях, у них вже сформоваш певнi життевi стереотипи i стиль мислення, вони психолопчно готовi до вибору професп педагога. Професшне самовизначення старшокласника передбачае вияв учнiв, схильних до педагопчно1 дiяльностi, розвиток iнтересу до професп та певних якостей, властивих майбутньому вчителю.
Як зазначае Б. Федоришин, в учшв вщчуття свое1 професшно1 придатносп потрiбне для вирiшення проблеми його професшного самовизначення [7]. Виршенню цього завдання сприятиме вiдвiдування спецiальних додаткових курсiв, факультативiв, що допомагають розвинути стшкий iнтерес до професп, краще пiзнати себе, сво! прагнення. Крiм того, шкiльнi
виховнi заходи здшснюють певний внесок у розвиток ïx творчих здiбностей y4HiB. В атмосферi спiвпрацi, дрyжньоï пiдтримки, невимyшеностi молода людина краще розвивае своï особист якостi, органiзаторськi, ораторськi здiбностi, вмшня поводитись перед аyдиторiею.
Розглядаючи досвщ допрофесiйноï пiдготовки молодi, варто звернути увагу на iнтенсивний процес оновлення оргашзацшних засобiв, безпосередне використання накопичених розробок i творче впровадження наукових дослiджень у навчально-виховний процес профшьного лщею.
Особливо це стосуеться вчителя iноземноï мови, оскiльки останнiм часом штерес до ïï вивчення серед молодi зростае. Ця ситyацiя зумовлена входженням Украши в Свропейський осв^нш простiр i приеднанням до Болонського процесу. Досконале володiння iноземними мовами дае змогу прилучатися до мiжнародного спiвробiтництва, бути конкурентоспроможним, мобiльним на сучасному ринку працi.
Як вщомо, пiдготовка вчителя iноземноï мови до професшно1' дiяльностi вимагае оволодiння ним лшгвютичною, лiнгвокраïзнавчою, комyнiкативною, навчально-пiзнавальноï та лшгвометодичною компетенцiями. Наприклад, лiнгвокраïзнавча компетенщя базуеться на володiннi теxнологiею вивчення шоземно1' мови, формування способiв самостшного опанування знань i розвитку шшомовних навичок i вмiнь; комyнiкативна - становить здатшсть сприймати та вщбирати iншомовнi тексти згiдно з поставленою метою, а також складати шшомовш тексти залежно вiд комyнiкативноï задачу лiнгвометодична компетенцiя мiстить в собi володiння мовою на адаптивному рiвнi, що визначаеться конкретно-педагогiчною ситyацiею, а також вмшням педагогiчного спiлкyвання [3]. Це вимагае створення вщповщного лшгводидактичного освiтнього середовища в умовах професшно1' пiдготовки майбyтнix вчителiв гyманiтарного профшю.
Вiдомо, що в дiяльностi вчителя шоземно1' мови iснyють певнi особливосп, не xарактернi для iншиx педагопчних спецiальностей. Справа в тому, що навчання будуеться на комyнiкативно-мовленневiй основi засобами iноземноï мови. Тож сформовашсть, наприклад, комyнiкативноï компетенцiï yчнiв е важливою складовою професiйноï майстерностi майбутнього вчителя шоземно1' мови. Компетентнiсть визначаеться багатьма науковцями як складне, багаторiвневе утворення, iнтегрований результат навчання в контекст з загальною здатнiстю особистост використовувати знання та власний досвщ у конкретних життевих ситyацiяx.
Як показують результати нашого дослiдження, ефективне формування загальноосв^шх компетентностей старшокласникiв у профшьному навчаннi можливе лише за умови наявност цiлеспрямованоï системи роботи, завданням яко1' е створення передумов для оволодшня учнями комплексом знань для подальшо1' ix трансформацiï у процес майбутньо!' професшно1' дiяльностi. Пщвищення якостi майбyтньоï фаxовоï пiдготовки залежить насамперед вщ того, як цшсно у навчально-виховному процесi реалiзyватиметься професшна спрямованiсть навчальних дисциплiн, а також виховних можливостей yсix iншиx вцщв дiяльностi майбyтнix вчителiв iноземноï мови в единому режимi вiдтворення ïx кадрового потенщалу.
Результати формування загальноосв^шх компетенци yчнiв залежить вiд здiбностей, способу мислення, iнтелектyальноï активностi особистост i мають бути спрямованi на розвиток св^огляду старшокласникiв, ïx поглядiв на професiю педагога, визначення мети навчання, як стратегiчноï лiнiï майбутнього життя. Тому майбутньому вчителю iноземноï мови обов'язково треба знати й усвщомлювати рiвень розвиненостi i перспективност iнтегрованого показника готовностi старшокласника до навчання у ВНЗ.
За результатами узагальнених матерiалiв констатувального експерименту, нами пщбрано комплекс активних методiв самоосв^и, якими випускники мають оволодiти тд час навчання в лiцеï за профшем - вчитель iноземноï мови. До них вщноситься, наприклад, метод моделювання псиxолого-педагогiчниx ситyацiй. Як вид гри, вiн залучае yчнiв до фактичноï чи вигаданоï ситуац^ особливютю, якоï е непередбаченiсть. Окреслюючи педагопчш умови навчально-виховного процесу, викладач створюе педагопчну ситyацiю, яка мае стати об'ектом моделювання. Це вимагае вщ учшв максимальноï мобiлiзацiï всix знань, умшь i навичок для демонстраци розyмiння специфiки конкретноï ситуац^, що моделюеться.
Ефективними виявились iмiтацiйнi та рольовi iгри, що базуються на розв'язаннi навчально1, життево1 проблеми. Необхвдшсть ïï вирiшення обумовлюе природшсть спiлкування, а це означае, що будь-яка комушкащя викликаеться потребою в нш, стимулюе розвиток критичного мислення учшв, ретельного обмiркування ситуацiï, пошуку правильного, з позицiï учасника гри, виходу, розвивае логiчне мислення, вмшня аргументовано висловитись, переконувати спiврозмовника, враховуючи при цьому його аргументи i факти.
Пропонуючи учням участь у рольових iграх за темами «Моя майбутня профешя», «Вчитель iноземноï мови сьогодш», «Мiй улюблений вчитель», «Вимоги до сучасного випускника», «Стрес у школi i як йому запобтти», «Як стати досконалiшим», вчитель не лише наближае мовленневу дiяльнiсть на урощ до реально1' комунiкацiï, активiзуючи такi види дiяльностi, як говоршня, письмо, аудiювання, читання, але й дае можливють учневi краще шзнати себе. Це сприяе бiльш свщомо визначати сво1' плани на майбутне, дати оцшку сво1'м здiбностям, побачити процес навчання з дещо шшого боку, виявити наявнiсть у собi якостей, властивих педагогiчнiй дiяльностi - таких, як оргашзаторсью здiбностi, вмшня волод^и словом, бути переконливим, працювати з колективом, легко входити в контакт з шшими людьми, аналiзувати й логiчно переосмислювати сво1' дп та вчинки.
Одним з найрезультатившших методiв формування компетентностей, науковцями вважаеться метод проектiв. Результати нашого дослщження показують, що проектний метод дае бшьш ефективнi кiнцевi результати шд час оволодiння вiдповiдними компетенцiями на уроках, зокрема шоземно1' мови. Цей метод е дшовим дидактичним засобом активiзацiï пiзнавальноï дiяльностi, розвитку креативносп i одночасно формування певних рис особистосп. Позитивним для метода проектов е те, що учнями глибоко засвоюеться та опрацьовуеться велика кшьюсть iнформацiï, зростае рiвень сформованостi комушкативних умiнь, вiдбуваеться реалiзацiя творчих здiбностей, iнтересу до дiяльностi тощо. Виконання проекту - це цiлiсний процес дослщження, мiркування, прийняття рiшення, планування, виготовлення творчого продукту та ощнювання результатiв дiяльностi, пiд час яко1' учнi дослiджують, аналiзують, будують аналоги, розробляють критерiï, яким повинен вщповщати той об'ект, що створюеться.
Дуже важливо, щоб тема, яка пропонуеться учням або обираеться самостшно, була дшсно цiкава, важлива i корисна. Для нашого дослщження старшокласникам було запропоновано тематику, що спрямовувала учшв до професшного самовизначення. Для випускника лщею вона е значно актуальною. Тому таю проекти, як «Профешя вчителя на Украш та в Шмеччиш», «Модель професюнала», «Освiтнi послуги приватного навчального закладу Нiмеччини», «Вчитель очима учшв» будуть вщповщати вшовим iнтересам учнiв i дадуть змогу набути певш знання, уявлення щодо характеру професiï, ïï соцiального значення та вимог, якi висувае профешя до молодоï людини, необхiдних для оволодшня вiдповiдною професiею умiнь i якостей.
Дуже популярш також проекти, шд час виконання яких використовуються комп'ютерш та мультимедiйнi засоби. Як показали результати формуючого експерименту, найбшьш повно це реалiзуеться через програму «Intel @ Навчання для майбутнього», використовуючи шдивщуальш та груповi форми оргашзаци дiяльностi старшокласникiв, що базуються на пошуку, аналiзi та узагальненш iнформацiï.
Останнiм часом знайшов свое мюце на освiтньому просторi мiжнародний проект «Наука об'еднуе свiт», який дае можливють представникам рiзних культур та краш спiлкуватися i разом вивчати життево важливi соцiальнi проблеми. Лозунг мiжнародного проекту ^<]^знавати св^ науки у своïи краïнi - розповсюджувати цей досвщ у свт». Спiлкування в рамках проекту ведеться шоземною мовою, тому не просто участь, а й перемога учшв 10-го (IM) класу Херсонського лщею обласноï ради свщчать про високий рiвень володшня iноземною мовою також усшшну сформованiсть компетенцiй, необхiдних для створення проекту, його презентацiï, що i повинно стати орiентиром на шляху оволодшня профешею вчителя iноземноï мови.
Дуже ефективна в роботi з учнями технолопя «Дебати». Важливою умовою досягнення результату е створення комунiкативноï ситуацiï, яка своïм динамiзмом активiзуе реалiзацiю мовленневоï поведiнки спiврозмовникiв залежно вiд соцiально-комунiкативних ролей ïï
yчасникiв. Таким чином, учш вчаться iнтегрyвати iнформацiю рiзними способами, формулювати гiпотезy, ставити запитання, аргументувати власну точку зору, толерантно ставитися до думок шших людей, сшвпрацювати в командi та ш.
Пiдсyмовyючи вищезазначене, можна зробити висновок, що професшна орiентацiя старшокласникiв мае виконуватися цiлеспрямовано i системно. Доцшьно впроваджувати активнi методи навчання на уроках i в позаурочний час. Використання таких методiв стае важливим не лише для накопичення знань i вмшь, а й для постшного збагачення творчим досвiдом, формування мехашзму самореалiзацiï особистостi кожного учня. Тому в теxнологiяx навчання мае домiнyвати особистiсно розвивальна орiентацiя, що тюно пов'язана з комyнiкативно орiентованим, iнтерактивним навчанням.
У подальшiй дослщницькш роботi нами передбачаеться визначення умов ефективноï професiйноï орiентацiï на професГю вчителя iноземноï мови профiльного лщею та обгрунтування меxанiзмy дiагностики професшних iнтересiв, особистих якостей старшокласника.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ануфр1ева Р. А. Професшна компетентшсть та життевий усшх особистосл // Життева компетентшсть особистосп / Мшютерство освгш i науки Украши. - К., 2003. - С. 320-338 .
2. Срмаков I. Г. Модель компетентного випускника // Життева компетентшсть особистосп / Мшстерство освгги i науки Украши. - К., 2003 - С. 114-125 .
3. Нжолаева С. Ю., Петращук О. П., Бражник НО. Ступенева система освгги в Украш1 та система навчання шоземних мов. - К.: Ленв1т, 1996. - 88 с.
4. Райц Я. Ф. Педагогические условия подготовки старшеклассников к выбору профессии учителя иностранных языков: Автореф. ... дис. канд. пед. наук. - Ч., 1981. - 24 с.
5. Радигша I. В. Компетентшсно ор1ентований шдхвд до навчання. - Харшв: Основа» 2005 - 91 с.
6. Соловей М. У. Педагопчш основи ор1ентаци учшв загальноосвггаьо1 школи на професш вчитель шоземно1 мови: Автореф. ... дис. канд. пед. наук. - К., 1992. - 22 с.
7. Федоришин Б. О. Психолого-педагопчш основи професшно1 ор1ентаци. Дис. ... д-ра пед. наук. -К., 1996. - 310 с.
8. Чернишова Р. Андрюханова В. Мета сучасно1 школи - компетентшсть // Директор школи. Украна. - 2001. - № 8. - С. 91-96.
Олександр БЛАГОСМИСЛОВ
ЗАНЯТТЯ В ГУРТКАХ ТЕХН1ЧНОГО СПРЯМУВАНННЯ ЦЕНТР1В НАУКОВ-TEXHI4HOÏ ТВОРЧОСТ1 ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ВИБ1Р ПРОФЕСIÏ
У cmammi розглядаеться вплив гурткових занять технiчного профшю на професшне становлення oco6ucmocmi. Визначенi особливостi проведення профорiентацiйноï роботи в гуртках технiчного спрямування центрiв науково-технiчноï творчостi в умовах орган1зацИ' навчально-виховного процесу на основi проектно-технологiчноï дiяльностi.
В умовах мшливого стану нашого суспшьства, що супроводжуеться втратою традицшних орiентирiв i спосо6Гв здшснення iндивiдyального життя, життевий ви6Гр стае проблематичним, а для значноï частини молодГ закiнчyеться зламом долГ або вибором сощально хибного шляху.
Серйозною перешкодою у самовдосконаленш молодоï людини е не тшьки зовнГшнГ обставини, а й низький рГвень ïï псиxологiчноï та соцiальноï культури, вщсутшсть необхГдних знань, умГння будувати життя, визначати його мету з урахуванням сво1х здГбностей, соцГальних i особистюних можливостей, здГйснювати вибГр життевих прюритетв у свГтГ, що динамГчно змшюеться.
ВирГшення цiеï проблеми значною мГрою лягае на систему освГти краши. Приймаючи до уваги те, що бшьшють часу в середньому шкшьному вГцГ дГти проводять в школГ i провГдною дГяльнГстю цього вГку е навчальна дГяльнГсть, стае очевидним, що вагомий внесок у розвиток особистосп дитини, становлення ïï кругозору i свГтогляду, формування знань у сферГ професiйноï дГяльностГ, кар'ери, професшного становлення та вимог професГй до людини i, вГдповщно, умГнь здшснення вибору життевих прюритетв в суспшьсга робить школа.
