CC BY
28
2
1,5 -
1 -
0,5 -
и ч к
х1 х2 х3
Етапи дослщження
x4
Рис. 2. Динамжа швидкостi (8) виконання завдання старшокласниками впродовж академiчноi години
0
У перюд м1ж другим, трет1м та четвертям випробуваннями, як ч1тко представляе графш на рисунку 2, швидюсть переглянутих знаюв у тестовому випробуванш знижуеться. Проте яюсна характеристика приросту числових значень цього показника свщчить про неоднаковий темп старшокласниюв. Так, в одше! групи учшв за станом на 35 хвилину швидюсть розумово! пращ (x4) знижуеться на Ду;=-0,63 одинищ приросту найменших квадрат1в. Незважаючи на те, що у четвертш груш числове значення приросту мае також вщ'емний знак (Ays=-0,36), все ж темп уповшьнення швидкосп переглянутих знаюв за хвилину значно менший, що яюсно характеризуе зростання спроможност дитини тривалий час витримувати розумове навантаження. Кр1м того найсуттевше значення приросту найменших квадрат1в швидкосп виконання старшокласниками розумово! пращ розмщене м1ж початком уроку та його 15 хвилиною, позитивний або негативний знак якого свщчить про потенцшш можливосп дитини виконувати тривалу та емоцшно напружену працю.
Висновок. Виявлеш типолопчш особливосп динамши розумово! працездатност учшв старшого шкшьного в1ку дозволяють використовувати !х для проведення профконсультаци 1 вироблення адекватно! рекомендацп щодо вибору й оволодшня у майбутньому певною профес1ею, вимоги яко! нер1вном1рно розподшяються впродовж певного перюду (швидюсть включення у д1яльшсть, тривалють виконання одше!' операцп, швидюсть переключення м1ж р1зними виробничими операщями тощо). До того ж, за допомогою результапв встановлення динамши виконання розумово! пращ старшокласником е можливють сшввщнести !х ¡з встановленою нами типолопею розумово! працездатносп й застерегти дитину вщ майбутньо! професшно! пращ, яка буде викликати у не! перевтому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антропова М. В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности. - М.: Просвещение, 1967. - 251 с.
2. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоровье, 1989. - 168 с.
3. Компанец В. С. Психофизиологические критерии умственных утомлений и их профориентационная значимость: Дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.02 / Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины. - К., 1996. - 442 с.
Максим БЕХ
СПРЯМОВАШСТЬ ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИК1В ОБРАЗУ «Я - МАЙБУТН1Й ПРОФЕС1ОНАЛ»
У статт1 обтрунтовуеться необхгднгсть формування у выпускника профшьно'1' школи образу «Я -майбутнт професюнал». Формування такого новоутворення особистостг у раннт юностг мае забезпечуватися методикою психолого-педагоггчного проектування профорiентацiйноi роботи у випускному класi загальноосвтньо'1' школи.
Сучасне середовище професшного розвитку людини вiдбуваeться в умовах жорстко! конкуренцп на ринку пращ. Рiвень тако! конкуренци визначаеться високою напруженiстю штелектуально! складово! сучасного виробництва товарiв i послуг, що потребуе грунтовно! фахово! пiдготовки фахiвцiв i наявностi у них комплексу особистюних характеристик, якi разом забезпечують !хню мобiльнiсть i конкурентоспроможнiсть. При цьому задоволення спещалюта вiд змiсту професшно! працi залежить вiд вчасного та обгрунтованого вибору майбутньо! професп ще у шкiльному вiцi, ефективнiсть якого визначаеться здатшстю особистостi узгодити власний вибiр iз вимогами суспiльства до сво!х виконавцiв. Однак в умовах ринку цей процес не безконфлштний.
Переживання вiдчуження виявляеться головною проблемою ошб, трудова дiяльнiсть яких пов'язана з однотипною, монотонною працею, наприклад, роботою на поточнiй лшп. Головними факторами, що породжують ситуацiю вщчуження, як правило, вважають такi: надзвичайне недовикористання умiнь i здiбностей суб'екта; недостатшсть автономи й почуття вщповщальносп, примусовий характер працi; неможливiсть самостшно контролювати власну дiяльнiсть i т. ш. Вказанi фактори пов'язанi з тим, що пращвник не виражае себе нi в процесi, ш в результатi працi [1].
Загострення цього протирiччя в останнiй час пов'язане iз швидким зростанням темтв науково-технiчного прогресу, ускладненням виробництва, запровадженням сучасних форм господарювання та переорiентацiею економiки Укра!ни на свiтовий ринок. Означеш процеси суттево вплинули на змют i характер трудово! дiяльностi людини щодо посилення вимог до рiвня пiдготовки спецiалiстiв, якi в майбутньому будуть здатш ефективно працювати у нових соцiально-економiчних умовах. Вказаш об'ективнi вимоги сучасного професiйного середовища розвитку особистостi передбачають вiдновлення дiяльностi державно! системи професшно! орiентацi! i, перш за все, професшно! орiентацi! учшвсько! молодi, модершзаци змiсту, форм та методiв педагопчно! роботи у профшьнш старшiй школi.
Зважаючи на означене вище метою cmammi е обгрунтування мети професшно! орiентацi! учшв старшо! школи, профiльна спецiалiзацiя яко! покликана забезпечити сформованiсть у випускника образу «Я — майбутнш професюнал». Формування такого новоутворення особистостi у раннш юностi мае забезпечуватися методикою психолого-педагогiчного проектування профорiентацiйно! роботи у випускному клас загальноосв^ньо! школи.
Зазначимо, що ниш створеш об'ективнi науковi передумови дослiдження проблеми формування у старшокласника прагнення досягнути у майбутньому високого професiоналiзму, усвiдомлюючи це одночасно як мету власного саморозвитку та способiв досягнення найвищого рiвня в обранш сферi професiйноl дiяльностi. Теоретико-методолопчне обгрунтування поняття «професiоналiзму» здiйснено в працях вiтчизняних (Б. Ананьев, I. Бех, А. Брушлшський, Л. Виготський, С. Климов, Г. Костюк, А. Леонтьев, В. Мясищев, С. Рубшштейн, К. Платонов) та зарубiжних (C. Blount, D. Glenwick, B. Gaoni, M. Neumann, A. Hess, F. Kaslow, S. Yogev) вчених. У переважнш бшьшосп дослiджень переконливо доведено необхщшсть виявлення вiкових та шдивщуальних особливостей розвитку особистостi як суб'екта професшного самозростання протягом усього життя людини. За такого пiдходу, переконливо доводять дослщники цiеl проблеми, професшний розвиток особистостi потрiбно розглядати як домiнуючий аспект загального розвитку особистосп, який мае ряд етапiв та стадш професiйного становлення людини. Метою такого професшного зростання учшвсько! молодi у час закiнчення середньо! школи е прагнення досягнути у майбутньому найвищого рiвня професiоналiзму в обранш сферi професiйноl дiяльностi. Такий напрям дозволить найповнiше реалiзувати фiзичнi, сощальш та духовнi потреби особистостi [1; 4; 5; 7; 8].
Крiм цього, дослщники проблем професiйноl орiентацil (С. Климов, С. Крягжде, В. Маркша, О. Мельник, С. Павлютенков, К. Платонов, Н. Пряжшков, В. Сидоренко, М. Тименко, Б. Федоришин, С. Чистякова, М. Янцур) наголошують на необхiдностi виявлення педагогiчних засобiв активiзацil професiйного самовизначення старшокласникiв для досягнення означено! вище мети. Така активiзацiя профорiентацiйно! дiяльностi особистостi, стверджують науковщ, мае грунтуватися:
• на розвитку у старшокласниюв здатностi до самошзнання та пiзнання особливостей ринкового професшного середовища;
• на формуваннi адекватно! самоощнки особистостi й оцiнки нею сучасних вимог професiй;
• на шдготовщ особистостi до узгодження власних потреб з вимогами обрано! професп, рiвень узгодженостi яких визначае розвиток у особистосп образу «Я - майбутнш професюнал» [3; 4; 5].
Зазначимо, побудова молоддю динамiчного уявлення про себе як майбутнього професюнала де термiнуеться насамперед зростаючими вимогами сучасного професшного середовища до сощального, духовного та штелектуального розвитку особистосп, рiвень якого визначаеться позитивною мотиващею до самозростання на кожному етат побудовi та реалiзацiï професiйноï кар'ери фахiвця. Тому означенi вище характеристики сощального замовлення ринкового ведення господарства актуалiзують необхiднiсть формування у старшокласниюв образу «Я - майбутнiй професюнал» як внутрiшньоï спонукальноï сили особистосп до ïï безперервного i прогресуючого професiйного розвитку.
Потреба ринку пращ у фахiвця, здатних до безперервного i прогресуючого професшного розвитку, експериментально доводиться у дослщженнях проблеми професшно1' адаптацiï В. Васильева. За результатами дослщження вчений видiлив ряд характерних ознак, яю суттево мають вплинути на особливосп професiйного самовизначення старшокласника. До таких ознак вiн вщносить: динамiчнiсть ринкового середовища, яка не забезпечуе сталост сформованих у особистосп стратегш самореалiзацiï у конкретнiй професп та в рiзних сферах життя загалом; домiнуючу активнiсть особистостi i ïï свободу вибору напряму професшного зростання й одночасно повну вщповщальнють за власний вибiр; розумiння особистютю соцiальноï справедливостi не як рiвностi прибуткiв, а як рiвностi шаншв на суворе дотримання правових та моральних правил дiловоï активностi; повагу до добробуту людини, в основi якого лежать ïï особистий талант, напружена праця та творча професшна самодiяльнiсть; економiчний зиск вчинкiв особистосп у рiзних сферах життедiяльностi; iндивiдуалiзм, самостiйнiсть, розважливiсть, готовнiсть до ризику, певну жорстокють i навiть агресивнють при захистi та реалiзацiï своïх власних iнтересiв [3].
Означенi вище характеристики загалом розкривають специфiчнi ознаки людини-професiонала, яка здатна витримувати жорстку конкуренщю не лише на ринку пращ в Украш, а й визначати для себе мюце у св^овому розподiлi працi.
Досягнення людиною рiвня такого професiоналiзму, стверджуе I. Бех, неможливе без становлення морально-духовного «Я» особистосп, що вмщуе у суб'ективнш формi систему вщповщних суспiльно значущих прiоритетiв, створюеться в процес розвитку ïï морально-духовноï свiдомостi й самосвiдомостi. При цьому свщомють забезпечуе розвиток позитивних ставлень до певних моральних норм, тобто особистюних властивостей, а самосвщомють - ix емоцiйно-цiннiсне оцiнювання. В результатi цiеï своерiдноï «дiяльностi переживання» особистюна властивiсть може перетворитися на вщповщну особистiсну цiннiсть, конкретний образ морально-духовного «Я» як безумовне вартюне надбання i складова ядра особистостi [1].
До проблеми формування професiоналiзму зверталися чимало науковцiв, проте, на нашу думку, найбшьш глибоко розкритий його змют у працях О. Бодальова. Вчений стверджував, що у розумшш поняття професiонал потрiбно розглядати особистють як суб'екта дiяльностi, який володiе такими характеристиками розуму, волi, почутпв, або, якщо бажаете дивитися бшьш узагальнено, такими псиxiчними властивостями, яю складають сталу структуру i дозволяють йому на високому рiвнi продуктивносп виконувати ту дiяльнiсть, якою вш зарекомендував себе як великий фах1вець [2].
Характерним для праць О. Бодальова та його послщовниюв е й те, що вони пов'язують формування професiоналiзму насамперед з яскравим проявом здiбностей, глибокими й широкими знаннями в тш галузi дiяльностi, в якiй цей професiоналiзм виявляеться, iз нестандартним володiнням умiннями, необхщними для успiшного виконання цiеï дiяльностi. З позици вченого дiйсний професiоналiзм завжди пов'язаний iз сильною i сталою мотивацшно-емоцiйною зарядженiстю на здшснення саме цiеï дiяльностi i на досягнення в нш ушкального, неординарного результату. Крiм того, дослщник одним iз показникiв професiоналiзму вважае
моральну вихованiсть спещалюта як особистiсну здатнiсть до трансформацп загальнолюдських цiнностей у cboï власш. Ще одним найважливiшим iнварiантом професiоналiзму, як гiпотетично припускае О. Бодальов, е «внутрiшнiй потенщал» професiонала як «сила особистосп», оскiльки всi вищi досягнення, в повсякденному розумiннi, здшснюються сильними особистостями [2].
Отже, професiоналiзм людини передбачае виконання нею професiйноï працi на бiльш високому pÎBm. Такому рiвню професiоналiзму людини, на кожному з еташв ïï професшного розвитку, мае бути властива висока продуктившсть дiяльностi, вiдповiдальнiсть, стiйка громадянська позицiя, здатнiсть до саморозвитку тощо. При цьому високопродуктивною (К. Платонов) вважаеться лише та дiяльнiсть, яка вiдрiзняеться високими характеристиками якостi за основними показниками продуктивносп, оптимальноï штенсивносп та напруженостi, високоï точностi й надшносп, органiзованостi, стабiльностi й опосередкованосп. Такi ознаки працi, вважае К. Платонов, повинш переслiдувати соцiально значущi цiлi i охоронити професiонала вщ надмiрного перенавантаження [6].
Однак, на вщмшу вiд характерних ознак професшного становлення людини-професiонала, у вш професiйного самовизначення учнiвськоï молодi не можна вiдразу передбачити результат. У цьому вшовому перiодi розвитку особистосп вiра у сво1' професшш можливостi (майбутнiй професiонал) складаеться з системи образiв, якi визначають актившсть особистостi школяра у вирiшеннi проблеми професшного майбутнього. На нашу думку, така система фокусуеться в образi «Я - майбутнш професiонал», що вмщуе в собi: «Я - реальне», «Я - майбутне» та «Я - щеальне». Реальне «Я» вщображае те, як бачить старшокласник себе в певний час, як ставиться до самого себе. 1деальне «Я» мютить бачення учнем старшо1' школи себе у вiдповiдностi з нормами i вимогами обрано1' професи. Саме це е рушiйною силою реалiзацiï професiйних намiрiв, окреслення шляхiв для досягнення мети. «Я - майбутне» старшокласника та його «Я - щеальне», якi становлять уявне «Я - майбутнш професюнал». Вщповщно уявне «Я - майбутнш професюнал» складаеться з проектування «Я - реального» на «Я - майбутне». Окреслена нами динамша професшного розвитку особистосп на еташ професшного самовизначення учшв старшо1' школи, ядром яко1' е сформовашсть у старшокласника образу «Я - майбутнш професюнал», задае змют та педагопчш засоби професшно1' орiентацiï в умовах навчально-виховного процесу профшьно1' школи.
При цьому змют i педагопчш засоби активiзацiï профорiентацiйноï дiяльностi особистостi, визначенi вiдомими вченими у галузi професiйноï орiентацiï (Климов €., Крягжде С., Маркiна В., Мельник О., Павлютенков G., Платонов К., Пряжшков Н., Сидоренко В., Тименко М., Федоришин Б., Чистякова С., Янцур М.), мае грунтуватися на цiлеспрямованiй пiдготовцi учнiв, передуем випускникiв профiльноï школи, до професшного самовизначення.
З-помiж iнших профорiентацiйних засобiв формування готовностi учнiвськоï молодi до професшного самовизначення важливе мюце належить психолого-педагогiчним умовам спiльноï роботи середшх загальноосвiтнiх та вищих навчальних закладiв, спрямованих на виявлення, вiдбiр та розвиток здiбноï та обдаровано1' учшвсько1" молодi. При цьому зазначену дiяльнiсть можна розглядати як сукупнiсть оргашзацшно-педагопчних заходiв, що мае за мету формування в учшв середшх закладiв освгги професiйноï самосвiдомостi, ядром яко1' е у старшокласникiв сформованiсть образу «Я - майбутнш професюнал».
Серед групи цих заходiв варто наголосити на розробщ психолого-педагогiчних проектiв профорiентацiйноï роботи суб'ектiв взаемодiï шляхом узгодження перспективних планiв профорiентацiйноï дiяльностi осв^шх закладiв, що належать до територiальноï системи профорiентацiï. Реалiзацiя тако1' методики в умовах запровадження профiльного навчання забезпечить послiдовне та неперервне самозростання особистосп у процес ïï професшного самовизначення [1; 4].
Психолого-педагопчний проект профорiентацiйноï роботи пропонуеться нами здшснювати протягом року. Вiн повинен мати, як свщчить наш досвiд, чотири послщовш етапи:
- на першому, шдготовчому, етапi доцiльно з'ясувати часовi та методичнi можливостi реалiзацiï методики психолого-педагопчного проектування профорiентацiйних заходiв;
- на еташ розробки проекту потрiбно систематизувати за допомогою методiв математичноï статистики результати дослщження iндивiдуально-типологiчниx особливостей професiйного самовизначення старшокласникiв, якi мають стати шдгрунтям для виявлення необxiдниx форм та методiв профорiентацiйноï роботи;
- на етат контролю за якютю проекту необхщно погодити органiзацiйнi питання його реалiзацiï у навчально-виховному процесi школи та затвердити в адмшютраци навчального закладу рiчний план профорiентацiйноï роботи;
- на еташ реалiзацiï розробленого психолого-педагопчного проекту аналiзуеться його вплив на професшне самовизначення старшокласникiв i формулюються стратепчш завдання наступного проекту.
При визначеш структури спiльноï дiяльностi школи та ВНЗ у процес реалiзацiï проекту профорiентацiйноï роботи нами були уточнеш основнi складовi такоï дiяльностi. До них ми вщнесли: мету спiльноï дiяльностi; класних керiвникiв та вузiвськиx викладачiв як суб'екпв взаемоди; учнiв як суб'ектiв професшного самовизначення; змют дiяльностi; органiзацiйнi форми взаемоди пiд час реалiзацiï психолого-педагопчного проекту.
При цьому функци школи полягають у:
- забезпеченш достатнього рiвня викладання навчальних предметiв;
- оргашзацп спiльниx засiдань та зустрiчей вчителiв спецiалiзованиx класiв та викладачiв ВНЗ рiзниx факультетiв з метою узгодження планiв, програм, вимог до знань та умшь учнiв;
- вивченш iндивiдуальниx особливостей учнiв з метою допомоги у виборi профшю навчання i сфери застосування набутих знань, умшь та навичок;
- створенш умов для здшснення поглибленоï загальноосвiтньоï пiдготовки учнiв шляхом впровадження у навчально-практичну дiяльнiсть вiдповiдниx спецкуршв;
- забезпеченнi профорiентацiйноï спрямованостi змюту навчально-виxовноï роботи в старших класах сучасноï загальноосвiтньоï школи.
Запропонована нами методика психолого-педагопчного проектування взаемодп школи та ВНЗ складалася з курсу «Самошзнання» для учшв старших клашв та модернiзованого нами у площиш профорiентацiйного наповнення курсу «Вступ до спещальносп» на пiдготовчиx факультетах. До реалiзацiï шкiльного курсу з основ самошзнання старшокласниками та тзнання сучасного св^у професiй залучалися також i викладачi ВНЗ. ïxнi функци полягали у:
- наданнi школi практичноï допомоги при складаннi навчальних плашв i програм спецкурсiв;
- участ на спiльниx засiданняx викладачiв ВНЗ i вчителiв з питань узгодження програм, плашв, методики викладання предме^в, вимог до знань та умшь учшв;
- залученш викладачiв шституту до читання спецкурсiв, якi можуть викладатися в штегрованш формi;
- наданш школi навчальноï бази для проведення лабораторних i практичних занять;
- учасп в оргашзацп таких масових заxодiв, як олiмпiади, науковi конференци, днi вiдкритиx дверей, вечори^алоги та iн.;
- залученнi викладачiв ВНЗ до прийому випускних екзамешв з профiльниx предметiв.
Запропонована нами методика, ^м формування у старшокласниюв образу «Я -
майбутнiй професюнал», спрямовувалася також на:
- ознайомлення школярiв з специфiкою сучасних професш;
- набуття профорiентацiйного досвiду через застосування дшових та iмiтацiйниx шрових методiв, тренiнгiв i т. д.;
- розвиток необхщних в майбутньому професшно важливих якостей особистостi вщповщно до обраноï учнем сфери майбутньоï професiйноï дiяльностi;
- розвиток у старшокласниюв стiйкиx та дiевиx штерешв до певноï професп;
- актуалiзацiю мотивiв вибору професп, пов'язаних зi змiстом працi.
Псиxолого-педагогiчне обгрунтування змюту розробленого нами курсу «Вступ до спещальностЬ> стало продовженням реалiзованого курсу «Самошзнання» для старшокласниюв i мало на меи розширити уявлення у молодi про обрану професiю та ïï вимоги безпосередньо у вищому навчальному закладi.
Головним фактором, що дiяв при конструюваннi змiсту розроблено1' нами методики, е суспiльнi запити на якють пiдготовки фахiвця. Вони виражеш загальними i дидактичними принципами формування змюту (вiдповiдно до змюту сучасного рiвня науки i техшки, до соцiальних, моральних та естетичних iдеалiв тощо). Визначальним фактором формування змюту курсу «Вступ до спещальносп» е його профорiентацiйна спрямованiсть, яка не лише наголошуе на можливосн учшв в оволодшш обраною профешею, а й ознайомлюе з особливостями професшно1' пiдготовки у ВНЗ.
Метою означеного вище курсу е формування в учшв на теоретичних i практичних заняттях образу «Я» - майбутнш професюнал» як спонукально1' сили до самошзнання та самовдосконалення. Одним iз головних завдань цього курсу е проведення профорiентацiйноï роботи, спрямовано1' на активiзацiю професiйного самовизначення особистосп. Таке визначення нами мети i завдань грунтувалося на положенш, зпдно з яким обгрунтований вибiр майбутньо1' професiï ще з раннiх еташв професшного самовизначення особистосп забезпечуе включення дитини у спещально органiзовану дiяльнiсть iз самопiзнання та самовдосконалення.
Кожний працюючий знае з власного досвщу, що шлях до оволодшня секретами професи далеко не прямий. Входження людини в професшну дiяльнiсть вимагае вщ не1' не тiльки великих зусиль з оволодшня засобами пращ, а й значно1' перебудови самосвщомосп. Така перебудова школи бувае настшьки драматичною, що призводить до спотворення професшних уявлень i формування рiзноманiтних психологiчних захистiв - знецiнення професи, школи й вщмови вiд обраного шляху.
Тому виршення проблема професшного зростання учнiвськоï молодi мае розпочинатися з формування у школярiв молодшого та середнього шкшьного вiку вщповщного ставлення до рiзноманiтних видiв навчально-трудово1' дiяльностi. Згодом змiст, форми та методи професшно1' орiентацiï мають спрямовуватися на формування у старшокласникiв образу «Я» - майбутнш професюнал, який здатний досягнути вершини професшного розвитку. При цьому наголосимо, що у професшному навчальному заклад^ на нашу думку, мае реалiзуватися концепщя творчого самовдосконалення особистосп в обранш професи, тодi ж як у старшш школi ïï метою мае стати достатнш рiвень сформованостi образу «Я - майбутнш професюнал».
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Образ «Я» як мета формування i розвитку особистосп // Педагопка i психолопя. - 1998. -№ 2. - С. 30-41.
2. Бодалёв А. А. О феномене акме и некоторых закономерностях его формирования и развития // Мир психологии. - М., 1995. - № 3.
3. Васильев В. В. Система адаптацп робггнишв до професшно! д1яльност1. - Дншропетровськ, 1999. -300 с.
4. Климов Е. А., Носкова О. Г. История психологии труда в России: Учеб. пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 221 с.
5. ПШдготовка до професшного навчання i пращ (психолого-педагопчш основи): Навч.- метод. поабник / За ред. Г. О. Бала, П. С. Перепелищ, В. В. Рибалки. - К.: Наукова думка, 2000. - 188 с.
6. Платонов К. К. Структура и развитие личности / Ответ. ред. проф. А. Д. Глоточкин. - М.: Наука, 1986. - 257 с.
7. Gaoni B., Neumann M. Supervision from the point of view of the supervisee. // American Journal of Psychotherapy. - 1974. - № 23. - P. 108-114.
8. Yogev S. An eclectic model of supervision: A developmental sequence for beginning psychotherapy students. // Professional Psychology. - 1982. - № 13. - P. 236-243.
Олександр МЕЛЬНИК
АКТИВ1ЗАЦ1Я ПРОФЕСШНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОЦЕС1 ПРОФIЛЬНОÏ ПОДГОТОВКИ
У cmammi обтрунтовуеться 3Micm та педагогiчнi засоби актив1зацИ' професшного самовизначення старшокласниюв у процеа профшьно'1 тдготовки. Сконструйований з.Miст программа курсу «Побудова кар'ери» для 10-11 клаав (орiентовна стка розподшу навчальних годин за темами програмового матерiалу, змiст навчального матерiалу, критерИ' оцтювання навчальних досягнень учнiв, nерелiк
