CC BY
76
ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕС1ЙНО1 ОР1СНТАЩ1
Олександр ОЛЕЯРНИК
ПРОБЛЕМА ПРОФЕС1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В У СУЧАСНОМУ ОСВ1ТНЬОМУ ПРОСТОР1 УКРА1НИ
Проанал1зовано розвиток iдеi профестно'1' сnрямованостi навчання старшокласниюв у сучасному освiтньому просторi Украши. Розглянуто рiзнi тдходи до свiдомого вибору майбутньо'1' професП школярами: стимулювання ттересу до потрiбних сустльству професш завдяки викладанню певних навчальних дисциплт, дитяча технЫна творчкть, гурткова й факультативна робота. Розглянуто на^дки переорieнтацii дiяльностi центрiв профестно'1' орieнтацii. Проаналгзовано дiяльнiсть таких освiтнiх закладiв нового типу, як авторська та лтня школа.
Завдання системи осв^и у сферi трудово! та професшно! тдготовки учшвсько! молодi сформульоваш в Нащональнш доктриш розвитку освгти Украши у XXI столоть Система освгти мае забезпечувати:
- формування особистост та професюнала - патрiота Укра!ни, який усвщомлюе свою належнiсть до сучасно! европейсько! цившзацл, чiтко орiентуеться в сучасних ре^ях i перспективах сощокультурно! динамши, пiдготовлений до життя i пращ в XXI столиц
- формування у д^тей та молодi щлюно! науково! картини свiту та сучасного св^огляду, здiбностей i навичок самостшного наукового пiзнання;
- розвиток у дтей та молодi творчих здiбностей, пiдтримку обдарованих, формування навичок самоосв^и й самореалiзащ! особистостi;
- формування трудово! та морально! життетворчо! мотиваци, активно! громадсько! та професiйно!' позици, навчання основних принципiв побудови професшно! кар'ери i навичок поведiнки в шм'!, колективi та суспiльствi, у системi соцiальних вiдносин, особливо на ринку пращ;
- тдготовку квалiфiкованих фахiвцiв, здатних до творчо! пращ, професшного розвитку, мобiльностi в засвоенш та впровадженнi новiтнiх технологiй [8].
Протягом останнього десятатття фактично втрачено органiзацiйну структуру профорiентацiйно! роботи зi школярами: лiквiдовано кабiнети профорiентацiйно! роботи, у штатних розкладах шкш вiдсутнi посади профконсультанта. Натомiсть його функщ! виконують iншi педагогiчнi пращвники: учителi, шкiльнi психологи, адмiнiстратори. Значно звузилося коло форм i методiв профорiентацiйно! роботи з учнями; ця дiяльнiсть часто зводиться до ешзодичних бесiд, практично не використовуеться профорiентацiйний потенцiал загальноосвiтнiх предметiв i куршв за вибором. При пiдготовцi молодi до вибору професi! мало враховуються соцiально-економiчнi прогнози щодо потреби репону в кадрах, педагоги недостатньо обiзнанi зi станом i перспективами розвитку ринку пращ та сощально-професшними орiентирами учнiв.
Сучасний профорiентацiйний процес мае сприяти залученню молодi до роботи в певному регюш, ращональному розподiлу, ефективному використанню й закршленню !! на певному робочому мющ; слiд спiвпрацювати з плановиками, економютами та статистами, щоб мати достовiрнi данi про наявнiсть робочо! сили на певний час, систематизувати знання про вс професi! через наукову професюграфда [5].
Дослiдження сучасного осв^нього простору Укра!ни в галузi профорiентацi! та свiдомого вибору майбутньо! професи старшокласниками проводили багато дослiдникiв. Так, М. Вачевський запропонував класифiкацiю напрямюв профконсультацiйно! роботи в закладах освгги. В. Давидович, М. Данилов, О. Капустша, Л. Костiн розробили та використовують рiзнi курси для свщомого вибору професi! старшокласниками. С. Сисоева особливу увагу звертае на
використання творчого досвщу вчителя для розвитку нахилiв та здiбностей учнiв. I. Жерноклеев визначив педагопчш умови формування в учшв старших класiв свiдомого ставлення до роботи. В. Романчук робить акцент на штегруванш змiсту загальномiського плану професшно1 орiентащl учшвсько1 молодi до змюту пiдготовки учнiв з основ вибору професп та впровадження в навчально-трудову дiяльнiсть таких форм профорiентащйноl роботи, що вiдповiдають сучасним вимогам ринкового середовища й активiзують процес вибору професп.
Враховуючи актуальнiсть зазначено! проблеми, ми пропонуемо розглянути розвиток ще1 професшно1 спрямованостi навчання старшокласниюв у сучасному освiтньому просторi Украши, що й становить мету нашо1 статтi.
У зв'язку з формуванням в Украш ринкових вiдносин вщбуваеться переорiентацiя економiки на ринковi мехашзми господарювання. Свiтовий досвiд свiдчить, що будь-яю реформи потребують фахiвцiв у рiзних галузях дiяльностi. В зв'язку iз цим реформування в^чизняно1 системи осв^и набувае нинi особливо1 актуальность
Вщомо, що в умовах жорсткого ринку пращ не вс робгтники будуть мати постiйну роботу протягом усього трудового життя. Молодь найменше пiдготовлена до сучасно1 соцiально-економiчноl ситуацп. Серйозного перекручування зазнала система уявлень молодi про престижнiсть освiти i працi. Деформуються уявлення нових поколшь про рiвень професiоналiзму та культури працi.
Н. Жемера, провiвши у 1998-1999 рр. опитування серед випускниюв мiст Киева, Луганська, Харкова, зробила наступш висновки:
- 62% випускниюв ЗОШ не мають чiтких уявлень про свою майбутню професiйну кар'еру;
- у 84% старшокласниюв, яю вже обрали професiю, домiнуе мотив «хочу»;
- майже 75% випускниюв шкiл орiентуються на смаки та можливосп сво1х батькiв, а не на власш сили й здiбностi;
- 61% учнiв випускних клашв з поглибленою профiльною пiдготовкою не змогли правильно визначити мету i предмет пращ в обранш ними професп.
З наведених вище даних можна зробити висновок, що при виборi майбутньо1 професп старшокласники мають слабке уявлення про самого себе та св^ професш, орiентуються на:
- поради та матерiальне становище батьюв;
- вiдомостi, якi отримують за допомогою реклами та засобiв масово1 шформацп [4].
Змiна змюту дiяльностi центрiв професшно1 орiентацil учшвсько1 молодi вiдбулася згiдно
з наказом Мшютерства працi Укра1ни вiд 23 листопада 1994 р. № 63, яким було затверджено нове «Положення про територiальний центр професшно1 орiентацil населення». Згiдно з цим Положенням центр професшно1 орiентацil вводився до складу державно1 служби зайнятостi як структурний пiдроздiл вщповщно1 територiальноl служби i його дiяльнiсть почала здшснюватися пiд керiвництвом вiдповiдного територiального центру зайнятосп.
У новому Положеннi змшились i функцil центрiв. Головною метою 1хньо1 дiяльностi стало сприяння ефективнш зайнятостi населення та пiдвищення сощально1 захищеностi громадян шляхом реалiзацil едино1 державно1 полiтики у сферi професшно1 орiентацil на вiдповiднiй територil. Функщями центрiв е:
- розробка програм взаемодil з органiзацiями, що належать до територiальноl системи професiйноl орiентацil та обслуговують вiдповiднi групи населення;
- узгодження перспективних планiв профорiентацiйноl дiяльностi органiзацiй, що належать до територiальноl мiжвiдомчоl координацiйноl ради з професшно1 орiентацil;
- участь у координацшних нарадах та семiнарах з питань удосконалення взаемодil територiальноl служби зайнятосп з навчально-виховними закладами, сощальними службами для молодi, кадровими та шшими службами пiдприемств у справi органiзацil професiйноl орiентацil в репош [8].
Незважаючи на змiни, яю вiдбулись у державi, треба створити в навчально-виховному процесi всi умови, що сприятимуть пiдготовцi нинiшньоl молодi до свiдомого вибору майбутньо1 професп, а також допоможуть пристосуватися до змш в усiх сферах суспшьного життя.
Аналiз ситуаци в сучасному освiтньому просторi Укра1ни дозволяе стверджувати, що в деяких школах учителi та адмiнiстрацiя створюють належш умови для визначення здiбностей i нахилiв учнiв, проведення вщповщно1 роботи щодо розвитку цих якостей, що по^м матиме неабияке значення для вибору майбутньо1 професп.
У ЗОШ № 14, 20, 26 i 34 м. Кiровограда, зокрема, для активiзацil професшно1 спрямованостi старшокласникiв проводяться диспути, вечори, усш журнали, засщання дискусiйних клубiв, круглi столи, твори-роздуми, ^ри «Професiйне самовизначення i життевий вибiр особистосп», «Що я робитиму через 5, 10 роюв», «Що я можу», «Що я хочу», «Що зараз потрiбно», «Мое дерево бажань», «Я i свiт», «Я серед людей», «Хто я», «Я i свiт професiй», «Я i вибiр професп», «Я i мое здоров'я», «Мiй характер», «Мо! бажання», «Моя позицiя», «Мое життеве кредо», «Мш вибiр», «Мiй життевий шлях», «Моя життева стратегiя», «Кроки до професшного успiху», «Моя життева програма», «Мiй професiйний проект» [6].
Аналiзуючи роботу сучасних учителiв трудового навчання, можна зробити висновок, що деяю з них використовують власний досвщ для розвитку в учшв творчих здiбностей. Яскравим прикладом цього е вчитель школи № 22 м. Вшнищ Д. Луп'як, який диференщюе навчальнi завдання залежно вщ iндивiдуальних особливостей дiтей, 1хшх нахилiв та здiбностей. Педагог створив гурток «Умш руки», до якого залучае дiтей, що захоплюються технiчною творчютю, на уроцi створюе невеликi учшвсью бригади, у яких бiльш сильш школярi допомагають сво1м товаришам у розв'язанш завдань, що потребують творчого шдходу [3].
Допомога учням старших клашв при виборi майбутньо1 професп на уроках трудового навчання добре налагоджена в бшьшосп шкiл мют Черкаси, Смiла, Золотоноша, Канiв та Уманського, Золотошського, Городищенського, Корсунь-Шевченкiвського, Чорноба1вського, Дробiвського, Монастирищенського районiв. Учителi трудового навчання Т. Байдак (м. Черкаси), В. Конавець, О. Кудршська, В. Дiхтяр, М. Клiмашевський (м. Смша), Г. Попова, Н. Фомiна, В. Батрак (Черкаський район), В. Кот, В. Ямб орський, Л. Блинова (Городищенський район), П. Жуля, М. Сухомейко (Уманський район), Г. Скринник (Полянський район), А. Козин (м. Кашв), Л. Ярошенко, М. Баришевi (Тальшвський район), Р. Свешшкова (Корсунь-Шевченкiвський район), В. Козаченко (Звенигородський район) формують в учшв уявлення про науковi основи виробництва, сприяють 1хньому професiйному самовизначенню.
Учш^ О. Губiлевич, С. Силантьеева (м. Черкаси), Н. Нарчинська, О. Фадеева (м. Жашюв) плщно працюють над формуванням в учнiв загальних трудових знань, необхiдних для залучення !х до продуктивно1 працi та оволодшня певною професiею, знайомлять дтей з основами економiки, рiзними формами господарсько1 дiяльностi, створюють умови для !х органiчного включення у трудову дiяльнiсть [7].
Позитивний досвщ роботи зi здiйснення всебiчного й повноцшного розвитку вiдповiдно до природних задаткiв, здiбностей та iнтересiв учшв отриманий в авторськш школi № 3 М. Гузика (м. Южний Одесько1 обл.). Педагогiчнi майданчики авторсько1 школи створенi в школах № 1 1 5 м. Енергодара Запорiзькоl обл., школi № 4 м. Iллiчiвська, школi № 2 м. Ананьева Одесько1 обл.
Авторська школа е цшсним комплексом, до якого входять школа мистецтв, фiзкультурно-спортивна школа та трудова професшна школа. Професшно-трудовий комплекс призначений для оргашзацп ефективного розвитку д^ей та пiдтримки трудового таланту вщповщно1 категорп учнiв. Загальнотрудове вiддiлення забезпечуе ефективну реалiзацiю тих завдань, як стоять перед ЗОШ в галузi трудового виховання та професшно1 орiентацil. Виробниче вiддiлення мае на мет створити необхiднi умови для занять певно1 категорп дгтей, якi вже оволодiли навичками продуктивно1 працi в тiй чи шшш галузi. На цьому вiддiленнi створюють окремi виробничi цехи, кабiнети, де виробляють на продаж той чи шший товар. Традицiйно це можуть бути вироби прикладного мистецтва (вишиванки, рiзьбянi вироби, килими тощо), рiзноманiтна друкована продукщя (листiвки, буклети, реклама), швейна продукщя тощо [2].
Одним iз сучасних видiв навчальних закладiв, головною мета якого полягае у виявленш i розвитку природних здiбностей та нахилiв учнiв старших клашв, е лiтня школа. Л^ня школа -це тимчасове об'еднання всiх суб'ектiв навчально-виховного процесу майбутньо1 старшо1 (профiльноl) школи. Лiтня школа створюе умови, необхвдш для розвитку iндивiдуальностi
учшв, усвiдомлення ними свого образу «Я». Л^ня школа - це школа самовизначення, в якш формуеться вмiння учня самостшно працювати, орiентуватися в процесах, що вiдбуваються в суспiльствi. На базi тако! школи створюються курси за вибором. Найбшьш розвинутими щодо цього л^ш школи № 1 та № 5 м. Артемiвська Донецько! обл. Основною метою цих шкш е представлення учням специфiки предметно! дiяльностi для змiстовного обгрунтування вибору профшьного навчання. Розроблено широке коло творчих завдань для учнiв. Вибiр творчих завдань з рiзних базових предме^в заздалегiдь спонукае слухачiв л^ньо! школи до розвитку вмiння здобувати шформащю з рiзних джерел, засвоювати, поповнювати та оцiнювати !!, застосовувати рiзноманiтнi способи пiзнавально! та творчо! дiяльностi [1].
Аналiз сучасного осв^нього простору Укра!ни дозволяе зробити висновок, що, незважаючи на змiни, яю вiдбулися в усiх сферах суспшьного життя, та переорiентацiю дiяльностi центрiв професiйно! орiентацi! молодi, педагоги спрямовують власнi зусилля на гармонiйний розвиток кожного учня вщповщно до його можливостей i задаткiв, використовують власний творчий досвщ, плiдно працюють над формуванням у школярiв необхiдних знань для залучення !х до продуктивно! пращ й оволодшня певною профешею, використовують рiзнi форми профорiентацiйно! роботи для активiзацi! професiйно! спрямованостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашсюна Н., Тимощук О., Чорна О. Линя школа. Нова оргашзацшна модель освгга старшокласниюв. - К., 2005. - 112 с.
2. Гузик М. Проф1льне навчання: як оргашзувати, не зруйнувавши школу Ч. 1. - К., 2005. - 112 с.
3. Гуревич Р. Трудове навчання 1 виховання - основа професшного самовизначення учшв // Р1дна школа. - 2001. - № 5. - С. 27-29.
4. Жемера Н. Сутшсть та особливосп процесу професшного самовизначення учшв старших клаав // Трудова тдготовка в закладах освпи. - 2004. - № 4. - С. 26-30.
5. Капустша О. В. Педагопчш умови актив1заци професшного самовизначення старшокласниюв у навчально-виховнш д1яльносп школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2004. - 18 с.
6. Уличний Л. I. Формування потенщалу професшного самовдосконалення старшокласниюв у навчально-виховному процес загальноосвггаьо!' школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук.- К., 2006.- 24 с.
7. Чепурна Н. Трудове навчання 1 виховання - основа формування особистосп // Трудова тдготовка в закладах освгш. - 2004. - № 4. - С. 6-11.
8. Професшне самовизначення старшокласниюв: Метод. поабник / Упоряд. Л. Шелестова. - К.: Шюльний св1т, 2006. - 128 с.
Тетяна БШНСЬКА
РОЛЬ ОКРЕМИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИЩО1 НЕРВОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ПРОФЕС1ЙНОМУ В1ДБОР1 ЗА ПРОФЕС16Ю ВОД1Й ТРОЛЕЙБУСА
В статтi зроблено анализ окремих властивостей вищо'1' нервово'1' дiяльностi та показано взаемозв'язок мiж та успiшнiстю професшного навчання в о^б, як виявили бажання оволодiти профе^ею водш тролейбуса.
Мета нашо! стата - виявити взаемозв'язок мiж окремими властивостями вищо! нервово! дiяльностi та усшшшстю професiйного навчання в ошб, якi виявили бажання оволодiти профеаею водiй тролейбуса.
Професiйна дiяльнiсть займае важливе мюце в жигтi кожно! людини. Робота з одного боку - це фактор вщ якого залежить фшансове благополуччя людини, з другого, - якщо людина отримуе задоволення вщ того що робить, гордиться результатами свое! роботи, то отримуе додаткову винагороду - психолопчний комфорт, який часто бувае важлившим за будь-яке матерiальне задоволення.
Правильний вибiр професи пов'язаний не тшьки з пiдвищенням ступеня особистiсного задоволення вщ навчання i трудово! дiяльностi. Позитивнi результати вдалого професiйного самовизначення людини е набагато глибшими i рiзнобiчними [1, 56-70]. Як шдсумовують
