CC BY
41
Отже, впровадження мультимедiйних технологш, тдвищуе яюсть освгги, активiзуе на-вчальну та виховну дiяльнiсть студента, виявляе TBop4i здiбностi студентш, вдосконалюеться самостiйна робота, забезпечуеться двонаправлешсть.
Новий пiдхiд характеризуеться використанням iнтерактивних методiв, якi забезпечують двонаправлений потiк шформацп викладач ^ студент i студент ^ студент незалежно ввд фор-ми заняття.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ше1®Навчання для майбутнього. — К.: Видавнича група BHV, 2004. — 416 с. (Автори адаптаци до укра'шського видання Морзе Н. В., Деменпевська Н. П.).
2. Засядько I. ¡нформацшш технологи в систем1 професiйно орiентованоi освiти // Осв1та Украши. — 2003. — 8 квггия.
3. Калiнiна Л., Дорошенко Д., Лашиський В. Iнформацiйнi ресурси як складова управлiння ВНЗ: Новi технологи навчання // Освiта. — 2003. — 29 жовтня - 5 листопада.
4. Мадз^он В. М. Проблематика та перспектива шформатизаци осв1ти. — К., 2006. — 112 с.
5. Нацюнальна бiблiотека Украши iменi Вернадського — http://www.nbuv.gov.ua/
6. Основи нових шформацшних технологш навчання: Посiбник для вчителiв / Авт. кол. за ред. Ю. I. Машбиця. — К.: 1ЗМН, 1997. — 214 с.
7. Сервер тематичних форумшв в Укра'шському Iнтернетi — http://www.f1ame.com.ua/
8. Скалш Л. I. Використання iнформацiйних технологш у формуванш профес^ио: компетенцп майбутнього вчителя шоземних мов // Ыоземш мови. — 2003. — №4. — С. 5-9.
9. Ушинський К. Д. 36 творiв у 6-ти томах. — К: Рад. школа, 1952. — Т. 4.
Ганна ШЛ1ХТА
СТАН П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ ДО ПРОФОРГСНТАЦШНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 З1 СТАРШОКЛАСНИКАМИ
У cmammi euceirnneno сучасний стан тдготовки майбутна: euumenie шформатики до прoфoрien-тацшног дiяльnocтi i3 старшокласниками. Результати до^дження базуються на використант методики анкетування.
Постановка проблемы. Шдготовка молодi до життя i пращ була i залишаеться одшею з найважливших сустльних задач. Помилка у виборi професп iнодi обертаеться для людини се-рйозними соцiальними наслiдками, що проявляються в неможливостi реалiзацil молодими людьми сво1х здiбностей i здшснення власного покликання [1, 3, 4]. Задача вих соцiальних ш-ститулв нашого суспiльства — забезпечити гарантовану державну допомогу кожнiй людинi в тому, щоб вона правильно обрала профеЫю i, власне кажучи, зробила правильний вибiр своеl долi. На нашу думку, особливе мiсце при виконанш таких задач повинно належати школ^
Головна мета профорiентацiйноl дiяльностi полягае в поступовому формуваннi в школяра внутршньо! готовностi до усвщомленого i самостiйного визначення свого мкця в суспiльствi, а також коректуванню i реалiзацil перспектив свого розвитку.
Ввдповвдно до «Концепцп профiльного навчання в старшш школЬ>, затверджежи ршен-ням колеги Мiносвiти i науки Украши № 10/12-2 ввд 25.09.2003 р. [2], старша школа мае функ-щонувати як профiльна.
Учню старших класiв досить важко самостшно визначитись серед великого розмаптя професш на сучасному етапi розвитку сустльства [3]. Тому йому повинен допомогти вчитель, використовуючи можливостi новiтнiх шформацшних технологш та свш власний стиль профе-сiйно-педагогiчноl дiяльностi [5].
Без сумшву, це досить складна задача, для реалiзащi яко1 майбутнiй учитель повинен бути тдготовлений до такого аспекту свое! професшно-педагопчно! дiяльностi.
Наша стаття прысвячена висвiтленню сучасного стану пiдготовки майбутнiх вчителiв шформатики до профорiентацiйноl дiяльностi iз старшокласниками, а також видшення системи педагопчних засобiв профорiентацiйноl дiяльностi вчителя шформатики з використанням новь тнiх шформацшних технологш (ШТ).
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
63
Для експериментального дослiдження стану пiдготовки майбутшх вчителiв iнформатики до профорiентацiйноl дiяльностi iз старшокласниками нами використовувалися наступш методики:
1) анкетування та опитування студентiв;
2) анкетування та опитування вчителiв iнформатики.
У дослiдженнi взяло участь 46 студенлв факультету математики та шформатики IV та V курив Рiвненського державного гуманiтарного ушверситету спецiальностi «Математика i осно-ви шформатики» та 5 вчителiв шформатики загальноосвпшх шкiл №1 та№2 м. Рiвного. За до-помогою спещально розроблених анкет нами було проведено дiагностику та визначено ступiнь обiзнаностi студентiв та вчителiв iнформатики щодо основних положень профорiентацп, проф-орiентацiйноl роботи школи, розумiння сутностi професшного самовизначення, процесу його формування, педагопчних технологiй.
Аналiз отриманих результатiв сввдчить про низький рiвень пiдготовленостi майбутшх учителiв, а саме в 28,6% опитаних студентiв взагалi вiдсутнi шформацшш знання щодо основних положень профорiентацп, профорiентацiйноl роботи школи, розумшня сутностi професш-ного самовизначення, процесу його формування. 37,4% студентш, що прийняли участь у досль дженш, вiдзначили наявнiсть у себе тих або шших вид1в знань i умiнь, передбачених програ-мою з педагопки, дидактики та методики викладання iнформатики в школi, 23,3% оцшили сво1 знання й умiння як задовшьш; 7,3% - як досить висою i тiльки 3,4% як висою. Ще бiльш низькi показники знання основних положень профорiентологп та використання новiтнiх шформацш-них технологш в профорiентацiйmй дiяльностi виявленi у вже працюючих учителiв. Так, 81,4% респондента вказали, що не володтоть необхiдними iнформацiйними знаннями й умшнями.
Результати проведеного анкетування показали низький рiвень володiння опитуваними категорiальним i термiнологiчним апаратом профорiентацiйноl грамотностi i компетентностi. Це дозволяе зробити висновок про те, що тд час професшно-педагопчно! подготовки студентiв факультету математики та шформатики достатньо! уваги проблемi подготовки майбутнiх вчи-телiв шформатики до профорiентацiйноl дiяльностi iз старшокласниками не придiляеться. Усе це тдтвердило актуальнiсть проблеми дослiдження.
Щодо питання профорiентацiйноl дiяльностi школи використання можливостей новiтнiх iнформацiйних технологiй в профорiентацiйнiй дiяльностi вчителя iнформатики, то, як сввдчить наше дослiдження, 91% вчителiв вважають iнформатику свiтоглядною наукою, вивчення яко1 необхiдно для проведення профорiентацiйноl дiяльностi в школi вчителем в процес вивчення iнформатики; 68% учителiв вважають застосування iлюстративно-iнформативного засобу, а саме дидактичного комп'ютерного середовища у процем навчання iнформатики недостатньо ефективним (з них 34% шукають новi форми i методи, а 56 % вважають застосування комп'ютерних технологш на урощ з профорiентацiйною метою необхiдним).
Проведене нами дослщження показало, що в сучаснiй школi склалось хибне уявлення про змкт профконсультацп. Профконсультацiю трактують, як юлькахвилинну бесiду вчителя з уч-нем на тему: «Ким ти хочеш бути?». Проблема профконсультацп звелась до поверхневого ро-зумiння 11 змкту i значення. Учнi не те, що не отримують належно1 профконсультацп у школ^ вони навiть не розумготь значення термiну «профконсультацiя». У вмх випускних класах, де проводилось дослвдження, учнi задавали питання: «А що це таке, профконсультащя?». Учителi i директори шкiл, також затруднялись дати чпху вiдповiдь на це питання. Уявлення про шкшь-ну профконсультацiю досить загальнi i поверхнев^ Очевидними е неефективнiсть та формаль-нiсть в практицi здiйснення профконсультацп в сучаснш школi. Адже ш вчитель-предметник, нi класний керiвник, т заступник з виховно1 роботи не в змозi забезпечити належний рiвень, виконати головнi вимоги та завдання профконсультацil. Профконсультацiя як важливий компонент профорiентацiйноl роботи в сучаснш школi покладаеться на сили педагопчного колек-тиву i реально зводиться до нетривалих, iнколи колективних, бемд, що стало однiею iз причин занепаду профорiентацiйноl роботи у школ^ привело до зневiри учнiв у реальних можливостях та практичнiй ефективноста профконсультацп.
Оцiнюючи реальний стан роботи з тдготовки учнiв до сввдомого вибору професil, ми вважаемо, що профконсультащю у школi повинен i мае право здiйснювати лише спещалкт-профорiентолог. Саме психолог-профконсультант може забезпечити високу ефектившсть, вiд-
64
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №8
поввдшсть науковим вимогам у наданнi профконсультацш школярам. KpiM цього, студенти педагопчних навчальних заклад1в, майбутнi педагоги повинш отримувати вiдповiдну пiдготовку з основ профконсультацп, щоб в майбутньому надавати посильну допомогу шкiльному профорь ентологу у дiагностицi та формуванню професiйного самовизначення учнiв.
Профорiентацiйна робота i3 старшокласниками повинна здiйснюватись i в процесi позак-ласноï роботи вчигелiв iнформатики на протязi факультативних годин. Як свiдчать дослвджен-ня, ця робота хоча i мае мкце в навчально-виховнiй роботi школи, та протягом року здшсню-еться стихiйно, нерiвномiрно. Спочатку акцентуеться увага на одних видах дiяльностi, через деякий час на шших. Ввдсутшсть плановост i послiдовностi в проведены профорiентацiï в по-закласнiй робота вчителя шформатики, орiентацiя лише на звгтш заходи негативно вiдбиваеться на процеи формування професiйного самовизначення учшв.
35% педагогiв поеднуе профорiентацiйну роботу лише iз позаурочними заходами. 65% опитаних педагога трактують профорiенгацiйну роботу у школ^ як сукупнiсть окремих захо-дiв, а не як частину всiеï системи навчально-виховноï роботи, оргашчно пов'язану iз формуван-ням всебiчно розвинутоï особистостi, пiдготовки учшв до самостшного життя, працi, яка повинна здшснюватись планомiрно в процем навчання та позакласноï роботи. На жаль, деяю учи-телi розцiнюють профорiентацiю, як одноразовий звгший захiд, — забезпечення першостi в олiмпiадi, здобуття призового мкця в конкурс^ i т. п. Такий пiдхiд породжуе ще один недолж: педагоги турбуються не про розвиток штересш, нахилiв, здiбностей учтв, а лише займаються пошуком, в межах школи, видатних спортсменiв, талановитих музиканлв, обдарованих фiзикiв, бiологiв i т. ш. Таким чином, завдання формування та розвитку профеийного самовизначення старшокласниюв, штучно звужуеться.
Отже, з одного боку, бшьтстъ учителiв визнають, що предмет «1нформатика» мае вели-чезш можливостi для профорiентацiйноï дiяльностi iз старшокласниками, зокрема для формування професшного самовизначення старшокласниюв. З шшого боку виникае потреба в розро-бщ педагогiчного програмного засобу на допомогу формуванню професшного самовизначення старшокласниюв як основного компонента профорiентацiйноï дiяльностi iз старшокласниками, з iнтерактивними моделями, для забезпечення висо^ ступенi наочноста та iнформативностi.
Данi дослiдження показали, що студенти факультету математики та шформатики мають неповш уявлення про педагопчш можливостi комп'ютера. Жоден з опитаних студенлв не назвав усього комплексу функцш, що може виконувати комп'ютер у навчально-виховному про-цесi загальноосвiтньоï школи, а 19,8% узагалi не змогли на нього вщповкти. Вiдповiдь на дане питання носить досить узагальнений i неконкретний характер, а саме: 25,2% вказало на вико-нання комп'ютером навчальжй функцiï, 6,1% — враховуючоï i 14,9% розвиваючо^ Лише невелика частина опитаних студенлв вказала бшьш конкретнi функцiï комп'ютера. Так, 23,7% назвали контролюючу функщю комп'ютера, 8,8% — функщю систематизацп та поглиблення знань учнiв, 16,4% — пошуку й обробки навчальноï шформацп, 4,2% — пiдвищення шформа-тивност навчання, 2,7% — викладання нового навчального матерiалу, 1,9% — проведення комп'ютеризованих експериментiв, математичноï обробки даних i формування шформацшно-комп'ютерноï грамотност учнiв, 2,3% — забезпечення наочност навчання, 4,6% — мотивацш-ну, 1,2% — конструктивно-моделюючу, i 3,1% — створення iгрових ситуацiй на урощ.
Серед учителiв iнформатики 43,6% вказали лише деяю педагопчш функцп комп'ютера, не включивши профорiентацiйнi. Проблема комп'ютерного навчання найчастiше розглядаеться в плаш реалiзацiï ïх вузькодидактичних функцш: засвоення знань, умiнь, навичок, рщше — для розв'язання завдань розвитку особистостг ïï iнтелектуальних здiбностей, шзнавальних умiнь, розвиток алгоритмiчного мислення, творчих можливостей i практично вiдсутнi дослвдження проблем використання технологiй комп'ютерного навчання як заЫб розв'язання виховних завдань — формування професшних штереЫв, намiрiв та професiйноï спрямованостi як складо-вих професiйного самовизначення особистоста. Зокрема, 24,3% назвали навчальну функщю; 4,3% — розвиваючу; 27,9% — контролюючу; 2,9% — штенсифжацп навчання; 8,57% — забезпечення наочностц 13,6% — функщю одержання й обробки новоï педагогiчно необхiдноï шформацп i 0,7% — обчислювальну, створення ^ових ситуацш на урощ. Наше дослвдження вказуе на вузьке бачення опитаними вчителями профорiентацiйних можливостей комп'ютера, яю мо-жуть бути ефективними у процесi формування професшного самовизначення.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
65
Опитування вчителiв iнформатики вказав на недостатнш р1вень пiдготовленостi педагога до профорieнтацшноl дiяльностi iз старшокласниками.
Отже, ми можемо зробити таю висновки:
1) з метою подальшо! тдготовки майбуттх вчителiв iнформатики до профорieнтацшноl дiяльностi варто запроваджувати методики, якi розкривають можливiсть впливу використання новiтнiх шформацшних технологiй в умовах комп'ютерного навчання при розв'язаннi вихов-них завдань — формування професiйних iнтересiв, намiрiв та профеийно! спрямованостi, тобто складових професiйного самовизначення особистостц
2) перспективу подальших дослiджень в даному напрямку ми вбачаемо у розробцi науко-во-теоретичних основ i моделi спещально! пiдготовки майбутнiх вчителiв iнформатики до профорieнтащйноl дiяльностi iз старшокласниками, в якш буде передбачено едтсть урочно! та позаурочно! дiяльностi вчителя з використанням новiтнiх iнформацiйних технологiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голомшток А. Е. Выбор профессии и воспитание личности школьников. — М.: Педагогика, 1979. — 158 с.
2. Концепщя профшьного навчання в старшш школ1 // ¡нформацшний зб1рник Мшютерства осв1ти 1 науки Укра!ни. — 2003. — №24. — С. 3-15.
3. Климов Е. А. Как выбирать профессию. Изд. 2-е, доп. и дораб. — М.: Просвещение, 1990. — 159 с.
4. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения. — Ростов-Д.: Феникс, 1996. — 512 с.
5. Осадчий В. В. Педагопчш засади професшного консультування молод1 засобами 1нтернет. — Дис. кандидата педагопчних наук, 2005. — Вшницький державний педагопчний ушверситет ¡меш М. Коцюбинського.
66
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
