CC BY
138
УДК 371.048.4
В. е. КАВЕЦЬКИЙ
ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПРОФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯР1В
Розглянуто суттсть профорieнтацiйноi допомоги учням у профеЫйному самовизначент. np0aHani30eaH0 тдходи зарубiжних i втчизняних до^дниюв до визначення чинниюв, як зумовлюють eu6ip оптантами майбутнього фаху. Виокремлено провiднi чинники впливу на профестне самовизначення школярiв. Визначено особливостi впливу взаемодп мiж батьками i дтьми на розвиток професшних ттереЫв остантх. Проаналiзовано результати до^джень соцiально-nрофесiйних орieнтирiв школярiв 5, 7, 9, 11 кла^в у часовому розрiзi. Визначено значущiсть впливу чинниюв на вибiр професшного шляху учнями з позицш остантх.
Ключовi слова: професшна орieнтацiя, профеЫйне самовизначення, оптант, чинники впливу на вибiр фаху.
В. Е. КАВЕЦКИЙ
ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМООПРЕДЕЛЕНИЕ
ШКОЛЬНИКОВ
Рассмотрена сущность профориентационной помощи учащимся в профессиональном самоопределении. Проанализированы подходы зарубежных и отечественных исследователей к определению факторов, обусловливающих выбор оптантами будущей профессии. Выделены ведущие факторы влияния на профессиональное самоопределение школьников. Определены особенности влияния взаимодействия между родителями и детьми на развитие профессиональных интересов последних. Проанализированы результаты исследований социально-профессиональных ориентиров школьников пятых, седьмых, девятых, одиннадцатых классов во временном разрезе. Определена значимость влияния различных факторов на выбор профессионального пути учащимися с позиций последних.
Ключевые слова: профессиональная ориентация, профессиональное самоопределение, оптант, факторы влияния на выбор профессии.
V. Y. KAVETSKY
FACTORS OF INFLUENCE ONTO STUDENTS PROFESSIONAL SELF-
DETERMINATION
The essence of career-oriented guidance for students in professional self-determinaton is described. The approaches of foreign and local researchers in determining factors that lead to the optants' choice of future profession are analysed. Key factors influencing professional self-determination of students are pointed out. The features of interactions influence between parents and children to develop professional interests of the latter . are defined. The results of studies of socio professional guiding of pupils of the 5, 7, 9, 11 grade in terms of time are analysed. The significance of the impact of various factors on the choice of the professional way by students from their point of view is determined.
Keywords: career - guidance work, professional self-determination, optant, factors influencing the choice of profession.
Формування майбутнього фахiвця починаеться з адекватного професшного самовизначення молодих людей, сприяти якому повинш ввдповвдш сощальт шституцп: им'я, загальноосвиш навчальш заклади, сощальш служби для молод^ громадськ оргашзацп та ш. Важливо об'еднати зусилля вих защкавлених сторш, щоб допомогти молодим людям максимально ефективно увшти у професшне життя. В «Положент про професшну орiентацiю молод^ яка навчаеться» вщзначаеться, що тдготовку до вибору фаху, вивчення ефективност працевлаштування випускниюв дощльно здшснювати навчальними закладами стльно з батьками учшв, тдприемствами, установами i оргашзащями, центрами (вщдшами) профорiентацil територiальних цен^в зайнятост1 [2, с. 50]. По^бно забезпечити функцюнування даево! системи професшно! орiентацil, спрямовано! на формування в учшв
громадянсько! життево! позици, необхвдних компетентностей щодо побудови професшно! кар'ери.
Проблемами професшно! орiентацi! i психолопчного супроводу професiйного самовизначення особистосл займалися О.Борисова, Е. Пнзберг, Дж. Голланд, Е. Зеер, Г. Костюк, В. Моляко, М. Пряжшков, Д. Сьюпер, М. Тименко, С. Чютякова, Б.Федоришин, С. Фукуяма, М. Янцур та ш Так, е. Клiмов визначив основнi чинники, на якi треба зважати при шдготовщ оптантiв до вибору напряму професшно! дiяльностi; Б. Федоришин провiв психологiчний аналiз особистосп учня з профорiентацiйною метою. О. Борисова проанаизувала проблеми психологiчного супроводу на початковш стади оптаци; В. Востршова визначила педагогiчнi засади професшно! орiентацi! старшокласник1в у навчально-виховному процесц О. Джура окреслив роль освии в системi факторiв професiйного самовизначення особистостц Н. Гончарова розробила структурно-функцюнальну систему взаемозв'язку умов профорiентацi!, розвитку психологiчних особливостей i навчальних досягнень старших тдлптав; I. Мачуська дослщила основнi чинники професiйного самовизначення старшокласнишв; О. Вiтвiцька визначила психологiчнi умови професшного самовизначення випускник1в загальноосвiтнiх шил в процес профконсультацп; Т. Кравченко вивчала вплив батьк1в на вибiр професп учнями. Дослiдження науковщв довели, що на професiйне самовизначення оптанттв впливають як внутрiшнi, так i зовнiшнi чинники. Однак в наукових розввдках недостатньо уваги придiлено оцшщ оптантами ролi рiзноманiтних чинникiв впливу на вибiр ними свого трудового шляху.
Метою статп е до^дження значущостi впливiв факторiв на професшне самовизначення школярш з позици останшх.
Е. Зеер, А. Павлова, Н. Садовшкова вважають ядром професiйного самовизначення сввдомий вибiр професп оптантами з урахуванням сво!х особливостей i можливостей, вимог професшно! дiяльностi i соцiально-економiчних умов [3, с. 54]. В. Поляков, С. Чютякова, С. Волошин та iншi науковцi професiйне самовизначення розумшть як процес формування особиспстю свого ставлення до професiйно-трудового середовища i спосiб самореалiзацi!, складову цшсного життевого утвердження. Це узгодження внутршньособиспсних i соцiально-професiйних потреб не зашнчуеться з вибором фаху, а тривае протягом усього життевого i трудового шляху. У «Положеннi про професшну орiентацiю молодi, яка навчаеться», професiйну орiентацiю визначено як комплексну науково обгрунтовану систему форм, методiв i засобiв, спрямованих на забезпечення допомоги особистостi в активному, сввдомому професiйному виборi та в трудовому становленш [1, с. 47]. Отже тдготовка учнiв загальноосвiтнiх шк1л до професшного самовизначення в умовах ринку пращ розглядаеться як комплекс заходiв, що використовуються для створення сприятливих можливостей для процесу прийняття ршень школярами в питаннях пов'язаних з вибором напряму професшно! дiяльностi.
На стадп оптацi! при реалiзацi! профорiентацiйних завдань доцiльно орiентуватися на п'ять основних параметрiв професiйно! зрiлостi (готовносп):
1) автономнiсть оптанта;
2) шформовашсть про свiт професiй i вмшня спiввiднести iнформацiю зi сво!ми особливостями;
3) умшня приймати рiшення;
4) умшня планувати свое професiйне життя;
5) емоцшне включения в ситуацiю ршення [7, с. 12].
I. Мачуська використовуе там критери для визначення ступеня готовностi учнiв до професшного самовизначення: когштивний компонент (здатнiсть до самоаналiзу; здатнiсть до аналiзу професш, наявнiсть профiнформацiйних знань, адекватна самоощнка); мотивацiйний компонент (сформованiсть iерархi! мотивiв вибору професi!; наявнiсть ст1йкого штересу до певно! професi!; сформованiсть професшних намiрiв); практичний (наявнiсть обгрунтованого особистого професшного плану та здшснення практичних заходiв з його реалiзацi!) [6, с. 477].
Щоб досягти належного рiвня розвитку кожного з вищезазначених параметрiв ефективного професiйного самовизначення особистосп потрiбно вирiшити так1 завдання:
• озбро!ти оптаттв знаннями про свгт професiй, сучасний ринок працi, шформащею про основнi правила професiйного вибору, даними про мережу навчальних закладiв; ознайомити оптантiв iз закономiрностями складання професiйного плану, з особистими iндивiдуально-психологiчними особливостями та можливостями !хнього розвитку, з матерiалами про компенсаторш механiзми та iндивiдуальний стиль дiяльностi; створити умови для формування в учшв готовност до iнтеграцi! в сучасш ринковi вiдносини;
• сформувати в оптантв вiдповiднi компетентностт умiння самостшно шукати й аналiзувати шформащю про свiт професiй; працювати з професiографiчними матерiалами (професюграмами, психограмами, профкартами); складати професiйний план; аналiзувати власт iндивiдуальнi особливосл та вимоги професш i зiставляти !х; створювати й виконувати корекдiйнi i розвивальнi програми самовдосконалення та формувати професшно важливi якостц здатнiсть подавати потенцiйному роботодавцю iнформацiю про себе на належному рiвнi тощо.
Самостiйнiсть оптанта при виборi фаху е важливою складовою адекватного професшного самовизначення. Водночас важливо при проведеннi професшно! орiентацi! враховувати вплив як макро-, так i мiкросередовища на позицi! школярiв.
Розглянемо тдходи дослiдникiв до визначення чинниюв, що зумовлюють вибiр оптантами майбутнього фаху.
Зйдно з концепщею американського психолога Д. Сьюпера соцiальиi чинники впливають на людину протягом усього и життя, тому вибiр нею професи - це тшьки момент у профеайному становлениi. Загалом розвиток професiйних штерес1в дослiдиик розглядае як утвердження власного «Я». Е. Пнзберг дотримуеться думки, що професiйне самовизначення е системою ршень iндивiда на кожному етат життевого шляху, в основi яко! лежить компромiс мiж штересами, здабностями i можливостями особистосп та соцiальним середовищем. Процес профеайного самовизначення вiн розглядае як незвороттй, оск1льки кожний етап потребуе значних зусиль, часу i капiталу. Анатзуючи рiшення людей на конкретних вшових стадях, учений вважае !х дедалi оптимальнiшими [5, с. 302]. Як бачимо, викладенi теори «вшьного розвитку особистосп» надають великого значення шдиввду, його задаткам, здабностям, iнтересам i потребам.
1нш1 вченi обстоюють концепци випадкового вибору (Т. Каплоу, Р. Рiччi, М. Скотт), зпдно з якими певний професiйний iнтерес зумовлюють обставини, що склалися. Дж. Д. Крамбольтц намагався синтезувати чинники, що впливають на вибiр професи, i виокремив такi: генетичиi, макро-i мiкросередовище, попередтй досввд. професiйиi навички [1, с. 348].
Оригiнальним тдходом щодо визначення чинник1в впливу на професшне самовизначення особистостi е позищя А. Роу, вона вважае, що професшш iнтереси розвиваються в результата взаемодi! мiж батьками та !хшми дiтьми. Вибiр кар'ери вiдображае бажання задовольнити потреби, як1 не були задоволеш батьками в дитинствi [5, с. 300].
Шдсумовуючи огляд пiдходiв до визначення фактор1в впливу на професшне самовизначення молод^ зазначимо, що до чинниюв макрорiвия вiдносять сощальну структуру суспiльства, механiзми соцiально! стратифшацп в ньому i роль у цих мехашзмах освiти, а до чинниюв мiкрорiвня - соцiальне становище, осв^, i позицiю батьк1в, особливосп виховання ними дiтей, расову й етшчну приналежнiсть оптанта, успiшиiсть його навчання в школi тощо.
Одним з найвагомших чинник1в впливу на вибiр професi! оптантами е позищя батьшв. Водночас ставлення останнiх до проблеми вибору !хнiми дiтьми майбутнього трудового шляху i рiвень залучення батьк1в до процесу професiйного самовизначення школярiв може лежати в широких даапазонах: вiд байдужостi до повного занурення в ситуацiю, вiд позицп надання абсолютно! свободи вибору до авторитарного нав'язування свое! думки тощо.
е. Клiмов наводить можливi рiзновидностi взаемостосунк1в дiтей i батькiв в межах проблеми професшного самовизначення перших.
1. Дитиш надаеться свобода вибору, в и рiшения не втручаються; батьки по сут1 вiдходять ввд питання, залишаючи свою дитину в цш справi «на волю випадку».
2. Батьки, приймають близько до серця питання про майбутне дитини; в цьому випадку вони зпдщ iз зробленим нею вибором i сприяють його реалiзацi!.
3. Батьки не зпдщ з вибором дитини. При цьому можливi таш варiанти: а) батьки знають з особистого досв^ про вибрану дитиною професш та активно протидшть прагненню вибрати !!, роблять все можливе, щоб «влаштувати» свою дитину на запропоновану ними
спещальшсть; б) батьки знають з особистого досв^ про вибрану дитиною професiю, протидiють прагненню вибрати и, пропонуючи «будь-яку шшу», але «тшьки не цю» професiю.
4. Батьки дають диям так чи шакше викривлену орieнтацiю: а) з рiзних причин створюють у датей невiрне уявлення про свою чи ввдому професiю, культивуючи у дитини ставлення до майбутньо! роботи, що не витримуе моральних критерив; б) не знають про запропоновану ними дитиш професiю, але активно рекомендують 11 вибрати, мотивуючи тим, що це «щкаво», «красиво» i т. п.; в) не обмежують дией у виборi професи, але вважають, що головне - зак1нчити ВНЗ, а вс iншi варiанти професшно! освии активно вiдкидають.
5. Батьки створюють умови для самостшного й активного пошуку дiтьми адекватного професшного самовизначення [4, с. 35-36]
Зрозумшо, що оптимальною ситуащею е остання, коли батьки зануреш в проблему професшно! орiентацi!, але зусилля спрямовують не на нав'язування свое! думки, а створюють умови для ефективного самостшного прийняття рiшень дiтьми щодо питань, пов'язаних з вибором майбутньо! професи.
З метою вивчення значущосп впливу рiзних чинник1в на вибiр професiйного шляху учнями було дослщжено позицi! оптанта 5, 7, 9 та 11 клас1в. Опитування респондента проводились у 1999, 2002, 2005, 2008, 2011 i 2014 роках. Що дало можливють простежити динамшу змiн у сощально-професiйних орiентирах школяр1в у вiковому i часовому розрiзах. Дослiдження проводилося у ЗОШ №№ 8, 9, 10, 11, 15, 18, 19, 20, 24 i 26 м. Тернополя i ЗОШ Залщицького, Коз1вського, Кременецького, Терношльського i Чортк1вського районiв Тернопiльсько! област!
Насамперед проаналiзуемо вiдповiдi учнiв 5 класу. Визначальними чинниками впливу на вибiр професi! п'ятикласниками е им'я i засоби масово! iнформацi!. Найбшьший вплив батьк1в зафiксовано в 2005 р. ( 34,7 %) а ЗМ1 в 1999 р. (35,8 %). Лише у 2011 р. вплив учш^в та навчання в школi переважили вплив ЗМ1 - ввдповвдно 26,8 % i 19,5 %. На цьому вiковому еташ вплив педагогiчних працiвникiв i навчально-виховного процесу в ЗОШ е дуже вагомим: вiд 9,3 % у 1999 р. до 26,8% у 2011 р. Вплив шших чинниюв - поради авторитетних людей, друзiв, приклад представникв професш - менш вагомий, хоча в кожного з них е сво! найвищi показники. Так, у 2005 р. i 2014 р. для кожного десятого оптанта читання ввдповвдно! лиератури стало вагомим стимулом до формування ввдповщного професiйного iнтересу. В 1999 р. на 8 % п'ятикласниюв найвагомший вплив здiйснили представники професи. Поради друз1в щодо вибору профеайного шляху були значимi для 6,3% респонденпв у 2008 р. Коефщенти рангово! кореляци мiж вiдповiдями п'ятикласникв становили: 1999 р. i 2014 р. - 0,83; 2002 р. i 2014 р. - 0,91; 2005 р. i 2014 р. - 0,87; 2008 р. i 2014 р. - 0,6; 2011р. i 2014 р. - 0,92.
Аналiз думок семикласникв фшсуе визначальну роль сiм'! у виборi ними фаху. Водночас, якщо позицiя батьюв е найвагомiшою для кожного третього-четвертого учня 5-7 класiв, то вплив ЗМ1 зменшуеться iз зростанням вщу респондентiв. Так, у 2014 р. щ показники становили вiдповiдно 27,7 % у п'ятикласнишв i 8,3 % у семикласниюв. На формування ставлення останшх до того чи шшого фаху посилюеться вплив однол^юв. Також серед учнiв 7 класу зростае юльюсть тих, хто заперечуе вплив певних чинниюв на процес свого професшного самовизначення: з 2,4-10,8 % у п'ятикласниюв до 7,3-34,2 % у семикласниюв. У часовому розрiзi також спостернаеться зростання юлькосп оптанта, яю наполягають на автономност свого вибору. Вплив вчител1в, навпаки, значно зменшуеться: з 9,3 % - 26.8 % у 5 клаа до 1,2-9,8 % у 7 клаа. Коефщенти рангово! кореляци м1ж вiдповiдями семикласникiв: 1999 р. i 2014 р. - 0,34; 2002 р. i 2014 р. - 0,97; 2005 р. i 2014 р. - 0,89; 2008 р. i 2014 р. - 0,65; 2011 р. i 2014 р. - 0,88.
Серед позицш дев'ятикласниюв зафшсовано схожi тенденцi!: визначальним при виборi фаху кожним трепм-четвертим учнем е вплив батьк1в (25,2 - 38,7 %); заперечують вплив шших оаб i факторiв на професшне самовизначення 14,4-27,8 % респонденпв.
Продовжуеться спадання значимост1 ЗМ1 у вшовому i часовому розрiзах: в 2014 р. лише кожен 20-й респондент вказував на значимоси для його профорiентацiйно! позицi! цього показника. Водночас зростае вплив представникiв професи: з 4,8-7,8 % у 7 клаа до 11,4-17,3 % у 9 клаа. Позищя друз1в у цьому питанш не е значимою; лише 1,8-7,8 % учив 9 клаав вщчувають цей вплив. Коефiцiенти рангово! кореляци м1ж вiдповiдями дев'ятикласник1в: 1999 р. i 2014 р. - 0,74; 2002 р. i 2014 р. - 0,92; 2005 р. i 2014 р. - 0,88; 2008 р. i 2014 р. - 0,36; 2011 р. i 2014 р. - 0,21.
Суттево не вiдрiзняються ввд позицiй учшв 9 класу думки випускиикiв шкш: батьки е найвпливовiшим чинником при виборi фаху оптантами; кожен п'ятий одинадцятикласник не усвiдомлюе впливу шших чинник1в на свое професiйне самовизначення. Порiвияно з пiдлiтковим перiодом на представнишв юнацького вiку менше впливае позицiя однолiткiв. Разом з тим дещо значимшим стае приклад представнишв професi! i, порiвияно з думками дев'ятикласнишв, зростае усвiдомления впливу ЗМ1, хоча воно не досягае показнишв, властивих учням 5 класу. Вплив учителiв на процес професiйного самовизначення випускнишв шк1л майже непомiтний для останшх: в 2014 р. цей показник становив 1,2 %. Коефщенти рангово! кореляцi! мiж вiдповiдями школярiв: 1999 р. i 2014 р. випуску - 0,85; 2002 р. i 2014 р. -0,79; 2005 р. i 2014 р. - 0,79; 2008 р. i 2014 р. - 0,86; 2011 р. i 2014 р. - 0,74.
Узагальнення результапв дослiджень сощально-професшних орiентирiв школярiв дозволяе зробити певш висновки. Найвагомiшим чинником впливу на професшне самовизначення учнiв усiх вшових категорiй i в усi дослщжуваш часовi перiоди е батьки. Цей вплив може бути як конструктивним, коли доро^ члени сiм'! створюють сприятливi умови для адекватного вибору професп оптантом, так i деструктивним, коли дорослi самоусуваються вiд проблем професшно! орiентацi! свое! дитини, залишаючи !! на одинцi перед складним життевим вибором, або вiдбуваеться нав'язування батьками свое! думки, яка суперечить бажанням, можливостям учня тощо.
Для школярiв 5-7 класiв ЗМ1 е важливим чинником впливу на виникнення професшних iнтересiв. З вiком цей вплив швелюеться. Також для шдлишв часто вагомою думкою при процеа професiйного самовизначення е позицiя друзiв, однокласник1в, що цiлком природно i вiдповiдае !хнiм вiковим особливостям, адже референтна група для них найчастше -однолики. Натомiсть для старшокласнишв бiльш вагомими е приклад представнишв ввдповвдно! професi! i позицiя авторитетних для них людей (о^м батьшв i друзiв). Вiд 7 класу кожен третш-п'ятий учень наполягае на автономност свого вибору, заперечуючи вплив шших чиннишв на професiйне самовизначення. Можливо вони просто не усввдомлюють цi впливи або т е для них справдi незначними.
Профорiентацiйна дiяльнiсть педагогiчних працiвникiв суттево впливае на позицш лише учнiв 5 класу, вже для школярiв 7 класу вона не е значимою, а для оптанпв наступних вшових категорiй - е майже непомина. Тому виникае нагальна потреба посилити роботу загальноосвишх навчальних закладiв щодо тдготовки школяр1в до вибору професи. Водночас варто налагоджувати тiсну ствпрацю з iншими iнституцiями соцiалiзацi! молод^ особливо з батьками, якi е найвагомшим профорiентацiйним чинником. Ефективна партнерська взаемодiя сiм'! i педагогiчних пращвнишв навчального закладу дасть змогу створити сприятливi умови для адекватного професшного самовизначення оптантiв.
У зв'язку з цим потребуе подальших дослiджень можливють створення комплексно!, складно! i багаторiвнево! системи пiдготовки пiдростаючого поколiния до вибору напрямку професiйно! дiяльностi. В основi цiе! моделi повинна лежати псна спiвпрадя усiх iнститутiв соцiалiзацi! особистостi (сiм'!, загальноосвiтнiх навчальних закладiв, закладiв позашк1льно! освiти, установ i пiдроздiлiв служби зайиятостi, центрiв сощально! служби для сiм'!, дiтей та молодi та iн.) стосовно тдготовки особистосп до ефективного професiйного самовизначення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Глэддинг С. Психологическое консультирование. - 4-е изд. / С. Глэддинг. - СПб.: Питер, 2002. - 736 с.
2. Збiрник нормативних, шструктивних та методичних матерiалiв з питань професшно! орiентацil незайнятого населення та iнших категорш громадян. - К.,1997. - 136 с.
3. Зеер Э. Ф. Профориентология: теория и практика: учеб. пособие для высшей школы / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Н. О. Садовникова. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 192 с.
4. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения: учеб. пособие для студентов высших пед. учеб. заведений / Е. А. Климов. - М.: Академия, 2004. - 304 с.
5. Коттлер Д. Психотерапевтическое консультирование./ Дж. Коттлер, Р. Браун. - СПб.: Питер, 2001. - 464 с.
6. Мачуська I. М. Основш чинники професшного самовизначення старшокласник1в / I. М. Мачуська // Теоретико-методичш проблеми виховання дггей та учшвсько! молодт - 2013. - Вип. 17 (1). -С. 474-482.
7. Чернявская А. П. Психологическое консультирование по профессиональной ориентации / А. Чернявская. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 96 с.
