16. Миколаевич Я. Школа народна Ч. III i IV // Учитель. — 1896. — № 3. — С. 33-37; № 4. — С. 49-54.
17. Морозенко Т. Критичний розгляд шкшьних читанок // Учитель. — 1913. — №4. — С. 118-120.
18. Новий плян шшльний i шдручники (Ввдчит Д. Дмитерка на загальних зборах товариства педагогичного у Львовi дня 1 (новий стиль) лютого 1894 р.) // Учитель. — 1894. — № 5. — С. 65-67.
19. Петришин I. Критичний перегляд стишшв помщених в рускш "Шшлщ Ч. IV" // Учитель. — 1899. — № 11. — С. 161-164.
20. Про шшльш шдручники для народних шшл // Учитель. — 1891. — №8. — С. 118-120.
21. Ратальский В. О сколько ютория оживляе, образуе, за^вае, тдносить i взмiцняе прикмети душi, та чи вiдповiдають тш цш читанки шк1льн1? // Учитель. — 1892. — №24. — С. 385-387.
22. Чеховский Д. Кшька уваг про "Вправи латинськ для класи II riмназiяльноl" // Учитель. — 1895. — № 16-17. — С. 257-263.
23. Чеховский Д. Уваги над подручниками 1) Вправи Германа-Петеленца-Калитовского, 2) Лат. вправи Самолевича-Солтиака-Цеглиньского, 3) Лат. граматика Самолевича-Цеглиньского // Учитель. — 1892. — № 16-17. — С. 273-276.
24. Ющишин I. Критика i бiблюгpафiя. Мариян Якимовський. Шмецко-руский словарець до "Початков нiмецкого язика" для трето! кляси народних шшл. Ст. 45. — Станiславiв, 1914 // Учитель. — 1913. — № 4. — С. 127-128.
Геннадш КОВАЛЬЧУК
ДОСВ1Д ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР1В У 1920-1930-1 РОКИ В КОНТЕКСТ ВИХОВНО1 РОБОТИ СУЧАСНО1 ШКОЛИ УКРА1НИ
У статтi здшснена спроба наукового анализу досвiду роботи освiтнiх закладiв 20-30 —х роюв XX ст. у справi оргатзацИ трудового виховання учнiв. Уроки до^джуваног проблеми автор розглядае у контекстi виховног роботи сучасно'1 школи.
Вивчаючи процес становлення в Укра!ш системи трудового виховання, великий науковий штерес становить перюд 1920-1930-х рр. Анал1з вказано! проблеми в минул1 роки не лише дозволяе охарактеризувати шляхи розв'язання цього питання, що е достатньо важливим здобутком, а й дати йому науково обгрунтовану прогностичну ощнку, сприяти формуванню ново!, виважено! освггньо! пол1тики щодо розбудови нацюнально! школи.
Анал1зуючи л1тературу того часу, можна погодитися з думкою П. Атутова I В. Полякова, що реформування школи, в якш трудовий принцип був головним у навчанш та професшнш шдготовщ школяр1в, частково шдмшювався щеолопчними аксюмами та гаслами: "Добре оргашзована праця тдлитав, дух колектив1зму повинш практично навчати д1тей наущ та життю", "Кожен учень повинен отримати трудову загартовашсть", "Ршення грандюзних завдань яюсного вдосконалення вс1х сторш життя нашого суспшьства на основ! прискорення сощально-економ1чного розвитку кра!ни прямо пов'язано з р1внем трудово! та професшно! шдготовки шдростаючого поколшня" тощо [1, 3].
Основш тенденцп розвитку юторико-педагопчного процесу першо! третини XX ст., зокрема педагопчний досвщ трудового виховання у 20-30-х роки, вщображеш у наукових пошуках сучасних дослщниюв (А. Вихрущ, С. Дем'янчук, В. Ддух, В. Кухарський, М. Левювський, I. Лшарчук, В. Мадз1гон, С. Мазуренко, Д. Тхоржевський та ш.). Вони розглядають р1зш аспекти юторп становлення { розвитку системи трудово! подготовки школяр1в, певш законом1рносп у трудовому навчанш { вихованш учшв на р1зних етапах розвитку украшського шкiльництва кшця XIX — середини ХХ ст. Однак ниш трудове виховання учшв у структур! всього навчального-виховного процесу потребуе окремого розгляду зпдно з сучасними шдходами до розвитку педагопчно! науки та нацюнального шкшьництва.
Мета статт1 — дослщити основш тенденци становлення { розвитку системи трудового виховання учшв кр1зь призму сьогодення, адже на початку XXI ст. нацюнальна система осв1ти знову сто!ть перед вибором шляху !! подальшого розвитку. Враховуючи, що названий перюд характеризувався активним пошуком ефективних форм { метод1в трудового навчання та виховання, наповненням його тим змютом, який необхвдний для виховання майбутшх громадян
Укра!ни, i зумовило проаналiзувати досвiд i уроки дослщжувано! нами проблеми у контекстi виховно! роботи сучасно! школи.
Сьогоднi не лише юторики педагогiки звертаються до науково-педагопчного аналiзу цього перiоду, але й науковщ та педагоги-практики творчо запозичують деякi методи та форми, що широко застосовувались у навчально-виховному процес в 1920-1930 рр. Так, метод проекпв у сучасному концептуальному обгрунтувант покладений в основу нових експериментальних програм з трудового навчання для учшв У-1Х класiв. У створенш програм беруть участь фахiвцi з трудового навчання — науковщ, методисти, вчител^ викладачi вузiв. Розробники програм намагаються зберегти все краще, що сформувалося у попередн1 роки у системi трудово! пiдготовки школярiв, надати предмету трудового навчання не декларовану, а практичну спрямованiсть.
Початок демократичних перетворень в Укра!ш засвiдчив не лише досягнення, а й недолши, характерш для сучасно! системи трудового виховання учнiв. Дають про себе знати, зокрема, факти розвалу матерiально! бази трудового навчання, самоусунення колишшх шдшефних пiдприeмств вiд школи, а вчителiв — вiд проблем трудового виховання учшв, пiдмiна пiдготовки до продуктивно! пращ шдготовкою до подальшого навчання, вiдсутнiсть належного методичного забезпечення розвитку технiчно! творчостi учнiв, зменшення гранично! наповнюваностi класiв для подшу на пiдгрупи тощо. Громадськiсть i науковцiв непоко!ть незадовiльний стан трудово! тдготовки школярiв, недостатня !х пол^ехшчна озброeнiсть, слабка увага до питань диференщацп та iндивiдуалiзацi! трудового навчання, неготовшсть учнiв до узагальнення i систематизацi! знань про технiчнi об'екти, необiзнанiсть у питаннях застосування набутих знань на практищ i т.д.
В зв'язку з цим на сучасному етат реформування шкiльно! освгги в Укра!нi одним з головних завдань е забезпечення професiйного самовизначення учшв та !х пiдготовка до майбутньо! трудово! дiяльностi. Пiдвищення ролi занять з трудового навчання у справi профорiентацi! учнiв вiдповiдае мет i змiсту сучасно! освiти, оскшьки, готуючи учнiв до свiдомого вибору професп, вирiшуеться основне виховне завдання — пiдготовка !х до пращ i життя, формування морально!, трудово! життетворчо! мотивацi!, активно! громадянсько! i професiйно! позицi!. Цю паралель можна простежити у дiяльностi педагогiчних колективiв Павлисько! ЗОШ та Богданiвсько! ЗОШ № 1 Кiровоградсько! областi i Сахнiвсько! ЗОШ Черкасько! областi, започатковану вщомими педагогами i керiвниками В. Сухомлинським, I. Ткаченком та О. Захаренком. Аналiз !х творчо! спадщини дае пiдстави для висновку про значний внесок в оргашзащю трудового навчання i виховання учнiвсько! молодi з опорою на такi принципи навчально-виховного процесу, як гуманiзацiя, едшсть загальнолюдського та нацiонального, розвиток i саморозвиток учнiв у процесi навчання та пращ, сшвроб^ництво, спiвпраця, сшвтворчють, iндивiдуалiзацiя процесу навчання.
Аналiзуючи рiзнi джерела зазначеного перiоду, можна пересвщчитись, що в цей перiод не були задiяm основнi педагогiчнi фактори, спрямованi на ефективнiсть трудового виховання дтей та учнiвсько! молодi. Зв'язок навчання з продуктивною працею здшснювався у повсякденнiй педагогiчнiй взаемодi!, в основi яко! була покладена розробка теоретичних i методичних засад процесу поеднання навчання з трудовою дiяльнiстю. Однак цей визначальний педагогiчний чинник, що був основою дiяльностi укра!нсько! школи у 1920-1930-i роки, поступово втрачав свое значення. Як правило, основш знання, що учнi здобували пiд час трудово! дiяльностi, не були використаш при вивченнi фiзики, хiмi!, бiологi!, математики. Вiдповiдно процес навчання не реагував на проблеми, як виникали в трудовiй дiяльностi школярiв. Взаемне вiдсторонення навчання та пращ поступово поставило навчальну працю в розряд "другорядних предмета". Всупереч цим обставинам у школах, де трудовий компонент шдкршлювався високою квалiфiкацiею вчителiв та органiзаторiв працi, трудова пiдготовка залишалася важливою складовою педагопчного процесу.
Проголошення незалежностi Укра!ни в 1991 р. обумовило оптимютичш сподiвання укра!нсько! педагогiчно! громадськостi щодо вдосконалення системи трудового виховання, враховуючи наповнення його в повному обсязi нащональною культурою та поверненням до юторичних традицiй, диференцiацiею трудово! пiдготовки учшв, змшою системи професiйно! орiентацi! тощо. З огляду на це в галузi освгги реалiзовуються новi тдходи до навчання та виховання, розробляються та апробовуються сучаснi концептуальнi положення щодо змюту
трудового виховання y4HiB. Однак разом i3 цими позитивними явищами спостерiгаeться погiршення умов для трудово! тдготовки школярiв. Прихильники "школи навчання" завжди були серед освiтян, але радянська освiта керувалась працями щеолопв марксизму-ленiнiзмy, де трyдовiй пiдготовцi молод^ зокрема поеднанню навчання з продуктивною працею, полiтехнiчнiй освiтi, професiйномy самовизначенню, трудовому вихованню придiлялась значна увага. Вщповщно це вiдображалося в радянськш школi.
Зазначена негативна тенденцiя продовжилась i в сyвереннiй Украïнi. Реформування системи освiти було визначено Законом Украши "Про освiтy" (1991 р.) i Державною нащональною програмою "Освгга" (1993 р.). У цих документах передбачалися принципово новi пiдходи щодо розвитку здiбностей та обдарованостi дтей i молодi, орieнтованi на формування iнтелектyально-кyльтyрноï елiти нацiï. Провiдне мюце у вирiшеннi цих проблем знайшло створення нових типiв навчальних закладiв. Проте в зазначених державних документах про трудове виховання не було навт згадки. Характеризуючи роль трудового виховання в загальнш системi осв^и нашоï держави, було зазначено, що "стан справ в Украш е незадовiльним", а саме: "пiдприемства перестали надавати допомогу школам у створенш матерiальноï бази з трудового навчання, а те, що було створено, розвалюеться на очах, i якщо не вжити термшових заходiв, школа фактично перестане займатись трудовою шдготовкою молод^ що завдасть вiдчyтних втрат розбyдовi державностi Украïнi" [8, 6].
Як зазначав Д. Тхоржевський, "лише шд тиском громадськосп та науковщв до зазначених докyментiв згодом було внесено змши. Так, у програмi "Освiта" трудова пiдготовка розглядаеться як один з трьох шляхiв реформування змюту загальноосвiтньоï пiдготовки" [9, 24]. Вона повинна забезпечити: вироблення елементарних трудових навичок у перюд дошкшьно1' осв^и; розширення трудового досвiдy дтей, формування в них навичок самообслуговування; формування технiко-технологiчних та економiчних знань, практичних yмiнь i навичок, необхщних для залучення yчнiв до продуктивно!' пращ та оволодшня певною профешею; розширення полiтехнiчного свiтоглядy yчнiв i розвиток ïxmx творчих здiбностей на основi взаемозв'язку трудового навчання з основами наук; активне ознайомлення з масовими профешями, виховання потреби у пращ та оволодшня певною профешею; ознайомлення учшв з основами ринковоï економши, рiзними формами господарськоï дiяльностi; використання досвiдy народноï педагогiки, залучення школярiв для вивчення народних ремесел, створення умов для оргашчного включення ïx у трудову дiяльнiсть [2, 13].
У цi ж роки розроблено проект концепцп трyдовоï тдготовки в системi неперервноï освiти, оновлено нормативно-правову базу навчання i виховання в цьому напрямку. Це передуем затверджеш Мшютерством освiти Украïни "Положення про навчальнi майстернi загальноосвiтнього навчально-виховного закладу" та "Положення про мiжшкiльний навчально-виробничий комбiнат". Видано новi програми з трудового навчання, креслення, спецкуршв професiйного спрямування, iнтегрованиx куршв, факультативних, гурткових занять з трyдовоï пiдготовки, що застосовуються в загальноосв^шх навчально-виховних закладах.
Новим етапом реформування шкшьного змiстy вважаеться перiод 1996-1999 рр., коли пiсля прийняття в 1996 р. Закону Украши "Про внесення змш i доповнень до Закону Украюсь^ РСР "Про освггу" розпочалася робота над державними стандартами загальноосвiтньоï пiдготовки yчнiв. У цьому ж рощ колепя Мiнiстерства осв^и Украïни прийняла Концепцiю державного стандарту, де визначались базовий навчальний план й освггш галyзi. У проект базового плану було 8 осв^шх галузей, за трудове навчання вщповщала освiтня галузь "Теxнологiï". У 1997 р. опублшовано проект Державного стандарту з освiтньоï галyзi "Теxнологiï", де визначалась ïï головна мета в œ^^i загальноï освiти: засобами трyдовоï пiдготовки сприяти соцiально-трyдовомy становленню учшв, ïx ефективному професiйномy самовизначенню в умовах ринку працi та професш, оволодiнню загальнотеxнологiчними та спецiальними компонентами знань, вмшь i навичок, прикладноï економiчноï та екологiчноï освiти, розвитку пiзнавально-трyдовоï активностi [7, 3]. Таким чином, мова загалом йде про формування у молодого поколшня теxнологiчноï культури. Ця мета чи сукупшсть визначених задач не досягаеться жодною шшою складовою загальноï освiти, а для сучасного постiндyстрiального свiтy, в якому превалюють теxнологiï, така тдготовка молодi життево необxiдна.
I знову, як у попередшх реформацiйних перiодах, виникають протирiччя. Так, разом i3 прийняттям Закону Украши "Про загальну середню освггу" (1999 р.) [3, 547-562], на ochobî якого вiдбулося принципово нове осмислення Bcix складових загально! середньо! освiти, було визначено новий змют освiти на основi систематизованих знань про природу, людину, суспiльство, культуру та виробництво, а також засобiв шзнавально! i практично! дiяльностi. Це повшстю вiдповiдаe метi трудового навчання i виховання, але постiйно скорочуеться час на освiтню галузь "Технологи".
Аналiз засвiдчуе, що багато плщних iдей щодо трудово! спрямованостi навчання протягом десятирiч розбиваються через вiдомi обставини: непослiдовнiсть ставлення державних оргашв до трудово! пiдготовки учнiв у загальноосв^нш школi, недопрацювання правових основ включення школярiв у трудовi процеси, слабкiсть матерiальноï бази, недостатнiй рiвень квалiфiкацiï педагогiв у галузi трудовоï дiяльностi, вiдчуження працi вiд навчальних i клубних занять. Натомiсть виникае питання: "Чому досвiд трудового виховання й навчання, здобутий в минулому, не стае уроком у реформуванш та розвитку трудовоï дiяльностi шкшьництва i всiеï системи освiти в майбутньому?".
Провiдною тенденцiею системи навчання в школах Украши в 1920-193 0-i роки була трудова, практична спрямованють загальноосв^шх предме^в. Вона закладалась у теоретичш пiдвалини дiяльностi школи i виступала формуючою iдеею всього навчально-виховного процесу. Однак у сучаснш школi мiж загальношкiльними та предметними дидактичними завданнями е одна принципова вщмшшсть. При виконаннi загальношкiльних завдань на перший план виступае змютовий аспект, а предметних завдань — процесуальний. Якщо загальношкiльнi завдання вирiшуються в процес формування в учнiв стабшьного кола понять i вмiнь, то предметш завдання — на базi полiварiативноï трудово!' дiяльностi школярiв, кожна з яких характеризуеться своïм обсягом умшь i понять.
Важливою складовою системи позакласноï роботи з трудового виховання було також оздоровлення дтей з використанням природних факторiв. Саме тд час цих заходiв е можливють чiтко органiзувати виховну роботу щодо самозбереження життя дiтей, попередження можливого травматизму i захворювань. Тому заслуговуе на увагу досвщ роботи наприкшщ 1920-х рокiв сiльськогосподарських дитячих товариств, кооперативних об'еднань, дитячих мютечок, у функци яких входила господарська, культосв^ня громадсько-корисна робота.
Розвиток свiтового та европейського осв^нього простору зокрема об'ективно потребуе вщ украïнськоï школи адекватноï реакци на процеси реформування загальноï середньоï освiти, що вiдбуваються у провщних краïнах свiту. Загальною тенденщею розвитку старшоï профiльноï школи е ïï орiентацiя на широку диференщащю, варiативнiсть, багатопрофiльнiсть, iнтеграцiю загальноï i допрофесiйноï освiти. Технологiчний напрямок у структурi профiльного навчання передбачае засвоення учнями таких навчальних профiлiв, як шформатика, виробничi технологи, проектування i конструювання, дизайн, побутове обслуговування, народш ремесла та iн. [5].
Школа другоï половини 1920-х — початку 1930-х роюв нагромадила великий досвщ щодо органiзацiï трудового виховання i полтехшчного навчання в процесi загальноосвiтньоï пiдготовки учнiв. Заслуговуе на увагу досвщ передових шкiл ФЗС здшснення тiсного зв'язку навчання з практикою господарського будiвництва у рiзних формах: екскурси, спостереження i дослiдження на виробницга, практичнi та лабораторнi роботи суспшьно корисна i продуктивна праця. У ФЗС праця була не лише об'ектом вивчення, а й джерелом i методом придбання нових знань, умiнь i навичок. Кращi вчителi прагнули в процесi навчання опиратися на особистий життевий досвщ учнiв, ïхнiй природний iнтерес до техшки, широко застосовували пошуковi методи, стимулюючи самостшну роботу дiтей з вивчення основ виробництва. Однак серйозш методологiчнi i дидактичнi недолiки програм не забезпечували належного теоретичного рiвня загальноï i полiтехнiчноï освiти. Тому штегращя загальноï трудовоï i допрофесiйноï освiти в сучаснiй школi дае змогу створити умови щодо рiвня та якост трудовоï пiдготовки школярiв, усунути дублювання, сконцентрувати зусилля вчителiв-предметникiв на вирiшення основних завдань, тдвищити соцiально-трудову, полiтехнiчну, практичну i прикладну спрямованiсть процесу навчання. "1нтегративний шдхщ покликаний сприяти формуванню загальнотрудових
умшь школярiв: працювати творчо; оргашзовувати свое робоче мiсце; планувати свою трудову дiяльнiсть; працювати в колективц оцiнювати i контролювати процес працi; об'ективно yсвiдомлювати значимiсть свое! пращ i пращ шших" [6, 28].
Складна економiчна ситyацiя спричинила згортання розгалужено1' системи трудового виховання та професшно! орiентацiï yчнiв загальноосв^шх шкiл. На початку XXI ст. маемо лише окремi наyковi дослщження про престижнiсть робiтничих професiй серед учшв i систему науково-методичного забезпечення, розроблену в минyлi роки. Аналiз дослщжуваного перiодy пiдтвердив важливу роль профшьного навчання у процесi допрофесiйноï пiдготовки школярiв. Концепцiя профiльного навчання в старшш загальноосвiтнiй школi розроблена на виконання Закону Украïни "Про загальну середню освiтy", постанови Кабшету Мiнiстрiв Украïни вiд 16 листопада 2000 р. "Про перехщ загальноосв^шх навчальних закладiв на новий змют, структуру i 12-рiчний термiн навчання". Вона грунтуеться на основних положеннях Концепцiï загальноï середньоï освiти (12^чна школа) i спрямована на реалiзацiю Нацiональноï доктрини розвитку освiти, затверджено1' Указом Президента Украши вiд 17 кв^ня 2002 р. № 347/2002.
У названих документах закладено новi пiдходи до органiзацiï освiти в старшш школг Вона мае функщонувати як профiльна. Це створюватиме сприятливi умови для врахування iндивiдyальних особливостей, штерешв i потреб yчнiв, формування в школярiв орiентацiï на той чи шший вид майбутньо1' професшно1' дiяльностi. Профiльна школа найповнiше реалiзyе принцип особистiсно-орiентованого навчання, що значно розширюе можливостi учня у виборi власно1' освiтньоï траекторiï. Концепцiя розроблена з урахуванням вiтчизняного та зарyбiжного досвiдy органiзацiï профiльного навчання в старшш загальноосв^нш школi. Основними завданнями профiльного навчання е:
- створення умов для врахування й розвитку навчально-шзнавальних i професшних iнтересiв, нахитв, здiбностей i потреб yчнiв старшо1' школи в процесi 1'хньо1' загальноосвггньо1' пiдготовки;
- виховання в учшв любовi до працi, забезпечення умов для 1'хнього життевого i професшного самовизначення, формування готовностi до свщомого вибору й оволодiння майбутньою профеаею;
- формування соцiальноï, комyнiкативноï, шформацшно1', технiчноï, технологiчноï компетенцiй yчнiв на допрофесшному рiвнi, спрямування молодi щодо майбутньо1' професiйноï дiяльностi;
- забезпечення наступно-перспективних зв'язкiв мiж загальною середньою i професiйною освiтою вiдповiдно до обраного профшю [4, 59].
Л1ТЕРАТУРА
1. Атутов П. Р., Поляков В. А. Крепить и развивать союз учения и труда // Школа и производство. — 1984. — № 1. — С. 3.
2. Державна нацюнальна програма "Освгга" (Украша ХХ1 столитя). — К.: Радуга, 1994. — 62 с.
3. Закон Украши "Про загальну середню освпу" // Вадомосп Верховно! Ради Украши. — 1999. — № 28. — 16 липня. — С. 547-562.
4. Книга вчителя трудового навчання: Дов1дково-методичне видання / Упоряд. С. М. Дятленко. — Харюв: ТОРС1НГ ПЛЮС, 2005. — 272 с.
5. Концепщя профшьного навчання в старшш школ1: Проект // Освгга Украши. — 2003. — 10 червня.
6. Кравченко Т., Коберник О. Використання штерактивних метод1в на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. — 2003. — № 2. — С. 28-31.
7. Стандарт зм1сту освггаьо1 галуз1 "ТехнолопГ ("Трудове навчання"): Доопрацьований вар1ант // Трудова подготовка в закладах освгга. — 1997. — № 2. — С. 3.
8. Тхоржевський Д. О. МТсце та завдання трудового навчання у систем! трудово1 тдготовки школяр1в // Трудова подготовка в закладах освгга Украши. — 1995. — № 1. — С. 6-8.
9. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професшного навчання. Ч.1: Теор1я трудового навчання. — 4-е вид. — К., 2000. — 248 с.