CC BY
14
Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 30 серпня 1984 року № 928 було затверджено «Положення про базове шдприемство загальноосв^ньо! школи» [4, 13-20]. Завданням стльно! роботи базового шдприемства i школи було забезпечення загальнотрудово! пiдготовки полiтехнiчного характеру учнiв i пiдготовка до оволодiння масовими профешями.
Разом з тим передбачено працю дiтей на замовлення пiдприeмств — на договiрнiй основi. Договiр був тим документом, на основi якого будувались фiнансово-економiчнi вiдносини адмшютраци школи та шдприемства. Цей документ дозволяв школi перспективно планувати як оргашзащю продуктивно! пращ учшв, так i !х трудову пiдготовку в цшому [5].
Цiлком очевидно, що виховна спрямованiсть навчального процесу в шкшьних майстернях, в першу чергу, забезпечуеться тодi, коли кожен учень усвщомлюе значущiсть виробу, який виготовляеться. А тому суспшьно корисна продуктивна праця на уроках трудового навчання i в теперiшнiй час не повинна втратити свое! актуальность
Л1ТЕРАТУРА
1. Аверичев Ю. П., Кулешов С. М. Сборник документов по трудовому обучению. — М.: Просвещение, 1983. — 192 с.
2. Гордин А. Ю. Производительный труд учащихся в восьмилетней школе // Школа и производство.
— 1963. — № 10. — С. 37-43.
3. Заплатин В. Н., Князев А. Г. Предметная система планирования в мастерских // Школа и производство. — 1967. — № 1. — С. 20-26.
4. Кулешов С. М., Аверичев Ю. П. Сборник документов по трудовому и профессиональному обучению. — М.: Просвещение, 1987. — 209 с.
5. Леонтьев А. В. Развитие содержания и организации созидательного труда школьников в образовательной области «Технология»: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. — М., 2003. — 367 с.
6. Лист Мшстерства освети СРСР «Про полшшення оргашзацп сусшльно-корисно! пращ в загальноосветнш школ1» вщ 30. 12. 1971 р. № 84 — М // Зб1рник наказ1в та шструкцш МО УРСР.
— 1972. — № 6. — С. 5.
7. Программа трудового обучения учащихся 5-7 классов. — К.: Радянська школа, 1986. — 150 с.
8. Тарнопольський Д. М. Производительный труд учащихся У-УШ классов и связь его с производственным обучением старшеклассников // Школа и производство. — 1961. — № 9 — С. 35.
9. Трудове навчання в школ1: Зб1рник статей. Випуск 1. — К.: Радянська школа, 1968. — 152 с.
10. Швецов К. И., Демин А. И. Производственный труд учащихся 5-7 классов в учебных мастерских школ Украины // Школа и производство. — 1960. — № 4. — С. 36-42.
Тетяна ГУЦАН
УПРОВАДЖЕННЯ ПРОФ1ЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В ЗАГАЛЬНООСВГГШХ ШКОЛАХ УКРА1НИ
ТА РОСЫ
У статтi проаналгзовано стан впровадження економiчного профшю у ЗНЗ Украти та РосП, визначено структуру шюльног економiчноi освiти, видшено проблеми впровадження економiчного профшю у навчальний процес ЗНЗ та узагальнено можливi шляхи Их подолання.
Важливим кроком реформування загально! середньо! освгги е И перехщ до профшьно! старшо! школи, актуальнють впровадження яко! зумовлена низкою причин: бшьшють батьюв намагаються вщдати сво!х детей до навчальних закладiв, змют навчання в яких максимально враховуватиме штереси (запити) школярiв; не вш д^и готовi вивчати поглиблено предмети, яю пропонують пмназп та лще!. У той же час приблизно 70% старшокласниюв вiком 15 рокiв знають, яким дисциплшам надати перевагу i ким вони хочуть стати у майбутньому [1]; вчителям легше працювати з учнями, якi знають, навщо вони навчаються; 90% старшокласникiв шсля закiнчення загальноосвiтнього навчального закладу планують продовжити навчання у ВНЗ. В Укра1ш для впровадження профiльного навчання прийнято низку нормативних документiв, вщповщно до яких старша школа (10-12 класи) мае функцюнувати як профшьна. Профiльне навчання — це вид диференцшованого навчання, що передбачае врахування освiтнiх потреб, нахилiв та здiбностей учнiв i створення умов для навчання старшокласниюв вiдповiдно до
1хнього професiйного самовизначення [2]. Тобто, метою профшьного навчання е забезпечення загальноосвггньо1 та допрофесшно1 пiдготовки учнiв.
У структурi профiльного навчання в Укрш'ш одним iз напрямкiв профшзацп визначено суспшьно-гумаштарний, до складу якого входить економiчний профiль. Метою його вивчення е формування в особистостi економiчного мислення та культури поведiнки у ринковому середовищ^ озброення теоретичними знаннями та практичними умiннями, що дають змогу самостiйно вирiшувати економiчнi проблеми та приймати вiдповiднi рiшення в рiзних ситуацiях, розвиток здiбностей до певного виду дiяльностi, формування свщомого вибору професи, адаптацiя людини до соцiально-економiчних та полiтичних змiн у суспшьста. У сучаснiй науково-педагогiчнiй лiтературi основна увага придiляеться питанням запровадження профiльного навчання в цiлому. Так, украшськими та зарубiжними науковцями дослщжуються питання оргашзаци профiльного навчання в сучаснш школi (Н. Анiськiна, Т. Захарова, О. Касьянова, В. Кизенко, Н. Кленова, С. Ковпак, П. Лернер, Л. Сураева, Ю. Шукевич та ш.), його змiсту (Г. Воронша, В. Гузеев, А. Кузнецов, Н. Шиян, В. Ястребова), допрофшьно! пiдготовки учнiв (О.Корсунова, Т.Попова, Л.Романенко, Т.Хлопова), професшно! орiентацil та самовизначення старшокласниюв (О. Захарова, П. Лернер, Н. Родичев, С. Чистякова), методичного забезпечення (В. Крижко, I. Жерносек та ш.) тощо. Питанням розробки змюту економiчноl освiти й виховання учнiв i вихованцiв дошкiльних i загальноосвiтнiх навчальних закладiв присвяченi пращ А. Абрамово1, Н. Бесково1, Ю. Васильева, О. Камишанченко, О. Мельниково1, В. Петрук, I. Прокопенка, В. Терес, О. Шпак та ш. Але проблеми запровадження економiчного профшю у старшу школу, розробки змюту економiчноl освiти в профiльних класах не дослщжувались. Тому метою статт е визначення проблем впровадження економiчного профiлю у ЗНЗ Укра1ни, !х аналiз та узагальнення шляхiв розв'язання. Завданнями статтi е визначення структури шкшьно1 економiчноl освiти в ЗНЗ i профiльних класах, видiлення проблем та умов впровадження економiчного профшю в навчальний процес ЗНЗ, вивчення шоземного досвiду та його впровадження, узагальнення можливих шлях1в подолання проблем.
Враховуючи положення Державного стандарту з економши, Концепци споживчо1 освiти для загальноосв^шх навчальних закладiв, методичнi рекомендацп Мiнiстерства освiти та науки щодо вивчення економiки у 2007/08 навчальному рощ та iншi документи, ми визначили таку структуру шкшьно1 економiчноl освiти (табл.. 1):
Таблиця 1
Структура шкыьног економiчноí освти в Украш у 2007/2008 навчальному роц
Ступеш ЗНЗ ЗНЗ Економiчнi профiльнi класи
початкова школа (1-4 класи) знайомство з еконо-мiчними поняттями у процес вивчення шших предметiв знайомство з економiчними поняттями у процесi вивчення шших предме^в
основна школа (5-9 класи) iнтеграцiя економiчних знань у змют найбiльш близьких до економiки предметiв iнтеграцiя економiчних знань у змют найбшьш близьких до економши предметiв; впровадження у навчальний процес як допрофшьно1 пiдготовки курсiв за вибором («Економша родини», «Свiт грошей», «Моя економша») або проведення факультативних занять
старша школа (10-12 класи) обов'язковим е вивчення базових дисциплш («Основи економши») обов'язковим е вивчення базових дисциплш («Мшроекономша», «Макроекономша»), впровадження куршв за вибором, якi створюються за рахунок варiативного компонента змiсту освгги («Основи штелектуально1 власностi», «Економiка споживача», «Споживач i держава», «Власна справа», «Правовий захист бiзнесу», «Основи тдприемництва», «Основи маркетингу», «Основи менеджменту», «Географiя свiтового господарства з основами економши» тощо), а також вивчення двох-трьох спорщнених предметiв.
Реатзащя профiльного навчання може здiйснюватися як в межах навчального закладу, так i в окремих класах через вивчення базових, профшьних предметiв та куршв за вибором. Головне покликання профшьних клашв — дати змогу старшокласникам максимально розкрити й реалiзувати сво! здiбностi й задатки та професшно самовизначитись.
Зростання кiлькостi навчальних середнiх закладiв (iз 356 у 2000/01 навчальному роцi до 612 навчальних заклавдв у 2006/07 навчальному рощ), в яких здшснюеться профшьне вивчення економiчних дисциплiн, вимагае сьогодш розробки змiсту економiчно! освiти з урахуванням вимог, якi до нього ставляться, формування готовносп учителiв до роботи в таких профшьних класах, можливосп розробки навчально-методичного забезпечення тощо.
Аналiз дослiджень [3] приводить до висновку, що в Укра!ш запровадження профiльного економiчного навчання залежить вщ матерiально-технiчного (наявнiсть пiдручникiв, посiбникiв для учшв та вчителiв, технiчних новетшх засобiв навчання тощо), кадрового (наявшсть учителiв, !х освiта та кватфшацшна категорiя, стаж i досвiд роботи, можливють розробки авторських програм, спецкуршв, навчально-методичного забезпечення економiчного профiлю та ш.), навчально-методичного забезпечення (навчальнi плани допрофшьно! пiдготовки, !х методичне забезпечення; робочi навчальнi плани та програми з навчальних дисциплш, елективних та спещальних курсiв для профiльних клашв старшо! школи тощо) та результативност профiльно! дiяльностi закладу (навчальнi досягнення учшв, результати вступу випускниюв ЗНЗ до ВНЗ, ствпраця навчальних закладiв iз закладами професiйно! освiти за обраним профшем). Особливо! уваги потребують проблеми комплектування учнiв профiльних клашв, яке передбачае створення умов для функщонування профiльних класiв (навчально-методичне та техшчне забезпечення, можливiсть викладання базових та елективних курсiв), виявлення готовностi учнiв до профiльного навчання ^агностичне анкетування, робота практичного психолога, профорiентацiйна робота тощо), аналiз стану усшшност учнiв, з'ясування ставлення батьюв до вибору економiчного профiлю, перспектившсть таких профiльних класiв у майбутньому (сшвробетництво з ВНЗ та вступ випускниюв шкiл до них за економiчним профiлем, прогноз потреб ринку пращ у таких майбутшх фахiвцях).
Результати аналiзу офiцiйних сайтiв мюьких рад мiст та областей Укра!ни (Киева, Бiло! Церкви, Кривого Рогу, Миколаева, Пирятина, Прилук, Сум, Харкова та ш.) з питань профшьно! освети свiдчать про такi проблеми у цш галузi: вiдсутнiсть четкого змюту профiльного навчання; створення профшьних клашв без урахування побажань старшокласниюв, а також рiвня !х навчальних досягнень; розширення прав навчальних закладiв щодо введення нових курсiв за вибором, використання варiативно! складово! навчальних плашв, що сприяе, з одного боку, диференщацп та iндивiдуалiзацi! навчання, а також створення власного iмiджу (неповторносп) школи, з iншого — надмiрне навантаження учнiв курсами та навчальними предметами; невiдповiдна матерiально-технiчна база, недостатне фшансування; нерозробленiсть, а iнодi вiдсутнiсть, навчально-методичного забезпечення профiльного навчання; невиршеною е проблема нормативного забезпечення шдручниками профiльного навчання; недостатнiсть шформацп та вiдсутнiсть допомоги учням з боку вчителiв, батькiв та ш. при виборi профiлю навчання, а по^м адаптацi! у новому колективц неналежна робота школи з батьками щодо професшного визначення !хнiх детей; подекуди вщсутшсть зв'язкiв шкiл з вищими навчальними закладами тощо [3].
Про значш проблеми впровадження профшьно! економiчно! освети свщчить наше опитування, яке було проведено серед абiтурiентiв економiчного факультету Харкiвського нацiонального педагопчного унiверситету iм. Г. С. Сковороди. Опитано 116 ошб, з яких навчалися у ЗНЗ за економiчним профшем 19,8% (23 особи) абiтурiентiв. З них за власним бажанням обрали економiчний профiль у школi — 60,9% осiб, за ршенням батькiв — 13% опитаних, за пропозищею адмiнiстрацi! школи, класного керiвника — 26,1%, з iнших причин здшснили вибiр — 8,7% ошб, 8,7% — не дали вщповщ (абiтурiентам було запропоновано вiдзначити декшька причин). Серед опитаних 42,2% зазначили, що економша у школi викладалась доступно, 50,9% — вважають, що недоступно, 5,2% не можуть вщповюти, 1,7% зазначили, що економша у школi не викладалась. Основними причинами невщповщного рiвня викладання економiки у школi було названо невелику кшьюсть годин на вивчення цього предмету, майже не було уроюв економши (наприклад: «економiка була тiльки у розкладЬ>,
«вчитель не завжди приходив на урок» тощо), недостатнш piBeHb готовносп вчителя економiки або невiдпoвiднiсть його квалiфiкацiï (наприклад: «вчитель недоступно вoлoдiв матерiалoм», «вчитель, який вiв екoнoмiку, був лшарем» тощо). Додатково готуватись до вступу до педагoгiчнoгo унiверситету на екoнoмiчний факультет довелось 85,3% абiтурieнтам, не дали вiдпoвiдь менше вщсотка (0,9%) опитаних, лише 13,8% зазначили, що не потребували дoдаткoвoï тдготовки. Таким чином, ми дiйшли висновку про брак учителiв з економши або невiдпoвiдну ïx пiдгoтoвку та наявшсть таких явищ, як репетиторство, шдкурси на базi ВНЗ, що призводить до надмiрнoгo навантаження учшв.
Результати дoслiдження щодо вивчення екoнoмiчниx дисциплiн учнями у прoфiльниx класах, на факультативах, курсах за вибором звичайних ЗНЗ показали, що основи економши вивчали 43,1% опитаних, мшро- та макроекономшу — 6%, основи пiдприемницькoï дiяльнoстi
— 6,9%, маркетинг — 3,4%, менеджмент — 2,6%, iншi екoнoмiчнi та спoрiдненi дисциплши — 16,3%, не вiдпoвiли на питання та не пам'ятають, яю екoнoмiчнi предмети викладались у школ^
— 27,6% та 1,7% оаб вiдпoвiднo, а 13,8% взагалi не мали уроюв з екoнoмiки, тобто не вс ЗНЗ забезпечують державний стандарт осв^и — викладання базових екoнoмiчниx дисциплiн у старшiй шкoлi (таблиця 1). Особливу (додаткову) увагу при шдготовщ до вступу на екoнoмiчний факультет ХНПУ iм. Г. С. Сковороди абiтурieнти придiляли вивченню питань мiкрo- та макрoекoнoмiки (36,2%), мшроекономши (29,3%), основам екoнoмiки (12%), розрахунку екoнoмiчниx задач (6%), макроекономши (5,1%), iншиx дисциплiн (0,9%); не придшяли дoдаткoвoï уваги та не пам'ятають чому придшяли увагу — менше вщсотка (по 0,9% вщповщно) опитаних; не дали вiдпoвiдi — 9,4% ошб. При вступi до педагопчного унiверситету 62,1% абiтурieнтiв зазначили, що мають прогалини в екoнoмiчнiй oсвiтi, основними причинами яких були назваш недoстатнiй рiвень шкiльниx знань з економши, несфoрмoванiсть умiнь розв'язувати задачi та будувати графiки; 1 (0,9%) абiтурieнт вказав, що були питання не шюльного рiвня, що не вщповщае дiйснoстi; 20,7% опитаних не мали проблем при складанш вступних iспитiв, не пам'ятають, чи були проблеми — 1,7%, а 15,5% — не дали вщповщ. Таю даш свщчать про низький рiвень екoнoмiчнoï oсвiти майбутнix студенпв. Пiдтверджуe цi данi й те, що вщчувають брак шкiльниx екoнoмiчниx знань та умiнь пiд час навчання в ушверситет бiльша половина першокурсниюв екoнoмiчнoгo факультету (55,2%), 17,2% ошб не змогли вiдпoвiсти, не можуть визначитися 0,9% i лише 26,7% почувають себе впевнено. Таю результати свщчать про невiдпoвiднiсть вимог до структури та змiсту екoнoмiчнoï oсвiти, навчальних планiв (зокрема, використання його варiативнoï складово1', адже вщповщно до державного стандарту загально1' середньо1' oсвiти в Украïнi екoнoмiка як базова дисциплша вивчаеться у старшш шкoлi, а на кожний навчальний рш розробляються метoдичнi рекoмендацiï щодо вивчення економши у школах, де пропонуються курси за вибором та факультативи (табл. 1) i практичного викладання економши як у ЗНЗ, так i в профшьних класах.
На питання «Чому Ви обрали спещальшсть екoнoмiчна теoрiя та вчителя економши?» 44,8% опитаних вiдпoвiли, що 1'м це цiкавo та подобаеться; за рiшенням батькiв та рoдичiв прийшли вчитися — 8,6% oсiб i лише 1,7% — за власним бажанням; престижною, перспективною та модною професда економюта вважають 14,7% ошб i лише 7,7% зазначили, що свое майбутне пов'яжуть з профешею вчителя економши. Це свiдчить про недостатню прoфoрiентацiйну роботу серед учшвсько1' мoлoдi, падiння престижу прoфесiï вчителя тощо. Ус цi проблеми можна узагальнити таким чином: невiдпoвiднi матерiальнo-теxнiчна база та кадрове забезпечення ЗНЗ й екoнoмiчниx прoфiльниx класiв, невиконання школами Державного стандарту oсвiти, недостатне та недосконале навчально-методичне забезпечення, неналежна прoфoрiентацiйна робота ЗНЗ з учнями та вщсутшсть зв'язкiв з вищими навчальними закладами тощо.
Щодо виршення зазначених проблем щкавим е досвщ Рoсiï. Прoфiльне екoнoмiчне навчання в Роси створюе сьoгoднi реальнi можливосп для побудови учнем «iндивiдуалiзoванoï мoделi змiсту oсвiти» за допомогою проектування iндивiдуальнoгo навчального плану, який реалiзуеться через розробку гнучкого розкладу у школц бiльш ефективно1' пiдгoтoвки учшв до складання единого державного юпиту, продовження oсвiти i до професшно!' дiяльнoстi у
майбутньому; застосування системи оцшювання навчальних результат y4HiB, яка спрямована не на фшсацш помилок, а на визначення ïx досягнень [4, 24].
Проведений у Росн на початку ХХ1 ст. експеримент дозволив узагальнити напрямки впровадження нових моделей, методик, технологш профiльного навчання в старших класах, а саме [4]:
- розробка нового базисного навчального плану. Школа при виборi профшю розробляе навчальний план, який дозволяе визначити тшьки набiр предметiв, якi можуть вивчатися на профшьному, поглибленому та базовому рiвняx за умови наявностi вщповщного кадрового забезпечення. Для вибору профшю учням надаються рекомендацiï щодо складання iндивiдyального навчального плану, варiанти куршв на рiзниx рiвняx вивчення дисциплш, приблизнi навчальнi плани можливих профшв, бланки для складання власного варiантy iндивiдyального навчального плану. Розробка шдивщуального навчального плану учнями супроводжуеться консультащями, рекламою спецiальниx i основних куршв; проводиться робота з батьками, виршуються спiрнi питання; обговорюються та затверджуються такi плани, результати аналiзy яких дають можливiсть сформувати профiлi навчання. Протягом мюяця yчнi можуть змшювати своï плани, набiр дисциплiн в них, а наприкшщ 10-го класу можуть змшити свiй профiль навчання. Вщповщальшсть за вибiр освiтнього маршруту несуть вс його учасники: в першу чергу — це учш та ïx батьки; школа, вчителi та адмiнiстрацiя вiдповiдають за оргашзащю та змiст навчального процесу. Реалiзацiя iндивiдyального навчального плану можлива через запровадження гнучкого розкладу, тобто маеться на yвазi можливiсть вибору учнем тих куршв, якi вiн хо^в би вiдвiдyвати вiдповiдно до свого навчального плану. Забезпечення такого вибору можливе через безкласно-курсову тдготовку — технолопю оргашзаци навчального процесу в старшш школi, яка створюе умови для активного i свщомого вибору осветнього маршруту, забезпечуе iндивiдyалiзацiю навчання [5];
- розробка осветшх програм, уточнення перелшу та аналiз необхщност викладання окремих навчальних дисциплiн, приведення ïx змiстy у вiдповiднiсть до програм, яю вже е, шдручниюв, вступних iспитiв у ВНЗ, програм шкшьних випускних iспитiв;
- введення у навчальний план елективних куршв та оцiнка ïx ефективностi для виршення задач профiльного навчання;
- впровадження системи оцшювання навчальних досягнень учшв, тобто запровадження змш у системi контрольно-оцiночноï дiяльностi (збiльшення загального обсягу письмових форм оцiнювання навчальних результат; запровадження експертних оцiнок; використання рейтингових системи оцiнювання; розробка багаторiвневиx бальних шкал оцiнювання тощо) та можливосп й доцiльнiсть використання портфолю для оцiнки навчальних досягнень у старшш школц
- застосування рiзноманiтниx форм органiзацiï профiльного навчання та оцшка ïx ефективностi (внyтрiшньошкiльна, мережева, використання ресурсних центрiв);
- тдготовка педагогiчниx кадрiв та аналiз ïx тдготовки щодо запровадження профiльного навчання; залучення до цього процесу оргашзацш, якi беруть участь в осветнш дiяльностi та пiдвищеннi квалiфiкацiï педагопчних колективiв (Наyково-методичнi центри, Центр гyманiтарноï освiти, Регiональний центр додатковоï освети, оргашзацшно-методичний кабiнети, iнформацiйно-методичний вiддiли, управлшня професiональним розвитком та iн.);
- вдосконалення нормативноï бази запровадження профшьного навчання: перевiрка ефективностi пропозицiй щодо нормативно-методичного забезпечення та вщпрацювання нормативiв фiнансyвання профiльного навчання на мунщипальному рiвнi;
- здiйснення допрофiльноï тдготовки: вщпрацювання органiзацiï теxнологiчноï пiдготовки учшв на базi навчально-виробничих комбiнатiв (в рамках профшьного навчання); забезпечення ресурсних умов для реалiзацiï профшьного навчання (оргашзащя допрофшьного навчання через запровадження куршв за вибором, вiдпрацювання меxанiзмiв комплектацiï 10-х класiв, наявнiсть досвщу накопичувального оцiнювання, яке враховуе рiзнi досягнення yчнiв i пiдтверджyе ïxm навчальнi досягнення та орiентацiю на оволодшня того чи iншого профшю, розробка внутршшх нормативних докyментiв для оргашзаци допрофiльноï та профiльноï тдготовки); профорiентацiйна робота в системi профшьного навчання.
Стосовно оргашзацп навчання за екoнoмiчним профшем в Украïнi ЗНЗ пoтрiбна експериментальна робота щодо адаптацiï цього досвщу.
Таким чином висновки, повна структура екoнoмiчнoгo прoфiлю в ЗНЗ майже не реалiзуеться. Це означае, що стан впровадження екoнoмiчнoгo прoфiлю у ЗНЗ Украши е незадoвiльним. Вимагають теоретичного обгрунтування проблеми розробки змюту шкiльнoï екoнoмiчнoï oсвiти, прoфiльнoï осв^и, дoпрoфiльнoï пiдгoтoвки з урахуванням вшових особливостей учнiв; пoтрiбне науково-методичне забезпечення екoнoмiчнoгo прoфiлю в ЗНЗ, формування готовносп учителiв до такoï роботи.
Перспективами подальших дoслiджень е вивчення можливостей адаптацiï рoсiйськoгo дoсвiду в Украш, вдосконалення пiдгoтoвки вчителiв економши у ВНЗ з урахуванням зазначених проблем.
Л1ТЕРАТУРА
1. http://www.mn.ru/printver.php?2002-50-95
2. Концепщя профшьного навчання в старшш школ // Освгга Украши. — 2003 р. — 25 листопада
3. Офщшш сайти м1ст та областей Украни: http://www.kmu.gov.ua; http://pyriatyn.osp-ua;
http://nmc.org.ua/index; http://www.state-gov.sumy.ua; http://www.kryvyirih.dp.ua; http://pryluky-
rayon.osp-ua; http://www.guon.kiev.ua; http://www.kharkivoda.gov.ua
4. Писарева С. А. Профильное обучение как фактор обеспечения доступности образования:
российское видение: Рекомендации по результатам научных исследований / Под ред. акад.
Г. А. Бордовского. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2006. — 84 с.
5. http://www.internet-school.ru
ЕмЫя КОСТИШИН ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОНЯТЬ У СТАРШОКЛАСНИК1В
У cmammi описано загальм основи процесу формування eKOHOMi4Hux понять в учтв старших клаав. Акцентуеться увага, зокрема, на методицi формування таких понять у процеа навчання, а також шляхах ïx формування за допомогою активного творчого мислення.
Кардинальш сoцiальнo-екoнoмiчнi змши, що вщбулися протягом останшх роюв в нашш держав^ зумовили необхщнють перегляду традицшних i впровадження нових напрямiв i форм тдготовки старшокласниюв до життя, пoдальшoï осв^и i прoфесiйнoï дiяльнoстi. Ринкова економша висувае якiснo нoвi вимоги i завдання до формування особистосп в контекст реалiзацiï таких принципiв як гумашзащя, гуманiтаризацiя, функцioнальна повнота тощо. До прюритетних напрямiв роботи системи загальнoï oсвiти можна вiднести здшснення екoнoмiчнoгo виховання та oсвiти учшв.
Екoнoмiчне виховання переслiдуе певнi цш i виконуе наступнi завдання:
1. Застосування екoнoмiчниx знань, категoрiй, закошв. Кожна людина все свое життя перебувае в екoнoмiчниx вiднoсинаx з шшими людьми на приватному рiвнi i зацiкавлена будувати цi вщносини так, щоб отримати з цього певну користь. Це диктуе потребу в екoнoмiчнiй oсвiченoстi, екoнoмiчниx знаннях.
2. Формування екoнoмiчнoï свiдoмoстi, екoнoмiчнoгo мислення, екoнoмiчнoï культури. На oснoвi отриманих екoнoмiчниx знань учням сшд удосконалювати екoнoмiчне мислення, виробляти власний стиль, щоб свiдoмo застосовувати на практищ oрiентири екoнoмiчнoï пoведiнки.
3. Орiентацiя учнiв на модель oсoбистoï екoнoмiчнoï самoчиннoстi, яку в житп можна досягнути, серйозно подумавши над вибором майбутньoï прoфесiï, роду та сфери екoнoмiчнoï дiяльнoстi.
Серед чинниюв, що детермiнують дoцiльнiсть розширення масштабiв, оновлення змiсту i впровадження нових форм здшснення екoнoмiчнoï oсвiти та виховання, треба назвати проблему вибору школярами майбутньoï професи, oскiльки впровадження ринкoвoï екoнoмiки зумовило виникнення та розширення в Украш такoï сфери прoфесiйнoï дiяльнoстi, як пiдприемництвo.
Дослщженням проблеми екoнoмiчнoï oсвiти i виховання займалися i займаються багато наукoвцiв (О. Ф. Аменд, Ю. К. Васильев, Л. Ю. Гордш, В. М. Мадзiгoн М. А. Малишев,
