CC BY
50
Стосовно оргашзаци навчання за економiчним профшем в Укра1ш ЗНЗ потрiбна експериментальна робота щодо адаптаци цього досвщу.
Таким чином висновки, повна структура економiчного профiлю в ЗНЗ майже не реалiзуeться. Це означае, що стан впровадження економiчного профiлю у ЗНЗ Украши е незадовiльним. Вимагають теоретичного обгрунтування проблеми розробки змюту шкшьно1 економiчноl освiти, профшьно1 осв^и, допрофшьно1 пiдготовки з урахуванням вшових особливостей учнiв; потрiбне науково-методичне забезпечення економiчного профiлю в ЗНЗ, формування готовносп учителiв до тако! роботи.
Перспективами подальших дослiджень е вивчення можливостей адаптаци росiйського досвiду в Укра1ш, вдосконалення пiдготовки вчителiв економши у ВНЗ з урахуванням зазначених проблем.
Л1ТЕРАТУРА
1. http://www.mn.ru/printver.php72002-50-95
2. Концепщя профшьного навчання в старшш школ // Освгга Укра1ни. — 2003 р. — 25 листопада
3. Офщшш сайти м1ст та областей Украни: http://www.kmu.gov.ua; http://pyriatyn.osp-ua;
http://nmc.org.ua/index; http://www.state-gov.sumy.ua; http://www.kryvyirih.dp.ua; http://pryluky-
rayon.osp-ua; http://www.guon.kiev.ua; http://www.kharkivoda.gov.ua
4. Писарева С. А. Профильное обучение как фактор обеспечения доступности образования:
российское видение: Рекомендации по результатам научных исследований / Под ред. акад.
Г. А. Бордовского. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2006. — 84 с.
5. http://www.internet-school.ru
ЕмЫя КОСТИШИН ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОНЯТЬ У СТАРШОКЛАСНИК1В
У статтi описано загальт основи процесу формування економiчних понять в учтв старших клаав. Акцентуеться увага, зокрема, на методицi формування таких понять у процеа навчання, а також шляхах ¡х формування за допомогою активного творчого мислення.
Кардинальш соцiально-економiчнi змши, що вщбулися протягом останшх роюв в нашш держав^ зумовили необхщнють перегляду традицшних i впровадження нових напрямiв i форм шдготовки старшокласникiв до життя, подальшо1 освiти i професшно1 дiяльностi. Ринкова економша висувае якiсно новi вимоги i завдання до формування особистосп в контекстi реалiзацil таких принцишв як гуманiзацiя, гуманiтаризацiя, функцiональна повнота тощо. До прiоритетних напрямiв роботи системи загально1 освiти можна вщнести здiйснення економiчного виховання та освгги учнiв.
Економiчне виховання переслiдуе певш цiлi i виконуе наступнi завдання:
1. Застосування економiчних знань, категорш, законiв. Кожна людина все свое життя перебувае в економiчних вщносинах з iншими людьми на приватному рiвнi i зацiкавлена будувати щ вiдносини так, щоб отримати з цього певну користь. Це диктуе потребу в економiчнiй освiченостi, економiчних знаннях.
2. Формування економiчноl свщомосп, економiчного мислення, економiчноl культури. На основi отриманих економiчних знань учням слiд удосконалювати економiчне мислення, виробляти власний стиль, щоб свiдомо застосовувати на практищ орiентири економiчноl поведiнки.
3. Орiентацiя учнiв на модель особисто1 економiчноl самочинностi, яку в житп можна досягнути, серйозно подумавши над вибором майбутньо1 профес^, роду та сфери економiчноl дiяльностi.
Серед чинниюв, що детермiнують доцiльнiсть розширення масштабiв, оновлення змiсту i впровадження нових форм здшснення економiчноl освгги та виховання, треба назвати проблему вибору школярами майбутньо1 профес^, оскшьки впровадження ринково1 економiки зумовило виникнення та розширення в Укра1ш тако1 сфери професiйноl дiяльностi, як тдприемництво.
Дослiдженням проблеми економiчноl освгга i виховання займалися i займаються багато науковцiв (О. Ф. Аменд, Ю. К. Васильев, Л. Ю. Гордiн, В. М. Мадзiгон М. А. Малишев,
А. С. Нюимчук, В. М. Оржеховська, I. О. Смолюк, Д. О. Тхоржевський, Б. П. Шемяюн, О. Т. Шпак, О. С. Падалка й ш.). Головними орieнтирами при економiчнiй пiдготовцi учнiв повиннi стати поняття, що стосуються як загально! економiки, так i вмiння !х використовувати в практичнiй дiяльностi.
На думку О. Т. Шпака, вивчення економши у загальноосвiтнiй школi мае сприяти досягненню таких цiлей:
- забезпечення учням соцiально необхiдного мшмуму систематизованих економiчних знань як бази формування сучасно! економiчноl культури особистостц
- сприяння учням у набутп стiйких навичок самостiйного аналiзу й ощнки найпоширенiших економiчних явищ, зв'язюв, принципiв ефективного господарювання.
- формування i розвиток соцiально зршо! творчо! особистостi, здатно! до свiдомого сустльного вибору, i збагачення на цш основi економiчного потенцiалу Укра!ни [11].
Економiчнi знання можна представити як сукупшсть уявлень, понять, законiв, теорш, iдей. Уявлення вiдображають переважно зовшшш сторони, зв'язки, вiдношення предметiв, явищ дшсносп, що данi безпосередньо в чуттевому пiзнаннi (рис. 1).
Знання об'еднують певну сукупнiсть понять — лопчно оформлених загальних думок про явища, процеси, вiдношення, якi входять в предмет вивчення i складаються з визначень i термiнiв. Термши i поняття становлять понятiйно-термiнологiчний апарат певно! науки.
Пiзнання
Рис. 1. Мехашзм формування наукового знання
Термш — це слово або словосполучення, яке точно позначае спецiальне поняття i його спiввiдношення з шшими поняттями конкретно!' галузi науки.
У теори пiзнання поняття трактуеться як одна з вищих форм мислення, змiст яких загалом визначаеться ютотними ознаками предметiв i явищ навколишньо1' дiйсностi, взаемозв'язками i взаемовiдносинами мiж ними.
Поняття, за визначенням фiлософiв, психологiв, педагогiв, е узагальненими думками про предмети i явища оточуючого свiту через вiдображення в свщомост ïx загальних i суттевих ознак, зв'язюв i вiдношень.
В енциклопедичному словнику подаеться таке визначення поняття: поняття — це форма мислення, в якш вщбиваються загальнi ютотш властивостi предметiв i явищ об'ективноï дiйсностi, загальнi взаемозв'язки мiж ними у виглядi цiлiсноï сукупностi ознак [8].
У педагопчному словнику знаходимо таке визначення: поняття — це лопчна форма мислення, що вщображае ютотш зв'язки, властивосп й вщношення предметiв та явищ. Основна функщя понять — визначення загального, що осягаеться абстрагуванням вiд iстотного [5].
Поняття виникають як результат класифшаци загальних рис предметiв i явищ, завдяки чому ми можемо об'еднати ïx в систему для вщтворення i використання. А засвоïти поняття можливо за допомогою системностi, яка використовуеться у дидактицi, оскiльки системнють е сукупнiстю знань i лопчною послiдовнiстю компонентiв знань i зв'язюв мiж ними.
Система визначаеться як еднють двох сторiн — змюту i структури. Пiд змiстом розумдать сукупнiсть елементiв: предметiв, процесiв, понять, уявлень, факпв, що об'еднуються у систему. Пщ структурою, в найбшьш загальному виглядi, розумiють способи зв'язюв елементiв мiж собою. Вона е сукупнютю стiйкиx, iстотниx зв'язкiв мiж елементами системи [1].
Л. С. Виготський, який працював над проблемою формування понять, вщзначав: «Питання про розвиток наукових понять е перш за все практичне питання, навт першочерговоï важливостi з точки зору завдань, яю стоять перед школою в зв'язку з навчанням дитини ^CT^i наукових знань. Навчання тшьки тодi стае позитивним, коли воно е творцем розвитку. Воно надихае i викликае до життя цший ряд функцiй, якi знаходяться в стади дозрiлу i знаходяться в зош найближчого розвитку» [2, 231].
Поняття виступають для учнiв елементами сощального досвiду, в яких зафшсоваш досягнення попереднix поколiнь. Учнi повинш зробити цей соцiальний досвiд своïм iндивiдуальним досвiдом, елементами власного розумового розвитку.
Результати тзнавально1' дiяльностi фшсуються в знаннях. Цi знання виражаються в поняттях, судженнях, висновках, концепщях, теорiяx. Весь процес навчання шдростаючо1' генерацiï грунтуеться на формуваннi розумшня про рiзнi (загальнi й одиничш) економiчнi види понять. Форми розумшня також можуть бути рiзними — вщ класифiкацiï предметiв до з'ясування причинно-наслщкових зв'язкiв i формування системи понять.
На нашу думку, парадигма особистiсно-орiентованого навчання найбшьшою мiрою спрямована на процес пiзнання, що створюе найбiльш сприятливi псиxологiчнi i педагопчш умови пiд час формування наукових понять з економши. Активна робота мислення, напруження пам'ял, актуалiзацiя опорних знань виступають активною формою i засобом у формуванш наукових понять.
Розкриваючи шляхи формування понять за допомогою активного творчого мислення, видшяють таю творчi завдання:
- завдання, яю розвивають допитливiсть i допомагають визначити невщповщнють, суперечнiсть, сформувати проблемне запитання;
- завдання на розвиток анаттичних здiбностей, вмiння оригшально, нестандартно мислити, обгрунтовувати власнi думки;
- завдання, яю сприяють формуванню незалежних власних суджень та критичного мислення;
- завдання, яю сприяють розвитку фантази учнiв.
Н А. Усова встановила, що формування поняття е етапом, що завершуеться утворенням поняття. Цей етап починаеться з первюного сприйняття предмета, поняття про яке формуеться, i завершуеться утворенням абстрактного поняття. Момент утворення поняття характеризуемся виявленням основних ютотних ознак поняття, що становлять його ядро. Надалi вщбуваеться
розвиток поняття, що включае виявлення нових властивостей, ознак, зв'язюв i вщносин даного поняття з iншими, включення поняття в теоретичну систему понять [9].
Працюючи над вiдповiдною проблемою, Е. Г. Байкова, А. С. Барков, В. В. Бойков, А. Д. Виноградова, М. Б. Волович, Д. П. Горський, М. М. Шардаков, зробили висновки, що при формуванш понять мають мюце:
- елементи оргашзаци спостережень;
- видшення суттевих ознак та ïx уточнення;
- закршлення та визначення поняття;
- поглиблення знань;
- встановлення мiжпредметниx зв'язкiв;
- оперуванням знаннями на практищ.
М. М. Шардаков констатуе: «Засвоення понять тiеï чи iншоï науки вiдбуваеться у вщповщнш системi через розкриття тих вщношень, в яких вони знаходяться одне вщносно шшого» [10].
Ю. А. Самарш вiдзначае залежнiсть розумовоï дiяльностi вiд рiзноманiтностi, багатогранностi систем зв'язюв, якi встановлюються у процесi формування понять. На пiдставi своïx дослщжень вiн зробив висновок про види асоцiацiй, якi виникають у процес навчання (локальнi, обмеженi, внутрiшньосистемнi та мiжсистемнi).
Здiйснення процесу систематизаци знань повинно включати такi етапи:
- розумшня наукового знання як системи;
- визначення лопчно1' структури знання та його шдсистем;
- виявлення провщних елементiв системи знань, ix властивостей i функцiй;
- встановлення зв'язкiв i спiввiдношень певноï системи знань з шшими, розгляд ïï як елементу систем вищих порядюв;
- утворення рiзниx систем знань залежно вiд обраного принципу систематизаци. Логiчний змiст понять та ïx властивостей, вiдповiдниx фактичних вiдомостей сприяе формуванню системи знань. Процес приведення знань в систему тдпорядковуеться законам дiалектичноï логiки; чiтке формування системи знань здшснюеться у формах переходу вщ абстрактного до конкретного в мисленш.
Окремi поняття в процес ïx розвитку вступають у взаемозв'язки та вщношення з iншими поняттями, утворюючи при цьому систему економiчниx понять. Важливо, щоб учнi не тшьки засвоювали поняття, а й усвщомлювали, яким е характер взаемодш мiж окремими ознаками понять, фактами та явищами.
Процес формування системи знань забезпечуе таю лопчш операци як узагальнення, класифiкацiя, взаемозв'язок роду i виду, абстрагування, порiвняння, аналопя тощо. Адже прийоми розумовоï дiяльностi е такими ж необхщними компонентами мислення, як i знання. Для формування системних знань найчастше використовуються узагальнення i класифiкацiя.
В основних методичних роботах В. Ф. Ефiменко i В. К. Батурша [3] запропонована методику формування наукових понять. В основi цього процесу лежить взаемодiя простих сприймань, уявлень i понять з науковими.
Згiдно з щею методикою, процес формування понять складаеться з декiлька складових:
- виявлення буденних (простих) уявлень;
- перехвд вщ них до наукових понять;
- оргашчне введення поняття, яке вивчаеться, в системi наукових понять певного курсу, роздшу;
- закрiплення наукового поняття;
- практичне застосування вивченого поняття.
На основi дослiджень украïнськиx псиxологiв i педагопв можна видiлити такi основнi етапи формування системи економiчниx понять у процес навчання:
• спочатку уявлення i поняття учшв мають дифузний характер: учень не усвщомлюе
ознак;
• далi учень видiляе i усвщомлюе деяю ознаки, зокрема тi, що найчастше зустрiчаються, серед цих ознак вш не розрiзняе iстотниx i неютотних;
• видiляються i усвщомлюються iстотнi ознаки;
• поняття пов'язуються з усе бшьшого кiлькiстю рiзноманiтних об'ектiв, знання узагальнюються i поглиблюються.
Змiстове забезпечення процесу формування системи економiчних понять у старшокласниюв вимагае модифшаци структури економiчного змiсту з метою забезпечення анаттико-ощнювального пiдходу до вивчення фактiв i явищ економiчноl дiяльностi. Для цього необхщно здiйснити всебiчний аналiз i опрацювання економiчного матерiалу, який вивчаеться у процесi технолопчно! пiдготовки, з метою вщбору основних i найважливших з огляду iнформацiйно-формувального значення елеменпв, логiчного !х упорядкування та визначення наявносп зв'язкiв мiж ними. Структура змюту повинна представляти системну еднють основних загальних понять, суджень, закошв; визначальних взаемозв'язкiв мiж ними; лопчних розумових i практичних прийомiв i дiй, якi застосовуються при засвоенш основних елементiв навчального матерiалу.
Отже, на цих основних положеннях i повиннi грунтуватися вимоги до системи економiчних понять, якi формуються в процес економiчноl пiдготовки, а !х детальне дослiдження мае стати метою подальших наукових розвiдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. — М.: Политиздат, 1981. — 432 с.
2. Виготский Л. С. Собрание сочинений в 6-ти томах. — М.: Педагогика, 1982. — 487 с.
3. Ефименко В. Ф., Батурин В. К. Методологические вопросы соотношения научного и обыденного в процессе формирования понятий // Советская педагогика. — 1977. — № 12.
4. Загрекова Л. В. Формирование естественнонаучных понятий политехнического содержания и трудовой подготовке сельских школьников с помощью межпредметных связей: Учеб. пособие к спецкурсу. — Л.: ЛГПИ, 1985. — 97 с.
5. Педагопчний словник / За ред. М. Д. Ярмаченка. — К.: Педагопчна думка, 2001. — 516 с.
6. Самарин Ю. А. Очерки психологии ума. Особенности умственной деятельности школьников. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. — 504 с.
7. Украна та глобальш процеси: географ1чний вим1р: 3б. наук, праць. В 3-х т. — Кшв-Луцьк: Вежа, 2000.
8. Укранський радянський енциклопедичний словник: В 3-х т. — 2-е вид. — К.: Головна редакщя УРЕ, 1987.
9. Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. — М.: Педагогика, 1986. — 176 с.
10. Шардаков М. М. Мышление школьника. — М.: Учпедгиз, 1963. — 255 с.
11. Шпак О. Т. Економ1чна тдготовка педагопчних кадр1в у систем! безперервно! освгги. — К.: Четверта хвиля, 2000. — 352 с.
